Вплив економічних циклів на формування засад когнітивного управління розвитком національного господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив економічних циклів на формування засад когнітивного управління розвитком національного господарства

Н.В. Раллє

асистент кафедри економічної кібернетики та маркетингу

Стаття містить результати дослідження циклічності розвитку економіки. В результаті дослідження узагальнено типологію економічних циклів, визначено їх сутність. Визначено основи формування принципів когнітивного управління розвитком. Проаналізовано вплив економічних циклів на основи формування принципів когнітивного управління розвитком національного господарства.

Ключові слова: економічний цикл, когнітивне управління, розвиток національного господарства

The article contains the results of research of the cyclical nature of economy. The study summarizes the typology of economic cycles, defines their essence. It is defined the principles of the cognitive management foundations of the development. It is analyzed the impact of the economic cycles on the basis of the principles formation of cognitive management of the development of the national economy.

Keywords: economic cycle, cognitive management, development of the national economy.

Постановка проблеми

Дестабілізація глобальної економіки початку ХХІ ст., що проявила себе у світовій фінансовій кризі, привернула увагу науковців та дослідників економічного та соціального розвитку суспільства на виявлення причин та їх усунення для подолання загострення суспільних проблем світової спільноти.

Економічна дійсність в цілому представляє з себе потік безперервних різноманітних якісних і кількісних змін. Так як в ній є явища та процеси, що описуються кривою незворотного процесу змін, то і в цілому економічний розвиток представляється процесом незворотнім. Звідси, розвиток національного господарства загалом представляється незворотним процесом переходу з одного ступеня або стадії на іншу. [1]

Постановка завдання

Дослідженню питань циклічності економічного розвитку присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких Й.Шумпетер, М. Туган-Барановський, У.Беверідж, В.Парето, Н. Кондратьєв, Л. Абалкін, В.Кузьменко, Е. Тоффлер та інші. Проте, залишаються прогалинами питання узагальненої типології економічних циклів та їх впливу на когнітивне управління розвитком національного господарства. Таким чином, метою даної статті є узагальнення типології економічних циклів та вивчення їх впливу на основи формування когнітивного управління розвитком національного господарства.

Виклад основного матеріалу

Незворотність економічного розвитку проявляється в змінах ведення всієї господарської діяльності. Технології, теоретичні підходи та розуміння всіх економічних процесів невпинно замінюються на нові в ході розгортання цивілізації. Раціональність людини створює нові інструменти для оптимізації діяльності у всіх сферах життя. Економічна діяльність лежить в основі функціонування суспільства, тому її раціоналізація є основною задачею сучасності.

Економічний розвиток можна розуміти як впровадження більш раціональних підходів до господарювання та вибуття менш раціональних. Хоча сучасний аспект економічного розвитку включає соціальну складову, де раціональність може вступати в конфлікт з розумністю та людським фактором. Соціальна складова економічного розвитку формує загальну мету економіки, що виражається в сукупності двох напрямів - загальнолюдського: забезпечення добробуту та високого рівня життя населення, та індивідуального особистісного: гармонійна самореалізація людини як елемент всезагального розвитку.

Розглядаючи процеси економічного розвитку відзначають як загальні тенденції тренду, так і прояви циклічності перебігу економічних явищ. Суспільне виробництво постійно розвивається. В основі еволюції економіки лежать продуктивні сили, науково-технічний прогрес, вдосконалення організаційної структури виробництва, розвиток інтелектуального потенціалу суспільства. Дія цих факторів в довгостроковому вимірі визначає загальну динаміку суспільного відтворення. У вузьких часових межах відзначаються періодичні коливання.

Глобальна світова економічна система має нелінійний, циклічний або хвильовий характер свого розвитку, який протягом ХХ століття визначила наука. Її динаміку задає періодичність різних за структурою і тривалості коливань, що утворюють циклічні процеси, сукупність яких може пояснити складну структуру глобальної як тимчасової, так і просторової динаміки світової економічної системи в цілому. [2]

Такі періодичні коливання - економічні цикли, являють собою часовий проміжок між двома якісно, але не обов'язково кількісно, схожими станами економічної кон'юнктури. [3]

Циклічність як об'єктивна закономірність економічного розвитку багатогранна за своїм змістом, в економіці циклічність виявляється в руху по спіралі, а не по замкненому колу, що виражає прогресивний аспект такого руху.

