Статистичне дослідження інфляції і цін в Україні

2.2 Інформаційне забезпечення аналізу споживчих витрат населення

Інформація - це сукупність відомостей, що характеризують діяльність об'єкта дослідження. До інформації необхідно пред'являти такі вимоги:

1) наявність споживачів інформації;

2) об'єктивність відображення процесів;

3) єдність інформації, що надходить з різних джерел;

4) оперативність інформації;

5) підготовленість первинної інформації для використання на ПК, що дозволить отримати на її основі похідну інформацію для використання різними управлінськими структурами.

Отже, інформація повинна бути об'єктивною, конкретною, оперативною, систематичною, комплексною.

Перед проведенням аналізу необхідно перевірити інформацію, яку використовується:

- по сутності;

- технічну сторону (повнота звітних даних, відповідність звітним формам і т. д.);

- рахункову перевірку (правильність підсумків і т. д.).

Інформаційне забезпечення процесу управління включає в себе наступні види інформації: правове, господарське, фінансове законодавство; нормативно-планова; облікова; позаоблікова.

Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки інформація є одним з головних і найдорожчих ресурсів. Своєчасне забезпечення суб'єкта дослідження необхідною інформацією є важливою умовою його ефективного функціонування в ринковому конкурентному середовищі.

Що стосується індексу споживчих цін, то відправною інформацією для його розрахунку є дані реєстрації цін на конкретні товари і послуги. На їх основі визначаються середні порівнянні ціни на кожний товар і послугу у кожній територіальній одиниці за звітний та попередній періоди.

Спостереження за динамікою цін ведеться за конкретними видами товарів і послуг.

Конкретні види товарів і послуг відбираються безпосередньо працівниками територіальних органів державної статистики з урахуванням попиту населення на ці товари, присутності їх на споживчому ринку та регулярної наявності у продажу протягом тривалого часу.

Реєстрація цін проводиться щомісячно. Реєстрація цін одного й того ж товару (послуги) на одному й тому ж підприємстві проводиться у ті ж числа, що і у попередньому місяці. Відхилення може становити не більше 2 -- 3 днів. інфляція ціна споживчий кошик

Реєструється фактична ціна товару з урахуванням податків, які сплачує населення (ПДВ, акциз та інші непрямі податки).

Розрахунок індексів споживчих цін статистичні органи проводять на основі даних матеріалів обстеження сімейних бюджетів про щомісячну реєстрацію цін набору товарів представників.

РОЗДІЛ 3. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІНФЛЯЦІЇ І ЦІН В УКРАЇНІ

3.1 Аналіз інфляції в Україні у 2011 р

Споживча інфляція в січні 2011 року знизилася до 3,7% в річному вимірі (найнижчий показник за останні 9 років). Загалом з вересня 2011 року спостерігаються найнижчі показники інфляції за місяць в історії статистичних спостережень (у січні ІСЦ зріс лише на 0,2%). П'ятий місяць поспіль сезонно скоригований ІСЦ є від'ємним та ще більше зменшився в січні (до -0,8%). У зв'язку з переглядом Державною службою статистики України переліку товарів і послуг, що включаються до споживчого кошика для розрахунку ІСЦ (з 296 до 335 компонентів), змінилася його вагова структура. Частково змінився набір компонентів базової інфляції. У січні продовжилося уповільнення базової інфляції в річному вимірі до 6,6% (базовий ІСЦ до попереднього місяця не змінився). Цьому сприяли стримані монетарна і фіскальна політики. Під дією вторинних ефектів від падіння цін на сирі продукти (5,3% за рік) темпи зростання цін на продовольчі товари з високим ступенем оброблення, що входять до складу БІСЦ, зменшилися до 10,3% за рік (табл 3.1.).

