Оцінка прогресу у реформуванні транспортного сектору економіки та актуальні завдання на майбутнє

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка прогресу у реформуванні транспортного сектору економіки та актуальні завдання на майбутнє

Михайличенко Катерина Миколаївна,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

У статті досліджено ефективність реалізації державної політики реформування транспортного сектору економіки України як важливого чинника забезпечення економічної безпеки держави, виділено перші вагомі результати структурних реформ та основні проблеми на шляху їх практичної реалізації. Метою цієї статті є визначення пріоритетних напрямів та завдань реформування транспортного сектору економіки з позиції забезпечення економічної безпеки держави та відновлення економічного зростання.

Запропоновані у статті заходи щодо подальшого реформування транспортного сектору спрямовуватимуться на підвищення ефективності роботи транспортних підприємств, залучення інвестицій для здійснення технічного і технологічного оновлення транспортної інфраструктури та рухомого складу, забезпечення стандартів якості та безпеки транспортних послуг, зміцнення конкурентоспроможності національної транспортної системи, прискорення її інтеграції до європейської транспортної системи та забезпечення участі в обслуговуванні міжнародних вантажопотоків.

Ключові слова: транспортний сектор, структурні реформи, економічна безпека, система державного управління, ринок, конкуренція.

інфраструктура реформування транспортний

Mykhailychenko Kateryna

Assessment of progress in reforming the transport sector and сhallenges for future

The reforming of the transport sector of Ukraine and the effectiveness of the state policy are studied in the article. They are considered as important factors in ensuring economic security and economic growth. The author identifies the first tangible results of the structural reforms in transport and the major challenges to their implementation. The purpose of this article is to identify priority areas and objectives of reforming the transport sector from the perspective of ensuring the economic security and economic recovery.

The suggested measures to further reform of the transport sector will be aimed at improving the efficiency of transport companies, attract investment for the modernization of transport infrastructure and rolling stock, to ensure quality and safety standards of transport services, strengthening the competitiveness of the national transport system, accelerating its integration into the European transport system and ensuring participation in servicing international traffic.

Keywords: transport sector, structural reforms, economic security, public administration, market competition

Необхідність кардинального реформування української економіки та підвищення її конкурентоспроможності зумовлені вибором Україною європейського курсу розвитку, формуванням зони вільної торгівлі з ЄС та запитом суспільства на прискорення виходу з економічної кризи, яка супроводжується виснаженням фінансових ресурсів держави та зниженням рівня життя населення. Невід'ємним складником структурних трансформацій, на які очікує українське суспільство і які активно підтримуються західними партнерами, є реформування транспортного сектору економіки, що справедливо вважається одним із найперспективніших у структурі економіки України.

Реформи, які сьогодні реалізуються на транспорті, відповідають змісту загальноекономічних реформ, що впроваджуються в Україні, зокрема у сфері децентралізації, дерегуляції, демонополізації та деолігархізації економіки, розвитку ринкових відносин та підвищення ефективності функціонування державних підприємств, спрямовані на максимальне зменшення рівня корупції та ліквідацію підґрунтя для зловживань у роботі транспортних підприємств, створення сприятливого інвестиційного клімату та залучення інвестицій у транспортну галузь, передбачають виконання зобов'язань, що виникли в України внаслідок підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Кінцевим результатом реалізації реформ на транспорті має стати створення комплексної, ефективної та безпечної національної транспортної системи, яка була б інтегрована до європейської транспортної системи і належним чином задовольняла потреби суспільства у перевезеннях пасажирів та вантажів, забезпечувала зниження транспортних витрат у вартості продукції, відповідала міжнародним стандартам якості та безпеки перевезень, була конкурентоспроможною на міжнародному ринку транспортних послуг, забезпечуючи участь України в обслуговуванні міжнародних вантажопотоків. турної перебудови транспортного сектору економіки приділяється багато уваги, що пов'язано із необхідністю забезпечення ефективної та узгодженої роботи національних і регіональних транспортних систем у період тотальної глобалізації виробництва і міжнародної торгівлі. Теоретичну основу статті становлять роботи провідних вітчизняних вчених і фахівців у сфері розвитку та реформування транспортного сектору України, зокрема з питань реформування залізничного транспорту -- праці Ю. Цвєтова, М. Макаренка [1], Г. Ейтутіса [2], з питань реформування портового господарства -- наукові роботи О. Котлубая [3], О. Підцерковного [4], А. Филипенка та В. Баришнікової [5], з питань інтеграції національної транспортної системи до європейської транспортної системи, розвитку транзитного потенціалу країни -- праці А. Новікової [6], Т. Блудової [7] та інших.