Економічні цикли відрізняються за тривалістю та інтенсивністю, але складаються з певних фаз. У сучасній економічній теорії виділяють дві моделі економічних циклів: двофазна та чотирьохфазна.

Двофазна модель економічного циклу має дві екстремальні точки: максимальний рівень економічної активності з високими показниками економічного ефекту та мінімальний рівень економічної кон'юнктури.

Між двома точками екстремуму визначається фаза спаду (рецесія) або глибокого спаду (депресія) від найвищого рівня до найвищого, та фаза підйому або пожвавлення від найнижчого до найвищого (рис.1).

Рис. 1. Графічне зображення двохфазної моделі економічного циклу,

де ED - лінія тренду економічного розвитку, АВС - економічний цикл,

АВ - фаза спаду економічного циклу, ВС - фаза підйому економічного циклу

Чотирьохфазна модель більш чітко виділяє структурні частини економічного циклу, що надає можливість уточненого аналізу стану економіки на певному етапі її розвитку. В такій моделі виділяють чотири фази: спад (криза), депресія, пожвавлення, піднесення (зростання) (рис. 2).

Рис. 2. Графічне зображення чотирьохфазної моделі економічного циклу,

де ED - лінія тренду економічного розвитку, АFВGС - економічний цикл,

АF - фаза спаду(кризи), FВ - фаза депресії, ВG - фаза пожвавлення,

GС - фаза піднесення(зростання)

До характерних ознак спаду економічного циклу відносять різке скорочення ділової активності, падіння цін, збільшення запасів нереалізованого товару, зниження обсягів виробництва, скорочення інвестицій, зростання безробіття, падіння попиту і в результаті пропозиції на сировину. Відбувається масове зниження ділової активності в багатьох секторах економіки.

Фаза депресії - це період економічного циклу, в якому показники ділової активності, інвестиційної діяльності, виробництва та зайнятості населення досягають найнижчого рівня Ця фаза характеризується застоєм у виробництві, невисоким об'ємом торгівлі і зменшенням маси вільного грошового капіталу та заощаджень населення. У фазі депресії відбуваються зміни та пошук шляхів пристосування до нових умов ведення економічної діяльності. В результаті пристосування до нових умов економічна діяльність починає відновлюватись, починається фаза пожвавлення. Зростання обсягів виробництва, цін, попиту та пропозиції, скорочення рівня безробіття стимулює інвестиційну діяльність, зростають заощадження населення. З часом досягається передкризовий рівень розвитку економіки. Фаза пожвавлення переходить в фазу піднесення, при якій спостерігаються процеси оновлення основного капіталу, мінімальний рівень безробіття, високий рівень заробітної плати населення, зростання пропозиції та попиту, в результаті зростання споживання та, як наслідок, активізації кредитування населення. Після досягнення максимального рівня економічної активності починається рух в стадію спаду через зниження рівня споживання, що призводить до збільшення пропозиції та зменшення попиту, в подальшому падіння цін на товари спричиняє зниження обсягів виробництва, зростання рівня безробіття і т.д.[3]. циклічність економіка когнітивний управління

На сучасному етапі розвитку економіки спостерігаються деякі особливості розгортання економічних циклів, основними з яких можна назвати:

- фази спаду (кризи) все важче коригуються антикризовою політикою держав;

- з'явилось явище стагфляції, при якому у фазі спаду рівень цін зростає при зниженні обсягу виробництва;

- синхронізація фаз спаду та загострення кризових явищ в різних країнах в результаті глобалізаційних процесів в економіці;

- скорочення фази депресії та подовження фази піднесення.

В економічній літературі економічні цикли класифікують за різними ознаками. Цикли спостерігаються на всіх рівнях економіки, починаючи мікрорівнем та закінчуючи мегарівнем - глобальною економікою(таблиця 1). За часовою ознакою, максимальною спостережуваністю та виділенням їх у тренді економічного розвитку, цикли поділяють на надмалі, малі, основні середні, середні, великі демографічні, великі цикли кон'юнктури, надвеликі вікові, матеріально-енергетичні, цивілізаційні[2].

Таблиця 1.

Класифікація економічних циклів за часовою ознакою

Малі фінансово-економічні цикли Кітчина виявляються з порушенням макроекономічної рівноваги на споживчому та інвестиційному ринку. Дані цикли пояснюються наявністю часового запізнення між здійсненням інвестицій та введенням нових засобів праці, в результаті чого формуються надлишкові товарно-матеріальні запаси і з'являється необхідність скорочення виробництва. Падіння попиту на інвестиції падає, що спричинює уповільнення темпів зростання виробництва.

Основні середні цикли Жугляра пов'язані із зносом і необхідністю оновлення основного капіталу. К. Жугляр в результаті фундаментального аналізу коливань ставок відсотку і цін дослідив промислові коливання у Франції, Великобританії та США та виявив, що середній термін служби основного капіталу визначає зміни попиту на обладнання, масштаби оновлення обладнання і тривалість циклу. Промислові цикли співпадають з коливанням обсягу інвестицій, від яких змінються основні макроекономічні показники.

Середні будівельні цикли Кузнеця викликані періодичним масовим оновленням житла і виробничих споруд та обумовлені необхідністю періодичних великих інвестицій в будівництво.

Великі демографічні цикли спричинені природною зміною поколінь економічно активного населення, зростанням або скороченням об'єму людського потенціалу та робочої сили.

Великі цикли кон'юнктури Кондратьєва пов'язані з динамікою технологічних інновацій та НТР(науково-технічних революцій). Виснаження нововведень і технічних рішень, придатних для реалізації, стає причиною спаду. Вихід зі стану спаду вимагає накопичення ресурсів в натуральній і грошовій формі, з'являється можливість радикального інвестування та виходу економіки на фазу підйому. Вони пов'язані з циклічністю в розвитку продуктивних сил суспільства та засобів виробництва. В основі циклу лежить структурне оновлення технологічного способу виробництва. Це відбувається еволюційно, якщо поліпшуються і вдосконалюються існуючі технології, і революційно, якщо відбуваються якісні зміни в реалізації наукових знань у вигляді інновацій або відбуваються НТР. Еволюційний етап продовжується революційним і т.д., завдяки використанню потенціалу існуючих технологій і підготуванню умови для стрибка в їх розвитку та подальшого переходу до нових технологічних засад, які з часом стають еволюційною основою наступного революційного стрибка.

Матеріально-енергетичні цикли Форрестера викликані зміною переважаючого типу використовуваного у виробництві енергоносія та основної матеріально-технічної бази.

Цивілізаційні цикли Тоффлера мають велику протяжність у часі і охоплюють всю цивілізацію, спричинені на думку дослідника таких циклів Е.Тоффлера [4] низкою фундаментальних змін, що охоплюють всі сфери життя людини і відображаються і на соціальному, і на економічному рівнях.

Всі вищезгадані цикли розгортаються у часі хоч і не синхронно, але частково спостерігаються накладання окремих фаз циклів різних рівнів(рис.3).

Рис. 3. Схема накладання графіків системи економічних циклів

В результаті накладання фаз спаду різних циклів відбувається поглиблення кризових явищ в економіках країн світу та затяжна природа періоду виходу з криз, особливо глобальних. Наслідки такого впливу виражаються у нерівномірності світового соціально-економічного розвитку.

Цілеспрямований розвиток національного господарства в умовах нестабільного економічного та політичного середовища неминуче пов'язаний з ризиком, який спричиняється як невизначеністю майбутніх умов середовища, так і можливими помилковими рішеннями, що приймаються органами управління. Змінні умови зовнішнього середовища зумовлюють необхідність використання системи прогнозування, планування та оцінки розвитку національного господарства як соціально-економічної системи, заснованої на нових принципах. Тому важливо вміти передбачити подібні проблеми та завчасно розробити стратегії їх подолання, тобто мати завчасно опрацьовані сценарії можливої поведінки керованої системи, що базується на принципах когнітивного управління.

