Соціально-економічна характеристика Івано-Франківської області

Загальна характеристика Івано-Франківської області, її географічне розташування, адміністративний поділ та демографічний стан. Рельєф, клімат, природні ресурси. Транспортна інфраструктура, економіка та підприємництво. Валовий регіональний продукт.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2017
Размер файла 72,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

24

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему:

"Соціально-економічна характеристика Івано-Франківської області"

Тернопіль 2017

Зміст

  • Вступ
  • 1. Загальна характеристика Івано-Франківської області
  • 1.1 Географічне розташування
  • 1.2 Адміністративний поділ
  • 1.3 Демографічний стан
  • 1.4 Рельєф, клімат, водні та лісові ресурси
  • 1.5 Мінерально-сировинні ресурси
  • 2. Інфраструктура
  • 2.1 Транспортна інфраструктура
  • 2.2 Зв'язок
  • 2.3 Енергетична сфера
  • 3. Економіка та підприємництво
  • 3.1 Валовий регіональний продукт
  • 3.2 Промислова та інноваційна діяльність
  • 3.3 Зовнішньоекономічна діяльність
  • 3.4 Агропромисловий комплекс
  • 3.5 Туризм
  • 3.6 Трудові ресурси
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

Івано-Франківська область входить в число найбільш промислово розвинених областей західного регіону України і серед п'яти областей західного регіону посідає друге місце. Входить до Карпатського економічного району України. Основні види промислової діяльності - виробництво електроенергії, хімічне і нафтохімічне виробництво, деревообробка, харчова промисловість, виробництво будматеріалів, машинобудування, видобування енергетичних матеріалів тощо.

Структура господарства області - індустріально-аграрна.

Тема даної роботи є актуальною, адже процеси, що відбуваються в області мають вплив як на економіку області, так і на економіку країни в цілому.

Мета роботи полягає у розгляненні географічного положення Івано-Франківської області, економічного потенціалу, адміністративної структури, наявності корисних копалин, а також впливу ресурсів на економічний розвиток; оцінці демографічної ситуації та чинників, що впливають на неї та ії впливу на формування трудових ресурсів. Також треба розглянути основні види промислової діяльності, підприємства, що формують економіку Івано-Франківської області, продукцію, яку вони виробляють, значення цієї продукції для області та країни в цілому. На основі цього можна буде зробити висновок щодо місця Івано-Франківської області в економіці країни.

1. Загальна характеристика Івано-Франківської області

1.1 Географічне розташування

Івано-Франківська область розташована в географічному центрі Європи, на південному заході України, на стику двох великих природно-географічних підрозділів - Східноєвропейської рівнини та Східних Карпат.

Івано-Франківська область межує із Закарпатською, Львівською, Тернопільською та Чернівецькою областями України. На крайньому півдні має державний кордон з Румунією. Територія області становить 13,9 тис. кв.км, що складає 2,3 %. площі території України й займає 22 місце серед інших областей держави. Менші за площею тільки Чернівецька, Закарпатська та Тернопільська області. Відстань від Івано-Франківська до Києва: залізницею - 716 км; шосейними дорогами - 614 км. відстані до найближчих економічних центрів Європи становлять до: Берліна - 990 км, Будапешту - 650 км, Бухаресту - 720 км, Варшави - 530 км, Відня - 840 км, Праги - 900 км.

1.2 Адміністративний поділ

Івано-Франківська область має площу 13900 кмІ, населення станом на 01.01.2011 1379766 жителів. Історична дата утворення Івано-Франківської області: 4 грудня 1939 року. У складі Івано-Франківської області 14 сільських районів, 5 міст обласного підпорядкування. Міст з районним поділом нема. Всього в області 15 міст, 24 селища міського типу, 765 сільських населених пунктів, з них 20 селищ, 745 сіл. Державну й адміністративну владу забезпечують обласна рада й ОДА, у системі місцевого самоврядування 24 селищні ради, 15 міських рад, 14 районних рад і 477 сільських рад.

валовий регіональний продукт область

1.3 Демографічний стан

За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року в області нараховувалось 1409,7 тис. осіб. За останні 12 років населення області скоротилось на 27,6 тис. осіб або майже на 2,0 %. На початок 2014 року в області проживало 1382,1 тис. осіб, що становило 3,0 %. від загальної чисельності населення України, в тому числі: у міських поселеннях - 600,8 тис., у сільській місцевості - 781,3 тис. осіб. На кожний квадратний кілометр території припадало 99 осіб. За кількістю жителів область посідала 13 місце серед регіонів України, за щільністю населення - 7. За народжуваністю область разом із Закарпатською, Волинською, Рівненською та Чернівецькою областями входить в п'ятірку регіонів з найвищим рівнем народжуваності. За останні 12 років населення області скоротилось на 27,6 тис. осіб або майже на 2,0 %. За 2013 рік кількість жителів області збільшилась на 308 осіб, або на 0,02 %., у тому числі міського - на 1204 особи, або на 0,2 %. Водночас, чисельність сільського населення скоротилась на 896 осіб (0,1 %.). Середня очікувана тривалість життя у 2012 році складала 68,52 роки для чоловіків та 78,05 - для жінок. Середній вік населення області склав 38,6 роки.

Статева структура населення області характеризується перевагою жінок у загальній чисельності. На 1 січня 2014 року кількість жінок становила 727,8 тис. (52,8 %. від загальної кількості постійного населення), чоловіків - 651,6 тис. (47,2 %.). Це співвідношення змінюється в залежності від віку населення. Якщо у новонароджених переважає частка чоловічої статі (51,8 %. хлопчиків проти 48,2 %. дівчаток), то при переміщенні від дитячих до старших вікових груп відсоток осіб жіночої статі поступово зростає, а чоловічої відповідно зменшується і вже, починаючи з віку 41 року, в структурі населення області переважають жінки. Такий стан вікової структури призводить до диспропорцій у шлюбних відносинах та у відтворенні населення. В області сформована структура населення, для якої характерна достатньо висока питома вага осіб старших вікових груп і значно менша - дітей. Частка осіб у віці 60 років і старші складає 18,9 %.

