Аналіз процесу постачання матеріальних ресурсів на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз процесу постачання матеріальних ресурсів на підприємстві

Необхідною умовою виконання плану з виробництва продукції, зниженню її собівартості, зростанню прибутку, рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства матеріальними ресурсами необхідного асортименту і якості. Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволений екстенсивним шляхом (придбанням або виготовленням більшої кількості матеріалів і енергії) або інтенсивним шляхом (економнішим використанням наявних запасів в процесі виробництва продукції).

Важливою умовою безперебійної нормальної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами покриття Розрізняють внутрішні (власні) джерела і зовнішні. До внутрішніх джерел відносять скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економію матеріалів в результаті впровадження досягнень науково-технічного прогресу. До зовнішніх джерел відносять надходження матеріальних ресурсів від постачальників відповідно до укладених договорів.

Тому аналіз процесу постачання матеріальних ресурсів здійснюється за наступними напрямками:

- вивчення строків та умов поставок;

- аналіз недопостачань за об'ємом;

- аналіз порушення якості та недоліки за номенклатурою;

- оцінка порядку розрахунку обсягів матеріальних ресурсів за укладеними договорами;

- оцінка обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси;

- аналіз ритмічності постачань матеріальних ресурсів.

Стратегія матеріально-технічного постачання на підприємстві покликана не тільки оцінити безперебійність, ритмічність і якість постачань, але і їх ефективність, що виражається в знаходженні таких постачальників, форм і методів постачання, які забезпечили б мінімальні сукупні витрати на придбання і доставку матеріальних ресурсів (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Стратегії матеріально-технічного постачання підприємства

Аналіз організації матеріально-технічного постачання починає з оцінки кон'юнктура ринку, тобто вивчення основних постачальників і цін на постачання матеріальних ресурсів з урахуванням транспортно-заготовчих витрат. На основі такого аналізу оцінюють обґрунтованість вибраної стратегії організації матеріально-технічного постачання. Потреба в завезенні матеріальних ресурсів визначається різницею між загальною потребою в і-м виді матеріальних ресурсів і сумою внутрішніх джерел її покриття.

Потреба в матеріальних ресурсах визначається в трьох оцінках: - натуральних одиницях вимірювання, що необхідне для встановлення потреби в складських приміщеннях; постачання ринок кон'юнктура

- за вартістю (у грошовій оцінці) для виявлення потреби в оборотних коштах, для ув'язки з фінансовим планом;

- у днях забезпеченості - для планування і організації контролю.

Ступінь забезпечення організації матеріальними ресурсами оцінюється за допомогою коефіцієнтів забезпечення в натуральних одиницях вимірювання:

- коефіцієнт забезпечення за укладеними договорами на постачання (Кз. дог.):

де))внут - об'єм постачань із внутрішніх джерел;

))дог - плановий об'єм постачань відповідно до укладених договорів на постачання;

))план - планова потреба.

- коефіцієнт забезпечення по фактичному виконанню договорів на постачання (Кз. факт.):

де) факт - фактичний об'єм постачань із зовнішніх джерел.

Після того, як остаточно визначений об'єм закупівель матеріально-сировинних ресурсів, оцінюють правильність вибору постачальників. Така оцінка проводиться, як правило, в два етапи. На першому аналізують правильність відбору потенційних постачальників по загальним критеріям: ціна з транспортно-заготовчими витратами, якість і комплектність постачань, виробнича потужність, віддаленість, спосіб сплати, упаковка. На іншому етапі проводять остаточний відбір по приватним специфічним критеріям, якими можуть, наприклад, бути фінансові умови (наприклад, кредит постачальника), година і періодичність поставок, наявність складів та ін. Також проводиться ретроспективний аналіз виконання укладених договорів по видам ресурсів (або постачальникам).

Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел приведений у табл. 9.3.

За даними таблиці планується покрити всю потребу в матеріалі А за рахунок зовнішніх джерел на 98,26% і за рахунок внутрішніх - на 1,74%. Потреба в матеріалі Б покривається за рахунок зовнішніх джерел на 92,42%, а за рахунок внутрішніх - на 7,58%. Постачання за договорами виконані не повною мірою, і потреба організації в матеріальних ресурсах не покрита.

Дані таблиці показують, що підприємство поклопоталася про повне покриття потребі в матеріалах договорами постачання, проте невиконання планів постачання з вини постачальників створило дефіцит матеріальних ресурсів. Проведений аналіз дає необхідну інформацію для вибору постачальників.

Таблиця 9.3. АНАЛІЗ ПОКРИТТЯ ПОТРЕБИ В МАТЕРІАЛАХ ЗА РАХУНОК ВНУТРІШНІХ І ЗОВНІШНІХ ДЖЕРЕЛ

Вид матеріалу	Планова потреба	Джерела покриття потреби	Укладено договорів	Забезпечення потреби договорами,%	Поступило від постачальника	Виконання договорів, %
		внутрішні	зовнішні
А	2300	40	2260	12	98,26	1915	84,73
Б	541	1	500	7	92,42	487	97,40
Разом	-	-	-	72	91,4	-	95,8

Аналіз коефіцієнтів забезпечення підприємства матеріальними ресурсами приведений у табл. 9.4.

Таблиця 9.4. АНАЛІЗ КОЕФІЦІЄНТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА МАТЕРІАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Вид матеріалу	Коефіцієнт забезпечення за укладеними договорами на постачання, %	Коефіцієнт забезпечення по фактичному виконанню договорів на постачання, %.
А	100	85,0
Б	100	97,6

Ефективність договірної роботи підприємства оцінюється наступними показниками:

- коефіцієнт задоволення заявок (К 1):

- коефіцієнт якості постачань (К 3):

- звідний коефіцієнт організації зовнішніх постачань (К 4):

Нижче представлена характеристика договірної роботи аналізованого підприємства (табл. 9.5).

Таблиця 9.5. АНАЛІЗ ДОГОВОРІВ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ

Найменування показника	Значення
Кількість заявок на укладення договорів	78
Кількість укладених договорів	72
Кількість виконаних договорів	69
Кількість договорів, на постачання по яким не порушувалися своєчасність, повнота, ритмічність і якість	63
Коефіцієнт задоволення заявок (К 1)	92,3%
Коефіцієнт виконання договорів (К 2)	95,8%
Коефіцієнт якості постачань (К 3)	91,3%
Звідний коефіцієнт організації зовнішніх постачань (К 4)	80,7%

Взаємозв'язок К 4 з приватними показниками (К 1; К 2 і К 3) представлений залежністю:

В процесі аналізу виявляють основні види ресурсів, в постачанні яких підприємство зазнає певні труднощі, а також постачальників, що не виконують прийняті і зафіксовані в договорах зобов'язання постачання ресурсів і не бажаних для співпраці в майбутньому.

Крім того, даний аналіз дозволяє оцінити ефективність роботи служб матеріально-технічного постачання і їх окремих працівників. При цьому доцільно доповнювати його показниками, що характеризують частку простоїв у виробництві з вини служб матеріально-технічного постачання. Результати аналізу дозволяють інкримінувати конкретним службам і виконавцям що виникли по їх провині вимушені простої і розробити систему їх відповідальності і мотивації до праці.

Аналіз задоволення планів виробництва товару в постачаннях матеріальних ресурсів відображає забезпеченість договорами на їх поставку і оцінюється за допомогою наступних показників:

- коефіцієнт забезпеченості плану виробництва постачаннями:

- коефіцієнт забезпечення по фактично виконанню договорів на постачання:

Аналіз даних коефіцієнтів проводиться по кожному виду матеріалів (табл. 9.6).

Таблиця 9.6. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ (тис. грн.)

Вид матеріальних ресурсів які поставляються	Об'єм постачання	Зокрема
	план	факт	Зараховується з урахуванням виконання умов договору постачання	Не зараховується з причини порушення договірних умов
				Термін постачання	Кількість	Об'єм	Номенклатура
А	27544	27911	27244	200	100	-	-
Б	72541	73547	72211	200	-	130	-
Разом	473646	498735	462311	7406	3200	429	300

За даними наведеної табл. 9.6 розрахуємо вище приведені показники:

Кдог пл = 462311 / 473646 = 0,976 Кдог ф = 498735 / 473646 = 1,053

Визначимо ступінь впливу причин недопостачання:

- загальний відсоток недопостачання 100 - 97,6 = 2,4%, в т.ч. у зв'язку:

- з порушенням термінів постачання: 7406 / 473646 o 100 = 1,56%;

- якості: 3200 / 473646 o 100 = 0,67%;

- недопостачання за об'ємом: 429 / 473646 o 100 = 0,091%;

- недостачі по номенклатурі: 300 / 473646 o 100 = 0,063%.

Особливу увагу слід звернути на виконання договорів поставок щодо асортименту. За порушення асортименту матеріалів, що надходять, утворюються перевитрати матеріалів, пов'язані з доробкою або заміною одного матеріалу іншим.

Аналіз ефективності формування портфеля договорів поставок на матеріали передбачає оцінку виконання договірних зобов'язань за передбаченим асортиментом з допомогою розрахунку коефіцієнта асортиментності, тобто співвідношення фактичного надходження матеріалів, що не перевищує обумовленого договором, та обсягу договірних зобов'язань.

Якість отриманих від постачальників матеріалів визначає рівень ефективності портфеля договорів поставок на матеріальні ресурси. У процесі аналізу обов'язково перевіряється відповідність матеріалів стандартам і технічним умовам та розраховується коефіцієнт рекламацій, тобто претензій постачальникам за поставку недоброякісних матеріалів. Низька якість сировини й матеріалів є причиною утворення надпланових відходів, що завжди призводить до зменшення обсягу випуску продукції.

Аналіз процесу виробництва готової продукції

Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідний прибуток. Тому виробничу діяльність підприємства жорстко зумовлено загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

Аналіз процесу виробничої діяльності підприємства здійснюється за наступними напрямками:

- аналіз якості планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності як у цілому, так і щодо окремих виробничих підрозділів;

- аналіз обсягу і динаміки виробництва продукції;

- оцінка асортименту і структури виробництва продукції;

- аналіз рівномірності та ритмічності виробництва готової продукції;

- оцінка якості та браку готової продукції;

- визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;

- визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів випуску готової продукції, а також розроблення заходів щодо їх повного та ефективного використання.

Розглянемо детально кожний напрямок аналізу показників виробництва продукції.

Аналіз якості планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності підприємства.

У ринкових умовах якість планової діяльності підприємства можна визначити ступенем узгодження і задоволення інтересів споживачів з урахуванням наявних можливостей і обмежень ресурсів, що визначають свободу вибору в процесі виробництва продукції.

Сукупність відносин виробництва і збуту продукції є динамічний і рівноважний стан підприємства як складної економічної системи. Якщо план виробництва продукції зберігає протягом певного періоду структуру постійною, то і виробнича діяльність підприємства весь цей термін також залишається стабільним. Зміна відносин постачання під впливом ринкових вимог приводить до відповідної перебудови виробничої діяльності підприємства. Тут планова діяльність економістів-менеджерів грає визначальну роль в розробці і коректуванні основних показників плану. У цих умовах неможливо забезпечити отримання загальних якісних планових результатів, якщо не буде якісним кожен з складових цей кінцевий результат показників. Іншими словами, досягнення високих планових результатів вимагає, щоб міра якості плану була такою ж високою у всіх або принаймні у більшості запланованих показників.

Для оцінки якості планів необхідно мати систему показників, що характеризують їх реальність і напруженість, обґрунтованість і оптимальність, ступінь точності і рівень риски і так далі

Реальність планів, означає можливість їх здійснення в найближчий відрізок часу. Критерій реальності планів може бути встановлений на основі аналізу дійсного положення господарства і можливостей його стихійного розвитку, з одного боку, і аналізу наявних об'єктивних засобів дії на цей хід розвитку, з іншою.

Важливим оцінним показником якості планів, що розробляються на підприємстві, служить рівень їх напруженості. Даний показник є універсальним і може застосовуватися для оцінки якості планів на всіх етапах їх існування. Напруженість планів служить одній з основних характеристик ступеня раціонального використання планованих економічних ресурсів в процесі виробництва продукції.

У загальному вигляді коефіцієнт напруженості планів можна визначити шляхом порівняння відповідних показників зі встановленою мірою або існуючим еталоном. Як подібний еталонний норматив або стандарт можуть виступати науково обґрунтовані або оптимальні планові показники. Тоді коефіцієнт напруженості планів буде виражений співвідношенням встановлених планових і діючих нормативних показників:

де Кн - коефіцієнт напруженості плану; А 0 - планований показник; Ае(н) - еталонний або нормативний показник.

Приведений спосіб розрахунку коефіцієнтів напруженості планів може бути використаний для оцінки різноманітних розділів або показників планів: виробництва продукції, потреби ресурсів, продажі товарів, отримання доходів і тому подібне На стадії розробки планових показників необхідно забезпечити їх рівновагу з еталонними, що досягається при коефіцієнті напруженості, рівному одиниці. При оцінці напруженості виконання планів зазвичай порівнюються фактичні і еталонні показники. Чим більше значення розрахункового коефіцієнта, тим вище рівень напруженості оцінюваних планових показників. Перевищення планованими або фактичними показниками відповідних нормативних або еталонних значень в нормальних умовах роботи підприємства, як правило, не повинне відбуватися. Подібний випадок - це швидше за все ознака неякісного складання плану або свідоцтво неможливості його виконання. При його виникненні слідує, по-перше, скоректувати планові показники до рівноважного значення з виробничими можливостями підприємства або, по-друге, розширити пропозицію до рівня ринкового попиту.

Аналіз обсягу і динаміки виробництва продукції.

За певний період аналіз може виконуватись як у натуральному, так і у вартісному виразі. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дає змогу запобігти перекрученням, котре заподіює інфляція. Однак, підприємства, які мають значну номенклатуру виробів, не зажди можуть застосовувати натуральні вимірники. При цьому виникає необхідність забезпечення зіставлення вхідних даних. Органами державної статистики регулярно обчислюються та публікуються індекси цін. При цьому індекси споживчих цін виділяються як найбільш загальний показник, що характеризують інфляційні процеси, які відбуваються в національній економіці. Крім них, розраховується індекс цін виробників промислової продукції за формулою:

де іц - індекс цін;

ХКоЦ; - вартість виробленої продукції в діючих цінах;

ХКЦо-вартість виробленої продукції в базисних цінах.

За допомогою формули 9.10 фактичний обсяг випуску продукції в порівняльних цінах (ВП 1) знаходиться наступним чином:

де ВП] - фактичний випуск продукції в порівняльних цінах.

Приклад обчислення обсягу виробництва продукції в порівняльних цінах наведений в табл. 9.7.

Таблиця 9.7. ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

Рік	Обсяг виробництва продукції в діючих цінах, тис. грн.	Індекси цін	Обсяг виробництва продукції в цінах базисного року, тис. грн.	Темпи зростання виробництва, %
				базисні	ланцюгові
1-й	80000	1,0	80000	100,0	100,0
2-й	82600	1,33	62105	77,6	77,6
3-й	85400	1,40	61000	76,3	98,2
4-й	84500	1,46	57877	72,3	94,9
5-й (звітній)	92700	1,28	72422	90,5	125,1

Дані табл. 9.7 свідчать, що обсяги виробництва продукції зменшувались, особливо в перші три роки. Загальну динаміку обсягів виробництва слід оцінити як незадовільну.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва продукції, треба рахувати середньорічний темп зростання (приросту):

Середньорічний темп зниження росту виробництва продукції склав 2,47 %. Динаміку виробництва продукції можна представити графічно (рис. 9.3).

Важливим етапом аналізу є оцінка виконання плану по виробництву продукції за звітній період (місяць, квартал, рік). Для цього доцільно сформувати табл. 9.8.

Таблиця 9.8. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

Виріб	Обсяг виробництва продукції в планових цінах, тис. грн.	Відхилення, тис. грн.	Відсоток виконання плану, %
	план	факт
А	12000	10800	- 1200	90,0
В	9000	11200	+2200	124,4
С	24000	20800	-3200	86,7
Разом	80000	81400	+1400	101,8

Дані табл. 9.8 свідчать про те, що план по випуску готової продукції перевиконаний на 1400 тис. грн., тобто на 1,8%. Значне відставання фактичних показників від планових спостерігається по виробам А (план виконаний на 90%) і С (план виконаний на 86,7%).

Рис. 9.3. Динаміка виробництва продукції за п'ять років

Оцінка асортименту і структури виробництва продукції. Асортимент - перелік видів продукції, які виробляються, із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманітність продукції, що виробляється на підприємстві.

Структура - це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому найчастіше у відсотках.

Аналіз виконання плану за асортиментом наведений в табл. 9.9.

Таблиця 9.9. АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ

Виріб	Випуск продукції, тис. грн.	Виконання	Зараховується у виконання плану, тис. грн.
	план	факт	плану, %
А	400	380	95,0	380
Б	125	118	94,4	118
В	525	540	102,9	525
Г	130	148	113,8	130
Разом	1180	1186	100,5	1153

Загальну характеристику змін в асортименті продукції дає розрахунок однойменного коефіцієнту, який визначається співвідношенням обсягу виробництва продукції, зарахованого у виконання плану по асортименту до планового (базового) випуску продукції:

При цьому в виконання плану за асортиментом зараховується фактичний випуск продукції кожного виду, але не більше ніж заплановано. Розрахуємо коефіцієнт виконання плану за асортиментом по даним табл. 9.9.

Даний коефіцієнт свідчить, що в цілому по підприємству план виробництва продукції виконаний на 97,7 %. Недовиконання плану в грошовому виразі складає 27 тис. грн. (1153 - 1180).

Розрахунок показників виконання плану за асортиментом можна здійснювати і іншими способами:

- способом найменшого відсотка: найменше виконання плану серед усіх виробів (згідно даних табл. 9.9 це 94,4% по виробу Б);

- шляхом знаходження співвідношення кількості виробів, по яких план виконаний та загальної кількості планових позицій:

Останній показник тісно пов'язаний з номенклатурою продукції, тому його називають коефіцієнтом номенклатурності (Кас(н)).

Отже, розрахунки різними способами засвідчили що план виробництва готової продукції за асортиментом не виконано. Це свідчить про необхідність розширення та оновлення асортименту.

Збільшення обсягів виробництва по одним видам і скорочення по другим видам готової продукції призводить до зміни її структури: питома вага одних видів продукції зростає, а інших - зменшується

Виконати план за структурою виробництва - це зберегти в фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих її видів. Нерівномірне виконання плану по окремим виробам призводить до відхилення від планової структури виробництва готової продукції, та змінює усі інші заплановані показники розвитку підприємства. Для розрахунку впливу структурних порушень на випуск готової продукції (АВПсп) використовується метод прямого рахунку по всім виробам за формулою:

де ВПі - фактичний випуск продукції при фактичній структурі;

ВП 1 - фактичний випуск продукції при плановій структурі.

Для проведення розрахунків скористаємося табл. 9.9 фактичний випуск при плановій структурі (гр. 5 табл. 9.10) обчислюється помноженням загальної суми фактичного випуску продукції на планову питому вагу кожного виробу.

Таблиця 9.10. АНАЛІЗ ВПЛИВУ СТРУКТУРНИХ ПОРУШЕНЬ НА ВИПУСК ПРОДУКЦІЇ

Як показують дані табл., відхилення виробництва готової продукції за рахунок структурних порушень дорівнює +29,7 тис. грн. Для визначення узагальнюючого показника, який характеризує виконання завдання по виробництву готової продукції за структурою (Кстр), потрібно суму продукції, яка зараховується до виконання завдання за структурою (гр. 8) співвіднести з фактичним випуском продукції:

Таким чином, підприємство повинно постійно контролювати процес формування асортименту і структури виробництва готової продукції. При цьому треба враховувати, з одного боку, попит на ті чи інші види продукції, а з другого - найбільш ефективно використовувати трудові, матеріальні, технічні, технологічні, фінансові та інші види ресурсів, які є в розпорядженні підприємства.

Аналіз рівномірності та ритмічності виробництва і реалізації готової продукції.

Важливе значення при оцінці діяльності підприємства має рівномірність та ритмічність його функціонування.

Рівномірність виробництва готової продукції характеризує роботу підприємства з якісного боку і, насамперед, рівень організації господарської діяльності, ефективність використання обладнання, сировини і робочої сили. Рівномірність випуску продукції передбачає організацію роботи підприємства за вчасно розробленим графіком, це забезпечує успішне виконання передбачених завдань; сприяє кращому використанню виробничих ресурсів; підвищує якість готової продукції; дисциплінує працівників підприємства. Все це призводить до зниження собівартості продукції та підвищення рентабельності виробництва.

Ритмічність виробництва - це насамперед чітка, стійка і збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов'язання перед споживачами. Ритмічна робота - це випуск продукції однаковими частками за будь-які однакові проміжки робочого часу (за днями чи декадами в середині місяця, за місяцями - у середині кварталу, тощо).

Не ритмічний випуск продукції протягом місяця здебільшого зумовлюється не рівномірним постачанням сировини, інших матеріальних цінностей, простоями робітників і обладнання. Такі організаційно-технічні заходи, як поліпшення матеріально-технічного постачання, посилення технічного контролю, тощо, можуть підвищити ритмічність випуску продукції.

Для характеристики ритмічності випуску продукції використовують коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності.

Коефіцієнт ритмічності (Крит) дорівнює відношенню фактичного випуску продукції (але не більше планового завдання; чи її питомої ваги) до планового випуску (питомої ваги):

де ВП 1 - фактичний випуск продукції, зарахований до виконання планового завдання;

ВП 0 - плановий випуск продукції.

Розрахуємо значення цього показника по даним табл. 9.11.

Таблиця 9.11. РИТМІЧНІСТЬ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ ПО КВАРТАЛАМ

Коефіцієнт ритмічності по даним табл. 9.11 дорівнює 0,984 (1161+1180), що свідчить про недостатньо ритмічну роботу підприємства: були допущені відхилення від запланованого рівня випуску продукції в першому і другому кварталах. Коефіцієнт аритмічності (Кар) дорівнює 1 - 0,984 = 0,016.

Основні причини аритмічності виробництва полягають у наступному:

- коливання попиту на готову продукцію;

- низький рівень організації виробничого процесу;

- порушення технологічного процесу;

- не рівномірне матеріально-технічне забезпечення процесу виробництва;

- низький якісний рівень реалізації функцій планування і контролю на підприємстві.

