Главная Коллекция "Otherreferats" Экономика и экономическая теория Оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення

Оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення

Обґрунтування алгоритму оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з відновлення лісів. Сучасні концепції сталого ведення лісового господарства. Розгляд теорії аналізу витрат і вигід, оцінка економічної вартості відновлення лісів в Україні.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.05.2017
Размер файла 482,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення

Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук;

аспір. Ю.В. Шведюк НЛТУ України, м. Львів

Анотація

Розкрито зміст економічної категорії "еколого-економічна ефективність лісовідновлення", обгрунтовано алгоритм оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з відновлення лісів на основі теорії аналізу витрат і вигід і теорії загальної економічної вартості, екосистемного підходу та концепції сталого ведення лісового господарства. Проаналізовано результати опитування щодо готовності платити населення Бродівського та Радехівського районів Львівської області за відновлення лісів в інтересах майбутніх поколінь. Результати дослідження підтвердили важливість і доцільність врахування складових вартостей невикористання, зокрема вартості спадщини для прийняття управлінських рішень щодо ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку.

Ключові слова: еколого-економічна ефективність; лісовідновлення; анкетування; загальна економічна вартість; екосистемний підхід; стале ведення лісового господарства; концепція готовності платити; метод умовного оцінювання.

Актуальність дослідження. Лісові екосистеми відіграють фундаментальну роль у забезпеченні добробуту людини, що підтверджується експоненційно зростаючою кількістю праць і міждисциплінарними дослідженнями цього феномена, які ведуться під егідою ООН (2004) та Європейської Комісії (2008). Займаючи близько третини площі суші, ліси продукують дві третини первинної продукції, що вирощується на Землі. Разом із тим визначальними мегатрендами наступних десятиліть сьогодні визнано втрату якості екосистем і знелісення. Зміна кліматичної моделі Землі та зростання антропогенного навантаження на лісові екосистеми породжують нові виклики до управління лісами на глобальному та локальному рівнях.

Обґрунтування заходів з лісовідновлення сьогодні набуває особливої актуальності, адже розроблені на засадах сталого розвитку, вони забезпечать задоволення екологічних, економічних, соціальних і духовних потреб сьогоднішнього та наступних поколінь. Проте значна частка неврахованих ринком суспільних вигід цього процесу і невиявленість попиту на послуги лісових екосистем, з огляду на характер споживання суспільних благ, актуалізує питання ідентифікації вигід лісовідновлення, визначення їхньої економічної вартості та її відображення в процесах прийняття рішень.

Еколого-економічні аспекти лісокористування, зокрема практики лісовідновлення, досліджують О.М. Адамовський, І.Я. Антоненко, А.М. Дейнека, Л.Д. Загвойська, Я.В. Коваль, І.М. Лицур, Є.В. Мішенін, І.М. Синякевич,

Постановка завдання. Мета дослідження розроблення науково-методологічного підходу до визначення еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення на засадах екосистемної парадигми та концепції сталого ведення лісового господарства, що забезпечить урахування загальної економічної вартості (ЗЕВ, Krutilla, 1967) [18] неоціненого ринком потоку послуг лісових екосистем, породженого цими заходами.

Виклад основного матеріалу. Підвищення потенціалу лісових екосистем вимагає коригування лісогосподарської діяльності за показниками екологоекономічної ефективності з метою розроблення ефективних заходів з лісовідновлення. Лісовідновлення це активна форма відновлення лісу на землях, що були вкриті лісовою рослинністю [7]. Еколого-економічна ефективність визначають як відношення величини інтегрованого еколого-економічного ефекту виробничо-господарської діяльності до суми витрат живої та уречевленої праці і живої та неживої природи [7, 9]. На нашу думку, еколого-економічна ефективність лісовідновлення визначається шляхом співставлення інтегрованого еколого-економічного ефекту, який враховує внутрішній економічний ефект та зовнішні впливи процесу відновлення лісу, і витрат на досягнення цього ефекту.

Для визначення еколого-економічної ефективності лісівничих проектів, а отже і заходів з лісовідновлення, FAO рекомендує використовувати метод аналізу витрат і вигід (АВВ, cost-benefit analysis) [16], який розкриває ефективність діяльності лісогосподарських підприємств з урахуванням економічної вартості неоцінених ринком зовнішніх впливів послуг лісових екосистем і виконується в такій послідовності:

ідентифікація заходів з лісовідновлення;

кількісна оцінка витрат і результатів лісовідновлення;

фінансовий аналіз оцінювання прямих витрат і результатів за ринковими цінами;

економічний аналіз визначення економічної вартості витрат і вигід заходів з лісовідновлення з урахуванням вартості послуг лісових екосистем;

сенситивний аналіз еколого-економічної ефективності заходів;

формування науково-практичних рекомендацій щодо відновлення лісів. Теоретичним підґрунтям економічного аналізу заходів з лісовідновлення є екосистемний підхід, який дає змогу врахувати вклад екосистем у добробут людини, тобто охоплює вартості не тільки оцінених ринком продуктів лісу, а й неринкових вигід, які надають лісові екосистеми [3, 5, 11, 13, 14, 16]. Також економічний аналіз ґрунтується на концепції сталого ведення лісового господарства, тобто одночасне досягнення економічної ефективності, екологічної стійкості та соціальної справедливості.

Відновлення лісів безпосередньо здійснює вплив на такі важливі послуги лісових екосистем, як посилення водоохоронної та водорегулювальної здатності лісових насаджень, депонування вуглецю, послаблення ерозійних процесів, збереження біорізноманіття, підвищення рекреаційної та естетичної, духовної та культурної цінності ландшафтів тощо. Значна частина ефектів (позитивних і негативних), які виникають у процесі лісовирощування, є зовнішніми, вони неоцінені ринком і тому не враховуються лісогосподарськими підприємствами. Для ідентифікації цих впливів у контексті екосистемної парадигми використано загальну міжнародну класифікацію екосистемних послуг (Common International Classification of Ecosystem Services, CICES, 2012) [12]. Для кращого розуміння природи виявлених впливів і можливості їх вартісної оцінки, відповідно до рекомендацій Світового банку [4, 15], побудовано матрицю впливів заходів з лісовідновлення, позиціонуючи ідентифіковані заходи за двома ознаками: наявність ринкових оцінок вартості та характер виникнення впливів (табл. 1).

Табл. 1 Матриця впливів заходів з лісовідновлення

Ринкові впливи, в межах ділянки послуги забезпечення (продукування біомаси, питної води, енергії та ін.); культурні послуги (туризм, рекреація та ін.)

Неринкові впливи, в межах ділянки культурні послуги (підвищення естетичної привабливості ландшафтів, духовна та культурна цінність лісів, можливість проведення досліджень, збереження біорізноманіття та ін.)

Ринкові впливи, поза межами ділянки послуги регулювання (регулювання гідрологічного циклу, мікроклімату, попередження повеней та ін.)

Неринкові впливи, поза межами ділянки послуги регулювання (посилення водоохоронної здатності лісових екосистем, підвищення виділення кисню в атмосферу, зменшення викидів СО2 та ін.)

Розглянувши потенційні впливи, які виникають у процесі лісовирощування, необхідно їх відобразити в оцінці еколого-економічної ефективності лісовідновлення згідно з концепцією ЗЕВ (рис.).

Рис. 1 Оцінювання еколого-економічної ефективності лісовідновлення (авторська розробка)

Розглядаючи вартість вигід заходів з лісовідновлення у контексті понятійного апарату теорії ЗЕВ, економічній (грошовій) оцінці піддаються, насамперед, складові вартості використання. Однак, стале ведення лісового господарства вимагає врахування не тільки матеріальних, а й інших важливих нематеріальних благ, які формують вартість невикористання.

Табл. 2 Кореляційна матриця результатів опитування щодо готовності щороку платити за відновлення лісів в інтересах майбутніх поколінь

Залежна та незалежні змінні регресійної моделі

У

Х1

Х2

Хз

Х4

Х5

Х6

Х7

Т готовність платити, грн/рік

1

-

-

-

-

-

-

-

Х1 стать

-0,06

1

-

-

-

-

-

-

Х2 вік, років

0,29

-0,20

1

-

-

-

-

-

Х3 кількість дітей

0,28

-0,11

0,74

1

-

-

-

-

Х4 рівень освіти

0,30

-0,21

-0,14

-0,18

1

-

-

-

Х5 наявність лісівничої освіти

-0,21

0,18

0,14

0,09

-0,53

1

-

-

Х6 місце проживання

0,43

-0,005

0,01

0,18

0,36

-0,19

1

-

Х7 середньомісячний дохід, грн/міс.

