Розвиток сільського господарства на інноваційній основі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток сільського господарства на інноваційній основі

Постановка проблеми. Організація та розвиток інноваційного процесу має визначальний вплив на забезпечення конкурентоспроможного виробництва сільськогосподарської продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому продовольчих ринках. Це особливо актуально в сучасних умовах господарювання. Науково обґрунтована державна інноваційна політика може сприяти науково-технічному прогресу, переходу на інноваційну модель розвитку аграрних підприємств.

Інноваційний розвиток є процесом інтенсивного відтворення людських, виробничих, фінансових та земельних ресурсів через впровадження нової техніки та технологій, продукції, послуг, організаційно-економічних рішень виробничого, адміністративного і комерційного характеру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку сільського господарства на інноваційній основі привертають увагу багатьох вчених-економістів Гайдуцького П., Гудзинського О., Дем'яненка М., Єрмакова О., Діброви А., Кваші С., Кісіля М., Крисального О., Маліка М., Саблука П., Шпичака О., Юрчишина В. та інших. Разом із тим до тепер невирішеною залишається низка актуальних питань організаційно-економічного плану щодо інноваційного забезпечення аграрних підприємств.

Постановка завдання - дослідити проблеми розвитку сільського господарства України та узагальнити шляхи їх вирішення на інноваційній основі.

Виклад основного матеріалу. Інноваційний розвиток сільського господарства України базується на здійсненні державної аграрної та інвестиційної політики, спрямованої на активізацію нововведень, як пріоритетної складової загальної стратегії підвищення національної конкурентоспроможності, створення умов для реалізації вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами наступальної стратегії на зовнішніх ринках, підтримки конструктивної конкуренції на внутрішньому ринку, що буде стимулювати аграрні формування до інноваційної діяльності, забезпечення тісної інтеграції виробництва і науки, з метою сприяння випереджальному розвиткові науково-технологічної сфери [1].

Сільське господарство має специфічні особливості розвитку, пов'язані з впливом на результати господарювання природних, кліматичних і економічних чинників, які в комплексі формують виробничий потенціал, що є найважливішим показником економічної оцінки сільського господарства. Ефективність розвитку сільськогосподарського виробництва та його потенційні можливості визначають географічні та кліматичні умови, забезпеченість земельними угіддями та їх якість, наявність живої та уречевленої праці тощо.

Розвиток сільського господарства передбачає розв'язання багатьох проблем, які виникають на етапі докорінних перетворень в аграрній сфері, особливо в умовах зменшення інвестиційної активності, через значне зношування основних засобів, уповільнення не тільки розширеного, але й скорочення простого відтворення. Ці негативні тенденції призвели до зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в Україні, особливо тваринницької.

У 2015 році виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств становило 95,2 відсотка рівня попереднього року, у тому числі в господарствах населення - 95,7 відсотка, у сільськогосподарських підприємствах - 94,9 відсотка. У той же час у 2013 та 2014 роках відзначається поступовий ріст цього показника. З 2001 по 2011 рік, спостерігається постійний ріст рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва, а свого піку він досягнув у 2015 році і становив 30,5 відсотка.

Подолання економічної кризи в аграрному секторі вимагає формування раціональної структури виробничого потенціалу і створення сприятливих умов для його використання. Вирішення цієї багатопланової проблеми має бути комплексним, тобто охоплювати всі види ресурсів, галузі та виробничі формування сільського господарства. Для цього необхідно змінювати державну політику, активно переходити на інноваційний тип розвитку.

Інноваційна діяльність у сільському господарстві - це комплексний процес створення нових або більш продуктивних високоврожайних сортів, поголів'я худоби, елітного насіння, високопродуктивних сільськогосподарських машин і агрегатів тощо, впровадження прогресивних техніко-технологічних, організаційно-економічних й управлінських рішень, комерціалізація сучасних споживчих норм [2].

Країни з розвиненою ринковою економікою надають пріоритетне місце вирішенню проблем сільськогосподарського виробника, аграрна політика відіграє важливу роль у цьому процесі. Так, у країнах ЄС державні субсидії в доходах фермерів становлять 49 відсотків, у Фінляндії - 71, Норвегії - 77, Швеції - 59, Японії - 66 відсотків і т.д.

Щоб створити сприятливі умови для інноваційного розвитку аграрного бізнесу в Україні, потрібно ліквідувати фінансову нестабільність сільського господарства, що стримує фінансових інвесторів. Заходи щодо фінансового оздоровлення підприємств АПК повинні стати пріоритетними в державній аграрній політиці.