Коефіцієнт варіації (Кв) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення (а) від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції. Розрахуємо коефіцієнт варіації за даними табл. 9.11.



де ВПі1 - фактичний обсяг випуску готової продукції по кварталах;

ВП 0 - середньоквартальний плановий випуск готової продукції; п - кількість періодів.

У нашому прикладі коефіцієнт варіації дорівнює 0,063. Це означає, що випуск продукції по кварталам відхиляється від графіка в середньому на 6,3 %.

На завершення аналізу ритмічності доцільно визначити упущену можливість у зв'язку з неритмічною роботою. Для цього помножується різниця між найбільшим і найменшим середньодобовим випуском продукції на відповідну кількість робочих днів в періоді, який аналізується.

Ритмічність тісно пов'язана з комплектністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Для індивідуального виробництва комплектність досягається протягом часу виконання замовлення; в серійному виробництві вона повинна дорівнювати часу виробничого циклу.

Оцінка якості та браку готової продукції.

Важливим показником діяльності підприємств є якість продукції.

Поліпшення якості виробленої продукції - одна із форм конкурентної боротьби з іншими виробниками аналогічної готової продукції, завойовування і утримання позицій на ринку товарів і послуг. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту, збільшенню обсягів продажу, суми прибутку, тощо.

Якість продукції це - сукупність властивостей продукції задовольняти певні потреби відповідно з її призначенням. Кількісна характеристика одного чи декількох властивостей продукції, які визначають її якість, називаються показником якості продукції. Розрізняють загальні, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.

Загальні показники характеризують якість всієї виробленої продукції незалежно від її виду і призначення:

o питома вага продукції вищої категорії якості;

o питома вага продукції, яка відповідає світовим стандартам;

o питома вага продукції, яка експортується та інші. Індивідуальні показники якості продукції характеризують одну з її

властивостей:

o корисність (жирність молока, калорійність вугілля і др.);

o надійність (довговічність, безвідмовність при експлуатації);

o технологічність (трудомісткість, енергомісткість);

o естетичність виробів.

Непрямі показники - штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, питома вага продукції, яка зарекламована, втрати від браку, тощо.

Для аналізу якості продукції використовують дані нормативно-технічної документації, акти випробувань, лабораторного контролю фізико-хімічних показників, відділу технічного контролю, журнали і графіки бездефектного виробництва продукції, тощо.

Оцінюючи якість продукції на підприємстві, перш за все аналізують зміну загальних показників якості продукції - табл. 9.12.

Як видно з табл., за звітний рік на підприємстві проведена відповідна робота по поліпшенню якості продукції і підвищенню її конкурентоспроможності, про що свідчить збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості і продукції яка поставляється на експорт.

Таблиця 9.12. АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Показники	Минулий рік	Звітний рік
		план	факт
1. Обсяг продукції, тис. грн.	1087	1180	1186
2. Питома вага, %
продукції вищої категорії якості	75,0	76,0	77,0
продукції яка поставляється на експорт	21,7	22,0	22,1
забракованої продукції	1,9	1,2	0,5
зарекламованої продукції	1,4	0,8	0,4

Належну точність визначення стану якості продукції забезпечують показники сортності продукції.

Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні, несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично - табл. 9.13.

Таблиця 9.13. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Посортний коефіцієнт	Сорт продукції	Ціна за одиницю продукції, грн.	Випуск продукції, шт.	Вартість продукції, грн.
			плановий	фактичний	плановий	фактичний	По ціні 1 сорту
							планова	фактична
1,0	1	60	280	350	16800	21000	16800	21000
0,9	2	50	170	180	8500	9000	10200	10800
0,8	3	30	115	210	3450	6300	6900	12600
Разом			565	740	28750	36300	33900	44400

Згідно табл., середній коефіцієнт сортності можна розрахувати такими способами:

2. Відношенням кількості продукції 1 сорту до загальній кількості: а) плановий коефіцієнт сортності



б) фактичний коефіцієнт сортності

2. Відношенням вартості продукції усіх сортів до можливої вартості продукції 1 сорту: а) за планом

б) за фактом

Виконання плану за якістю дорівнює по першому способу 99%

0 92 0 82 (-^- х 100%), по другому 96% (-2- х 100%). 0,93 0,85

Наприкінці розраховують вплив зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному виразі. Розрахунок факторів проводять за наступною моделлю:

де ВТП - випуск товарної продукції у вартісному виразі; К - кількість виробленої продукції;

Ц - середньозважена ціна одиниці продукції. Середньозважена ціна згідно табл. 9.13 дорівнює:



Розрахунок факторів проведемо способом абсолютних різниць: - зміна кількості виробленої продукції:

- зміна якості (сортності) продукції:

Окрім кількості виробленої готової продукції та середньої ціни суттєвий вплив на вартість усього випуску товарної продукції впливає структура виробництва. Збільшення питомої ваги продукції більш високої якості позитивно впливає на суму випуску продукції; і навпаки -

збільшення питомої ваги продукції низької якості веде до зменшення загальної вартості виробленої продукції. Для оцінки впливу структури на випуск товарної продукції використовується наступна модель:

де Кі - кількість виробленої продукції певного сорту;

Ці - ціна виробленої продукції певного сорту;

К - загальна кількість виробленої продукції;

йі - питома вага виробленої продукції певного сорту.

На підставі даних табл. 9.14 проведемо аналіз впливу загальної кількості виробленої продукції, структури випуску та ціни реалізації на показник випуску товарної продукції у вартісному виразі.

Таблиця 9.14. ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ПОКАЗНИК ВИПУСКУ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ У ВАРТІСНОМУ ВИРАЗІ

Сорт продукції	Ціна за одиницю продукції, грн.	Випуск продукції, шт.	Структура випуску продукції, %
	план	факт	план	факт	план	факт
1	60	61	280	350	0,50	0,47
2	50	52	170	180	0,30	0,24
3	30	25	115	210	0,20	0,29
Разом	-	-	565	740	1,00	1,00

Обчислимо випуск товарної продукції за планом та фактичний:

Розрахуємо вплив факторів на зміну випуску товарної продукції; а саме: - кількості випущеної продукції:

- структури випуску продукції:

- ціни одиниці продукції:

Проведемо перевірку розрахунків - абсолютна зміна випуску товарної продукції повинна дорівнювати сумі впливу всіх факторів:

У цілому випуск товарної продукції збільшився на 7001 грн. На це позитивно вплинуло збільшення кількості виробленої продукції. За рахунок цього фактору випуск товарної продукції збільшився на 8925 грн. Зміна структура виробництва продукції призвела до скорочення випуску товарної продукції на 1554 грн. Менш значний негативний вплив здійснила зміна ціни готової продукції - випуск товарної продукції зменшився на 370 грн.

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію робітників. Це явище має назву "брак продукції".

Брак може бути виправним і невиправним, внутрішнім (виявлений на підприємстві) і зовнішнім (виявлений споживачами). Випуск браку веде до підвищення собівартості готової продукції, зменшенню обсягів товарної і реалізованої продукції, погіршенню показників прибутку і рентабельності.

При аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не відображається в облікових регістрах. Цей брак фігурує у вигляді якісної готової продукції і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

В процесі аналізу визначають витрати від браку - табл. 9.15 виникнення, місцезнаходження, час і винуватців. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини; низький рівень технології і організації виробництва; недостатньо високий рівень кваліфікації робітників; порушення ритмічності виробництва, тощо.

Таблиця 9.15. ОЦІНКА ВТРАТ ВІД БРАКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

№	Показники	Сума, грн.
1	Собівартість забракованої продукції	8600
2	Витрати на виправлення браку	1200
3	Вартість браку по ціні можливого використання	2300
4	Сума утримання з винуватців	140
5	Втрати від браку (8600 + 1200 -2300 - 140)	7360

Між якістю продукції й величиною браку існують неоднозначні взаємозв'язки. Наприклад, ріст кількості бракованої продукції не обов'язково викликає погіршення її якості.

Вивчаються причини зниження якості й допущеного браку продукції за місцями їх виникнення й центрами відповідальності, розробляються заходи з ліквідації'. Причинами зниження якості продукції можуть бути: погана якість сировини, низький рівень технології й організації виробництва, недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробництва й т. п.

Іншим непрямим показником, що тісно пов'язаний із проблемою захисту інтересів споживачів, є кількість рекламацій.

Рекламація - претензія, що пред'являється постачальникові у зв'язку з поставкою продукції, якість якої не відповідає умовам договору або контракту на поставку продукції.

Наявність або відсутність рекламацій є узагальнюючим показником нестабільності (стабільності) якості продукції. У процесі аналізу оцінюється:

- кількість пред'явлених і прийнятих рекламацій у цілому й за окремими видами продукції;

- кількість, вартість продукції й питома вага, за якою прийняті рекламації;

- динаміка кількості прийнятих рекламацій, вартості й частки такої продукції порівняно з минулим періодом або за ряд періодів.

На обсяг виробництва продукції підприємства впливає безліч факторів, пов'язаних з його організаційно-технічним рівнем, ефективністю використання виробничого потенціалу, включаючи засоби праці і предмети праці, трудові ресурси. Фактори, які впливають на обсяг виробництва продукції, і вплив яких може бути кількісно виміряний за допомогою детермінованих моделей, можна об'єднати в три групи:

- забезпеченість підприємства трудовими ресурсами і ефективність їх використання:

де ВТП - виробництво товарної продукції;

ЧР - середня чисельність робітників підприємства; П - продуктивність праці одного робітника.

- забезпеченість підприємства основними виробничими фондами і ефективність їх використання:

де ОВФ - середня вартість основних виробничих засобів підприємства; ФВ - фондовіддача основних виробничих засобів підприємства.

- забезпеченість процесу виробництва сировиною, матеріалами і ефективність їх використання:

де МР - матеріальні ресурси, які були використані для виробництва продукції;

МВ - матеріаловіддача (виробництво продукції на 1 грн. матеріальних витрат).

Розрахунок впливу даних факторів на обсяг валової продукції можна провести одним із прийомів детермінованого факторного аналізу.

Резерви збільшення виробництва продукції виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції зростають тільки перемінні витрати, - пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і так далі - сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, у результаті чого і знижується собівартість продукції.

Резерви скорочення витрат можна установити по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів - упровадження нової, більш прогресивної техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці і так далі - які будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів і енергії.

Таким чином, всебічний і глибокий аналіз виробничої діяльності підприємства дозволяє виявити визначені резерви підвищення ефективності його діяльності, як за рахунок поліпшення окремих виробничих показників, так і за рахунок оптимізації виробництва. А створення оптимальної виробничої структури підприємства - максимально підвищити ефективність, використовуючи ці резерви, що немаловажно в сучасних умовах господарювання виробничих підприємств.

Аналіз процесу реалізації готової продукції

В міру насичення ринку та посилення конкуренції вже не виробництво визначає обсяг реалізації, а навпаки, можливий обсяг реалізації є основою розроблення виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально й прибутково реалізувати. Тому реалізація готової продукції - це ланка зв'язку між виробником і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва.