У демографічній ситуації в області є певні позитивні зрушення - після п'ятнадцяти років природного скорочення у 2012 році зафіксовано природний приріст населення, що в поєднанні з міграційним приростом зумовило збільшення чисельності населення області. У 2013 році природний приріст змінився знову на скорочення, однак за рахунок позитивного сальдо міграції чисельність населення області порівняно з попереднім роком зросла. Разом з тим, досить високими залишаються рівні захворюваності та смертності населення, внаслідок чого порівняно низьким є показник тривалості життя.

1.4 Рельєф, клімат, водні та лісові ресурси

Територія області має різноманітний рельєф і поділяється на райони, які відмінні між собою геологічною будовою, різницею висот над рівнем моря і, відповідно, рослинним покровом та тваринним світом. Незважаючи на невелику територію, область за характером рельєфу належить до числа найбільш мальовничих в Україні. Передкарпаття є рівнинно-передгірською провінцією Українських Карпат, що відрізняється від прилягаючого з північного сходу лісостепу підвищеною кількістю опадів, більш прохолодним кліматом і відповідно більшою зволоженістю. Тут формуються лісолучні ландшафти. На північному заході і південному сході у межах Передкарпаття вклинюються райони з лісо-лучно - степовими ландшафтами. Для Передкарпаття характерними є безстічні умови рельєфу, що обумовлюють поверхневе перезволоження. Українські Карпати складають частину Східних Карпат і відносяться до середньовисотних гір, які не досягають лінії вічних снігів і не мають сучасних льодовиків. Найбільші гірські вершини: Говерла (2061 м), Ребра (2001 м), Піп-Іван (2028 м), Сивуля (1836 м).

Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірного теплого і вологого Західноєвропейського до континентального Східноєвропейського. Значна амплітуда висот (від 230м до 2061м над рівнем моря) на відносно невеликій території є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі й атмосферних опадів. У Карпатах зима довша і більш сувора, літо прохолодне. На схилах Карпат сніг лежить понад 5 місяців на рік. Кількість днів з опадами в Івано-Франківській області найбільша в Україні (130-188 днів на рік).

Водні ресурси Івано-Франківщини є невід'ємною й надзвичайно важливою частиною її природних багатств. Вони забезпечують потреби господарства та населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод, які територіально розподілені нерівномірно. Поверхневі води області сконцентровані в річкових басейнах Дністра і Прута, водосховищах, озерах і ставках. На території області протікає 8294 річки загальною довжиною 15754 км.

У природно-ресурсному потенціалі області одне із центральних місць посідають лісові ресурси. Близько половини території вкрито лісами, площа яких складає 6,0% лісів України. На одного жителя регіону припадає майже 0,5 га лісу проти 0,2 га в середньому по Україні. Ліси області - складова частина лісового фонду Карпатського регіону, що є найбільшою сировинною базою України. Землі лісового фонду Івано-Франківщини займають 636,4 тис. га, або 45,7 %. загальної площі області (при середньому показнику по Україні - 14 %.). Ліси на території області розміщенні нерівномірно і знаходяться в основному в гірській частині (73 %. області належить до гірських). При цьому лісистість коливається від 5,5 %. Снятинський район) до 68,2 %. (Долинський район). На рівнині та в передгір'ях Карпат (до 500 м н. р. м.) переважають дубові та дубово-грабові ліси з участю бука, явора, горобини, береста тощо. Проте лісів тут залишилось мало, оскільки великі площі розорані або зайняті післялісовими луками. Впродовж останніх років спостерігалася тенденція до збільшення площі природно-заповідного фонду області. Порівнюючи з 2008 на початок 2014 року площа природно-заповідного фонду області зросла відповідно із 195,9 тис. га до 218,8 тис. га (відсоток заповідності області зріс відповідно із 14 %. до 15,7 %. від загальної площі області. В області функціонує 5 установ природно-заповідного фонду.

У 2013 р. право на ведення мисливського господарства було надано 48 господарствам на площі 686,6 тис. га, серед яких 14 підприємств, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів (37,1 %. площі мисливських угідь), 14 - Українському товариству мисливців та рибалок (38,9 %.).

1.5 Мінерально-сировинні ресурси

Мінерально-сировинна база на території області обліковується 340 родовищ (в тому числі 53 об'єкти обліку комплексних родовищ) з 25 видів різноманітних корисних копалин, з яких 161 родовище (в тому числі 42 об'єкта обліку) розробляється Сировинна база області складається з корисних копалин паливно - енергетичного напрямку (газ, нафта, конденсат, торф) - 34,6%, 47,8% - сировина для виробництва будівельних матеріалів, 12,3% - підземні води, 4,4% - гірничо-хімічні корисні копалини (сіль кам'яна, сіль калійна, сіль магнієва, карбонатна сировина для вапнування кислих ґрунтів, карбонатна сировина для цукрової промисловості, сірка), 0,88% - гірничорудні корисні копалини. У межах області відомо 42 родовища вуглеводнів, з яких промисловістю освоєно - 31 родовище. Видобуток нафти і газу в Івано-Франківській області зосереджений переважно в Долинському та Надвірнянському нафтопромислових районах. Основні обсяги видобутку припадають на нафтогазовидобувні управління "Долинанафтогаз" та "Надвірнанафтогаз", які на правах структурних одиниць входять у ПАТ "Укрнафта". До найголовніших родовищ нафти, внесених у реєстр Державного балансу запасів корисних копалин України, віднесені Долинське, Північно-Долинське, Струтинське, Битків-Бабченське. Івано-Франківська область володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів. На її території знаходиться 163 родовища з 11 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві. Розробляється 65 родовищ. Область повністю забезпечена розвіданими запасами солі кухонної, вапняків для цукрової промисловості, цементної сировини, вапняку для випалювання на вапно, гіпсу, піщано-гравійних матеріалів, цегельно-черепичної та керамзитової сировини, мінеральних вод, що дає можливість для збільшення потужностей вже діючих кар'єрів та залучення до експлуатації резервних родовищ.

