Функція бажаності як інструмент оцінки складових економічного потенціалу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функція бажаності як інструмент оцінки складових економічного потенціалу

ЛЮТИК Тетяна Василівна

Сучасний стан і структурні зміни в економічному потенціалі сільського господарства України свідчать про різке зниження інноваційно-інвестиційної активності та поглиблення кризи вітчизняної аграрної економіки. Жорстке обмеження грошової маси і реалізація політики досягнення «реальної» ставки банківського кредиту без прив'язки до норми прибутку в сфері матеріального виробництва поглибили платіжну кризу та сприяли виснаженню позичкового капіталу, насамперед, в інноваційній сфері. У ході лібералізації цін знецінилися основні фонди (зокрема, основні фонди Національної академії аграрних наук України знецінилися на більш ніж 40,0 %, у т. ч. фонди науки - понад 50,0 %), виключивши амортизаційне джерело інноваційного оновлення виробничих фондів. До того ж, у ході реалізації заходів прискореної приватизації порушено єдність складових ланцюга інноваційного процесу, завдяки чому відбулося перепрофілювання дослідно-експериментальної бази аграрної науки на випуск дохідної продукції (переважно, у відділі рослинництва НААН). бажаність харрінгтон економічний

Цілком очевидно, що виключення інноваційної складової законодавчої бази з переліку стратегічних пріоритетів розвитку вітчизняної аграрної економіки негативно позначилося вже на першому етапі її реформування. Особливість сучасної ситуації в інноваційній сфері АПК України полягає, з одного боку, у наявності цінних фундаментальних і технологічних засад, кваліфікованих наукових кадрів, розвиненої науково-виробничої бази, а з іншого - низькою його інноваційною орієнтованістю.

Прискорення темпів економічного розвитку при сприятливій світовій кон'юнктурі на експортну продукцію сільського господарства не може тривати в довгостроковій перспективі без структурної перебудови агропромислового комплексу України. Тому підвищення питомої ваги інноваційного чинника в загальному обсязі ВВП забезпечить підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції сільського господарства, що позиціонується низькою ціною та незахищеністю від іноземних конкурентів при зростанні реальних доходів українців і зміцненні гривні; захист експортної виручку від різких коливань світових цін, адже ціни на готову продукцію відносно стабільні порівняно з сировиною; підвищення нижчої, порівняно з розвиненими країнами, продуктивності праці.

Вищезазначене актуалізує обґрунтування інтегрального оцінювання результативності інноваційної та науково-технологічної складових економічного потенціалу України.

Очевидно, що впровадження інноваційних технологій у сільському господарстві потребує ініціативної і цілеспрямованої аграрної політики. Стратегія інноваційного розвитку аграрної сфери повинна ґрунтуватися на вирішенні проблем комплексного реформування науково -технічної сфери, включаючи сектор фундаментальних досліджень і розробок; забезпечення виробництва високотехнологічної, наукоємної продукції; забезпечувати збалансований розвиток науково-виробничої сфери та сприяти розвитку вітчизняного науково-технологічного потенціалу галузі. Формування стратегії інноваційного розвитку АПК потребує врахування чинників зовнішнього середовища, зокрема національних особливостей економічного устрою країни, рівня її економічного розвитку, наявності матеріально-технічних і фінансових ресурсів, стану науково-технічної та виробничої бази, визначених пріоритетів інноваційної діяльності тощо.

З 1960-х рр. у науковій літературі набула поширення ідея використання функції корисності Е. К. Харрінгтона [1, с. 495], якою, не зважаючи на певну складність розрахунків, вчені рекомендують користуватися при оцінюванні економічного потенціалу з метою прийняття оптимальних рішень щодо інноваційної політики в умовах невизначеності та ризику. Заслуговують на увагу пропозиції розрахунку інтегрального показника результативності:

1) реалізованого інноваційного потенціалу регіону (О. Б. Жихор) [2];

2) діяльності підприємств інноваційного типу та стану їх інноваційного потенціалу (М. Хобта та Г. О. Комар) [3];

3) інноваційного потенціалу з метою подальшого здійснення стратегічного управління інноваційною діяльністю і стимулювання процесів інноваційного розвитку (М. П. Григорук й І. Н. Булгакова) [4, 5].

Л. М. Матросова у даному контексті акцентує увагу науковців на складності комплексного оцінювання рівня інноваційної активності суб'єктів господарювання у зв'язку з різною їх розмірністю та неефективністю агрегування, потребою приведення визначених показників до безрозмірного знаменника способом співвідношення їх з величиною в цілому по Україні за допомогою функції корисності Харрінгтона [6, с. 450].

Вітчизняним ученим В. Д. Магомадовим [7] усунення суб'єктивізму при визначенні інтервалів оцінки економічного потенціалу, розроблених західними вченими Дж. Деррінджером і Р. С'ючем, запропоновано способом укрупнення шкали корисності (бажаності) для трьох груп показників (стимуляторів, дестимуляторів і тих, для яких найкращим є цільове значення). Учений побудував її за принципом «трьох сигм» з такою градацією: 0,00-0,37 («погано»), 0,37-0,69 («задовільно»), 0,6-1,00 («добре»). Інтервали модифікованої В. Д. Магомадовим шкали Е. В. Камишникова деталізувала при визначенні рівня економічної безпеки підприємства [9].

Крім того, науковцями Національного університету «Львівська політехніка» [10] розроблено потужний методико-прикладний інструментарій інноваційного менеджменту, а білоруськими фахівцями - методику інтегрального оцінювання результативності заходів однієї з держаних програм [11], які вважаємо за доцільне розглянути більш ґрунтовно.

Метою дослідження є обґрунтування застосування узагальненої функції корисності Е. К. Харрінгтона при інтегральному оцінюванні результативності використання інноваційної та науково-технологічної складових економічного потенціалу.

Загальновідомо, що інтегральний підхід до оцінювання результативності ґрунтується на визначенні синтетичного (інтегрального) показника, який, у свою чергу, акумулює часткові неспівставні ознаки. Інтегральний підхід, на відміну від альтернативних, відображає результативність у цілому та в розрізі окремих блоків одночасно. Розрахунок синтетичного показника вирішує проблему оцінки ефективності використання інноваційного та науково- технологічного потенціалів установи (відділу, системи).

Українські учені Я. С. Богів, О. В. Фарат [10, с. 163-165], С. В. Князь, І. М. Петрушка [10, с. 166-168] і Л. Є. Топоровська [10, с. 151-158] умотивовують недоцільність шкали з її градацією інтегрального показника результативності використання інноваційного потенціалу.

Означено граничні значення числових інтервалів шкали інтегрального показника, запропонованих згаданими українськими та білоруськими вченими в розроблених ними методиках інтегрального оцінювання інноваційного та науково-технологічного потенціалів, на основі чого нами визначено оптимальну шкалу та середній рівень цих граничних значень.

Українські вчені О. В. Князь [10, с. 133], Л. І. Мельник [10, с. 134] і Н. Г. Георгіаді [10, с. 138] запропонували близьку до уніфікованої 5-ступеневу градацію інтервальних значень інтегрального показника: «дуже високий» (за Л. І. Мельник - «надвисокий»), «високий», «середній», «низький», «дуже низький» (за Л. І. Мельник - «надзвичайно низький»). Ю. В. Малиновський [10, с. 150] запропонував 4-ступеневу шкалу інтервалів значень рівня раціональності управлінських рішень: «високий», «середній», «низький», «дуже низький».

Автор пропонованої публікації [12, с. 52], як і білоруські вчені В. С. Аверін, Т. В. Бондаренко, О. Ф. Карпенко, Є. П. Корольова, О. А. Мерзлова, А. Л. Мостовенко, Ю. Д. Попович, В. С. Філіпенко, О. Т. Штейнерт [11], вважаємо, що для вітчизняних суб'єктів господарювання аграрної сфери визначені Е. К. Харрінгтоном інтервальні значення стандартної шкали інтегрального показника необхідно понизити, зокрема виключити «дуже високий» та виділити «задовільний» і «незадовільний» рівні результативності економічного потенціалу.

Дослідженням аргументовано доцільність застосування функції корисності Харрінгтона як інструменту адекватного інтегрального оцінювання рівня використання інноваційного та науково-технологічного потенціалів аграрної сфери. Так, використання цього підходу при розробці нами методики комплексного оцінювання рівня результативності використання науково- технологічного потенціалу Національної академії аграрних наук України [12] дозволило трансформувати непорівнювані показники у безрозмірну шкалу, що уможливило визначення рівня результативності науково-технологічного потенціалу мережі науково-дослідних установ аграрного профілю країни в цілому та за блоками (кадровий, видавничо-інформаційний, організаційний), індикативне планування на середньострокову перспективу. Розрахований нами інтегральний індекс відобразив успішність виконання запланованих Національною академією аграрних наук України заходів і досягнутий нею відносний науково-технологічний рівень у ретроспективі.

У результаті аналізу використання функції корисності Е. К. Харрінгтона в якості інструмента інтегрального оцінювання результативності використання економічного потенціалу, зокрема його інноваційної та науково-технологічної складових, з'ясовано, що результати застосування цього підходу академічними науково-дослідними установами забезпечить: 1) отримання об'єктивної їх оцінки зі встановленням тенденцій розвитку; 2) визначення напрямів підвищення ефективності роботи у фінансовому, кадровому, видавничо- інформаційному й організаційному аспектах; 3) виявлення чинників, резервів і напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму використання складових економічного потенціалу в аграрній сфері.

Список використаної літератури

Harrington E. C. The Desirability Function. Industrial Quality Control. - 1965. - April. - Р. 494-498.

2. Жихор О. Б. Інноваційний потенціал регіону та підходи до його оцінки / О. Б. Жихор // Коммунальное хозяйство городов : науч.-техн. сб. - К. : Техніка, 2006. - Вип. 73. - С. 55-66. - (Сер. : Экономические науки).

3. Хобта В. М. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / В. М. Хобта, Г. О. Комар // Економіка промисловості. - 2009. - № 1. - С. 102109.

4. Григорук П. М. Модель комплексного інтегрального оцінювання ефективності маркетингових рішень / П. М. Григорук // Актуальні проблеми економічної кібернетики : колективна наук. монограф. Під ред. О. Ю. Чубукової, Н. В. Геселевої. - К. : ВД «Стилос», 2014. - С. 180-196.

5. Булгакова И. Н. Использование «функции желательности» для формализации комплексного показателя конкурентоспособности промышленного предприятия / И. Н. Булгакова, А. Н. Морозов // Вестник ВГУ. - 2009. - № 2. - C. 54-56. - (Сер. : Экономика и управление).

6. Матросова Л. М. Формування організаційно-економічного механізму управління інноваційними процесами у промисловості / Л. М. Матросова. - Луганськ : СУДУ, 2000. - 462 с.

7. Магомадов В. Д. Индикативное планирование инвестиционной деятельности строительной отрасли в регионе : автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05. - М., 2008. - 21 с.

8. Castillo E. D., Montgomery D. C., McCarville D. R. Modified Desirability Functions for Multiple Response Optimization. Journal of Quality Technology. - 1996. - Vol. 28, № 3. - Р. 337-345.

9. Камышникова Э. В. Формирование универсальной шкалы оценки уровня экономической безопасности предприятия / Є. В. Камшникова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського : зб. наук. пр. - Донецьк, 2009. - Вип. 4. - С. 76-80.

10. Інноваційний менеджмент: статико-динамічна візуалізація: навч. посіб. / С. В. Князь, Н. Г. Георгіаді, Л. Й. Топоровська, Д. К. Зінкевич. - Л. : Вид-во Львівської політехніки, 2009. - 144 с.

11. Методика оценки эффективности реализации мероприятий Государственной программы по преодолению последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС : метод. рекомендации / В. С. Аверин, Т. В. Бондаренко, Т. В. Дорошенко [Т. В. Лютик], А. Ф. Карпенко, Е. П. Королева, О. А. Мерзлова, А. Л. Мостовенко, Ю. Д. Попович, В. С. Филипенко, А. Т. Штейнерт. - Гомель : РНИУП «Институт радиологии», 2011. - 20 с.

12. Лютик Т. В. Науково-технологічний потенціал Національної академії аграрних наук України : методичні та методологічні аспекти. - К. : ФОП «Корзун Д. Ю.», 2014. - 112 с.

Размещено на Allbest.ru