Складові результативності трансформаційних процесів соціально-економічного розвитку прикордонних територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Складові результативності трансформаційних процесів соціально-економічного розвитку прикордонних територій

Постановка проблеми. В умовах утвердження ринкової економіки реалізація трансформаційних процесів і структурної перебудови економіки країни, потребує нових підходів до обґрунтування напрямів управління просторовим розвитком адміністративних територій, забезпечення пошуку інструментів вирішення назрілих територіально-господарських, адміністративно-територіальних і соціально-економічних проблем розвитку країни та її регіонів. У цьому контексті обумовлюється необхідність здійснення наукового моніторингу соціально-економічного та екологічного стану і розвитку кожного з регіонів.

У Економічній енциклопедії відмічено, що економічний розвиток - процес функціонування та еволюції економічної системи у довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів. Економічний розвиток характеризується зміною ринкової і виробничої кон'юнктури за тривалий час, впродовж якого значну роль відіграють інвестиційні, інноваційні, технічні і технологічні чинники розвитку економіки, а також чинники економічної власності та господарського механізму» [1, с. 468].

У зв'язку із зазначеним, особливої уваги потребує вивчення трансформаційних процесів становлення економіки регіонів, оцінювання їх соціально-економічного стану, обґрунтування перспектив розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблеми соціально-економічного стану і розвитку регіону в контексті реалізації трансформаційних процесів і структурної перебудови економіки, забезпечення її сталого розвитку досліджували ряд науковців, зокрема В. Варцаба [2], М. Газуда, В. Ерфан [3], М. Лендєл [4], М. Петровці [5], К. Сочка [6] та ін. Особливості прогнозування виробництва продукції рослинництва та його ресурсне забезпечення в Україні та її регіонах обґрунтовано у наукових працях С. Кваші, М. Ільчука [7] та ін.

Реформуванню українського суспільства, проблемам реалізації трансформаційних процесів і структурної перебудови економіки України приділяють увагу багато науковців. Як вважають науковці В. Геєць та Б. Кваснюк, в умовах подальшого реформування українського суспільства найбільш складною проблемою є порушення балансу між основними напрямами перетворень, і першочерговим завданням стає створення механізмів синхронізації та узгодження трансформаційних змін. Науковці наголошують, що [8, с. 49]: «Для подолання соціальної кризи, труднощів і суперечностей, що виникли потрібне внесення суттєвих коригувань у практику проведення економічних реформ та систему державного управління економікою через зміну орієнтирів соціально-економічної стратегії. Соціальна стратегія має бути послідовно спрямована на створення цивілізованої соціальної ринкової системи господарювання, здатної органічно поєднати економічний і соціальних прогрес».

В умовах утвердження перехідної економіки в Україні гостро постала потреба забезпечити системну трансформацію економіки і суспільства в цілому, і зокрема, соціально-економічного розвитку»… в якому має відбутися, як необхідна умова, оптимальне сполучення різних форм власності з використанням ринкових механізмів господарювання, що є домінуючими у світі» [8, с. 51].

Постановка завдання. Цілі статті - здійснити аналіз тенденцій використання наявного потенціалу регіону, можливостей адаптації суб'єктів господарювання до умов ринкової економіки та обґрунтувати підходи до оцінювання результативності трансформаційних процесів соціально - економічного розвитку прикордонних територій.

Результати дослідження. Регіон Українських Карпат - специфічна територіальна система України, яка є складовою Східних Карпат, займає центральну частину Карпатської гірської системи і простягнулася своєрідною гігантською дугою протяжністю 1500 км. Утворюють її паралельні гірські хребти, що тягнуться з північного заходу на південний схід. Ця система у структурно-орографічному відношенні поділяється на три частини: Західні, Східні та Південні Карпати. Протяжність Українських Карпат - 270 км, ширина 70-100 км, а в цілому їх загальна площа становить понад 3700 км², або ж 20% від загальної Карпатської гірської системи. Українські Карпати охоплюють усю територію Закарпатської та частково трьох областей України: 37,5% - Івано - Франківської, 18,6% Львівської та 15,8% Чернівецької [9, с. 43]. Площа Закарпатської області становить 12,8 тис. км², або 2,1% території України, вона є однією з найменших серед областей Західного регіону. Майже 80% території області займають гори, серед яких найвища точка України - г. Говерла (2061 м) [10, с. 19].

Як зазначено в Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року, і в оновленій Стратегії розвитку Закарпатської області до 2010 року, Закарпаття - економічно самодостатній, екологічно чистий, рекреаційно-туристичний центральноєвропейський прикордонний регіон України із збереженими та примноженими: унікальною природою, самобутньою культурою та історико-архітектурною спадщиною; з високою освіченістю та духовністю громадян і відродженими традиціями самоврядності громад. Край, в якому забезпечуються і підтримуються сталий розвиток, рівні можливості для всіх мешканців та безпека їх життєдіяльності, міжнаціональна злагода, гармонія між містом і селом; розвиток підприємництва та дружні і взаємовигідні зв'язки із сусідніми областями і країнами [11, с. 17].

За період незалежності України, в основних галузях промисловості і сільськогосподарського виробництва пройшли значні позитивні трансформаційні зрушення. Починаючи з 2006 р. в області спостерігається стабільна соціально-економічна ситуація. за останнє десятиріччя темпами вищими ніж в Україні в цілому, зростали обсяги промислового та сільськогосподарського виробництва, середньомісячна зарплата і створення нових робочих місць, надходження до бюджетів усіх рівній. Швидкими темпами розвивалося мале підприємництво.

За аналізований період в області створені нові виробництва, успішно працюють такі всесвітньовідомі компанії як ТОВ «Ядзакі Україна», ТОВ «Джейжбіл Сьоркіт Юкрейн-Лімітед», ТОВ «ВЕТ Аутомотив». ТОВ «Платі юкрейн лімітед» (виробництво електроустаткування до двигунів), ТОВ «Гроклін Карпати» (пошиття верху автомобільних сидінь), ТОВ «Фішер-Мукачево» та ТОВ «Бліцарт продукціон» (виробництво лиж), ТОВ «Петро Карбо Хем-Мукачево» (вантажні перевезення) ТОВ «ФЦА» (операції з нерухомим майном), «Шкода-Фольксваген-Ауді» (виробництво легкових автомобілів)

Промисловість, незважаючи на часткову втрату свого потенціалу (внаслідок трансформаційних процесів і реструктуризації підприємств), продовжує відігравати важливу роль в економіці Закарпаття. У загальному обсязі валової доданої вартості області промисловість становить шосту частину. В ній зосереджена третина основних фондів, більше чверті середньооблікової чисельності працюючих і виробляється 15,9% тазової доданої вартості. У 2014 р. обсяг реалізованої промислової продукції становив 1151,8 млн. грн., або у 3,5 рази більше проти показника 2005 р. Провідними галузями промисловості в області є машинобудування - 40,8% обсягу реалізованої продукції, виробництво автотранспортних засобів 21,2%, виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції 15,9%, виробництво харчових продуктів - 10,0%, легка промисловість - 6,2% слід додати, що легка і машинобудівна галузі працюють в основному на давальницькій сировині і частка яких у загальному обсязі виробництва становила 47,0%.

За останні роки утверджується тенденція випереджаючого зростання обробної промисловості. Продукція обробних галузей становить 82,7% усієї промислової продукції, причому в обробній промисловості 40,8% припадає на машинобудування, ремонт і монтаж машин і устаткування, 12,3% припадає на виготовлення виробів з деревини та виробництва меблів, 10,0% на харчову промисловість.

Позитивна динаміка зростання промислової продукції зумовлена нарощуванням виробництва експортоорієнтованої продукції (легкових автомобілів, електричного та електронного устаткування, виробів з деревини, меблів, інших) та традиційної для області продукції - вина виноградного, коньяків, мінеральних вод, безалкогольних напоїв, соків фруктових та овочевих.

Провідне місце в економіці області займає сільське господарство, де створюється 14,0% валової доданої вартості та зосереджено 13,0% основних фондів. У процесі аграрної і земельної реформи відбулися значні зміни у розподілі сільськогосподарських угідь та ріллі між різноукладними суб'єктами господарювання. Станом на 01.01.2015 р. у сільськогосподарських підприємствах зосереджено 42,7 тис. га сільськогосподарських угідь, а у господарствах населення - 359,6 тис. га, відповідно ріллі - 29,5 тис га та 163,6 тис. га [10, с. 88].

В цілому у сільському господарстві функціонує 1131 підприємство, в тому числі 993 фермерських господарств, 89 господарських товариств та 24 приватних підприємств, і лише 6 державних підприємств, де зайнято 129,4 тис. осіб, 22,5% економічного активного населення [10, с. 57, 77, 320]. Виробництво сільськогосподарської продукції здійснюють і 249,0 тис. господарств населення у аграрному секторі здійснено перерозподіл власності на землю і майно на користь селянських господарств, де виробляється 93,7% валової продукції сільського господарства.

