Вдосконалення системи управління фондом оплати праці на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФОНДОМ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Цибок Іванна Леонідівна,

студентка VI курсу,

групи ЕМУз-15-1, УДФСУ

Науковий керівник: к.е.н., доцент,

Мельничук Ганна Сергіївна

Фонд оплати праці являється одним із найбільш важливих інструментів управління персоналом підприємства, оскільки надає можливості керівництву заохочувати персонал до підвищення ефективності власної роботи, а також формувати відповідний до довгострокових завдань кадровий резерв, утримуючи найбільш кваліфікованих та ефективних працівників у власному штаті [2].

Сучасний фонд оплати праці на підприємствах насамперед формується завдяки економічним досягненням трудового колективу. Як правило, він поділяється на кілька складових елементів, а саме: фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати або матеріальних заохочень та фонд інших грошових виплат, що забезпечують реалізацію основних заходів соціальної політики підприємств [3, c.218].

Забезпечення ефективного управління фондом оплати праці промислових підприємств в сучасних умовах є досить важливим і серйозним завданням, оскільки стан його вирішення впливає на рівень продуктивності праці та її престижності, а також на рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. З одного боку, збільшення рівня оплати праці забезпечує зростання мотивації та якості праці, а з іншого ? для підвищення матеріального заохочення працівників необхідні додаткові фінансові ресурси, що нині відсутні на більшості підприємствах. Актуальність проблеми зростає на фоні соціально-економічної кризи в країні, а також внаслідок невизначеності стану зовнішнього середовища господарювання, що суттєво впливає на умови діяльності підприємства, зокрема через ринок праці, формуючи передумови для економічного зростання або збитків.

Нині в Україні спостерігається тенденція до втрати для більшості населення заробітною платою своїх відтворювальної та стимулюючої функцій і фактично її перетворення на різновид соціальних виплат, не пов'язаних з кількістю, якістю та кінцевими трудовими результатами. При цьому, її рівень в Україні значно нижчий, порівняно з розвиненими країнами світу та країнами СНД [4].

Вирішення окреслених проблем потребує насамперед усвідомлення того, що реалізація сучасної політики у сфері управління персоналом підприємств формується на основі забезпечення економічних та неекономічних методів мотивації, що охоплюють весь спектр ділової та професійної активності працівників[2].

Отже, ключовим питанням в управлінні фондом оплати праці на підприємстві є використання його таким чином, щоб зацікавити працівників, спонукати їх працювати ефективно, своєчасно і якісно. Тобто, необхідно створити дієву систему мотивації праці. Вирішення окресленого завдання окремі вітчизняні науковці вбачають у запровадженні такої форми стимулювання праці як соціальний пакет.

Соціальний пакету широкому значенні науковці розуміють як надання роботодавцем благ у вигляді пільг, компенсацій, привілеїв і соціальних гарантій, які перевищують розмір його основної заробітної плати. З точки зору трудового законодавства, матеріальні блага, що входять до складу соціального пакета, можуть розглядатися як елементи заробітної плати, що відносяться до додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат. До складу соціального пакета включаються як базові соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та соціальне забезпечення, так і додаткові матеріальні блага, надання яких здійснюється роботодавцем за власною ініціативою. При цьому базовий соціальний пакет охоплює:

Забезпечення необхідних для виконання роботи умов праці, передбачених законодавством, колективним договором та угодою сторін; загальнообов'язкове державне соціальне страхування; виплату в повному розмірі належної працівнику заробітної плати; надання соціальних пільг і гарантій, передбачених колективним договором, угодою.

Разом з тим, у складі соціального пакета науковці пропонують виділити мотиваційний пакет, що поєднує в собі такі складові як конкурентний і компенсаційний пакети. Зміст конкурентного пакета можна подати як сукупність чотирьох блоків:забезпечення здоров'я;розвиток корпоративної культури, навчання, підвищення кваліфікацій за рахунок підприємства;відпочинок та розваги; мотивація праці.

Компенсаційний пакет охоплює відшкодування особистих витрат, пов'язаних з роботою (на мобільний зв'язок, транспорт, оренду або придбання житла в іншому місті тощо).

Аналіз складу соціального пакета дозволяє стверджувати, що останній об'єднує в собі методи матеріального та нематеріального стимулювання праці.

Соціальний пакет створює можливості як для задоволення інтересів працівника у вигляді забезпечення гідної винагороди за працю, професійного зростання та особистого розвитку, здорового способу життя, вирішення особистих проблем, підвищення соціального статусу, так й інтересів роботодавця. Оскільки соціальний пакет надає можливість останньому залучати кваліфікований персонал та запобігати його відпливу, здійснювати ефективне управління персоналом, мінімізувати втрати, пов'язані із відсутністю працівників на роботі по хворобі або з інших причин, більш ефективно контролювати витрати на персонал тощо.

Таким чином, соціальний пакет, включаючи його структуру та величину, є потужним мотиваційним інструментом впливу на рівень психологічного та фізичного залучення працівника, індивідуальну й організаційну дієвість, а відтак, тривалість і успішність трудових відносин між працівником і роботодавцем[4]. Використання роботодавцями соціального пакета сприяє формуванню в Україні сучасного, конкурентного ринку праці, підвищенню конкурентоспроможності національної робочої сили.

фонд оплата праця страхування

Список використаної літератури

1. Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР. Із змінами [Електронний ресурс]Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua

2. Управління фондом оплати праці персоналу промислових підприємств / Перепадя Ф.Л., Тонких Л.С. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://global-national.in.ua/archive/5-2015/114.pdf

3. Шара Є.Ю. Бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях: навч. посіб. / Є.Ю. Шара, О.М.Андрієнко, Л.І. Жидеєва. - К.: Центр навчальної літератури, 2011. - 440 с.

4. Шляхи вдосконалення системи оплати праці на підприємстві - Покатаєва О. В., Кошулинська Г. О.[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://firearticles.com/economika-pidpryemstv/224-shlyahi-vdoskonalennya-sistemi-oplati-prac-na-pdpriyemstv-pokatayeva-o-v-koshulinska-g-o.htmlДержава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2010 р., № 3, с. 139-141

Размещено на Allbest.ru