Формування економічної поведінки як частина стратегічного управління промисловими підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК ЧАСТИНА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

О.В. Полторацька,

к. е. н., доцент кафедри економіки та підприємництва

Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, м. Київ, Україна

В статті було розглянуто категорію «економічна поведінка» та виявлено послідовність її створення в процесі стратегічного управління промисловим підприємством (об'єднанням). Проаналізовано розширену типізації економічною поведінки промислового підприємства за ключовими ознаками. Визначено, що формування економічної поведінки необхідно розглядати на декількох рівнях управління: стратегічному, тактичному та ситуаційному. Узагальнено, досліджено та наведено ряд прикладів внутрішніх (ключова стратегія розвитку, кінцевий вид продукції, розмір та форма організації підприємства та інше) та зовнішніх (удосконалення законодавчої бази та рівень державного оподаткування, рівень вартості виробничих ресурсів, рівень конкурентної боротьби та інше) факторів впливу на формування економічної поведінки промислового підприємства. Визначено, що економічна поведінка поділяється на два ключових типи: «активна економічна поведінка» та «пасивна економічна поведінка», вибір якої визначається планованими стратегічними цілями промислового підприємства під впливом мінливих економічних умов.

Постановка проблеми. Розвиток сучасних промислових підприємств формує особливу категорію в теорії стратегічного управління «економічну поведінку», що повністю відображає виробничо-економічно-соціальну реакцію підприємства на вплив мінливих умов господарювання. Формування названої категорії здійснюється під впливом цілого ряду факторів, які вимагають узагальнення та дослідження з точки зору ефективного стратегічного управління промисловим підприємством (об'єднанням).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням дослідження економічної поведінки підприємства на різних рівнях управління присвячено роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців, серед яких: О.В. Аксьонова, Г. Беккер, А.Б. Борисов, Н.Ю. Бутенко, Дж. Бьюкенен, Л.О. Василькевич, Б.Є. Грабовецький, Н.П. Карачина, Л.Ш. Лозовський, О.В. Мороз, С.В. Мочерний, Ф. Найт, Д. Норт, А. Ослунд, Г. Саймон, А. Сміт, І. Уільямсон, Л.М. Хоменко та інші.

Метою статті є дослідження факторів, що впливають на формування та зміну економічної поведінки промислового підприємства, як частини комплексного стратегічного управління.

Виклад основного матеріалу. Формування економічної поведінки промислового підприємства або промислового об'єднання - досить комплексне та важливе питання в мінливих умовах розвитку сучасної економічної системи. Питання ефективного генерування економічної поведінки постійно фігурує при стратегічному плануванні, при виборі постачальників та пошуку покупців готової продукції, при розрахунку економічного ефекту та економічному моделюванні перспективи прибутковості в різних економічних умовах.

Згідно [1, c. 315] економічна поведінка формується за такої послідовністю, як: стратегія підприємства, стратегічна поведінка підприємства та економічна поведінка підприємства.

Поняття «економічної поведінки» трактується в економічній літературі як: система цілеспрямованих, професійних дій людини зі застосуванням різних економічних ресурсі, що направлена на одержання користі (вигоди, винагороди, прибутку) [2]; а також мотиваційний зв'язок між постановкою цілей і завдань в організації, з одного боку, і поведінкою персоналу цієї організації, - з іншого [3].

Автор роботи згоден з [4, с. 103], що види економічної поведінки підприємства має розширену типізацію відповідно цілому ряду специфічних ознак, ключові з яких: ринкова орієнтація (ринковий, неринковий); напрям дії (песимістичний, стабілізаційний, оптимістичний); характер дій (вичікування, боротьба, удосконалення, забезпеченість); строковість перспективи розвитку (стратегічний, нестратегічний); пріоритет соціальних факторів (соціально-відповідальний, соціально-орієнтований, антисоціальний); рівень ризику (ризиковий, неризиковий); вид ринкової форми (економічна поведінка в умовах чистої монополії, в умовах монополістичної конкуренції, в умовах олігополії, в умовах чистої конкуренції); пріоритетність функціональної складової (інноваційний, ресурсний, фінансовий, виробничий, маркетинговий, збутовий) та стан та умови розвитку (економічна поведінка безпеки, економічна поведінка виживання, економічна поведінка інертного існування, економічна поведінка зростання).

Слід зазначити, що економічна поведінка промислового підприємства повинна аналізуватися на декількох рівнях управління: стратегічному (вибір ключової стратегії підприємства або промислового об'єднання, освоєння нових ринків збуту), тактичному (впровадження програм розвитку та освоєння нових видів продукції, задля збільшення рівня конкурентоспроможності) та ситуаційному (закупівля техніки, оснащення та матеріалів для ремонтних робіт).

