Посилення інфляційних тенденцій в економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність даної теми зростає у зв'язку з посиленням інфляційних тенденцій в економіці, значними негативними соціально-економічними наслідками та проблемами подальшого розвитку економіки України.

Не зважаючи на тяжкий досвід, отриманий в період гіперінфляції 90-х років в нашій країні, так і не знайдено ефективного методу подолання цієї «тяжкої хвороби». В останні два роки у зв'язку з внутрішніми проблемами в Україні інфляція знову набуває загрозливого характеру.

Саме тому, сьогодні як ніколи, необхідні своєчасні, рішучі і обґрунтовані дії з боку держави і Уряду, спрямовані на проведення такої антиінфляційної політики, яка б дозволила стримувати високі темпи інфляції і не допустити подальшого руйнування економіки.

В економічній науці не існує єдиних підходів щодо причин, наслідків і основних напрямів боротьби з інфляцією в умовах ринкової економіки.

Явище інфляції серед видатних вітчизняних науковців досліджували: А. Гальчинський, П. Єщенко, В. Прісняков, Т. Ковальчук, М. Коваль, П. Гайдуцький,С. Кораблін та інші. Всі вони досліджували витоки і механізми інфляції, створювали теоретичні концепції та пропонували ефективні методи боротьби з нею. Але інфляція на кожному етапі розвитку систем має свої особливості і чинники впливу.

Мета роботи: дослідження причин і соціально-економічних наслідків інфляції в Україні та визначення шляхів їх вирішення.

1. Суть, причини інфляції та її наслідки

інфляція економічний грошовий вартість

Широке розповсюдження в економічній літературі поняття «інфляція» отримало в ХХ ст. після першої світової війни.

Інфляція - це падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя. Інфляція - це приріст цін, викликаний надлишком грошей щодо товарів та послуг.

Однак, не кожне зростання цін є показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися внаслідок поліпшення якості продукції чи погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів. Більш глибшими причинами інфляції є загострення суперечностей економічної системи.

Інфляція обумовлена також рядом причин, що підрозділяються на внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх причин інфляції належать:

деформація економіки, пов'язана з відставанням галузей, що виробляють предмети споживання, від галузей, що продукують засоби виробництва;

дефіцит державного бюджету, пов'язаний із ростом урядових витрат;

високий рівень невиробничих витрат держави (особливо військових);

диспропорції на макро- і мікрорівні, що є проявом циклічного характеру розвитку економіки;

монополія держави на зовнішню торгівлю;

монополія великих компаній на встановлення цін;

високі податки та висока відсоткова ставка за кредит;

помилки в економічній політиці держави тощо.

До зовнішніх причинами інфляції належать:

структурні світові кризи, які супроводжуються багаторазовим зростанням цін на сировину, нафту, імпорт яких став приводом для різкого підвищення цін монополіями;

при обміні банками національної валюти на іноземну валюту виникає потреба у додатковій емісії паперових грошей, що поповнює канали грошового обігу;

зменшення надходжень від зовнішньої торгівлі;

від'ємне сальдо зовнішньоторговельного та платіжного балансу.

Інфляція здійснює негативний вплив на суспільство в цілому. У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників та інших верств населення, які змушені купувати товари за зростаючими цінами.

Проте не тільки продають, а й купують товари за зростаючими цінами, а працівники не тільки купують товари, а й продають свій товар -- робочу силу, ціна на яку в період інфляції теж зростає.

Проте є соціальні групи населення, які не мають можливості захистити себе від втрат унаслідок інфляції. Це передусім пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, усі працівники з фіксованим доходом, зокрема службовці державних установ, науковці, студенти та ін.

Крім прямих втрат, яких зазнає через інфляцію значна кількість економічних суб'єктів, її негативними соціальними наслідками є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого економічного становища, загострення соціальних суперечностей.

Ще ширший діапазон негативних наслідків інфляції в економічній сфері. Особливо відчутно вона впливає на розвиток виробництва, торгівлю, грошово-кредитну систему, державні фінанси, валютну систему і на платіжний баланс країни.