Перспектива видобутку сланцевого газу на території Івано-Франківської області.

В освоєння Олеської площі, прогнозні ресурси якої оцінюються в 2,9 трлн. куб. м сланцевого газу, на етапі геологічного вивчення планується залучити не менше 1,3 млрд. грн. інвестицій і 25 млрд. грн. - на етапі промислової розробки. На першому етапі компанія "Шеврон" планує видобувати 5-10 млрд. куб. м газу в рік.

Етап геологічного вивчення

Термін - 5 років;

Вартість - 350 млн. дол. США;

Оплачує 100% Шеврон;

При відкритті газових покладів витрати компанії "Шеврон" покриваються за рахунок компенсаційних вуглеводнів при видобутку;

Буріння - 8 вертикальних свердловин + 5 горизонтальних.

Етап пілотної та промислової розробки

Термін - 45 років;

Вартість - 3200 млн. дол. США;

Внески інвесторів 50х50 %;

Переваги для області від видобутку сланцевого газу:

Створення нових робочих місць. У США кожна нова свердловина дає їх близько 60. Лише на етапі розвідки заплановано найняти на роботу 300-900 працівників. З урахуванням непрямих робочих місць, працівників сфери обслуговування - це майже біля 2-х тисяч працевлаштованих громадян. Залучення спеціалістів та випускників ІФНТУНГ.

Збільшення надходжень до місцевих бюджетів. - Область отримає 10 %. від вартості частини Прибуткових вуглеводнів, належних державі - це 200-400 млн. грн. щорічно.

Укладення договору між ТОВ "Шеврон" та обласною радою про участь інвестора в соціально-економічному розвитку регіону (основні сфери - охорона здоров'я, розвиток інфраструктури, охорона довкілля).

Роботи з геологічного вивчення ділянки "Олеська" ще не розпочаті. Відповідно місце розташування свердловин та інших об'єктів на території області не визначено.

2. Інфраструктура

2.1 Транспортна інфраструктура

Івано-Франківська область має розгалужену мережу автомобільних доріг місцевого (72 %.) та державного (28 %.) значення, яка забезпечує вантажні та пасажирські потоки. За 10 останніх років протяжність автомобільних доріг загального користування не змінилася і станом на 1 січня 2014 року становила 4110,5 км, усі з твердим покриттям (в середньому по Україні питома вага доріг з твердим покриттям 97,9 %.). Їх щільність на 1000 кв. м території складає 295,7 км і перевищує середню по Україні (275,2 км).

Експлуатаційна довжина залізниці загального користування теж залишилася на рівні 2003 року і склала 494 км (2,3 %. від загальної довжини залізничних колій по Україні). Щільність залізничної мережі - 36 км на 1 тис. км2, що на рівні середнього показника по Україні. За останні 10 років у обласному центрі збудовано 4,6 км тролейбусних шляхів і на сьогодні діє 10 тролейбусних маршрутів, загальна довжина яких (в одноколійному обчисленні) складає 61,2 км, що на 8,1 %. більше, ніж у 2003 році.27 Транспортний комплекс області складають автомобільний, залізничний, авіаційний та електричний (тролейбусний) види транспорту. Вантажні перевезення (відправлення) здійснюються автотранспортом та залізницею, пасажирські - усіма наявними в області його видами. Автомобільний транспорт є пріоритетним серед інших видів завдяки своїй мобільності. На ринку автотранспортних перевезень області проводять діяльність як підприємства-юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці. Автомобільним транспортом області перевозиться більше 75%. усіх вантажів (як для власних потреб підприємства, так і на комерційній основі) та здійснюється понад 80%. пасажирських перевезень. Досить помітну роль на ринку пасажирських перевезень області відіграє електричний (тролейбусний) транспорт. Проте впродовж останніх років відбувається процес старіння рухомого складу тролейбусного господарства. На сьогодні парк машин налічує 45 одиниць рухомого складу, з них 40 одиниць віком понад 15 років, 4 машини мають до 10 та лише одна - до 5 років. Авіаційний транспорт в транспортному комплексі області для перевезень вантажів не використовується та з точки зору обсягів пасажироперевезень майже не помітний. До 2010 року парк літаків в області налічував два орендовані. З 2011 року Івано-Франківський аеропорт лише приймає та відправляє транзитні рейси у внутрішньому і міжнародному сполученнях, так як не має ні власних ні орендованих літаків. Обсяг відправлених пасажирів за 2013 рік становив лише 12,2 тис., що майже на 23 %. менше, ніж у попередньому. Кількість пасажирів, які прибули до Івано-Франківська, становила 12,7 тис. або на 20,1 %. менше.

За останні 11 років зменшились і обсяги пасажирських перевезень тролейбусним та залізничним транспортом на 21,0 %. та 11,0 %. відповідно. Обсяги автотранспортних пасажирських перевезень упродовж 2003-2013р. р. коливались в межах 70,6-82,9 млн. пасажирів, досягнувши найбільшого значення у 2008 році - 89,8 млн.

2.2 Зв'язок

Протягом останнього десятиліття ринок зв'язку області динамічно змінюється. Сучасні види зв'язку поступово витісняють традиційні.

Починаючи з 2011 року спостерігається тенденція до зменшення кількості телефонних апаратів стаціонарної мережі зв'язку загального користування. Лише за 2013 рік їх кількість зменшилась на 8,0 %. і станом на 1 січня 2014 року склала 198 тисяч.

Натомість збільшується число абонентів мобільного зв'язку, яке на кінець 2013 року склало 1,7 млн., і перевищило показник чисельності населення області, що пов'язано з одночасним використанням абонентами послуг декількох операторів мобільного зв'язку та апаратів з 2 sim-картами.

Незважаючи на те, що мобільний зв'язок почав розвиватися в Україні як інфраструктурна підсистема дещо пізніше, ніж у розвинених країнах, він значно раніше почав формуватися як галузь національної економіки. За роки незалежності України галузь "мобільний зв'язок" розвивалася швидкими темпами, які протягом останніх років були найвищими, порівняно з іншими галузями економіки. Слід 30 зауважити, що у 2012 році кількість абонентів мобільного зв'язку в області перевищувала чисельність наявного населення. Продовжує зростати кількість користувачів області, які підключилися до всесвітньої мережі Інтернет. За останнє десятиліття вона зросла більш, ніж в 30 разів і станом на 1 січня 2014 року склала 57,2 тис. абонентів.

