Статистичний аналіз динаміки рівня заробітної плати в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИНАМІКИ РІВНЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ

В.В. Лаговський

к.е.н., доцент кафедри статистики та математичних методів в економіці,

Університет державної фіскальної служби України, м. Ірпінь

В статті аналізується динаміка рівня мінімальної та середньої заробітних плат в Україні в контексті повноти виконання ними своїх соціальних та економічних функцій. Досліджено динаміку індексу Кейтса, динаміку співвідношення мінімальної відносно середньої заробітної плати та мінімальної заробітної плати відносно прожиткового мінімуму, динаміку частки середньої заробітної плати та мінімальної заробітної плати в структурі валового внутрішнього продукту. Показано, що в порівнянні з розвиненими країнами в Україні спостерігається низький рівень індексу Кейтса і частки заробітної плати в структурі ВВП. Показано, що до 2017 року заробітна плата не виконувала в повній мірі своїх функцій, зокрема, відтворювальну, регулюючу, стимулюючу, що призводить до знецінювання праці більшості найманих працівників, тінізації заробітної плати, неформальної та вторинної зайнятості тощо. Обґрунтовано необхідність удосконалення методики розрахунку прожиткового мінімуму та підходів до визначення розміру мінімальної заробітної плати. Встановлено, що між темпами зростання середньої заробітної плати і темпами зростання пропозиції послуг праці є статистичний зв'язок із лагом в один рік. Відсоток економічно активного населення по відношенню до населення працездатного віку зростає при умові, що темпи зростання заробітної плати перевищують рівень 115% і далі спостерігається ефект насичення цього показника. Порівняння темпів зростання середньої заробітної плати і кількості народжених в Україні показало, що вони корелюються з лагом в один рік. Перевищення темпів зростання заробітної плати позначки 117% призводило до зростання через рік кількості народжених.

Постановка проблеми. Рівень життя громадян держави є інтегральним показником розвитку її суспільства. Він безпосередньо залежить від рівня доходів населення і їх купівельної спроможності. Рівень заробітної плати, як елемент структури доходів, є одним з головних показників і чинників рівня соціально-економічного життя країни, людини. Однією з проблем в Україні є велика різниця між високою вартістю життя і низькою ціною праці. Так у ІІІ кварталі 2016 року заробітна плата становила 40,8 відсотків від загальних доходів, а соціальні допомоги та інші одержані поточні трансфери - 32,4 відсотка. В той же час, витрати на придбання товарів та послуг становили 87,3 відсотка, а поточні податки на доходи - 8,6 відсотка [1]. За даними автора роботи [2] в структурі доходів населення України з 2004 по 2015 роки найбільший відсоток (44,8%) заробітна плата становила у 2007 році, а найменший (39%) - у 2015 році. Соціальна допомога та інші трансферні платежі, відповідно, 40,8% у 2009 році і 36,7% у 2007 році. Для порівняння у 1991 році заробітна плата становила 54,5%, соціальна допомога та інші трансферні платежі - 34,1%. Наразі в Україні більшість населення стрімко біднішає на фоні стрімкого підвищення тарифів за комунальні послуги (які часом перевищують зарплати багатьох українців і, тим більше, пенсії) і високого рівня інфляції. Наявність в Україні значної кількості працюючих, які перебувають за межею бідності, загрожує соціальній стабільності, зменшує мотивацію працівників до продуктивної праці і породжує інші економічно-соціальні проблеми (тіньова економіка, злочинність, демографічні проблеми тощо). Тому дослідження динаміки рівня заробітної плати в Україні в контексті виконання нею своїх функцій є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням оплати праці і її механізму, сучасного стану заробітної плати в Україні і динаміки її рівня, формування і розподілу заробітної плати і її державного регулювання приділяється значна увага. Дані питання зокрема досліджували В. Антонюк, С. Бандур, А. Базилюк, В. Близнюк, Д. Богиня, В.Брич, О. Грішнова, В. Данюк, О. Дороніна, А. Колот, Г. Куліков, Н. Лук'янченко, В. Лагутін,Е. Лібанова, Л. Лісогор, Н. Рубльова та інші.Проте потребує подальшого дослідження питання повноти виконання заробітною платою її основних соціальних і економічних функцій.

Формулювання цілей статті. Метою даної роботи є статистичний аналіз динаміки рівня заробітної плати в Україні в контексті повноти виконання нею своїх основних економічних і соціальних функцій.

Виклад основного матеріалу. Заробітна плата, як елемент ринку праці, в механізмі функціонування ринкової економіки має виконувати багато функцій, які зумовлюють її важливу роль. Серед вчених-економістів немає єдиної думки щодо їх кількості, але найважливішими серед них є такі [3].

1. Відтворювальна функція. Вона полягає в забезпеченні найманих осіб та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами, які потрібні для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь.

2. Стимулююча функція. Вона полягає у встановленні залежності розміру заробітної плати від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства.

3. Ресурсно-розміщувальна або регулююча функція. Ця функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури.

4. Соціальна функція. Вона відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва.

5. Оптимізаційна функція. Ця функція полягає в тому, що заробітна плата як складова витрат виробництва є чинником мотивації підприємця до раціонального використання праці.

6. Функція формування платоспроможного попиту. Призначення цієї функції - узгодження платоспроможного попиту (форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців) з одного боку і виробництва споживчих товарів з іншого.

Важливу роль у формуванні рівня заробітної плати та виконання нею відтворювальної функції відіграє рівень мінімальної заробітної плати - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи) [4].

Існує два підходи до визначення розміру мінімальної заробітної плати. Суть першого полягає в орієнтації на мінімальні потреби які потрібно задовольняти для збереження життя. При такому підході розмір мінімальної заробітної плати залежить від прожиткового мінімуму і, очевидно, не має бути нижчим. Аналізуючи динаміку цих показників з 2004 по 2016 роки (рис. 1) можна стверджувати наступне. До 2008 року мінімальна заробітна плата була меншою за прожитковий мінімум. Лише починаючи з 2009 року спостерігалось незначне перевищення її розміру.

Рис. 1. Динаміка середньої і мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

Найбільше це відбулось у 2011 році (в 1,065 разів), в 2016 році - в 1,036 разів. Проте у відповідності до вимог Європейської соціальної хартії, мінімальна заробітна плата має перевищувати прожитковий мінімум, що найменше, в 2,5 разів [6].Позитивним є збільшення мінімальної заробітної плати у 2017 році до 3200 грн., що становить 51,5% від середньої номінальної заробітної плати у лютому 2017 року [7]. Але враховуючи ті факти, що, по-перше, у структурі сукупних витрат домогосподарств витрати на харчування у 2015 році становили 51,3% [8], а заробітна плата в структурі сукупних доходів лише 40,8%, по-друге, на одного працюючого у 2016 році в середньому припадає 1,62 не працюючого населення (якщо не враховувати людей старшого віку які отримують пенсії то ця цифра складає 1,2), по-третє, високий рівень у структурі доходів соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансферів (на рівні 32,4%) можна стверджувати, що до 2017 року мінімальна заробітна плата не виконувала своїх функцій. Очевидно, що при такому підході визначення рівня мінімальної заробітної плати необхідно враховувати, що найменше, утримування працюючою особою людей не працездатного віку та удосконалити методику розрахунку прожиткового мінімуму. Так автори роботи [6], спираючись на дослідження вітчизняних науковців, зазначають, що розмір прожиткового мінімуму занижений, оскільки:

- не змінюються у відповідності до змін споживчого попиту і структури реальних сукупних витрат населення складові набору продуктів харчування і продовольчих товарів (витрати на зв'язок, послуги системи охорони здоров'я, культури та освіти тощо, хоча частина коштів витрачених на освіту повертається державою у вигляді податкового кредиту);

- терміни споживання непродовольчих товарів вимагають перегляду у бік скорочення;

- в структуру прожиткового мінімуму, як це зроблено в багатьох країнах, не включено податок на доходи фізичних осіб;

- вартість продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг змінюється протягом року швидше ніж відбувається зміна розміру прожиткового мінімуму.

Як видно на рисунку 2 темпи зростання мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму (які досить добре між собою корелюються, коефіцієнт кореляції 0, 85, а в останні роки майже співпадають)та темпи зростання середньої заробітної плати в період з2014 по2016рікзначно нижчі за індекс споживчих цін. На фоні різкого зростання тарифів на комунальні послуги це вказує на значне скорочення розміру реальних доходів населення, падіння купівельної спроможності.

Рис. 2. Динаміка темпів зростання мінімальної і середньої заробітних плат, прожиткового мінімуму та індексу споживчих цін

Суть другого підходу для розрахунку мінімальної заробітної плати полягає в орієнтації на середню заробітну плату. Аналізуючи динаміку відношення мінімальної заробітної плати до середньої (індекс Кейтса) протягом досліджуваного періоду, можна стверджувати, що останнім часом воно має тенденцію до зменшення (рис. 3). Найбільше значення індексу Кейтса спостерігалось в 2004 (40,2%) і в 2010 роках (39,7%), найменше значення у 2016 році (27,7%),починаючи з 2011 року він зменшується в середньому на 2% щороку. Якщо враховувати рівень тіньової економіки та виплату заробітної плати “у конвертах”, то можна стверджувати, що індекс Кейтса в Україні є значно меншим за офіційний. Так за методом збитковості підприємств рівень тіньової економіки за дев'ять місяців 2016 року складав 25% від обсягу офіційного ВВП, монетарний метод показав 25%, електричний метод - 31%,за методом “витрати населення - роздрібний товарооборот” рівень тіньової економіки складав до 51% від ВВП. За офіційними даними до 2014 року, у вигляді тіньової заробітної плати щороку виплачувалось біля 150 - 200 млрд. грн. [9, 10, 11].

Рис. 3. Динаміка співвідношення мінімальної відносно середньої заробітної плати та мінімальної заробітної плати відносно прожиткового мінімуму

В той же час у розвинених країнах індекс Кейтса знаходиться у межах 48-62%. Наприклад, у Японії він становить44%, у США - 50%, у Франції - 60%, у Нідерландах - 75%. За рекомендаціями Міжнародної організації праці, індекс Кейтса повинен бути не менше 50%, за критеріями ЄС - не менше 60% [12].

Низький рівень індексу Кейтса в Україні (зокрема, по відношенню до рекомендованого Міжнародною організацією праці) призводить до того, що мінімальна заробітна плата не виконує у повній мірі своїх соціально-економічних функцій як основа соціальної гарантії в оплаті праці і базовий інструмент її організації (оскільки виходячи з її розміру встановлюються тарифна ставка першого тарифного розряду працівників і мінімальний посадовий оклад, саме вона визначає диференціацію оплати праці). В таких умовах знецінюється праця більшості найманих працівників бюджетної сфери, не виконуються відтворювальна, регулююча, стимулююча функції, виникає можливість виплачувати частину заробітної плати “у конвертах”.

Іншою важливою характеристикою заробітної плати є відсоток середньої заробітної плати в структурі валового внутрішнього продукту (ВВП). Аналіз динаміки даного показника за досліджуваний період (рис. 4) дає можливість зробити наступні висновки. Згідно офіційних статистичних даних частка заробітної плати у структурі ВВП є відносно високою і не постійною величиною, вона коливається в межах від 42% до52%. Найбільше її значення спостерігалось в 2009 (50,6%) та 2013 роках (52%). Найнижче значення - у 2015 році (41,8%). Для порівняння, частка мінімальної заробітної плати в структурі ВВП в середньому становить 16,2% (стандартне відхилення 2,2%), що значно нижче ніж в Європейських країнах. В розвинутих країнах, таких, як США і Японія, частка заробітної плати у ВВП становить більше 75% [12].

Рис. 4. Динаміка частки середньої заробітної плати та мінімальної заробітної плати в структурі валового внутрішнього продукту

Якщо врахувати високий рівень тіньової економіки (навіть враховуючи тіньову заробітну плату) можна зробити припущення, що частка заробітної плати в структурі ВВП є значно нижчою ніж за офіційними даними. Така ситуація (на фоні відносно низької частки заробітної плати в структурі доходів населення) ставить працівників бюджетної сфери на межу виживання, зокрема, в сфері освіти та охорони здоров'я. Це підштовхує до поширення вторинної зайнятості, зменшення мотивації до якісної праці, зменшення конкуренції на ринку праці, збільшення випадків отримання неправомірної вигоди працівниками бюджетної сфери.

Важливою характеристикою динаміки рівня заробітної плати є її вплив на формування пропозиції на ринку праці. Пропозиція послуг праці формується за рахунок економічно активного населення - тих хто працює і тих хто займається пошуком роботи[3]. Для проведення статистичного аналізу впливу заробітної плати на пропозицію послуг праці використання абсолютних величин буде не коректним. По-перше, в Україні спостерігається постійна тенденція до скорочення населення. По-друге, офіційні статистичні дані за останні три роки не враховують тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і міста Севастополь та частини зони проведення антитерористичної операції. Щоб усунути цю проблему пропозицію на ринку праці представлено відносним показником - відношенням кількості економічно активного до кількості населення працездатного віку і проаналізовано вплив темпу зростання середньої заробітної плати на темп зростання цього відношення. Використання для аналізу темпів зростання усуває також проблему не врахування величини тіньової заробітної плати (зроблено припущення, що її частка в середньому залишається не змінною). Встановлено, що між темпами зростання середньої заробітної плати і темпами зростання пропозиції послуг праці є статистичний зв'язок із лагом в один рік (коефіцієнт кореляції рівний 0,72, з лагом в два роки - -0,07, без лага - 0,45). В межах діапазону існуючих змін темпів зростання досліджуваних величин зв'язок між ними описується не лінійною а квадратичною функцією (рис. 5). Математична модель зв'язку між досліджуваними величинами такого виду є логічною з наступних міркувань. По-перше, для пропозиції послуг праці має бути властивий ефект насичення, коли при зростанні заробітної плати кількість зайнятого населення а, отже, і темпи її зростання не збільшуються (теоретично, як приклад, все економічно активне населення є зайнятим, а кількість працездатного населення не зростає). По-друге, при значному зростанні заробітної плати однієї частини членів сім'ї інша частина членів сім'ї можуть дозволити собі не працювати, тобто вони виходять з категорії економічно активного населення. Виходячи з графіка на рис. 5 можна зробити висновок, що коли темпи зростання заробітної плати (по відношенню до попереднього року) перевищують 130% напруженість на ринку праці в Україні починає спадати.

Рис. 5. Залежність темпів зростання відношення економічно активного до населення працездатного віку від темпів зростання середньої заробітної плати

Сучасний її стан такий, що забезпечується лише частина потрібного для відтворення населення. Досліджуючи можливий вплив величини заробітної плати на кількість народжених, можна встановити рівень на якому вона виконує (чи не виконує) свої функції, зокрема, відтворювальну.

заробітний плата економічний

Рис. 6. Залежність темпів зростання кількості народжених в Україні від темпів зростання середньої заробітної плати

Порівнюючи темпи зростання середньої заробітної плати і кількості народжених в Україні було встановлено, що вони корелюються з лагом в один рік (коефіцієнт кореляції рівний 0,81, з лагом в два роки - 0,47, без лага - 0,48). В межах діапазону існуючих змін темпів зростання досліджуваних величин зв'язок між ними найкраще описується не лінійною а квадратичною функцією (рис. 6). Така математична модель зв'язку між досліджуваними величинами є логічною оскільки для народжуваності має бути властивий ефект насичення, коли при зростанні заробітної плати кількість народжених а, отже, і темпи її зростання не збільшуються. При малих доходах сім'я може відкласти народження дитини у зв'язку із неможливістю фінансово і матеріально її утримувати. Збільшення доходів дає таку можливість і кількість народжених зростає. Подальше збільшення заробітної плати не призводить до збільшення народжуваності оскільки починають суттєво впливати інші фактори (кар'єра, психологічний стан, здоров'я, небажання мати більше дітей тощо).

Висновки. До 2017 року заробітна плата не виконувала в повній мірі своїх функцій, зокрема, відтворювальну, регулюючу, стимулюючу. Це призводить до знецінювання праці більшості найманих працівників, зокрема, бюджетної сфери, виникає можливість виплати частини заробітної плати “у конвертах”, “підштовхує” до отримання неправомірної вигоди, посилюється соціальна напруга в суспільстві, нерівність, неформальна та вторинна зайнятість тощо. В порівнянні з розвиненими країнами, спостерігається низький рівень індексу Кейтса, частки заробітної плати в структурі ВВП.

Встановлено, що між темпами зростання середньої заробітної плати і темпами зростання пропозиції послуг праці є статистичний зв'язок із лагом в один рік. Відсоток економічно активного населення по відношенню до населення працездатного віку зростає при умові, що темпи зростання заробітної плати перевищують рівень 115% і далі спостерігається ефект насичення цього показника, тобто далі він залишається практично на одному рівні.

Порівняння темпів зростання середньої заробітної плати і кількості народжених в Україні показало, що вони корелюються з лагом в один рік. Перевищення темпів зростання заробітної плати позначки 117% призводило до зростання через рік кількості народжених.

З метою покращення виконання заробітною платою своїх функцій пропонується.

1. Удосконалити методику розрахунку прожиткового мінімуму, зокрема:

- вчасно враховувати зміни споживчого попиту і структури реальних сукупних витрат населення;

- переглянути терміни споживання непродовольчих товарів у бік скорочення;

- в структурі прожиткового мінімуму враховувати податок на доходи фізичних осіб;

- узгоджувати темпи зростання мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з темпами зростання споживчих цін і тарифами на комунальні послуги.

2. Утримувати індекс Кейтса на рівні 50-60%.

3. Розробити систему економічних і правових заходів для збільшення частки заробітної плати в структурі ВВП, зменшення рівня тіньової економіки та тіньової заробітної плати.

Потребують подальшого дослідження: ефект від значного зростання в 2017 році мінімальної заробітної плати; вплив на економічну поведінку населення різкого падіння реальної заробітної плати на протязі останніх років.

Література

1. Доходи та витрати населення України за ІІI квартал 2016 року [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України

2. Шамборовський Г. О. Динаміка та структура доходів населення в Україні в 1991-2015 рр. / Г. О. Шамборовський. // Агросвіт. - 2016. - №18. - С. 14-20.

3. Лаговський В. В. Економіко-математичне моделювання ринку праці в освітній сфері України: дис. канд. ек. наук: 08.00.11 / Лаговський Володимир Вікторович - Київ, 2009. - 207 с.

4. Про оплату праці. [Електронний ресурс]: Закон України від 24.03.1995 № 108/95-ВР.

5. Демографічна та соціальна статистика [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України

6. Статівка Н. В. Причини та наслідки зниження рівня життя населення в Україні / Н. В. Статівка, А. О. Надточій. // Актуальні проблеми державного управління. - 2016. - №1. - С. 1-9.

7. Про соціально-економічне становище України за січень-березень 2017 року: комплексні статистичні публікації// Державна служба статистики України [Електронний ресурс].

8. Потьомкін С. К. Аналіз структури доходів та витрат домогосподарств / С. К. Потьомкін, І. М. Козлова. // Економіка та управління національним господарством. - 2016. - №13. - С. 172-179.

9. У 2013 році буде посилена боротьба з тіньовими заробітними платами [Електронний ресурс] // Харківська обласна державна адміністрація: [сайт].

10. Луняк І. В. Статистичний аналіз заробітної плати за організаційно-правовими формами [Електронний ресурс] / І. В. Луняк // Ефективна економіка, № 10, 2015

11. Тенденції тіньової економіки в Україні у січні-вересні 2016 року / Тенденції тіньової економіки [Електронний ресурс] // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

12. Слава С. С. Динаміка показників ефективності регулювання оплати праці в Україні / С. С. Слава, О. В. Висіч, В. І. Павлович. // Науковий вісник Ужгородського університету, Серія Економіка.. - 2014. - №3. - С. 20-24.

Размещено на Allbest.ru