Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

Кафедра економіки та організації виробництва

КУРСОВА РОБОТА

«Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків»

Студентки 4 курсу 4411 групи

Кондратович Ю.В.

Керівник: к.е.н, доцент Єфімова Г. В.

м. Миколаїв 2016



ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО РІШЕННЯ ЩОДО БУДІВНИЦТВА КОРПУСІВ СУДЕН

1.1 Планування виробництва

1.2 Фінансовий план

1.3 Розрахунок показників економічної ефективності

1.4 Прийняття рішення на основі нечіткої логіки

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РИЗИКІВ ПРОЕКТУ

2.1 Якісний аналіз ризику

2.3 Аналіз сценаріїв проекту

2.3 Види невизначеності і критерії очікуваного інтегрального ефекту

2.3.1 Ймовірна невизначеність

2.3.2 Інтервальна невизначеність

2.4 Аналіз чутливості показників проекту до зміни вхідних параметрів

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО РІШЕННЯ ЩОДО БУДІВНИЦТВА КОРПУСІВ СУДЕН

1.1 Планування виробництва

будівництво судно економічний ризик

Вихідні дані: Укладено контракт на будівництво трьох корпусів траулерів. Повна тривалість будівництва корпусу складає 6 місяців до спуску на воду, в т.ч. 2 місяці - обробка металу до закладки судна, 4 місяці - роботи на стапелі до спуску судна на воду. Вартість одного корпусу 2500 тис. дол. США. Витрати на будівництво одного корпусу 2100 тис. дол. США, в т.ч. витрати на матеріали 840 тис. дол. США, заробітна плата з нарахуваннями 700 тис. дол. США, вартість енергоносіїв 210 тис. дол. США, загальновиробничі витрати 350 тис. дол. США. Вартість проектних робіт складає 130 тис. дол. США. Спеціальні витрати - 26 тис. дол. США на кожне замовлення.

У підприємств в наявності є власних коштів для фінансування на суму 860 тис. дол. США. Рівень рентабельності капіталу підприємства у попередньому періоді 7 % річних. Підприємство має низький рівень інвестиційної привабливості.

Побудова календарного графіка побудови суден

Для формування грошового потоку від реалізації проекту необхідно побудувати календарний графік робіт з будівництва суден (рис. 1.2.). При цьому використовуються такі умовні позначення:



Рис. 1.1

Рис. 1.2 Графік будівництва корпусів траулерів

За допомогою графіку будівництва визначено загальну тривалість виконання замовлень від початку проектних робіт до повного розрахунку з замовником - 12 місяців. Крім того визначено тривалість і моменти початку окремих етапів робіт.

Для формування грошового потоку витрат на будівництво корпусу траулера необхідно визначити суми витрат на заробітну плату з відрахуваннями в кожному місяці. Для цього необхідно побудувати функцію залежності витрат від періоду будівництва. Ця залежність буде відповідати графіку зміни трудомісткості робіт (рис. 1), тому що сума заробітної плати з відрахуваннями пропорційна трудомісткості. Для цього представимо залежність витрат на заробітну плату з відрахуваннями графіком аналогічним рис. 1 (рис.1.3).

Точками А, В, Д позначений трикутник, площа якого дорівнює загальній сумі витрат на заробітну плату з відрахуваннями. Точка С - період, в якому досягається пік витрат. Визначається як сума тривалості періоду обробки металу і половини періоду стапельних робіт. В даному прикладі 2 + 4/2 = 4 (міс.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 Графік зміни витрат на заробітну плату з відрахуваннями

Загальна сума витрат дорівнює сумі площин трикутників АВС і ВСД:

Витрати = S Д АВС + S Д ВСД

Загальна сума витрат складає 700 тис. дол. США. Звідси можна знайти максимум функції, що відповідає точці В на графіку.

700 = Ѕ 4 х + Ѕ (6 - 4) х

х = 233,3

Далі будуємо рівняння гіпотенуз трикутників АВС і ВСД, тобто графіки функцій витрат. Перша пряма проходить через точки (0; 0) та (4; 233,3), друга - (4;233,3) та (6; 0).

Рівняння прямої:



у = ах + в.

Якщо точки належать фігурі, то її координати задовольняють рівнянню цієї фігури.

Підставляємо по черзі в рівняння прямої координати перших двох точок, отримуємо систему двох рівнянь з двома невідомими:

(1.1)

Її розв'язок - це коефіцієнти першої прямої.

Для другої прямої:

(1.2)

Отже, функція графіку витрат на заробітну плату з відрахуваннями має вигляд:

(1.3)

За цією функцією можна розрахувати суму витрат на заробітну плату з нарахуваннями в будь-який момент часу протягом будівництва судна. Якщо загальна сума витрат - це площа трикутників АВС і ВСД, то сума витрат за період - це площа сегменту, що відповідає даному періоду. Можна побудувати функцію суми витрат в залежності від номеру періоду. Вона має такий загальний вигляд:



(1.4)

де а - кутовий коефіцієнт функції у;

t_max - номер періоду, в якому витрати є максимальними;

Т - тривалість будівництва корпусу (виконання замовлення), міс.

Для даного прикладу функція зміни витрат на заробітну плату з відрахуваннями виглядає так:

(1.5)

Витрати на енергоносії також пропорційні трудомісткості робіт. Тому за аналогією з попереднім розрахунком будується функція витрат на енергоносії. Загальна сума витрат складає 210 тис. дол. США. Звідси можна знайти максимальну суму витрат, яка відповідає точці В на графіку.

210 = Ѕ 4 х + Ѕ (6 - 4) х

х = 70

Далі будуємо рівняння гіпотенуз трикутників АВС і ВСД, тобто графіки функцій витрат. Перша пряма проходить через точки (0, 0) та (4, 70), друга - (6,70) та (6, 0).

Підставляємо по черзі в рівняння прямої координати перших двох точок, отримуємо систему двох рівнянь з двома невідомими:



(1.6)

Її розв'язок - це коефіцієнти першої прямої.

Для другої прямої:

(1.7)

Отже, графік функції витрат на енергоносії має вигляд:

(1.8)

Для даного прикладу функція зміни витрат на енергоносії виглядає так:

(1.9)

За даними щодо витрат на підготовку та будівництво корпусу судна складемо зведений план витрат підприємства на виконання замовлення. Розрахунок проводиться окремо для кожного періоду, в якому здійснені витрати, і в результаті отримується загальна сума виробничих витрат на виконання замовлення (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Витрати на виконання замовлення, тис. дол. США

Етап робіт, № корпусу траулера	Період будівництва, міс.	Разом
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Проектні роботи	130																130
Корпус 1
Витрати на матеріали	840																840
Витрати на заробітну плату з нарахуваннями		29,2	87,5	145,8	204,2	175	58,3										700
Витрати на енергоносії		8,75	26,25	43,75	61,25	52,5	17,5										210
Загальновиробничі витрати		58,33	58,33	58,33	58,33	58,33	58,33										350
Спеціальні витрати								26									26
Корпус 2
Витрати на матеріали					840												840
Витрати на заробітну плату з нарахуваннями						29,2	87,5	145,8	204,2	175	58,3						700
Витрати на енергоносії						8,75	26,25	43,75	61,25	52,5	17,5						210
Загальновиробничі витрати						58,33	58,33	58,33	58,33	58,33	58,33						350
Спеціальні витрати												26					26
Корпус 3
Витрати на матеріали									840								840
Витрати на зар. плату з нарах.										29,2	87,5	145,8	204,2	175	58,3		700
Витрати на енергоносії										8,75	26,25	43,75	61,25	52,5	17,5		210
Загальновиробничі витрати										58,33	58,33	58,33	58,33	58,33	58,33		350
Спеціальні витрати																26	26
Разом виробничих витрат	970	96,3	172,1	247,9	1163,8	382,1	306,2	273,9	1163,8	382,1	306,2	273,9	323,8	285,8	134,1	26	6508

1.2 Фінансовий план

На основі складеного календарного графіку виробничих витрат і відомих умов фінансування замовлення можна скласти план руху грошових коштів за виробничою діяльністю підприємства. План складається з двох частин: в першій - відображається рух грошових коштів, пов'язаний з будівництвом і реалізацією суден, в другій - відображається рух коштів, пов'язаний з фінансовим забезпеченням виконання замовлення.

1 частина плану - рух грошових коштів, пов'язаний з будівництвом і реалізацією суден:

1.1) наявні грошові кошти на початок періоду: на початок виконання замовлення (0-й період) - це сума грошових коштів підприємства, які можуть бути направлені на виконання замовлення (в даному прикладі 860 тис. дол. США); далі для кожного розрахункового періоду - це залишок коштів на кінець періоду (ряд. 2.3);

1.2) надходження від реалізації - кошти, що надходять від замовника, за умовою розрахунок відбувається в наступному періоді після здачі замовлення;

1.3) витрати на виробництво - загальна сума витрат за період, береться з табл. 1;

1.4) погашення відсотків за кредит - здійснюється в період наступний після отримання кредиту на суму залишку боргу на початок попереднього періоду, остання виплата здійснюється разом з погашенням залишку боргу;

1.5) надлишок (дефіцит) коштів = 1.1 + 1.2 - 1.3 - 1.4.

2 частина плану - рух грошових коштів, пов'язаний з фінансовим забезпеченням виконання замовлення:

2.1) кредитування - у випадку коли в рядку 1.5 сума є від'ємною (дефіцит коштів), підприємство користується кредитною лінією для погашення дефіциту;

2.2) погашення боргу - у випадку, коли в рядку 1.5 сума є додатною (надлишок коштів), підприємство може погасити частину або всю суму боргу;

2.3) залишок грошових коштів на кінець періоду = 1.5 + 2.1 - 2.2, ця сума не може бути від'ємною (більше або дорівнює 0).

Залишок боргу по кредиту - це додатковий рядок, який використовується для розрахунку відсотків по кредиту в наступному періоді та як орієнтир для визначення сум погашення боргу. Визначається наростаючим підсумком з урахуванням отримання і погашення кредиту в кожному періоді (залишок боргу у попередньому періоді + 2.1 - 2.2).

План руху грошових коштів на виконання замовлення наведений в табл. 1.2. За результатами складання плану руху грошових коштів необхідно зробити висновок про достатність коштів для фінансування, в якому періоді підприємство починає користуватися кредитною лінією, як відбуваються розрахунки з банком, коли відбувається остаточне погашення боргу, чи зможе підприємство розрахуватися після завершення контракту і розрахунків з замовником.

Таблиця 1.2 План руху грошових коштів, тис. дол. США

Показник	Період будівництва, міс.	Разом
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Рух грошових коштів, пов'язаний з будівництвом і реалізацією суден
Грошові кошти на початок періоду	860	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Надходження від реалізації								2500				2500				2500
Витрати на виробництво	970	96,3	172,1	247,9	1163,8	382,1	306,2	273,9	1163,8	382,1	306,2	273,9	323,8	285,8	134,1	26	6508
Погашення відсотків за кредит	-	1,925	3,64	6,72	11,18	31,74	38,98	45,02	6,85	27,34	34,5	40,47	2,22	7,92	13,06	15,64
Надлишок (дефіцит) коштів	-110	- 98,23	- 175,74	-254.62	-1174,98	- 413,84	- 345,18	2181,08	-1170,65	-409,44	- 340,7	2185,63	-326,02	-293,72	-147,16	2458,36	-
Рух грошових коштів, пов'язаний з фінансовим забезпеченням виконання замовлення
Кредитування	110	98,23	175,74	254,62	1174,98	413,84	345,18	0	1170,65	409,44	340,7	0	326,02	293,72	147,16	0	5260,28
Погашення боргу	-	-	-	-	-	-	-	2181,08	-	-	-	2185,63	-	-	-	893,57	5260,28
Грошові кошти на кінець періоду	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1564,79	-
Залишок боргу	110	208,23	3883,97	638,59	1813,57	2227,41	2572,59	391,51	1562,16	1971,6	2312,3	126,67	452,69	746,41	893,57	0

1.3 Розрахунок показників економічної ефективності

Показники ефективності розраховуються на підставі грошового потоку, який відображає сальдо надходжень і витрат в кожному розрахунковому періоді. Інвестиціями є вкладення капіталу підприємства (860 тис. дол. США), надходженнями є виручка від реалізації. Також при формуванні грошового потоку враховується рух коштів за фінансовою діяльністю, а саме, погашення боргу за кредитною лінією.

Сформовані грошові потоки для розрахунку показників ефективності інвестицій наведені в табл. 1.3.

Для розрахунку індексів доходності грошовий потік поділяється на надходження коштів - грошові притоки (виручка від реалізації), і витрати - грошові відтоки (інвестиції, погашення боргу).