Така ж тенденція спостерігається і по Україні, хоча кількість абонентів впродовж 2003-2013 років зросла у 17,8 раза.

В сусідніх областях більше абонентів мережі Інтернет у Львівській та Тернопільській областях, менше у Чернівецькій та Закарпатській.

2.3 Енергетична сфера

У структурі використання паливно-енергетичних ресурсів понад 80 %. припадає на паливо. У структурі його споживання вагому частку займають газ природний, вугілля кам'яне та паливо дизельне. Динаміка використання зазначених видів палива у 2003-2012 рр. відображає зміни, які відбувалися як у технологічних процесах промислових підприємств так і в їх функціонуванні загалом. Зокрема, зменшення використання газу природного, яке почалося з 2005 року, відбувається у зв'язку з заміною його альтернативними твердими видами палива (вугілля кам'яне, мазут паливний, дрова і відходи деревини, торф паливний та неагломерований). Значне скорочення використання кам'яного вугілля у 2009 році (при попередній наростаючій динаміці) зумовлене, в основному, заміною його на мазут паливний, а у 2010 році і частково на газ, у технологічному процесі відокремленого підрозділу "Бурштинська ТЕС" ПАТ "ДТЕК Західенерго". З 2011р. знову на даному підприємстві надають перевагу використанню кам'яного вугілля. На динаміку споживання палива дизельного значним чином впливали зміни у виробничих процесах на ТОВ "Карпатнафтохім".

Основними споживачами електроенергії в області є промислові підприємства. Найбільші обсяги її використання були у 2005 році - 1355,1 млн. кВт-год, мінімальні - у 2009 році - 618,4 млн. кВт-год. Значне зростання споживання електроенергії підприємствами транспорту та зв'язку (з 62,2 млн. кВт - год. у 2009 році до 320,9 млн. кВт-год. у 2010 році) відбулося, насамперед, внаслідок змін технологічного використання обладнання у виробничих процесах у філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз".

Економія паливно-енергетичних ресурсів від впровадження заходів з енергоефективності в промисловості збільшилася на 67,8 тис. т у. п. (47 %.) за рахунок введення в дію у ІV кварталі 2010 року виробництва каустичної соди на ТОВ "Карпатнафтохім" по мембранній технології.

На сьогодні в області діють наступні об'єкти відновлюваної енергетики:

4 когенераційні устновки (2004 р., загальна потужність - 3,76 МВт);

4 гідроелектростанції: Снятинська (2004 р., 800 кВт), Пробійнівська 1 (2009 р., 1200 кВт),

Золотолипська (2010 р., 320 кВт), Пробійнівська 2 (2013 р., 184 кВт);

сонячна електростанція в с. Старі Богородчани Богородчанського району (2013 р., 2,5 МВт);

біогазовий завод "Даноша" в с. Копанки Калуського району (2013 р., 1,0 МВт).

переведено 120 котелень установ соціальної сфери на тверде біопаливо.

Виробництво електричної енергії в області з поновлюваних джерел енергії у 2013 році порівняно з 2005 роком зросло на 12,5 млн кВт/год, що складає 35 %.

Це досягнуто завдяки будівництву нових ГЕС, когенераційної установки, сонячної електростанції та біогазового заводу на території області.

2.4 Освітня інфраструктура.

На кінець 2013 року в області нараховувалося 386 дошкільних навчальних закладів на 24,7 тис. місць де виховувалися 32,4 тис. дітей. Кількість дошкільних навчальних закладів в області та дітей, що в них виховуються, щороку збільшується. У порівнянні з 2003 роком кількість закладів збільшилася на 108, а 37 дітей, що в них виховуються - у 1,8 раза (у Чернівецькій області - 60, Закарпатській - 56, Тернопільській - 52, Львівській - 48).

За останні 11 років відсоток дітей, охоплених дошкільною освітою в області, є найвищим у 2013 році і становить 39,0 %., найнижчим він був у 2003 році (25,0 %.). В середньому по Україні у 2012 році цей показник становив 59,0 %., у нашій області - 37,0 %. і був найнижчим серед регіонів України.

Слід зазначити, що рівень забезпеченості закладами дошкільної освіти у міських поселеннях втричі вищий, ніж у сільській місцевості. У той же час, дошкільні заклади в області є перевантаженими. Цей показник у 2013 році становив 131 дитину на 100 місць (проти 100 у 2003 році), у тому числі у міських поселеннях - 139, у сільській місцевості - 116 (в середньому по Україні - 119, у міських поселеннях - 130, у сільській місцевості - 92).

3. Економіка та підприємництво

3.1 Валовий регіональний продукт

Впродовж 2004-2007 рр. спостерігалася тенденція до зростання валового регіонального продукту (ВРП) по області. У 2008 році виробництво ВРП скоротилось на 2,5 %., у 2009 році - на 10,7 %. Зростання економіки протягом 2010-2012 рр. (на 0,5 %., 6,5 %. та 3,3 %. відповідно) дозволило певною мірою відновити обсяги виробництва. Внесок області в загальне виробництво валового внутрішнього продукту (ВВП) України становив 1,9-2,2 %. У порівнянні з сусідніми областями обсяг валового регіонального продукту області перевищує Закарпатську, Тернопільську, Чернівецьку області, але нижчий, ніж у Львівській. На 10 сільськогосподарських регіонів (Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області) припадало 16,4 %. ВРП країни, тоді як там проживає 25,0 %. наявного населення. Частка ВРП більшості цих регіонів не змінилася (лише у Хмельницькій та Івано-Франківській зросла відповідно на 0,1 в. п. та 0,2 в. п.). Валова додана вартість (ВДВ), яка є основною складовою ВРП, у 2012 році у фактичних цінах становила 27043 млн. гривень. Частка ВДВ у загальному обсязі ВДВ України склала 2,1 %. Обсяг ВДВ по області перевищив рівень 2011 року на 3,7 %.

