Організація виробничої дільниці і її техніко-економічне обґрунтування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Народне господарство України - це сукупність територіально зв'язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Структура народного господарства України - це спеціалізація окремих областей і територій на певному виді господарської діяльності. До невиробничої сфери належать школи, театри, спорткомплекси. До виробничої сфери крім промисловості і сільського господарства належить транспорт і зв'язок. Розрізняють галузеву і територіальну структури народного господарства. економічний фінансовий собівартість заробітний

Галузева структура - це склад і співвідношення виробництв особливостей їх розміщення в різних частинах країни і зв'язків між ними.

Екстенсивне господарство розвивається за рахунок збільшення додаткових ресурсів. Інтенсивне господарство - це розширення виробництва на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Розгляну провідну і найважливішу галузь виробничої сфери України - промисловість на прикладі базового підприємства.

Базове підприємство розташоване в межах Північно-Західного промислового району. У функціонально-галузевій структурі промисловості району переважають галузі сільського господарства. Ці галузі розвинені у лісостепових районах на півдні Волині та Рівненщині (Острог, Горохів, Володимир-Волинський). Найбільші виробничі потужності зосереджені в містах таких, як Луцьк, Рівне, Ковель, Володимир-Волинський.

В районах видобутку вугілля спеціалізуються на виготовленні технологічного устаткування для шахт, а в промислових центрах Північно-Західного району на виробництві сільськогосподарських машин (Ковель, Рівне), приладів (Луцьк, Рівне), устаткування залізничного транспорту (Ковель), автомобілів (Луцьк), обладнання для ферм і виробництва корів (Рожище).

Сільськогосподарське машинобудування одна з найдавніших галузей промисловості України.

Центрами промисловості для машинобудівельної галузі Північно-Західного району є міста Луцьк, Ковель, Рівне.

ВАТ «Ковельсільмаш» - потужний машинобудівний завод сільськогосподарських машин, що спеціалізується на виробництві техніки, комплектуючих та запасних частин для сільського господарства цього району.

Підприємство має у своїй структурі підрозділи з механічної обробки, холодного листового штампування, гарячого штампування, виробництва ланцюгів, термічної обробки, фарбування, складання та інше.

Стратегічним завданням «Ковельсільмаш» є пошук шляхів подальшої співпраці з іноземними фірмами, розширення сфери співробітництва, заохочення іноземних інвестицій.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості розвитку маркетингової політики від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, що значно залежить від роботи зовнішніх умов, до числа яких відносяться кредитна і цінова політика держави.

Реалізація продукції здійснюється за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, у випадках передбачених законодавством України - за державними регульованими цінами. Фірма сплачує платежі в бюджет чинного законодавства України. Порядок використання доходу, що залишається після сплати податків та інших платежів в бюджет визначають збори учасників фірми. Підприємство самостійно визначає фонд оплати праці в порядку і розмірах, що не суперечать законодавству.

На даний час підприємство в занепаді, воно потребує проведення санації та реструктуризації, що не обходиться без добре організованої роботи управлінського персоналу, зокрема організатора виробництва.

Метою даної курсової роботи є організація виробничої дільниці і її техніко-економічне обґрунтування для можливого впровадження розроблених заходів у виробництво.



1. Організація виробничої дільниці

1.1 Вихідні дані технологічного процесу

Згідно з варіанту мені необхідно виготовити 15000 шт. деталей, які призначені для комплектації машин і механізмів, виготовляються з чавуну чистою вагою 7?1 кг, масою заготовки 8?2 кг, коефіцієнт виконання норм 119%. Для виготовлення запланованої річної програми мені необхідно виконати 9 технологічних операцій загальною тривалість 30,8 хв.

Таблиця 1. Вихідні дані технологічного процесу

№	Найменування	Модель	Розряд	Трудомісткість операції,хв.
				Норма штучного часу	Норма заключного часу
1.	Токарна		III	4,8	10
2.	Фрезерна		III	2,9	10
3.	Шліфувальна		V	2,9	16
4.	Свердлильна		III	3,2	12
5.	Стругальна		III	3,4	12
6.	Протяжна		III	2,0	12
7.	Зубофрезерна		IV	3,4	16
8.	Різьбофрезерна		V	2,5	18
9.	Різьбошліфувальна		IV	5,7	18

1.2 Визначення типу виробництва

Попередньо тип виробництва визначаю виходячи з обсягу випуску виробів і їх маси. Так як в мене чиста вага 7,1 кг. А річна програма 15000 шт. то відповідно до таблиці 2 методичних вказівок у мене серійний тип виробництва.

Попередньо визначений тип виробництва підлягає уточненню через визначення коефіцієнта закріплення операції, розрахунок якого проводиться після визначення кількості робочих місць і їх завантаженості.



1.3 Визначення дійсного річного фонду робочого часу одиниці устаткування і одного робітника

Номінальний фонд робочого часу визначаю за формулою:

де - кількість календарних днів у році;

- кількість вихідних днів у році;

- кількість святкових днів у році;

- тривалість робочої зміни,год.;

z- Кількість змін;

С- сумарна кількість годин, на які скорочені робочі зміни перед святами,год.

Відповідно до розпорядження Кабміну №1155-р від 11.05.2015р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016р.» передбачається:

-366 днів,

-105 днів,

-10 днів,

С-5 год.,

Z-2,

-8 год.,

-251 день.

Тоді, год.

=2003-при однозмінному режимі роботи,

=4006-при двохзмінному режимі роботи.

Визначаю дійсний фонд робочого часу одиниці устаткування за формулою:



,

де - коефіцієнт корисного використання устаткування.

год.

Визначаю коефіцієнт корисного використання устаткування за формулою:

де ар - запланований відсоток втрат часу для ремонту (ар-приймаю 5%)

Дійсний річний фонд робочого часу робітника визначаю за формулою:

де - коефіцієнт, що враховує використання номінального фонду, через невиходи на роботу з поважних причин

год.

Визначаю коефіцієнт, що враховує використання номінального фонду, через невиходи на роботу з поважних причин за формулою:

де ан- втрати від номінального фонду через невиходи на роботу,% (ан- приймаю 10%)

Протягом плануючого періоду одиницею устаткування в 2 зміни повинно бути відпрацьовано 3006 годин і 1 робітникові в одну зміну-1803 години.

1.4 Календарно-планові розрахунки

Для визначення оптимального розміру партії деталей, які будуть транспортуватись в процесі роботи від одного робочого місця до іншого спочатку визначаю мінімальний розмір партії деталей за формулою:

де - підготовчо-заключний час на операцію,хв.;

- норма штучного часу на операцію,хв.;

а- коефіцієнт допустимих втрат часу на переналагоджування устаткування (приймаю 0,05).

Для визначення мінімального розміру партії деталей знаходжу ведучу операцію, тобто таку, на якій відношення до t_шт. буде найбільшим.

В моєму випадку такою ведучою операцією є 040 - Різьбофрезерна, тому значення по цій операції підставляю у формулу для визначення розміру деталей:

Отриманий розмір партії деталей корегую в залежності від конкретних виробничих умов в сторону збільшення або зменшення.

Приймаю скорегований розмір партії деталей =130 шт.

Визначаю число партії Ч і періодичність обробки партії деталей даного найменування.

Число партій у плановому періоді визначаю:

- протягом року:

- протягом місяця:

Періодичність випуску:

На основі проведених розрахунків я бачу, що протягом року мені необхідно випустити 115 партій деталей, а протягом місяця - 1 партій деталей, з періодичністю випуску 2 зміни.

1.5 Розрахунок потрібної кількості устаткування і його завантаженості

Розрахунок кількості устаткування по кожній операції проводжу за формулою:



де - норма штучно-калькуляційного часу на кожну операцію, що виконується на даному верстаті,хв.;

N- Річна програма випуску, шт;

- коефіцієнт виконання норм.

Норма штучно-калькуляційного часу по кожній операції визначаю за формулою:

Визначаю трудомісткість річної програми за формулою:

Розрахункову кількість устаткування заокруглюю до найближчого цілого числа в більшу сторону і є прийнятою кількість устаткування.

Відношенням розрахункової кількості устаткування до прийнятої визначаю коефіцієнтом завантаження устаткування:

Розрахунок потрібної кількості устаткування і його завантаження виконую в табличній формі.

Середній коефіцієнт завантаженості наявного устаткування визначаю за формулою:

1.6 Уточнення типу виробництва

Тип виробництва уточнюю визначенням коефіцієнта закріплення операцій за формулою:

де О- загальна кількість різних операцій, що виконуються на дільниці.

Число операцій, закріплених за одним робочим місцем визначаю за формулою:

де - нормативний коефіцієнт завантаження робочого місця всіма закріпленими за ним операціями.

Розрахунок кількості операції, закріплених за одним робочим місцем виконую в табличній формі.



Таблиця 2. Розрахунок кількості операції, закріплених за одним робочим місцем

Найменування операцій
Токарна	0,75	0,27	3	1	3
Фрезерна		0,16	5	1	5
Шліфувальна		0,17	4	1	4
Свердлильна		0,18	4	1	4
Стругальна		0,19	4	1	4
Протяжна		0,12	6	1	6
Зубофрезерна		0,19	4	1	4
Різьбофрезерна		0,15	5	1	5
Різьбошліфувальна		0,32	2	1	2
Всього				9	37

Тоді,

Так як у мене Кз.о=4,11, яке є меншим за 10, але більшим за 1, то уточнюючи тип виробництва приймаю крупносерійний, замість попередньо вибраного серійного.

1.7 Вибір і розрахунок необхідної кількості підйомно- транспортних засобів

Для передачі заготовок з одного верстата на інший є електрокари, потребу яких визначаю за формулою:

де Q -маса вантажів, що підлягають перевезенню по річному плану, т, ( Q = 148);

Lm - довжина маршруту, м;

V - Середня швидкість руху, м/хв., (10 м/хв.)

m - Кількість навантажувально-розвантажувальних пунктів (m = 9 шт.);

- час навантаження на одному пункті, хв., (=2хв.);

- час розвантажування на одному пункті, хв., (=2хв.);

q - Вантажопідйомність електрокара (q=0, 75);

К - коефіцієнт використання вантажопідйомності (К=0,7).

Так як у мене коефіцієнт завантаження електрокара Кз=0,038 то закріплювати, як транспортний засіб за виробничим підрозділом я його не буду, а для передачі заготовок з одного робочого місця на інше буду користуватися загально цеховим транспортом.

Для переміщення важких вантажів я використовуватиму кран-балку, потребу якої визначу за формулою:

де і - кількість кранових операцій (і=2);

L - Середня довжина шляху крана (туди і назад), м;

а - кількість виробів, що одночасно захоплює кран (а=3).

Приймаю 1кран-балку завантаженістю 0,22.

Характеристику підйомно-транспортних засобів заношу до таблиці.



Таблиця 3. Відомість підйомно-транспортного устаткування

Найменування устаткування	Кількість одиниць устаткування,шт.	Потужність електродвигуна, кВт	Оптова ціна, грн.
Кран-балка з електротельфером	1	4,7	10500

1.8 Розрахунок чисельності працюючих на дільниці

Визначаю чисельність основних виробничих робітників користуючись розрахунковою формулою для нормованих робіт:

де - дійсний фонд робочого часу одного робітника,год.

Визначаю дійсний фонд робочого часу:

де ан - відсоток, який враховує невиходи на роботу з поважних причин,% ан - приймаємо 10%

Розрахунок основних виробничих робітників і розподіл їх за розрядами здійснюю в таблиці.

Таблиця 4. Розрахунок чисельності основних виробничих робітників

№	Професія	Розряд	Трудомісткість операцій	Річна програма випуску	Кількість робітників,.
					Розрахункова	Прийнята
1.	Токар	III	4,86	15000	0,40	2
2.	Фрезерувальник	III	2,96		0,24	2
3.	Шліфувальник	IV	3,02		0,25	2
4.	Свердлувальник	III	3,29		0,27	2
5.	Стругальник	III	3,49		0,29	2
6.	Протяжник	III	2,09		0,17	2
7.	Зубофрезерувальник	IV	3,52		0,29	2
8.	Різьбофрезерувальник	IV	2,63		0,22	2
9.	Різьбошліфувальник	V	5,83		0,48	2
	Всього					18

Розрахункову чисельність робітників заокруглюю до цілого числа в сторону збільшення чи зменшення в залежності від кількості обладнання.

Визначаю середній тарифний коефіцієнт:

де К - тарифний коефіцієнт відповідних розрядів.

Р - чисельність робітників відповідних розрядів,чол.

- загальна чисельність робітників, по групі яких визначається середній тарифний коефіцієнт,чол.

Середній тарифний розряд визначаю за відповідним середнім тарифним коефіцієнтом:

де - тарифний розряд найближчого меншого тарифного коефіцієнта тарифної сітки

- відповідно менший і більший із 2-х тарифний коефіцієнтів, між якими знаходиться середній тарифний коефіцієнт

- середній тарифний коефіцієнт робітників



Визначаю чисельність допоміжних робітників:

де П - відсоток до чисельності основних робітників:

Для крупносерійного виробництва чисельність становить - 30%

Приймаю 5 допоміжних робітників.

Визначаю середній тарифний коефіцієнт для допоміжних робітників:

Визначаю середній тарифний розряд для допоміжних робітників:

Безпосереднім організатором виробництва і повноправним керівником на дільниці є майстер, який приймається з розрахунку 1 майстер на 25 чоловік.

Так, як у мене на дільниці працює 24 чоловік, то приймаю 1 майстра в якості керівника.

Виходячи з річної програми випуску - 34500 шт. для виконання запланованого обсягу робіт мені необхідно 9 основних виробничих робітників з середнім розрядом 3,3; для обслуговування процесу виробництва 6 допоміжних робітників, середній розряд яких 3,9 і одного майстра в якості керівника.



1.9 Організація робочих місць на дільниці

Для виконання запланованого обсягу робіт, а саме виготовлення 34500 шт. виробів, мені необхідно створити 9 робочих місць, які працюватимуть у 2 зміни.

Робоче місце -- це частина виробничого простору дільниці, оснащена засобами праці, для виконання певної частини виробничого процесу одним або декількома працівниками.

Класифікація робочих місць:

ь за типом виробництва(спеціальне, спеціалізоване, універсальне);

ь за ступенем механізації (автоматизоване, механізоване, ручної роботи);

ь за рухомістю (стаціонарне керування);

ь за часом функціонування (постійне, тимчасове).

Організація робочого місця - сукупність заходів для оснащення робочого місця пристроями і предметами праці та їх розташування в необхідному порядку.

Основні вимоги до організації робочого місця - на робочому місці постійно повинне знаходитись усе необхідне для безпечної і продуктивної праці і не повинно бути нічого зайвого, що заважало б робітнику виконувати трудовий процес.

Основні вимоги:

- розмір робочої зони повинен давати змогу зручно і без перешкод виконувати роботу;

- устаткування має розміщуватись так, щоб робітник мав можливість тримати його в полі зору;

- основне і допоміжне обладнання повинне розташовуватись так, щоб був вільний доступ до його обслуговування;

- предмети постійного користування повинні бути на близькій відстані від робітника;

- предмети тимчасового користування повинні знаходитись у спеціально відведених місцях, щоб вони не заважали основній роботі.

Робоча зона - частина простору робочого місця, обмеженого крайніми точками доступності рук і ніг працюючого із зсувом на 1-2 кроки від умовного центру робочого місця.

Організацію робочого місця розгляну на прикладі робочого місця токаря, який працює на токарно-гвинторізному верстаті моделі 16М16.

Для забезпечення умов праці і запобігання нещасних випадків необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог, які зображую і таблиця.

Таблиця 4. Показники санітарно-гігієнічних умов праці на механічних дільницях

Показники	Кількісна величина показників
	Оптимальна	Допустима	Недопустима
Температура, С°	16-18	15-17	10
	20-23	28	38
Відносно вологість повітря, %	60-44	До 75	80
Швидкість руху повітря, м/с	До 0,3	До 0,5	1,0
		До 0,7
Вміст у повітряному середовищі, мг/м
- вуглеводів	200	300	Вище 400
- окису вуглецю	10	20	30
- звичайного пилу	2	10	15
- окисів азоту	-	-	-
Шум, дБ.	До 50	75-85	130
Вібрація при частоті 30-50 Гц, ампл/хв.	0,001	0,009	0,02
Освітленість, лк	200-500	150-200	50-10
Освітленість для контрольних операцій, лк	-	750-1000	-



2. Розрахунок основних техніко-економічних показників

2.1 Розрахунок капіталовкладень на основні засоби

Капіталовкладення в основні засоби визначаю за формулою:

де - вартість частини будівлі, що припадає на устаткування і пристрої, грн.;

- вартість устаткування, грн.;

- вартість оснащення, грн.;

- вартість інвентаря (виробничого і господарського), грн..

Розрахунок вартості будівлі.

Капіталовкладення у будівлі визначаю за формулою:

де - ціна 1 м² виробничого приміщення, грн., (=500 грн.);

- площа виробничої дільниці, м²;

- висота виробничого приміщення, м, (=8 м);

- фактична зайнятість встановленого обладнання (К_з.с.)

Загальна площа дільниці складається з виробничої і допоміжної площі. Площу дільниці знаходжу за формулою:



де S_в- виробнича площа, м²;

S_доп- площа допоміжних приміщень, м²;

Виробничу верстатну площу визначаю виходячи з кількості верстатів і питомої норми площі, яка припадає на 1 верстат за формулою:

де - питома норма площі відповідної групи.

Так, як у мене 5 малих і 4 середніх верстати, то приймаю питому норму для малих - 10 м², а середніх - 20 м².

Площу під допоміжні приміщення визначаю з розрахунку 10% від площі зайнятої верстатами за формулою:

Розрахунок вартості споруд і передавальних пристроїв.

Вартість споруд і передавальних пристроїв визначаю укрупнено в розмірі 5% до вартості будівель за формулою:

грн.

Розрахунок вартості устаткування.

Вартість технологічного обладнання визначаю за встановленими прейскурантами, але в загальну суму капіталовкладень устаткування, окрім вартості придбання включаю транспортно-заготівельні витрати, витрати на монтаж, які приймаю 10% (?_заг=10%).

Капіталовкладення в енергетичне устаткування окремо розраховувати не буду, так як воно входить складовим елементом в технологічне устаткування.

Розрахунок вартості оснащення.

Витрати на оснащення при укрупнених розрахунках визначаю у відсотках до вартості основного технологічного устаткування, що для умов серійного виробництва складає 10%.

грн.

Розрахунок вартості виробничого і господарського інвентарю.

Вартість інвентарю складається з суми виробничого і господарського інвентарю, визначаю за формулою:

Вартість виробничого інвентарю визначаю у відсотках до вартості основного технологічного устаткування (5%), визначаю за формулою:

грн.

Вартість господарського інвентарю визначаю виходячи з норми витрат на одного виробничого робітника (500 грн.).



грн.

грн.

Після визначення вартості всіх основних засобів складається зведена відомість і розраховується сума річних амортизаційних відрахувань.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні об'єкта активом.

Зведена відомість основних засобів і розрахунок суми річних амортизаційних відрахувань

2.2 Розрахунок вартості оборотних засобів

Розрахунок витрат на основні матеріали.

Витрати на основні матеріали визначаю виходячи з маси заготовки з урахуванням транспортно-заготівельних витрат за формулою:

,

де - маса вихідної заготовки (=4,3);

- ціна 1 кг матеріалу (=2,80);

- коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати (=1,036);

- маса відходів матеріалу;

- ціна 1 кг відходів матеріалу (=1,90).

Масу відходів визначаю за формулою:



де - вага деталі.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.

Витрати на допоміжні матеріали визначаю укрупнено в розмірі 2% від витрат на основні матеріали за формулою:

Розрахунок витрат на малоцінний інструмент і пристосування.

Витрати на знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристосувань визначаю укрупнено виходячи з норм витрат їх на один верстат (приймаю 1500грн), за формулою:

2.3 Розрахунок витрат на споживчі види енергії

Визначення потреби в електроенергії.

Річну потребу в електроенергії на виробничі цілі визначаю за формулою:



де - потужність електродвигуна;

- коефіцієнт одночасної роботи устаткування (=0,20);

- коефіцієнт, що враховує втрати в електричній мережі (

- коефіцієнт корисної дії електродвигуна (=0,9).

Річну потребу електроенергії на освітлення приміщення визначаю за формулою:

де 1,05- коефіцієнт, що враховує чергове освітлення;

- годинна норма освітлення 1 м² приміщення (=20);

- тривалість роботи з освітленням (=2000);

- коефіцієнт попиту ( =0,8);

- коефіцієнт втрат в електромережі (=0,95).

кВт/год.

Розрахунок річної потреби стисненого повітря.

Так, як у мене річна виробнича програма складає 15000 шт., то пнемо пристосування на металорізальному обладнанні використовувати не буду, отже і потребу в ньому не розраховую.

Визначення річної потреби води.

Воду на виробничі потреби використовую для приготування охолоджувальних сумішей. Тому річну витрату води визначаю за формулою:

де - витрата води на 1 верстат за годину;

- кількість верстатів, що потребують охолодження.

м³

Річну потребу води на побутові цілі визначаю з розрахунку:

- для господарсько-побутових потреб - 25л у зміну на кожного працюючого;

- для групових умивальників - 10л у зміну на кожного працюючого;

- для душових - 40л на кожного працюючого, що має право користуватися душем.

де - загальна кількість працюючих, чол.;

- чисельність основних виробничих робітників, чол.;

- чисельність допоміжних робітників, чол.;

Д_р. кількість робочих днів у році, дн.

Розрахунок потреби пари.

Річна потреба пари розраховується за формулою:

де - норма витрат тепла на 1 м³ приміщення, ккал/год.,(=20 ккал/год.);

24- кількість годин на добу;

160- тривалість опалювального сезону;

- об'єм приміщення.

Об'єм приміщення визначаю за формулою:

де - висота дільниці.

Тоді,

2.4 Розрахунок фонду заробітної плати працюючих на дільниці

Загальний фонд заробітної плати працюючих на дільниці складається із фондів заробітної плати таких категорій працюючих: робітників(основні і допоміжні) та керівників.

Річний фонд заробітної плати визначаю в такій послідовності: розраховую прямий фонд, основний, додатковий, річний.

Основні робітники перебувають на відрядно-преміальній системі оплати праці. Прямий фонд їх заробітної плати визначаю виходячи з розцінок і об'єму виконання робіт.

Відрядні розцінки на всі операції технологічного процесу для умов серійного виробництва визначаю за формулою:



де - норма штучно-калькуляційного часу на операцію,хв.

Допоміжні робітники перебувають на почасово-преміальній системі оплати праці. Прямий фонд оплати їх праці визначається тарифними ставками відповідних розрядів.

Згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавці сплачують єдиний внесок, який залежить від класу професійного ризику підприємства. Так, як базове підприємство ТОВ ВО «Ковельсільмаш» відносяться до 58 класу професійного ризику то єдиний внесок складає 22%.

Для 18 основних робітників, які знаходяться на відрядно-преміальній оплаті праці річний фонд складає 318439 грн., при єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 70057 грн.

Для 6 допоміжних робітників, які знаходяться на погодинній формі оплати праці становить 14522 грн., при єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 31950 грн.

Для 1 керівника, майстра річний фонд оплати праці складає 28152 грн., при єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 6193 грн.

2.5 Розрахунок виробничих накладних витрат

Виробничі накладні витрати складаються з двох груп: витрати на утримання та експлуатацію устаткування і загальновиробничі витрати.

Кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування заношу до таблиці.

Таблиця 5

Найменування статей витрат	Визначення витрат	Сума,грн.
1.Амортизаційні відрахування:
а)основного технологічного устаткування	Таблиця 12	30235
б)підйомно-транспортного устаткування		1081
в)оснащення		3804
Всього по статті 1		35120
2.Витрати на експлуатацію устаткування:
а)Вартість допоміжних матеріалів	Приймається приблизно 300 грн. на 1 верстат для механічних цехів (3009)	2700
б)Витрати на оплату праці робітників, що безпосередньо обслуговують устаткування (налагоджувальними, мастильники, електромонтери і ін.):
- основна зарплата	Таблиця 17	19981
- додаткова зарплата		3996
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування		5275
в)Вартість споживаних видів енергії на утримання та експлуатацію устаткування	Таблиця 14	29344
Всього по статті 2		61296
3.Витрати на ремонтні роботи:	5% від вартості технологічного устаткування, підйомно-транспортних засобів і оснащення (2298440,05)
А)Ремонт:
- основного устаткування і транспортних засобів		164529
- оснащення		7913
Б)Витрати на оплату праці робітників ремонтників:
- основна зарплата	Таблиця 17	29111
- додаткова зарплата		5822
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування		7685
Всього по статті 3		51637
4.Витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів:
А)Витрати на оплату праці транспортних робітників:
- основна зарплата	Таблиця 17	19550
- додаткова зарплата		3910
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування		5161
Б)Витрати на утримання та експлуатацію транспортних засобів (вартість пального, запчастин, мастильних матеріалів і ін.)	180% основної зарплати транспортних робітників (195501,8)	35190
Всього по статті 4		63811
5.Зношення малоцінних та швидкозношуваних інструментів та пристроїв	Розрахунок 3.2.3	13500
Всього по статті 5		13500
6.Інші витрати	5% суми попередніх статей (2613420,05)	13067
Всього по статті 6		13067
Всього витрат по утриманню та експлуатації устаткування		238431
Витрати на утримання і експлуатацію устаткування, %		189

Витрати пов'язані з організацією виробництва у цехах, на дільницях, називають загальновиробничими витратами. Їх поділяють на змінні і постійні.

Кошторис загальновиробничих витрат розробляю в таблиці.

