Аналіз динаміки та структури національних заощаджень в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНЕСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

РЕФЕРАТ

З предмету : Макроекономіка

На тему : "Аналіз динаміки та структури національних заощаджень в Україні"

Виконала: Ворона Діана Ігорівна

студент(ка) 2- го курсу,

спеціальність - 6401

група : УПО-201

"Аналіз динаміки та структури національних заощаджень в Україні"

Перш ніж проаналізувати структуру та динаміку національних заощаджень в Україні, з`ясуємо основні макроекономічні визначення економічних категорій, пов`язаних з заощадженнями, та фактори, що на них впливають.

Заощадження -- це частина доходу, що не споживається. Отже, заощадження З дорівнюють національному доходу НД мінус споживання С:

З = НД - С.

Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації та держава. У ринковій економіці основними об'єктами заощадження є домогосподарства і підприємства.

Економічні дослідження показують, що дохід є визначальним компонентом не тільки споживання, а й заощадження. Багаті заощаджують більше ніж бідні не тільки в абсолютних цифрах, а також як процент від доходу. Часто найбідніші витрачають більше ніж заробляють. Тому, як правило, замість заощадження зростають борги.

Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) визначається як частка кожної додаткової гривні доходу, що йде на додаткове заощадження, тобто

Сума видатків з національного доходу на споживання плюс сума використання національного доходу на заощадження повинні дорівнювати обсягу національного доходу країни. Правда, в реальній дійсності така рівність досягається не завжди. Але за теорією слід виходити з того, що національний дохід дорівнює сумі споживання й заощадження:

НД = С + З.

Якщо ГСС дорівнює 0,80, то ГСЗ має дорівнювати 0,20. Сума ГСС та ГСЗ повинна обов'язково дорівнювати одиниці. Отже, ГСЗ = 1 - ГСС.

Заощадження є вартісним показником інвестицій і нагромадження капіталу. Поняття інвестицій застосовують, щоб позначити збільшення запасу матеріальних капітальних благ. Відповідно інвестиції мають місце тоді, коли є заощадження і коли за їх рахунок створюється реальний капітал.

Отже, між заощадженнями та інвестиціями існує прямий зв'язок. Його можна розглядати, приміром, на рівні корпорації і в масштабі суспільного відтворення. В останньому разі визнають національні заощадження і норму національних заощаджень.

Дамо визначення цих категорій економічного відтворення з погляду національного доходу. Національні заощадження -- це та частина національного доходу, яка не використовується на споживання, тому що має бути спрямована на нагромадження капіталу і багатства країни. Це -- чисті заощадження і чисті нагромадження.

Норма національного заощадження (ННЗ), визначається за формулою:

де З -- обсяги заощадження національного доходу, наприклад, за рік. Заощадження, здійснювані за рахунок національного доходу називаються чистими заощадженнями.

Оптимальною нормою національного заощадження вважається 20--25%. Між нормою національного заощадження, інвестиціями і темпами економічного зростання існує тісний взаємозв'язок. Тому кожна країна особливу увагу звертає на стимулювання схильності населення, домогосподарств, підприємств до заощадження.

Термін «національні заощадження» використовується для позначення тієї частини сукупних заощаджень, які знаходяться на депозитах, пропонованих якійсь із програм руху за національні заощадження. Сюди входять в основному державні ощадні сертифікати, преміальні ощадні облігації, програми накопичення у міру отримання заробітку і рахунки в Національному ощадному банку. Різні пропоновані програми заощаджень мають основною метою залучення особистих заощаджень, хоча в цій формі також зберігається і невелика частка заощаджень корпорацій. Необхідно підкреслити, що «національні заощадження» не охоплюють всіх заощаджень суспільства.

Рух за національні заощадження дозволяє отримувати кошти від приватного сектора економіки, які можна направити в державний сектор для фінансування урядових витрат. Таким чином, гроші, вкладені в програму національних заощаджень, можна розглядати як кошти, надані в кредит уряду Використовуючи рух за національні заощадження, уряд намагається стимулювати приватні заощадження як для того, щоб отримати фінансові ресурси, так і для скорочення витрат частнихліц. Обидва аспекти важливі.

Якби уряду не вдалося забезпечити частку свого фінансування таким способом, йому довелося б вдатися до інших методів, наприклад до збільшення податків. Скорочення приватних витрат набуває особливої важливості в ті періоди, коли необхідно знизити рівень споживання приватного сектора, наприклад під час війни або при високих темпах інфляції.

Таблиця 1. Поділ та властивості заощаджень відповідно до класифікаційних характеристик*

Проведений аналіз обсягу та динаміки приросту заощаджень населення України протягом 2005-2014 років показав у їх розмірах та структурі значні коливання (табл. 2). Видно, що 2006 до 2012 року загальний обсяг заощаджень у номінальному виразі зростав досить значними темпами. Особливе пожвавлення схильності фізичних осіб до заощаджень спостерігалося протягом 2005-2007 років, а в 2008 та першій половині 2009 року схильність до заощаджень дещо знизилася у зв'язку з фінансовою кризою. Різке зменшення заощаджень спостерігаємо у 2013 році, що було зумовлене нестабільною політичною та економічною ситуацією в Україні.

Таблиця 2. Обсяги та динаміка заощаджень населення України в 2005-2014 роках, млн грн*.

Дані Національного банку України, які стосуються розміщення заощаджень населення, показали, що за останніми роками обсяги депозитів зростають (табл. 3, табл. 4).

Таблиця 3. Динаміка заощаджень населення України за строками вкладень у 2010-2014 роках*

Аналізуючи зміни динаміки заощаджень за термінами погашення, зауважимо, що населення надає перевагу короткостроковим вкладам. Так у 2009 році короткострокові депозити зросли майже вдвічі, а вклади на довгостроковий період (на рік і більше) майже у два рази зменшилися. Такі тенденції, на нашу думку, можна пояснити низькою довірою населення до банківських установ, збільшенням споживчих витрат, необхідністю погашення раніше отриманих кредитів.

Таблиця 4. Динаміка заощаджень населення України за видами валют у 2010-2014 роках*

Проведений аналіз показав, що, незважаючи на девальваційні очікування, переважають заощадження населення у національній валюті. Заощадження у доларах США та євро за останні роки зростають, хоча їх ліквідність у порівнянні з гривневими вкладами є нижчою.

Крім депозитних проектів, серед українців високим попитом користуються капіталовкладення у купівлю житла та іншої нерухомості для ведення підприємницької діяльності (з метою отримання доходу від оренди). Часто це здійснюється шляхом оформлення іпотечного кредиту на різних умовах та з урахуванням ризику проекту за такими критеріями, як: надійність забудовника, строк кредитування, розмір першого внеску, ставка іпотечного кредитування, додаткові комісії тощо.

Вітчизняні комерційні банківські установи пропонують населенню близько 200 видів різноманітних продуктів та послуг, до прикладу: операції з державними цінними паперами, операції з корпоративними облігаціями, муніципальними облігаціями та облігаціями банків; операції з векселями; операції з акціями [5, с. 91].

Окрім банківських установ, населення може розміщувати свої заощадження у небанківських кредитних установах. Важливим інструментом для збереження і накопичення заощаджень українців є небанківські фінансові посередники (інститути спільного інвестування; страхові компанії; недержавні пенсійні фонди), які пропонують населенню різні види послуг.

Згідно із звітом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг за величиною сукупних активів провідні позиції у сегменті небанківських фінансових інституцій на початок 2014 року займали страхові компанії - близько 65 %, кредитні установи - понад 18 %, недержавні пенсійні фонди -майже 2 % та інші фінансові організації - близько 15 % [6]. Незважаючи на такі позитивні тенденції, загальна частка небанківських інститутів на ринку фінансових послуг залишається малою.

Протягом 2013-2014 років спостерігалось значне збільшення кількості учасників ринку небанківських фінансових послуг, зокрема це стосується фінансових, факторингових, лізингових компаній та ломбардів. Однак при цьому відбулось скорочення кількості діючих страхових компаній та недержавних пенсійних фондів.

Це дозволяє зробити висновок, що, попри всю складність фінансової ситуації, в Україні є об'єктивні передумови для залучення заощаджень населення у економічний колообіг та перетворення їх в інвестиції, що є одною із основних передумов економічного зростання в Україні.

Зазначене засвідчує, що в таких умовах має суттєво підвищитись роль державних органів у стимулюванні та посиленні мотивації населення до здійснення організованих заощаджень. Серед таких напрямків можна запропонувати:

- підвищення фінансового потенціалу населення шляхом: активізації його економічної поведінки; посилення стимулюючої функції податків; розширення легальних джерел додаткових доходів; підтримки підприємницької діяльності; реалізації механізмів соціального захисту;

- повернення довіри громадян до фінансового сектора економіки, управління ризиками та мінімізацію трансакційних витрат в умовах кризи та нестабільності економічного розвитку;

- розвиток системи страхування заощаджень та гарантування збереження вкладів;

- створення мотиваційних передумов до заощадження.

Висновок

заощадження фінансовий актив національний

Основними проблемами, які необхідно розв'язати з метою підвищення ролі заощаджень населення у зростанні національної економіки, є:

- відновлення довіри населення до банків, яка б дозволила фінансовим ресурсам громадян, що таки потрапляють у банки, стати повноцінними інвестиціями, позаяк значну частку кредитів їх розпорядники спрямовують на короткотермінові проекти;

- спрощення структури фінансових активів населення. Адже якщо в розвинених країнах найбільші частки приросту заощаджень фізичних осіб припадають на корпоративні цінні папери та страхові фонди, то в Україні їх спрямовують на депозитні рахунки комерційних банків або кредитування житлового будівництва;

- розвиток фондового ринку та ринкового середовища в орієнтації до залучення заощаджень населення.

Список літератури

1. Макконелл, К. Экономикс: принципы, проблемы и політика: в 2 т./ К. Р. Макконелл, С. Л. Брю; [пер. с англ. 11-го изд.]. - К.: Хагар-Демос, 1993. - Т. 1. - С. 106.

2. Степанова, А. А. Заощадження домогосподарств як важливий інвестиційний ресурс країни / А. А. Степанова, Є. Удод // Вісник КНУ. Серія економіка № 136/2012 - С. 45-49.

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.bank.gov.ua/

5. Рамський, А. Ю. Інвестиційний потенціал домогосподарств : монографія /А. Ю. Рамський. -- К. : КНУТД, 2014. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru