Основні чинники та шляхи протидії тінізації економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ЧИННИКИ ТА ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ ТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

DETERMINIG CAUSES AND KEY MEASURES TO COUNTERACT THE SHADOW ECONOMY IN UKRAINE

О. В. Савич,

к. е. н., доцент кафедри фінансів та обліку

ПВНЗ «Галицька академія»

І. В. Савич,

аспірант кафедри фінансів Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

O. V. Savych,

PhD, Assistant Professor at the Department

of Finance and Accounting PVNZ “Galytska Akademia”

I. V. Savych,

PhD student at the Department of Finance,

Taras Shevchenko National University of Kyiv

В статті розглядаються соціально-економічні аспекти причинності тінізації національної економіки. Досліджено теоретичний внесок зарубіжних та вітчизняних вчених щодо передумов становлення тіньового сектору економіки в трансформаційних економічних системах. Проаналізовано теоретичний погляд на чинники тінізаційних процесів в економіці України з точки зору сучасних наукових досліджень. Запропоновано ряд кроків з детінізації економіки України виходячи з безпосередніх сфер її присутності.

економіка тіньовий сектор

The article analyzes the main processes that led to the high level of the economy shadowing. The historical aspects of the formation of the shadow economy in Ukraine are highlighted. The socio-economic aspects of the shadow economy of Ukraine causality are discussed. The theoretical contribution of foreign and domestic researchers on the preconditions of formation of the shadow economy in transition economies is studied. Theoretical perspective on the factors of the shadowing processes in the economy of Ukraine from the standpoint of modern scientific researches is analyzed. The paper also provides scientific vectors for further development of researches aimed at studying the causes and preconditions of the shadow economy formation. The study contains author propositions on deshadowing the national economy of Ukraine.

Ключові слова: тіньова економіка, детінізація економіки, легалізація економіки, тіньовий сектор економіки, економічна безпека.

Keywords: shadow economy, deshadowing of economy, legalization of economy, informal economy, underground economy, economic safety.

Постановка проблеми. Економічне становище України протягом останніх років характеризується значним розширенням масштабів тіньової економіки та посиленням її впливу на соціально-економічне життя суспільства. Тінізація економіки зумовлює структурні деформації і диспропорції суспільно-економічного розвитку, гальмує процеси державотворення в країні, не сприяє курсу демократизації суспільства та європейської інтеграції України.

Масштабність тіньових процесів супроводжується зростанням небезпеки для національної економіки і зниженням головного пріоритету - забезпечення національних інтересів, які полягають у підвищенні конкурентоспроможності людини, суспільства, держави.

Аналіз основних досліджень та публікацій. Окремим питанням виокремлення основоположних причин тінізації економіки приділяли увагу такі зарубіжні вчені-економісти, як: А. Ділнот, А. Френз, К. Карсон, Б. Контіні, Ч. Константіно, Т. Ейдт, Е. Дж. Вайнер, Ф. Шнайдер та інші.

Окремі аспекти даної проблематики розглядались вітчизняними дослідниками, серед яких, зокрема: З. Варналій, О. Власюк, В. Геєць, А. Гончарук, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, Т. Ковальчук, І. Лютий, В. Мандибура, А. Мокій, О. Ярова та інші.

Різними теоретичними аспектами детінізації економічних процесів займаються такі вітчизняні фахівці, як: В. Базилевич, О. Барановський, І. Мазур, В. Мунтіян, В. Предборський, І. Тивончук, М. Флейчук, С. Юрій та інші.

Мета дослідження - висвітлення сутності тінізаційних процесів, чинників тінізації та розробка пропозицій задля забезпечення процесу детінізації національної економіки.

Виклад матеріалу дослідження. Тіньова економіка існує в усіх країнах світу. Основними відмінностями її в тій чи іншій країні є обсяги, чинники, форми, стан соціально-правового контролю за нею та рівень його реалізації.

Встановлено, що розміри тіньової економіки в країнах з найбільш розвиненою економікою знаходяться в діапазоні від 8 до 15% ВВП, а в країнах, що розвиваються - від 32 до 35% ВВП.

Для України, актуальність проблеми тіньової економіки значно вища. До світової фінансово-економічної кризи додалося правове свавілля та корупція, непрозорість економічних відносин, розбалансована й деградована система державного управління і технологічна відсталість, які гальмують темпи розвитку. За оцінками Ф. Шнайдера, обсяги тіньового сектору економіки України оцінюються в 45%, що є критично високим показником. Наведені оцінки дозволяють зробити висновок: через високий рівень тінізації економіки український бюджет недоотримує мільярди гривень, які так потрібні в даному економічному становищі [1].

Необхідно відмітити, що тіньова економічна діяльність, причини, які її породжують, не є атрибутом лише сучасних держав: з виникненням перших державних утворень - з поділом суспільства на класи виникає певна суперечність, протистояння інтересів його членів та інтересів держави. Історичний досвід свідчить, що доки існуватиме державна форма організації суспільного життя, а держава у той чи інший спосіб впливатиме на забезпечення своїх інтересів поширенням обмежень, вимог та заборон, доти зберігатиметься й тіньова економіка. Подібний економічний феномен властивий всім країнам, незалежно від рівня та моделі економічного розвитку.

Розвиток тіньової економіки є, з одного боку, реакцією на сам факт державного регулювання. Регулювання, в свою чергу, неможливе без обмежень, а нерозумні обмеження провокують їх порушення, особливо якщо це вигідно. Значна кількість видів тіньової економіки (наприклад, ухилення від податків) пояснюються саме недоліками державного регулювання - бюрократизацією управління, занадто високими податками тощо [2].

Тобто, можна констатувати, що кореневою першопричиною формування тіньового сектору економіки є наявні вимоги та обмеження, які висуваються державою до суб'єктів економічної діяльності. В свою чергу, порушення цих вимог, обмежень та заборон є підґрунтям для виникнення та існування будь-якого виду тіньової економічної діяльності. Чим інтенсивнішими є дані вимоги та обмеження, тим ширший є простір потенційних можливостей для ефективного функціонування тіньового сектору.

В загальному вигляді, основними причинами, які гальмують процес виходу економіки України з тіні, є:

- системні вади податкової політики (чинна податкова система фактично зосереджена на максимальному залученні надходжень до бюджету, без урахування можливих негативних наслідків надмірного фіскального тиску на суб'єктів господарювання та громадян);

- відсутність повноцінного ринкового середовища (уповільнення інституційних, структурних та економічних змін, недосконалість ринкових механізмів призводять до неузгодженості державної економічної політики з інтересами суб'єктів господарювання, які змушені самостійно розробляти неформальні механізми взаємної співпраці);

- високий рівень корупції та некомпетентність державних службовців (корупція є одним з головних чинників, який впливає на розвиток України та залишається одним з найбільших перепон на шляху її інтеграції до світового співтовариства);

- нестабільність інвестиційного та підприємницького клімату;

- недостатній захист інвесторів;

- нестабільне політичне середовище та ін. [3].

Для більш поглибленого аналізу чинників тінізації економіки України доцільним є виокремлення безпосередніх сфер присутності тіньової економіки та відповідних причин відтоку коштів в тіньовий сектор:

1. Неефективне управління державними фінансами.

Однією з основних причин відтоку бюджетних коштів у тіньову економіку є неефективне управління державними фінансами. В сфері державних фінансів є умови, що сприяють тінізації економіки України за наступними напрямами: державна система планування бюджету, розподіл коштів через державні закупівлі, бухгалтерський облік витрат та система державного фінансового контролю.

Виведення державних коштів в тіньову економіку на етапі планування державних витрат здійснюється шляхом включення завищених і необґрунтованих витрат (штучне подорожчання проектів). Відсутність єдиної інформаційно-аналітичної бази з цінами в регіонах, а також норм, нормативів на послуги, стислість термінів розгляду бюджетних заявок при плануванні державних витрат дають можливість для включення завищених і необґрунтованих витрат та встановлення системи «відкатів».

Слід відзначити кілька факторів, що сприяють виведенню державних коштів у тіньовий оборот.

- відсутність або недостатнє впровадження системи управління ризиків при плануванні і виділенні бюджетних коштів (створюються умови, за яких додаткові кошти виділяються тим державним органам, за якими були виявлені найбільші порушення);

- відсутність або розмитість відповідальності за необґрунтоване планування державних витрат, завищення вартості інвестиційних проектів і поточних витрат на всіх етапах формування даної вартості при наявності негласних винагород за прийняття таких рішень.

