Віртуалізація економіки як чинник розвитку електронної торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІРТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ

Маловичко Світлана

Постановка проблеми. Сучасні умови ведення бізнесу характеризуються зростанням значущості інформації як предмету управління, використанням інформаційно-технологічних інновацій, глобальною технологізацією як в економічній, так і в соціальній сфері. Цивілізаційні зміни характеризуються переходом від індустріального до постіндустріального суспільства, де політика, економіка і культура піддаються впливу різних факторів, в тому числі науковому прогресу в інформаційно-комунікаційній сфері.

Складність та численність глобальних проблем пов'язана зі змінами у світовому розвитку, реорганізацією світового порядку, неоднозначністю підходів та механізмів їх розв'язання [1, с. Зі], однією з таких проблем є віртуалізація економіки.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню окремих аспектів інформатизації суспільства та економіки присвячені наукові роботи Висоцької В.А. [2], Гальчинського А.С. [3], Дятлова С.А. [4], Кримського І.А. [5], Манахової І.В. [6], Матвєєва І. А. [7], Соколової І.В. [8], Сисоєвої С.В. [9], Фрідкіна [10], Чекалкіної К.В. [11], Чернеги О.Б. [1] та інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Наукова дискусія з цих питань має активний, але й суперечливий характер. Поза увагу лишаються питання систематизації сучасних знань у цій сфери з метою виявлення чинників розвитку електронної торгівлі як однієї з найперспективніших галузей народного господарства.

Постанова завдання. На підставі аналізу методологічних позицій в сьогочасній науковій думці відносно сутності та змісту економічних відносин виявити форми прояву нової економіки як основного фактору розвитку електронної торгівлі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Наукові спори відносно сучасного етапу розвитку економічних відносин ведуться завзять й активно. Вивчення робіт, що присвячені детермінації сутності та змісту нової економіки [2, с. 34; 3; 4, с.108; 5, с. 7; 6, с. 12; 7; 10, с.43; 11, с. 37 та інших], свідчить про те, що наукова термінологія виокремлює значну сукупність поглядів на це питання, а саме: «економіку послуг (сервісну економіку)», «економіку знань (когнітивну економіку), «мережеву економіку (вікіноміку)»; «інтернет-економіку (віртуальну економіку)», «креативну економіку», «ноосферну економіку», «інформаційну економіку», «інноваційну економіку», «електронну економічну діяльність», «політичну соціоекономіку» (табл. 1).

В цих поглядах відбиваються різні змістові складові, що дають сукупне цільне уявлення про нову економіку. З нашої точки зору, саме «інформаційна економіка» є найбільш універсальним поняттям, всеосяжним, різноманітним за конфігураціями прояву, полікультурним за суттю.

Ретельний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури показав, що існує два підходи до вивчення інформаційної економіки [6; 8; 9]:

- технократичний - «...при якому інформаційні технології вважаються засобом підвищення продуктивності праці і їх використання обмежується, в основному, сферами виробництва і управління» [8];

- гуманітарний (А.П. Єршов, А.Д. Урсул, І.В. Соколова, Манахова І.В. та інші) при якому інформаційні технології розглядаються «.. як важлива частина людської життя, що мають значення не лише для виробництва і управління, але і для розвитку споживчою, соціальною і культурною сфер» [6, с. 12], цей підхід «...включає три діалектично взаємозв'язаних процеси: 1) медіатизацію - процес вдосконалення засобів збору, зберігання і поширення інформації; 2) комп'ютеризацію - процес вдосконалення; засобів пошуку і обробки інформації; 3) інтелектуалізацію - процес розвитку знань і здібностей людей до сприйняття і породження інформації, що закономірно обумовлює підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, включаючи можливість використання засобів штучного інтелекту..." [8].

електронний торгівля економіка інформаційний

Таблиця 1. Інваріанті форми прояву нової економіки [розроблено автором на основі 2, с. 34; 3; 4, с.108; 5, с. 7; 6, с. 12; 7; 10, с.43; 11, с. 37]

Зауважимо, що дослідження електронної торгівлі повинно спиратися на діалектичний взаємозв'язок технократичного та гуманітарного підходів, адже торгівля (електронна в тому числі) як галузь економіки, не обмежується сферами управління, тим більше виробництва, але є частиною соціального життя суспільства, єднальною ланкою між виробництвом та споживанням, адже одним з основних її завдань є узгодження товарного виробництва з потребами ринку.

У зв'язку з цим цікавим на сегментацію рівнів електронної економіки є погляд Дятлова С.А., який виокремлює серед них такі: інвестиції та інновації в Інтернет- індустрії; Інтернет-інфраструктуру; програмне забезпечення Інтеренет; Інтернет-брокерів, електронний трейдинг, рекламу; електронну торгівлю; офшорне програмування; дистанційну освіту; індивідуальні послуги в Інтернет (рис. 1).

Рис. 1. Сегментовані рівні електронної економіки (розроблено автором на основі [4, с.99])

Однак, є не зрозуміло, що автор має на увазі під терміном «рівні... економіки», за якою ознакою здійснене сегментування та чому саме ці «рівні» увійшли до цього розподілу.

З нашої точки зору, сегментувати електронну економіку можна за різними ознаками: за видами електронного бізнесу (наприклад, електроні аукціони, електроні банки, електронна комерція, електронна науково- дослідна робота, електронний маркетинг, електронна логістика тощо); за рівня (світову економіку, макро- та мікроекономіку); за структурою (організаційно-економічний рівень, галузевий, територіальний, відтворювальний, зовнішньоекономічний) тощо.

Використовуючи термін «віртуалізація» в соціокультурному сенсі, підкреслимо що вона давно вийшла за межі технічних вчень та змінила свій вектор проблематики в сторону філософських, соціологічних та економічних наук. Наслідком інформатизації суспільства та економіки є стрімке розповсюдження електронної торгівлі в світі. З точку зору структурного підходу електронна торгівля може бути представлена через сукупність агрегованих моделей (секторів) (рис. 2). Найбільш розповсюдженою та цікавою, з нашої точки зору, є модель В2С, що відбиває розвиток та здійснення роздрібної електронної торгівлі, тобто зв'язки між підприємствами та кінцевими споживачами.

Рис. 2. Матричне представлення секторального ядра моделей електронної торгівлі

Пропонуємо розглядати електронну торгівлю як частину електронного бізнесу та як найсучаснішу сферу економічної діяльності, що тісно пов'язана з феноменом «споживання».

Помітне місце серед наукових робіт, присвячених аналізу феномену споживання, займає дисертаційний доробок Манахової І.В. «Трансформація споживання в інформаційній економіці» [6]. Автором визначені особливості трансформації споживання:

1) ендемічні (просторові) - просторова зміна повсякденного життя: одночасне розсіяння (розширення і дезінтеграція міст) і концентрація за допомогою технологій; мобільність людей, прискорення циркуляції інформаційних потоків, свобода вибору в організації роботи, споживання і соціальних мереж; багатофункціональність споживчої інфраструктури і публічних місць (молли, парки, стадіони, дрогстори); домоцентричність споживання в електронному котеджі; розповсюдженість споживання в мережевому просторі Інтернет;

2) темпоральні - зміна бюджету часу (скорочення робочого часу, збільшення дозвілля, поєднання часу праці і часу споживання, особливо у осіб, зайнятих розумовою і творчою працею); зміна щоденного тимчасового циклу (гнучкість, стискування часу, прискорення трансакцій, інтерактивність); у збільшенні тривалості життя, отже, часу споживання [6, с. 13-і4].

Така диференціація особливостей трансформації споживання є логічно обґрунтованою, але неповною, тому що враховує лише просторово-часову детермінанту, не беручи до уваги той, факт, що будь-яка зміна є тісно пов'язаною з рухом як основною характеристикою перетворення. Пропонуємо доповнити визначені особливості трансформації споживання «рушійними» - зміна кількісної та структурної компонентів в демографічній ситуації в світі; асиметричність виробництва товарів; асиметричність рівня доходів та добробуту в світі; кризові явища і глобальна нестабільність світового господарства; дегуманизація, дезорентація споживачів тощо.

