Товар та його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Товар та його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі

Ключовою категорією товарного виробництва є товар.

Товар - це продукт праці, який завдяки його властивостям задовольняє певні людські потреби і здатний обмінюватись на інші блага (рис. 6.3).

Отже, товар має дві властивості: споживчу вартість і вартість (рис. 6.4). Споживча вартість - це здатність товару задовольняти певні людські потреби (як особисті, так і виробничі). Проте продукт праці, який виступає як споживча вартість, - це ще не товар.

Споживча вартість стає товаром, коли вона призначається для задоволення потреб інших людей і обмінюється на інші споживчі вартості в певному співвідношенні (наприклад, учнівська ручка дорівнює одному яблуку або одній гривні).

Кількісні пропорції, які утворюються в результаті обміну товарів називають міновою вартістю. Якщо різні товари обмінюються в певних пропорціях, це означає, що в них є щось спільне, що робить їх сумірними, а саме: вони є продуктами праці. Завдяки тому, що різні споживчі вартості є результатом праці взагалі, незалежно від її конкурентної форми, формується вартість товару. Вона виявляється тільки під час обміну.

Споживча вартість і вартість - це дві сторони однієї медалі, вони існувати одна без іншої не можуть. Так, якщо одна вироблена річ не задовольняє чиєїсь потреби (тобто не має споживчої вартості), то вона не має і вартості. З іншого боку, споживча вартість не існує без вартості, бо вона може задовольнити чиюсь потребу лише після реалізації вартості в процесі обміну.

У теоретичному плані цей аспект проблеми досить складний, тому він спричинив серйозні дискусії і зумовив появу багатьох теорій вартості.

Величина вартості товару. Закон вартості та його функції

Вперше проблему, що визначає кількісні пропорції в обміні одного товару на інші, поставив Арістотель. Проте відповіді на це питання були запропоновані різноманітні. До найбільш вагомих і розповсюджених теорій необхідно віднести трудову теорію вартості.

Основу цієї теорії заклали англійські економісти У. Петті, А. Сміт і Д. Рікардо. Свого подальшого розвитку ця теорія набула у працях К. Маркса, який розробив учення про двоїстий характер праці і на основі цього конкретизував основні положення класиків.

За теорією К. Маркса, єдиним джерелом вартості є праця, яка становить субстанцію, або внутрішній її зміст. Поділивши працю на конкретну і абстрактну, К. Маркс показав, що конкретна праця створює в товарі споживчу вартість, а абстрактна -вартість. При цьому, за Марксом, джерелом вартості виступає лише витрата живої абстрактної праці найманого працівника.

Абстрактна праця є тим загальним у праці різних виробників, що дозволяє прирівнювати різні споживчі вартості одна до одної. Вартість виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння витрат їхньої праці на виробництво товару.

У другій половині ХІХ ст. поряд із трудовою теорією вартості виникла і отримала значне поширення принципово нова концепція вартості - маржиналістська теорія граничної корисності (У. Джевонс, К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, Л. Вальрас та ін.)

Прихильники цієї концепції визначають вартість, виходячи із суб'єктивних оцінок покупців міри корисності результату. Якщо існує достатня кількість блага (наприклад вода), то якою не була б його сукупна корисність, корисність останньої одиниці дорівнюватиме нулю. І навпаки, якщо сукупна корисність усіх наявних благ (наприклад діамантів) не надто велика, то їхня обмежена кількість робить цінність останнього (граничного) екземпляра дуже високою. Таким чином, останній екземпляр певного блага, що задовольняє "граничну потребу", має граничну корисність, яка визначає ринкову цінність цього блага.

Поряд із трудовою теорією вартості і теорією граничної корисності, які, на думку сучасних економістів нібито заперечують одна одну, в економічній науці сформувалися ще дві відомі самостійні теорії: теорія витрат виробництва і теорія трьох факторів виробництва.

Представник першої теорії (Дж. Мілль, Д. Мак-Куллох, Р. Торренс) вартість зводили до витрат виробництва (витрати на засоби виробництва та оплату праці), тобто вважали, що вартість створюється не лише живою (як стверджував К. Маркс), а й минулою, уречевленою працею.

Теорія трьох факторів виробництва розроблена французькими економістами Ж. Б. Сеєм та Ф. Бастіа. На їхню думку, вартість є результатом витрат трьох основних факторів: праці, капіталу і землі. Кожний з цих факторів створює відповідну частину вартості: праця - заробітну плату, капітал - відсоток, а земля - ренту.

Розглянуті теорії, хоча й не були повною мірою досконалими і постійно перебували в полі критичного аналізу, все ж таки розвинули економічну думку в розумінні механізмів функціонування товарного виробництва, дали змогу виділити основні чинники, які впливають на міру вартості.

Аніскільки не применшуючи заслуг класиків трудової теорії вартості, слід відзначити, що в її межах існували різні погляди на міри вартості.

А. Сміт за міру вартості брав робочий час, Д. Рікардо - робочий час на виробництво товару за гірших умов виробництва. К Маркс визначав величину вартості товару суспільно-необхідним робочим часом (СНРЧ), який витрачається на виробництво продукції за суспільно-нормальних умов виробництва і при середньому рівні вмілості та інтенсивності праці.

Інакше кажучи, суспільно-необхідний робочий час віддзеркалює середні умови виробництва того чи іншого товару і за цих умов створюється переважна частина даного товару.

Так, якщо суспільно-необхідний робочий час на виробництво певного товару становить 8 год., то скільки б окремі товаровиробники не витрачали свого індивідуального робочого часу на виготовлення тотожніх товарів, ринок буде сприймати кожен з них як вартість, що дорівнює 8 год. робочого часу.

Неспівпадіння індивідуального та суспільно-необхідного робочого часу є проявом суперечності між приватною конкретною працею та суспільною абстрактною працею. Її наслідком є збагачення одних товаровиробників та розорення інших.

Ця суперечність є внутрішнім чинником розвитку простого товарного виробництва, у процесі якого відбувається диференціація товаровиробників та перетворення його на капіталістичне товарне виробництво. Основні чинники, що впливають на величину вартості товару, - продуктивність, інтенсивність та складність праці, зі зміною яких змінюється і величина вартості товару, а отже, вона є величиною непостійною.

Залежність величини вартості від продуктивності, інтенсивності та складності праці означає, що вартість і мінова вартість співвідносяться як сутність і форма вияву сутності, а також, що вартість і мінова вартість є різними, хоча й органічно пов'язаними категоріями, які не можна ототожнювати. Вартість товарів може змінюватися за незмінності їх мінової вартості, і навпаки, при зміні вартості товарів їх мінова вартість може залишатись незмінною.

Залежність кількісних пропорцій обміну товарів від величини їх вартості є виявом дії закону вартості притаманному товарному виробництву.

Закон вартості (рис. 6.5):

По-перше виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між індивідуальним і суспільно-необхідним робочим часом.

По-друге, це закон, який передбачає що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

По-третє, це закон який характеризує наявність сталих зв'язків між виробниками одного виду товарів через конкуренцію, при якій здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого.

По-четверте, закон вартості характеризує наявність сталого зв'язку між попитом і пропозицією.

По-п'яте, цей закон виражає внутрішньо необхідні і сталі зв'язки між вартістю і цінами товарів, тому закон вартості на практиці і проявляється як закон цін.

Інакше кажучи, механізм закону вартості проявляється через стихійне відхилення цін (які є ринковими індикаторами) від суспільно-необхідних витрат праці.

Через механізм цін закон вартості виконує такі функції:

1) функцію стихійного регулятора виробництва;

2) функцію рушійної сили розвитку продуктивних сил;

3) функцію диференціації товаровиробників.

Виявлення і науково обґрунтована характеристика цих функцій дає змогу говорити про історичну обмеженість закону вартості. Він у повному обсязі діяв у простому товарному виробництві (тоді середні ціни збігалися з вартістю товару). При капіталістичному товарному виробництві закон вартості сильно трансформувався. Це призвело до того, що ринкові ціни, як правило, не збігалися з вартістю. Більше того, вони почали відхилятися від середніх, суспільно-необхідних витрат виробництва. З'являються так звана ціна виробництва, монопольна та інші ціни. Відповідно, з'являються і різні теорії, які пояснюють причини такої трансформації.

Форми економічної діяльності

Форми економічної діяльності відображають стан продуктивних сил і виробничих відносин з точки зору суспільного поділу і кооперації праці, ступені відокремлення або з'єднання людей відносинами власності

Рис. 6.1. Форми економічної діяльності

Товарне виробництво - розвинута форма економічної діяльності

Товарне виробництво - це така організація суспільного господарства, коли продукти виробляються відокремленими спеціалізованими виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж на ринку цих продуктів, що стають товарами

Рис. 6.2. Товарне виробництво - розвинута форма економічної діяльності

Товар і його властивості

Товар - це продукт праці, який завдяки його властивостям задовольняє певні людські потреби

Рис. 6.3. Товар і його властивості

Двоїстий характер праці

Якщо товар є щось двоїсте, то і втілена в нього праця також має двоїстий характер

Рис. 6.4. Двоїстий характер праці

Закон вартості

Закон вартості - внутрішньо необхідний об'єктивний і сталий зв'язок між суспільно необхідною працею (затраченою на виробництво товару з урахуванням його відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції

Рис. 6.5. Закон вартості

Практикум

Основні терміни і поняття

Натуральне виробництво

Товарне виробництво

Етапи розвитку товарного виробництва

Просте товарне виробництво

Розвинуте товарне виробництво

Товар

Двоїстий характер праці

Суперечності товарного виробництва

Споживча вартість

Мінова вартість

Трудова теорія вартості

Абстрактна праця

Конкретна праця

Теорія трьох факторів виробництва

Закон вартості

Функції закону вартості

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення натурального виробництва.

2. Дайте визначення товарного виробництва.

3. Покажіть відмінності між товарним і натуральним виробництвом.

4. Які умови виникнення товарного виробництва?

5. Розкажіть про основні етапи розвитку товарного виробництва.

6. Які загальні риси і відмінності простого й розвинутого товарного виробництва?

7. Назвіть основні фактори виробництва і розкрийте їхній взаємозв'язок.

8. У чому полягає суть закону вартості?

9. Товар і його властивості.

10. Вартість і споживча вартість, як вони співвідносяться між собою.

11. Мінова вартість і її співвідношення із вартістю товара.

12. Теорії вартості: трудова теорія вартості; трифакторна концепція; теорія граничної корисності; теорія граничних величин; теорія споживчої поведінки.

13. Конкретна і абстрактна праця.

14. Назвіть основні функції закону вартості?

15. Зіставте теорію трудової вартості з теорією граничної корисності і обґрунтуйте, чому їх необхідно поєднувати?

Теми рефератів

1. Закономірності еволюції економічних форм господарювання.

2. Трудова теорія вартості і теорія граничної корисності: сутність розходжень.

3. Сучасний етап розвитку товарного виробництва (на прикладі розвинутих країн світу)

4. "Економікс" про товарне виробництво.

Размещено на Allbest.ru