Таблиця 3.1 Споживча інфляція в Україні

Завдяки стримуючому впливу укріплення номінального ефективного обмінного курсу гривні зростання вузького базового ІСЦ уповільнився за підсумками року до 2,2% Інфляція в січні повністю була обумовлена її небазовою складовою, яка становила 0.4% (внесок у зміну ІСЦ - 0.2 в. п.). Зростання небазового ІСЦ у річному вимірі після досягнення максимуму 17.1% у червні 2011 року продовжило уповільнюватися до 0.1% у січні. Основним фактором цього стало продовження здешевлення сирих продуктів (5.3% за плинний рік) за рахунок ефекту високого урожаю 2011 року. Ціни групи товарів і послуг, що регулюються адміністративно, зросли до 7.8 % у річному вимірі (у січні - на 0.3%) та обумовили внесок в ІСЦ на рівні 1.2 в. п. (0.1 в. п. за місяць). Уповільнення світової економічної активності продовжує чинити тиск до зниження цін на продукцію основних експортоорієнтованих виробництв, а разом з тим - на індекс цін виробників, що уповільнив зростання до 11.8% у річному вимірі. Зменшення ІЦВ на 0.8% у січні відбулося головним чином унаслідок здешевлення продукції добувної промисловості на 4.9% (-0.6 в. п. - внесок в зміну ІЦВ за місяць). Таке тривале уповільнення темпів росту ІСЦ відбувається за рахунок як базової, так і небазової складових. Небазовий ІСЦ після досягнення максимуму 17.1% у червні 2011 року завдяки ефекту високого урожаю стрімко зменшився до 0.1% у січні. Базова інфляція уповільнюється більш стримано: з початку IV кварталу 2011 року знизилася з 8.8% до 6.6% в річному вимірі.

Середньомісячне значення місячної базової інфляції з ІІ кварталу 2009 року становить 0.6%, проте вже кілька останніх місяців він є нижчим цього рівня, а також спостерігається тенденція до його зниження як у місячному (у листопаді 2011 року він становив 0.3%, у грудні - 0.2%, у січні 2012 року - 0.0%), так і в річному вимірі (у січні - до 6.6%).Базовий ІСЦ, розрахований шляхом виключення харчових продуктів, що входять до його складу, знижується вже півроку і становить 4.2% у річному вимірі. Вузька базова інфляція та зростання цін на інші компоненти БІСЦ (послуги) з середини 2010 року стабілізувалися в межах 2 - 4%.Найбільш волатильною складовою базової інфляції є ціни на продовольчі товари з високим ступенем оброблення. У ручному вимірі їх зростання становило 10,3% (за місяць-0,1%), що обумовило 4.1 в. п. внеску в річну зміну БІСЦ. Але уповільнення іх зростання, що триває вже 5 місяців поспіль, під час відносно стабільної динаміки інших компонент БІСЦ призводить до аналогічного характеру динаміки річної базової інфляції. У зв'язку з цим базова інфляція в Україні все ще залишається досить чутливою до зміни цін на продукти харчування. Уповільнення зростання цін продовольчих товарів з високим ступенем оброблення відбувається через вторинні ефекти падіння цін на сирі продукти, що знизилися вже на 5.3% за останні 12 місяців. У зв'язку з більшим терміном зберігання харчових продуктів, що входять до БІСЦ, вплив ефектів врожаю та погодних змін на динаміку їх цін є більш розтягнутим у часі порівняно з сирими продуктами (це підтверджує схожа динаміка річної зміни цін на продукти з високим ступенем обробки з ковзною середньою зміни за рік цін на сирі продукти). Сукупний попит залишається на рівні, нижчому, ніж потенційний, що продовжує стримуючим чином впливати на базову інфляцію. Проте збільшення у IV кварталі 2011 року розриву ВВП (до -1%) сприяло уповільненню зростання БІСЦ та його компонентів (зокрема вузького БІСЦ). Стримана монетарна політика, спрямована на зменшення інфляційного тиску та девальваційного тиску на обмінний курс гривні, яку Національний банк України проводив у попередньому році у зв'язку з перевищенням в середині року базовим ІСЦ цільового рівня в 7.9% (у червні - вересні), сприяє зниженню ІСЦ та БІСЦ. Уповільнення зростання грошових агрегатів (грошової бази - до 3.7% за рік, грошової маси - до 12.3%) з певним лагом (8 - 10 місяців) відображається на динаміці інфляційних показників. Вузький БІСЦ у річному вимірі уповільнив зростання до 2.2% (у січні знизився на 0.3%), незважаючи на підвищені темпи інфляції в країнах- партнерах. Цьому сприяло укріплення номінального ефективного обмінного курсу гривні (НЕОК) на 8.1% плинний за рік (за рахунок укріплення курсу долара США до євро на фоні фінансової кризи в Єврозоні). Внесок вузької базової інфляції в БІСЦ становив -0.1 в. п. за місяць та 0.7 в. п. у річному вимірі. З точки зору впливу на сукупний споживчий попит бюджетна політика протягом року була достатньо стриманою. Попит населення на іноземну валюту разом із зростанням депозитів фізичних осіб у банках та скороченням кредитування сприяли адсорбуванню гривневої ліквідності на готівковому ринку (обсяг готівки поза банками зменшився на 4.2%), чим стримувався споживчий попит.

