Аналіз економічної активності населення України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна активність - це прагнення працездатної людини застосувати на практиці наявні у неї здібності до праці, знання та досвід за винагороду в грошовій або іншій формі. Реалізація цього прагнення виявляється у зайнятості людини економічною діяльністю. Нереалізація його виявляється у безробітті.

Важливою складовою соціально-економічної статистики є статистика праці. Її показники характеризують чисельність населення, склад, регіональне розміщення, використання трудових ресурсів; використання робочого часу; рівень та динаміку продуктивності праці; затрати на робочу силу, оплату праці, умови, охорону та забезпечення безпеки праці та інші явища та процеси.

Трудові ресурси - частина населення, здатна працювати.

В їх склад включають:

- працездатне населення в працездатному віці;

- працюючих підлітків до 16 років та осіб, старше працездатного віку.

Все населення країни можна розділити на дві групи: економічно активне населення та економічно неактивне населення.

Економічно активне населення - частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів та послуг.

Економічно активне населення (також називають робочою силою) включає дві категорії: зайнятих та безробітних.

У відповідності до міжнародних стандартів, розроблених у 1983 році Міжнародною організацією праці (МОП), все населення можна поділити на три категорії:

1. зайняті - це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день;

2. безробітні - ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Конкретніше: людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом критеріям, які мають місце одночасно:

a. «без роботи»;

b. «робить активні спроби знайти роботу»;

c. «готова відразу ж стати до роботи».

Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення в даний момент часу;

3. особи поза робочою силою, або економічно неактивне населення - це перш за все люди у віці до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах (наприклад, психіатричних диспансерах, лепрозоріях, виправних закладах тощо); до цієї категорії належать і особи, що вибули зі складу робочої сили, - дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботи (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботи) [1, с. 247].

Загалом, розгляд даного питання слід розпочати з даних щодо наявного населення України.

Таблиця 1. Чисельність наявного населення України у 2010-2015 рр.

За даними цієї таблиці ми можемо побачити, що з 2010 року спостерігається чітка тенденція до зменшення кількості наявного населення України. Дана ситуація пов'язана з багатьма факторами - зменшення народжуваності, старіння нації, міграцією населення тощо.

Отже, динаміку економічно активного населення за останні 6 років можна побачити в таблиці 2.

Таблиця 2. Економічно активне населення України в 2010-2015 рр.

Дані за 2010-2014 роки наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя, за 2015 рік - також без частини зони проведення антитерористичної операції.

За даними цієї таблиці ми бачимо, що відбувається поступовий спад економічно активного населення, при чому зростання спостерігалося лише серед осіб працездатного віку у період з 2010 по 2013 рік.

Економічно активне населення поділяється на зайняте та безробітне населення. Динаміку цих показників в Україні можна побачити у таблиці 3 та 4.

Таблиця 3. Зайняте населення України у 2010-2015 рр.

Отже, ми бачимо аналогічну ситуацію. Зайняте населення мало чітку тенденцію до зростання, однак з 2014 року вже спостерігається стрімке зменшення кількості зайнятого населення.

Таблиця 4. Безробітне населення України у 2010-2015 рр.

Що ж стосується безробітного населення, то тут ми спостерігаємо трохи іншу ситуацію. З 2010 по 2013 рік спостерігався спад безробіття, однак у 2014 році відбулося стрімке зростання, після чого знову почався спад.

Після аналізу економічно активного населення, слід розглянути економічно неактивне населення.

Таблиця 5. Економічно неактивне населення України у 2010-2015 рр.

Ми бачимо, що тенденція схожа з економічно активним населенням. Протягом усіх років, крім 2014, спостерігалося зменшення економічно неактивного населення і лише у 2014 році було помітно стрімке зростання.

Далі проаналізуємо економічно активне населення за статтю та місцем проживання у 2015 році (у статиці).

Таблиця 6. Економічна активність населення за статтю та місцем проживання у 2015 році

Ми бачимо, що за статтю серед економічно активного населення переважають чоловіки (на 1 мільйон більше). При цьому більша частина економічно активного населення проживає у міській місцевості.

Таблиця 7. Економічно активне населення за видами економічної діяльності у 2010-2015 роках

З цієї інформації ми можемо побачити, у якому виді економічної діяльності зайнято більше всього населення. Найбільше всього людей працює у оптовій та роздрібній торгівлі. Це й не дивно, адже в умовах ринкової економіки торгівля має дуже важливе значення й, відповідно, велику кількість робочих місць. Найменше всього осіб зайнято у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку.

Отже, нашій країні терміново потрібно змінювати систему працевлаштування та активно проводити вище наведені заходи, щоб суттєво зменшити рівень безробіття, підвищити рівень зайнятості, особисті доходи населення, шляхом створення нових робочих місць. Що свою чергу приведе до розвитку виробництва і підвищення рівня розвитку національної економіки.

Ситуація, що склалася, вимагає розроблення наукового обґрунтування бачення подальшого розвитку трудового потенціалу. Необхідним є державне регулювання в таких галузях: поліпшення природної бази, розвитку освітньої бази, у сфері зайнятості, регулювання соціально-трудових відносин, політики доходів, охорони праці. Основним напрямком державної політики розвитку трудового потенціалу є створення умов через збалансоване функціонування господарського комплексу регіонів з урахуванням його природно - ресурсного, науково - технічного, виробничого потенціалу та екологічного стану довкілля.

Для подолання негативної тенденції зменшення чисельності населення і природного приросту чисельності мають здійснюватися комплексні заходи щодо забезпечення розширеного відтворення населення, і для покращення використання економічно - активного населення України варто вжити цілу низку заходів, підґрунтям яких має бути діяльність держави щодо вдосконалення системи забезпечення населення необхідним благами відповідно до діючих соціальних стандартів.

Також, треба додати фактор підняття мінімальної заробітної плати з початку 2017 року до 3200 грн., що по суті повинно призвести до заохочення безробітних.

Загалом в Україні існують величезні можливості для зайнятості населення. Розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, усієї ринкової інфраструктури є хорошою основою для росту зайнятості в економіці.

Список використаних джерел

1. Будаговська С. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник у 2-х частинах / С. Будаговська, О. Кілієвич - К.: Вид-во «Основи», 1998. - 518 с.

2. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru