Етичні аспекти розвитку інновацій у сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

О. В. Євтушевська

Інновації як один з проявів науково-технічного прогресу відіграють істотну роль у розвитку сучасного суспільства. Зосередженість секулярної цивілізації на економічному та технологічному векторах розвитку сприяла появі низки соціальних утопій, заснованих на принципі досягнення загального благоденства за допомогою наявних ресурсів і людських можливостей. Віра частини людства в науково-технічний поступ як процес, що зможе радикально вдосконалити суспільне життя, підніс прогрес до рівня ідеології. Ідеологія науково-технічного поступу - це сукупність поглядів, що передбачають домінантну, сакральну роль інноваційних технологій у житті людини. На думку автора, ідеологія прогресу є черговою соціальною утопією і характеризується рядом ознак, притаманних іншим утопічним вченням. Перебільшення ролі інновацій у розвитку суспільства може призвести до істотних зловживань та небезпек для його подальшого існування.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням впливу інновацій на розвиток суспільства займались такі зарубіжні вчені: Р. Хайлбронер, Д. Белл, Е. Тоффлер, М. Кайку, С. Бердяєв та інші. Серед українських вчених питанням розвитку інновацій та їх впливом на соціально-економічну сферу цікавляться І. Назаров, Н. Ігнатович, Л. Кириленко та інші.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є формулювання етичних принципів впровадження інновацій у сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Багатьма дослідниками, в тому числі й вітчизняними, інновації сприймаються винятково як благо, як панацея від більшості економічних та соціальних проблем, проте процес їх впровадження та використання є амбівалентним і призводить до суперечливих наслідків. Небезпека зловживання інноваційними розробками висвітлена в літературних творах, зокрема в жанрі антиутопії, у філософських, релігійних і наукових працях. На думку автора, науково-технічний поступ є об'єктивним процесом, проте сприйняття його як самоцінності та надання йому ознак сакральності призвело до перетворення прогресу на новітній культ.

Ідеологія прогресу характеризується рядом ознак, притаманних таким сумнівним утопічним концепціям як комунізм, філософія об'єктивізму, ноосферизм, а саме: ідеологія прогрес соціальний етичний інновація

1) сприйняттям та просуванням ідеї надлюдини. Для апологетів ідеології прогресу людина виступає потужними генератором ідей, основним критерієм відбору яких є корисність (у її суб'єктивному сприйнятті) для суспільства. Це особистості, які створюють свою етичну систему, засновану на майже безмежній вірі у власні можливості, вміння і таланти. Водночас для цієї ідеології характерне сприйняття людини як випадковості, як винятково біологічної та соціальної істоти. Істоти, яку можна змінити відповідно до зразків, вигаданих окремими вченими та дослідниками, які перебувають в авангарді сучасної науки. Домінантним проявом особистості в ідеології прогресу є інтелект. При цьому категорії совісті та емоцій відходять на другий план. Ідеологія поступу в цілому ігнорує деструктивні прояви людської природи. Людина сприймається як такий собі мислячий механізм, який можна скоригувати за допомогою новітніх технологій. Критерієм розмежування добра та зла, етичного та неетичного виступають власні відчуття і переконання. На жаль, історія показує, що такий критерій є дуже небезпечним для суспільства. Для ідеології прогресу та перерахованих вище концепцій характерне “презирство до слабкого людства, присвоєння собі видатного, надлюдського значення” [4]. Як і для кожної соціальної утопії, для ідеології прогресу характерний поділ людей на “правильних” (сучасних, прогресивних, гнучких) та “неправильних” (консервативних, традиціоналістів). Кожен світогляд передбачає розмежування людей за певними критеріями та оцінювання їх вчинків і поведінки, проте лише для соціальних утопій частина людства стає зайвою і в майбутньому підлягає перевихованню, переслідуванню або навіть знищенню.

2) докорінним перетворенням природного та соціального середовищ. Розвиток науки й техніки дозволив трансформувати природне середовище з безпрецедентною інтенсивністю. За останні століття довкілля зазнало змін, які призвели до виснаження природного потенціалу планети. Сучасна цивілізація має два основні шляхи вирішення даної проблеми - обмеження надмірного споживання та стримування деструктивних потреб або активний пошук нових ресурсів для задоволення зростаючих нужд. Судячи з усього, сучасне суспільство (процвітаючі країни, оскільки менш розвинені держави перебувають в індустріальній або доіндустріальній стадіях розвитку) обирає останній шлях.

Соціальні утопії, в тому числі й ідеологія прогресу, радикально вплинули на соціальне середовище, зламавши традиційну систему соціальних зв'язків.Основними проявами впливу інновацій на життя суспільства є: докорінна зміна сфери комунікацій та формування віртуальної культури спілкування, поява величезної кількості новітніх досягнень та необхідність пристосування до постійних технологічних змін. Свого часу індустріалізація стала однією з причин розриву спадкоємності поколінь, сьогодні деякі новітні технології атомізували частину суспільства, перетворивши його на сукупність розрізнених індивідів.

3) сакралізацією праці. “Канонізація зусилля” [6], характерна для комунізму та філософії об'єктивізму, притаманна й ідеології прогресу. Процес праці набуває ознак сакральної діяльності, яка покликана перетворити недосконалу людину у людину майбутнього. Напружена праця, постійна адаптація до технологічних змін, моральний релятивізм, на думку деяких апологетів ідеології прогресу, приведе до становлення процвітаючого суспільства, такого собі “технологічного раю”, де вирішать проблеми хвороб, голоду та навіть смерті.

На думку деяких дослідників, значення теорії прогресу полягає в тому, що він покликаний замінити для сучасної людини втрачену метафізику та релігію, точніше прогрес і є релігією та метафізикою для сучасної особистості [1]. Цікаво, що основні прагнення апологетів ідеології прогресу мало чим відрізняються від бажань представників традиційного світосприйняття. Пошук щастя, вдосконалення людської природи, боротьба зі смертю були і є ознаками християнського світогляду. Проте в ідеології прогресу ці проблеми намагаються вирішити не в релігійно-світоглядній сфері, а за допомогою новітніх технологій. Проблеми пошуку смислу буття і викорінення негативних проявів людської природи підміняють інтелектуальними зусиллями та вірою в ілюзорне технологічне щастя.

Існує кілька основних причин становлення ідеології поступу та перетворення його на культ сучасного суспільства. По-перше, науково-технічний прогрес допоміг перемогти “ворожу” природу. У минулому процес праці був складним і виснажливим. Отримання благ передбачало постійну боротьбу з природним середовищем. Технічні досягнення істотно спростили цей процес, що на певний час створило ілюзію незалежності від природи, принаймні в декого. По-друге, науково-технічна революція як інтенсивна фаза прогресу привела до виникнення масового виробництва та споживання. Багато споживачів отримали достатньо товарів та послуг. На сьогодні багато людей, особливо в розвинених країнах, сприймають високий рівень споживання як своє невід'ємне право. Споживання складається з об'єктивного компоненту (базове, обґрунтоване споживання), соціального складника (купівля товарів і послуг відповідно до вимог суспільства), психологічного компоненту (споживання, детерміноване психологічними схильностями, звичками, залежністю). Психологічне споживання та частково соціальне виникають у результаті науково-технічної революції. Рівень споживання на сьогодні залежить не лише від особистих потреб, а й від вимог суспільства, рівня розвитку бюрократії, залежності від соціальних інституцій, маркетингових маніпуляцій тощо. По-третє, науково-технічний прогрес пом'якшив суперечності між суспільними класами (принаймні у розвинених країнах, де вплив поступу є істотним). У минулому виснажливий процес праці поділяв людей на експлуататорів та експлуатованих (господарі та раби, феодали та слуги). Сьогодні техніка частково замінила людину в роботі. У розвинених країнах отримання благ більше не є болісним, виснажливим процесом. Немає сенсу відновлювати колишні жорстокі форми експлуатації. Тиск на працівників у провідних державах здебільшого перейшов із фізичної сфери в психологічну. Постійна боротьба за успіх, майже безперервна адаптація до нових технологій та змін створюють значний тиск на суспільство.

Впровадження інновацій у сучасних умовах повинно визначатись етичними правилами, які зроблять цей процес безпечним та прийнятним для сучасного суспільства. До основних етичних принципів втілення інноваційних досягнень можна віднести такі: дотримання балансу між прагненням отримати прибуток від впровадження інновацій та соціальною справедливістю; неприпустимість надмірного контролю за життям людини та суспільства за допомогою новітніх технологій; зменшення негативного впливу інноваційних розробок на довкілля; недопустимість втручання у цілісність людської особистості за допомогою технологій тощо.

Бажання отримати прибуток від впровадження інноваційних досягнень забезпечує розвиток соціально-економічної сфери. Прагнення прибутку є цілком виправданим, якщо воно не виходить за межі економічної доцільності та етичних норм. Прибуток від комерціалізації інновацій повинен бути каталізатором економічного розвитку, а не ірраціональним бажанням суб'єкта господарювання. Впроваджуючи інновацію, необхідно усвідомлювати соціальний ефект від її втілення. Інновації можуть бути шкідливими, умовно-нейтральними чи корисними для довкілля, вони можуть бути прийнятними або сумнівними з етичної точки зору. Якщо прибуток стає єдиним критерієм комерціалізації, то результати інноваційної діяльності можуть бути цілком непередбачуваними.

Високий рівень розвитку інноваційних технологій теоретично створює можливості для надмірного контролю за населенням з боку різних політичних режимів. Під гаслами забезпечення комфортного та безпечного життя уряди багатьох країн можуть використовувати сучасні технології для отримання особистої інформації про людей. Наявність новітніх технологій в руках тоталітарних, злочинних режимів може призвести до катастрофічних соціальних наслідків.

Вплив науково-технічного прогресу на довкілля завжди був неоднозначним. Сучасні технології інтенсифікували виробничий процес і стали каталізатором розвитку штучних споживчих нужд. Епосі активного розвитку техніки та науки передувала докорінна зміна ціннісних орієнтирів суспільства, зокрема західної цивілізації. Матеріалістично-гедоністичний світогляд, який прийшов на зміну християнському, зосереджувався не на ідеальних цінностях, а на практичному та активному освоєнні природних ресурсів та задоволенні потреб. Суспільство звернуло більш пильний погляд на природне середовище, яке оточувало його, від чого останнє зазнало і продовжує зазнавати величезної шкоди. Споживання продуктів у минулому обмежувалось їх важкодоступністю. Крім того, для людини доіндустріальної епохи було характерне спочатку сакральне, а потім просто шанобливе ставлення до природних ресурсів. Сучасні науково-технічні розробки дозволяють перетворювати природну речовину на продукцію зі значно більшою легкістю, що призводить до виснаження природного потенціалу. Спрямованість частини суспільства на надвисокий рівень добробуту, споживання та всебічне задоволення потреб призводить до збільшення тиску на довкілля та вичерпання природних ресурсів. Окрім об'єктивних складнощів, які викликають екологічні проблеми, існують сумнівні штучні чинники, які стимулюють надмірне споживання і ще більше погіршують стан довкілля. На сьогодні частина науковців міркує над тим, щоб адаптувати природне середовище до несприятливих умов. Вони працюють над виведенням нових сортів рослин, водоростей, бактерій, які зможуть існувати за екстремальних температур, обговорюють можливості пошуку необхідних ресурсів у космічному просторі.

Недопустимість втручання у цілісність людської особистості за допомогою новітніх розробок передбачає, що вплив інноваційних технологій на життя людини повинен обмежуватись нормами законодавства та здоровим глуздом. Сьогодні деякі науковці обговорюють можливості модифікації людських тіл, читання думок, маніпулювання людськими генами тощо [2]. Поєднання потужних технологічних можливостей та деструктивних прагнень окремих індивідів може призвести до серйозних соціокультурних, економічних та моральних проблем. Проте врахування етичних норм поведінки, виважене ставлення до сучасних наукових концепцій, правильна розстановка пріоритетів допоможе використовувати інновації на користь, а не на шкоду суспільству.

Науково-технічний прогрес є виявом постійної боротьби людства за виживання. В сучасних умовах вона частково перетворилась на боротьбу за процвітання, принаймні для частини людства. Вплив інновацій на соціальну та економічну сфери є досить суперечливим. Відповідно завданнями всіх суб'єктів господарювання є дотримання етичних норм при впровадженні та використанні інноваційних розробок, а також виважене та критичне ставлення до деяких сучасних концепцій технологічного розвитку.

Література

1. Булгаков С. “Основные проблемы теории прогресса” [Электронный ресурс]: [сайт] / С. Булгаков. - Электрон. данные. - Режим доступа :http://www.vehi.net/bulgakov/progress.html / (05.02.2016). - Название с экрана.

2. Кайку М. “Фізика майбутнього” / М. Кайку. - Л. : Літопис, 2013. - 432 c.

3. Назаров И. “Свобода против закона. Цивилизация на весах спасения” / И. Назаров. - К. : ПАРАПАН, 2008. - 224 с.

4. Соловьев В. “Идея сверхчеловека” [Электронный ресурс]: [сайт] / В. Соловьев. - Электрон. данные. - Режим доступа :http://www.vehi.net/soloviev/sverchchel.html / (19.03.2016). - Название с экрана.

5. Чжан Цзе “Тяжелые крылья” / Чжан Цзе. - М. : Радуга, 1989. - 352 с.

6. Шпенглер О. “Закат Европы” / О. Шпенглер. - І том. - М. : Мысль, 1993. - 663 с.

Размещено на Allbest.ru