3.2 Статистичний аналіз змін споживчого кошику в Україні

Державна служба статистики України (ДССУ) за наявності суттєвих змін у структурі споживання населення регулярно (раз на 5 років) переглядає перелік товарів і послуг, що включаються до споживчого кошика для розрахунку ІСЦ. З січня 2012 року до розрахунку зміни цін споживчого кошика включено 335 компонентів (попередній кошик містив 296 компонентів. З переліку товарів і послуг споживчого кошика були вилучені такі, витрати на які стали незначними. Замість них з'явилися більш актуальні на даний момент. Окрім цього ДССУ деталізувала частину компонентів споживчого кошика: для окремих товарних позицій будуть визначатися зміни цін на українські та імпортні товари (ліки, автомобілі), в інших розрізнятимуть товари преміум чи бюджетного класу (алкогольні, тютюнові вироби). Одночасно відбулися коригування щодо віднесення окремих компонентів до складу базової інфляції.

Таблицю зі змінами споживчого кошику України дивись в додатку А.

Зокрема зі складу базової інфляції були виключені підакцизні товари (алкоголь і тютюн), окремі види хліба. Відповідно змінилася вагова структура для побудови ІСЦ та її компонентів. У новій структурі частка базового ІСЦ знизилася до 48.3% (55.2% до 2012 року), частка сирих продуктів зросла з 27.9% до 30.0%, частка продуктів та послуг, ціни на які регулюються адміністративно, зросла з 15.4% до 20.3%. Питома вага послуг та непродовольчих товарів в ІСЦ зросла з 22.5% до 23.2% та з 18.9% до 21.3% відповідно за рахунок зменшення частки продуктів харчування та безалкогольних напоїв з 58.6% до 55.6%. У зв'язку з виключенням підакцизних товарів зі складу базової інфляції частки інших компонент у її структурі зросли: послуг - з 19.0% до 23.9% вузької базової інфляції - з 32.0% до 34.2%, харчових продуктів з високим ступенем обробки - з 40.0% до 41.8%).

Інфляція витрат.