Можна виділити три стратегічні напрями ресурсно-технологічного оновлення національного агропромислового комплексу [3]:

- створення і застосування технологій і біоресурсів, що сприяють здешевленню вироблюваної агропромислової продукції;

- розробка та впровадження технологій і біоресурсів, які дають можливість істотно підвищити якість продуктів харчування й аграрної сировини;

- створення та широкомасштабне використання технологій і основних біологічних засобів виробництва, що забезпечують випуск екологічно чистого продовольства й екологічну сільськогосподарську діяльність, переробку продукції землеробства та тваринництва.

На сьогоднішній день, головною метою державної інноваційної політики (рис.) є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва й реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції.

Структура пріоритетів державної інноваційної політики [4]

інноваційний сільський господарство ринковий

Економічний аналіз свідчить, що в Україні інноваційна сфера займає у загальному обсязі виробничої продукції незначну питому вагу (близько 10%). Основними принципами державної інноваційної політики у сфері сільського господарства є: визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку; формування нормативно-правової бази щодо інноваційної діяльності; створення умов для збереження, розвитку й використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу; забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності; ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності [5].

Здійснення розвитку сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі в сучасних умовах є запорукою їхнього виживання, дає можливість росту та забезпечує довгострокові конкурентні переваги. Для цього створені відповідні правові засади. Сфера інновацій регулюється законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про інвестиційну діяльність», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та іншими законами в патентно-ліцензійній сфері, законами про створення спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку, законами з питань оподаткування тощо.

Згідно «Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року» основними цілями розвитку аграрного сектору є [10]:

- гарантування продовольчої безпеки держави;

- забезпечення прогнозованості розвитку та довгострокової стійкості аграрного сектору на основі його багатоукладності;

- сприяння розвитку сільських поселень та формування середнього класу на селі через забезпечення зайнятості сільського населення та підвищення їх доходів;

- підвищення інвестиційної привабливості галузей аграрного сектору та фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств;

- підвищення конкурентоспроможності продукції, ефективності галузей, стабільність ринків;

- розширення участі України у забезпеченні світового ринку продукцією сільського господарства та продовольства;

- раціональне використання сільськогосподарських земель та зменшення техногенного навантаження аграрного сектору на довкілля.

Сільське господарство на шляху до підвищення ефективності й конкурентоспроможності значною мірою залежить від інноваційно-інвестиційного забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств, спрямованої на використання та комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок та впровадження на ринок нових товарів і послуг.

Інновацією в сільському господарстві є зміни в техніці, технології, організації, екології, економіці, а також у соціальній сфері, мета яких - одержання економічного ефекту, спрямованого на задоволення певних суспільних потреб людського буття.

Інноваційний процес в агропромисловому виробництві можна охарактеризувати двома основними рисами [6]:

1. Його базовою основою є нова наукова ідея - джерело нововведення, що в ході інноваційного процесу розробляється більш детально, проходить технічну апробацію та впроваджується у виробництво.

2. Головним критерієм успіху інноваційного процесу є суспільна необхідність, значущість його результатів. Оскільки більшість інновацій використовуються не тільки в агропромисловому виробництві, які їх здійснили, необхідно підкреслити, що в умовах ринку недостатньо запропонувати інновацію - вона ще має бути успішно реалізована на ньому.

Початкові етапи інноваційного процесу в сільському господарстві, а саме - фундаментальні та прикладні дослідження, здійснюються в Україні переважно системою науково-дослідних установ Національної академії аграрних наук, вищими навчальними закладами аграрного профілю. Так, у 2014 році НААН виконувала основні наукові функції через 6 галузевих відділень: землеробства, меліорації та механізації; рослинництва; зоотехнії; ветеринарної медицини; аграрної економіки і продовольства; наукового забезпечення інноваційного розвитку. В 2015 році здійснювався науковий супровід майже 3000 ліцензійних угод на вирощування сортів-інновацій пшениці у виробництві. Щорічний економічний ефект від впровадження наукових розробок (сорти, технології) фізіологів і генетиків в аграрне виробництво становить 6,7 млрд. грн, що є суттєвим внеском у забезпечення продовольчої безпеки України.

Проте через нестачу належного фінансування сьогодні невелика кількість наукових установ веде свої дослідження щодо селекції високоврожайних сортів рослин та особливо продуктивних тварин на основі методів генної інженерії, біотехнологічних методів боротьби зі шкідниками, нанотехнологій. Матеріально-технічна база науково-дослідних установ зношена, не вистачає приладів для досліджень, особливо з найбільш наукомістких напрямів, зокрема, біотехнології.

Функціонування аграрної науки в умовах невизначеності обґрунтованої ціни на наукову продукцію і законодавчого регулювання цього питання не сприяє прямій реалізації інновацій.