Кожен рівень управління доповнює або формує нові аспекти економічної поведінки промислового підприємства та корегує її під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів (див. рис. 1).

Рис. 1. Внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на формування економічної поведінки промислового підприємства

До ключових внутрішніх факторів, що впливають на формування економічної поведінки промислового підприємства автор роботи відносить:

- ключова стратегія розвитку (від виробництва до збуту продукції: стратегії можливостей щодо ринків / товарів; стратегії інтеграції; стратегії диверсифікації; стратегії по відношенню до продукту та стратегії скорочення);

- кінцевий вид продукції (напівфабрикат - чавун або готова продукція - машини, обладнання);

- логістичні зв'язки між підрозділами підприємства (ефективність інформаційних та транспортних зв'язків між усіма ключовими активами великого підприємства);

- пріоритети у соціальній роботі (комплексні програми соціального захисту, страхування та оздоровлення персоналу підприємств);

- формування портфелю заказів (ефективний збалансований підхід до комплектації замовлень з урахуванням специфіки виробництва та наявності можливості підтримки достатнього рівня якості готової продукції);

- розмір та форма організації підприємства (окреме підприємство або те, що входить до складу промислового об'єднання або актив міжнародної компанії);

- розвиток економічної культури (внутрішні регламентовані процеси компанії);

- охорона праці та промислова безпека (невід'ємна частина стратегічного планування на довгострокову перспективу розвитку підприємства);

- навчання та підвищення кваліфікації персоналу різного рівня (від навчання на робочому місці до підвищення кваліфікації у спеціалізованих центрах);

- рівень екологічного навантаження на навколишнє середовище (особливо актуально для металургійних, хімічних та машинобудівних підприємств);

- наявність внутрішньої системи якості (поетапний контроль за якістю виробництва та зменшення браку у кожному виробничому підрозділі);

- підвищення кваліфікаційного рівня персоналу підприємства.

Прикладом ключової стратегії розвитку російської компанії «АВТОВАЗ» (базовий сценарій розвитку) є поетапне освоєння ринку за рахунок нових видів продукції, а саме: фаза 1 «Виживання та поліпшення якості для збереження лідируючих позицій» (2010-2013 рр.), фаза 2 «Експансія в нові сегменти» (2014-2017 рр.) та фаза 3 «Підтримка лідируючих позицій» (2018-2017 рр.) [5, с. 2].

При формуванні портфелю заказів керівництво компанії «АВТОВАЗ» розподілило свою кінцеву продукцію (автомобілі) на стратегічному рівні та розрахувало розмір потребуємого планового сегменту, який залежить від долю ринку та темпів приросту. Так, за даними [5, с. 4], наприклад, у 2020 р. планується достигнути таких результатів з освоєння ринку (відповідного сегменту) згідно різних моделей автомобілів: R 90 (37%), Priora, C-Class (29%), B-Cross (27%) та F 90 (22%).

Ілюстрація розвитку сучасної економічної культури в ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» - це створення Комітету з корпоративного управління, контрою та етики в 2013 р., який регламентує прозорість і відкритість ділових відносин в колективі. Компанія прийняла процедуру декларування конфліктів інтересів. Дана процедура описує основні види конфліктів інтересів, з якими можуть зіткнутися працівники, передбачає їх декларування і врегулювання з дотриманням чинного українського законодавства.

Прикладом пріоритету у соціальній роботі може бути проект громадського союзу «Зелений центр Метінвест» (ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ») [6] запровадив проект з метою озеленення міст в промислових регіонах України, що покращить рівень екологічного навантаження на промислові регіони. У 2013 - 2014 роках було відремонтовано 208 об'єктів соціального призначення, на програму було спрямовано близько 50 млн. грн. А загальна сума соціальних інистій у 2014 р. склала 133 млн. грн, що на 37,11% більше у порівнянні з 2013 р. та на 130,9% у порівнянні з 2011 р. [7, с. 56]

Рівень екологічного навантаження на навколишнє середовище металургійних підприємств є одним із найбільших в Україні, тому витрати на природоохоронні заходи компанії ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» в 2014 р. склали 4 250,9 млн. грн., що більше ніж в 2013 р на 19,1% та на 19,7% в порівнянні з 2012 р. [7, с. 20] У 2014 р. впроваджено та сертифіковано систему екологічного менеджменту на ПАТ «МКК «Азовсталь», а загальний рівень викидів в атмосферу в 2014 р. знизився на 18,03% (437,3 тис. т) та на 24,34% [7, с. 21]. У 2014 р. скиди стічних вод в Азовське море скоротилися в порівнянні з 2012 р. на 25% [7, с. 26].