Зростання небазового ІСЦ у річному вимірі після досягнення максимальних значень у червні 2011 року під впливом ефекту високого урожаю продовжило уповільнюватися до 0.1% у січні. Порівняно з попереднім місяцем небазовий ІСЦ зріс на 0.4% (внесок у зміну ІСЦ - 0.2 в. п.). Динаміка небазової інфляції обумовлена уповільненням зростання цін за всіма складовими: триває процес зниження цін у річному вимірі на сирі продукти, уповільнення зростання цін на товари і послуги, що регулюються адміністративно, а також паливо. Внесок небазової інфляції в річну зміну ІСЦ скоротився до 0.1 в. п., зокрема внесок сирих продуктів з урахуванням їх високої ваги у структурі споживчих витрат домогосподарств є від'ємним і становить -1.5 в. п. (-0.6 в. п. - внесок в небазовий ІСЦ), адміністративних товарів та послуг - 1.2 в. п. (0.6 в. п.), палива - 0.4 в. п. Сезонно скоригована місячна зміна цін на сирі продукти вже 7 місяців поспіль є від'ємною (свідчить про нехарактерне для даного періоду здешевлення окремих продовольчих товарів), що знайшло відображення в продовженні здешевлення сирих продуктів (5.3% за рік). Високий врожай плодоовочевої продукції в 2011 році та достатній рівень пропозиції її на внутрішніх продуктових ринках призвів до зниження цін порівняно з відповідним місяцем попереднього року: у річному вимірі фрукти подешевшали на 4.1%, а овочі - на 45.7%. Це призвело до уповільнення зростання всієї групи продовольчих товарів (до 0.6% у річному вимірі) та зниження їх внеску в загальний рівень споживчих цін, що триває з середини попереднього року. Проте в січні погодні умови погіршилися для зберігання продукції плодоовочевої групи, що відобразилося на зростанні цін овочів і фруктів на 3.6% та 2.4% відповідно (по 0.1 в. п. - внесок в ІСЦ за місяць). Довідково. Зокрема, у січні серед овочів подорожчали огірки (на 24.9%), помідори (17.6%), капуста пекінська (15.8%), перець солодкий (6.3%), кабачки, баклажани, гарбузи (3.8%), серед фруктів - банани (8.9%), виноград (7.0%), яблука (3.5%). Проте відбулося зниження цін на цибулю (-3.8%), моркву ( 1.7%), картоплю (-1.2%), капусту білокачанну (-1.1%), а також апельсини, мандарини (-3.8%) та лимони (-0.7%). Продовжилося зниження цін на цукор: на 2.4% за місяць та на 24.5% у річному вимірі. Після піврічного періоду подорожчання знизилися ціни на яйця (на 6.3%), що обумовило внесок -0.1 в. п. в ІСЦ. У січні продовжилася тенденція до зниження цін на крупи (у середньому на 2.0%) та борошно (1.2%) в умовах падіння світових цін на зерно та достатніх його запасів на зернозберігаючих і зернопереробних підприємствах усередині країни завдяки високому врожаю зернових і зернобобових культур. У річному вимірі ціни на борошно зросли на 3.5%, що через підвищення собівартості виробництва зумовило підвищення цін на хліб і хлібопродукти (на 4.3%). Зростання цін на зернові культури (як індикатор вартості кормів для худоби) в умовах постійного скорочення поголів'я худоби стимулювало підвищення цін на м'ясо та м'ясопродукти на 10.1% (зокрема на яловичину - на 15%, на свинину - на 7.3%). Ціни групи товарів і послуг, що регулюються адміністративно, уповільнили своє зростання до 7.8% (у січні зросли на 0.3%) та обумовили внесок в ІСЦ 1.2 в. п. (0.1 в. п. за місяць). У річному вимірі суттєве зростання цін спостерігається у сфері житлово-комунального господарства (у річному вимірі оренда житла зросла на 6.9%, квартирна плата - на 22.4%, опалення - на 9.1%, холодна та гаряча вода - на 12.9% та 9.0% відповідно, електроенергія - на 22.9%). Безпосередньо в січні ціни на послуги ЖКГ зростали: квартирна плата зросла на 3.0%, водопостачання - на 1.3%, каналізація - на 1.7%, гаряча вода та опалення - на 0.1%. У зв'язку з оновленням структури продовольчого кошику підакцизні товари з 2012 року включені до складу небазової інфляції, оскільки динаміка цін на алкогольні напої і тютюн у значній мірі залежить від підвищення рівня акцизних зборів (за січень ціни підакцизних товарів зросли на 0.7%, у річному вимірі - 9.0%). Найбільше серед компонент небазової інфляції протягом останніх 12 місяців зростали ціни на паливо (23.8%, внесок в ІСЦ - 0.4 в. п.), що відбувалося під впливом підвищення вартості нафти на світових товарних ринках (усередині 2011 року річні темпи зростання становили понад 50% та уповільнилися до 16.1% у січні 2012 року). Через вторинні ефекти це відображається насамперед на підвищенні цін компонентів ІСЦ, де внесок палива в собівартість є найбільшим (міський транспорт, міжміські та приміські автобусні перевезення, таксі), та впливає на збільшення вартості інших компонентів споживчого кошика.

3.3 Аналіз індексу споживчих цін в Україні

Індекс споживчих цін (ІСЦ) займає центральне місце в системі показників статистики цін і розраховується в Україні, починаючи з серпня 1991р., в рамках програми опрацювання ряду макроекономічних показників, основаних на міжнародних стандартах. ІСЦ став важливим економічним показником з часу його запровадження.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.

На меті нашого дослідження не було розрахунку ІСЦ, детальну інформацію про нього ми отримали на офіційному сайті Держкомстату, де представлено ІСЦ за групами товарів (послуг), регіонами, а також ІСЦ за звітний місяць до відповідного місяця попереднього року, до грудня попереднього року та у середньорічному вимірі. Динаміка індексу споживчих цін за 2000 - 2011 рр. представлена на рис. 3.2.

Рис. 3.1. Динаміка індексу споживчих цін в Україні

Необхідно зазначити, що ІСЦ має тенденцію до зниження. У 2011 році він дорівнює 104,6 %, але це не означає, що всі складові набору подорожчали на 4,6 %. Одні товари могли зрости в ціні значно більше, ціни на інші залишитися без змін або знизитися. Найбільше значення індексу спостерігається у 2000 та 2008 роках.