Темпи зростання обсягу реалізації готової продукції безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток та рентабельність підприємства. Тому аналіз процесу реалізації готової продукції має важливе значення. Його основні напрямки:

- оцінка рівня виконання плану (прогнозу) та динаміки реалізації готової продукції, асортименту і структури, аналіз рівномірності та ритмічності реалізації готової продукції;

- аналіз виконання договірних зобов'язань щодо поставок готової продукції (виконання плану поставок за місяць та наростаючим підсумком у цілому по підприємству щодо окремих споживачів та видів продукції, аналіз розміру партій готової продукції, необхідна кількість транспортних засобів, щодо поставок готової продукції);

- аналіз ринку збуту готової продукції (оцінка структури ринку збуту, місткості та частки);

- оцінка каналів збуту та мереж розповсюдження готової продукції (оцінка динаміки, структури розповсюдження продукції та каналів збуту, оцінка охоплення ринку збуту);

- аналіз цінової політики підприємства на товарних ринках (оцінка змісту процедур установлення ціни, рівня цін для визначення обґрунтованості конкретної ціни на продукцію);

- визначення впливу різних факторів на зміну величини цих показників;

- розроблення заходів для збільшення обсягів реалізації готової продукції.

Розглянемо детально кожний напрямок аналізу показників виробництва продукції.

Оцінюючи процес реалізації продукції на підприємстві, перш за все

аналізують виконання плану (прогнозу) та динаміку реалізації готової продукції, асортименту і структури, аналіз рівномірності та ритмічності реалізації готової продукції (див п.9.4).

Також аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань з постачання готової продукції. Аналіз виконання договірних зобов'язань ведеться працівниками відділу збуту підприємства. Він повинен бути організований в розрізі окремих договорів, видів продукції, термінів постачання.

Невиконання договірних зобов'язань спричиняє зменшення виручки, прибутку, штрафні санкції. Крім того, за умов конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що призведе до спаду виробництва.

Особливо важливе значення для підприємства має виконання міжнародних угод та державних контрактів. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові та кредитні пільги.

Під час аналізу визначають виконання плану поставок за місяць та наростаючим підсумком у цілому по підприємству щодо окремих споживачів та видів продукції, з'ясовують причини невиконання плану та оцінюють стан виконання договірних зобов'язань (табл. 9.16).

Таблиця 9.16. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ З ВІДВАНТАЖЕННЯ ПРОДУКЦІЇ ЗА СІЧЕНЬ 2011Р. (шт.)

Виріб	Споживач	План поставки	Фактично відвантажено	Недопоставка продукції	Заліковий обсяг у межах плану
	АТ "Електрон"	25	25	-	25
А	АТ "Шлях"	42	42	-	42
	АТ "Еталон"	50	40	- 10	40
В	АТ "Бель"	8920	8800	- 120	8800
	АТ "Консан"	1916	2000	-	1916
Разом	18 000	12 600	- 5400	12 600

При цьому визначається коефіцієнт виконання договірних зобов'язань (Кд):

де ВП 0 - плановий об'єм продукції для укладення договорів; ВПнп - недопоставка продукції за договорами.

Згідно табл. 9.16 за звітний місяць кількість недопоставленої готової продукції за договорами 5400 шт., або 30 %, а в цілому за рік - на 45 % (табл. 9.17).

Таблиця 9.17. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЗА РІК (шт.)

Місяць	План поставки продукції	Недопоставка продукції	Виконання, %
	за місяць	з початку року	за місяць	з початку року	за місяць	з початку року
Січень Грудень	18 000 19 000	18 000 222 000	- 5400	- 5400 - 99 000	70,0 100,0	70,0 55,0

Як свідчить практика, відхилення від договірних зобов'язань пов'язане з величиною партії виробів, недостатньою кількістю транспортних засобів, різними технологічними особливостями вантажопереробки, але головні причини полягають у відмові контрагентів від продукції виробника, через неконкурентоспроможність виробів, скорочення обсягів виробництва підприємствами-споживачами тощо.

Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін. Треба звернути увагу на тому, що знання ринку того чи іншого товару є надзвичайно важливим для підприємства, оскільки, знаючи всю сукупність фірм, які функціонують у цій сфері обміну, можна виявити потенціальних та регіональних конкурентів.

Аналізуючи структуру ринків збуту необхідно звернути увагу на які ринки країн СНД орієнтовано конкурентоспроможні вироби. Вихід на ринки інших країн світу потребує додаткових ринкових досліджень і є взагалі проблематичним, бо конкурентоспроможність (технічні параметри виробів) є нижчою за міжнародні стандарти. Існують також інші обмеження (наприклад, висока вартість сертифікації).

Також необхідно проаналізувати регіональну структуру ринку споживчих товарів, щоб визначити, як широко охоплено ринок збуту в кожній області України. При цьому оцінюючи регіональні ринки, необхідно досліджувати ринок кожної області, щоб з'ясувати причини різного обсягу продажу даного товару.

Місткість товарного ринку є одним з основних об'єктів дослідження ринку збиту, оскільки цей показник відображає принципово можливий обсяг збуту товару підприємства. Місткість ринку визначається обсягом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) товарів, які на ньому реалізуються протягом року. Місткість ринку можна визначити за такою формулою:

де Мр - місткість ринку;

ВТП - виробництво товарної продукції; З - залишки товарних запасів; I - імпорт товарів; Е - експорт товарів.

Іншим важливим показником, величину якого необхідно як найретельніше визначати та прогнозувати, є показник ринкової частки. Ринкова частка - це відношення обсягу продажу певного товару даного підприємства до сумарного обсягу продажу цього товару всіма підприємствами, що діють на даному ринку. Цей показник є ключовим для оцінки конкурентної позиції організації.

Вибрані підприємством канали збуту та мережа розповсюдження товарів також впливають на обсяг реалізації готової продукції. Аналізуючи канали збуту готової продукції підприємства необхідно оцінити динаміку, структуру розповсюдження товарів обсяг та інтенсивність охоплення каналів прямого і непрямого збуту (бази, торги, універмаги, торгові центри, крамниці, виробничі та інші підприємства, що купують споживчі товари безпосередньо для своїх потреб) та розробити пропозиції щодо поліпшення мережі розповсюдження товарів.

