Концептуальні засади формування фіскального простору державної допомоги стратегічним секторам національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФІСКАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ СТРАТЕГІЧНИМ СЕКТОРАМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Д.Є. Мартинович

Економіко-політична криза Україна призвела до гострої нестачі бюджетних коштів, які необхідні для реалізації державних функцій. Відповідно до попередніх досліджень автора за допомогою економіко-математичного апарату, державна допомога в Україні не призводить до очікуваного зростання показників розвитку стратегічних галузей національної економіки. Дана ситуація спричинена недостатньою кількістю державних ресурсів, які виділяються на велику кількість видів економічної діяльності по всій країні. Неефективність державних витрат вимагають переосмислення механізму надання державної допомоги галузям в Україні. Таким чином, актуалізується питання про створення фіскального простору державної допомоги стратегічним секторам в перспективних регіонах України.

Огляд літератури. Вперше поняття фіскального простору введено в обіг П.Хеллером у 2005 році [3]. Розвиток досліджень питання формування фіскального простору знайшов своє відображення в роботах іноземних вчених Ш.Грей [4], В. Томас та українських науковців М.Диха, Т.Затонацька [1], Ю.Михайлюк, Т. Єфименко [5], А.Соколовська та інші. Незважаючи на велику кількість робіт з даної тематики, в науковій літературі не представлені дослідження фіскального простору для державної допомоги.

Мета. Мета статті - запропонувати методологію визначення перспективних регіонів для створення фіскального простору державної допомоги стратегічним секторам національної економіки.

Виклад основного матеріалу. Незважаючи на вигідне географічне положення країни, наявність природних ресурсів та людського капіталу, фінансової допомоги міжнародних організацій та підписання Угоди про асоціацію з країнами Європейського Союзу, в Україні все ще не створені засади для забезпечення сталого економічного розвитку, зменшення безробіття та покращення життєвого рівня населення.

Дослідження щодо створення фіскального простору в Україні грають важливу роль, особливо в умовах економічної стагнації. В умовах кризових явищ актуалізується експансійна фіскальна політика, коли державні витрати перевищують податкові надходження з метою стимулювання ділової активності.

Враховуючи економічну кризу, дефіцит державних фінансів, необхідно зосередитися на точках росту у перспективних секторах та регіонах, які шляхом синергетичного ефекту призведуть до стабільного економічного росту національної економіки.

Існує декілька підходів до розуміння концепції фіскального простору: у першому випадку дане поняття розглядяться як резерв бюджету, у другому - як підвищення ефективності бюджетних витрат. Відповідно до визначення П. Хеллера, яке у 2005 році було опубліковано у роботі «Фіскальний простір - що це таке і як його отримати?», фіскальний простір - це резерв бюджету уряду, який може бути використаний в певних цілях без шкоди для фінансових позицій або стабільності економіки. [3] Відповідно до другого підходу, запропонованим Ш. Греєм, фіскальний простір створюється завдяки зміщенню витрат від другорядних програм до програм, які мають першочергове значення для зростання економіки. Іншими словами, фіскальний простір виникає при зростанні ефективності державних витрат, що допомагає досягти вищих соціально-економічних результатів від певних програм. [4]

Фіскальний простір розглядається як фундамент для економічного зростання, що створюється або завдяки збільшенню бюджетних доходів, або зростанню ефективності державних витрат. Основна мета створення фіскального простору - це акумуляція грошових коштів до пріоритетних секторів економіки.

Автором запропоновано ввести в науковий обіг поняття «фіскального простору державної допомоги секторам економіки», що відображає першочергове застосування податкових та бюджетних інструментів до пріоритетних секторів економіки на декількох обраних за авторською методикою прогресивних адміністративно-територіальних одиницях для створення умов зростання національної економіки.

Створивши фіскальний простір державної допомоги пріоритетним секторам національної економіки, планується підняти рівень інвестиційної привабливості обраних регіонів для вітчизняних та іноземних інвесторів, залучити додаткові кошти для фінансування пріоритетних напрямків протягом наступних років через зростання внутрішніх доходів, отримання грантів, стійке зовнішнє запозичення і вдосконалення ефективності державних витрат.

Кластеризація областей України для пріоритетного надання державної допомоги на розвиток стратегічних секторів національної економіки

Для того щоб обрати територію для створення фіскального простору державної допомоги сільському господарству та транспортному сектору, необхідно провести якісний та кількісний аналіз регіонів України. З даного аналізу виключено тимчасово окуповані території та області, які з ними межують: АР Крим, Донецьку, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку та Херсонську. Така міра прийнята з огляду національної та економічної безпеки регіонів, в які будуть інвестовані кошти на розвиток як держави, так і приватних інвесторів.

У роботах автора, які присвячені аналізу та вибору стратегічних секторів національної економіки, обрано два сектори - сільське господарство та транспорт - для пріоритетного надання державної допомоги. Вибір регіонів відбувається за трьома кластерами: загальноекономічний розвиток, розвиток сільського господарства та транспортного сектору. Важливою умовою для надання державної допомоги стратегічним секторам - це її соціальна складова. Тому ті критерії, що відображають соціальний розвиток, отримали найбільші ваги. Кластеризація регіонів відбувається за критеріями, відображеними у таблиці 1.

Таблиця 1. Критерії та ваги вибору регіонів

Для створення фіскального простору державної допомоги розглядалися не депресивні, а перспективні області, які в подальшому зможуть стати фундаментом для економічного підйому України. Результатом надання державної допомоги має бути підвищення соціально-економічного розвитку регіону. Пріоритетною умовою створення фіскального простору державної допомоги є підвищення зайнятості населення області, тому даний показник отримав найбільший ваговий коефіцієнт. Не менш важливою умовою є підтримка малого та середнього бізнесу як невід'ємної складової економічного зростання, тому даний фактор отримав другий за величиною ваговий коефіцієнт. Не менш важливим є показник капітальних інвестицій, які необхідні для придбання або виготовлення власними силами для власного використання матеріальних та нематеріальних активів. [2] Даний фактор, який відображає зацікавленість інвесторів у розвитку того чи іншого регіону, отримав третій за величиною ваговий коефіцієнт. Крім того, у кластері 1 проаналізовано розмір валового регіонального продукту на одну особу, доходи населення та показник експорту, які отримали однакові вагові коефіцієнти 0,1. Останній показник - обсяг імпорту в регіоні - отримав найменший ваговий коефіцієнт 0,05.

У кластері 2 розглянуто рівень розвитку сільського господарства в областях України. Як у попередньому кластері, пріоритет за допомогою вагового коефіцієнту надається зайнятості у сільському господарстві; на другому місці - показнику капітальних інвестицій; на третьому місці - обсягу сільськогосподарської продукції, яка вироблена у кожному регіоні.

Для аналізу розвитку транспортного сектору в регіонах обрано фактори кількості зайнятих та капітальних інвестицій, які отримали найбільші вагові коефіцієнти. Крім того, взято до уваги довжину залізничних колій та доріг з твердим покриттям загального користування, які відображають розвиток транспортної інфраструктури в регіону. Дані показники отримали однаковий ваговий коефіцієнт. Також враховано наявність виходу до моря чи річки, що створює додаткові можливості для розвитку транспортного сектору. Даний показник отримав найменший ваговий коефіцієнт.

Результати якісного та кількісного аналізу 18 областей України за трьома кластерами представлено у таблиці 2. У кожному кластері виділено по п'ять кращих регіонів.

Таблиця 2. Кластеризація регіонів України[1]

У кластері 1, який визначає загальноекономічний розвиток регіонів України, найкращий результат отримала Одеська область. У кластері 2, що відображає розвиток сільського господарства, перше місце займає Вінницька область. У кластері 3, який відповідає за розвиток транспортного сектору, знову перше місце займає Одеська область. Для створення фіскального простору необхідно обрати перспективні області, які показали найкращі результати з усіх трьох кластерів одночасно.

З огляду на загальні результати кожної п'ятірки з трьох кластерів, найкращі результати показали Одеська, Львівська, та Полтавська області. Одеська область займає перше місце, Львівська - другу ланку; третю позицію розділили між собою Полтавська та Вінницька області, проте обрано Полтавську область, адже вона представлена у п'ятірках кращих у кожному з трьох кластерів. Вибір перспективних регіонів для створення фіскального простору державної допомоги шляхом кількісного та якісного аналізу є цілком обґрунтованим. Одеська область характеризується розвинутим сільським господарством, транспортним сектором і має вихід до Чорного моря, де розміщується найбільший український торговий порт. Львівська область також характеризується розвинутими стратегічними секторами економіки, найбільшою кількістю зайнятого населення та близькістю до території Європейського Союзу. Полтавська область характеризується найбільшим показником ВРП на особу, перевезенням вантажів автомобільним транспортом та має високі показники у факторах сільського господарства. державний допомога кластеризація стимулювання

Висновки

Основна ідея створення фіскального простору державної допомоги - це визначити декілька пріоритетних регіонів для першочергового надання державної допомоги стратегічним областям національної економіки. Дана процедура надасть можливість зосередитися на точках росту у перспективних секторах та регіонах, які шляхом синергетичного ефекту призведуть до стабільного економічного росту національної економіки. Фіскальний простір державної допомоги створить сприятливі умови для стабільного розвитку малого та середнього бізнесу, що дозволить підняти рівень інвестиційної привабливості обраних регіонів. У роботі запропонована авторська методика для обрання перспективних регіонів з метою створення фіскального простору державної допомоги, в результаті якої обрано Одеську, Львівську та Полтавську області.

Література

1. Затонацька Т.Г. The role of fiscal policy in the system of government regulation of investing activity in Ukraine / Т.Г.Затонацька// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2013. - №11(152). - С. 89-92

2. Ефименко Т. Параметри фискального пространства в условиях кризиса // Т. Ефименко // Вісник Інституту економіки та прогнозування. - 2013. - с. 13-18.

3. Майба А. Фіскальний простір: економічна сутність та структура / А. А. Майба // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - № 9. - С. 34-41.

Анотація

Незважаючи на вигідне географічне положення країни, наявність природних ресурсів, людського капіталу, фінансової допомоги міжнародних організацій, в Україні все ще не створені засади для забезпечення сталого економічного розвитку, зменшення безробіття та покращення життєвого рівня населення. Неефективність державних витрат вимагають переосмислення механізму надання державної допомоги секторам економіки в Україні. Дана стаття присвячена розробці концептуальних засад створення фіскального простору державної допомоги стратегічним секторам з метою сприяння стабільному економічному зростанню в Україні.

Для реалізації даної ідеї розглядалися не депресивні, а перспективні області, які в подальшому зможуть стати фундаментом для економічного підйому України. В роботі запропоновано методологію визначення таких регіонів на основі трьох кластерів: загальноекономічного розвитку, розвитку сільського господарства та транспортного сектору. Результатом надання державної допомоги має бути підвищення соціально-економічного розвитку регіону, тому у кожному кластері особлива увага приділялася факторам соціально-економічного розвитку. В результаті кластеризації регіонів виділено три області для створення фіскального простору державної допомоги: Одеська, Львівська та Полтавська. Ціль першочергового надання державної допомоги перспективним регіонам - стимулювання соціально-економічного зростання в обраних областях та в економіці в цілому.

Ключові слова: державна допомога, фіскальний простір, стратегічні сектори національної економіки, регіональна політика.

Despite the advantageous geographical location, availability of natural resources, human capital, financial assistance of international organizations, Ukraine has not yet created foundations for sustainable economic development, reducing unemployment and improving living standards. The inefficiency of public spending requires reconsideration of state aid mechanism for sectors in Ukraine. This paper focuses on the development of conceptual principles of creating fiscal space for strategic public sectors to promote sustainable economic growth in Ukraine.

In order to realize this idea, the author considers not depressive, but prospective regions, which subsequently can become the foundation for economic recovery Ukraine. The paper presents a methodology for the determination of such areas based on three clusters: general economic development, agriculture and transport sector. The result of the state aid must be an improvement of the socio-economic development, thereby, each cluster focuses on factors of socio-economic development. In a result of clustering regions, the paper identifies three areas for the creation of state aid fiscal space: Odessa, Lviv and Poltava. Primary purpose of state aid perspective regions is promoting social and economic growth in selected regions and in the economy as a whole.

Key words: state aid, fiscal space, strategic sectors of the national economy, regional policy.

Размещено на Allbest.ru