Таблиця 6. Кошторис загальновиробничих витрат

Найменування статей витрат	Визначення витрат	Сума,грн.
1	2	3
I Змінні витрати:
Витрати на управління виробництвом
А)Зарплата керівника
- основна зарплата	Таблиця 18	24480
- додаткова зарплата		3672
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування		6193
Всього по статті 1		34345
2.Витрати пов'язані з оплатою службових відряджень	1% основної зарплати керівників (244800,01)	245
Всього по статті 2		245
3.Додаткова зарплата основних робітників та нарахування на неї єдиного внеску		28590
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування	Таблиця 16	12355
Всього по статті 3		84264
4.Витрати на споживчі види енергії для господарсько-побутових потреб	Таблиця 14	11956
Всього по статті 4		12355
5.Зношення малоцінного і швидкозношуваного інвентарю	34грн. на кількість працюючих (3425)	850
Всього по статті 5		850
6.Витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища	2% основної зарплати основних робітників (2762760,02)	2527
Всього по статті 6		2527
7.Інші змінні витрати	5% від суми попередніх статей (1371860,05)	2806
Всього по статті 7		2806
Всього змінних загальновиробничих витрат		58932
Змінні загальновиробничі витрати,%		47
II Постійні витрати:
8.Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення (будівель, споруд, інвентарю)	Таблиця 12	9485
Всього по статті 8		9485
9.Витрати на технічний огляд і технічне обслуговування приміщень, споруд, інвентарю	0,5% від вартості вказаних основних засобів (2844560,005)	759
Всього по статті 9		759
10.Витрати на ремонт приміщень, споруд, інвентарю	2% від вартості вказаних основних засобів (2844590,02)	3037
Всього по статті 10		3037
11.Витрати на опалення приміщень	Таблиця 14	32300
Всього по статті 11		32300
12.Витрати на оплату праці цехового персоналу, які не належать до управляючого персоналу:
- основна зарплата	Таблиця 17	52380
- додаткова зарплата		10476
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування		13828
Всього по статті 12		76684
13.Інші постійні витрати	5% суми витрати статей (1624790,05)	6113
Всього по статті 13		6113
Всього постійних загальновиробничих витрат		8378
Постійні загальновиробничі витрати,%		7



2.6 Калькуляція собівартості деталі

Вартісним вираженням витрат підприємства на виробництві і реалізацію продукції є собівартість реалізації продукції.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції обчислюються в калькуляційному групуванні витрат.

Таблиця 7. Калькуляція собівартості деталі

№	Найменування статей витрат	Витрати, грн.	Структура,%
		на річний випуск	на одиницю
1	Основні матеріали	1732862	116	35
2	Допоміжні матеріали на технологічні цілі	-	-	-
3	Куповані комплектуючі вироби,напівфабрикати	-	-	-
4	Паливо,енергія на технологічні цілі	-	-	-
5	Основна зарплата виробничих робітників	126360	8	20
6	Єдиний внесок на при єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування	227799	15	4
7	Відшкодування зносу інструмента	-	-	-
8	Всього прямі витрати	1887021	139	59
9	Витрати на утримання і експлуатацію устаткування	238431	16	19
10	Змінні загальновиробничі витрати	8378	0,59	10
11	Постійні загальновиробничі витрати	170603	0,56	12
12	Виробнича собівартість	2222756	156,15	100%
13	Прибуток	8889	15
14	Оптова ціна	11111858	17,15
15	Податок на додану вартість	2222372	17,15
16	Випускна ціна	11111474	3,95

2.7 Визначення фінансових результатів

Фінансові результати від господарсько-виробничої діяльності визначаються згідно з П(С) Б03 «Звіт про фінансові результати».

Прибуток від звичайної діяльності визначаю як різницю між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумую податки з прибутку.

Чистий прибуток(збиток) розраховую, як алгебраїчну суму прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку.

Таблиця 8. Фінансові результати

№	Найменування показників	Методика розрахунку	Сума грн.
1.	Дохід (виручка) від реалізації продукції		11111424
2.	Податок на додану вартість		2222372
3.	Акцизний збір		-
4.			-
5.	Інші вирахування з доходу		-
6.	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	ряд1-ряд2- ряд3- ряд4-ряд5	11111858
7.	Собівартість реалізованої продукції		2222756
	Валовий
8.	Прибуток	ряд6-ряд7	8889102
9.	Збиток		-
10.	Інші операційні доходи		-
11.	Адміністративні витрати		164268
12.	Витрати на збут		44226
13.	Інші операційні витрати		-
	Фінансові результати від операційної діяльності:
14.	Прибуток	ряд8+ряд10-ряд11-ряд12-ряд13	8680608
15.	Збиток	ряд9+ряд10-ряд11-ряд12-ряд13	-
16.	Дохід від участі в капіталі		-
17.	Інші фінансові доходи		-
18.	Інші доходи (прибуток від реалізації основних доходів, нематеріальних активів, цінних паперів)		-
19.	Фінансові витрати		-
20.	Витрати від участі в капіталі		-
21.	Інші витрати (збитки від продажу і ліквідації основних фондів, збитків від продажу нематеріальних активів)		-
	Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
22.	Прибуток	ряд14+ряд16+ ряд17+ряд18-ряд19-ряд20-ряд21	8680608
23.	Збиток	ряд15+ряд16+ряд17 +ряд18-ряд19-ряд20-ряд21	-
24.	Податок на прибуток від звичайної діяльності	18% від р.22	1562509
	Фінансові результати від звичайної діяльності
25.	Прибуток	ряд22-ряд24	7118099
26.	Збиток	ряд26=ряд23	-
	Надзвичайні
27.	Доходи		-
28.	Витрати		-
29.	Податок з надзвичайного прибутку		-
	Чистий
30.	Прибуток	Ряд25+ряд27-ряд28-ряд29	7118099
31.	Збиток	Ряд26+ряд27-ряд28-ряд29	-



3. Техніко-економічні показники роботи на дільниці.

Таблиця 8. Техніко-економічні показники робити на дільниці

№	Найменування показників	Одиниці вимірювання	Кількість
	I.Продукція
1.	Програма випуску продукції	шт.	15000
2.	Обсяг продукції в оптових цінах	грн.	11111574
3.	Проект оптової ціни механічної обробки однієї деталі	грн.	319,5
	II.Фінансові результати
4.	Валовий прибуток	грн.	8889102
5.	Чистий прибуток	грн.	7118099
6.	Виробнича собівартість річного випуску	грн.	2222756
7.	Виробнича собівартість однієї деталі	грн.	156,15
	III. сновні засоби
8.	Вартість основних виробничих засобів	грн.	362232
9.	Фондовіддача	грн.	31
10.	Кількість одиниць технологічного устаткування	шт.	9
11.	Середній відсоток завантаженості робочих місць	%	19
12.	Площа дільниці	м2	163
13.	Випуск продукції на 1 м2 площі дільниці	грн.	68169
	IV. Праця
14.	Чисельність працюючих	чол.	25
15.	Чисельність основних робітників	чол.	18
16.	Кошти на оплату праці:
	а)всього персоналу	грн.	349078
	б)основних робітників	грн.	175700
17.	Середньомісячна зарплата основного робітника	грн.	813
18.	Середній розряд основних робітників		3,3
19.	Продуктивність праці:
	а)одного працюючого	грн./ чол.	444463
	б)основного робітника	грн./ чол.	617310
	V. Споживання електроенергії
20.	Силова електроенергія	кВт. год.	23623
21.	Освітлювальна електроенергія	кВт. год.	1109
22.	Всього електроенергії	кВт. год.	24732
23.	Енергоозброєність праці	кВт. год.	989



Висновок

Згідно мого варіанту мені потрібно виготовити деталь що є складовою машини або механізму. Тип виробництва крупносерійний.

Річний дійсний фонд робочого часу для одиниці устаткування складає 3806 годин а для одного робітника - 1803 години в одну зміну.

Партія деталей становить 130 штук, в рік необхідно випустити 115 партій. Провівши розрахунки я визначила що мені необхідно 9 верстатів з середньою завантаженістю 0,44.

Виходячи з програми випуску в 15000 штук мені необхідно 18 основних робітників та 6 допоміжних робітників. В якості керівника приймаю одного майстра.

Повна балансова вартість основного технічного і підйомно-транспортного устаткування становить 229844 грн.

Загальна амортизація становить 65214 грн.

Мені необхідно основних матеріалів на суму 490445 грн., та допоміжних на суму 9809 грн.

Витрати на побутові утримання та експлуатацію в енергії становлять 38045 грн., а на побутові потреби - 2225 грн.

При розрахунку фонду оплати праці основних робітників я визначила, що річний фонд оплати праці для основних робітників становить 318439 грн. Річний фонд оплати праці для допоміжних робітників становить 145226 грн. Річний фонд оплати праці для керівника становить 28152 грн.

Загалом чистий прибуток становитиме 90830 грн.



Використана література

1. Господарський Кодекс України //Все про бухгалтерський облік №85, 2003.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку.

3. Економіка підприємства:підручник в 2 т за ред. С.Ф.Покропивного.-К.:Вид-во «Хвиля - прес»,Донецьк:МП«Поиск». Т-во книголюбів, 1995.

4. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник - Львів: «Магнолія плюс», 2006.

5. Нефедов Н.А. Дипломное проектирование в машиностроительных техникумах. - 2-е изд., перераб. И доп. - М.: Высш. Шк., 1986

6. Самчинська С.С. Організація виробництва: методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва» денної та заочної форми навчання - Ковель:КПЕК Луцького НТУ, 2003.

Размещено на Allbest.ru