Падіння життєвого рівня населення внаслідок інфляції, а також спотворення структури і диференціації доходів негативно впливають на мотивацію підприємницької та трудової діяльності. Зрозуміло, що вплив заробітної плати на зміну цін та інфляційні процеси не можна заперечувати. Разом з тим нинішня заробітна плата, питома вага якої в структурі витрат на виробництво продукції промисловості є не дуже великою, не може бути головним чинником інфляції.

Інфляція підриває управлінський механізм економіки. В ринковій економіці держава використовує в основному економічні важелі регулювання. Зрозуміло, що таке регулювання може дати бажані результати лише за умови, коли грошова система досить стійка. Дестабілізуючи її, інфляція автоматично знижує ефективність економічних регуляторів;

Інфляція спричинює посилення хаотичності і диспропорціональності розвитку суспільного виробництва. Позичкові капітали спрямовуються переважно в галузі зі швидким зростанням цін і відволікаються з інших галузей, де може настати застій і занепад виробництва.

Скорочуючи платоспроможний попит населення, інфляція зумовлює звуження ринку збуту товарів народного споживання, що може викликати затухання темпів їх зростання чи навіть скорочення обсягів виробництва. Нерідко виникає затоварення на цих ринках при абсолютному скороченні особистого споживання.

Спад виробництва може зумовлюватися також відпливом капіталів з виробничої сфери в торгівлю, де інфляційне зростання цін підсилюється спекуляцією, яка зумовлює прискорення обігу капіталу та зростання прибутків.

В умовах інфляції економічним суб'єктам невигідно тримати свої активи в грошовій формі. Це негативно впливає на кредитні відносини та грошовий обіг. Власники грошових коштів не будуть вкладати їх у банки, якщо депозитний процент не компенсує інфляційних втрат. Якщо ж банки збільшуватимуть депозитний процент, то це неминуче призведе до подорожчання банківських позик, наслідком чого буде скорочення попиту на них подальше підвищення цін підприємцями з метою компенсацій своїх до­даткових витрат на оплату процентів.

Інфляція, особливо на галопуючій та гіпервисокій стадіях, сама зумовлює нові інфляційні чинники і посилює руйнівний вплив на грошовий обіг. Прагнення економічних суб'єктів швидше позбавитися знецінених грошей прискорює їх обіг, що зменшує необхідну для його обслуговування грошову масу.

Негативно впливає інфляція і на фінансову систему, особливо на другій стадії, коли емісія грошей не встигає за їх знеціненням. Реальна вартість всієї суми державних доходів постійно зменшується. Тому держава змушена весь час використовувати друкарський верстат, щоб компенсувати фінансові втрати від інфляції. Оскільки зробити це неможливо, то їй доводиться так чи інакше зменшувати свої витрати, передусім на соціальні потреби, що ще більше загострює соціально-політичну нестабільність у країні.

Особливої уваги заслуговує питання впливу інфляції на зовнішньоекономічні зв'язки. Найбільш узагальненим наслідком її є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами.

Падіння курсу відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню купівельної сили грошей на внутрішньому ринку. При спробах держави втручатися у зовнішньоекономічні і валютні відносини виникають розбіжності між офіційним і ринковим курсом валюти, формується кілька ринкових курсів тощо. Усі ці явища дезорганізують зовнішньоекономічні зв'язки, вносять до них значний спекулятивний елемент, стримують приплив іноземного капіталу, погіршують платіжний баланс країни, її валютне становище, підривають її позиції на світовому ринку.

Отже, інфляція є складним процесом, наслідки якого завдають серйозної шкоди економіці країни та її населенню.

2. Аналіз інфляційних процесів в Україні. Антиінфляційна політика

Інфляція визначається за допомогою показника коефіцієнта інфляції, або індексу споживчих цін, який показує зміну цін та товари та послуги у поточному періоді, порівняно з минулим.

Індекс споживчих цін в Україні у 2012 році, за даними Державної служби статистики України, становив 99,8%, це означає, що ціни знизились на 0,2%.

Порівняно з 2012 роком у 2013 році індекс споживчих цін становив 100,5%, отже споживчі ціни зросли на 0,5%. Інфляція в Україні у 2014 році становила 24,9%. У 2015 році індекс споживчих цін становив 143,3%.

Як явище макроекономічної нестабільності інфляція по-різному впливає на соціальну та економічну сфери життя людини. Одним з соціальних наслідків інфляції є зниження життєвого рівня верств населення, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

Незважаючи на зростання показників номінальної заробітної плати в Україні, говорити про високий рівень життя українців не доводиться, так як показники реальної заробітної плати мають повільні темпи до зростання.

Таблиця 1. Темп зростання/зниження номінальної заробітної плати та індексу реальної заробітної плати у 2011-2015 рр., %

За даними Державної служби статистики України (табл. 1) протягом 2012-2015 року відбувалося збільшення номінальної заробітної плати у % до попереднього року на 14,4% у 2012 році, 8,1% у 2013 році, 7,9% у 2014 році та на 18,4% у 2015 році.

Зростання рівня реальної заробітної плати відбувалось у 2012-2013 роках на 15,1% та 9,6% відповідно. У 2014 році реальна заробітна плата у % до попереднього року знизилась на 4,3%. Колосальне зменшення реальної заробітної плати у 2015 році на 23,1% негативно позначилось на життєвому рівні усіх верств населення, оскільки інфляція становила 43,3%.

В цілому номінальна заробітна плата у минулому році зросла на 23,5%, реальна - на 11,6%. Показники 2015 р. свідчать, що саме на цей рік припадає найнижчий рівень реальної заробітної плати, відхилення становить 41,5% від номінальної, адже і інфляція мала критичне значення - 143,3%.

Інфляція негативно впливає на обсяг прямих іноземних інвестицій, це пояснюється тим, що міцність грошової одиниці покращує інвестиційну перспективу та підвищує довіру до національної економіки.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України за 2012 рік становив 54462,4 млн. дол. США, що на 5100,1 млн. дол. більше ніж у 2011р. У 2013 році відбулося збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій до 58156,9 млн. дол. США. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України за 2014 рік, без урахування окупованого Криму, за рахунок девальвації гривні знизився на 19,5% - до 45916 млрд. дол. У 2015 році обсяг прямих іноземних інвестицій скоротився до 43371,4 млн. дол. США.

Рис. 1. Динаміка залучених іноземних інвестицій

Проаналізувавши динаміку залучення іноземних інвестицій в Україну (рис. 1) необхідно зазначити, що наявні тенденції до зниження протягом 2014-2015 років, це пояснюється тим, що інвестори приходять на наш ринок і вкладають кошти в галузі, які дають змогу отримати швидкі прибутки, а у разі нестабільної політичної ситуації в державі, прискорення темпів інфляції, економічного спаду та інших негативних явищ вони прагнуть вилучити свій капітал з найменшими втратами. Інвестори потребують визначеності щодо розвитку інфляційних процесів. Стрімке зростання цін на споживчі товари і послуги стало причиною до переходу в режим інфляційного таргетування. Це в свою чергу спричинило підвищення облікової ставки НБУ та дефіцит кредитних ресурсів. В таких умовах зазвичай відбувається уповільнення зростання виробництва або його спад. Динаміка індексу промислового виробництва в Україні з 2011 року до 2015 року вказує на падіння обсягів промислового. Так, індекс промислового виробництва за 2015 рік склав 98,5%, що на 9,1% нижче, ніж у 2011 році (табл. 2).

Таблиця 2. Зведена таблиця індексів промислового виробництва за 2011-2015 роки

Ціни виробників промислової продукції за 2015 рік збільшилися на 25,4%, насамперед за рахунок підвищення цін у постачанні електроенергії, газу, пари і кондиційованого повітря, а також девальвація гривні.

За умов, які склалися в економіці України, управління інфляцією є найважливішою проблемою монетарної та економічної політики.

Антиінфляційна політика має бути орієнтована на виконання трьох основних цілей:

розвиток ринкового механізму, оскільки ринку притаманна властивість найбільш ефективно і швидко відновити порушений баланс між грошовою і товарною масою, який виникає з розвитком інфляційних процесів;

проведення центральним банком країни продуманої політики грошового регулювання, спрямованої на забезпечення оптимальної зміни грошової маси;

зменшення бюджетного дефіциту до рівня, що не спричинює значних негативних змін в економіці країни.

При всій значущості скорочення державних витрат, поступового зменшення грошової емісії необхідне проведення широкого комплексу антиінфляційних заходів. Заходи антиінфляційного регулювання інфляції в Україні такі:

розробка та втілення в життя комплексних державних програм розвитку економіки;

проведення послідовної антимонопольної політики та створення широкої мережі економічної інформації для підприємств;

посилення стимулів виробничого накопичення, включаючи субсидії, що здатні підтримати процес накопичення коштів у підприємців та населення;

зміна структури виробничих фондів з метою розширення виробництва товарів народного споживання, тобто створення умов для переливу капіталу з однієї до іншої галузі суспільного виробництва;

стимулювання кредитної та інвестиційної діяльності банків та обмеження покриття дефіциту коштів за рахунок банківського кредиту;

вдосконалення податкової системи; особливу увагу приділяють регулюючій ролі податків;

підвищення ефективності грошово-кредитної політики, яка повинна забезпечити тісний взаємозв'язок усіх елементів ринкового механізму товарно-грошових відносин.

Тому найбільшої ефективності проведення антиінфляційної політики можна досягти лише за умов комплексного використання всіх можливих способів боротьби з інфляцією. Інфляційні процеси та економічні кризи не оминули жодної країни, проте навіть найважчі з них зазвичай завершувалися оновленням економіки та її зростанням. Україні необхідно використовувати той досвід і методи, які допомогли вийти іншим країнам з кризи і подолати інфляцію, але з врахуванням особливостей національної економіки.

Висновки

Як бачимо, інфляція - це складний багатопрофільний процес, її наслідки завдають серйозної шкоди економіці країни та її населенню.

Інфляційні процеси в Україні за досліджуваний період відбувалися за різних причин, як зовнішніх так і внутрішніх. Зокрема, це дефіцит бюджету, надмірна емісія грошей, незбалансованість інвестицій, загострення соціально-політичної ситуації в країні тощо.

До негативних наслідків інфляційних процесів можна віднести зниження реальних прибутків населення, знецінення заощаджень населення, втрата зацікавленості виробників у створенні якісних товарів, високий рівень інфляційних очікувань.

Подолання інфляції залишається одним з головних завдань антикризової стратегії в Україні. При її вирішенні необхідно враховувати причини та наслідки інфляції, хто при цьому несе основні тяготи і втрати, а також вплив розроблюваних заходів на інші елементи антикризової стратегії, перш за все на виробництво і зайнятість.

Крім того, важливо приділяти особливу увагу галузям, які поставляють на ринок сировину та енергетичні ресурси. Як перша так і друга група галузей є монополістами. Від їх послуг практично не можуть відмовитись як населення, так і економіка загалом.

Список використаних джерел

1. Коваленко О. Інфляція в Україні: особливості та вплив на фінансову систему / Коваленко О. // Формування ринкової економіки в Україні. - 2009. - № 19 - С. 308-315.

2. Кравчук Ю.Б. Макроекономіка [Електронний ресурс] / Ю.Б. Кравчук. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: https://infourok.ru/kravchuk-yub-makroekonomika-pidruchnik-harkiv-hnuvs-s-1106683.html.

3. Офіційний інтернет-сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

4. Тіверіадська Л.В. Інфляційні процеси та їх соціально-економічні наслідки в Україні [Електронний ресурс] / Людмила Валеріївна Тіверіадська // Економічний простір. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2015_93_18.

Размещено на Allbest.ru