У рослинництві з 188,9 тис. га посівної площі, 88,1 тис. га зайнято зерновими і зернобобовими, 48,4 тис. га (25,6%) картопля та овоче-баштанні, 46,4 тис. га (24,6%) припадає на кормові, 6,0 тис. га (3,2%) - технічні культури. В усіх категоріях господарств вироблено продукції рослинництва на суму 2199,9 млн. грн. (у постійних цінах 2010 р.), де значну частку займають картопля, овочі та баштанні культури (28,5%) та зернові (9,0%). Серед галузей тваринництва провідними є молочна, м' ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. у аграрному секторі сконцентровано 132 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі 93,7 тис. корів, 280,1 тис. свиней, 150,1 тис. овець і кіз, 3270,1 тис. голів птиці. основна маса поголів'я худоби та птиці утримується у господарствах населення (близько 95,0%). У 2014 р. у всіх категоріях господарств вироблено продукції тваринництва на суму 2108,4 млн. грн., з яких 50,4% виробництво молока. 59,7 тис. т м'яса (у забійній вазі) та 409,6 тис. т молока, 39,3 млн. шт. яєць і 205 тонн вовни [10, с. 81, 82, 119].

За останні роки господарювання в агарному секторі регіону є прибутковим, рівень рентабельності операційної діяльності у 2014 р. становив 9,6%. Закарпаття є одним з регіонів, що володіє унікальними умовами для розвитку садівництва та виноградарства, можливостями виробництва високоякісної продукції виноробства та коньяків, а також екологічно чистої продукції продовольства.

Специфіка економіки Закарпатської області в тому, що майже у всіх сферах діяльності переважають малі та середні підприємства, які швидко пристосувалися до ринкових умов, сприяли трансформаційним процесам і структурній перебудові економіки, формуванню конкурентного середовища, зробили вагомий внесок у вирішення проблем зайнятості. В області господарською діяльністю займаються 298 середніх та 5322 малих підприємств, на яких зайнято 80,8 тис. осіб, свою діяльність здійснюють понад 33,0 тис. фізичних осіб-підприємців. Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) фізичними особами-підприємцями (2013 р.) становив 6951,2 млн. грн., або 18,8% до загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг). Найбільш вагому роль малий та середній бізнес відіграє у таких сферах діяльності, як готелі та ресторани, торгівля, транспорт, будівництво, сільське господарство, перероблення сільськогосподарської продукції.

Серед пріоритетних напрямів соціально-економічного зростання області вагоме місце займає розвиток рекреаційно-туристичного комплексу. В області функціонують 20 санаторіїв та 40 закладів відпочинку, в яких налічується 6,6 тис. ліжок/місяць максимального розгортання, здійснюють свою діяльність 74 суб'єкти туризму. Кількість сільських садиб для зеленого туризму зросла до 240 од. За останні роки введено в дію новозбудовані туристично-готельні заклади високого рівня, які за короткий проміжок часу завоювали прихильність відвідувачів: бази відпочинку «Воєводино» (Перечинський район), «Ельдорадо», готель «Фортуна» (Свалявський район), готель-ранчо «Золота гора», готель «Камелот» (Ужгородський район), готель «Гостинний дім», «Унгварський», чотиризіркові «Олд-Контінент» та «Едуард» (м. Ужгород).

Забезпечення соціально-економічного розвитку регіону потребує активної інвестиційної та інноваційної політики у всіх галузях економіки. У 2014 р. капітальні інвестиції становили 2638,7 млн. грн., зростання порівняно з 2010 р. становить 19,6%. Слід однак зазначити, що 41,3% капітальних інвестицій вкладено за рахунок власних коштів підприємств та організацій, кошти іноземних інвесторів становили 16,3 млн. грн., або 0,6%. Постає завдання активізації залучення коштів іноземних інвесторів.

У функціонуванні економіки області важливим є і вирішення гострих соціальних проблем. Незважаючи на позитивний природний приріст населення (2,8 на 1000 наявного населення), регіон має від'ємне сальдо міграції населення (-0,7), оскільки широко розвинена сезонна міграція: працездатне населення виїжджає на сезонні заробітки у країни ближнього зарубіжжя. Високим у регіоні залишається і рівень безробіття. За методологією МОП зазначений рівень у 2014 р. становив 9,2% (53,1 тис. осіб безробітних). У соціальній сфері важливої уваги потребують медицина, житлове будівництво, заклади освіти і науки.