Водночас невирішеною залишається проблема комплексної оцінки прогресу у структурному реформуванні транспортного сектору економіки як важливого чинника забезпечення економічної безпеки держави та драйвера економічного зростання, яка була б здійснена в контексті реалізації загальноекономічних реформ, що запроваджуються в Україні на сучасному етапі її розвитку, та слугувала б відправною точкою прискорення модернізації національної транспортної системи та її наближення до міжнародних стандартів обслуговування.

Науковий внесок автора полягає у розкритті механізмів забезпечення економічної безпеки держави шляхом реалізації масштабних структур - них реформ та розвитку транспортного сектору економіки на основі підвищення ефективності роботи транспортних підприємств, залучення інвестицій для здійснення технічного і технологічного оновлення транспортної інфраструктури, зміцнення конкурентоспроможності національної транспортної системи та прискорення її інтеграції до європейської транспортної системи.

Метою цієї статті є визначення пріоритетних напрямів та завдань реформування транспортного сектору економіки з позиції забезпечення економічної безпеки держави та відновлення економічного зростання.

Протягом 2015 р. транспортна галузь за основними показниками розвитку демонструвала падіння, що відповідає загальноекономічному тренду розвитку економіки України. Оскільки сама галузь не продукує обсяги вантажів, а лише обслуговує виробничі потреби промислових і сільськогосподарських підприємств, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, важко було очікувати окремого прориву в цій сфері на тлі загального порушення виробничих зв'язків як усередині країни, так і ззовні внаслідок військової агресії Росії, окупації частини української території країни терористичними угрупованнями та цілеспрямованого руйнування ними транспортної інфраструктури Донбасу. Разом із тим транспортні підприємства намагалися якомога швидше пристосуватися до існуючої ситуації, щоб забезпечити нові, більш надійні, канали обслуговування виробничих потреб підприємств, експорту української продукції, транзиту вантажів територією України.

За підсумками 2015 р. транспортом України (без трубопровідного) перевезено 601,0 млн т вантажів, що на 10,6 % менше порівняно із 2014 р., послугами пасажирського транспорту скористалися 5175,7 млн пасажирів (на 12,3 % менше, ніж у 2014 р.), вантажооборот знизився на 6,0 %, пасажирооборот -- на 8,5 % [8].

У січні-березні 2016 р. підприємствами транспорту України перевезено 140,8 млн т вантажів, що на 4,1 % більше, ніж у січні-березні 2015 р., зокрема залізничним транспортом перевезено 78,4 млн т вантажів (на 1,7 % більше), автомобільним -- 32,1 млн т (на 2,7 % більше), водним -- 1,0 млн т (на 7,5 % більше) ), авіаційним -- 0,02 млн т (на 1,7 % менше). За І квартал 2016 р. транспортом України перевезено 1189,8 млн пасажирів, що на 6,1 % менше, ніж у січні-березні 2015 р. Залізничним транспортом перевезено 90,6 млн пасажирів, що на 0,9 % більше порівняно з аналогічним періодом 2015 р., авіаційним -- 1,3 млн пасажирів (на 10,7 % більше), автомобільним -- 505,6 млн пасажирів (на 12,5 % менше).

Основні показники роботи транспортної галузі України у 2015-му -- на початку 2016 року свідчать про те, що, незважаючи на перші ознаки стабілізації у І кварталі 2016 року, наразі не йдеться про швидке її повернення на висхідну траєкторію розвитку, а теперішній стан галузі не лише загрожує ускладненнями і перебоями в роботі окремих транспортних підприємств, а й ставить під загрозу стабільну і ритмічну роботу всього транспортно-дорожнього комплексу України та інших галузей економіки, пов'язаних з ним єдиним виробничим циклом, скорочує можливості здійснення зовнішньоторговельних операцій, насамперед нарощування українського експорту та виходу України на нові європейські та світові товарні ринки.

Позитивні зміни у роботі національної транспортної системи слід очікувати лише у разі запровадження швидких системних реформ в усіх без винятку транспортних галузях, які будуть пов'язаними із загальними підходами до реформування економіки України в контексті реалізації нової економічної політики держави та забезпечення її економічної безпеки.

Реформування транспортного сектору економіки України здійснюється відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна -- 2020» [9], яка визначила реформу транспортної інфраструктури серед 62 основних реформ та програм розвитку держави; Закону України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 р. № 1678-^1, Угоди про Коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України восьмого скликання [10] та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої новим складом Уряду 14 квітня 2016 р. [11].

Конкретні напрями й особливості впровадження структурних реформ в окремих транспортних галузях обумовлені специфікою роботи тих чи інших видів транспорту, різним ступенем прогресу на шляху реалізації ринкових перетворень, різницею у співвідношенні державної та приватної форм власності, неоднаковим рівнем інституційного й законодавчого забезпечення роботи кожного виду транспорту, враховують поточний стан транспортної інфраструктури та рухомого стану за видами транспорту, рівень фінансово-економічної стійкості та конкурентоспроможності кожної транспортної галузі. Вони знайшли відображення у Державній цільовій програмі реформування залізничного транспорту на 2010--2019 рр., затвердженої постановою КМУ від 16.12.2009 р. № 1390, Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 р. № 548- р, оновленої Концепції реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування та плану заходів щодо її реалізації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 р. № 432 тощо.

На залізничному транспорті здійснюються заходи, метою яких є розвиток конкуренції на ринку перевезень та підвищення ефективності діяльності галузі:

завершено перший етап реформування, метою якого є підвищення ефективності роботи цього виду транспорту на основі розділення господарських функцій і функцій державного управління та впровадження європейської моделі управління галуззю. Зокрема, утворено та зареєстровано ПАТ «Українська залізниця», 100 % акцій якого належить державі; з 1 грудня 2015 р. розпочато його господарську діяльність. Утворено 29 філій компанії на базі майнових комплексів державних підприємств, реорганізованих шляхом злиття, між функціональними філіями впроваджується система обліку та розрахунків;

проведено роботу щодо формування законодавчого поля для впровадження ринкових механізмів господарювання на залізничному транспорті, притаманних європейським залізничним системам, та побудови нової структури взаємовідносин учасників перевізного процесу в умовах конкурентного ринку, зокрема, розроблено проект Закону України «Про залізничний транспорт» (нова редакція);

з метою обмеження влади природних монополій, запобігання монополізації та сприяння конкуренції на суміжних ринках розроблено і внесено до Верховної Ради України законопроект «Про державне регулювання у сфері транспорту» (реєстр. № 3835) стосовно утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

На водному транспорті реформи спрямовуються на пожвавлення економічної діяльності, підвищення конкурентоспроможності українських портів, мінімізацію корупційних проявів, а також відродження судноплавства внутрішніми водними шляхами:

завершено перший етап дерегуляції та спрощення процедур ведення бізнесу в портах України як один із найважливіших напрямів реформування національного портового комплексу. Запроваджено спрощені та прискорені процедури оформлення суден і вантажів, істотно скорочено кількість перевірок, а також задія- них контролюючих органів;

запроваджено зміни у тарифній політиці в портовій галузі, зокрема, передбачено надання 50 % знижки до ставок усіх видів портових зборів, крім адміністративного, для суден, які заходять в морські порти України для виконання операцій з навантаження та (або) вивантаження транзитних вантажів; з метою підвищення економічної обґрунтованості та прогнозованості вартості послуг встановлено прозору та зрозумілу структуру тарифів за користування причалами в морських портах;

