Оцінювання регіонів України за умовами для розвитку креативного сектора економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінювання регіонів України за умовами для розвитку креативного сектора економіки

Н.Є. Селюченко,

к. е. н., доцент кафедри економіки підприємства та інвестицій,

Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

У статті досліджено підходи фахівців до трактування суті креативної економіки, узагальнено наявні точки зору щодо ролі креативних видів діяльності в забезпеченні розвитку національних економік. Проведено оцінювання регіонів України за умовами, наявними для розвитку креативного сектора економіки, на основі двох груп показників: 1)обсягів освоєних капітальних інвестицій за такими видами економічної діяльності: інформація та телекомунікації; професійна, наукова та технічна діяльність; освіта; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок; 2)показників ринку праці, сфери охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, прийняття в експлуатацію житла. Для порівняння регіонів за різними показниками та їх упорядкування використано таксономічний показник рівня розвитку. Згідно отриманих рейтингових оцінок, у п'ятірку перших входять такі області: Київська, Одеська, Харківська, Львівська, Вінницька. Останні місця в рейтингу зайняли Тернопільська, Житомирська, Херсонська, Волинська та Кіровоградська область. Наголошено, що перше місце в Україні за умовами для розвитку креативного сектора економіки займає Київ, який не враховано в процесі досліджень у зв'язку з тим, що значення оцінюваних показників набагато перевищують показники вибірки. Донецьку та Луганську області не враховано через відсутність необхідних статистичних даних. Обґрунтовано необхідність забезпечення економіко-правових умов як на рівні держави, так і на рівні кожного регіону для розвитку креативних видів діяльності та формування соціальних стандартів належного рівня для представників творчих професій.

In the paper various approaches of specialists to interpretation of the essence of creative economy is investigated. The existent points of view regarding role of creative types of activity for ensuring the development of national economies is generalized. The evaluation of Ukrainian regions based on conditions, available for development of creative sector of economy is conducted based on indexes of two groups: 1) amount of exploration of capital investments based on the next types of economical activities: information and telecommunications, professional, scientific and technical activities; education, art, sport, entertainment and recreation. 2) indexes of labor market, health care and social benefits providing, the commissioning of housing. To compare and order regions based on various indexes the taxonomical index of development level is used. According to obtained rates, the first five includes the next regions: Kyiv, Odessa, Kharkiv, Lviv, Vinnutsia. The last places in the rating took Ternopil, Zhytomyr, Kherson, Volyn and Kirovograd regions. It is emphasized that the first place in Ukraine based on conditions for development of creative sector of economy is occupied by Kyiv, which is not taken into account when investigating, since the values of evaluated indexes are significantly higher than indexes of sample. Donetsk and Lugansk regions are not taken into account due to lack of the required statistical data. The necessity of ensuring of economic and law conditions both on state level and level of each region for development of creative types of activities and organization of social standards of appropriate level for representatives of creative professions is proved.

Ключові слова: умови розвитку креативного сектора, креативні види діяльності, показники соціальної сфери, таксономічний показник рівня розвитку, рейтингові оцінки регіонів.

Keywords: conditions of creative sector development, creative types of activity, social field indexes, taxonomic indicator of development, ratings of regions.

креативний економіка інвестиція праця

Постановка проблеми. Українці мають високий рівень креативного потенціалу, який може стати одним з найважливіших чинників стабілізації економічної, а також суспільно-політичної ситуації в країні. Творчий потенціал українців має бути спрямований як на забезпечення ефективності традиційних видів економічної діяльності, так і на розвиток креативного сектора економіки, а для цього мають бути сформовані умови як на державному, так і на регіональному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню сутності поняття «креативність» присвячено праці багатьох науковців у сфері педагогіки, психології, соціології, економіки. Серед економістів, що вивчають проблему креативності, можна виділити таких авторів: І.В.Брикова, В.Є.Куриляк, М.А.Живко, Б.В.Літовченко, С.В.Киризюк, О.Мельничук та інші. Зокрема, в [1] досліджено роль креативних регіонів у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності країн в умовах глобалізації, в [2] проаналізовано креативну економіку як якісно новий етап розвитку постіндустріальної цивілізації, в [3] виділено особливості та проблеми розвитку креативних індустрій у вітчизняних реаліях, на актуальності розвитку креативної економіки в Україні наголошує автор [4]. Попри те, залишається ще не достатньо дослідженим питання формування умов для розвитку креативних видів діяльності в різних регіонах України.

Формулювання цілей статті. Метою статті є обґрунтувати важливість креативних видів діяльності для стабілізації вітчизняної економіки та оцінити регіони України за умовами, що сприяють розвитку креативного сектора.

Виклад основного матеріалу дослідження. Креативність не є новим поняттям, так само як і економіка, однак новим є характер та рівень взаємозв'язку між ними, в результаті якого створюються надзвичайні цінності й багатство [2].

О.Мельничук [4] зазначає, що в основі креативної економіки лежать індивідуальна творча ініціатива, навички й талант, які забезпечують виробництво матеріальних та нематеріальних цінностей, створення нових робочих місць завдяки продукуванню та використанню інтелектуальної власності - творчого потенціалу особистості та нації загалом.

У [1] висвітлено підходи американського дослідника Р.Флориди щодо визначення креативного класу, який виділяє в ньому дві групи: 1)генераторів нових ідей, форм та продуктів (особи, що займаються виключно творчою працею, зокрема: науково-дослідною, викладацькою діяльністю, інженерною справою, архітектурою і дизайном, мистецтвом, музикою, організацією суспільного дозвілля); 2)креативні професіонали, основними функціями яких є комплексне вирішення проблемних ситуацій та прийняття відповідальних рішень, що вимагає високого рівня освіти та компетентностей (особи, зайняті у фінансовій, юридичній, консалтинговій сферах, сфері охорони здоров'я та пов'язаних з ними секторах). Також наголошено, що основною відмінністю креативних працівників від представників робочого та сервісного класу є творчий характер роботи.

С.В.Киризюк [3] виділяє такі особливості креативного сектора економіки:

1)креативна економіка, на противагу традиційній експлуатації обмежених природних ресурсів, пропонує залучення практично безмежного ресурсу - знань та креативного таланту, що закладений у людському розумі;

2)креативне мислення, притаманне креативним індустріям, стає найважливішим джерелом новітніх та креативних ідей і нестандартних рішень, що приводить до відродження або ребрендингу міст, регіонів і країн, створення нових товарів та послуг, пропагування ідей екологічного та сталого розвитку, підвищення глобальної комунікативності, розвитку окремих громад;

3)активний розвиток креативного сектора стає неодмінною особливістю не лише розвинених країн, а й тих, що розвиваються;

4)у світовому масштабі темпи росту креативних індустрій є дещо вищими, ніж економіки загалом;

5)креативний сектор можна розглядати як важливий фактор майбутнього глобального розвитку;

6)у секторі креативних індустрій можуть одночасно працювати різні за організаційно-правовими формами та масштабами фірми;

7)розвиток креативних індустрій забезпечує підвищення соціального добробуту через залучення все більшої кількості робочої сили;

8)креативний сектор висуває високі вимоги до якості трудових ресурсів;

9)специфіка виробничої та організаційної діяльності креативних індустрій вимагає істотного використання жіночої праці, що створює широкі можливості для підтримання політики гендерної рівності (частка самозайнятих жінок в креативних індустріях у декілька разів перевищує аналогічний показник в економіці загалом);

10)розвиток креативних індустрій має чітко виражений урбанізаційний характер.

У доповіді ООН «Розширення шляхів місцевого розвитку» [5] зазначено, що креативна економіка є одним з чинників інклюзивного та стійкого розвитку, оскільки сприяє розширенню ринку зайнятості, виконує важливу функцію в покращенні якості життя та досягненні загального добробуту суспільства.

Креативні сектори економіки виступають основними продуцентами об'єктів інтелектуальної власності у вигляді патентів, торговельних марок, авторських прав і винаходів [1].

Класифікаційна модель, розроблена UNCTAD, включає чотири групи та дев'ять підгруп креативних індустрій: 1)культурна спадщина: традиційна культура (ремесла, фестивалі тощо); культурні пам'ятки (музеї, бібліотеки, місця розкопок тощо); 2)мистецтво: образотворче мистецтво (скульптура, фотографія тощо); виконавче мистецтво (вокал, драматичне мистецтво тощо); 3)медіа: публікації та видавництво; аудіовізуальні твори (фільми, телебачення, радіомовлення); нові медіа (цифровий контент, відеоігри тощо); 4)функціональний креатив: дизайн (архітектура, іграшки, ювелірні вироби); креативні послуги (реклама, цифрові й культурні послуги) [3].

Фахівці з креативної економіки [6] пов'язують її з розвитком аудіовізуальних матеріалів, нових ЗМІ, дизайну, видавничої справи, сценічного мистецтва, живопису, ІТ-сфери, освіти.

Сьогодні креативна економіка є одним з секторів глобальної економіки, що найдинамічніше розвивається. Світові темпи її зростання сягають від 4,3% до 17,6% (в країнах Близького Сходу -- 17,6%, в країнах Африки -- 13,9%, в країнах Південної Америки --11,9%, в країнах Азії -- 9,7%, в країнах Океанії -- 6,9%, в країнах Північної і Центральної Америки -- 4,3%). Річні темпи росту креативної економіки удвічі перевищують темпи зростання сфери послуг і в чотири рази -- сфери виробництва [4].

Автор [3] зазначає, що піднесення креативної економіки було зумовлене глобальною фінансовою кризою, яка поставила перед світовою спільнотою завдання пошуку новітніх шляхів розвитку світової економіки.

І.В.Брикова [1] робить акцент на тому, що найуспішніші транснаціональні корпорації уже перейшли від філософії виробництва стандартизованої продукції до креативного корпоративного мислення, згідно якого кожен працівник, навіть виконуючи найменш кваліфіковану роботу на своєму робочому місці, повинен максимально використовувати свій розумовий потенціал. Саме такий підхід дає можливість розвивати високо конкурентний бізнес.

Креативність українців можна віднести до стратегічних ресурсів України. Уже давно визнаними за рубежем є українські фахівці в ІТ-сфері. В умовах економічної кризи збільшується кількість стартапів, що досить часто не мають аналогів, підвищується якість інноваційних проектів, які пропонують вітчизняні спеціалісти. Зростання безробіття змушує українців переходити до інноваційних видів діяльності [7]. Вміле використання творчого потенціалу українців може відіграти значну роль у стабілізації соціально-економічної ситуації, формуванні конкурентних переваг вітчизняних суб'єктів господарювання, розвитку регіонів в умовах проведення політики децентралізації.

З урахуванням вище наведеної класифікації креативних індустрій та діючої сьогодні класифікації видів економічної діяльності для оцінювання регіонів за їхньою «привабливістю» для розвитку креативного сектора економіки вибрано такі види економічної діяльності: інформація та телекомунікації; професійна, наукова та технічна діяльність; освіта; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.

Виходячи з поняття «якість місць» [1], що означає «сукупність унікальних характеристик, властивих певній географічній території, які роблять її привабливою для креативних людей», для дослідження обрано ще й показники ринку праці, сфери охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, прийняття в експлуатацію житла.

Перелік показників, які вибрано для оцінювання регіонів України, наведено в табл.1.

Таблиця 1.

Групи показників, що характеризують регіональні умови для розвитку креативного сектора економіки

Примітки: розроблено автором

Варто зазначити, що показники за окремими видами економічної діяльності (освіта; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок) відображають привабливість географічної території для креативних людей не лише з точки зору можливості задоволення їхніх потреб щодо реалізації особистого творчого потенціалу в процесі професійної діяльності, а й з точки зору можливості отримання освіти належного рівня чи підвищення рівня кваліфікації, проведення дозвілля як ними, так і членами їхніх сімей. З іншого боку, як уже згадано раніше, сферу охорони здоров'я слід відносити до тих видів діяльності, які потребують високого рівня креативності.

Значення показників, які вибрано для оцінювання умов розвитку креативних видів діяльності в регіонах України, подано в табл.2.

Таблиця 2.

Значення показників за регіонами України

Примітки: складено на основі даних офіційних сайтів обласних статуправлінь станом на 15.03.2016 р.

Сума капітальних інвестицій у креативні види економічної діяльності та в охорону здоров'я на 10 тис. населення

Обчислено як 75% від річних показників через відсутність щоквартальних даних

Київ не враховано в процесі досліджень, оскільки обсяг капітальних інвестицій у вибрані види економічної діяльності, за винятком освіти та охорони здоров'я, в десятки разів перевищує відповідні показники для інших регіонів, що істотно впливає на середні значення оцінюваних показників і показники варіації. Разом з тим, очевидним є факт, що Київ займає перше місце за умовами для розвитку креативного сектора економіки. Донецьку та Луганську області не враховано через відсутність необхідних статистичних даних.

Для порівняння регіонів та їх упорядкування використано таксономічний показник рівня розвитку [8, с.87-90]. У зв'язку з тим, що вибрані для оцінювання показники мають різні одиниці вимірювання, виконано процедуру стандартизації їхніх значень. Також проведено їх поділ за впливом на інтегральну оцінку регіону: рівень безробіття погіршує загальну оцінку регіону, тому він є дестимулятором, всі решта показники покращують загальну оцінку регіону, отже, є стимуляторами.

У результаті проведених обчислень отримано рейтингові оцінки регіонів, значення яких наведено в табл.3.

Таблиця 3.

Результати таксономічного аналізу регіонів

Примітки: обчислено автором

Проаналізуємо отримані результати, виділивши області, що зайняли п'ять перших та п'ять останніх місць в рейтингу. Для цього додатково використаємо дані, наведені в табл.4-5.

Таблиця 4.

Відхилення обсягів капітальних інвестицій за видами економічної діяльності від середньорегіональних значень

Примітки: обчислено на основі даних обласних статуправлінь

Таблиця 5.

Відхилення показників соціальної сфери від середньорегіональних значень

Примітки: обчислено на основі даних обласних статуправлінь

У Київській області є нижчі від середніх обсяги інвестицій у всі досліджувані види діяльності. Однак вона має високі показники соціальної сфери, суттєво відрізняється від інших областей за обсягами прийняття в експлуатацію житла. Отже, ця область характеризується високою «якістю місця» для проживання креативних працівників. Очевидним є й те, що наближеність до Києва також надає їй таких переваг.

В Одеській області здійснено значні капітальні інвестиції в інформаційно-телекомунікаційну сферу, більшими від середніх є інвестиції в усі інші види діяльності, за винятком освіти. Разом з тим, серед 5-и перших областей вона має найменші обсяги інвестицій у мистецтво, спорт, розваги та відпочинок, що дещо негативно характеризує цю нішу креативної економіки, тим більше в регіоні, який має статус курорту. За прийняттям в експлуатацію житла область наближається до середнього рівня.

Харківська область набагато випереджає всі інші регіони за обсягами інвестицій у професійну, наукову та технічну діяльність, а також освіту, що забезпечує умови для розвитку інноваційної діяльності. Дещо знижують «якість місця» проживання такі показники: інвестиції в охорону здоров'я та надання соціальної допомоги, прийняття в експлуатацію житла.

Львівщина характеризується вищими від середніх обсягами інвестицій в усі досліджувані види діяльності, за винятком освіти. Випереджає область і за показниками соціальної сфери. Серед перших 5-и областей Львівщина здійснила найбільші інвестиції в охорону здоров'я та надання соціальної допомоги, за кількістю лікарів відстає лише від Харківської області, а за прийняттям в експлуатацію житла - від Київської.

Вінницька область - єдина область з 5-и перших, в якої капітальні інвестиції в усі види економічної діяльності є більшими від середьорегіональних.

За обсягами інвестицій у професійну, наукову та технічну діяльність, освіту вона відстає лише від Харківської області. Така ж тенденція спостерігається і за рівнем зайнятості населення. Середньомісячна заробітна плата та показник прийняття в експлуатацію житла наближаються до середнього рівня.

Кращою серед 5-и останніх в рейтингу є Тернопільська область. Вона вирізняється за інвестиціями в професійну, наукову та технічну діяльність, поступаючись лише Харківській області.

Разом з тим, має досить низькі показники ринку праці, середньомісячної заробітної плати. Дещо підвищують її привабливість як місця проживання високий рівень забезпечення лікарями та обсяги прийняття в експлуатацію житла.

Чотири останні регіони мають нижчі за середні показники соціальної сфери та інвестиції у всі види діяльності. Винятком є Кіровоградська область, яка випереджає навіть перші в рейтингу області за інвестиціями в охорону здоров'я.

Відомий естонський фахівець у сфері креативної економіки Рагнар Сііл [9] підкреслив, що Україна має величезний креативний потенціал, але необхідно сформувати сприятливе середовище для розвитку креативних індустрій, а це потребує, насамперед, боротьби з корупцією та бюрократією.

Автор [4] стверджує, що «пануючі в Україні стандартні підходи до економіки унеможливлюють позитивний вплив та інноваційне бачення креативної економіки».

Завдання держави в цьому напрямі «полягає в створенні таких умов, аби людина витрачала якомога менше енергії на подолання перешкод, вивільняючи її для виявлення свого потенціалу. Ось … навколо яких ідей варто розвивати регіональну місцеву політику». Має бути обрана «людино-центрична модель розвитку, яка виходить з необхідності створення соціально-економічної системи, здатної до саморозвитку та якісного зростання, і передбачає нову якість головного капіталу нашої епохи - людини».

Висновки з проведеного дослідження

Креативний сектор економіки привертає сьогодні увагу фахівців в усіх країнах світу як один зі шляхів виведення економічних систем зі стану кризи, забезпечення їх стійкого розвитку, підвищення соціальних стандартів.

Рейтингове оцінювання регіонів України на основі низки показників за січень-вересень 2015 року показало, що найкращими за умовами для розвитку креативного сектора економіки є такі області: Київська, Одеська, Харківська, Львівська, Вінницька. Останні місця в рейтингу зайняли Тернопільська, Житомирська, Херсонська, Волинська та Кіровоградська область. Очевидним є факт, що перше місце в Україні за “креативністю” займає Київ.

У сучасних вітчизняних реаліях мають бути забезпечені економіко-правові умови як на рівні держави, так і на рівні кожного регіону для розвитку креативних видів діяльності та формування соціальних стандартів належного рівня для працівників креативного сектору, що дасть змогу зберегти та надалі розвивати творчий потенціал українців, який є запорукою стабілізації соціально-економічної ситуації та збереження державності.

Метою подальших досліджень буде оцінювання інноваційної активності регіонів за підсумками 2015 року.

Література

1. Брикова І.В. Роль креативних регіонів у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності країн в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / І.В.Брикова. - Режим доступу: http://iepjournal.com/journals/14-15/2011_9_Brikova.pdf.

2. Куриляк В.Є. Креативна економіка як нова парадигма постіндустріальної цивілізації [Електронний ресурс] / В.Є.Куриляк, М.А.Живко, Б.В.Літовченко // Вісник Академії митної служби України (економіка). - 2013. - №2 (50). - С.92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2013_2_14.

3. Киризюк С.В. Міжнародні та вітчизняні тенденції розвитку креативної економіки [Електронний ресурс] / С.В.Киризюк // Науковий вісник Херсонського державного університету (економічні науки). - 2014. - №6 (1). - С.68-72. - Режим доступу: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_06/17.pdf.

4. Мельничук О. Креативна економіка [Електронний ресурс] / О.Мельничук // Бизнес. - 2015. - №11 (1154). - Режим доступу: http://www.business.ua/management/Kreativna-ekonomika-228990.

5. Креативная экономика - двигатель и катализатор устойчивого развития (Офіційний сайт ООН) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org/russian/news/story.asp?NewsID=20605#.Vta8pH2LRkg.

6. Креативная экономика, или как перевести творчество в деньги [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://womo.com.ua/kreativnaya-ekonomika-ili-kak-perevesti-tvorchestvo-v-dengi.

7. Довгополий Д. Как изменилась украинская отрасль стартапов за последние 12 месяцев [Електронний ресурс] / Д.Довгополий // Ain.ua. - 2015. - Режим доступу: http://ain.ua/2015/04/28/578170.

8. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: методы таксономии и факторного анализа [Текст] / В.Плюта; пер. с пол. В.В.Иванова; науч. ред. В.М.Жуковской. - М.: Статистика, 1980. - 151с.

9. Сііл Р. Креативні індустрії і креативна економіка - дуже старі шляхи ведення бізнесу, просто ми не розуміли їх потенціал [Електронний ресурс] / Р.Сііл //Kyiv Music Labs. - 2015. - Режим доступу: http://kyivmusiclabs.com/2015/09/23/рагнар-сііл-креативні-індустрії-і-кре.

References.

1. Brykova, I.V. (2011) “Role of creative regions in increasing international competitiveness of states under globalization”, available at:http://iepjournal.com/journals/14-15/2011_9_Brikova.pdf (Accessed 6 Mar 2016).

2. Kuryliak, V.Ye. Zhyvko, M.A. and Litovchenko, B.V. (2013), “Creative economy as a new paradigm of postindustrial civilization”, Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy (ekonomika), vol. 2 (50), pp. 92-98, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2013_2_14 (Accessed 5 Mar 2016).

3. Kyryziuk, S.V. (2014), “International and domestic tendencies of development of creative economy”, Naukovyj visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu (ekonomichni nauky), vol. 6 (1), pp. 68-72, available at: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_06/17.pdf (Accessed 5 Mar 2016).

4. Mel'nychuk, O. (2015), “Creative economy”, Biznes, [Online], vol. 11 (1154), available at: http://www.business.ua/management/Kreativna-ekonomika-228990/(Accessed 2 Mar 2016).

5. The official website of UN (2013), “Creative economy is the engine and catalyst of stable development”, available at: http://www.un.org/russian/news/story.asp?NewsID=20605#.Vta8pH2LRkg (Accessed 9 Mar 2016).

6. “Creative economy, or how to convert art to money”, available at: http://womo.com.ua/kreativnaya-ekonomika-ili-kak-perevesti-tvorchestvo-v-dengi/ (Accessed 4 Mar 2016).

7. Dovhopolyj, D. (2015), “How the Ukrainian branch of startups has changes during the last 12 months”, Ain.ua, available at: http://ain.ua/2015/04/28/578170(Accessed 4 Apr 2016).

8. Pliuta, V. (1980), Sravnytel'nyj mnohomernyj analyz v ekonomycheskykh yssledovanyiakh: metody taksonomyy y faktornoho analyza [Comparative multidimensional analysis in economical investigations: methods of taxonomy and factorial analysis], Statystyka, Moscow, Soviet Union.

9. Kyiv Music Labs (2015), “Creative industries and creative economy are very old ways of doing business, we simply didn't understand their potential”, available at: http://kyivmusiclabs.com/2015/09/23/рагнар-сііл-креативні-індустрії-і-кре (Accessed 11 Mar 2016).

Размещено на Allbest.ru