Ключову роль незмінно відіграють такі сфери економічної діяльності, як промисловість (30,2 %.), оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (13,7 %.), сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство (12,2 %.), будівництво (6,3 %.) та інші.

3.2 Промислова та інноваційна діяльність

За останні одинадцять років найбільшого приросту виробництва промислової продукції було досягнуто у 2003 році - на 27,7 %. та в 2011 році - на 25,7 %. Значне зниження випуску продукції допущено у 2008-2009 рр., відповідно на 21,5 %. та 22,6 %. Порівняно з 2003 роком виробництво промислової продукції у 2013 роком зменшилося на чверть.

Івано-Франківщина володіє значним промисловим потенціалом. Серед сусідніх областей за показником обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) в розрахунку на 1 особу область посідає першість.

Івано-Франківська область є масштабною з енергетичної точки зору. Паливно-енергетичний комплекс області включає 14 провідних підприємств, які забезпечують видобуток, транспортування і переробку нафти та газу, виробництво та розподіл електроенергії. В області забезпечується майже 3,4 %. виробництва електроенергії, 10,9 %. видобутку нафти та 2,3 %. газу. Виробництво електроенергії в області здійнюється Бурштинською ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго", ВФ “Калуська ТЕЦ" ДПЗД "Укрінтеренерго". Виробництво ними електроенергії здійснюється згідно з графіком диспетчерських навантажень. З 1 липня 2002р. Бурштинська ТЕС та Калуська ТЕЦ по генерації входять до складу “Острова Бурштинської ТЕС”, який значною мірою визначає можливості України щодо експорту електроенергії в країни Східної та Центральної Європи. На Бурштинській ТЕС встановлено 12 енергоблоків, встановлена потуж - ність - 2300 МВт. ДП "Калуська ТЕЦ" забезпечує тепловою енергією господарські то - вариств, що утворилися в процесі реструктуризації ВАТ “Оріана”, та, в опалю - вальний період, житлово-комунальну сферу м. Калуш. Енергопостачальні підприємства області ПАТ "Прикарпаттяобленерго", ПАТ "Івано-Франківськгаз", ПАТ "Тисменицягаз" забезпечують безперебійне електро-, газопостачання всіх категорій споживачів області, підтримують на належному рівні електричні мереж та газотранспортну систему. ПАТ "Прикарпаттяобленерго" обслуговує понад 26 тис. км повітряних ліній 0,4-110 кВ, 130 трансформаторних підстанцій напругою 35-110/10 кВ, 5,7 тис. трансформаторних підстанцій (ТП) 6-10/0,4 кВ. Щорічно електромережами 53 товариства передається споживачам області близько двох мільярдів кіловат-годин електроенергії. Найбільшими споживачами є підприємства нафтогазового комплексу, хімічної і машинобудівної промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Усі роботи, пов'язані з будівництвом, реконструкцією і модернізацією електромереж, проводяться пАТ "Прикарпаттяобленерго" відповідно до щорічних Інвестиційних програм, які затверджуються НКРЕ України. Підприємства паливно-енергетичного комплексу мають значний вплив на розвиток, стабільне функціонування економіки області та забезпечення населення енергетичними матеріалами. Частка їх у загальнообласному обсязі реалізації складає близько 50,0 відсотків. Найбільше електроенергії вироблено у 2013 році - 10,1 млрд. Квт/год, найменше - у 2010 році - 6,4 млрд. Квт/год. Нафти видобуто найбільше у 2006 році - 495,3 тис. т, газу у 2003 році - 580,4 млн. м3.

Інновації.

Протягом останніх років зберігається активність промислових підприємств області у інноваційній діяльності. За часткою інноваційно активних підприємств, Івано-Франківщина посідає першість серед областей західного регіону. Найбільш сприйнятливими до нововведень залишаються підприємства з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції, харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, машинобудування, з виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім виробництва машин та устатковання де частка тих, що займалися інноваціями, складає вище загальнообласного показника. Індикатором інноваційного розвитку вважається розвиток та рівень фінансування науково-технічної сфери. Для того, щоб наука могла просто відтворювати потенціал, зберігати наявну кількість наукових шкіл та напрямів досліджень, необхідне її фінансування у розмірі не менше 1 % внутрішнього валового продукту (ВВП), а для забезпечення її економічного сенсу, тобто здатності сприяти зростанню економіки за рахунок впровадження нових технологій та інновацій, необхідне фінансування в обсязі не менше 1,7 % ВВП. Протягом останніх років рівень сукупного фінансування наукової сфери в Україні становив у 2006 р. - 0,96 %., у 2009 р. - 0,85 %., у 2010р. - 0,87 %., у 2011 р. - 0,74 %. Якщо врахувати, що валовий регіональний продукт (по Івано-Франківській області) у 2012 році склав 32286 млн. грн. (у фактичних цінах), а обсяг фінансування наукових та науково - технічних робіт - 38,7 млн. грн., то рівень сукупного фінансування наукової сфери області становив лише 0,12 %. З 2008 по 2013 роки в області спостерігалося зменшення на 44,4 %. кількості організацій, які виконували наукові та науково-технічні роботи, та обсягів таких робіт на 32,8 %. У 2013 році у порівнянні з 2012 роком обсяги виконаних наукових досліджень та розробок підприємствами і організаціями скоротилося на 36,5 %.

За станом на 31 грудня 2012 року в різних галузях економіки області працювало 245 фахівців вищої кваліфікації з науковим ступенем доктора наук, що на 7,3 %. більше, ніж на 1 жовтня 2011 року, і майже у 2 рази більше у порівнянні з таким же періодом 2000 року, та 1676 фахівців з науковим ступенем кандидата наук, що на 7,6 %. та у 2,2 рази більше відповідно.

Таким чином, збільшення висококваліфікованих наукових кадрів відповідно збільшує можливості виробляти нові знання, проте їх розподіл в економіці області не сприяє якісному та ефективному використанню нововведень на виробництві, оскільки такі фахівці зосереджені переважно у вищих навчальних закладах та академічних науково-дослідних інститутах, а не в промисловості (98-99 %.).

3.3 Зовнішньоекономічна діяльність

Значне зменшення обсягів експорту у 2009 та 2013 роках стало наслідком суттєвого скорочення відвантажень за межі країни, насамперед, продукції хімічної і 62 пов'язаних з нею галузей промисловості, пластмас, полімерних матеріалів та палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки, в імпорті - надходжень палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки, продукції хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості та механічних машин. З 2010 року сальдо зовнішньої торгівлі залишається від'ємним. Коефіцієнт покриття експортом імпорту коливався від 1,78 у 2003р. до 0,82 у 2013 році. У 2013 році питома вага області у загальних обсягах експорту товарів України становила 0,7 %., імпорту - 0,8 %. Область посіла в експорті серед регіонів країни 23, в імпорті - 17 місце.

На відміну від зовнішньої торгівлі товарами, у зовнішній торгівлі послугами упродовж 2003-2013 рр. спостерігається, в основному, позитивний баланс. Значний ріст експорту послуг області у 2012-2013 рр. відбувся за рахунок збільшення обсягів послуг наданих нерезидентам в обробній промисловості та транспортних послуг. Вагомі обсяги імпорту послуг у 2012-2013 рр. були пов'язані з ліквідацією небезпечних відходів та зростанням обсягів послуг в обробній промисловості. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), вкладених у підприємства області, на 31 грудня 2013р. становив 813,5 млн. дол. США. Щорічне вкладення іноземного капіталу здійснювалося у межах 21,5 млн. дол. у 2004р. та 199,1 млн. дол. - у 2007р. Протягом останніх чотирьох років інвестування нерезидентами коливалося та склало у 2010р.53,3 млн. дол., у 2011р. - 174,4 млн. дол., у 2012р. - 50,6 млн. дол., у 2013р. - 150,5 млн. дол. США. Найбільші обсяги іноземних інвестицій зосереджені на підприємствах міст Івано-Франківська (337,8 млн. дол. або 41,5 %. загального обсягу інвестицій) та 64 Калуша (291,5 млн. дол. або 35,8 %.). Серед районів області значна частка капіталу нерезидентів залучена в економіку Тисменицького (5,5 %.), Калуського (4,6 %.) та Рогатинського (3,4 %.) районів. У порівнянні із сусідніми областями Івано-Франківщина освоїла іноземного капіталу більше від Закарпатської, Тернопільської і Чернівецької, відповідно, в 1,8, 11,7 і 11,9 раза, водночас у 2,1 раза менше від Львівської області.

3.4 Агропромисловий комплекс

Івано-Франківщина володіє природними ресурсами, необхідними для належного функціонування аграрного сектору. У земельному фонді регіону (1392,7 тис. га) сільськогосподарські угіддя займають 45,3%. (630,7 тис. га). Основними власниками та користувачами землі є господарства населення (на кінець 2013р. у них було зосереджено 396,7 тис. га сільгоспугідь, у т. ч.285,7 тис. га ріллі).

У 2013 році в області нараховувалось 795 діючих підприємств (включаючи фермерські господарства), основним видом діяльності яких є сільське господарство. Останніми роками спостерігається укрупнення агроформувань, зокрема, якщо в 2010 році в області було 7 господарств, які провели посів сільськогосподарських культур на площі 2000 га і більше, і в них сконцентровувалось 23,9%. усієї посівної площі агроформувань, то в 2013р. - 14 господарств (40%. посівних площ). Порівняно з 2003 р. в області скоротились площі, зайняті кормовими куль - турами (на 29,6%.), картоплею та овоче-баштанними (на 9,4%.); водночас площі під зерновими розширено на 47,1%. (у т. ч. під кукурудзою - у 2,4 раза), під технічними - у 4,1 раза. Виробництво валової продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010р.) у 2013р. склало 5613,8 млн. грн., що на 33,7%. більше, ніж у 2003р.

У 2013 році серед регіонів України по обсягах виробництва продукції у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (1106,6 тис. грн.) область посіла друге місце після Черкаської, серед областей західного регіону - перше.

У структурі виробництва продукції сільського господарства продовжує переважати продукція тваринництва. У розвитку аграрного сектору зростає роль сільськогосподарських підприємств, частка яких в обсягах валової продукції сільського господарства порівняно з 2003р. збільшилась у 4,5 раза і склала 31,2 %. Ефективність використання ріллі в територіальному зрізі суттєво відрізняється - подекуди майже в 2 рази. Проте, це не є настільки великим показником, як у деяких інших типово аграрних українських регіонах. Найбільш 2.2 Обсяг валової продукції сільського господарства у 2012 році Валова продукція сільського господарства, млн. грн. - до 200 млн. грн. - 200,1-400,0 млн. грн. - більше 400,0 млн. грн.68 ефективними тут виглядають Городенківський, Коломийський, Калуський, Рогатинський, Снятинський, Галицький та Тисменицький райони. Спостерігається зростання віддачі землі при вирощуванні основних сільськогосподарських культур. Важливим напрямком покращання ефективності використання землі є її підживлення.

У розрахунку на 1000 га сільськогосподарських угідь в області припадає по 22 трактори, на 1000 га посіву зернових (без кукурудзи) - по 8 зернозбиральних комбайнів.

Вагомим чинником для стабільного функціонування тваринництва є нарощування поголів'я худоби та птиці. На початок 2014р. у всіх категоріях господарств області нара - ховувалось 188,8 тис. голів великої рогатої худоби, у т. ч.116,9 тис. голів корів; 282 тис. голів свиней, 29,4 тис. голів овець та кіз, 6 млн. голів птиці. Порівняно з 2003р. поголів'я великої рогатої худоби та овець і кіз скорочено у 1,5 рази, водночас нарощено поголів'я свиней на 43,9%. та птиці у 1,7 рази. За наявністю великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств на початок року Івано-Франківщина посіла 11 місце серед областей держави, у т. ч. корів - 8; свиней та птиці - 14, овець та кіз - 19; питома вага області в загальному поголів'ї великої рогатої худоби в Україні становила 4,2%, у т. ч. корів - 4,7%; свиней - 3,6%, овець та кіз - 1,7%, птиці - 2,6%.

Сільськогосподарські підприємства надають перевагу свинарству та птахівництву - галузям, які мають відносно короткий виробничий цикл та нижчі затрати праці. На початок 2014р. у них утримувалось 57,6%. загальнообласного поголів'я свиней та 48,5%. птиці. Частка господарств населення у поголів'ї великої рогатої худоби склала 94,1%., у т. ч. корів - 96,7%.; овець та кіз - 92,2%. Одним з найактуальніших питань виробників є забезпечення позитивних результатів їх економічної діяльності. Від реалізації продукції сільського господарства та надання послуг у рослинництві та тваринництві сільськогосподарські підприємства (крім малих) в 2013р. отримали 377,5 млн. грн. прибутку. Завершили рік з прибутками 67,6%. цих агроформувань; в середньому на одне господарство сума прибутку становила 6,8 млн. грн. Протягом останніх семи років виробництво сільськогосподарської продукції (у т. ч. тваринництва) залишається рентабельним, водночас у 2013р. виробництво рослинницької продукції вперше, починаючи з 2000р., було збитковим. У минулому році прибутковим було виробництво картоплі, соняшнику, сої, ріпаку, овочів, молока, яєць, меду, м'яса свиней.

Протягом останніх тринадцяти років в області спостерігається зростання споживання більшості видів основних продуктів харчування, крім хлібних та молочних продуктів. Водночас, рівень споживання картоплі, яєць, хлібобулочних виробів традиційно є вищим, ніж в середньому по Україні.

3.5 Туризм

Івано-Франківська область входить в перелік найбільш привабливих та популярних туристичних регіонів України. Існуюча база рекреаційних закладів різних форм власності (362 одиниці на 17,6 тис. місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів. Насьогодні майже 800 сільських господарів приймають туристів у своїх садибах. Туристичні послуги надають більше 100 туроператорів та турагентів; діє мережа з 14 туристично-інформаційних центрів.

Зростає кількість субєктів туристичної діяльності, що сплачують платежі до бюджету. З 2007 року їх кількість зросла у 4,7 рази та становила на кінець 2013 року 44362 тис. осіб. Впродовж останніх двох років у 1,4 рази зросли надходження від туристичного збору та у 2013 році склали 956,3 тис. гривень.

Рекреаційні ресурси та курортні зони.

На Івано-Франківщині є десять курортних місцевостей. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни, лікувальні грязі, на базі яких можна розвивати окремі види туризму, такі як бальнеологічний, спа-туризм. Основні курортні місцевості - низькогірні Татарів, Яремче і Микуличин Яремчанської міської ради, Мислівка і Новий Мізунь Долинського району, Косів та Шешори Косівського району, високогірні Ворохта і Яблуниця Яремчанської міської ради і бальнео-грязевий передгірний курорт Черче Рогатинського району. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни.

Найпопулярніші туристичні місця краю:

· Манявський скит (Богородчанський р-н);

· Гошівський монастир (Долинський р-н);

· гора Говерла (2061м, Чорногірський хребет);

· колишня обсерваторія на г. Піп Іван (2026 м);

· високогірні озера Несамовите, Бребенескул, Марічейка (Чорногірський хребет);

· національний заповідник "Давній Галич";

· музеї Писанки та народного мистецтва Гуцульщини і Покуття (м. Коломия);

· природний комплекс "скелі Довбуша" (с. Бубнище поряд з м. Болехів);

· скелі "Писаний камінь" (Верховинський р-н);

· "сріблясті" водоспади в с. Шешори (Косівський р-н);

· вузькоколійка "Карпатський трамвай" (Долинський, Рожнятівський р-ни);

· Сокільський хребет (Косівський р-н).

В області успішно працює гірськолижний комплекс "Буковель". Туристи також мають можливість покататися на гірських лижах в Паляниці, Яблуниці, Ворохті, Косові, Вишкові, Верховині. Всього на території області працюють 25 гірськолижних витягів.84 Популярними є водні туристичні маршрути та різні форми командного активного відпочинку. Розвивається інфраструктура для водного туризму на території Дністровського каньйону, створені умови для сплавів річками Білий та Чорний Черемош, Прут, Лімниця. Карпати - один з головних регіонів проведення пішохідних туристських походів. Розроблені пішохідні маршрути Карпатами є різної категорії складності, від найпростіших прогулянкових (сімейних та дитячих) до складних і багатоденних (для підготовлених туристів). Роль Івано-Франківщини на українському туристичному ринку постійно зростає. Туризм визнано пріоритетним напрямком розвитку області, активно розвиваються туристичні продукти, поступово покращується рівень обслуговування туристів, впроваджуються заходи з просування регіону як туристичного. Як наслідок, кількість туристів у область збільшується. Проблемним сьогодні на Івано-Франківщині є неефективне та нераціональне використання ресурсів, невідповідність рівня розвитку туристичної індустрії наявному потенціалу. Обсяги обслуговування не відповідають можливостям Івано-Франківщини, оскільки поступаються оптимальній розрахунковій кількості туристів, яку може прийняти область. Адже за науковими дослідженнями рекреаційна місткість Івано-Франківщини складає понад 2 млн. осіб. Другою загрозою є потенційний випереджувальний розвиток безпосередніх конкурентів області. Конкуренцію Івано-Франківщині в галузі туризму становлять області Західної України, м. Київ, країни-сусіди, що входять до Карпатського Єврорегіону, а також країни, що спеціалізуються на окремих видах туризму, наприклад, гірськолижного відпочинку - Австрія, Франція, Швейцарія, Італія.

3.6 Трудові ресурси

За 2013 рік кількість зайнятого населення області у віці 15-70 років становила 562,7 тис. осіб, що більше на 2,6 %., ніж у 2012 році, і на 18,9 %. - ніж у 2003 році. Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років склав 55,4 %. (це найнижчий показник серед регіонів України) проти 54,1 %. у 2012 році та 46,7 %. у 2003 році.