Аналіз показників розвитку (табл. 1) засвідчує, що за останні роки економіка Закарпатської області перейшла від тривалого спаду до певного економічного зростання

У всіх сферах і видах економічної діяльності відбулися трансформаційні структурні і якісні зміни, утверджуються нові форми власності і господарювання, зроблено акценти на стимулювання залучення інвестицій, ефективне використання власного природно ресурсного потенціалу, створення конкурентного середовища через сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, що дозволило досягнути певної стабілізації в економіці регіону.

Узагальнюючим показником соціально-економічного розвитку є валовий регіональний продукт. Порівняно з 2005 р. у 2014 р. в області він зріс у 3,1 рази і досяг 20951 млн. грн. Однак, у розрахунку на 1 особу (2013 р.) він становив 17088 грн., що на 46,6% менше середньоукраїнського показника. За аналізований період (табл. 1) стабілізувалися індекси приросту продукції промисловості та сільського господарства. Значно зросли капітальні інвестиції. Певні досягнення є в експорті товарів і послуг. У 2014 р. проти показника 2005 р. експорт зріс у 2,5 рази (на 830,5 млн. дол. США). Однак сальдо зовнішньоекономічної діяльності є від'ємним, оскільки у 2014 р. становило 351,8 млн. дол. США.

Закарпатська область є екологічно вразливим регіоном країни.

Територією області пролягають магістральні газопроводи які є серйозними забруднювачами навколишнього середовища. Щороку зростають викиди шкідливих речовин в атмосферу пересувними та стаціонарними джерелами.

Проблемою є висока розораність сільськогосподарських угідь, недостатньо вноситься органічних та мінеральних добрив. Недостатніми є заходи щодо лісовідновлення. У 2014 р. порівняно з 2005 капітальні інвестиції на охорону навколишнього середовища зменшилися у 3,2 раза. Значного поліпшення потребують показники соціального розвитку відображені у таблиці вище.

Наукові дослідження, розробки науковців і професіоналів-практиків засвідчують, що основними конкурентними перевагами соціально - економічного становлення і перспективного розвитку Закарпатської області, як транскордонного регіону є:

- вигідне географічне і геополітичне розташування території області;

- наявність унікальних природних, ландшафтних та рекреаційних ресурсів, можливості використання лісових ресурсів і полонинських угідь;

- розгалужена транспортно-логістична та телекомунікаційна мережа, можливості подальшого розвитку мереж транспортного сполучення та просторової інфраструктури;

- висока інвестиційна привабливість регіону;

- позитивні зрушення в господарській діяльності та економіки області в цілому, засади формування конкурентоспроможної та інноваційної економіки;

- засади розвитку конкурентоспроможного аграрного сектору регіону, можливості виробництва і реалізації екологічно чистої продукції;

- розвинутий економічний інтелект і менталітет населення (економічне мислення, економічна культура і психологія, відповідний рівень освіти і кваліфікації, фізичного та психологічного стану);

- висока культура господарювання, трудолюбивість населення, можливість реалізації усталених традицій і позитивних навиків населення;

- можливості забезпечення високого рівня розвитку людського потенціалу (наукового, інженерно-технологічного та менеджерського),

володіння населенням мовами суміжних прикордонних країн;

- готовність економічно активного населення до ведення бізнесу, підприємницька активність населення;

- активізація зовнішньоекономічних зв'язків, наявність і функціонування відповідно обладнаних численних пунктів пропуску на кордоні, малий прикордонних рух, можливості використання позитивного досвіду суб'єктів господарювання прикордонних регіонів суміжних країн;

- успішна реалізація на теренах області спільних проектів господарської діяльності із зарубіжними партнерами, діяльність спільних підприємств;

- можливості за діяння ресурсозберігаючих технологій;

- розвиток альтернативних (поновлюваних) джерел енергії (доцільність будівництва міні гідроелектростанцій, вітряків з виробництва електроенергії, видобуток біологічного газу і т.д.);

- активізація розвитку туристично-рекреаційної діяльності, можливості розвитку зеленого сільського туризму;

- раціональне використання рекреаційно-оздоровчих об'єктів, запасів мінеральних вод, гірськолижних трас і витягів;