0,74*

-0,16

0,44

0,45

0,37

-0,26

0,40

1

Вартість спадщини, стосовно заходів із лісовідновлення, можна оцінити методом умовного оцінювання, визначивши готовність населення витрачати частину сімейного доходу на відновлення лісів в інтересах майбутніх поколінь [4, 19]. В основу оцінювання покладено результати опитування населення Бродівського та Радехівського районів Львівської області. Для опрацювання результатів опитування щодо готовності платити використано кореляційно-регресійний аналіз, який охоплює чотири етапи [8]: збір даних, складання анкети і проведення опитування; кореляційний аналіз; регресійний аналіз; надання економічного змісту отриманим результатам.

Для визначення ставлення населення регіону дослідження до проблем ведення лісового господарства та готовності платити за відновлення лісів, опитано 80 респондентів, з яких 48 % чоловіки, 52 % жінки. Більше половини респондентів (46 осіб) мають лісівничу освіту. У віковій структурі найбільшу частку займають особи 45-55 р. (34 %), решта: особи віком до 25 р. (21 %), 2535 р. (18 %), 34-45 р. (13 %) і 55-65 р. (14 %).

Відповідно до положень теорії загальної економічної вартості, для визначення готовності щороку платити за відновлення лісів (залежна змінна Т) досліджено вплив таких чинників (незалежних змінних): Х\ стать; Х2 вік; Х3 кількість дітей; Х4 рівень освіти; Х5 наявність лісівничої освіти; Х6 місце проживання; Х7 середньомісячний дохід (грн/міс.). Результати кореляційного аналізу результатів опитування наведено в табл. 2. Залежна змінна Т має прямий, тісний, статистично значущий зв'язок між готовністю платити і величиною середньомісячного сімейного доходу. Для дослідження готовності респондентів платити за відновлення лісів в інтересах майбутніх поколінь оцінено параметри регресійної моделі готовності платити (табл. 3).

Табл. 3

№

Кількість чинників

Регресійна модель

Гстатистика

Я2

Висновки щодо адекватності моделі

1 роз

Г0.95

1

7

У = -7,02+7,45Хі+0,38Х2-7,7Х33,1ТХ4-3,63Х5+ 13,53Х6 +0,04Х7*

14,23

2,14

0,58

адекватна, виводимо Х5 (лісова освіта)

2

6

У = -13,44+7,1Хі+0,34Х2-7,55Х32,4Х4+13,43Х6+0,04Х7*

16,80

2,23

0,58

адекватна, виводимо Х4 (освіта)

3

5

У = -20,32+8,06Х1+0,37Х2-6,76Х3 +12,76Х6+0,04Х7*

20,38

2,35

0,57

адекватна, виводимо X? (вік)

4

4

У = -8Д7+7,12Хг3,85Х3+11,75Х6

+0,04Х7*

25,61

2,50

0,57

адекватна, виводимо X] (стать)

5

3

У = 3,48-3,98Х3+12,03Х6+ 0,04Х7*

34,26

2,72

0,57

адекватна, виводимо Х3 (кількість дітей)

6

2

У = 2,46+12,04Хй+ 0,04Х7*

51,37

3,11

0,57

адекватна, виводимо Хв (проживання)

7

1

У = 18,68+0,04Х7*

95,74

3,96

0,55

модель адекватна

Остаточний вигляд моделі Т=18,68+0,04Х7 свідчить, що еластичність готовності платити за доходом становить 0,04. Отримані оцінки можна застосувати для визначення вартості спадщини, яку в нашому дослідженні розглянуто як готовність платити за відновлення лісів в інтересах майбутніх поколінь.

Оскільки проблема зміни клімату є однією з ключових і потребує вирішення шляхом розроблення ефективних заходів із лісовідновлення, тому наше дослідження охоплює також дослідження ставлення людей до даної проблеми. Майже 90 % респондентів визнають існування такої проблеми. Усі, без винятку, респонденти усвідомлюють необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь. Ця інформація дає змогу зробити висновок про поінформованість респондентів щодо проблеми зміни клімату. 63 % респондентів вважають, що ліси здатні позитивно впливати на довкілля. Більшість місцевого населення визнають посилення деструктивного впливу господарської діяльності і зміни стану довкілля, тому лісове господарство має бути одним із пріоритетних напрямів розвитку Львівщини з метою послаблення антропогенного навантаження на лісові екосистеми.

Результати аналізу сучасного стану ведення лісового господарства за оцінками респондентів засвідчили, що найважливішими чинниками, які здійснюють вплив на лісові насадження в умовах Малого Полісся, є:

якість доглядів за лісовими культурами;

застосування суцільних рубань;

незначна частка природних корінних деревостанів і штучних лісів, подібних до них за складом, формою і структурою;

біологічна продуктивність та екологічна стійкість лісів;

площі лісових ділянок, пошкоджених хворобами та шкідниками;

збереження біорізноманіття;

наявність ерозійних процесів;

рівень соціально-економічного забезпечення населення та екологічної культури. Менш важливими є такі чинники, як контроль за санітарним станом лісів, всихання лісів, значна частка малоцінних і похідних деревостанів, самовільні рубки місцевим населенням. Значний вплив на формування лісових насаджень мають лісогосподарські заходи, зокрема практика лісовідновлення. Зменшення частки лісових культур, збільшення площ лісів природного походження, формування корінних різновікових деревостанів дасть змогу покращити стан лісових насаджень у регіоні. Це вимагає зміни традиційної системи ведення лісового господарства, врахування не тільки економічного, а й екологічного і соціального аспектів.

Вибір ефективного способу лісовідновлення є одним із важливих напрямів діяльності. Респонденти надали однакову пріоритетність природному і комбінованому способам (по 40 % кожному). Вигодами для місцевого населення від відновлення лісів є отримання деревини, недеревних продуктів лісу, місце для відпочинку, створення робочих місць. Оскільки заходи з відновлення лісів вимагають значних фінансових ресурсів, важливим є питання джерел акумулювання коштів. 30 % респондентів вважають, що фінансування потрібно здійснювати з державного і місцевого бюджетів, 43 % підтримують створення спеціального фонду, думки решти 27 % опитаних розділились між мобілізацією коштів підприємствами лісової галузі (15 %) та створенням цільового фонду громадськими організаціями (12 %).

Окрема група питань стосувалась заходів з лісорозведення. Так, 50 % респондентів володіють земельною ділянкою, з них 42 % використовують її для власних потреб. 70 % респондентів вважають, що державні лісогосподарські підприємства повинні здійснювати заходи з лісорозведення.

Результати дослідження показали, що оцінювання еколого-економічної ефективності лісовідновлення передбачає, насамперед, визначення масштабів оцінювання, формулювання переліку послуг лісових екосистем, які варто розглянути, збір даних для їх грошової оцінки, аналіз отриманих результатів і надання рекомендацій щодо можливості їх практичного застосування. Теоретичні підходи до оцінювання потребують подальшої формалізації і доведення до рівня рекомендацій і методик. Методики, розроблені на сьогодні відомими школами природокористування та екологічної економіки, доцільно затвердити на національному рівні і включити у нормативно-правову базу. Важливим є введення на законодавчому рівні поняття "послуги екосистем" [6]. Сьогодні потрібно розробити дієвий та обґрунтований механізм плати за послуги лісових екосистем, оцінити їхню цінність у грошовому вимірі як еквіваленту мінімальної оцінки їх економічної вартості з метою залучення додаткових коштів, які повинні інвестуватись у природний капітал [1, 2, 10]. Деякі спроби у цьому напрямі вже зроблено.

Висновки. Запропонований підхід до оцінювання еколого-економічної ефективності лісовідновлення, розроблений на засадах екосистемної парадигми та сталого ведення лісового господарства, забезпечує врахування всіх вигід процесу лісовідновлення, зокрема неоціненого ринком потоку послуг лісових екосистем. Консервативна оцінка тільки одного елементу вартості невикористання, зокрема вартості спадщини, виконано на основі величини готовності платити за відновлення лісів в інтересах майбутніх поколінь. Урахування вартості потоку послуг лісових екосистем дасть змогу отримати адекватну, обґрунтовану і переконливу оцінку еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення. Розроблений науково-методологічний підхід покращить методики оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення і сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості таких заходів з урахуванням важливості вкладу екосистем, елементу природного капіталу для добробуту людини.

відновлення ліс витрата економічний

Література

1. Веклич О.О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання / О.О. Веклич // Економіка України : політико-економічний журнал. 2003. № 10. С. 62-70.

2. Веклич О.О. "Екологічна ціна" економічного зростання України / О.О. Веклич, М.Ю. Шлапак // Економіка України : політико-економічний журнал. 2012. № 1, № 2. С. 51-60, 38-45.

3. Врублевська О.В. Дослідження економічної цінності лісових активів Бродівського району / О.В. Врублевська, І.М. Яремчук // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. Львів : РВв НЛТУ України. 2007. Вип. 17.5. С. 22-29.

4. Загвойська Л.Д. Економічний аналіз інвестиційних проектів : навч. посібн. / Л.Д. Загвойська, Т.Є. Маселко, М.М. Якуба. Львів : Вид-во "Афіша", 2006. 314 с.

5. Загвойська Л.Д. Концептуалізація послуг екосистем у сучасному еколого-економічному дискурсі / Л.Д. Загвойська // Наукові праці Лісівничої академії наук України : зб. наук. праць. Львів : РВВ НЛТУ України. 2013. № 11. С. 178-185.

6. Артов А.М. Законодавчо-нормативне забезпечення охорони природи в лісовому секторі України (аналітичний звіт) / А.М. Артов, Г.В. Бондарук, О.О. Кагало, Л.Д. Проценко // Удосконалення систем правозастосування й управління в лісовому секторі східних країн політики європейського сусідства та Росії. К., 2012. 166 с.

7. Лісотехнічний термінологічний словник: український, російський, англійський / за ред. Ю.Ю. Туниці, В.О. Богуслаєва. Львів : Вид-во "Піраміда", 2014. 967 с.

8. Лук'яненко І.Г. Економетрика : підручник / І.Г. Лук'яненко, Л.І. Краснікова. К. : Вид-во "Знання". 1998. 220 с.

9. Туниця Ю.Ю. Лісознавчі витоки еколого-економічного вчення: індуктивний підхід / Ю.Ю. Туниця // Наукові праці Лісівничої академії наук України : зб. наук. праць. Львів : Видво УкрДЛТУ. 2002. Вип. 1. С. 11-21.

10. Черваньов І.Г. Природный капитал как предмет инвайронментальной экономики и фактор конструктивного природопользования / І.Г. Черваньов, Л.М. Бортник, Н.В. Грищенко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Сер.: Економіка. Харків : Вид-во ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2013. № 38(1049). С. 220-229.

11. Шведюк Ю.В. Концептуальний підхід до визначення вартості послуг лісових екосистем / Ю.В. Шведюк // Економічні проблеми сталого розвитку : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. пам'яті проф. О.Ф. Балацького (Суми, 24-26 квітня 2013 р.). У 4-ох т. / за заг. ред. О.В. Прокопенко. Суми : Вид-во СумДУ, 2013. Т. 2. С. 253-255.

12. Common International Classification of Ecosystem services (CICES, Version 4.1). / R. Haines-Young, M. Potschin. EEA. 2012. 33 р.

13. Costanza R. Changes in the global value of ecosystem services / R. Costanza, R. de Groot, P. Sutton et al. // Clobal Environmental Change. 2014. № 26. Pp. 152-158.

14. Daily G.C. (Ed.). Nature's Services: Societal Dependence on Natural Ecosystems / G.C. Daily. Washington, DC : Island Press, 1997. 392 p.

15. Dixon J. Economic analysis of environmental impacts / J. Dixon, L. Scura, L. Carpenter, P. Sherman. London : Earthscan. 1995.

16. Economic analysis of forestry projects. FAO Forestry Paper 17 / Prepared by H.M. Cregersen and A.H. Contreras. Roma : Food and Agriculture Organization of the United Nations. 1992.

17. Kant S. Extending the boundaries of forest economics / S. Kant // Forest Policy and Economics. 2003. № 5. Pp. 39-56.

18. Krutilla J. Conservation Reconsidered / J. Krutilla // The American Economic Review. 1967. № 57(4). Pp. 777-786.

19. Yabe M. Use of stated preference methods of environmental payments in Japan: comparison of contingent valuation method and choice experiments / M. Yabe, K. Yoshida // Quartelry Journal of International Agriculture. 2006. № 4. Pp. 437-453.

Размещено на Аllbеst.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены