Внутрішні індикатори розвитку фінансової мікросистеми

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Внутрішні індикатори розвитку фінансової мікросистеми

Для прогнозування динаміки розвитку будь-якого підприємства, керівництво організації повинне з'ясувати, чи володіє організація внутрішніми силами, щоб скористатися зовнішніми можливостями, і чи існують у неї слабкі сторони, що можуть ускладнити проблеми, зв'язані з зовнішніми небезпеками. Цей процес називається управлінським обстеженням. В обстеження входять такі блоки аналізу, як маркетинг і збут, фінанси, операції (виробництво), людські ресурси, організаційна структура і менеджмент, культура й імідж організації.

При обстеженні функції маркетингу і збуту необхідно звернути увагу на наступні області аналізу:

o конкурентоздатність і бажана частка ринку у відсотках до його загальної ємності, що є істотною метою для організації;

o розмаїтість і якість асортименту виробів, що постійно контролюються й оцінюються вищим керівництвом;

o ринкова демографічна статистика, контроль за змінами на ринках і в інтересах споживачів;

o ринкові дослідження і розробки нових товарів і послуг;

o передпродажне і після-продажне обслуговування клієнтів, що є одним зі слабких місць у підприємництві;

o ефективний збут, реклама і просування товару;

o маркетинговий бюджет і його виконання.

Оцінку даної групи показників можна проводити, використовуючи рейтинговий метод. Оцінка конкурентоздатності продукції ґрунтується на дослідженні потреб покупця і вимог ринку.

Щоб товар задовольняв потреби покупця, він повинний відповідати визначеним параметрам:

o технічним (властивості товару, область його застосування і призначення);

o ергономічним (відповідність товару властивостям людського організму);

o естетичним (зовнішній вигляд товару);

o нормативним (відповідність товару діючим нормам і стандартам);

o економічним (рівень цін на товар, сервісне його обслуговування, розмір засобів, що маються в споживача для задоволення даної потреби).

Для оцінки конкурентоздатності товару як на внутрішньому, так і на світовому ринку необхідно зіставити параметри аналізованого виробу й товару-конкурента з рівнем, заданим потребою покупця, і порівняти отримані результати. З цією метою розраховують одиничні, групові й інтегральні показники конкурентоздатності продукції.

Одиничні показники відбивають процентне відношення рівня якого-небудь технічного або економічного параметра до величини того ж параметра продукту-конкурента:

де q - одиничний параметричний показник;

Р - рівень параметра досліджуваного виробу,; Р100 - рівень параметра виробу, прийнятого за зразок, що задовольняє потребу на 100 %. Груповий показник (в) поєднує одиничні показники ^і) по однорідній групі параметрів (технічних, економічних, естетичних) за допомогою вагових коефіцієнтів (аі), визначених експертним шляхом:

Інтегральний показник (І) являє собою відношення групового показника по технічних параметрах (вт) до групового показника по економічних параметрах (ве):

Якщо J < 1, то аналізований виріб уступає зразку, а якщо J > 1, то воно перевершує виріб-зразок або виріб конкурента по своїх параметрах.

Оцінка можливостей фірми дозволяє побудувати "багатокутник конкурентоздатності" (рис. 4.4).

Накладаючи складені для різних фірм схеми, один на одного, можна одержати так називаний "радар конкурентоздатності" і наочно побачити сильні і слабкі сторони однієї фірми стосовно іншої. Порівнюючи площі, утворені "радарами" різних однорідних товарів, можна зробити висновки про конкурентні переваги тих або інших з них.

Аналізуючи маркетинговий план підприємства та його виконання, необхідно оцінити за наступними напрямками:

o заходи для активізації збуту продукції;

o заходи для орієнтації підприємства на споживача;

o заходи щодо збору комерційної інформації;

o заходи щодо підготовки аналітичних матеріалів по аналізі найбільш перспективних сегментів ринку;

o пропозиції по ціноутворенню;

o пропозиції по асортименті продукції, що випускається;

o пропозиції по рекламі і відносинам із громадськістю. Важливим підходом у розробці й оцінці асортименту є сполучення

в номенклатурі виробничого асортименту різних товарів з погляду їхньої прибутковості. Наприклад, великою популярністю користується бостонська матриця товарного асортименту, розроблена "Boston Consulting Group" (БКГ).

За даними табл. 4.2. можна вивчити структуру ринків збуту і рівень їхньої прибутковості.

Рис. 4.4. Радар конкурентоздатності корпорацій

Таблиця 4.2. Аналіз структури ринків збуту і їхньої прибутковості

За результатами аналізу виділяють чотири категорії товарів/продукції/послуг:

1. Зірки. До них відносяться, як правило, нові бізнес-області, що займають відносно велику частку бурхливо зростаючого ринку, операції на якому приносять високі прибутки. Ці бізнес-області можна назвати лідерами своїх галузей. Вони приносять організаціям дуже високий доход. Однак головна проблема зв'язана з визначенням правильного балансу між доходом і інвестиціями в цю область для того, щоб у майбутньому гарантувати зворотність останніх.

2. Дійні корови. Це бізнес-області, що у минулому одержали відносно велику частку ринку. Однак згодом ріст відповідної галузі помітно сповільнився. Як звичайно, "дійні корови" - це "зірки" у минулому, що у даний час забезпечують організації достатній прибуток для того, щоб утримувати на ринку свої конкурентні позиції. Потік готівки в цих позиціях добре збалансований, оскільки для інвестицій у таку бізнес-область потрібно самий необхідний мінімум. Така бізнес-область може принести дуже великі доходи організації.

3. Важкі діти. Ці бізнес-області конкурують у зростаючих галузях, але займають відносно невелику частку ринку. Це сполучення обставин приводить до необхідності збільшення інвестицій з метою захисту своєї частки ринку і гарантування виживання на ньому. Високі темпи росту ринку вимагають значної готівки, щоб відповідати цьому росту. Однак ці бізнес-об-ласті на превелику силу генерують доход організації через свою невелику частку на ринку. Ці області найчастіше є чистими споживачами готівки, а не генераторами її, і залишаються ними доти, поки не зміниться їхня ринкова частка. У відношенні цих бізнес-областей має місце найбільший ступінь невизначеності: або вони стануть у майбутньому прибутковими для організації, або немає.

4. Собаки. Це бізнес-області з відносно невеликою часткою на ринку в повільно розвиваються галузях. Потік готівки в цих областях бізнесу звичайно дуже незначний, а частіше навіть негативний. Любою крок організації в напрямку одержати велику частку ринку однозначно негайно контратакується домінуючими в цій галузі конкурентами. Тільки майстерність менеджера може допомогти організації утримувати такі позиції бізнесу-області.

Оцінити ефективний збут, рекламу і просування товару можливо, використовуючи наступні характеристики бренда, що представляє собою образне з'єднання окремих вражень у загальну, яскраву і стійку картину взаємопов'язаного представлення споживача про товар, його марку:

o основний його зміст;

o функціональні й емоційні асоціації, що виражаються покупцями і потенційними клієнтами;

o візуальний образ марки, формований рекламою в сприйнятті покупця;

o словесна частина марки або словесний товарний знак;

o узагальнена сукупність ознак бренда, що характеризує його індивідуальність;

o рівень популярності марки в покупця, сила бренда;

o вартісні показники;

o ступінь просунення бренда.

Блок фінансів містить у собі аналіз наступних компонентів:

1) аналіз фінансового стану підприємства;

2) розробка і реалізація інвестиційних програм.

Детальний аналіз фінансового стану допоможе виявити вже наявні і потенційні внутрішні слабості в організації, а також відносне положення організації в порівнянні з її конкурентами. Вивчення фінансової діяльності також дозволить відкрити керівництву зони внутрішніх сильних і слабких сторін у довгостроковій перспективі.

Методологія проведення аналізу фінансового стану підприємства така:

o структурний аналіз валового прибутку підприємства;

o оцінка майна підприємства і джерел його фінансування;

o оцінка майнового положення підприємства;

o аналіз поточних активів: аналіз структури і динаміки зміни поточних активів; аналіз виробничо-комерційного циклу;

o оцінка ліквідності і платоспроможності: аналіз ліквідності балансу: розрахунок коефіцієнтів ліквідності;

o класифікація підприємства по фінансовій стійкості: розрахунок коефіцієнтів оцінки фінансової стійкості підприємства;

o розрахунок ступеня фінансової стійкості в залежності від ступеня забезпеченості запасів і витрат різними видами джерел;

o розрахунок рентабельності;

o складання балансу грошових доходів і витрат;

o узагальнюючий аналіз фінансового стану і результатів виробничо-фінансової діяльності.

Структурний аналіз валового прибутку підприємства проводиться з метою визначення питомої ваги прибутків (збитків) від усіх видів діяльності в прибутку (збитку) звітного періоду і наступного порівняння результату з даними попереднього періоду. У ході аналізу виявляються статті, що зробили найбільший вплив на фінансовий результат.

Вихідними даними є форма №2 бухгалтерські звітності.

Оцінка майна і джерел його фінансування виробляється за допомогою порівняльного аналітичного нетто, що складається шляхом ущільнення окремих статей і об'єднання їх по складу в окремі економічні розділи. Для складання балансу грошових доходів і витрат необхідно детально вивчити перелік нормативних джерел покриття активів підприємства (табл. 4.3).

Перший етап розрахунку припускає складання укрупненого нетто шляхом ущільнення статей бухгалтерського балансу.

Другим етапом розрахунку є складання матричної моделі. Принцип формування матричного балансу полягає в послідовному покритті кожного виду активу (у міру їхнього розташування в матриці) його нормативними джерелами.

Таблиця 4.3. Нормативні джерела покриття активів

У випадку недостатності нормативних джерел відповідний актив покривається статтями пасиву, що залишилися, у порядку їхнього розташування в матричному балансі. Кожний рядок матриці містить два значення - на початок і кінець аналізованого періоду. Після формування матричного балансу складається різницевий баланс шляхом простого вирахування зі значення рядка матриці на кінець року відповідного значення рядка на початок року.

Завершальним етапом розрахунку є складання балансу грошових доходів і витрат. Зміни статей активів і пасивів, виявлені при складанні різницевого балансу, заносяться у відповідні графи балансу грошових доходів і витрат. ринок збут прибутковість

Оцінка правильності складання балансу грошових доходів і витрат виробляється на підставі перевірки виконання наступної рівності:

Грошові кошти на початок періоду + Грошові надходження -

- Грошові витрати = Грошові кошти на кінець періоду. (4.4)

Узагальнюючий аналіз фінансового стану і результатів виробничо-фінансової діяльності виконується шляхом зведення основних вищенаведених показників у єдину таблицю. Далі кожному показнику привласнюється свій рейтинг і підраховується загальна кількість балів, набраних підприємством. За результатами підрахунків робляться висновки про відхилення балів підприємства від максимально можливих у вигляді рейтингової оцінки (табл. 4.4):

Таблиця 4.4. Рейтингова оцінка підприємства

Размещено на Allbest.ru