- відсутність чітких стандартів опису товарів, технічних характеристик (робіт, послуг), встановлених нормативів при плануванні коштів не дозволяє перевірити достовірність наданих робіт та послуг, що включаються в бюджетну заявку [4, c. 97].

Також однією з сфер присутності тіньової економіки є сфера державних закупівель. Деякими причинами порушень в даній сфері є:

- складність механізму допуску потенційного постачальника до державних закупівель (безліч необґрунтованих вимог). Чинний механізм вибору постачальника на сьогоднішній день служить інструментом відсторонення сумлінних та неафілійованих із замовником постачальників.

- відсутність єдиного автоматизованого контролю за всіма етапами (починаючи з утвердження та розміщення на веб-порталі плану державних закупівель) проведення електронних державних закупівель дозволяє організаторам на окремих етапах впливати на підсумки державних закупівель та не дозволяє уповноваженим органам своєчасно відслідковувати правильність організації роботи та запобігати порушенням на всіх стадіях.

Ряд причин відтоку державних коштів в «тінь» витікає з наявного державного фінансового контролю та бухгалтерського облік витрат:

- низький рівень контролю за державними коштами з причини децентралізованого бухгалтерського обліку витрат. Механізм самостійного здійснення державними організаціями бухгалтерського обліку, складання балансу, звітності, використання різних облікових методів значно послаблює контроль за потоками державних коштів.

- спотворення бухгалтерської звітності (заниження отриманих доходів шляхом неповного відображення результатів фінансово-господарської діяльності, здійснення угод без належного документарного оформлення та ін.) також є одним із способів виведення державних коштів у тіньовий оборот [4, c. 122].

2. Недосконалість фіскального адміністрування.

Недостатньо ефективна робота фіскальних органів підвищує можливість ухилення від сплати податкових та митних платежів шляхом застосування різних махінацій, створення підставних фірм для переведення в готівку тіньових доходів, контрабанди та ін.

Незаконне виробництво та реалізація підакцизних товарів. Кримінальна обстановка в області незаконного виробництва та реалізації підакцизних товарів залишається досить складною та має тенденцію до погіршення.

Товари реалізуються без марок акцизного збору або ж з недійсними марками. Має місце торгівля самими акцизними марками, як державного виготовлення, так і підробленими.

Збільшується кількість підпільних виробників низькоякісної алкогольної продукції на основі неврахованого спирту, відбувається зрощування ділків підпільного алкогольного бізнесу з професійною та загальнокримінальною злочинністю. Посилення боротьби з підпільним алкогольним бізнесом змушує його інтегруватися в легальне ліцензоване виробництво аналогічної продукції з метою «легалізації» своїх капіталів [3].

Нелегальний вивіз капіталу за межі країни та маніпулювання цінами в цілях заниження оподатковуваного доходу. Поширеним способом виведення капіталу за кордон є трансферне ціноутворення всередині транснаціональних корпорацій. Крім виведення капіталу за кордон, трансферне ціноутворення тягне за собою такий негативний наслідок, як ухилення від сплати податків.

Відсутність контролю з боку державних органів в сфері торгівлі. Стимулюючими факторами для створення тіньової економіки в сфері торгівлі є незаконна підприємницька діяльність, а також відсутність достовірної інформації щодо обсягів продажів, найменування та походження товарів, постачальників, реалізаторів та покупців.

Відсутність даної інформації призводить до спотворення одержуваних доходів від реалізації товарів, неодноразовим перепродажів, збільшення цін на товари, також можливі ризики щодо реалізації контрабандної та контрафактної продукції [5].

Слід зазначити, що на ринках відсутній відповідний контроль безпосередньо за діяльністю продавців, а також, враховуючи високу прибутковість діяльності даного сектору економіки, не здiйснюється належний контроль за виконанням сплати податків власниками ринків. В підсумку держава недоотримує податки і митні збори, а споживач отримує дорогий, нелегальний, сумнівної якості товар, без відповідних гарантій та зобов'язань.

3. Нерозвиненість безготівкових розрахунків.

Нерозвиненість деяких аспектів банківської системи також є однією з причин тіньового обороту у фінансовому секторі. Зокрема, здійснення більшої частини платежів у готівковій формі, наприклад, в продуктових магазинах, кафе, аптеках, перукарнях, громадському транспорті та інших місцях призводить до ненадходження до бюджету значних обсягів податкових платежів. Крім цього, часто при оплаті товарів і послуг споживачі не завжди вимагають фіскальний чек або інші підтверджуючі покупку документи. В результаті, під час продажу товарів та надання послуг через касові апарати фіксується тільки частина угод [6, c. 231].

В даному контексті одним з ефективних методів щодо зниження частки неврахованих грошових потоків є стимулювання та розвиток електронних безготівкових платежів та електронних систем переказів коштів. Безготівкові платежі та ефективно функціонуючі платіжні системи підвищують прозорість економіки, знижують операційні витрати і збільшують оборотність грошей. Кожен платіж, проведений безготівковим способом, фіксується в автоматизованих інформаційних системах банків та організацій, які здійснюють окремі види банківських операцій, відбивається в системі бухгалтерського обліку, є прозорим і, при необхідності, підлягає контролю і моніторингу з боку уповноважених державних органів.

Обсяги збитків, що наносяться правопорушеннями на ринку фінансових інструментів та в сфері електронних операцій, незважаючи на їх відносно нерозповсюджений характер, також мають тенденцію до збільшення. До зазначених правопорушень можна віднести незаконні операції з цінними паперами, підробки векселів і банківських гарантій, використання фальшивих кредитних карток і чеків, в тому числі міжнародних платіжних систем Visa, MasterCard, American Express, несанкціонований доступ до комп'ютерних, в тому числі банківських систем [6, c. 240].

4. Високі витрати ведення легального бізнесу.

На сьогоднішній день в Україні одним з найбільш складних і малоефективних регуляторів економічної діяльності є процес надання суб'єктам підприємницької діяльності різного роду дозволів. При цьому, через дозвільну систему регулюється практично весь спектр видів економічної діяльності.

5. Порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності та слабка міжвідомча взаємодія.

В даний час корупція в митних органах є доволі поширеним явищем, оскільки йде взаємовигідний процес, при якому учаснику зовнішньоекономічної діяльності простіше передати незаконну винагороду, ніж дотримати всі митні формальності та сплатити необхідні платежі. Зазначені порушення викликані, зокрема, високими ставками митних зборів на окремі види товарів та бар'єрами, які виникають перед суб'єктом господарювання при імпорті товарів на територію країни [5].

Контрабандна діяльність набуває все більш організований і масштабний характер, вдосконалюється механізм її функціонування.

Почастішали випадки зміни найменувань декларованих вантажів в митних документах, перевищення кількості фактично вивезених або ввезених вантажів порівняно з зазначеними в митних деклараціях та ін.

Залишаються значними масштаби незаконного ввезення на територію держави тютюнових виробів, спирту, нафтопродуктів, неякісних продуктів харчування, низькопробних товарів широкого вжитку.

Для прикриття багатьох угод укладаються фіктивні контракти з закордонними фірмами, часто неіснуючими, проводиться неправдиве декларування вантажів з оформленням підроблених документів. Набуває поширення підробка митних та інших документів, отримання банківських кредитів під фіктивні контракти з наступною конвертацією та переведенням валюти на рахунки закордонних банків.

6. Недосконалість законодавства в сфері економічних злочинів, корупція в державних органах та низький рівень правової культури.

Недосконалість законодавства та слабкий контроль за виконанням нормативно-правових актів створюють умови для виникнення адміністративних бар'єрів для розвитку бізнесу та ґрунт для протиправних дій, як з боку державних службовців, так і представників бізнесу.

Сформований правовий нігілізм стає чинником порушення законів, в тому числі відкритого, та є характерною рисою представників влади та великого бізнесу. Корупція в державних та правоохоронних органах сприяє використанню тіньових схем, які несумісні з ефективним функціонуванням державного апарату [7].

Хибне та навмисне банкрутство також залишається поширеною формою відходу від відповідальності за своїми фінансовими зобов'язаннями та є розповсюдженим механізмом перерозподілу державної власності в недержавний сектор. При цьому, умисно спотворюється балансова вартість основних і обігових коштів з метою їх подальшого придбання за заниженою вартістю більш великими фірмами та приватними особами. В першу чергу, такі протиправні дії спостерігаються щодо тих підприємств, які потенційно є прибутковими або можуть володіти монополією у виробництві продукції (товарів та послуг) як на державному, так і на недержавному рівні.

7. Приховане безробіття.

Певний внесок в зростання тіньової економіки вносять приховане безробіття і неформальна зайнятість. В Україні відзначається високий рівень неформальної економічної діяльності, яка при всіх недоліках зіграла та досі відіграє певну позитивну роль у вирішенні проблем безробіття та бідності. Особливо високий рівень неформальної зайнятості має місце в сфері будівництва, виробництві харчових продуктів, транспорті, вуличних продовольчих та речових ринках, сезонних сільськогосподарських роботах [4, c. 381].

Висвітлення основних чинників та передумов тінізації економіки України є сутнісним підґрунтям для розробки комплексу системних заходів стосовно детінізації національної економіки. Реалізація даного комплексу заходів повинна включати наступні вектори та безпосередні кроки протидії тінізації економіки України:

1. Підвищення ефективності управління державними фінансами.

Ефективне управління державними фінансами передбачає реалізацію комплексу заходів на кожній стадії планування та використання бюджетних коштів.

З метою вдосконалення державної системи планування бюджету необхідно вжити наступних заходів:

- впровадження системи управління ризиками при плануванні і виділенні бюджетних витрат з метою своєчасного виявлення порушень та вжиття відповідних заходів, в тому числі із залученням до кримінальної відповідальності;

- впровадження кодифікації та стандартизації товарів, які використовуються при плануванні витрат та здійснення державних закупівель;

- створення ефективного механізму притягнення до відповідальності учасників формування бюджету та розмежування відповідальності на всіх етапах планування та реалізації відповідних заходів.

З метою посилення контролю за державними коштами необхідно вжити наступних заходів:

- вдосконалення механізму закупівель квазідержавного сектора з метою підвищення їх прозорості;

- вдосконалення механізму виконання договорів державних закупівель і закупівель об'єктів квазідержавного сектора;

- доопрацювання методики оцінки ефективності роботи державних органів з урахуванням їх рейтингу за кількістю скарг в сфері державних закупівель.

З метою вдосконалення системи державного фінансового контролю необхідно вжити наступних заходів:

- розробка та впровадження механізмів інформаційної взаємодії органів державного фінансового контролю з інформаційними базами інших контролюючих та наглядових органів;

- внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України про прийняття податковими органами додаткових форм податкової звітності тільки після застосування системи оцінки ризиків.

2. Вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності та поліпшення міжвідомчої взаємодії.

Для скорочення правопорушень в сфері зовнішньоекономічних відносин на системній основі необхідно забезпечити належну взаємодію та обмін інформацією між відповідними державними органами. Також за доцільне вважаємо:

- затвердження стандартів технічного оснащення митних постів, окремих контрольно-пропускних пунктів, органів внутрішніх справ, кінологічних служб, правоохоронних та спеціальних органів, в тому числі для проведення комплексних оперативно-профілактичних операцій;

- систематичне розслідування кожного випадку виходу з ладу обладнання з контролю на митних постах, в разі виявлення порушень забезпечити притягнення до відповідальності.

Для боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих незаконним шляхом та фінансуванням тероризму, необхідно забезпечити реалізацію наступних системних заходів:

- створення ефективного механізму взаємодії та обміну інформацією з питань боротьби з відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом, що дозволяє в максимально стислі терміни запитувати і отримувати необхідну інформацію;

- удосконалення системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом та фінансуванням тероризму, розширюючи перелік суб'єктів фінансового моніторингу, а також за рахунок створення єдиного інформаційного каналу між відповідними державними органами.

3. Вдосконалення законодавства в сфері боротьби з економічними злочинами.

Ряд досліджень підкреслюють, що в довгостроковій перспективі саме розвиток інститутів є головним фактором зменшення обсягів тіньового сектору економіки. Поступове вдосконалення законодавчої бази, незалежний суд, ефективна діяльність правоохоронних органів є обов'язковими умовами ефективного функціонування економіки, а також, в перспективі, створять належні умови для системної детінізації економіки України [8, c. 101].