- актуальність реалізації положень Концепції сталого розвитку Закарпаття (прийнятої у 2006 р.), виконання щорічних Програм соціально - економічного розвитку області, нової «Стратегії розвитку Закарпатської області до 2020 року»;

- можливості забезпечення інтегрованого (стратегічного і просторового) розвитку сільських і міських територій;

- використання переваг транскордонного співробітництва, інтеграції та конвергенції господарських суб'єктів регіону у економічний простір прикордонних регіонів суміжних країн-членів Європейського Союзу;

- використання переваг функціонування вільної економічної зони «Закарпаття» та території пріоритетного розвитку;

- екологічні переваги регіону, порівняно низький рівень антропогенного забруднення навколишнього середовища.

Висновки. Перспективи розвитку економіки області вимагають інтенсифікації інноваційного розвиту регіону шляхом зміцнення інноваційного потенціалу на основі розробки та впровадження інновацій у розвиток пріоритетних галузей економіки, створення умов для розширення внутрішнього й міжрегіонального ринків інноваційних продуктів і нових технологій. Основна увага при цьому повинна акцентуватися на створенні передумов покращення еколого-економічної та соціальної ситуації в Закарпатті, у всіх видах економічної діяльності на основі запровадження ідеї та принципів сталого розвитку, орієнтованого на оптимальне задоволення потреб населення усіх природно - економічних зон області, забезпечення достатньої якості життя, раціонального використання природних ресурсів, поліпшення агролісових екосистем і збереження рівноваги навколишнього середовища.

У процесі оцінки сучасних тенденцій розвитку прикордонного регіону доцільним є обґрунтування теоретико-практичних підходів щодо

забезпечення збалансованого розвитку краю; парадигми гармонійного розвитку і раціонального використання сільськогосподарських, лісових та полонинських угідь в розрізі природно-економічних зон Закарпатської області - складових Карпатської гірської системи; моніторингу земле - та лісокористування; в регіональному зрізі виокремлення підходів до формування і відтворення аграрних та лісових ландшафтів.

Потребує обґрунтувань і подальший розвиток наукових положень стосовно ефективного планування і прогнозування функціонування аграрних і лісогосподарських підприємств, особистих селянських господарств населення, лісокористувачів з метою їх адаптації до ринкових умов, розробка і обґрунтування пропозицій щодо оцінки та ефективного використання ресурсного потенціалу сільського та лісового господарств у процесі управління цими сферами в розрізі природно-економічних зон області.

Література

ринковий економіка конкурентний регіон

1. Економічна енциклопедія: [у 3 т.]. - Київ: Видавничий центр «Академія», 2002/голова редакційної ради: Гаврилишин Б.Д. [та ін.]. Т. і/ [відп. редактор Мочерний С. в.]. - 2002 - 864 с.

2. Варцаба В.і. Розвиток і підтримка малого бізнесу в регіоні/В. і. Варцаба // Науковий вісник УжНУ. - № і5. - 2004. - С. 75-77.

3. Газуда М.В. Регіональні особливості продовольчого забезпечення: монографія / М.В. Г азуда, В. й. Ерфан. - Ужгород: ФОП Бреза А.Е., 2011. - 296 с.

4. Лендєл М.А. Аграрний сектор Закарпаття у транскордонному

співробітництві: проблеми і перспективи/М.А. Лендєл, Н.Ю. Ревта //

Науковий вісник УжНУ. Серія: Економіка. - №20. - 2006. - С. 55-60.

5. Петровці М.М. Стратегія соціально-економічного розвитку гірських районів Закарпаття // Науковий вісник УжНУ. Серія: Економіка. - №16. - 2004. - С. 7-13.

6. Сочка К.А. Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття у транскордонному співробітництві/К.А. Сочка // Науковий вісник УжНУ. Серія: Економіка. - №20. - 2006. - С. 75-81.

7. Кваша С.М. Прогнозування виробництва продукції рослинництва та його ресурсне забезпечення в Україні / С М. Кваша, М.М. Ільчук, І. І. Коновал, М.М. Федюшко. - К.: ННЦ «ІАЕ», 2013. - 244 с.

8. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/за ред. акад. НАН України В.М. Геєця. - К.: Ін-т екон. прогнозув. Фенікс, 2003. - 1008 с.

9. Манівчук Ю.В. Екологічні системи аграрного виробництва в Карпатах/ Ю.В. Манівчук. - Ужгород: Закарпаття, 1996. - 276 с.

Размещено на Allbest.ru