Історія розвитку сільського господарства засвідчує, що інноваційний розвиток аграрної економіки забезпечує відповідна інноваційна політика, яка реалізується через інноваційний розвиток діяльності сільськогосподарських підприємств.

Сучасна інноваційна політика - це сукупність науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансово-збутових та інших заходів, пов'язаних із просуванням нової чи поліпшеної продукції на ринок; це складний і не позбавлений ризику процес, хід якого визначається вихідними технічними, фінансовими, економічними і соціальними передумовами [7].

Можна виділити тактичні й стратегічні аспекти інноваційної політики. Заходи тактичного характеру спрямовані на підвищення якості продукції й ефективності виробництва, а також на підвищення інноваційного потенціалу підприємства, «який являє собою спроможність підприємства створювати, сприймати інновації і вчасно звільнятися від застарілого» [8]. Потенціал інноваційної політики підприємства визначають його матеріально-технічні, фінансово-організаційні, кадрові можливості та соціально-психологічні аспекти життя колективу.

Інноваційний тип розвитку аграрної економіки втілюють за допомогою відповідних моделей. Інноваційна модель розвитку сільського господарства в нашому розумінні - це сукупність взаємозв'язаних організаційних структур, що здійснюють апробацію та комерційну реалізацію наукових знань і технологій та займаються виробничою діяльністю. До її складу входять: науково-виробничі підприємства, університети, державні лабораторії, технопарки й інкубатори, а також комплекс інститутів правового, фінансового і соціального характеру, які забезпечують інноваційні процеси й мають міцне національне коріння, традиції, політичні та культурні особливості.

В Україні сьогодні необхідно використати такі моделі інноваційного розвитку [9]:

- активної дифузії інновацій, суть якої полягає в тому, що уряд взаємодіє з науковими установами, вищими закладами освіти, підприємствами й організаціями з метою швидшого втілення технологічних інновацій;

- державної підтримки інноваційних фірм, яка спрямована на державну підтримку національних інноваційних структур для сприяння виходу національної продукції на світовий ринок;

- локального інноваційного середовища - включає формування і розвиток наукових парків, технопарків, технополісів, територіальних науково-технічних центрів (ТНТЦ), для яких характерна концентрація на певній території наукового, освітнього, виробничого, фінансового потенціалів, і які об'єднані спільним процесом технологічного розвитку;

- світового співробітництва, суть якого визначена в її орієнтації на активну участь України у міжнародному науково-технічному співробітництві і широкому обміні науковими результатами та новими технологіями.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Тож подальший розвиток сільського господарства України передбачає впровадження нових технологій, розробок, нових способів виробництва, виробництво нової якісної продукції, розвиток і нарощування інфраструктури. Такий розвиток можливий лише за умови тісної співпраці держави, науково-дослідних установ та сільськогосподарських виробників з метою реалізації комплексної інноваційної політики.

Подальшого вдосконалення потребують механізми фінансового забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, впровадження у виробництво наукових розробок, створення ефективної моделі інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних формувань.

Список літератури

1. Продовольчий комплекс України: стан і перспективи розвитку. [Л.В. Дейнеко, А.О. Коваленко, П.І. Коренюк, Е.І. Шелудько]; За ред. чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. - К.: Наук, думка, 2007. - 276 с.

2. Федун І.Л. Інноваційний напрям розвитку сільського господарства / І.Л. Федун // Інноваційна економіка. - 2007. - №2 - C. 24-31.

3. Трегобчук В. Інноваційно-інвестиційний розвиток національного АПК: проблеми, напрями і механізми / В. Трегобчук // Економіка України. - 2006. - №2. - C. 4-12.

4. Бодров В.Г. Інноваційно-інвестиційна модель сталого розвитку національної економіки: навч.-метод. матеріали / В.Г. Бодров, В.О. Гусєв, В.Ф. Мартиненко. - К.: НАДУ, 2009. - 60 с.

5. Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків»/ Програму затверджено Постановою КМ №14 (14-2008-п) від 16.01.2008.

6. Інноваційно-інвестиційне забезпечення виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств. Монографія./ О.Ю. Єрмаков, А.А. Гребеннікова, Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2011. - 140 с.

7. Гудзинський О.Д. Державна політика інноваційного розвитку національної економіки / О.Д. Гудзинський, П.В. Іванюта // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - №18. - С. 98-100.

8. Донцова Л.В. Инновационная деятельность: состояние, необходимость государственной поддержки, налоговое стимулирование / Л.В. Донцова // Экономика XXI века. - 1999. - №1. - С. 3.

9. Основы американской экономики: [Пер. с англ.] - М.: ППП, 1993.

10. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru