Виклики інтеграції внутрішніх ринків України і Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

внутрішній ринок сприятливий підприємницький

Виклики інтеграції внутрішніх ринків України і Європейського Союзу

Я.В. Бережний, к. держ. упр., головний консультант відділу економічної безпеки, Національний інститут стратегічних досліджень, м. Київ

На основі аналізу економічної частини Угоди про асоціацію України і ЄС розкрито основні можливості і загрози для розвитку внутрішнього ринку України. Встановлено, що до нових можливостей для розвитку внутрішнього ринку України належить: зміцнення інституційної спроможності державного управління у економічній сфері; забезпечення структурних перетворень у економіці; формування сприятливого підприємницького середовища. До загроз належить: відсутність гнучкості у системі органів державної влади; набуття дискримінаційних переваг підприємствами; периферійність внутрішнього ринку країни.

Відтак запропоновано низку управлінських заходів реагування на посталі виклики, а саме: усунення будь-яких прямих пільг для суб'єктів господарювання; професіоналізація та персоналізація аутсорсингових послуг; запровадження ринкових механізмів безособового укладання контрактів; встановлення захисту корпоративних прав і інвестицій без участі у капіталі інвесторів.

Ключові слова: Угода про асоціацію України і ЄС, внутрішній ринок, економічна політика, можливості для економічного розвитку, загрози для економічного розвитку.

Annotation

Challenges integration of internal markets Ukraine and the European Union

Ya. V. Berezhnyi, PhD, Chief Consultant, Department of Economic Security, National Institute for Strategic Studies, Kyiv

Based on study an Association agreement between the European Union and Ukraine we revealed opportunities and threats for an internal market of Ukraine. We established that the new opportunities for the development of the internal market include: strengthening an institutional capacity of public administration in an economic sphere; provide structural changes in an economy; creating a favorable business environment. By threats include: lack of flexibility in the system of state power; discrimination business; small internal market of goods.

Therefore we proposed a number of management responses to the challenges faced, namely an elimination of any direct benefits for businesses by government; professionalization and personalization outsourcing services; an introduction of market mechanisms that base on an impersonal contracts; establishing the rights and protection of corporate investments.

Keywords: Association Agreement between Ukraine and EU, internal market, economic policy, market development opportunities, market development threats.

Постановка проблеми. Створення умов для динамічного розвитку внутрішнього ринку, зростання добробуту громадян, розвитку підприємницького середовища, а також формування важелів економічного регулювання для структурних зрушень в економіці України характеризується низкою суперечливих зовнішніх і внутрішніх чинників. Між тим використання можливостей і подолання загроз у зовнішній торгівлі неодноразово ставало рушієм позитивних змін для економік країн світу та добробуту їх громадян.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує низка наукових праць, що розглядають залежності між розвитком внутрішнього ринку і рівнем його відкритості та інтенсивності зовнішньоекономічної діяльності у цілому. Зокрема висвітлюється діяльність СОТ, а також особливості тексту Угоди про асоціацію України і ЄС (далі - Угода). Так відштовхуючись від довоєнного стану зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами СНД порушується питання про необхідність уникнення поспішності у реалізації угоди [5]. Здійснюється спроба оцінити бажані наслідки для бізнесу, громадян і державного управління за кожною статтею угоди [3]. Також на підготовчому етапі аналітичні центри і інститути пропонували власні огляди [13] щодо переваг і недоліків [9] укладання Угоди між Україною і ЄС та варіантів інтеграції ринків на пострадянському просторі узагалі [15].

Водночас авторські колективи зосереджують увагу на ледь не постатейному розгляді положень угоди та здійсненні узагальнень і висновків, що слідують із уявлень про сталість української економіки. Побудова взаємозалежностей розвитку ринків оминалася узагалі або носила вторинний характер.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. На цей час, стан зовнішньої торгівлі України обумовлюється наслідками, що виникають у чотирьох основних вимірах: розгортання російсько-українського конфлікту; продовження світової економічної кризи; активізація європейської інтеграції країни; та відсутність структурних і інституційних реформ, що пов'язується з вибуховим загостренням системної кризи в українському суспільстві 2013-2014 рр. [11]. Ключовим серед яких є питанням інтеграція країни у європейський економічний простір [10]. Подвійне завдання входження до спільного ринку ЄС і конвертування зовнішніх чинників впливу на економіку країни у перебудову та розширення внутрішнього ринку залишається відкритим.

Звідси, метою статті є встановлення основних зовнішньоекономічних викликів для внутрішнього ринку України та напрацювання рекомендацій трансформації національного господарства для активізації зовнішньої торгівлі та розширення внутрішнього ринку в умовах європейської інтеграції.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Потенціал економіки країни визначає стан внутрішнього ринку, зокрема насиченість та інтенсивність ринкового обміну на товарних ринках [2]. На цей час за ефективністю внутрішнього ринку Україна посідає 112 позицію серед 144 країн світу у дослідженнях Світового економічного форуму [18, c. 355]. Водночас функціонування ринків у посткризових і трансформаційних умовах має низку вад щодо загострення інформаційної асиметрії серед учасників ринку і державою [4, c. 5]. За таких умов у середньостроковій перспективі значно зростає залежність економіки країни від впливу зовнішніх чинників.

Оперування зовнішніми чинниками, як правило, досягається за умов цільового регулювання вільного перетікання низки товарних потоків між ринками контрагентів. Серед інструментів формування таких умов є міжнародні договори. Для України це угоди про зони вільної торгівлі з країнами-партнерами, участь у СОТ і угода про асоціацію з ЄС [14]. Проте у коротко- і середньостроковій перспективі лише реалізація Угоди встановлює розгорнуті умови зняття обмежень у зовнішній торгівлі з прямим впливом на структуру внутрішнього ринку, зокрема розширення експорту.

За експертними розрахунками компанії ECORYS очікується, що у довгостроковій перспективі ефект від Угоди дозволить забезпечити зростання ВВП України не менше ніж на 0,5 %, а також відбудеться, як підкреслюють дослідження Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, загальне підвищення добробуту громадян на 1,2 % щороку. При цьому обсяг експорту до ЄС має зрости приблизно на 6,3 %, обсяг імпорту товарів з ЄС - збільшиться на 5,8 %, а середня заробітна плата в Україні - зросте на 5,5 % [17]. Проте такі очікування ґрунтуються на існуючій структурі економіки.

Розкриття потенціалу реалізації Угоди про асоціацію України і ЄС щодо його впливу на зміцнення національної економіки має низку можливостей і загроз. Загалом виділяється три основні групи можливостей для національного внутрішнього ринку:

Перша група це розвиток інституційної спроможності державного управління у економічній сфері. До неї належать такі можливості як:

- участь у діяльності інституцій ЄС. Україна набуває додаткові права на участь у роботі окремих інституцій ЄС, робота яких прямо чи опосередковано стосується положень Угоди або ж участь в яких має значення для України узагалі. У другому випадку участь має регламентуватися окремими угодами з обраною агенцією ЄС на умовах спів фінансування;

- зміцнення інституційної секторальної спроможності органів державної влади. Зміна нормативно-правового поля визнається Урядом України за першочергову мету з реалізації Угоди. Додатками до Угоди передбачено імплементацію 292 Директиви ЄС з наступними регуляторними актами з їх реалізації;

- обмеження монополізму і стимулювання конкуренції державою. Угода пропонує коригування діючої в Україні системи антимонопольного нагляду і захисту конкуренції шляхом конкретизації норм щодо перехресного субсидування, допустимої дискримінації державою учасників ринку через природні монополії, державну допомогу та механізми захисту прав виробників в межах СОТ;

Друга - забезпечення структурних перетворень у національному господарстві. А саме, передбачає:

- прискорення виробничо-збутових процесів (технічне регулювання). Положеннями Угоди передбачено усестороннє усунення практик «адміністративної» сертифікації, зокрема встановлення норм відповідності товарів і їх маркування. Також відбудеться пряме запозичення загальних і секторальних норм технічного регулювання ЄС;

- забезпечення усесторонньої безпеки споживача та якості продуктів. Українське законодавство досить розвинуте у сфері захисту прав споживача та у цілому відповідає поширеним міжнародним нормам, тому запропоновані угодою узгодження і нововведення за своїм змістом носять характер модернізації існуючих норм;

- усунення не природної асиметричної інформації на ринках. Текст Угоди постійно наголошує на зобов'язанні країни усувати будь-які прояви викривлення інформації про ті чи інші сегменти ринку та дії уряду, відмовитися від прямого державного підвідомчого регулювання окремими підприємствами державної форми власності.

І, третя - формування сприятливого підприємницького середовища. Зокрема це реалізується через:

- зростання захищеності інвестицій та покращення бізнес-клімату. Застосування стандартів корпоративного управління та обліку у веденні бізнесу в країнах-членах ЄС буде безпосередньо впливати на набуття гнучкості суб'єктами господарювання на ринку через процедури заснування підприємств і залучення до участі у їхній діяльності інвесторів;

- стрімкий розвиток малого і середнього підприємництва у сфері послуг. Питання розвитку підприємства, зокрема процедур налагодження бізнес-контактів, у першочерговій перспективі до 2017 року охоплює 44,0 % від усіх необхідних перетворень разом узятих;

- доступ до нових сегментів внутрішнього ринку ЄС. Зближення систем державних закупівель України і країн-членів ЄС стане продовженням процесу функціонування країни у координатах СОТ (the Government Procurement Act, WTO) та набуття досвіду прозорого укладання контрактів українськими підприємствами.

Між тим реалізація перерахованих можливостей активізації зовнішньої торгівлі та ділової активності на внутрішньому ринку безпосередньо протиставляється широкого набору загроз. Вони генеруються у трьох площинах сфери зовнішньоекономічних відносин.

До першої площини належать загрози, що спрацьовують унаслідок вад державного управління в Україні - відсутність гнучкості у системі органів державної влади:

- сповільнення зовнішньоекономічної співпраці з ЄС щодо формування спільного ринку. Укладання Угоди та її реалізація є своєрідним маркером для партнерів України. Понад 64,0 % статей Угоди стосується умов ведення бізнесу. Кожна п'ята економічна стаття спрямована на спрощення діяльність підприємств, налагодження бізнес-контактів;

- формальність заходів наближення внутрішніх ринків України і ЄС. На сьогодні, імплементації європейських стандартів і норм має низку вад в Україні: відсутні механізми погодження процедурних документів із спілками і асоціаціями підприємств; механічне схвалення директив ЄС; нагляд за втіленням нових норм потребує додаткових регуляторних актів через їх вибіркове втілення [1];

- швидке перетікання первісних новітніх розробок і технологій на зовнішні ринки. Протягом двадцяти років вітчизняні розробники подали лише 14 заявок на патентування топографії інтегральних мікросхем, а половина винаходів і нових рішень зорієнтована на зовнішні ринки [6]. На цьому тлі, реєстрації знаків для товарів і послуг на ринку має високі темпи, що свідчить про вихід на внутрішній ринок нових іноземних товарів [4, c. 58-59].

До другої - загрози, що виникають за рахунок особливостей ведення підприємницької діяльності в Україні - набуття дискримінаційних переваг підприємствами:

- обмеженість внутрішнього корпоративного середовища. Інтеграція до ринку ЄС передбачає переймання практик, що спрощують нагляд зовнішніх інвесторів за власними активами на території України. Проте вимоги до управління компаніями на внутрішньому ринку зводяться до захисту топ менеджменту (закріплення т. зв. «золотих парашутів»);

- спекулювання на захисті прав споживача. До зобов'язань України належить широкий спектр застосування застережних норм із захисту прав споживачів і зовнішніх, і українських. Однак не встановлюють ринкові механізми їх дотримання;

- звуження внутрішнього сегменту ринку державних закупівель для національних підприємств. Зближення систем закупівель України і ЄС передбачає взаємне і поступове відкриття відповідних ринків, що загострюватиме внутрішню конкуренцію. Також Україна прямо копіює загальні норми ЄС без розуміння потреб власного національного ринку;

І, третьої - загрози обумовлені станом учасників внутрішнього ринку - вторинність (периферійність) внутрішнього ринку країни:

- переважання виробництва «сировинних» товарів та матеріалів. Розробкою та/чи використанням високих технологій займається до 0,6 % від усіх суб'єктів господарювання в Україні (без урахування діяльності фізичних осіб - підприємців). Лише чверть вироблених внаслідок інноваційної діяльності продуктів були новими для ринку, інші - новими для підприємства. При цьому 83,0 % промислової продукції, що виробляється в країні у цілому, не має відповідного сучасного науково-технологічного забезпечення, частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції складає до 3,3 % [7]. Понад 80 % виробничих підприємств не займаються інноваційною діяльністю взагалі;

- виснаження технологічної здатності підприємств. Наукомісткість промислового виробництва України не перевищує 0,3 %, що у 10-20 разів нижче за загальноприйнятий світовий рівень. Частка вітчизняної наукомісткої продукції на світовому ринку становить лише 0,1 %. Так у 2006-2012 рр. відбулося поступове збільшення нових технологічних процесів та освоєння інноваційних видів продукції на українських підприємствах [8], але понад половину видатків підприємств на інновації припадає на придбання основних фондів (машин та устаткування), як правило, іноземного походження;

- переважання світової споживчої культури. Інформаційний простір і національна економіка України тісно інтегровані у світове господарство. Поява нових споживчих товарів і послуг відображається на структурі потреб національних домогосподарств. Тому відчуття внутрішнього соціально-економічного середовища, його розвитку, сприймається через купівельну спроможність громадян щодо зовнішнього, а не внутрішнього виробництва. Унаслідок цього відновлення та розширення світової економіки, зокрема розвинутих країн, при відставанні національного ринку провокує погіршення оцінок та настроїв суспільства на грунті розриву в купівельному «кошику» [16, c. 99].

Звідси, формування умов гнучкого і динамічного варіювання товарних потоків між основними зовнішніми ринками, зокрема країн-членів ЄС, та внутрішнім ринком України шляхом врахування існуючих викликів і загроз національному ринку передбачає такі дії як:

- усунення будь-яких прямих (та індивідуальних) преференцій. Відмова від пільг, винятків для окремих підприємств і галузей, зокрема щодо природних монополій. Строкове звільнення від оподаткування видів економічної діяльності, що не ведуться в Україні узагалі;

- професіоналізація та персоналізація аутсорсингових послуг. Спрощення виходу на ринок індивідуальної інтелектуальної праці (надання бухгалтерських, юридичних, крім адвокатської практики, послуг, або виконання різноманітних інженерних проектів тощо) шляхом щорічної атестації (сертифікації) фізичних осіб - надавачів таких послуг без потреби у створенні підприємств;

- запровадження ринкових механізмів безособового укладання контрактів та гарантування їхнього дотримання публічними зобов'язаннями чи прозорим страхуванням, зокрема, завдяки підтримці мереж товарних бірж, аукціонів з відкритими умовами участі, електронної торгівлі тощо. Визначення єдиних правил біржового арбітражу. Формування єдиної експортно-імпортної товарної біржі в Україні;

- встановлення захисту корпоративних прав і інвестицій без участі у капіталі. Спрощення умов для ведення діяльності у таких видах економічної діяльності, що не передбачає участь інвесторів у правах власності виробника (підрядне промислове і сільськогосподарське виробництво, міжнародне ліцензування, аутсорсинг послуг тощо).

Висновки з даного дослідження

Запровадження таких дій сприятиме активізації економічної залежності, де усунення вибіркових преференцій і встановлення обов'язкової біржової торгівлі надасть прозорості ринкам і ціноутворенню. Прозорість ціноутворення за умов прискорення товарно-грошового обороту та зростання не прямих інвестицій у спільні виробництва здешевлюватиме вартість кінцевих національних продуктів, що стимулюватиме розширення внутрішнього кінцевого споживання і посилиться спроможність експорту не сировинних національних виробників. Поступово на базі нових та здешевлення традиційних продуктів розшириться загальний внутрішній ринок.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. У цьому контексті, зростає потреба у напрацюванні цільових механізмів стимулювання економіки країни у рамках запропонованих заходів, вироблення інструментів попередження загроз та активізації можливостей інтеграції України у європейський економічний простір.

Список використаних джерел

1. Бережний Я. В. Щодо удосконалення механізмів регулювання ринків товарів і послуг в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.niss.gov.ua/articles/1442/

2. Внутрішній ринок України: теорія та стратегія посткризового розвитку : наук.-метод. розробка / В. Г. Бодров, Н. І. Балдич, В. О. Гусєв та ін. ; за заг. ред. В. Г. Бодрова. - К.: НАДУ, 2011. - 80 c.

3. Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління. - К.: Міжнародний фонд «Відродження», Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, 2014. - 141 с.

4. Механізми поліпшення підприємницького клімату в процесі реалізації економічних реформ в Україні / Я. В. Бережний, О. І. Кілієвич, Д. В. Ляпін, Н. С. Мєдвєдкова [та ін.]. - К.: НІСД, 2013. - 78 c.

5. Можливості і застереження щодо наслідків уведення в дію положень Угоди про асоціацію між ЄС та Україною : наук. доп. / за ред. акад. НАН України В.М. Гейця, чл.-кор. НААНУ Т.О. Осташко, д-ра екон. наук В.О. Точи-ліна ; НАН України. - К.: ДУ «Інститут економіки та прогнозування», 2013. - 98 с.

6. Надходження заявок на об'єкти промислової власності у 1992-2012 рр. / Державна служба інтелектуальної власності України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sips.gov.ua/ua/statistic_nadxod.html

7. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник - К: Державна служба статистики, 2013. - 314 c.

8. Охріменко О. Стратегічні альянси як інструмент міжнародного співробітництва у сфері високих технологій / О. Охріменко, В. Чернюк // Соціально-економічні проблеми і держава. - 2014. - Вип. 1 (10). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2014/14ooosvt.pdf

9. Оцінка витрат та вигод від укладання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. - К.: К.И.С., - 2010. - 96 с.

10. Розпорядження КМУ від 17 вересня 2014 р. № 847-р «Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/847-2014-%D1%80

11. Системна криза в Україні: передумови, ризики, шляхи подолання: аналіт. доп. / Я. А. Жаліло, К. А. Кононенко, В. М. Яблонський [та ін.]; за загал. Ред. . Я. А. Жаліла. - К. : НІСД, 2014. - 129 c.

12. Статистика. Офіційний сайт Світового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/.

13. Угода про асоціацію Україна-ЄС: дороговказ реформ. - К.: Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, 2012. - 53 с.

14. Закон України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_011

15. Україна в інтеграційних процесах на пострадянському просторі: моделювання альтернатив: аналіт. доп. / І. В. Клименко, Ю. М. Харазішвілі, О. М. Шаров, І. В. Ус. - К.: НІСД, 2013. - 104 с.

16. Формування моделі економічного розвитку України у післякризовому світі: аналіт. доп. / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, Я. В. Белінська [та ін.]. - К.: НІСД, 2014. - С. 99

17. Хейлієр М., Пятницький В. Торгівля з ЄС в рамках поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю. - К.: CTA Economic & Export Analysts, 2013. - 18 c.

18. The Global Competitiveness Report 2014-2015: Full Data Edition - Geneva: World Economic Forum, 2014. - 564 c.

References

1. Berezhnyi, Ya. V. (2013), “About regulation of markets goods and services in Ukraine”, NISS, available at: http://www.niss.gov.ua/articles/1442/ (Accessed 10 Aug 2015).