тривають роботи із залучення інвестиційних коштів у розвиток морських портів

та реалізується низка важливих інвестиційних проектів щодо оновлення портової інфраструктури, зокрема, будівництва нових терміналів та здійснення днопоглиблювальних робіт у Миколаївському морському торговельному порту (МТП), Одеському МТП, у порту «Южний»;

для відродження в Україні судноплавства внутрішніми водними шляхами, переведення на цей вид транспорту частини вантажопотоку з автомобільного і залізничного транспорту,

розроблено і внесено до Верховної Ради України проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 2475а). Закон визначить правові, економічні та організаційні засади діяльності внутрішнього водного транспорту в Україні.

На автомобільному транспорті основна робота стосувалася гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС, а також спрощення дозвільних процедур; реформування дорожнього господарства спрямовувалося на оновлення системи державного управління автомобільними дорогами загального користування, у т. ч. у контексті її децентралізації, опти- мізацію структури Укравтодору, вдосконалення системи експлуатації автомобільних доріг:

для наближення галузі автомобільних перевезень до європейських стандартів розроблено низку законодавчих ініціатив, а саме проекти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб» (реєстр. № 3107); «Про приведення законодавства України у сфері автомобільного транспорту у відповідність з актами Європейського Союзу» (реєстр. № 3713), куди включено положення 14 актів законодавства ЄС відповідно до Додатка ХХХІІ Угоди про асоціацію з ЄС. Крім цього, спрощено процедуру видачі дозвільних документів Європейської конференції міністрів транспорту (дозволів ЄКМТ), а також запроваджено систему відстеження наявності усіх дозволів на офіційному веб-сайті Укртрансінспекції в онлайн режимі;

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 р. № 432-р внесено зміни до Концепції реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування та плану заходів щодо її реалізації, якими, зокрема, передбачено, що реформування системи державного управління автомобільними дорогами відбуватиметься на основі гармонійного поєднання принципів централізованого управління автомобільними дорогами та розширення повноважень і посилення відповідальності місцевих органів виконавчої влади за управління автомобільними дорогами місцевого значення. Оновлена Концепція передбачає створення захищеного державного дорожнього фонду та запровадження контрактів на експлуатаційне утримання автомобільних доріг тривалого строку дії (5--7 років);

згідно з курсом на децентралізацію системи управління автомобільними дорогами розпочато процес передачі коштів і техніки облавто- дорів до сфери управління облдержадміністрацій. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування» (реєстр. № 0954), який створить законодавче підґрунтя для передачі доріг місцевого значення, коштів і техніки на їх утримання до сфери управління облдержадміністрацій, готується до другого читання;

оптимізовано структуру Укравтодору. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2015 р. № 576 ліквідовано ПАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» та оптимізовано структуру його дочірніх підприємств. Укравтодор невдовзі залишиться лише замовником робіт, а виконавцем і контролером стануть незалежні компанії.

Для удосконалення системи експлуатації автодоріг реалізуються заходи щодо:

запровадження довгострокових контрактів на утримання доріг на основі кінцевих результатів. У рамках реалізації спільного між Україною, ЄБРР та ЄІБ проекту «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва» на автомобільній дорозі М-06 відібрано ділянку, де роботи виконуватимуться відповідно до контрактів на утримання автомобільних доріг на основі кінцевих результатів (OPRC);

залучення незалежних іноземних експертів до контролю якості ремонту доріг. Незалежною австрійською компанією (К ^ш^єШєп Ziviltechiker GesmbH) за результатами проведеного аудиту підготовлено звіт щодо якості технічного обслуговування автодоріг у Київській області та надано рекомендації щодо створення незалежної системи якості дорожньо-ремонтних робіт;

забезпечення захисту доріг від передчасного їх руйнування, зокрема, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 869 запроваджено обмеження на рух великовагових транспортних засобів автодорогами (40 т -- для всіх доріг; 24 т -- для доріг місцевого значення), опрацьовується питання щодо введення плати за проїзд з вантажних автомобілів вагою понад 12 тонн;

зменшення негативного впливу зовнішньої реклами на користувачів автодоріг та створення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху. До Верховної Ради України внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування» (реєстр. № 2234а).

З метою забезпечення достатнього і рівномірного фінансування робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування внесено до Верховної Ради України проекти Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України» та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України» (реєстр. №№ 2724 та 2725 відповідно), якими передбачено виділення джерел фінансування дорожнього господарства в окремий Державний дорожній фонд у складі спецфонду держбюджету України і створення додаткових джерел фінансування дорожньої галузі.

У галузі авіаційного транспорту відбулося чимало позитивних зрушень у напрямі подальшого реформування галузі:

з метою здійснення заходів з розвитку, модернізації та приведення інфраструктури авіаційного транспорту у відповідність з міжнародними стандартами постановою Уряду від 24.02.2016 р. № 126 затверджено Державну цільову програму розвитку аеропортів на період до 2023 р., до якої увійшли 17 аеропортів України. Загальна сума інвестицій запланована на рівні 8,697 млрд грн;

реалізована можливість підписання угоди про відкрите небо з окремими країнами з огляду на те, що дата підписання Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС досі не визначена через відсутність консенсусу між Іспанією та Великою Британією щодо остаточної редакції положення статті 2 (31) стосовно аеропорту Гібралтар. 14 липня 2015 р. підписано Угоду про відкрите небо між Україною та США, яка була ратифікована Верховною Радою України (Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про повітряні перевезення» від 04.11.2015 № 751 -VIII). На початку 2016 р. режим відкритого неба почав діяти з Польщею та Італією;

у напрямі прискорення процесу лібералізації ринку повітряних перевезень здійснюються заходи щодо зняття наявних обмежень стосовно кількості призначених авіапідприємств та частоти виконання рейсів, а саме: знято обмеження під час перевезень з/до України до/з Киргизії, Болгарії, Естонії, Сербії, Йорданії та щодо кількості призначених авіапідприємств і рейсів під час здійснення польотів між Львовом, Одесою та м. Ленкорань (Азербайджан); досягнуто домовленостей між Україною і Білоруссю щодо збільшення рейсів на маршруті Мінськ -- Київ та зняття обмежень стосовно кількості призначених авіапідприємств на всіх маршрутах;

тривала робота з відновлення повітряного руху в міжнародному повітряному просторі. Європейським агентством з безпеки польотів (EASA) Україні делеговано відповідальність за обслуговування повітряного руху за двома маршрутами над Чорним морем, які юридично належать до Сімферопольського району по- льотної інформації (Simferopol FIR) і які продовжуватиме обслуговувати ДП «Украерорух». З 05.06.2015 р. набули чинності нові правила надання та анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній (наказ Державної авіаційної служби України від 24.10.2014 р. № 686), згідно з якими процедура прийняття рішення щодо призначення авіакомпанії на маршрути відбуватиметься більш прозоро та відповідатиме світовим практикам. Після розблокування процедури призначення перевізників на авіамаршрути та обмеження впливу «МАУ» на розподіл маршрутів в Україну прийшов турецький лоукост «Атласджет», розпочато експлуатацію на регулярній основі п'яти нових міжнародних авіаліній: авіакомпанією «Дніпроавіа» -- з Дніпропетровська до Бургаса та з Одеси до Батумі, авіакомпанією «МАУ» -- з Одеси до Вільнюса та зі Львова до Болоньї, авіакомпанією «Атласджет Україна» -- із Запоріжжя до Стамбула;

з метою підвищення прозорості тендерних процедур закупівель товарів та послуг підприємствами транспортної галузі та ліквідації умов для перетворення тендерів на джерело корупції держпідприємства Мінінфраструктури підключено до системи електронних торгів ProZorro, що дозволило заощадити 48 млн грн, відкрито публікується інформація про закупівлі держпідприємств та їхні фінансові плани, розпочато онлайн трансляцію тендерів;

здійснювалась активна робота над реалізацією проектів щодо організації транзитних перевезень в обхід території Росії після того, як РФ закрила для України можливості для транзиту її територією у відповідь на початок дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня 2016 р. У січні 2016 р. з Іллічівського порту відправився перший рейс контейнерного поїзда за маршрутом Україна-Грузія--Азербайджан--Казахстан--Китай. Цей маршрут є новим напрямом «Великого шовкового шляху» та альтернативним шляхом доставки вантажів із Заходу на Схід в обхід території РФ. Формальності між країнами -- учасницями експерименту, включно з питаннями встановлення конкурентоспроможних пільгових тарифів на вантажні перевезення за цим маршрутом, урегульовано.

Водночас проблемними питаннями реформування транспортної галузі залишаються такі.

Недостатні темпи формування законодавчої бази, необхідної для проведення ринкових трансформацій та стимулювання конкуренції на ринках транспортних послуг. Численні базові законопроекти з питань реформування транспортного сектору України станом на травень 2016 р. перебували у Верховній Раді України, але не приймалися нею.

Серед таких законопроектів -- «Про залізничний транспорт України», «Про державне регулювання у сфері транспорту», «Про внутрішній водний транспорт», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України», «Про внесення змін до деяких законів України щодо об'єктів морського транспорту» та ін.

Відсутність прогресу в імплементації норм і стандартів ЄС до національного транспортного законодавства та виконання взятих Україною зобов'язань щодо інтеграції вітчизняної транспортної системи до європейської. У заблокованих Верховною Радою законопроектах враховані основні вимоги європейського законодавства, які мають бути імплементовані до українського законодавства, а потім конкретизовані і розвинені у підзаконних актах. Зокрема, відповідно до Європейської транспортної політики залізнична галузь повинна бути конкурентною, тарифи на залізничні перевезення -- прозорими й економічно обґрунтованими, доступ до загальної інфраструктури -- рівним для всіх споживачів. Вимоги до реформування автомобільної галузі передбачають удосконалення системи управління безпекою дорожнього руху, забезпечення європейської системи технічного регулювання, розвиток інтелектуальних транспортних систем, впровадження системи підвищення кваліфікації керівників, менеджерів з перевезень та водіїв, унеможливлення нелегальних перевезень, запобігання корупційним діям тощо. Зазначені норми закладені у базові законопроекти з реформування транспортних галузей, але їх прийняття загальмоване парламентом. Відповідно, під загрозою перебуває виконання планів імплементації Директив ЄС.

Слід зазначити, що не виконані пункти 272, 273 і 275 Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 р. № 847-р, щодо: розроблення Концепції розвитку Національної (пріоритетної) транспортної мережі України на 2015--2025 рр.; розроблення та подання на розгляд Уряду законопроекту, спрямованого на адаптацію законодавства України щодо мультимодальних перевезень до права ЄС; розроблення Комплексного плану розвитку логістики з метою забезпечення розвитку мережі логістичних центрів, оптимізації перевезень зернових вантажів, зокрема з використанням внутрішніх водних шляхів, удосконалення процесу організації вантажних перевезень шляхом оптимального використання наявної транспортної інфраструктури. Термін виконання цих пунктів закінчився у 2015 р.

Повільне реформування управління держпідприємствами галузі. Мінінфраструктури фактично зірвані терміни проведення відкритих конкурсів щодо призначення нових топ-менеджерів на підвідомчих підприємствах, серед яких ПАТ «Укрзалізниця», ДП МА «Бориспіль», ДП МА «Львів» та ін. На кінець 2015 р. було призначено лише п'ятьох керівників підприємств із 18.

Відсутність ефективного стратегічного планування розвитку транспортної галузі України, яке б відповідало сучасним викликам, що негативно впливає на процес реформування та модернізації. В першу чергу це стосується основного стратегічного документа -- Транспортної стратегії України на період до 2020 р., яка потребує актуалізації та пролонгації терміну дії принаймні до 2030 р. Стратегічні плани розвитку залізничного, авіаційного, річкового, морського транспорту на період до 2020 р. розроблені, проте залишаються не затвердженими (крім Стратегічного плану розвитку автомобільного транспорту та дорожнього господарства на період до 2020 року, затвердженого наказом Мініфраструктури від 21.12 2015 р. № 548).

Незважаючи на законодавчі пропозиції Уряду щодо виключення державних портів з переліку підприємств, що не підлягають приватизації, на державному рівні досі не вдалося виробити чітку обґрунтовану позицію щодо подальшої долі морських торговельних портів. Процес виключення 13 морських торговельних портів, Українського Дунайського пароплавства та деяких інших підприємств морського транспорту з Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо об'єктів морського транспорту» (реєстр. № 2488а) фактично заблоковано.

Висновки і пропозиції. Підсумовуючи результати реформування транспортного сектору економіки України, можна зазначити, що зміни торкнулися практично всіх видів транспорту і загалом відповідали визначеному в програмних документах загальному курсу реформ. Найбільш результативними слід вважати реформи у сфері тендерних закупівель, дерегуляції в портах, корпоратизації Укрзалізниці, організації нових транзитних маршрутів в обхід території України. Разом із тим реформи за всіма видами транспорту здійснюються надто повільно і фрагментарно, зі значним відставанням від графіка. Структурні перетворення, започатковані на транспорті, не стали стійкими і незворотними, а позитивний ефект від їх реалізації у вигляді фінансово-економічного оздоровлення транспортних підприємств, нарощування обсягів перевезень, підвищення якості та безпеки перевезень, зростання обсягу інвестицій ще не відчутний.

Реформування транспортного сектору має бути спрямоване на підвищення ефективності роботи транспортних підприємств, залучення інвестицій для здійснення технічного і технологічного оновлення транспортної інфраструктури та рухомого складу, забезпечення стандартів якості та безпеки транспортних послуг, зміцнення конкурентоспроможності національної транспортної системи, прискорення її інтеграції до європейської транспортної системи та забезпечення участі в обслуговуванні міжнародних вантажопотоків. Для цього необхідно реалізувати такі заходи:

на залізничному транспорті:

ухвалення Законів України «Про залізничний транспорт» у новій редакції та «Про державне регулювання у сфері транспорту»;

формування вертикально інтегрованої системи управління залізничним транспортом та впровадження фінансово-економічної моделі, яка забезпечить розподіл фінансових потоків за видами діяльності;

завершення розмежування державних і господарських функцій управління залізничним транспортом шляхом впорядкування повноважень органів, що реалізують політику на залізничному транспорті;

реформування тарифної системи та розроблення Методики розрахунку залізничного тарифу за кожним його складником;

впровадження технічних стандартів функціонування залізниць, у т. ч. технічних стандартів інтероперабельності та системи оцінки відповідності з урахуванням норм Директиви 2008/57/ЄС, для забезпечення інтегрування в міжнародну транспортну систему;

на внутрішньому водному транспорті:

ухвалення Закону України «Про внутрішній водний транспорт», гармонізація законодавства України в галузі внутрішнього водного транспорту із законодавством ЄС;

розроблення Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту України на період до 2030 р., що передбачатиме його комплексний розвиток, включення до системи мультимодальних перевезень та зміцнення позицій на внутрішньому й міжнародному ринку транспортних послуг;

розроблення плану входження українських внутрішніх водних шляхів, зокрема ділянок річок Дніпро і Дунай, у систему транс'європейської транспортної мережі TEN-T та розширення мережі мультимодальних перевезень суднами типу «ріка -- море»;

у портовій галузі:

оновлення Стратегії розвитку портової галузі України з визначенням пріоритетів розвитку портового господарства та обґрунтуванням шляхів підвищення конкурентоспроможності та ефективності портів і портових операторів;

послідовна дерегуляція портової діяльності, забезпечення чіткої регламентації діяльності та правового статусу Адміністрації морських портів України, економічно обґрунтована приватизація державних стивідорних компаній, ліквідація відомчої та технологічної роз'єднаності у роботі портів та об'єктів інших транспортних галузей;

