Методичний підхід до визначення ступеню чутливості зернопереробних підприємств харчової промисловості до впливу зовнішніх чинників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв

Методичний підхід до визначення ступеню чутливості зернопереробних підприємств харчової промисловості до впливу зовнішніх чинників

І.С. Комаренко

к. е. н., доцент (б.в.з.) кафедри

економічної теорії та міжнародної економіки

Постановка проблеми. Діяльність підприємств різних сфер господарювання нерозривно пов'язана із впливом зовнішнього середовища. Суперництво основних учасників ринку залежить не лише від ефективності їх внутрішніх можливостей, а й від оточуючих факторів. Отже, фірмова конкурентоздатність підприємств є потенційною і реалізується лише в умовах дії зовнішніх чинників. Дані фактори обумовлюють основні тенденції розвитку підприємств, а управлінський персонал не в змозі на них вплинути. Суб'єкти господарювання можуть лише адаптуватись до зовнішнього середовища, використовуючи свій внутрішній потенціал. Аналогічно для підприємств зернопереробного комплексу ключовим питанням управління є забезпечення внутрішніх конкурентних переваг (впровадження стандартів якості продукції тощо) для ефективного функціонування в умовах впливу оточуючого середовища. Таким чином, вплив зовнішніх чинників формує тенденції розвитку галузей економіки, провокує відповідні заходи всередині підприємств для забезпечення та підвищення їх конкурентоздатності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових дослідженнях та публікаціях фактори впливу на конкурентоздатність, як правило, розподіляються за такими рівнями: міжнародні, національні, галузеві та на рівні підприємства (фірмові). Так, світова кон'юнктура та її коливання є важливим чинником та орієнтиром господарювання всіх країн, задіяних у міжнародній торгівлі [1, с. 158]. Глобалізація, створення міжнародних торгових об'єднань країн та альянсів підприємств загострює світове суперництво,впливає на ефективну реалізацію державного економічного потенціалу [2]. Отже, кожна країна має реагувати на ці зміни, здійснюючи внутрішні якісні економічні перетворення. Національними факторами конкурентоздатності виступають людські та грошові ресурси, інфраструктура [3, с. 8], знання та кваліфікація робочої сили [4, с. 145], державне регулювання [5] тощо. При цьому кожна сфера господарської діяльності має специфічні фактори, які впливають на її конкурентоздатність. Для зернопереробного комплексу важливими чинниками є інновації та технології, нові потреби споживачів [6, с. 53], якість матеріально-технічної бази [7, с. 86] тощо. Вказані чинники створюють зовнішній вплив на діяльність підприємств. Позитивна їх дія сприяє мультиплікаційному зростанню ефективності діяльності, а негативному впливу суб'єкти господарювання протидіють за допомогою внутрішніх факторів конкурентоздатності: продуктивність ресурсів [8, с. 336], якість продукції [9, с. 96], фінансова стійкість [10, с. 300] тощо. Крім того, класифікація зовнішніх чинників та їх вплив залежить від наукового підходу, якого дотримується дослідник. Так, відповідно до методичного підходу Всесвітнього економічного форуму всі фактори оцінки глобального індексу конкурентоздатності поділено на три групи в залежності від рівня розвитку країни: базові, ефективні та інноваційні [11, с. 408].

З урахуванням аналізу представлених наукових публікацій фактори впливу зовнішнього середовища були розділені на національні та галузеві, які доповнюються факторами діяльності конкретного підприємства - фірмовими (внутрішніми). Вплив зовнішніх чинників було оцінено, визначено систему показників та їх питому вагу дії на фірмову конкурентоздатність [12, с. 100]. Таким чином, значна кількість досліджень присвячена класифікації та аналізу факторів впливу зовнішнього середовища на конкурентоздатність підприємств. Втім, недостатньо розглянутим залишається питання визначення ступеню чутливості суб'єктів господарювання до впливу зовнішніх чинників, тобто, наскільки рівень фірмової конкурентоздатності залежить від реагування діяльності підприємства на зовнішні подразники, як позитивні, так і негативні.

Метою статті є розробка методичного підходу до визначення ступеню чутливості зернопереробних підприємств харчової промисловості до впливу зовнішніх чинників, аналіз ситуації за допомогою репрезентативної вибірки підприємств та подальша вдосконалена оцінка рівня їх конкурентоздатності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження конкурентоздатності зернопереробних підприємств харчової промисловості проведено на базі п'ятивідсоткової розшарованої вибірки їх сукупності (17 підприємств), яка задовольняє таким критеріям: учасники мають акціонерну форму власності, є емітентами цінних паперів та регулярно звітують щодо результатів господарської діяльності. Для кожного підприємства вибірки будуємо однофакторну модель лінійної залежності фірмової конкурентоздатності (Y) від впливу факторів зовнішнього середовища (Х). Результати розрахунків наведено у табл. 1. З даних табл. 1 видно, що ті підприємства харчової промисловості, фірмова конкурентоздатність яких є високою, мають тенденцію до зростання рівня конкурентоздатності під впливом факторів зовнішнього середовища (ПАТ «Луганськмлин», ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод», ПАТ «Дзержинський хлібокомбінат», ПАТ «Київмлин», ПАТ «Київхліб», ПАТ «Олевський хлібозавод»). Тенденція до зниження рівня фірмової конкурентоздатності у майбутньому властива підприємствам із тривалим спадом внутрішніх показників діяльності або нестабільним значенням показника конкурентоздатності (ПАТ «Каланчацький комбiнат хлібопродуктів», ВАТ «Сарненський комбiнат хлібопродуктів», ПрАТ «Урожайненський комбiнат хлібопродуктів», ПАТ «Миколаївхліб», ПАТ «Свалявський хлібокомбінат»).

Деякі підприємства вибірки завдяки впровадженню ефективних управлінських рішень (зміна організаційної структури тощо) утримують середній, але стабільний рівень фірмової конкурентоздатності, який має тенденцію до зростання у прогнозних періодах (ТОВ «Бахчисарайський комбiкормовий завод», ТОВ «Котовське зернопереробне пiдприємство», ТДВ «Вознесенський хлібозавод», ПАТ «Ватутiнський хлібокомбінат»). Крім того, стабільність довготривалого розвитку та попередньо досягнуті ефективні результати діяльності не можуть бути нівельовані одним періодом скорочення рівня фірмової конкурентоздатності через збитковість, як на прикладі ПАТ «Апостолiвський комбiкормовий завод» у 2014 році. Отже, підприємство продовжує позитивну тенденцію розвитку із впровадженням відповідних корегуючих заходів в управлінській сфері. Крім цього, аналіз довів, що неефективні рішення менеджерів призводять до постійних коливань показника конкурентоздатності (ПАТ «Ніжинський хліб»).

Представлені моделі лінійної залежності фірмової конкурентоздатності підприємств вибірки від впливу факторів зовнішнього середовища характеризують не тільки загальну тенденцію зміни показників діяльності, але й визначають кореляцію між фірмовою конкурентоздатністю та впливом зовнішніх чинників (табл. 1). Даний коефіцієнт кореляції є складовим узагальнюючого показника конкурентоздатності підприємств, який визначає ступінь адаптації або чутливості підприємства до впливу зовнішнього середовища. Крім цього, з попереднього аналізу трендових моделей підприємств вибірки можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції характеризує стабільність діяльності, управління та розвитку суб'єктів господарювання. Отже, за відсутності скачкоподібного розвитку внутрішніх показників діяльності підприємство отримує високе значення коефіцієнта кореляції 0,9. Такий розвиток та значення коефіцієнта кореляції характерне лише для ПАТ «Дзержинський хлібокомбінат». Дана ситуація свідчить про те, що підприємство здатне ефективно використати позитивний вплив зовнішнього середовища та максимально реалізувати власні можливості. Таким чином, фірма повністю реалізує внутрішній потенціал, який і описує показник фірмової конкурентоздатності.

Таблиця 1. Моделі лінійної залежності фірмової конкурентоздатності підприємств вибірки від впливу факторів зовнішнього середовища, 2008-2014 рр.

Враховуючи попередні дослідження щодо методів розрахунку рівня фірмової конкурентоздатності, моделювання його взаємозв'язку із зовнішніми чинниками, запропоновано узагальнюючий показник оцінки рівня конкурентоздатності (формула 1).

, (1)

де КЗі - узагальнюючий показник конкурентоздатності і-го підприємства;

ФКЗі - рівень фірмової конкурентоздатності і-го підприємства [12, с. 102];

- коефіцієнт кореляції, який відображає ступінь чутливості підприємств до впливу зовнішніх чинників;

ВФЗС - вплив факторів зовнішнього середовища [12, с. 101].

Отже, отримано значення узагальнюючих показників конкурентоздатності зернопереробних підприємств харчової промисловості, які проранжовано та визначено рейтингове місце кожного підприємства (табл. 2).

Таблиця 2. Рейтингове місце підприємств харчової промисловості за узагальнюючим показником конкурентоздатності

Дані табл. 2 підтверджують висновки щодо залежності конкурентоздатності підприємств від їх чутливості до впливу факторів зовнішнього середовища. Так, підприємства, які мають високий ступінь взаємодії із зовнішніми чинниками, утримують високі позиції у рейтингу конкурентоздатності (ПАТ «Дзержинський хлібокомбінат», ПАТ «Київхліб», ПАТ «Олевський хлібозавод», ПАТ «Київмлин»), що співпадає із попередніми розрахунками рівня фірмової конкурентоздатності. Неефективні підприємства, які займають найнижчі сходинки рейтингу та не мають взаємозв'язку із зовнішнім середовищем, продовжують своє відставання за узагальнюючим показником конкурентоздатності (ВАТ «Сарненський комбiнат хлібопродуктів», ПАТ «Свалявський хлібокомбінат», ПАТ «Ватутiнський хлібокомбінат» тощо). Таким чином, наявна тотожність результатів оцінки рівня фірмової конкурентоздатності підприємств за методом лінійного згортання та відповідно до узагальнюючого показника, який включає взаємозв'язок із впливом зовнішнього середовища.

Розраховані значення узагальнюючого показника конкурентоздатності, враховуючи отримані коефіцієнти кореляції щодо взаємозв'язку із факторами зовнішнього середовища, стали основою для ранжування підприємств у такі групи (табл. 3).

Таблиця 3. Ранжування підприємств за ступенем взаємозв'язку конкурентоздатності із впливом зовнішніх чинників

З даних табл. 3 видно, що підприємства харчової промисловості проранжовано в залежності від значень узагальнюючого показника конкурентоздатності з врахуванням коефіцієнта кореляції, який характеризує взаємозв'язок діяльності підприємств із зовнішнім середовищем. Представлені три групи визначають закономірності реалізації внутрішнього потенціалу підприємств, враховуючи загальні тенденції зміни узагальнюючого показника конкурентоздатності та кореляції за 2008-2014 рр.

Для репрезентативної вибірки зернопереробних підприємств харчової промисловості розраховано моделі лінійної залежності, які дозволили встановити прямий взаємозв'язок рівня фірмової конкурентоздатності із показником впливу зовнішніх чинників за допомогою коефіцієнта кореляції, що характеризує стабільність діяльності, управління та розвитку суб'єктів господарювання. Найвище значення даного коефіцієнта разом із безперервним та поступовим розвитком має одне з підприємств вибірки - ПАТ «Дзержинський хлібокомбінат». Це доводить залежність між чутливістю суб'єкта господарювання до впливу зовнішнього середовища та підвищенням реалізації його внутрішнього потенціалу. При цьому низькі показники кореляції із зовнішнім середовищем відображаються у незадовільних значеннях фірмової конкурентоздатності підприємств й коефіцієнта детермінації та свідчать про недоліки у прийнятті управлінських рішень, які підлягають усуненню. Аналіз по репрезентативній вибірці охопив семирічний період з 2008 по 2014 рр.

Розрахунок коефіцієнта кореляції обумовив вдосконалення узагальнюючого показника конкурентоздатності підприємств, що дозволило класифікувати їх у три групи, відповідно до яких охарактеризовано напрями реалізації та розвитку внутрішнього потенціалу. Встановлено, що значна кількість підприємств, зв'язок яких із факторами впливу зовнішнього середовища є високим, мають ефективний рівень управління внутрішніми ресурсами, стабільність розвитку, максимальну реалізацію внутрішнього потенціалу, що підтверджується стабільним зростанням їх рівня фірмової конкурентоздатності. Підприємства, які мають мінімальну кореляцію із зовнішнім середовищем, демонструють критично низькі показники фірмової конкурентоздатності, їх мінливість, що вказує на значні недоліки в управлінні та необхідність зміни конкурентної стратегії. Така ситуація свідчить про важливість взаємозв'язку підприємств із мінливим зовнішнім середовищем.

Отже, відповідно до значення узагальнюючого показника конкурентоздатності та місця підприємства у рейтингу управлінський апарат підприємства може зробити висновок про стан загальних умов ведення конкурентної боротьби в країні, враховуючи чутливість підприємства до зовнішнього середовища.

Перспективи подальших досліджень стосуються завершення розробки комплексної методики оцінки та прогнозування конкурентоздатності підприємств харчової промисловості, враховуючи сценарне моделювання впливу факторів зовнішнього середовища у прогнозному періоді на рівень фірмової конкурентоздатності та їх взаємодію.

Література

зернопереробний промисловість господарювання

1. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / [Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Белінська Я.В. та ін.]; за ред. Я.А. Жаліла. - К.: НІСД, 2005. - 388 с.

2. Amatya S.M. Innovation: Key factor to increasing competitiveness of Small & Medium Enterprises [Електронний ресурс] / Swoyambhu Man Amatya // Режимдоступу: www.unescap.org/tid/projects/protrade_s3amatya.pdf.

3. Daminaova A. Importance of the Technological Development for Bulgarian Competitiveness / Anelia Daminaova // Working Paper “Analysis of the Bulgarian Technology Development”, Center for Economic Development, Sofia. - 2001. - P. 7-11.

4. Шнипко О.С. Національна конкурентоспроможність: сутність, проблеми, механізми реалізації: научно-популярная література / Шнипко О.С. - К.: Наукова думка, 2003. - 343 c.

5. Торнхіл Д. Піраміда конкурентоздатності [Електронний ресурс] / Д. Торнхіл, М. Шанахан, Б. Батлер // Режим доступу: http://www.competitiveness.ie/.

6. Soldatos P. The Food Industry in Europe / P. Soldatos S. Rozakis. - Agricultural University of Athens, 2006. - 351 p.

7. Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень: Проблеми теорії і практики / Дейнеко Л.В. - К.: Знання, 1999. - 331 с.

8. Портер М. Международная конкуренция / Портер М.; [пер. с англ.]; под. ред. В.И. Щетинина. - М.: Межд. отн., 2003. - 896 с.

9. Кучер В.А. Механізм стратегії розвитку підприємства харчової промисловості / В.А. Кучер, Т.М. Міняйло // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - T. 2, № 1. - С. 95-99.

10. Хусаинов Б.М. Аспекты конкурентоспособности зерновой отрасли на западе Казахстана / Б.М. Хусаинов // Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. - 2009. - Вип. 6. - С. 298-306.

11. Klaus Schwab. The Global Competitiveness Report 2010-2011 / Klaus Schwab. - World Economic Forum: Geneva, Switzerland, 2010. - 516 р.

12. Комаренко І.С. Методичні підходи оцінки впливу зовнішнього середовища на фірмову конкурентоздатність підприємств харчової промисловості / І.С. Комаренко // Наукові праці: науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. - Т. 189, Вип. 177. Економіка. - С. 97-103.

Размещено на Allbest.ru