2. Bodrov, V. H. Baldych, N. I. Gusev, V. O. and other (2011), та ін. Vnutrishnij rynok Ukrainy: teoriia ta stratehiia postkryzovoho rozvytku [Internal market Ukraine: theory and post-crisis development strategy], NAPA, Kyiv, Ukraine.

3. International Renaissance Foundation (2014), The economic component of the Association Agreement between Ukraine and the EU: implications for business, people and public administration. Analytical report, IER, Kyiv, Ukraine.

4. Berezhnyi, Ya. V. Kilievych, A. I. Lyapin, D. V. and other (2013), Mekhanizmy polipshennia pidpryiemnyts'koho klimatu v protsesi realizatsii ekonomichnykh reform v Ukraini [Mechanisms for improving a business climate in an implementation of economic reforms in Ukraine], NISS, Kyiv, Ukraine.

5. NASU (2014), Features and reservations about the consequences of putting into effect of the Association Agreement between the EU and Ukraine. Analytical report, IEF, Kyiv, Ukraine.

6. SIPS of Ukraine (2013), Receipt of applications for industrial property in 1992-2012. available at: http://sips.gov.ua/ua/statistic_nadxod.html (Accessed 10 Aug 2015).

7. SSS of Ukraine (2013), Research and Innovation in Ukraine. Statistical Yearbook, SSS of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

8. Okhrimenko, O. and Cherniuk, V. (2014), Strategic alliances as instrument of international cooperation in the field of high-tech, Socio-Economic Problems and the State[online], vol. 10 (1), pp. 5-12.

9. IER (2010), Assessing the costs and benefits of entering into a free trade zone between Ukraine and the EU. Analytical report, KIS, Kyiv, Ukraine.

10. Cabinet Minister of Ukraine (2014), Order “On the implementation of the Association agreement between the European union and the European atomic energy community and their member states, of the one part, and Ukraine, of the other part”, Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Bulletin of Ukraine, vol. 77, p. 178, article 2197

11. Zhalilo, Ya. A. Kononenko, C. A. Yablonskyi and other (2014), Systemna kryza v Ukraini: peredumovy, ryzyky, shliakhy podolannia [System crisis in Ukraine: preconditions, risks, ways to overcome], NISS, Kyiv, Ukraine.

12. The World Bank. Data (2015), available at: http://data.worldbank.org/ (Accessed 10 Aug 2015).

13. The Association Agreement Ukraine-EU (2012), guiding reforms. Analytical report IEAC, Kyiv, Ukraine.

14. Verkhovna Rada of Ukraine (2014), Law “Ratification of The Association agreement between the European union and the European atomic energy community and their member states, of the one part, and Ukraine, of the other part” - Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Bulletin of Ukraine,, vol. 75, t. 1, p. 83, article 2125.

15. Klymenko, I. V. Kharazishvili, Yu. M. Sharov, A. M. and Us, I. V. (2013), Ukraina v intehratsijnykh protsesakh na postradians'komu prostori: modeliuvannia al'ternatyv [Ukraine in integration processes on a post soviet area: modeling alternatives], NISS, Kyiv, Ukraine.

16. Zhalilo, Ya. A. Pokryshka, D. S. Belinska, Ya. V. And other (2014). Formuvannia modeli ekonomichnoho rozvytku Ukrainy u pisliakryzovomu sviti [Formation model of economic development of Ukraine in the post-crisis world], NISS, Kyiv, Ukraine.

17. Halier, M. and Pyatnyckyi, V. (2013). Torhivlia z EU v ramkakh pohlyblenoi ta vseosiazhnoi uhody pro vil'nu torhivliu [Trade with the EU within the framework of comprehensive Free Trade Agreement], STA Economic & Export Analysts, Kyiv, Ukraine.

18. The Global Competitiveness Report 2014-2015 (2015), World Economic Forum, Geneva, Switzerland.

Размещено на Allbest.ru