В основі когнітивного управління лежить переорієнтація від розгляду національного господарства як закритої системи, коли успішність управління визначається насамперед його раціональною внутрішньою організацією діяльності, до концепції відкритої системи, яка включає в себе національне господарство як саму соціально-економічну систему та безліч її зв'язків з іншими системами, що формують її зовнішнє середовище. При цьому головні передумови розвитку формуються не тільки всередині соціально-економічної системи, а поза її межами, тобто успіх визначається тим, наскільки ефективно управлінський апарат системи враховує та прогнозує усі можливі зміни в зовнішньому середовищі, наскільки він здатен виявити ті зовнішні тенденції, небезпеки, а також окремі ситуації невизначеності, які здатні змінити тенденції, що склалися, і наскільки він адаптує свою управлінську діяльність до змінних умов.

Управління як комплексний процес, спрямований на вирішення проблем, який може представлятись як відслідковування тенденцій, постановка цілей, розуміння проблем та можливостей, діагностика, розробка та вибір альтернатив, зіставлення програм та бюджетів, визначення заходів подолання проблемних ситуацій та їх спрямована реалізація,[5] основується на здатності до цілепокладання.

Здатність до цілепокладання реалізовується за допомогою когнітивного аналізу на основі когнітивної моделі, що візуалізує і впорядковує інформацію про обставини, задуми, цілі і дії в процесах управління. При цьому візуалізація виконує важливу когнітивну функцію, ілюструючи не тільки результати дій суб'єкта управління, а й підказуючи йому способи аналізу і генерування варіантів рішень. Однак когнітивна модель служить не тільки для систематизації та прояснення знань експерта, але і для виявлення найбільш вигідних точок прикладання управляючих впливів суб'єкта управління. Інакше кажучи, когнітивна модель пояснює, на який чинник або взаємозв'язок факторів необхідно впливати, з якою силою і в якому напрямку, щоб отримати бажане зміна цільових факторів, тобто щоб досягти мети управління з найменшими витратами. Комплекс взаємопов'язаних керуючих впливів і їх логічна тимчасова послідовність складають цілісну стратегію управління (модель управління)[6].

Висновки

Коливання рівнів економічних показників в процесі розгортання функціонування національної економічної системи демонструє його циклічну природу розвитку. Економічні цикли класифікують за різними ознаками, так як процес розвитку включає часову змінну, доцільно використовувати класифікацію економічних циклів за часом. В результаті такої класифікації пропонується розглядати 9 типів економічних циклів, які спричиняються різноманітними процесами від нано- до макрорівня національного господарства України та глобальної економічної системи. Когнітивне управління як сучасна методика, яка основується на когнітивному підході в економіці, дозволяє враховувати наявність впливів циклічності економіки на загальний процес управління її розвитком, шляхом використання експертних знань, реалізації здатності до цілепокладання та системи управлінських впливів.

Література

1. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конънктуры и теория предвидения. Избранные труды / Н.Д. Кондратьнв; Международный фонд Н.Д. Кондратьева и др.- М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. - 767 с.

2. Кузьменко В.П. Теория экономических циклов и глобальный финансовый кризис / [Електронний ресурс] Институт эволюционной экономики. - Режим доступу на 20.12.2014року: http://iee.org.ua/ru/publication/146/

3. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - М: ИНФРА-М, 2008. - 467с.

4. Тоффлер Э. Третья волна, / ООО «Фирма «Издательство ACT»; - М.: 331 с. - 2010г.

5. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика,1989.

6. З. К. Авдеева, С. В. Коврига, Д. И. Макаренко, В. И. Максимов, “Когнитивный подход в управлении”, Проблемы управления, 2007, № 3, С.2-8.

Размещено на Allbest.ru