У 2012 році серед зайнятого населення віком 15-70 років кожний четвертий працівник був зайнятий у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві, рибальстві, рибництві, кожний п'ятий - у торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльності готелів та ресторанів, кожний восьмий - у промисловості. Зміни в структурі зайнятості порівняно з 2004 роком характеризуються зменшенням частки зайнятих в промисловості (на 4,4 в. п.) і зростанням питомої ваги зайнятих в торгівлі (на 2,8 в. п.) та сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві, рибальстві, рибництві (на 1,7 в. п.).

Кількість найманих працівників у 2012 році порівняно з 2003 роком зменшилась на 14,9 %., а питома вага цієї категорії населення в загальній кількості зайнятого населення скоротилась із 63,7 %. у 2003 році до 46,8 %. у 2012р.

Рівень безробіття населення за методологією МОП за 2013 рік склав 7,2 %., що відповідає середньому показнику по Україні, і менше на 0,7 в. п., ніж за 2012 рік, та на 4,8 в. п., ніж за 2003 рік.

Висновки

Економіка Івано-франківської області - це могутній паливно-енергетичний комплекс, харчова і деревообробна промисловість, туризм. Ці галузі економіки розвиваються завдяки сприятливим природним умовам та ресурсам.

Разом із закордонними партнерами в області реалізуються великі інвестиційні проекти. Завдяки інвестиціям технологічно оновлені виробництва декількох підприємств деревопереробної, легкої, хімічної, харчової промисловості.

Туризм - одна із найбільш перспективних галузей економіки Івано-Франківщини. Область має об'єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природно-кліматичний потенціал, мальовничі ландшафти, чисте повітря, мінеральні води, привабливі туристичні маршрути, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам'ятки, рекреаційні можливості. Природа Українських Карпат має визначальне значення для розвитку туризму та рекреації в усі пори року.

Головними проблемами розвитку Івано-Франківської області є демографічна та соціально-економічна, область є однією з найменш урбанізованих в Україні, що, в свою чергу перешкоджає розвитку області в усіх сферах діяльності, за винятком хіба що агропромислового комплексу, так, у сільськогосподарському виробництві зайнято третину населення Прикарпаття.

Загалом, економіка Івано-Франківської області в наш час успішно розвивається. Цьому сприяють її природні багатства, наявність та місцеположення корисних копалин, закордонні інвестиції, тощо.

Список використаних джерел

1. Манів З.О., Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка: Навчальний посібник. - Львів: "Магнолія 2006", 2008. - 638 с.

2. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: Навч. посібник. - Львів: "Новий світ - 2000", 2008. - 546 с.

3. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. Посібник / Є.П. Качан, Т. Є. Царик, Д.В. Ткач та ін.; За ред. Є.П. Качана. - К.: Видавничий дім "Юридична книга", 2016. - 704 с.

4. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 2004. - 296 с.

5. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За ред.В. В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - 6-те вид., випр. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. - 350 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

6. if.gov.ua

7. uk. wikipedia.org

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Місце Київської області в економіці України. Економічна оцінка природно-ресурсного й виробничого потенціалу. Населення й трудові ресурси. Промисловий, транспортний і агропромисловий комплекси області. Освіта, охорона здоров'я, соціальна сфера і туризм.

    реферат [38,8 K], добавлен 02.03.2016

  • Тенденції розвитку рослинництва в Україні. Ефективність виробництва галузі. Організаційно-економічна характеристика підприємства, природні та економічні умови його розташування. Аналіз показників господарської діяльності та соціальні умови працюючих.

    курсовая работа [302,4 K], добавлен 19.08.2014

  • Загальна характеристика ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго". Зовнішнє та внутрішнє середовище функціонування; організаційно-виробнича структура підприємства. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності. Соціальні гарантії працівників.

    отчет по практике [161,9 K], добавлен 09.08.2015

  • Географічне положення, кліматичні умови, природні ресурси Франції. Адміністративно-територіальне ділення країни. Участь в міжнародних правоохоронних організаціях. Розвиток економіки: ріст валового внутрішнього продукту та обсягу промислового виробництва.

    практическая работа [36,7 K], добавлен 15.12.2014

  • Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації. Особливості фізико-географічного положення регіону: геологічна будова, рельєф та клімат, гідрографія та природні ресурси. Фактори розвитку міжнародної торгівлі. Опис системи розселення.

    контрольная работа [170,5 K], добавлен 13.09.2014

  • Особливості формування і використання природо–ресурсного потенціалу Луганського регіону. Загальна характеристика трудового населення, питома вага промисловості у ВВП, поверхня та водні ресурси області. Проблеми і стан навколишнього природного середовища.

    курсовая работа [225,7 K], добавлен 10.05.2009

  • Загальна характеристика Херсонської області: географічні та природно-кліматичні умови, економічні ресурси. Аналіз сучасного стану і виробничий потенціал зернового господарства, фактори формування і регіональні особливості торгівельно-експортних операцій.

    дипломная работа [135,0 K], добавлен 25.03.2011

  • Дослідження економіко-географічного положення та демографічної ситуації в Київській області. Оцінка розвитку сільського господарства та промисловості. Характеристика зовнішньоторговельних зв’язків та транскордонного співробітництва з іншими країнами.

    реферат [662,6 K], добавлен 22.12.2015

  • Загальна характеристика інвестиційної діяльності в Сумській області. Аналіз світового та вітчизняного досвіду залучення іноземних інвестицій в економіку регіону. Організація інвестиційної діяльності в Сумській області, її негативні та позитивні сторони.

    реферат [1005,8 K], добавлен 30.04.2011

  • Плата за забруднення водних ресурсів. Загальна характеристика природно-ресурсного потенціалу Луганської області. Аналіз мінеральних, водних, земельних, лісових, фауністичних, рекреаційних ресурсів області. Еколого-економічна оцінка природного середовища.

    курсовая работа [186,5 K], добавлен 08.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.