Сутність і види конкуренції

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Конкурентоспроможність підприємства»

на тему:

«Сутність і види конкуренціїї»

Факультет - Економіки і управління

Кафедра - «Економіки»

Спеціальність - Економіка

Група ЕК-16-1м

Студентка Ракович Інга Анатоліївна

Керівник К. О. Воробйова,

к.е.н., ст. викладач

Кременчук 2017

1. Сутність і види конкуренції

Конкуренція (від лат. concurrere -- "зіштовхуватися") -- економічне суперництво, боротьба між суб'єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку. Види конкуренції:

За галузево- територіальною ознакою:

- внутрішньогалузева - це боротьба між товаровиробниками однієї галузі за вигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання надприбутку. Наслідком внутрішньогалузевої конкуренції є впровадження досягнень науки і техніки, зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції. Однак вона не усуває різниці у величині норм прибутку на однакові капітали, вкладені в різні галузі.;

- міжгалузева - це боротьба між товаровиробниками різних галузей економіки за найвигідніші умови (сфери) застосування капіталу.;

- міжнародна - це конкуренція національних і транснаціональних економічних суб'єктів за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку. За кількістю суб'єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили:

- досконала (чиста) -- це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.;

- недосконала :

Абсолютна монополія -- це така ситуація, за якої на ринку є лише один продавець і безліч покупців, які не мають вибору, а тому змушені купувати необхідний товар за запропонованою ціною.,

монополістична конкуренція -- це така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію, тобто вона базується на диференціації продукції.,

Олігополія -- це модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

За методами конкурентної боротьби:

- цінова;

- нецінова;

- чесна;

- нечесна

Конкуренція виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо.

Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача.

Основні типи ринкових структур досконалої і недосконалої конкуренції.

Досконала (вільна) конкуренція -- це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Досконало конкурентний ринок характеризується такими рисами:

- бар'єри для входу на ринок мінімальні або взагалі відсутні;

- наявність великої кількості продавців і покупців, жодний з яких не має впливу на ринкову ціну, яка формується на основі попиту і пропозиції;

- кожний виробник випускає однорідний продукт, що не відрізняється від продукту інших продавців;

- кожний продавець і покупець володіє повною інформацією про попит, пропозицію і ціну товарів на ринку.

Ринок повністю знеособлений. Усі конкуренти незалежні один від одного, дії підприємця залежать не від дій окремого конкурента, а від ринку загалом. У реальних умовах сучасної практики господарювання конкуренції в чистому вигляді майже не існує.

Недосконала конкуренція виникає там, де не виконуються зазначені вище умови вільної конкуренції.

Розрізняють три ринкові структури недосконалої конкуренції:

1) Абсолютна монополія -- це така ситуація, за якої на ринку є лише один продавець і безліч покупців, які не мають вибору, а тому змушені купувати необхідний товар за апропонованою ціною.

2) Монополістична конкуренція -- це така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію, тобто вона базується на диференціації продукції.

3) Олігополістична конкуренція -- це модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

Для олігополії характерними є такі риси:

- високі бар'єри для входження в галузь;

- мала кількість підприємств у галузі, які можуть контролювати основну частину ринку, виробляючи як однорідну, так і диференційовану продукцію;

- висока взаємозалежність підприємств-олігополістів один від одного за ціною і випуском продукції.

Вихідною моделлю олігополістичного ринку є модель дуополії, коли на ринку діють і конкурують між собою тільки дві фірми. Є ще і така форма недосконалої конкуренції, як олігопсонія. Це такий тип ринкової структури, за якої функціонує невелика кількість покупців певного товару.

Олігополія -- провідна ринкова структура сучасної економіки, на частку якої у розвинених країнах припадає більша частина виробленої продукції.

2. Основні ознаки конкурентоспроможності

Конкуренція -- одна із найголовніших рис ринкового господарства. Саме конкуренція забезпечує творчу свободу особи, створює умови для її самореалізації в сфері економіки шляхом розробки і створення нових конкурентоспроможних товарів і послуг. У сучасних умовах процесу глобалізації, що підсилюється, і інтернаціоналізації проблеми міжнародної конкуренції виходять на перший план.

Показником визнання провідної ролі конкуренції для успішного функціонування ринкового господарства є той факт, що в більшості країн світу, включаючи країни з перехідною економікою, прийняті закони про конкуренцію і створені національні органи, що займаються цими питаннями.

Конкурентоспроможність - багатопланова економічна категорія, що може розглядатися на декількох рівнях:

- конкурентоспроможність країни;

- конкурентоспроможність галузі;

- конкурентоспроможність товаровиробника;

- конкурентоспроможність товару.

Між усіма цими рівнями конкурентоспроможності існує досить тісна внутрішня і зовнішня залежність і взаємозалежність.

Конкурентоспроможність країни і галузева конкурентоспроможність в остаточному підсумку залежить від здатності конкретного товаровиробника випускати конкурентоздатний товар.

Ознаки конкурентоспроможності:

Конкуренція є наслідком обмеженості ресурсів, і в цьому контексті конкурентоспроможність визначає умови існування біологічних видів, продуктів, процесів, структур, співтовариств, суспільств. Серед ознак конкурентоспроможного суспільства можна виділити такі:

- стабільне та передбачуване законодавче середовище;

- гнучка і стійка економічна структура;

- швидкість та якість адміністративних та економічних реформ;

- інвестування традиційної та технологічної інфраструктури, середньої освіти, підвищення кваліфікації;

- сприяння приватним заощадженням та внутрішнім інвестиціям шляхом перерозподілу доходів і зміцнення середнього класу;

- агресивність на зовнішніх ринках і привабливість внутрішнього ринку для іноземних інвестицій;

- взаємозв'язок між доходами, продуктивністю, податками;

- збалансованість внутрішнього та зовнішнього ринків.

Факторами конкурентоспроможності є:

- інтернаціоналізація (участь у міжнародній торгівлі та інвестиціях);

- людські ресурси (доступність і кваліфікація);

- уряд (якість державної політики, спрямованої на досягнення конкурентоспроможності);

- внутрішня політика;

- інфраструктура (спроможність обслуговувати бізнес);

- наука і технологія (потенціал використання науково-дослідницьких, дослідних і конструкторських розробок);

- менеджмент (якість управління, поєднання економічних і соціальних цілей);

- фінанси (ринки капіталів та якість фінансових послуг).

Для досягнення конкурентоспроможності товару фірма повинна знайти відповіді на такі запитання:

1) чому конкурент змінив ціну - для завоювання ринку, використання недовантажених виробничих потужностей, компенсації витрат, що змінилися чи щоб покласти початок зміні цін в галузі в цілому;

2) чи планує конкурент змінити цін на час або назавжди;

3) що відбудеться з часткою ринку фірми і її доходами, якщо вона не прийме відповідних заходів; чи збираються приймати відповідні заходи інші фірми;

4) якими можуть бути відповіді конкурента і інших фірм на кожну з можливих відповідних реакцій.

Окрім рішення цих питань, фірма повинна провести і більш широкий аналіз. Їй слід вивчити проблеми, пов'язані з життєвим циклом свого товару, значення цього товару в рамках своєї товарної номенклатури, вивчити наміри і ресурси конкурента, запропоновану ціну і чутливість ринку з точки зору ціннісної значимості товару, динаміку витрат в залежності від обсягу виробництва та інші можливості, що відкриваються перед фірмою.

Шляхи досягнення конкурентоспроможності певного товару різноманітні і передбачити їх можна лише слідкуючи за ринком цього товару, а також за ринком супутніх товарів.

вид конкуренція конкурентоспроможність монополія

3. Зв'язок конкуренції і монополії

Взаємодія між попитом і пропозицією, як відомо, відбувається на ринку. У системі ринкових відносин покупці і продавці вільно обмінюються благами на багатьох конкурентних ринках. Конкуренція є механізмом, який вирішує всі економічні проблеми суспільства - у переводі з латинського вона означає «сходитися», «зіштовхуватися». Це вільне суперництво між виробниками і покупцями за одержання максимального доходу.

З врахуванням умов, у яких протікає конкуренція, економісти відрізняють декілька типів структури ринку. Ринкова структура передбачає облік кількості і можливостей продавців (покупців) у ціні і обсязі продаж (покупок). Тому в економічній теорії виділяють чотири типи ринкової структури: «досконала конкуренція», «монополія», «монополістична конкуренція», «олігополія».

Досконала конкуренція. Досконала конкуренція існує у таких сферах діяльності, де існує достатньо багато мілких продавців і покупців ідентичного (однакового) товару і тому ні один з них не у змозі вплинути на ціну товару.

Тут ціна визначається вільною грою попиту і пропозиції відповідно з ринковими законами їх функціонування. Цей тип ринку називають «ринок вільної конкуренції».

Основні характеристики ринку досконалої конкуренції:

- велика кількість мілких продавців і покупців;

- продукт, що продається, однорідний у всіх виробників, і покупець може вибрати любого продавця товару для здійснення покупки;

- неможливість контролю над ціною і обсягом купівлі-продажу створює умови для постійного коливання цих величин під впливом зміни ринкової кон'юнктури;

- повна свобода «входу» на ринок і «виходу».

При наявності конкуренції на ринку виробники з метою одержання максимального прибутку намагаються знизити витрати виробництва на одиницю продукції. В результаті цього створюються можливості зниження ціни, що збільшує продаж у виробника і його доход.

Конкуренція створює у виробників стимули до постійної різноманітності пропонованих товарів і послуг для завоювання ринку. Розширення асортименту пропонованої продукції відбувається як за рахунок створення зовсім нових товарів і послуг, так і за рахунок диференціації окремого продукту.

Виробники здійснюють постійну боротьбу за покупця на ринку. Результатом такої боротьби є політика стимулювання збуту, яка всемірно і всебічно вивчає споживчий попит і створює нові форми і методи реалізації товару. Все це, з одного боку, збільшує прибутки фірми, а з другого - задовольняє всі бажання і потреби покупця. Внаслідок виграє і споживач, і суспільство у цілому.

Монополія. Монополія є повним антиподом досконалої конкуренції. Тут існує тільки один продавець, причому він виробляє товар, що не має близьких замінників.

В умовах монополії виробник здатний повністю контролювати обсяг пропозиції товару, що дозволяє йому вибирати любу ціну із можливих відповідно з кривою попиту, розраховуючи при цьому одержати максимальний прибуток. Тому вибір ціни із можливих варіантів визначений величиною прибутку, що одержаний від продажу можливої кількості товару за даною ціною.

Намагання монополіста до максимізації прибутку шляхом встановлення контролю над ціною і об'ємом продаж є порушення вільної конкуренції і ствердження особливої влади на ринку. «Ринкова влад» означає здатність продавця (покупця) впливати на ціну товару. Отже, які ж риси відрізняють монополію від досконалої конкуренції?

- Єдиний продавець (монополіст).

- Реалізований товар унікальний, тому покупець змушений платити встановлену монополістом ціну (чи відмовитися від покупки даного товару).

- Повний контроль монополіста над ціною товару і об'ємом продаж.

- Для потенціальних конкурентів монополіст встановлює тяжко подолані бар'єри.

Особливе місце займає феномен «природної монополії». До природних монополістів відносяться підприємства суспільного користування і підприємства, що експлуатують унікальні природні ресурсі (наприклад, електричні і газові підприємства, компанії водопостачання, лінії зв'язку і транспортні фірми). Як правило, подібні «природні монополії» знаходяться у власності держави або діють під його контролем. Існування природних монополій пояснюється особливим ефектом, пов'язаним з масштабом виробництва, - ефектом економії ресурсів в результаті укрупнення підприємства. Відомо, що велике виробництво має перевагу перед мілким при порівнянні величин витрат при однорідному виробництві. Внаслідок кращої технічної оснащеності і більшої потужності великого підприємства відбувається підвищення продуктивності праці, а значить, зниження витрат на одиницю продукції. Це означає більш ефективне використання ресурсів. Тому природні монополії стають бажаним явищем для суспільства, хоча монополістична природа все одно примушує регулювати їх діяльність.

Штучні бар'єри для попередження проникнення на монополістичний ринок конкурентів представлені юридичними обмеженнями у формі «ліцензій», «авторського права», «товарних знаків» або «патентного захисту».

Ліцензія - це право фірми на виключне здійснення визначеного роду діяльності на даному ринку.

Авторське право контролює продаж і розповсюдження оригінального виробу в інтересах його автора (книжки, музикального твору, програми для ЕОМ); воно дійсно протягом всього життя автора (і ще протягом 25 років після його смерті в інтересах його нащадків).

Товарні знаки - це спеціальні символи, що дозволяють пізнавати («ідентифікувати») товар, послугу чи фірму; конкурентам забороняється використовувати зареєстровані товарні знаки, підробляти їх чи застосовувати схожі, що путають споживача.

Патент - свідоцтво, що свідчать про виключні права автора на розпорядження створеним ним благом (технологією); якщо фірма має патент на технологію виробництва якогось продукту, то це робить неможливим виробництво даного товару іншими фірмами протягом терміну дії патенту.

Монополія у чистому вигляді - явище дуже рідке. Як і досконала конкуренція, вона представляє собою скоріше економічну абстракцію. Досить часто як приклад чистої монополії приводять систему телефонного зв'язку, і це майже вірно. Монополістична конкуренція. Монополістична конкуренція - це відносно велика кількість виробників, що пропонують схожу, але не ідентичну (з точки зору покупців) продукцію.

На відміну від досконалої конкуренції монополістична передбачає, що кожна фірма продає особливий тип товару, який відрізняється якістю, оформленням, престижністю, дякуючи чому у споживача складаються «нецінові переваги».

Відносно необмежене проникнення нових конкурентів на ринок є важливою характеристикою монополістичної конкуренції. Виробники, що працюють на такому ринку, не є великими підприємствами, тому порівняно невеликі і потрібний їм первісний капітал. Це підштовхує їх до вступу до галузі і конкуренції виробленого тут товару.

Олігополія. Олігополія є переважаючою формою сучасної ринкової структури. Термін «олігополія» застосовується у економіці для описування ринку, на якому існують декілька фірм, деякі з них контролюють значну долю ринку.

На олігопольному ринку конкурують між собою декілька крупних фірм (від трьох до п'яти) і вступ на цей ринок нових фірм утруднений. Продукція, що виробляється фірмами, може бути як однорідна, так і диференційована. Однорідність переважає на ринках сировини і напівфабрикатів: руди, нафти, сталі, цементу; диференціація - на ринках споживчих товарів (автомобілі).

Існування олігополії пов'язано з обмеженнями входу на даний ринок. Одне з них - необхідність значних капіталовкладень для створення підприємства у зв'язку з крупно масштабним виробництвом олігопольних фірм.

Характерна особливість олігополістичного ринку - залежність поведінки кожної фірми від реакції і поведінки конкурентів. Крупні розміри і значний капітал фірм край немобільні на ринку, і в цих умовах найбільші вигоди обіцяє саме зговір між олігополістичними фірмами з метою підтримки цін і максимізації прибутку. Виробники домовляються про співробітництво і укладають (іноді відкриту і навіть оформлену) угоду про поділ ринку - «картельна угода».

Картель представляє собою домовленість декількох підприємств, яка встановлює для всіх учасників об'єм виробництва, ціни на товар, умови найму робочої сили, обміну патентами, розмежовування ринків збуту і долю («квоту») кожного учасника у загальному обсязі виробництва і збуту. Його метою є підвищення цін (зверх конкурентного рівня), але не обмеження виробничої і постачально-збутової діяльності учасників.

На перший погляд, схожість картелю з монополією очевидна. Але картель зовсім рідко, на відміну від монополії, контролює весь ринок, тому що змушений враховувати політику некартелізованих підприємств. Крім того, учасники картелю мають досить потужну спокусу обдурити своїх партнерів, знижуючи ціни чи активно рекламуючи свій товар, що створює умови для захвату частини ринку. Внаслідок цього багато картелів представляють собою тимчасову структуру ринку і зустрічаються рідко.

Неможливість повністю і постійно використовувати картель для взаємодії олігополістичних фірм примушує їх йти на негласні економічні угоди, таємну економічну політику в області зміни цін і розмежовування сфер впливу. Таке співробітництво може проявлятися як через особливу економічну політику олігополістичних фірм у вигляді «жорсткості цін» чи «лідерства у ціноутворенні», так і через особливі організації типу «патентних пулів» (або консорціумів).

Жорсткість цін - так називається практика дій олігополістичних фірм, коли, навіть при зміні витрат чи попиту, окрема фірма не схильна до зміни цін. Вона гадає, що якщо їй прийдеться підняти ціну, то інші прослідують за нею, що приведе до втрати частини ринку. Таким шляхом фірми утримуються від зміни цін із-за страху розв'язати «війну цін».

Патентні пули - це угода про спеціалізацію і кооперацію виробництва, а консорціум - об'єднання фірм з метою проведення загальних наукових досліджень, сумісному будівництву крупних інвестиційних об'єктів. Обидві ці організації виконують картельні функції і є базою для організації зговору про поділ ринку.

Размещено на Allbest.ru