Для запобігання помилкового та умисного банкрутства доцільною є реалізація наступних заходів:

- організація заходів по боротьбі з помилковим і навмисним банкрутством;

- вдосконалення механізмів обміну інформацією між судами та відповідними уповноваженими державними органами з питань, пов'язаних з процедурами банкрутства.

4. Розвиток безготівкового розрахунку.

Розвиток безготівкового розрахунку є одним з основних заходів щодо зниження тіньового обороту в фінансовому секторі. Задля розвитку безготівкового розрахунку в країні необхідно вжити наступних системних заходів:

- створення механізмів інформаційної взаємодії податкових органів з контролюючими органами стосовно підозрілих фінансових операцій;

- повернення коштів банками другого рівня клієнтам в випадках несанкціонованого використання безготівкових коштів шахраями;

- надання операторами зв'язку якісних і доступних каналів зв'язку для оснащення місць неорганізованої торгівлі засобами безготівкових розрахунків;

- посилення контролю та відповідальності банків другого рівня при незаконному переведенні в готівку грошових коштів;

- опрацювання можливості використання посвідчення особистості в якості платіжної картки;

- проведення спільно з банками другого рівня заходів з підвищення рівня обізнаності населення про діючу систему безготівкових платежів та використання платіжних карток через засоби масової інформації та інтернет-ресурси;

- організація на регулярній основі розіграшу державної лотереї за чеками, що видаються POS-терміналами в цілях стимулювання більш активного використання платіжних карток для здійснення безготівкових платежів.

5. Вдосконалення фіскального адміністрування.

З метою підвищення ефективності фіскального адміністрування необхідно забезпечити реалізацію наступних заходів:

- внесення змін і доповнень до законодавства в частині упорядкування реєстрації, перереєстрації юридичних осіб, які передбачають проведення податкової перевірки після здійснення реєстрації та перереєстрації підприємств;

- удосконалення критеріїв оцінки ризиків, у тому числі при постановці на облік з ПДВ, реорганізації юридичних осіб і т.д.

Варто підкреслити необхідність проведення систематичної роботи з виявлення нових схем ухилення від сплати податків, а також створення ефективних механізмів обміну інформацією між державними та приватними структурами [9].

6. Створення сприятливих та ефективних умов для ведення бізнесу.

Протидія тіньовій економіці в реальному секторі вимагає створення умов для виходу з тіні суб'єктів підприємництва шляхом зниження витрат ведення бізнесу та вдосконалення системи державного регулювання. В даному контексті необхідно вжити наступних заходів:

- розробка критеріїв відбору товарних ринків задля проведення ґрунтовного аналізу та оцінки стану конкурентного середовища, які передбачатимуть повне охоплення галузей економіки;

- аналіз системи управління ризиками на предмет їх відкритості та закритості;

- концептуальний перегляд дозвільної системи.

7. Боротьба з корупцією та підвищення рівня правової культури населення.

З метою зниження рівня корупції в державних органах актуальною вбачається реалізація наступних заходів:

- посилення ролі ринків та конкуренції, що повинно забезпечити зменшення розмірів потенційного прибутку від корупційних дій;

- вдосконалення діяльності інститутів громадянського суспільства антикорупційної спрямованості;

- активізування взаємодії з провідними іноземними структурами, що реалізують антикорупційні Програми, впроваджувати в практику антикорупційної боротьби позитивний зарубіжний досвід;

- розробка законопроекту, що передбачає перевірку на поліграфі керівників державних органів;

- розробка законопроекту для публічної декларації доходів державних службовців;

- удосконалення форми співпраці державних органів з громадськими інститутами.

- Висновки. На нашу думку, пріоритетами державної політики в сфері детінізації економіки України є:

- вдосконалення існуючих методик розрахунку рівня тіньової економіки з врахуванням світової практики;

- створення умов для детінізації суспільно-політичного процесу;

- підвищення ефективності управління державними фінансами на всіх стадіях планування ти використання бюджетних коштів;

- вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності та поліпшення міжвідомчої взаємодії;

- вдосконалення законодавства в сфері боротьби з економічними злочинами;

- стимулювання розвитку безготівкових розрахунків;

- вдосконалення фіскального адміністрування;

- протидія тіньовій економіці в реальному секторі шляхом зниження транзакційних витрат та вдосконалення державної дозвільної системи;

- боротьба з корупцією та підвищення рівня правової культури населення;

- посилення захищеності прав на об'єкти інтелектуальної власності;

- зміцнення економічної безпеки держави у процесі поглиблення міжнародної та глобальної економічної інтеграції.

Підсумовуючи варто зазначити, що завдання протидії тінізації економіки України особливо гостро постає за умов сучасних геополітичних викликів, євроінтеграційних процесів. Окреслені вище напрями протидії тінізації економіки України формують основний сутнісний базис для подальшої розробки комплексного плану детінізації економіки України. Протидія тінізації економіки України вимагає проведення поліпредметних досліджень, розробки комплексної стратегії протидії у співпраці із зарубіжними партнерами, насамперед з метою використання їх позитивного досвіду у боротьбі з цим загрозливим для національної безпеки явищем.



Список літератури

1. Варналій З. Шляхи детінізації економіки України та її особливості / З. Варналій // Банківська справа. - 2007. - № 2. - С. 56-66;

2. Проблеми детінізації економіки України в сфері оподаткування: шляхи вирішення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.legalactivity.com.ua;

3. Варналій З.С. Детінізація економіки як чинник забезпечення національної безпеки України / З.С. Варналій // Науковий вісник. - Львів, 2009. - Вип.1 - С. 3-20;

4. Предборський В. А. Детінізація економіки в контексті трансформаційних процесів. Питання теорії та методології: [монографія] / В. А. Предборський - К.: Кондор, 2005. - 614 с.;

5. Шулькевич В.В. Проблеми детінізації економіки України в сфері оподаткування / Шулькевич В.В., Хринюк О.С. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2012-40.pdf1;

6. Будаговська С. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник у 2-х частинах /  С. Будаговська, О. Кілієвич  -- К.: Вид-во "Основи", 1998. -- 518 c.;

7. Шевчук В. О. Вплив бюджету на макроекономічні показники / В. Шевчук, Р. І. Копич // Фінанси України. - 2010. - № 3. - С. 3;

8. Белінська Я. В. Валютно-курсове регулювання: проблеми теорії і практики: [монографія] /Я. В. Белінська. - К. - 2007. - 372 с.;

9. Засянська О.В. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою / О.В. Засянська // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 5. - С. 76-84



References

1. Varnalii, Z.S. (2007), “Ways to deshadow the economy of Ukraine and its specifics”, Bankivska sprava, Vol 2. - pp. 56-66;

2. The official site of the scientific conference “Actual Jurisprudence” (2011), “Some problems of deshadowing the economy of Ukraine: taxation aspects”, available at:http://www.legalactivity.com.ua (Accessed 22 February 2015);

3. Varnalii, Z.S. (2009), “Deshadowing the economy as the key factor to provide the national security of Ukraine”, Naukovyi visnyk, vol. 1 - pp. 3-20;

4. Predborskyi, V. A. (2005), Detinizatsiia ekonomiky v konteksti transformatsiinykh protsesiv. Pytannia teorii ta metodolohii [Deshadowing the economy in the context of transformational processes. Theory and methodology], Kondor, Kyiv, Ukraine.

5. Shulkevych, V.V. (2012), “Some problems of deshadowing the economy of Ukraine: taxation aspects”, available at: http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2012-40.pdf1(Accessed 22 February 2015)

6. Budahovska, S.M. (1998), Mikroekonomika i makroekonomika [Microeconomics and macroeconomics], Osnovy, Kiev, Ukraine.

7. Shevchuk, V.O. (2010), “Influence of the budgets on the macroeconomic indicators”, Finansy Ukrainy, Vol. 3. - p. 3.

8. Belinska, Ya.V. (2007), Valiutno-kursove rehuliuvannia: problemy teorii i praktyky [Exchange rate adjustment: problems of theory and practice], Osnovy, Kiev, Ukraine.

9. Zasianska, O.V. (2009), “Theoretical basis to deshadow the economy”, Aktualni problemy ekonomiky, Vol. 5, pp. 76-84

Размещено на Allbest.ru

Размещено на Allbest.ru