стимулювання розвитку портової інфраструктури та реалізації інвестиційних проектів, зокрема завдяки вдосконаленню законодавства, що регламентує залучення в галузь інвестицій;

удосконалення тарифної політики в портовій галузі шляхом гнучкого регулювання ставок портових зборів і тарифів на спеціалізовані послуги в морських портах;

на автомобільному транспорті і в дорожньому господарстві:

ухвалення Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування», «Про приведення законодавства України у сфері автомобільного транспорту у відповідність з актами Європейського Союзу», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб»;

розмежування повноважень центральних і місцевих органів влади в частині управління автомобільними дорогами загального користування та передача останнім в управління автодоріг загального користування місцевого значення;

встановлення цільових джерел фінансування дорожнього господарства та створення захищеного державою дорожнього фонду;

розмежування функцій замовника, виконавця і контролера в системі Укравтодору, залучення приватних компаній до виконання робіт з експлуатаційного утримання доріг та оцінювання їх діяльності за кінцевим результатом, застосування процедури прозорих тендерів з відбору підрядників;

запровадження ефективного вагового контролю вантажного транспорту шляхом підготовки та прийняття відповідного закону про автофіксацію ваги та систему автоматичних штрафів за порушення габаритно-вагових норм, створення мережі автоматичних вагових комплексів «зважування на ходу», підвищення штрафів за порушення вагових норм;

забезпечення переходу на електронну систему автоматичного розподілу дозволів ЄКМТ з метою підвищення прозорості та справедливості дозвільної системи на міжнародні автомобільні перевезення;

на авіаційному транспорті:

укладання Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір;

виконання Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 р.;

послідовна гармонізація законодавства між Україною та ЄС щодо використання авіаційного простору, правил експлуатації цивільної авіації, забезпечення безпеки польотів.

Перспективи подальших досліджень. Наступним кроком у розкритті окресленої наукової проблеми стануть дослідження автора щодо інвестиційних механізмів розбудови транспортної інфраструктури у контексті забезпечення економічної безпеки держави.

Список використаних джерел

1. Залізничний транспорт України на порозі реформування / [Цвєтов Ю.М., Макаренко М.В., Лашко А.Д. та ін.]. - К. : ДЕТУТ, 2008. - 189 с.

2. Ейтутіс Г.Д. Теоретико-практичні основи реформування залізниць України / ГД. Ейтутіс. -- Ніжин : Ас- пект-Поліграф, 2009. -- 240 с.

3. Конкурентоспроможність та сталий розвиток морегосподарського комплексу України / за заг. ред. О.М. Котлубая. -- Одеса : ІПРЕЕД, 2011. -- 427 с.

4. Державна підтримка розвитку морегосподарського комплексу України (організаційні та правові аспекти) / [О.М. Кібік, О.П. Подцерковний, Ю.З. Драпайло та ін.] ; за ред. О.М. Кібік, О.П. Подцерковного. -- Херсон : ФОП Грінь Д.С., 2014. -- 442 с.

5. ФилипенкоА.О. Пріоритети розвитку морегосподарського комплексу України в умовах глобалізації / А.О. Филипенко, В.В Баришнікова. -- Одесса : Феникс, 2013. -- 168 с.

6. Новікова А.М. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів / А.М.Новікова. -- К. : НІПМБ, 2003. -- 494 с. -- С. 78.

7. Блудова Т.В. Транзитний потенціал України: формування та розвиток / Т.В. Блудова. -- К. : НІПМБ, 2006. -- 274 с.

8. Економічна статистика. Транспорт [Електронний ресурс] / офіц. сайт Держстату. -- Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua/

9. Про Стратегію сталого розвитку «Україна -- 2020» : Указ Президента України від 12.01.2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.Ua/laws/show/5/2015 Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy

10. Угода про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» [Електронний ресурс] -- Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001001-15

11. Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України : Постанова КМУ від 14.04. 2016 р. № 294 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/294-2016-%D0%BF

Размещено на Allbest.ru