Система справляння доходів бюджету

Валовий внутрішній продукт – основне джерело доходів держави. Фінансування виконання органами державної влади загальнодержавних функцій, визначених Конституцією. Зовнішні та внутрішні фактори впливу на доходи бюджету. Нарахування та обчислення податків.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2017
Размер файла 79,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система справляння доходів бюджету

Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт, частину якого вона використовує. Причому, використовує лише ту частину, яка переходить у її власність без будь-яких умов і обов'язків по відношенню до інших осіб у вигляді різного виду платежів. Саме ця частина ВВП і складає державні доходи, якими можуть розпоряджатися органи державної влади.

Доходи державного бюджету - поняття більш вужче, ніж доходи держави. Доходи Державного бюджету України є частиною доходів держави, яка використовується для фінансування виконання органами державної влади загальнодержавних функцій, які визначені Конституцією України.

На рівень доходів державного бюджету впливають зовнішні та внутрішні фактори, які можуть мати економічне, соціальне, політичне, національне спрямування. Розглянемо економічний напрям як найбільш вагомий (рис. 1).

Система справляння доходів бюджету визначена Бюджетним і Податковим кодексами України, відповідно до яких суб'єктами роботи щодо мобілізації доходів бюджету визнано Верховну Раду України, місцеві ради, Кабінет Міністрів України, фінансовий апарат держави (Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба, Державна казначейська служба), платників податків.

Рис. 1. Зовнішні та внутрішні фактори впливу на доходи бюджету

Робота по мобілізації доходів бюджету включає в себе такі основні елементи:

- встановлення правової бази (законодавчої бази та інструктивно-методичного забезпечення);

- нарахування та обчислення податків, податкових і неподаткових платежів, інших видів доходів та їх облік;

- визначення способів утримання та стягнення податків (з джерела сплати, за платіжним повідомленням, за податковою декларацією) інших видів доходів;

- розрахунки із бюджетом - визначення форм і способів мобілізації доходів бюджету.

Безпосередню роботу по мобілізації доходів бюджету відповідно до статті 50 Бюджетного кодексу України виконують органи стягнення, до яких відносяться: Державна фіскальна служба України, інші органи (так звані каси спеціальних збірників, зокрема: адміністрації ринків, сільські ради, окремі підрозділи органів МВС України, нотаріальні контори тощо). Бухгалтерський облік надходжень до бюджету та касове виконання бюджету здійснюють органи Державної казначейської служби України.

Найбільшу частку доходів бюджету мобілізують органи Державної фіскальної служби України. У складі органів державної фіскальної служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Визначення суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів регулюються статтями 54-60 Податкового кодексу України.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV Податкового кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим кодексом або іншим законодавством.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку,

передбаченого Податковим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковим кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Податковим кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації), крім неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

бюджет фінансування валовий дохід

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність і призначення бюджету, вплив на економічний та соціальний розвиток суспільства через фінансування пріоритетних сфер та напрямів вкладень коштів. Видатки бюджету залежно від розподілу функцій між державою й органами місцевого самоврядування.

    контрольная работа [277,0 K], добавлен 27.11.2013

  • Фіскальна політика теж тісно пов'язана з держбюджетом, але у неї при цьому свій особливий (податковий)"акцент". Податково-бюджетна політика. Фіскальною можна назвати політику держави в області податків як головного джерела доходів державного бюджету.

    реферат [117,0 K], добавлен 24.12.2008

  • Джерела отримання доходів. Суспільні фонди споживання. Сутність і механізм розподілу доходів. Проблеми, що пов’язані з розподілом доходів. Аналіз розподілу доходів в Україні. Особливості політики держави у галузі регулювання і перерозподілу доходів.

    реферат [117,0 K], добавлен 18.12.2013

  • Формування доходів сім’ї, їх використання, особливості узгодження витрат. Джерела доходів сімейного бюджету, структура витрат. Взаємовідности домогосподарства з державою. Прожитковий мінімум. Купівельна спроможність грошей. Пенсійний, соціальний фонд.

    презентация [543,4 K], добавлен 27.10.2016

  • Доходи населення як політико-економічна категорія. Сутність, види і джерела формування доходів населення. Функціональний розподіл доходів (марксистська та маржиналістична концепції). Диференціація доходів населення. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.

    курсовая работа [65,7 K], добавлен 19.08.2014

  • Основні економічні школи про розподіл доходів. Сутність, види і джерела доходів. Сутність і механізм розподілу доходів, шляхи його вдосконалення. Нерівність в розподілі доходів. Аналіз розподілення та державне регулювання доходів в Україні.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 02.12.2011

  • Поняття і різноманітні види доходів. Розподіл доходів населення та його форми. Способи виміру нерівності доходів населення, побудова кривої Лоренца. Система його соціального захисту. Співвідношення справедливості та рівності у розподілі доходів.

    реферат [231,6 K], добавлен 01.10.2014

  • Суть і види процесу відтворення. Сукупний суспільний продукт: валовий суспільний продукт-ВСП, кінцевий суспільний продукт-КСП, валовий національний продукт-ВНП, валовий внутрішній продукт-ВВП. Реалізація ССП при простому і розширеному відтворенні.

    реферат [20,3 K], добавлен 20.11.2007

  • Речі та послуги як невід’ємна частина суспільного продукту. Обчислення суспільного продукту: система національних рахунків та балансу народного господарства. Сучасні форми суспільного продукту: валовий суспільний і внутрішній продукт, національний дохід.

    курсовая работа [45,1 K], добавлен 07.02.2011

  • Вивчення особливостей формування різного виду доходів державного бюджету. Аналіз фактологічного матеріалу Держкомстату України про стан доходів України. Економічні відносини, що виступають з приводу формування централізованих фондів грошових коштів.

    курсовая работа [588,4 K], добавлен 17.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.