Підсумки аналізу каналів збуту готової продукції та їх питому вагу в загальному обсязі реалізації підприємства показано в табл. 9.18.

Таблиця 9.18. АНАЛІЗ КАНАЛІВ ЗБУТУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА 2010-2011 рр.

В табл. 9.19 проведений аналіз прямих та непрямих каналів збуту готової продукції підприємства.

Таблиця 9.19. АНАЛІЗ ПРЯМИХ ТА НЕПРЯМИХ КАНАЛІВ ЗБУТУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Канали збуту	Кількість торгових точок	Абсолютне відхилення (+, -)	% скорочення мережі
	2010 р.	2011 р.
Непрямі + прямі канали збуту	246	104	-142	57,7
Непрямі канали збуту, усього	213	93	-120	56,3
1. Бази й торги	52	5	-47	90,4
2.Промислові підприємства	12	10	-2	16,6
3. Універмаги, торгові будинки, торгові центри	48	23	-25	52,1
4. Крамниці	101	55	-46	45,6
Прямі канали збуту	33	11	-22	66,6

Як свідчать дані (табл. 9.18, 9.19) у 2011 року сталося різке зниження на 142 торгових точок реалізації готової продукції. Загальне скорочення каналів збуту в 2011 році становило від 16,6 % до 90,4 %. На частку непрямого розподілу припадає понад 56 %. Але не зважаючи на це загальних обсяг реалізації готової продукції збільшився на 2,7 % та склав 392 тис. грн.

Основними причинами, що можуть призвести до скорочення, каналів збуту готової продукції можна вважати такі:

- погіршання загальної економічної кон'юнктури;

- помилка керівництва підприємства, яка залишила без достатньої уваги запити ринку;

- формування регіональної мережі збуту не на підставі ретельних розрахунків конкретного попиту, а на підставі особистих можливостей (контактів) працівників служби збуту;

- не охоплено всіх регіональних областей України;

- загальне непродумане скорочення чисельності служби збуту замість того, щоб посилити певні її напрямки тощо.

Одним з найсуттєвіших напрямків аналізу є цінова політика підприємства на товарних ринках. Ціни забезпечують підприємству запланований прибуток, конкурентоспроможність продукції, попит на неї. Через ціни реалізуються кінцеві комерційні цілі, визначається ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової структури підприємства.

Цінова політика полягає в тому, що підприємство встановлює ціни на такому рівні та змінює їх (залежно від ситуації на ринку) так, щоб забезпечити досягнення короткострокових і довгострокових цілей.

Процес ціноутворення розглядається як серія процедур установлення ціни. Тому (залежно від цілей аналізу) аналізують або окремі процедури або весь комплекс.

Зміст та послідовність аналізу цінової політики загалом можна розподілити на такі етапи:

I етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику. Аналізуючи цінову політику, треба мати на увазі, що вона залежить від типу ринку. В економічній літературі виокремлюють чотири типи ринку ("чиста конкуренція", "монополістична конкуренція", "олігополістична конкуренція", "чиста монополія"), кожний з яких має власні проблеми в галузі ціноутворення. За винятком роботи на ринках чистої конкуренції, підприємствам необхідно аналізувати методику встановлення початкової ціни на свої товари.

II етап. Аналіз цілей ціноутворення. Політика цін залежить від того, яких саме цілей підприємство намагається досягти за допомогою конкретного товару. Прикладами таких цілей можуть бути: виживання підприємства, максимізація прибутку, вихід у лідери за показниками частки ринку або якості товару, оволодіння відповідною часткою ринку та ін. Так, забезпечення виживання стає основною ціллю підприємства тоді, коли на ринку занадто багато виробників та панує гостра конкуренція, або тоді, коли потреби клієнтів несподівано й різко змінюються.

III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства. На практиці процес формування цін залежить від багатьох факторів - витрат виробництва, величини попиту, конкуренції, транспортних витрат, ввізного мита, зміни курсів обміну валют, реклами та інших елементів стимулювання збуту. Отже, під час аналізу треба враховувати усі вище перераховані фактори.

IV етап. Аналіз умов та методів формування початкової ціни на товар. Змістом цього етапу аналізу є: оцінка попиту, витрат, аналіз цін та товарів конкурентів та методів ціноутворення, що вживаються.

V етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами. Підприємства, що розробили власну систему цін та стратегію ціноутворення в процесі своєї діяльності, змушені знижувати або підвищувати ціни (табл. 9.20). Причинами цього є, наприклад, недовантаження виробничих потужностей, інфляція, надмірний попит та ін.

Для глибокого аналізу проблем, що пов'язані з реалізацією продукції, слід перейти до детального розгляду дії всього комплексу факторів, які можуть впливати на кінцевий обсяг реалізації продукції (рис. 9.4).

Таблиця 9.20. АНАЛІЗ РІВНЯ ЦІН НА ВИРОБИ "Х" І АНАЛОГІЧНІ ВИРОБИ ПІДПРИЄМСТВ-КОНКУРЕНТІВ ЗА 2011 РІК

Рис. 9.4 Фактори, які впливають на обсяг реалізації продукції

Як бачимо, кожну групу факторів треба аналізувати за відповідними методиками. На їх підставі або на підставі спеціальних методів аналізу готуються проекти управлінських рішень. Оскільки для України важливим завданням є розвиток експорту, то обсяги експортних поставок, терміни виконання, види продукції, стратегія конкурентів тощо стають одним із першочергових завдань аналізу факторів, які впливають на обсяг реалізації продукції.