Вкладення в охорону праці та промислову безпеку ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» в 2014 р. склали 1134,8 млн. грн, що на 22,85% більше, ніж а 2013 р. та на 12,94% більше ніж у 2012 р. [7, с. 32]

Фактор наявність внутрішньої системи якості в компанії ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», наприклад, - це введення в 2013 році в дію регламент проведення аудитів системи управління якістю. За допомогою контролю визначилися можливості для поліпшень, а також проводилась розробку коригувальні та запобіжні заходів. За українським підприємствам металургійного дивізіону в 2013 - 2014 роках вдалося знизити рівень продукції, яка не відповідає вимогам клієнтів - з 3,47% в 2012 р. до 1,11% в 2014 р. [7, с. 11]

Підвищення кваліфікаційного рівня персоналу підприємства на прикладі ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» - це впровадження декількох сучасних освітніх програм для робітників різного рівня: «ДНК менеджеранту Метінвест» (менеджер молодшої ланки), «Вектор розвитку» (менеджери середньої ланки), «Академія лідерства» (управління бізнесом) та INSEAD (управління групою).

Фактор навчання та підвищення кваліфікації охоплює не тільки навчання з програм професійних, а також навчання у сфері хорони праці та промислової безпеки. Так, у 2009 - 2014 рр. на ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» було впроваджено декілька спеціалізованих програм навчання (стандартів), які спрямовані на забезпечення безпеки працівників, а саме: «Організація безпечної роботи на висоті», «Оцінка та зниження ризиків виробничих процесів», «Забезпечення безпеки робіт, що виконуються у замкнутому просторі», «Забезпечення безпеки робіт, що виконуються підрядними організаціями», «Аудити безпеки на промислових підприємствах Групи Метінвест» та інші. А також у 2013 - 2014 рр. були проведена комплексна програма «СТОП-годинник» за виробничими темами: електробезпека, небезпеки чадного газу, небезпеки, що пов'язана з обладнанням повільного руху, транспортної безпеки.

До ключових зовнішніх факторів, що впливають на формування економічної поведінки промислового підприємства автор роботи відносить:

- удосконалення законодавчої бази та рівень державного оподаткування;

- рівень вартості виробничих ресурсів (на сучасних металургійних підприємствах доступність ціни на виробничі сировинні ресурси вирішена за рахунок придбання гірничорудних підприємств);

- рівень конкурентної боротьби (промислові українські підприємства відчувають високий рівень конкурентної боротьбу на міжнародному ринку з підприємствами таких країн як: Індія, Китай, Росія, Німеччина);

- рівень ринкового розвитку (світові металургійні та машинобудівні ринки більш розширені, ніж місцеві та регіональні, за рахунок наявності більшої кількості як покупців, так і продавців при наявності високого рівня якості пропонованої продукції);

- сучасні досягнення науково-технічного прогресу (використання нових енергетичних джерел, матеріалів, підходів до управління, відмова від застарілих виробничих процесів та обладнання);

- взаємодія з постачальниками (аналіз ринку виробників необхідних ключових ресурсів та обладнання з урахуванням нових ринкових тенденцій та якості готової продукції);

- взаємодія зі споживачами (маркетингова діяльність та необхідне розширення асортименту продукції з потрібним рівнем якості);

- специфічні умови функціонування ринку (окремі види машинобудівної продукції можуть виготовлятися протягом декількох років та готовий виріб має бути виконано на сучасному рівні - літальні, космічні апарати);

- рівень розвитку інформаційних технологій та систем (в деяких компаніях зміни рівня інформаційних систем (згідно новому технологічному укладу) дозволяє повністю змінювати ключову стратегію розвитку підприємства, об'єднання та галузі в цілому).

Подальше збалансоване удосконалення законодавчої бази разом із рівнем державного оподаткування дозволяє промисловим підприємствам системно прогнозувати розвиток підприємства на необхідному рівні та формувати чіткі стратегічні цілі, що в свою чергу формує та оновлює економічну поведінку промислового підприємства у нових планових термінах.

Рівень вартості виробничих ресурсів є одним із ключових факторів, що впливають на формування економічної поведінки: рівень виробничої собівартості дозволяє прогнозувати дохідну частину роботи підприємства в плановому періоді та збільшувати рівень конкурентоспроможності при наявності можливості впровадження ресурсозберігаючих заходів та інших конкурентних переваг. Наприклад, ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» має можливість контролювати рівень цін на окремі сировинні ресурси за рахунок володіння виробництвами (підприємствами) у споріднених галузях: від сировинної до прокатної продукції (гірничодобувний дивізіон - 6 компаній та металургійний дивізіон - 12 компаній).

Розвиток ринку (місцевого, регіонального, міжнародного) тісно пов'язан із рівнем конкурентної боротьби між однотипними підприємствами, саме вона формує економічну поведінку як «відповідь» на створення комплексних умов існування як підприємства, так і його продуктової лінійки, якості товару та формування нових довгострокових та короткострокових стратегічних цілей.

Автор роботи згоден із думкою [8], що в загальному вигляді економічна поведінка формується під впливом багатьох факторів, до які умовно можна поділити на дві групи: 1) економічні фактори: виробничі відносини; комерційні відносини (відносини обміну); відносини споживання; 2) соціально-психологічні фактори: природні людські потреби; соціальні цінності; культурні традиції; правила етики тощо.

Слід відзначити, що в великих промислових підприємствах, особливо в сучасних мінливих економічних умовах розвитку, економічна поведінка, на думку автора, повинна поділяється на два ключових типи: перший тип «активна економічна поведінка» (завоювання нових ринків збуту, збільшення ринкової частки на діючих ринках, придбання нових виробничих потужностей, розробка нових видів продукції, впровадження ресурсозберігаючих виробничо-економічних програм та інше) та другий тип «пасивна економічна поведінка» (збереження ринкової частки, політика скорочення внутрішніх витрат без можливості серйозних капітальних вкладень, скорочення кількості персоналу та зниження рівня заробітної плати та інше).

У роботі проаналізовано комплексне поняття «економічної поведінки» промислового підприємства та досліджено типи економічної поведінки підприємства має розширену типізацію відповідно цілому ряду специфічних ознак, ключові з яких: ринкова орієнтація, напрям дії, характер дій, строковість перспективи розвитку, пріоритет соціальних факторів, рівень ризику, вид ринкової форми, пріоритетність функціональної складової та стан та умови розвитку.

На основі дослідження різних рівнів стратегічного управління автором виділено та розглянуто два напрями факторів, що впливають на формування економічної поведінки промислового підприємства (промислового об'єднання), як частини стратегічного управління в різних умовах функціонування, а саме: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх факторів відносяться: ключова стратегія розвитку, кінцевий вид продукції, логістичні зв'язки між підрозділами підприємства (активами об'єднання), пріоритети у соціальній роботі, формування портфелю заказів, розмір та форма організації підприємства, розвиток економічної культури, охорона праці та промислова безпека, навчання та підвищення кваліфікації персоналу різного рівня, рівень екологічного навантаження на навколишнє середовище, наявність внутрішньої системи якості та підвищення кваліфікаційного рівня персоналу підприємства.

До зовнішніх факторів відносяться: удосконалення законодавчої бази та рівень державного оподаткування; рівень цін на виробничі ресурси; рівень конкурентної боротьби; рівень ринкового розвитку; сучасні досягнення науково-технічного прогресу; взаємодія з постачальниками; взаємодія зі споживачами; специфічні умови функціонування ринку; рівень розвитку інформаційних технологій та систем.

Досліджено, що економічна поведінка сучасного промислового підприємства поділяється на два типи: перший тип «активна економічна поведінка» та другий тип «пасивна економічна поведінка». Вибір типу економічної поведінки визначається планованими стратегічними цілями промислового підприємства (об'єднання) під впливом мінливих економічних умов.

економічний поведінка управлінський кваліфікація

Список літератури

1. Цапенко В. Ю. Економічна поведінка підприємств як основа для прийняття управлінських рішень / В. Ю. Цапенко // БІЗНЕСІНФОРМ. - 2014. - № 11. - С. 313 - 317.

2. Психологія економічної поведінки. Поняття «економічна поведінка» та її види

3. Грицанов А. А. Социология: энциклопедия / сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. - Минск: Книжный Дом, 2003. - 1312 с.

4. Карачина Н. П. Економічна поведінка машинобудівних підприємств: теорія, методологія, практика управління: монографія / Н. П. Карачина. - Вінниця: Книга-Вега, 2010. - 416 с.

5. Программа развития компании «АВТОВАЗ» до 2020 г.

7. Соціальний звіт ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» за 2013-2014 рр.

8. Козлова І.М. Визначення сутності поняття «економічна поведінка» суб'єктів господарювання / І.М. Козлова // Сучасні проблеми управління підприємством: теорія та практика. Міжнародна науково-практична конференція. 24-25 березня 2016 р. м. Харків. - Х.: Видавництво «НТМТ», 2016. - С. 54 - 57.

Размещено на Allbest.ru