Аналітичне дослідження стану економічної безпеки аграрної галузі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналітичне дослідження стану економічної безпеки аграрної галузі України

Є.С. Жураківський,

аспірант Вінницького національного аграрного університету

Анотації

У даній статті проведено дослідження стану економічної безпеки аграрної галузі України. Виконано аналітичний аналіз основних економічних показників що характеризують стан економічної безпеки аграрної галузі України. Проведений аналіз економічного стану аграрної галузі України дозволив розробити класифікацію факторів впливу (чинників) на стан економічної безпеки аграрної галузі.

E. S. Jurakivskiy,

Postgraduate student of the Vinnytsya national agrarian university

Analytical study of economic agrarian security of ukraine

In this article, a study of economic security of agrarian sector of Ukraine. Analytical analysis of key economic indicators that characterize the economic security of agrarian sector of Ukraine. The analysis of the economic situation of the agricultural sectorof Ukraine allowed to develop a classification impacts (factors) on the economic security of agricultural sector.

Ключові слова: аграрна галузь, економічна безпека, Україна, аналіз, чинників забезпечення економічної безпеки.

Keywords: agriculture, economic security, Ukraine, analysis, factors ensuring economic security.

Вступ

Постановка проблеми. Аграрна галузь є однією з основних галузей економіки України, оскільки виробництво продуктів харчування - перша умова життя населення країни. Водночас аграрна галузь є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на сільськогосподарську продукцію постійно зростає, оскільки збільшується кількість населення, особливо міського. У сільському господарстві, як і в інших галузях суспільного виробництва, відбувається постійний розвиток і вдосконалення продуктивних сил, і на цій основі зростає ефективність сільськогосподарського виробництва, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більше продукції. Проте вітчизняні підприємства часто збільшують обсяги виробництва аграрної продукції екстенсивними методами, використовуючи застарілі технології й устаткування [1]. Особливо слід виокреслити проблеми, з якими стикнулася аграрна галузь після 2014 року у зв'язку з підписанням Україною угоди про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Ці проблеми полягають у необхідності якнайшвидшої модернізації виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до вимог ЄС, а також забезпечення відповідності якості аграрної продукції міжнародним стандартам ISO 2000 [2].

Дослідження стану економічної безпеки аграрної галузі України проведемо з використанням таких показників, що характеризують рівень економічної безпеки аграрної галузі: обсяг валової продукції сільського господарства, врожайність найважливіших видів сільськогосподарської продукції, експорто- та імпортозалежність за основними продовольчими групами та інші.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз і узагальнення існуючих підходів до визначення економічної безпеки показало, що не всі проблеми, пов?язані із забезпеченням економічної безпеки держави і, насамперед, її аграрної галузі знайшли своє теоретичне та практичне вирішення, хоча дослідженню цих проблем приділяється досить значна увага. В Росії ці проблеми досліджували С. Басалай, С. Волков, Н. Кулагіна, А. Семін, А. Свєтлаков та інші. Серед вітчизняних вчених питанням економічної безпеки аграрної галузі та агропромислового комплексу присвячені праці Л. Березіна, О. Бігдана, О. Гривківської, В. Жмуденко, С. Козловського, О. Кириченко, М. Лучика, М. Маліка, П. Саблука, В. Ткаченка та інші [3,4,5].

Мета дослідження. Мета даної роботи полягає в теоретичному та практичному дослідженні стану економічної безпеки аграрної галузі України.

Основні результати дослідження

Як відомо, загрозою економічній безпеці аграрної галузі є визнане світовою практикою порогове значення падіння обсягу виробництва валової продукції сільського господарства відносно базового періоду більше, ніж на 30-40 %. У 2011 р. зростання обсягу валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств порівняно з 2010 роком, визначеного за базовий, становило 37,9%, у 2012 році порівняно з базовим 2010 роком - 29,1%, у 2013 році порівняно з базовим 2010 роком - 58,6%; у 2014 році порівняно з базовим 2010 роком - 63,9% (див. табл. 1), що свідчить про те, що аграрна галузь України знаходиться у стані розвитку і говорити про погіршення економічних показників її діяльності немає ніяких підстав [6].

Таблиця 1. Обсяг виробництва валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2010 р., млрд. грн.) в Україні

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Разом з тим, значний інтерес викликає вивчення питання про темпи зростання аграрної галузі, оскільки невисокі темпи її зростання можуть свідчити про наявність впливу певних негативних факторів, що у свою чергу, може поставити під загрозу забезпечення економічної безпеки всієї аграрної галузі.

Так, основою забезпечення економічної безпеки аграрної галузі є раціональне використання земельних ресурсів. Структуру земельних ресурсів України наведено на рис. 1[7].

Рис. 1. Структура земельних ресурсів України у 2014 році

Аналіз діаграми, наведеної на рис. 1, свідчить, що 70,8% земельних ресурсів країни зайняті під вирощування сільськогосподарських культур. А загальна посівна площа під сільськогосподарські культури у 2014 році в Україні складає 27239 тис. га. (див. табл. 2) [7].

Таблиця 2. Посівні площі сільськогосподарських культур в Україні, тис. га

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Аналіз даних, наведених у табл. 2 показує, що у досліджуваному періоді (2010-2014 рр.) відбулося зростання загальної площі під сільськогосподарськими культурами на 287 тис. га або на 1,06%. Разом з тим, відбулося суттєве збільшення посівних площ під технічні культури - на 1141 тис. га або на 15,63%, що призвело до зменшення площ під кормовими культурами на 498 тис. га або на 19,16% та під зерновими культурами - на 289 тис. га або на 1,9%.

Далі, дослідимо динаміку виробництва основних сільськогосподарських культур (див. табл. 3) [7].

Таблиця 3. Виробництво основних сільськогосподарських культур в Україні, тис. т.

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Аналіз даних, наведених в табл. 3, показує, що виробництво зернових та зернобобових культур в Україні у 2014 році збільшилося у порівнянні із 2010 роком на 24588 тис. тонн або на 62,6%. Аналогічні тенденції спостерігаються у виробництві таких сільськогосподарських культур, як насіння соняшнику, яке зросло на 3362 тис. тонн або на 49,6%; картоплі, виробництво якої збільшилося на 4988 тис. тонн або на 27%; цукрових буряків, виробництво яких зросло на 1985 тис. тонн або на 14,4%.

Зазначені вище тенденції є позитивними і свідчать про те, що в Україні є значні потенційні можливості для нарощування виробництва всіх видів сільськогосподарської продукції переважно на інтенсивній основі.

Про рівень економічної безпеки аграрної галузі може свідчити кількість діючих підприємств, зайнятих у даній галузі (табл. 4) [6,7]. З даної таблиці видно, що у 2014 році кількість діючих підприємств аграрної галузі порівняно з 2010 роком скоротилась в Україні на 3704 одиниць або на 6,6%. Але стверджувати, що дане зменшення є негативним фактором впливу на економічну безпеку аграрної галузі, слід дуже обережно, враховуючи політичну ситуацію, яка склалася в Україні у 2014 році у зв'язку з подіями у Криму та на Сході України.

Таблиця 4. Кількість діючих підприємств аграрної галузі України

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Одним з факторів розвитку агарної галузі України є показник кількості зайнятого населення в даній галузі. Цей показник має специфічне значення і певним чином характеризує стан економіки даної галузі. Як відомо, для високорозвинених країн світу даний показник не має особливого значення у зв'язку з високим інноваційно-технологічним рівнем сільськогосподарського виробництва, в якому постійно зменшується кількість населення, зайнятого в аграрній сфері.

Розподіл загальної кількості зайнятого населення за видами економічної діяльності здійснено нами на основі комплексної оцінки даних вибіркового обстеження населення та державної статистичної звітності (див. табл. 5) [6,7]. Окрім цього, для більш об'єктивної оцінки стану аграрної галузі наведено рівень середньої номінальної місячної заробітної плати працівників аграрної галузі та рівень річної продуктивності праці.

Таблиця 5. Кількість зайнятого населення, рівень середньомісячної номінальної заробітної плати та рівень продуктивності праці працівників аграрної галузі України

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Продуктивність праці у сільському господарстві розраховувалася як відношення валової продукції сільського господарства (рослинництва, тваринництва) у постійних цінах 2011 року до середньооблікової чисельності працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.

Аналіз табл. 5 свідчить про зменшення кількості зайнятого населення у сільському господарстві у 2014 році порівняно з 2011 роком на 430,3 тис. осіб або на 12,2% та збільшення продуктивності праці за досліджуваний період на 71%. Причому зростання продуктивності праці відбулося майже в однакових пропорціях як у тваринництві (71,7%), так і в рослинництві (71,3%). Ці факти можна трактувати як поступовий перехід аграрної галузі України на інтенсивний шлях розвитку, як один із факторів, які сприяють підвищенню економічної безпеки аграрної галузі загалом.

Більш складною є ситуація із зростанням заробітної плати працівників аграрної галузі України. Так, зростання середньомісячної заробітної плати працівників аграрної галузі у 2014 році склало 38,2% порівняно з 2011 роком і не покриває показник інфляції в Україні [8], який у 2014 році за неофіційними даними склав 441,3% від рівня 2011 року. Такий низький рівень середньомісячної заробітної плати працівників аграрної галузі можна віднести до негативних факторів впливу на рівень економічної безпеки аграрної галузі.

До показників, якими можна оцінювати рівень економічної безпеки аграрної галузі, беззаперечно належить основний фінансово-економічний показник - чистий прибуток, який розраховується як прибуток (збиток) до оподаткування мінус величина податку на прибуток. Аналіз даного показника на підприємствах галузі (табл. 6) свідчить, що величина отриманого всіма підприємствами галузі чистого прибутку зросла з 17,2 млрд. грн. у 2010 році до 20,3 млрд. грн. у 2014 році, або у два рази.

Таблиця 6. Основні показники діяльності підприємств галузі сільського господарства

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Чистий прибуток у 2014 році отримали 84,8% підприємств аграрної галузі, що значно більше, ніж у 2010 році, коли завершили свою діяльність з позитивним результатом тільки 69,6% підприємств галузі. Чистий прибуток від діяльності цих 84,8% підприємств склав у 2014 році 50,9 млрд. грн., в той час, як у 2010 році цей показник становив тільки 22 млрд. грн., тобто зріс у 2,3 рази. Дана тенденція є позитивною для забезпечення макроекономічної безпеки не тільки аграрної галузі, а і економіки України загалом.

Разом з тим, ще залишається великою кількість аграрних підприємств. які отримали збитки від своєї діяльності. Таких підприємств у 2014 році було 15,2% від загальної кількості підприємств, що працюють в аграрній галузі. Величина отриманих саме цими підприємствами збитків зросла у 2014 році до 30,6 млрд. грн. порівняно з 4,8 млрд. грн. у 2010 році, або у 6,3 рази. Це свідчить про суттєві недоліки в організації діяльності АПК України, що може негативно позначитися на забезпеченні економічної безпеки аграрної галузі.

Важливим показником, який характеризує економічну безпеку аграрної галузі, є ціни на основні види сільськогосподарської продукції. У досліджуваному періоді (2010-2014 рр.) ціни за всіма основними видами аграрної продукції зросли. Так, у 2014 році ціни на зернові та зернобобові культури становили 1801,4 грн. за тонну, що на 680,5 грн. або на 60,7% більше порівняно з 2010 роком. На 38,1% зросли ціни на олійні культури, ціна на які у 2014 році склала 4062,8 грн. за тонну порівняно з 2942,6 грн. за тонну у 2010 році (див. табл. 7). За 2010-2014 роки ціни на картоплю збільшилися на 42,6 грн. за тонну або всього на 2%, ціни ж на овочі [6] практично не змінилися. земельний ресурс економічний безпека

У тваринництві сталою є тенденція поступового зростання цін на всі види м'яса, молоко та молокопродукти, яйця тощо. За період з 2010 по 2014 рік таке зростання склало залежно від виду продукції від 22 до 66%. Дана тенденція прискорилася у 2015 році.

Аналіз наведених вище даних показує, що політика ціноутворення на аграрну продукцію в Україні не є оптимальною. Динаміку цін на основні види аграрної продукції важко спрогнозувати як виробникам, так і споживачам, що, у свою чергу, становить певну загрозу економічній безпеці аграрної галузі України.

Таблиця 7. Середні ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами України продукції сільського господарства, грн. за т.

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Узагальнюючим показником ефективності роботи будь-якої галузі, в тому числі і аграрної, є рівень рентабельності виробництва, продукції тощо (див. табл. 8)[7]. Рівень рентабельності виробництва розрахований нами як відношення чистого прибутку (збитку) до всіх витрат підприємств на свою діяльність.

Таблиця 8. Рентабельність сільськогосподарського виробництва, %

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Проведений аналіз показує, що протягом досліджуваного періоду виробництво усієї сільськогосподарської продукції було економічно вигідним. Загальний рівень рентабельності виробництва у 2014 році складає 25,8%, що на 4,7 п.п. вище за рівень рентабельності у 2010 році, та є одним з найвищих показників протягом 2008-2014 років. Серед найбільш високорентабельних видів сільськогосподарської продукції у 2014 році варто виділити насіння соняшнику, рентабельність виробництва якого складає 35,5%. Високий рівень рентабельності має виробництво яєць - 58,8%.

Серед збиткових видів діяльності можна виокремити виробництво різних видів м'яса (окрім виробництва м'яса свиней). Так, рентабельність виробництва м'яса овець та кіз складає «мінус» 22,7%, тобто є збитковим. Рентабельність виробництва м'яса великої рогатої худоби складає «мінус» 35,9%, м'яса птиці «мінус» 15,4%.

Аналіз наведених вище даних також свідчить про суттєві недоліки в політиці ціноутворення на рівні країни, що знов-таки може самим несприятливим чином вплинути на забезпечення економічної безпеки аграрної галузі.

Матеріальною основою будь-якого виробництва є стан матеріально-технічної бази. Тому нами було проаналізовано стан та динаміку основних видів сільськогосподарської техніки, яка використовувалася на аграрних підприємствах України протягом 2012-2014 років (див. табл. 9).

Аналіз даної таблиці свідчить про значне скорочення наявної сільськогосподарської техніки на підприємствах аграрної галузі практично за всіма позиціями. Разом з тим, зменшення сільськогосподарської техніки, на наш погляд, не варто розглядати як вагомий фактор, що негативно впливає на рівень економічної безпеки аграрної галузі, оскільки сучасна сільськогосподарська техніка має значно кращі технічні показники, набагато вищу продуктивність і з успіхом замінює декілька видів старої сільськогосподарської техніки.

Разом з тим, не можна не відмітити, що в сучасних умовах господарювання прослідковується процес часткової деіндустріалізації аграрного виробництва. Головними причинами погіршення технічного забезпечення аграрного виробництва є: зниження купівельної спроможності сільськогосподарських підприємств; зменшення виробництва сільськогосподарської техніки вітчизняними підприємствами; невідповідність більшості вітчизняних сільгоспмашин сучасним вимогам аграрного виробництва. Тому основними напрямами державної технічної політики на середньо- та довгострокову перспективу мають стати розвиток власного сільськогосподарського машинобудування і технічного обслуговування, а також підвищення купівельної спроможності вітчизняних сільгоспвиробників [9].

Таблиця 9. Наявність основних видів сільськогосподарської техніки у сільськогосподарських підприємствах (шт.)

* (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя)

Однім із напрямів вирішення проблеми покращення матеріально-технічного забезпечення сільгоспвиробників є розв'язанням не менш складного завдання - послаблення цінового диспаритету між промисловою і сільськогосподарською продукцією. З метою послаблення диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію потрібно терміново вжити комплекс заходів, а саме: переглянути цінову політику держави на сільськогосподарську продукцію; посилити роль державного регулювання цін; сприяти утворенню кооперативних об'єднань на рівні районів та областей, переглянути розмір і напрями державної підтримки аграрного виробництва.

Проведений нами аналіз економічного стану аграрної галузі України дозволив розробити класифікацію факторів впливу (чинників) на стан економічної безпеки аграрної галузі (див. рис. 2).

Рис. 2. Чинники забезпечення економічної безпеки аграрної галузі України

Проведене дослідження дозволило узагальнити та систематизувати чинники забезпечення економічної безпеки аграрної галузі України, які можна поділити на три групи: 1) об'єктивні, що зумовлені успадкованим станом економіки; 2) суб'єктивно-об'єктивні причини, що викликані ринковою трансформацією економіки; 3) суб'єктивні, що спричинені прорахунками та помилками при управлінні аграрною галуззю та економікою загалом [10,11,12].

Висновки

Ретроспективний аналіз розвитку аграрної галузі України дозволив встановити, що одним із основних прорахунків при проведенні інституційних перетворень в аграрній галузі країни було неврахування трансформаційного потенціалу аграрного сектору, під яким ми розуміємо наявність потенційних можливостей аграрного сектору. Тобто, при проведенні інституційних перетворень не були повною мірою враховані історичний досвід розвитку аграрного сектора країни, нагромаджений вітчизняний досвід аграрних перетворень, соціально-економічні проблеми розвитку села, які накопичилися у попередні періоди тощо, що самим негативним чином вплинуло на зміст і терміни ринкових перетворень, на здатність господарюючих суб'єктів ефективно працювати у нових ринкових умовах [13,14].

Подальші ринкові перетворення в аграрному секторі повинні відбуватися при підвищенні відповідальності держави за результати їх проведення. Потрібно забезпечити пріоритетність державного регулювання над ринковим, особливо стосовно розв'язання стратегічних завдань розвитку аграрної галузі. Це дозволить забезпечити більш впорядкований і системний характер інституційних перетворень. Щодо забезпечення комплексності у формуванні нової системи державної підтримки аграрної галузі, то необхідно поєднати перехід на пряму підтримку держави аграрної галузі з пришвидшеним формуванням якісної ринкової інфраструктури, стимулюванням попиту на аграрну продукцію та прискоренням розвитку сільських територій. Узгодженими у цьому плані мають бути цінова, податкова, кредитна та зовнішньоторговельна політика держави [9].

Досліджуючи сучасний стан аграрної галузі країни, нами було встановлено, що в державі існує достатній рівень економічної безпеки аграрної галузі, проте є ряд невідкладних проблем, які потрібно розв'язати у короткі терміни, а саме: покращити технічне оснащення сільськогосподарського виробництва, забезпечити високу якість аграрної продукції та її відповідність міжнародним стандартам, зменшити витрати на виробництво сільськогосподарської продукції та інші.

Література

1. Жмуденко В.О. Формування економічної безпеки аграрної сфери на регіональному рівні: дис. канд. екон. наук: 08.00.03 / В.О. Жмуденко ; М-во аграр. політики України. Уманськ. нац. ун-т. сад.-ва. - Полтава, 2012. - 221 с.

2. Козловський С.В. Стійкість розвитку аграрної галузі регіону як чинник економічного зростання України / С.В. Козловський, В.О. Козловський, О.М. Бурлака // Економіка України. - 2014. - № 9. - С.59-73.

3. Козловський С.В. Управління сучасними економічними системами, їх розвитком та стійкістю : [моногр.] / С.В. Козловський - Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2010. - 432 с.

4. Калетнік Г.М. Управління регіональною продовольчою безпекою в умовах економічної нестабільності : [моногр.] / Г.М. Калетнік, С.В. Козловський, Е.А. Кірєєва, О.Г. Підвальна - Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2015. - 252 с.

5. Kozlovskyi Serhii The sustainability of agricultural sphere of the region as a factor in the economic development of Ukraine / S. Kozlovskyi, R. Grinyk, O.Pidvalna // Regional Innovations (France). - 2015. - №1. - P. 22-31.

6. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

7. Сільське господарство України у 2014 році. Статистичний збірник [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України, 2015. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Інтернет ресурс финансовый портал «Минфин» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/infl/

9. Шульга О. А. Інституціональні основи ринкової трансформації аграрного сектора України / О. А. Шульга // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право: зб. наук. праць. - Випуск 19. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. - С. 51-60.

10. Козловський С.В. Управління регіональною продовольчою безпекою на основі сучасних методів моделювання / С.В. Козловський, Е.А. Кірєєва // Економіка України. - 2015. - №8. - С. 57-73.

11. Козловський С.В. Концепція стійкості економічної системи як фактор розвитку економіки держави / С.В. Козловський // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 3 (142) / Наук. ред. І.Г. Манцуров. - К., 2013. - 245 с., С.42-48.

12. Калетнік Г.М. Стійкість економіки як фактор безпеки та розвитку держави // Г.М. Калетнік, С.В. Козловський, В.О. Козловський // Економіка України. - 2012. - № 7. - С. 16-25.

13. Козловський С. В. Концептуальна модель механізму управління факторами економічного розвитку сучасних економічних систем / С. В. Козловський // Економіка і регіон : наук. вісн. Полт. нац. техн. ун-ту ім. Ю. Кондратюка. - 2009. - № 2 (21). - С. 98-103.

14. Козловський С.В. Інструменти продовольчої безпеки та соціального захисту населення в умовах кризових явищ економік світу / С.В. Козловський, Е.А. Кірєєва // Кримський економічний вісник. - 2012. - №1 (01), частина 1. - С.266-269.

References.

1. Jmudenko V.O. (2012) Formation of agrarian sphere of economic security at the regional level: ph.d. 08.00.03, Poltava, 2012.

2. Kozlovskyi S. V. (2014) «The stability of the agricultural sector in the region as a factor of economic growth Ukraine», Economica Ukraine, vol. 9, pp. 59-73.

3. Kozlovskyi S. V. (2010) Upravlinnia suchasnymy ekonomichnymy systemamy, ikh rozvytkom ta stijkistiu [Management of modern economic systems, their development and stability], Merk'iuri-Podillia, Vinnytsia, Ukraine.

4. Kaletnik G. M., Kozlovskyi S. V., Kireeva E. A., Pidvalna O. G. (2015) Yptavlinnia regional-noy prodovolchoy bezpekoy v ymovah economichnoi nestabilnosti [Management of regional food security in times of economic instability], Merk'iuri-Podillia, Vinnytsia, Ukraine.

5. S. Kozlovskyi, R. Grinyk, O. Pidvalna (2015) «The sustainability of agricultural sphere of the region as a factor in the economic development of Ukraine», Regional Innovations (France), vol. 1, pp. 22-31.

6. The official website of the State Statistics Service of Ukraine, Electronic issue. - Access: http://ukrstat.gov.ua

7. Agricultural Ukraine in 2014. Statistical Yearbook. Electronic issue. - Access: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Internet resource financial portal "MinFin". Electronic issue. - Access: http://index.minfin.com.ua/index/infl

9. Shulga O.A. (2012) «Institutional framework of market transformation of agrarian sector of Ukraine», Naukoviy shasopis Dragomanova, vol.19, pp. 51-60.

10. Kozlovskyi S. V., Kireeva E. A. (2015) «Management of regional food security based on modern modeling techniques», Economica Ukraine, vol. 8, pp. 57-73.

11. Kozlovskyi S. V. (2012) «The concept of stability of the economic system as a factor of economic development of the state», Formyvania rinkovih vidnosin v Ukraini, vol. 3(142), pp.42-48.

12. Kaletnik G.M., Kozlovskyi S.V., Kozlovskiy V.O. (2012) «The stability of the economy as a factor of security and national development», Economica Ukraini, vol.7, pp. 15-25.

13. Kozlovskyi S. V. (2009) «Conceptual model of economic management mechanism factors of modern economic systems», Economica i region, vol. 2(21), pp. 98-103.

14. Kozlovskyi S. V., Kireeva E. A. (2012) «Tools food security and social protection crisis in terms of economies», Krimskiy economichniy visnik, vol. 1(01), pp. 266-269.

Размещено на Allbest.ru