Більш детальний аналіз індексів споживчих цін на товари та послуги подано у табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Індекси споживчих цін на товари та послуги у 2006 - 2011 рр. [8]

Аналізуючи табл. 3.4 зазначимо, що у 2010 році індекс цін на алкогольні напої та тютюнові вироби найвищий і дорівнює 125,6 %, а на зв'язок - найнижчий (93,6), тобто темп приросту ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби був у декілька разів вищий за темп приросту ціни на зв'язок. У 2011 році ситуація трохи стабілізується та вирівнюється.

На споживчому ринку у 2011 році продукти харчування та безалкогольні напої подешевшали на 4,5 %. Але не дивлячись на це, найбільш суттєво (на 9,6 %) зросли ціни на яйця. На 2,5-1,2 % стали дорожчими молоко, сири, кисломолочна продукція, овочі, на 0,9-0,5% - масло, безалкогольні напої та яловичина. Водночас відчутно (на 6,3 %) подешевшав цукор. На 3,2 % та 2,9 % знизилися ціни на продукти переробки зернових та рис, на 0,7-0,1 % - олію, фрукти, свинину, макаронні вироби, рибу та продукти з риби.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 7,7%, що в основному пов'язане з підвищенням плати за квартиру на 1,1%. У той же час на 3,5% подешевшав скраплений газ. Подорожчання у сфері охорони здоров'я у 2009 році відбулося за рахунок підвищення вартості амбулаторних послуг на 0,4 %. Разом з цим ціни на фармацевтичну продукцію знизилися на 0,1%. Підвищення цін на транспорт у цілому на 8 % зумовлене, в першу чергу, подорожчанням перевезень пасажирським автодорожнім транспортом на 0,4%. Крім того, на 1,1% стали дорожчими авіаційні перевезення. У той же час відбулося зниження цін на паливо та мастила (на 0,1%).

Аналізуючи більш детально 2010 рік, необхідно зазначити, що у січні найбільше зросли ціни на продукти харчування і безалкогольні напої - на 3,2 %. У лідерах подорожчання були цукор і овочі, ціни на які збільшилися на 14,7 % і 14,3 % відповідно. Сир, молоко, кисломолочна продукція і олія подорожчали на 9,8 - 6,2 %, яйця, фрукти, маргарин і соняшникова олія - на 3,6 - 2 %. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 0,4% [8].

Зростання цін на транспорт в цілому склало 1,7 %, що, в першу чергу, обумовлено подорожчанням палива та мастил на 4,7%, а також підвищенням плати за пасажирські перевезення автодорожнім транспортом.

У травні 2010 р. споживчі ціни впали на 0,6 % у порівнянні з квітнем 2010 року. В цілому, ціни на продукти харчування й безалкогольні напої знизилися на 1,4 %. Найбільше, на 29,8 %, подешевшали яйця. У той же час на 5,3 % подорожчало м'ясо птиці.

Алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали на 0,4%, у тому числі алкогольні напої - на 0,4 %, тютюнові вироби - на 0,5 %. Ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива підвищилися на 0,2%. Підвищення цін у сфері охорони здоров'я на 0,5 % обумовлено, перш за все, подорожчанням санаторно-курортних (на 2,2%) послуг, при цьому подешевшали фармацевтичні препарати.

У серпні зростання споживчих цін стало ще одним поштовхом для девальвації національної валюти. Показник зростання індексу споживчих цін (ІСЦ) на 91,7% сформувався за рахунок зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. Після чотирьох дефляційних місяців, на споживчому ринку спостерігалося зростання цін на 1,2 %.

За інформацією Міністерства економіки України, зростання споживчих цін в першу чергу було викликане внутрішніми чинниками - підвищенням тарифів на природний газ, який використовується для потреб населення, в 1,5 разу [8]. Зростання цін на хліб і хлібопродукти було через підвищення цін на пшеницю на світовому ринку, а також збільшення попиту населення на деякі крупи, зокрема гречану.

Відбулось підвищення цін на молочну продукцію внаслідок зростання відпускних цін в умовах скорочення пропозиції й дії аномально високих температур - ціни на молоко підвищилися на 4,2 %, кисломолочну продукцію - на 2 %, сири - на 1,4 %.

Отже, протягом січня-серпня ціни зросли на 4,3 %. Об'єктивними факторами для цього стали: сезонність, адміністративне підвищення цін на газ для населення, невисокий врожай зернових в Україні та значні проблеми з зерновими у світі.

За даними Державного комітету статистики, лідерами зростання споживчих цін за підсумками вересня стали Крим, Севастополь - 3,6 %, Донецька, Луганська, Херсонська області - 3,5 %, Миколаївська і Одеська області - 3,3 %.