Отже, результатом віртуалізації є розповсюдження та перманентне використання Всесвітньої мережі у єдиному інформаційному просторі, віртуалізація лишає свої відбитки як в соціальному - створюючи інформаційне суспільство, так і в економічному житті - розвиваючи електронний бізнес.

Висновки

Віртуалізація економічної сфери впливає як на загальні економічні показники держави, так і на глобальну конкурентоспроможність країни в цілому. Темпи розвитку електронної торгівлі в світі б'ють рекорди, інформаційно-комунікаційний простір приваблює до себе все більше користувачів, а задоволення потреб споживачів швидкими темпами перетікає із сфери матеріальної у віртуальну. Відмітимо, що саме технологічні перетворення в світі стали поштовхом для розвитку інформаційної економіки, що в свою чергу каталізує розвиток електронної торгівлі.

Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розробка класифікації видів електронного бізнесу, дослідження передумов розвитку та еволюційних перетворень в цій сфері.

Література

Чернега О.Б. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на розвиток світового господарства /Чернега О.Б., Опалько В.В./ Вісник

Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Серия Економіка і менеджмент. - Черкаси, 2010. - №2(8) - С. 31-46.

Висоцька В.А Особливості проектування та впровадження систем електронної комерції / А.Ю. Висоцька // Вісник національного університету «Львівська Політехніка». Комп'ютерні науки та інформаційні технології, 2008. - №629. - С.34-45.

Гальчинський А.С. Політична нооекономіка: начала оновленої парадигми економічних знань / А. С. Гальчинський. - К.: Либідь, 2013. - 472 с.

Дятлов С.А. Информационно-сетевая экономика: структура, динамика, регулирование: монографія / С.А. Дятлов, В.П. Марьяненко, Т.А. Селищева. - М.:ИНФРА-М, 2015. - 414 с.

Крымский И.А. Павлов К.В. Проблемы и перспективы развития электронной экономики в России / И.А. Крымский, К.В. Павлов. - Мурманск: Изд-во Кольского НЦ РАН, 2007. - 200 с.

Манахова І.В. Трансформация потребления в информационной экономике: автореф. дис. на соискание степени док. экон. наук: спец. 08.00.01 «Экономическая теория» / І.В. Манахова. - Москва. - 2014. - 39 с.

Матвеев И. А. Электронная экономика: сущность и этапы развития [Електронний ресурс] / И. А. Матвеев// УЭкС. - 2012. - №6 (42). - Режим доступу: http: http://uecs.ru/makroekonomika/item/1427-2012-06-29-06- 02-49

Соколова И. В. Социальная информатика и социология: проблемы и перспективы взаимосвязи: монография. М.: Изд-во МГУ, 1999. 184 с.

Сысоева С.В. Сущность категории «Информатизация» в

постиндустриальной экономике [Электронный ресурс]/ С.В. Сысоева // Вестн. ом. ун-та, 2011. -№3. - С.330-335. - Режим доступа: http://cyberleninka.ra/article/n/suschnost-kategorii-informatizatsiya-v- postindustrialnoy-ekonomike

Фридкин Л.Б. Налогообложение и Интернет /Л. Б. Фридкин// Электронная торговля в СНГ и восточноевропейских странах: Материалы VII междунар.науч.конф., 9 ноября 2005 г., Минск / Отв.ред. Б.Н. Паньшин. - Мн.: БГУ, 2001. - с. 38-48.

Чекіна К.В. Інтернет та сучасні способи ведення електронного бізнесу [Текст] / Чекіна К.В., О. В. Орлик // Інформатика та інформаційні технології: студ. наук. конф., 20 квітня 2015 р.: матер. конф. --Одеса, ОНЕУ. --С. 36-39.

Размещено на Allbest.ru