Вимір впливу інноваційної складової на конкурентоспроможність виноробних підприємств, за допомогою метод головних компонент

Постановка проблеми

Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно стає більш прибутковим, ніж його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів і послуг, і його продукція користується постійним попитом. Однак рівень конкурентоспроможності - це величина динамічна, яка змінюється під впливом багатьох факторів, які формуються в сферах виробництва і обігу товару. Головною перешкодою є те, що у світовій економічній літературі сьогодні не відсутність єдина методологія оцінки конкурентоспроможності підприємства. Це залежить від багатьох факторів, у тому числі від галузі підприємства, його розміру, різниці в методах введення бухгалтерського обліку тощо. Тому кожне підприємство або розробляє власну методику проведення оцінки своєї конкурентоспроможності, або користується вже розробленою. У будь-якому разі, дуже важко сказати, яку саме методику застосовує те чи інше підприємство.

Одним з головних елементів управління конкурентоспроможністю підприємства є оцінка її рівня. Кількісна та якісна оцінки допомагають виміряти рівень конкурентоспроможності кожного підприємства. Оскільки після підписання 27 червня 2014 року -- економічної частину Угоди про асоціацію з ЄС, керівництво українських компаній повинно підвищувати рівень конкурентоспроможності своїх компаній. Тому що на національний ринок хлинуть імпортні товари, з якими наші виробники будуть не в змозі конкурувати. Та як наслідок імпортні товари зможуть витіснити вітчизняні, заполонивши собою всі можливі канали збуту.

Для того, щоб підприємство було конкурентоспроможним у процес виробництва необхідно впроваджувати інновації. У своїй роботі автор проводить порівняльний аналіз підприємств які впроваджують в процес виробництва інновації з підприємствами, у яких немає інновацій за допомогою метода головних компонент.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні основи конкурентоспроможності та оцінки присвячені праці Портера [4] І.Ансоффа, А. Курно, Ж.-Ж. Ламбена, Ф. Котлера [3], А.Ю. Юданова, І.М. Герчикова, У.Г. Зінурова, Р.А. Фатхутдінова, І.В. Зулькарнаєва, Л.С., Ільясова, Х. Фасхшєв, й.Г. Янковий. Ці автори кількісно і якісно виміряти рівень конкурентоспроможності підприємства, використовували показники діяльності підприємств та фінансової звітності. Жоден з авторів не роздивився вплив на конкурентоспроможність інноваційної складової виноробних конкурентоспроможності за рахунок, витрат на інноваційній діяльності компанії та придбання сучасного обладнання. Автор у своїй статті розглядає як інноваційна складова впливає на рівень конкурентоспроможності підприємств за рахунок витрат на інновації.

Цілі статті:

- Визначити фактори, які будуть використовуватись у розрахунках метода головних компонент;

- Стандартизувати отримані дані;

- Знайти характеристичні корені кореляційної матриці;

- Знайти матрицю факторних навантажень;

- Доведення впливу інновацій на конкурентоспроможність підприємств.

У світовій економічній літературі сьогодні не відсутність єдина методологія оцінки конкурентоспроможності підприємства. Це залежить від багатьох факторів, у тому числі від галузі підприємства, його розміру, різниці в методах введення бухгалтерського обліку тощо. Тому кожне підприємство або розробляє власну методику проведення оцінки своєї конкурентоспроможності, або користується вже розробленою. У будь-якому разі, дуже важко сказати, яку саме методику застосовує те чи інше підприємство.

За останній час помітно зріс інтерес до методів багатовимірного порівняльного аналізу. При аналізі та прогнозуванні соціально-економічних явищ дослідник досить часто зіштовхується з багатомірністю їх опису.

Методи багатовимірного аналізу - найбільш дієвий кількісний інструмент дослідження соціально-економічних процесів, що описуються великим числом характеристик. До них відносяться кластерний аналіз, таксономія, факторний аналіз, кореляційний та регресійний.

На наш погляд, найбільший інтерес являють собою такі методі: метод головних компонент (різновид факторного аналізу), метод таксономії та метод багатовимірного шкалування. Дані методи дозволяють виявити лідерів та аутсайдерів серед підприємств які досліджують, що набуває особливої актуальності в наші дні. В даних методах використовуються латентні, тобто скриті показники.

Автори у своїй роботі для розрахунків обрали метод головних компонент. Суть методу полягає в знаходженні нових штучних змінних(загальних факторів), які є оцінками досліджуваної латентної ознаки - векторного критерію рівня конкурентоспроможності підприємства. Загальні факторі, названі в рамках даного методу головними компонентами, являють собою лінійні комбінації спостережуваних симптомів і використовуються в подальшому аналізі в ролі оцінок латентної ознаки, та пояснюють кореляційні зв'язки між вихідними симптомами об'єктів.

Основне рівняння методу має вигляд [1, с. 21]:

(1)

де Z - матриця стандартизованих значень, спостережуваних ознак розміру т х п;

А - матриця факторних навантажень розміру т х п;

Г - матриця головних компонент розміру т х п.

Виноробна галузь є перспективним напрямком розвитку економіки України, що обумовлено сприятливими ґрунтово- кліматичними умовами і достатньою забезпеченістю трудовими та іншими ресурсами. Проте, на сьогодні стабільній та ефективній роботі виноробних підприємств перешкоджає численна кількість проблем, серед них: загальний кризовий стан економіки країни, низька забезпеченість сировиною переробних заводів, порушення паритетних взаємовідносин виробників сировини та виноробних підприємств, висока конкуренція, незахищеність вітчизняного виробника, відсутність належної підтримки з боку держави, низька якість виробленої продукції тощо.

Враховуючи необхідність розвитку підприємств виноробної галузі визначено за доцільне проаналізувати вплив інновацій на конкурентоспроможність виноробних підприємств. У подальшій роботі проаналізовано вплив інновацій на конкурентоспроможність по дев'яти підприємствам Одеської області за 2013 рік. Розрахунки проводяться за допомогою програми 8ТЛТІ8ТІСЛ. Процедура компонентного аналізу багатовимірних об'єктів складається з основних етапів для дослідження латентних показників. Результати розрахунків подані в таблиці 1.

Таблиця 1. Етапи проведення аналізу

І. Формування матриці Х вихідних ознак-симптомів латентного показника. Відповідно до закону «Про комерційну таємницю » автор статті не має право оприлюднювати дані підприємств. Підприємствам будуть надані літери алфавіту.

Х1 - продуктивність%;

Х2 - рентабельність всього капіталу%;

Х3 рентабельність власного капіталу;

Х4 - рентабельність продажів;

Х5 - рентабельність продукції;

Х6 - фондовіддача;

Х7 - вартість внутрішніх досліджень і розвитку;

Х8 - Витрати на придбання наукових досліджень і розробок;

Х9 - придбання машин, обладнання та програмного забезпечення;

Х10- придбання інших зовнішніх знань;

Х11 - науково-дослідні та конструкторські роботи витрати.

ІІ. Стандартизація вихідних ознак і приведення даних до одного і того ж порядку. Дані призвести до стандартизовані шляхом поділу кожної групи даних за середнім значенням для кожної групи даних. Стандартизовані дані, представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Стандартизовані дані на 2013 рік

III. Побудова кореляційної матриці, що відображає зв'язок вихідних змінних. Кореляційна матриця представлена в таблиці 3.

Таблиця 3. Кореляційна матриця Соггеїаііопв (8ргеабвЬееі10) Casewise беїеііоп оЈ МР N=9

Дані, що наведені в таблиці 3, показують, що існує кореляційний зв'язок між вихідними даними.

В таблиці 4 наведені характеристичні корені кореляційної матриці, що відображає зв'язок вихідних даних. У першому стовпці наводяться характеристичні корені Х_ь, в другому - відсоток загальної дисперсії факторів - симптомів б_ь, які пояснюють відповідні головні компоненти, в третьому - накопичені значення характеристичних коренів, в четвертому - накопичений відсоток загальної дисперсії змінних, які пояснюють відповідні головні компоненти.

Таблиця 4. Характеристичні коріння кореляційної матриці

Аналіз отриманих результатів показує, що для перших трьох характеристичних коренів виконується умова б_ь>10%, а частка варіації одинадцяти початкових факторів-симптомів, обумовлена трьома першими головними компонентами - 89, 17%.

Таблиця 5 показує, що найбільш значущими є факторні навантаження.

Знаходження матриці факторних навантажень є осново-положним з точки зору принципової можливості реалізації розрахунку головних компонентів. У таблиці 5 наведені найбільш суттєві факторні навантаження.

Таблиця 5. Матриця факторних навантажень

Високі факторні навантаження (|а_кь|>0, 7) цих матриць виділені, а в останніх двох рядках вказані характеристичні корені відповідних кореляційних матриць г та частки загальної дисперсії факторів - симптомів, які пояснюють відповідні головні компоненти.

Необхідно дати економічне тлумачення першим трьом виділеним головним компонентам, які спільно описують 89, 17% загальної дисперсії досліджуваних ознак-симптомів.

Аналіз першого стовпця матриці А показує, що головна компонента F1 тісно пов'язана зі змінними х1, х2, х3, х4, х7, х8, х10. Це означає, що вони «навантажують першу головну компоненту своїм змістом». Мінус перед значеннями факторних навантажень вказують на те, що змінні надають першій головній компоненті смислове навантаження, адекватне поняттю економії «сировини і матеріалів», а саме зниження собівартості виробів.

Так як перші 4 змінні - рентабельність діяльності підприємства, їх необхідно віднести до ефектів. Сьома і десята змінні означають витрати на інновації, які призводять до підвищення конкурентоспроможності підприємств. А також сприяють збільшенню прибутку.

Об'єднавши два названих поняття в одне ціле, можна стверджувати, що перша головна компонента відображає на підприємствах, які автори вивчили, латентний економічний показник під назвою «інноваційна складова конкурентоспроможності підприємства».

Аналіз другої шпальти матриці А показує, що головна компонента F2 тісно пов'язана лише з 5 змінної, яка не є латентною. Теж саме необхідно сказати і про третю головну компоненту F3.

Проранжуємо досліджувані об'єкти по латентному показником F1. Для цього необхідно звернутися до матриці значень окремих головних компонент для кожного досліджуваного підприємства. На основі значення першого стовпчика цієї матриці отримаємо такі ранги об'єктів за величиною першої головної компоненти.

конкурентоспроможність господарювання ринковий економіка

Таблиця 6. Ранжування виноробних підприємств за рівнем інноваційної складової конкурентоспроможності підприємств за 2013 рік

Згідно з даними третьої колонки таблиці 6 найвищий показник рівня інноваційної складової конкурентоспроможності підприємств належить підприємству А, оскільки саме у даного підприємства найвищі витрати на інновації, а також за всіма показниками підприємство займає лідируючі позиції. Аутсайдером є 5 підприємство так як у нього найнижчі показники витрат на інноваційну діяльність.

Висновки

Автори підтвердили в результаті його досліджень гіпотезу про те, що інноваційна складова впливає на конкурентоспроможність підприємств. Результати дослідження також підтвердили, що компанії, які провадили у свою діяльність інновації - збільшили свої прибутки. Яскравим прикладом є компанія A. Ця компанія витратила на інновації в 2013 році, більш ніж будь-яка інша компанія. Таким чином, сума прибутку збільшилася. Підприємство Е, яке зайняло останнє місце є гіршим серед компаній, діяльність яких вивчалась.

Це дослідження має важливе значення для розуміння впливу інноваційної складової конкурентоспроможності підприємств. Воно показує, наскільки важливо впроваджувати інновації в процесі виробничих підприємств. Тому що компанія знаходиться в середовищі, яке постійно змінюється. Таким чином, автори прийшли до висновку, що для ефективного функціонування підприємств на ринку, необхідно впроваджувати інновації.

Література

1. Янковой А.Г. Многомерный анализ в системе STATISTICA: Учебник.- К., 2001. - 218 с.

2. Державний комітет статистики. [Електроний ресурс]. - Режим доступа: http://ukrstat.gov.ua/

3. Про коммерційну таємницю: закон України [Електроний ресурс]. - Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1079- 14

4. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент / пер. с англ.-СПб.: Питер, 1999. - 433 с.

5. Портер М. Конкурентная стратегия. Методика анализа отрасли и конкурентов / пер. с англ.-М.: Алпина Бизнес Букс, 2005. - 328 с.

6. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Ученик.-М.: ИНФРА-М, 2010. - 544 с.

Размещено на Allbest.ru