Дослідження інвестиційної можливості чорної металургії в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра менеджменту і адміністрування

«Дослідження інвестиційної можливості чорної металургії в Україні»

Виконав: Ковалюк О.В.

Перевірила: Мацькевич О.Ю.

Івано - Франківськ 2017

Зміст

1. Місце і роль даної галузі

2. Розмір. Структура, кількість промислових підприємств та темп зростання галузі

3. Розмір та темп зростання попиту на імпортовану та не імпортовану продукцію

4. Наближені прогнозовані оцінки попиту

5. Визначення можливостей розвитку

6. Оцінка галузі

7. Проблеми і перспективи розвитку чорної металургії в країні

Список використаних джерел

1. Місце і роль даної галузі

Чорна металургія - одна з найбільш розвинених в Україні галузей промисловості, на яку припадає понад 1/4 всього промислового виробництва

2. Розмір. Структура, кількість промислових підприємств та темп зростання галузі

Україна має для розвитку галузі значні запаси залізних і марганцевих руд, коксівного вугілля, флюсових та вогнетривких матеріалів, їх родовища дуже вдало поєднуються -- переважно у Придніпров'ї та Донбасі.

Найбільшими металургійними комбінатами в Україні є "Криворіжсталь", "Азовсталь" (Маріуполь), "Запоріжсталь", Дніпровський (Дніпродзержинськ), Алчевський, Макіївський. Великі металургійні заводи, які не мають повного металургійного циклу, - Донецький, Єнакіївський, два Дніпропетровських та ін. Виробництво феросплавів (сплавів заліза з іншими металами для отримання високоякісних сортів сталі) зосереджено у Запоріжжі, Нікополі, Стаханові, а труб - у Нікополі, Новомосковську, Дніпропетровську, Маріуполі, Макіївці, Харцизьку. Підприємства чорної металургії розташовані у трьох металургійних районах - Придніпровському, Донецькому і Приазовському.

Україна за підсумками 2013 р. посіла 7-е місце в рейтингу Світової асоціації виробників сталі (World Steel Association/ WSA), виплавивши 30,4 млн т сталі, то у 2014 р. наша країна опустилася на 10-е місце з результатом виплавки 27,2 млн т сталі. У 2015 р. Україна зберегла за собою 10-е місце у світовому рейтингу виробників сталі, хоча вітчизняний обсяг виробництва цієї продукції становив лише 22,9 млн т. Таким чином Україна наблизилася до країн, що посідають 11-12 місця в означеному світовому рейтингу.

Саме у 2014-2015 рр. потужного удару вітчизняній чорній металургії завдав військово-політичний та економічний конфлікт із Росією й особливо війна на Донбасі. Так, протягом січня - липня 2014 р. середньомісячне виробництво сталі в Україні коливалось у межах 2,4-2,8 млн т. Однак у серпні 2014 р., тобто якраз із моменту розгортання широкомасштабної участі Росії у військових діях на Донбасі, почалося стрімке скорочення обсягів виробництва сталі в Україні. Так, якщо в липні 2014 р. у цілому по Україні було виплавлено 2462 тис. т сталі, то в серпні того ж року - уже 1767 тис. т. Тобто лише за місяць обсяги вітчизняного виробництва сталі скоротилися на 28,2 %. У наступні місяці ситуація по суті не поліпшувалася. У результаті протягом серпня 2014 р. - березня 2015 р. щомісячне виробництво сталі в Україні коливалось у межах 1,7-1,9 млн т. Причому черговий мінімум виробництва сталі в Україні було зафіксовано у лютому - березні 2015 р. (відповідно 1587 тис. т і 1696 тис. т). І саме в зазначений період поточного року на Донбасі спостерігалися най активніші бойові дії. З укладанням угоди про нове перемир'я (Мінськ - 2) і суттєвим послабленням інтенсивності реальних бойових дій на Донбасі виробництво сталі в Україні почало зростати. У квітні 2015 р. воно зросло порівняно з березнем на 13,7 % і сягнуло 1928 тис. т, а у травні збільшилося ще на 12,9 % - до 2177 тис. т. Це - менше ніж до вторгнення російських військ на Донбас і загострення бойових дій у серпні минулого року. Однак це - найвищий показник щомісячних обсягів виробництва сталі в Україні, починаючи із серпня 2014 р. Хоча, починаючи з червня 2015 р., щомісячні обсяги виплавки сталі в Україні знизились і до кінця 2015 р. коливались у межах 1868-2056 тис. т. Певною мірою це було пов'язано з пошкодженням магістрального газопроводу, що призвело до тимчасової зупинки виробництва на маріупольських металургійних комбінатах. Утім, зазначений інцидент не порушив загальної тенденції до деякого поновлення обсягів виробництва вітчизняної чорної металургії в цілому.

чорний металургія попит промисловий

3. Розмір та темп зростання попиту на імпортовану та не імпортовану продукцію

Заступник генерального директора об'єднання «Металургпром» М. Абросімов, частка експорту в загальному обсязі виробленого в Україні металопрокату становила 85,5 %. Відповідно, внутрішнє споживання вітчизняного металопрокату в Україні було на рівні 14,5 % від загального виробництва, а в абсолютному вираженні - зменшилося на 0,5 млн т. При цьому у 2015 р. в Україну було імпортовано 0,7 млн т металопрокату на суму 0,6 млрд дол. проти 1,1 млн т на суму 1 млрд дол. у 2014 р. Скорочення поставок вітчизняного металопрокату на внутрішній ринок, як і скорочення обсягів його імпорту було обумовлене зменшенням попиту на металопрокат на внутрішньому ринку внаслідок кризового стану української економіки. Водночас ЗМІ повідомили, що металургійні підприємства України у 2015 р. скоротили експорт металопродукції в натуральному вираженні на 15,3 %, або на 3,1 млн т, у порівнянні з 2014 р. - до 17,1 млн т.

Також повідомляється, що у вартісному виразі через зниження цін на світових ринках прокату експорт скоротився на 39 % - до 6,4 млрд дол. (у 2014 р. - до 10,5 млрд дол.).

Таким чином, якихось суттєвих зрушень у розподілі потоків української металургійної продукції між внутрішнім і зовнішнім ринками нині по суті не спостерігається. У 2015 р. українська чорна металургія стала навіть ще більш залежною від кон'юнктури зовнішнього ринку.

І це, за умов надзвичайно складної фінансово-економічної ситуації в нашій державі, створює значні труднощі на шляху ефективного розвитку української чорної металургії.

4. Наближені прогнозовані оцінки попиту

За прогнозами попит на продукцію чорної металургії України зросте, оскільки деякі підприємства вдосконалюють свої технології та обладнання і переходять на виготовлення продукції за стандартами ЄС.

5. Визначення можливостей розвитку

Український чорні металургії є куди розвиватись. Насамперед, використовуються застарілі технології та обладнання, через які галузь надзвичайно енергоємна і забруднююча. Потрібно кардинально усучаснювати галузь. Наприклад, Україна - одна з небагатьох країн світу, де ще використовується застарілий мартенівський спосіб виплавки сталі. Утім, за повідомленнями ЗМІ, ситуація поступово змінюється. Зокрема, у середині минулого року Маріупольський металургійний комбінат (ММК) ім. Ілліча відмовився від мартенівського способу виплавки сталі і вивів з експлуатації всі шість мартенівських печей. Зменшення сталеплавильних потужностей унаслідок зупинки мартенів компенсовано за рахунок зростання продуктивності конвертерного цеху. Нині «мартенівське виробництво перестало бути рентабельним - воно вкрай енергоємне і поступається конвертерній технології щодо рівні якості продукції, ефективності й екологічності. Майже всі лідери світової металургії відмовилися від мартенів на користь кисневих конвертерів або електросталеплавильних комплексів», - цитує прес-служба гендиректора ММК ім. Ілліча Ю. Зінченка. Мартенівське виробництво в Україні поки що використовують на «Запоріжсталі», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Алчевському меткомбінаті. Причому на «Запоріжсталі», наприклад, за інформацією керівників цього підприємства, за 2012-2015 рр. у модернізацію виробництва було інвестовано 2,7 млрд грн.

Заради справедливості слід зазначити, що доволі вагомі інвестиції у модернізацію металургійної промисловості в Україні здійснювались і раніше. Як наголошують, наприклад, деякі експерти, «у період реалізації державного програмного підходу у 2004-2011 рр. у чорну металургію вдалося залучити понад 20 млрд грн інвестицій, що дало змогу одержати річний економічний ефект понад 5,5 млрд грн за рахунок зниження рівня матеріальних і енергетичних витрат, розширення виробництва нових видів продукції. Енергоємність готового прокату за цей період зменшилася на 13 % - з 1,54 до 1,34 т умовного палива на тонну прокату»

Як показує світовий досвід, модернізація металургійного виробництва є особливо ефективною у поєднанні з вдосконаленням асортименту металургійної продукції. Наприклад, у ЗМІ повідомляється, що найбільша українська гірничо-металургійна група «Метінвест» вперше в Україні почала виробництво атмосферостійкого прокату, що відповідає європейському стандарту. Маріупольські металургійні комбінати ім. Ілліча й «Азовсталь» групи «Метінвест» у січні цього року почали виробництво товстолистового прокату з конструкційної сталі, стійкої до атмосферної корозії, за європейським стандартом EN 10025-5 і вже мають контракти на поставку цієї продукції до ЄС. Раніше зазначений вид сталі в Україні не випускався. Також Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча освоїв виробництво оцинкованого рулонного прокату за європейським стандартом EN 10346.

Перші 1300 т нової продукції вже відвантажено споживачам у Польщу. Оцинковані рулони, що випускаються за стандартом EN 10346, користуються стабільним попитом як на ринку України й країн СНД, так і на експортних напрямках.

6. Оцінка галузі

Загальний обсяг можливих інвестицій в металургійний комплекс до 2016 р. складає 13 млрд. $ США.

Джерелом інвестування перш за все може бути свій потенційний національний інвестор. Сьогодні він проявляє ініціативу і є приклади інвестування металургійної галузі. Це пов'язано, в першу чергу, з покращенням інвестиційного клімату в Україні.

Таблиця 1 - Питома вага інвестицій у металургію від загального обсягу інвестицій у промисловість

У 2017 році орієнтовані капітальні витрати становлять 1280 млн доларів США

7. Проблеми і перспективи розвитку чорної металургії в країні

Підприємства чорної металургії є значними забруднювачами навколишнього середовища. Головними забруднювачами повітря є оксид сірки і азоту. Ці сполуки отруйні. В центрах чорної металургії часті "лисячі хвости" - рудого кольору стовпи пари із домішками оксидів азоту. При взаємодії із парами вод з повітрі сполуки сірки і азоту утворюють "кислотні" опади.

Для запобігання забрудненню навколишнього середовища слід переходити на сучасні способи виплавки сталі й чавуну, впроваджувати нові технології, використовувати відходи металургії в інших виробництвах, наприклад коксовий газ - для синтезу азотних добрив, шляхи доменного виробництва - 3 цементному виробництві тощо.

Найбільш значні екологічні проблеми галузі виникають при видобутку руди. Під час шахтного способу видобування просідає земля, під час кар'єрного - знижується рівень грунтових вод. З кар'єрів під час підривання тисячі тонн пилу залізної руди піднімаються в повітря й розносяться на десятки кілометрів. Забруднення повітря і води відбувається також під час виплавки чавуну. В той же час чорна металургія переробляє значну частину металобрухту, що сприяє очищенню навколишнього середовища від одного з агресивних забруднювачів.

Металургійний комплекс потребує докорінної перебудови. Можна одержувати високоякісну сталь, обминаючи стадію чавунного виробництва у доменних печах. Це метод безперервного розливання сталі через "шлакове переплавлення".

У такому разі відпадає необхідність а агламе6раційених та збагачувальних коксохімічних заводах і доменних печах. Почистішає навколишнє середовище, позбавившись кіптяви, диму, окислів доменного й коксохімічного виробництва, з'явиться можливість відмовитись від більшості прокатних стоків, блюмінгів, слябінгів.

У металообробці слід застосувати процеси надвисокого тиску, де кусень металу стає рухомим і піддатливим, як рідина. Цей же метод дає змогу створювати деталі будь-якої форми й конфігурації без подальшої токарної або фрезерної доробки. За цією технологією 90% сталі виплавляється з металобрухту й лише 10% - залізної руди. Це заощадить невідповідні природні ресурси, а зношені металеві деталі будуть відновлюватися спеціальним переплавленням. Така технологія тим часом використовується лише на Південному машинобудівному заводі та Дніпропетровському металургійному комбінаті, хоча й варто застосовувати її скрізь.

Список використаних джерел

1. http://www.nbuviap.gov.ua

2. http://www.refine.org.ua

3. http://www.rusnauka.com

Размещено на Allbest.ru