Коефіцієнт дисконтування - це допоміжний рядок для розрахунку приведених значень різночасових елементів грошового потоку. Для сформованого грошового потоку елементи кожного періоду приводяться до одного моменту часу шляхом множення на коефіцієнт дисконтування:

(1.10)

де і - ставка дисконту, приймається на рівні норми доходності власного капіталу (з вихідних даних - рентабельність власного капіталу, що склалася на підприємстві у попередні періоди); t - порядковий номер розрахункового періоду. Показники економічної ефективності:

1. Чистий дохід - накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період. Розраховується наростаючим підсумком значень грошового потоку в кожному розрахунковому періоді (поточний чистий дохід). Чистий дохід за весь період - це значення показника в останньому періоді.

Таблиця 1.3 Грошові потоки для розрахунку показників ефективності інвестицій, тис. дол. США

Показник	Період будівництва, міс.
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Надходження від реалізації	0	0	0	0	0	0	0	2500	0	0	0	2500	0	0	0	2500
Інвестиції за рахунок власних коштів	860
Погашення кредиту	0	0	0	0	0	0	0	2181,08	0	0	0	2185,63	0	0	0	893,57
Грошовий потік	-860	0	0	0	0	0	0	318,92	0	0	0	314,37	0	0	0	1606,43
Чистий дохід	-860	-860	-860	-860	-860	-860	-860	-541,08	-541,08	-541,08	-541,08	-226,71	-226,71	-226,71	-226,71	1379,72
Дисконтований грошовий потік	-860	0	0	0	0	0	0	306,16	0	0	0	294,88	0	0	0	1471,49
Чистий приведений дохід	-860	-860	-860	-860	-860	-860	-860	-553,84	-553,84	-553,84	-553,84	-258,96	-258,96	-258,96	-258,96	1212,53
Грошові притоки	0	0	0	0	0	0	0	2500	0	0	0	2500	0	0	0	2500
Дисконтовані грошові притоки	0	0	0	0	0	0	0	2400	0	0	0	2345	0	0	0	2290
Грошові відтоки	860	0	0	0	0	0	0	2181,08	0	0	0	2185,63	0	0	0	893,57
Дисконтовані грошові відтоки	860	0	0	0	0	0	0	2093,84	0	0	0	2050,12	0	0	0	818,51
Коефіцієнт дисконтування	1	0,994	0,988	0,983	0,977	0,971	0,966	0,960	0,955	0,949	0,944	0,938	0,933	0,927	0,922	0,916

Чистий дохід за весь період виконання замовлення дорівнює 1379,72 тис. дол. США.

2. Чистий приведений дохід (ЧПД) - накопичений дисконтований ефект за розрахунковий період.

Розраховується наростаючим підсумком значень дисконтованого грошового потоку в кожному розрахунковому періоді (поточний чистий приведений дохід). Чистий приведений дохід за весь період - це значення показника в останньому періоді.

Чистий приведений дохід за весь період виконання замовлення дорівнює 1212,53 тис. дол. США.

3. Термін окупності - тривалість найменшого періоду, за який поточний чистий дохід стає і в подальшому залишається невід'ємним. Визначається як сума номеру останнього періоду, в якому значення поточного чистого доходу від'ємне, та відношення цього значення по модулю до елементу грошового потоку в наступному періоді.

Термін окупності дорівнює (14 + 226,71 / 1606,43) = 14,14 місяців.

4. Термін окупності с урахуванням дисконтування - тривалість найменшого періоду, за який поточний чистий приведений дохід стає і в подальшому залишається невід'ємним.

Визначається як сума номеру останнього періоду, в якому значення поточного чистого приведеного доходу від'ємне, та відношення цього значення по модулю до елементу приведеного грошового потоку в наступному періоді.

Термін окупності з урахуванням дисконтування дорівнює (14+ 258,96/ 1471,49) = 14,18 місяців.

5. Індекси дохідності характеризують відносну віддачу проекту на вкладені в нього кошти:

- індекс доходності витрат - відношення суми дисконтова них грошових притоків (накопичених надходжень) до суми дисконтова них грошових відтоків (накопичених витрат).

Індекс доходності витрат = (2400+2345+2290) / (860 + 2093,84+ 2050,12+818,51) = 7035 / 5822,47 = 1,02.

- індекс доходності інвестицій - збільшене на одиницю відношення чистого приведеного доходу до обсягу інвестицій.

Індекс доходності інвестицій = 1 + чистий приведений дохід / сума інвестицій = 1 + 1212,53/ 860 = 2,41

6. Внутрішня норма доходності - відносний показник ефективності господарського рішення, який відображає рівень доходності вкладеного капіталу підприємства. Це таке додатне число, при використанні якого в якості ставки дисконту чистий приведений дохід обертається на 0.

Математично визначення внутрішньої норми дохідності передбачає вирішення такого рівняння:

(1.11)

де NPV - чистий приведений дохід; CF_t - елемент грошового потоку в t-му періоді; IRR - внутрішня норма доходності; T - тривалість розрахункового періоду.

Але вирішити таке рівняння досить складно, тому на практиці використовується графічний метод. Для цього будується графік залежності чистого приведеного доходу від ставки дисконту. На вісі абсцис відображаються значення ставки дисконту, а на вісі ординат відповідні їм значення чистого приведеного доходу. Значення ставки дисконту в тій точці, де графік перетинає вісь абсцис, і є значенням внутрішньої норми доходності. Побудуємо графік залежності NPV від ставки дисконту для даного прикладу. Для цього заповнимо допоміжну табл. 1.4.



Таблиця 1.4 Залежність чистого приведеного доходу від ставки дисконту

Ставка дисконту, %	0	2	4	6	8
Чистий приведений дохід, тис. дол. США	1379,72	864,05	478,58	188,01	-32,67

За даними таблиці будуємо графік залежності NPV від ставки дисконту (рис. 1.4).

Таким чином, за допомогою графічного методу отримуємо: IRR = 7,7% Більш точне значення можна отримати використовуючи лінійну інтерполяцію. Для цього обираються такі значення ставки дисконту, при яких чистий приведений дохід має додатне і від'ємне значення, найближчі до 0. для даного прикладу це 12 % і 16 %. Використовуючи лінійну інтерполяцію находимо:

IRR = =7,7 %.=х

Уточнене значення внутрішньої норми доходності складає 7,7%.(міс)

Рис. 1.4 Графік залежності NPV від ставки дисконту



На основі проведених розрахунків показників економічної ефективності робиться висновок про доцільність реалізації даного рішення на підприємстві, тобто про економічну доцільність прийняття замовлення на будівництво корпусів суден. Але для остаточного прийняття рішення необхідно врахувати не тільки економічну ефективність, а інші фактори, для чого може бути використана теорія нечіткої логіки, адаптована для суднобудівних підприємств.

1.4 Прийняття рішення на основі нечіткої логіки

Прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні є складним процесом, який потребує урахування багатьох факторів як об'єктивних, так і суб'єктивних. Необхідно, щоб модель прийняття інвестиційного рішення дозволила уникнути суб'єктивізму та володіла властивостями гнучкості й адаптивності до мінливих умов ринкової економіки. З цією метою застосовується апарат нечіткої логіки, який дозволить враховувати при прийнятті рішень не тільки кількісні параметри конкретного проекту, а й якісну характеристику інвестиційної привабливості підприємства. До того ж використання нечітких описів для аналізу альтернатив дає можливість поєднувати кількісні і якісні показники, розглядаючи їх не тільки в статиці, а й в динаміці. Так, нечіткі множини дозволяють враховувати невизначеності не тільки статистичної, а й лінгвістичної природи.

При прийнятті рішення в суднобудуванні на основі нечіткої логіки використовується система лінгвістичних змінних, яка включає три параметри - внутрішню норму доходності, тривалість реалізації рішення, інвестиційну привабливість підприємства. Дані лінгвістичні змінні є вхідними параметрами моделі оцінки інвестиційної привабливості проекту. До кожної лінгвістичної змінної наведено відповідні йому терми, що використовуються для оцінки змінних, та їхній діапазон. В табл. 1.5 наведено вхідні параметри моделі прийняття інвестиційних рішень та їх лінгвістична оцінка.

Внутрішня норма доходності та термін реалізації є чіткими параметрами (мають кількісні значення) і для урахування їх в моделі нечіткої логіки необхідно здійснити їх фазифікацію, тобто визначити для чітких параметрів проекту їх належності до нечітких термів. Для цього використовуються функції належності (табл. 1.6).

Таблиця 1.5 Вхідні параметри моделі прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні

Лінгвістична змінна	Позначення лінгвістичної змінної	Діапазон змін значень лінгвістичної змінної	Терми
Внутрішня норма доходності	IRR	0 …	Низька (НД) Середня (СД) Висока (ВД)
Термін реалізації	Т	0 ...	Короткий (КТ) Середній (СТ) Довгий (ДТ)
Інвестиційна привабливість підприємства	ІП	-	Низька (НП) Середня (СП) Висока (ВП)

За допомогою табл. 1.6 проводиться фазифікація чітких вхідних параметрів доходності і терміну реалізації конкретного рішення і встановлюється їх належність до нечіткої терми (). Сума значень функції належності для одного параметру має дорівнювати 1.

Для даного прикладу Т = 15 міс. або 1,25 роки. Значення попадає в діапазон 0,5 ? Т < 2,5. Значення функції належності до нечіткої терми «короткотерміновий»:

= (2,5 - 1,25) / (2,5 - 0,5) = 0,625.

Значення функції належності до нечіткої терми «середньотерміновий»:

= (1,25 - 0,5) / (2,5 - 0,5) = 0,375.

Значення функції належності до нечіткої терми «довготерміновий» =0.

Внутрішня норма доходності для даного прикладу IRR = 7,7%. Значення попадає в діапазон 5 ? IRR < 25. Значення функції належності до нечіткої терми «низька доходність»:

= (25 - 7,7) / (25 - 5) = 0,875.

Таблиця 1.6 Функції належності нечітких термів вхідних змінних

Вхідна змінна	Нечітка терма	Діапазон змін фактичних значень	Значення функції належності
Вутрішня норма доходності (IRR), %	Низька доходність	0 ? IRR < 5	1
		5 ? IRR < 25
		IRR ? 25	0
	Середня доходність	0 ? IRR < 5	0
		5 ? IRR < 25
		25 ? IRR < 30	1
		30 ? IRR < 50
		IRR ? 50	0
	Висока доходність	0 ? IRR < 30	0
		30 ? IRR < 50
		MIRR ? 50	1
Термін реалізації проекту (Т), роки	Короткотерміновий	0 ? Т < 0,5	1
		0,5 ? Т < 2,5
		Т ? 2,5	0
	Середньотерміновий	0 ? Т < 0,5	0
		0,5 ? Т < 2,5
		2,5 ? Т < 3	1
		3 ? Т < 6
		Т ? 6	0
	Довготерміновий	0 ? Т < 3	0
		3 ? Т < 6
		Т ? 6	1



Значення функції належності до нечіткої терми «середня доходність»:

= (7,5 - 5) / (25 - 5) = 0,125.

Значення функції належності до нечіткої терми «висока доходність» =0.

Для вхідного параметру інвестиційна привабливість підприємства значення функції належності буде встановлюватися нуль або одиниця. В нашому прикладі підприємство має низький рівень інвестиційної привабливості, відповідно матиме функцію належності нечіткої терми „низька привабливість” - 1, а функції належності до інших терм („висока привабливість” та „седня привабливість”) - 0.

Зведені дані про значення функцій належності в табл. 1.7.

Таблиця 1.7 Значення функції належності для вхідних параметрів рішення

Пропозиція	Значення функції належності
	IRR	T	ІП
Будівництво корпусів траулерів	=0	=0	=0
	=0,125	=0,375	=0
	=0,875	=0,625	=1

Вихідний параметр, за яким відбувається прийняття інвестиційного рішення, має вигляд логічної моделі:



(1.12)

Тут використані логічні операції * (і) та (або).

У випадку, коли значення вихідного параметру Y дорівнює нулю, рішення має бути відхилене. Якщо Y > 0, рішення рекомендується до реалізації. В загальному випадку, чим ближче Y до одиниці, тим привабливішим є рішення для реалізації на підприємстві.

Для даного прикладу:

Таким чином, проведені розрахунки дають можливість зробити висновок про доцільність прийняття пропозиції будівництва траулерів на даному підприємстві. За існуючих умов реалізація такого рішення є ефективною, забезпечить підприємству доходність на рівні 7,7%. При використання моделі прийняття рішень на основі нечіткої логіки отримане значення функції належності вихідного параметру набагато більше критичного.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИЗИКІВ ПРОЕКТУ

2.1 Якісний аналіз ризику

Аналіз ризику господарського рішення поділяють на два взаємодоповнюючих види: якісний і кількісний.

Якісний аналіз є найбільш складним етапом в проведенні загального аналізу ступеня ризику проекту. В ході якісного аналізу аналізуються чинники ризику в залежності від специфіки досліджуваного проекту, встановлюються потенційні області ризику та, після цього, ідентифікуються всі можливі ризики.

Проектні ризики характеризуються великим розмаїттям і, з метою здійснення ефективного управління ними, класифікуються за певними ознаками. Ідентифікація ризиків проекту виконується на основі таких класифікацій.

Таким чином, якісний аналіз ризику складатиметься з етапів:

- класифікації чинників ризику даного проекту та аналізу наслідків їх впливу на результати його реалізації;

- класифікації видів ризику даного проекту на кожній стадії його реалізації, визначення суб'єктивної ймовірності їх виникнення (висока, середня, мала) та визначення можливих шляхів їх зниження.

Приклад якісного аналізу ризику проекту представлено в [11, с. 164].

За результатами якісного аналізу ризику отримується інформація щодо того, які види ризику існують для даного проекту, які наслідки їх впливу, способи зниження.

Результати якісного аналізу пропонується представити в вигляді табл. 2.1 і 2.2.



Таблиця 2.1 Аналіз чинників ризику проекту

№ з/п	Чинники ризику проекту	Наслідки їх впливу
А	В	С
Внутрішні
1	Обсяги реалізації	Зміна рентабельної продукції веде до збільшення прибутку а не рентабельної - до її зменшення
2	Продуктивність праці	Її зростання за інших однакових умов спричиняє збільшення величини прибутку
3	Система мотивації	При мотивації персонал буде краще працювати і це збільшить обсяг продукції та прибуток
4	Забезпеченість ресурсів та ефективність їх використання	Зменшує ризик простою виробництва
5	Якість та конкурентоспроможність	Зміна обсягу продажу, та зміна прибутку
6	Витрати виробництва та обігу	Зміна прибутку
7	Стан техніко-технологічної бази виробництва і характер інноваційного процесу	Невідповідність потужності машин механізмів та обладнання, передбаченими проектними рішеннями, витрати на різні види ремонту, зниження продуктивності.
8	Рівень організації виробничого процесу	Неефективне витрачання часу через неорганізованість працівників, робочого місця та ділянки в цілому
9	Стратегія розвитку і оперативне планування	Недооцінка вартості проекту внаслідок хибної стратегії; операції за проектом не виконані у зазначений термін
Зовнішні
10.	Політична ситуація	Нестабільна політична ситуація, загроза політичних хвилювань і страйки.
11.	Виділено окрему податкову систему	Зменшення прибутку підприємства
12.	Законотворча політика держави з регулювання господарської діяльності	законодавство характеризується рухливістю, а інколи і невизначеністю, що проявляється у формі несподіваного, обумовленого політичними міркуваннями зміни умов господарювання, що створюють несприятливу для підприємств середу, що збільшує рівень ризику.
13.	Конкуренція	зростаючий рівень конкуренції змушує фірму шукати нові види діяльності, виходити зі своєю продукцією на нові ринки збуту, що підсилює рівень господарського ризику
14.	Навколишнє природне середовище	негативно впливає на діяльність, змушені нести додаткові витрати на придбання очисних споруд, каталізаторів вихлопних газів та іншого обладнання, яке сприяє виробництву екологічно безпечної продукції
15	Міжнародні події	Вартість всіх ввідних ресурсів і спроможність споживачів купувати певні товари і послуги стане складнішим або і зовсім не можливим

Таблиця 2.2 Ідентифікація ризиків проекту

№	Види ризику	Ймовірність	Способи зниження
А	В	С	D
Систематичні ризики:
1. Політичні ризики
1.	Військові події	низька	немає
2.	Зміни в політичному курсі	низька	немає
2. Соціальні ризики
3.	Конфлікти з окремими працівниками	висока	Підвищення ступеня взаємодії і спілкування з працівниками
3. Екологічний ризик
4.	Ризик завдання навколишньому природному середовищу	низька	Придбання додаткових витрат на придбання очисних споруд, каталізаторів вихлопних газів та іншого обладнання, яке сприяє виробництву екологічно безпечної продукції
4. Адміністративно-законодавчі ризики
4.	Не сприятливі зміни в податковому законодавстві	середня	немає
5.	Введення відстрочки або моніторинг на різні види платежів	середня	немає
5. Виробничий ризик
6.	Транспортний ризик	висока	Страхування, встановлення у договорах постановки штрафних санкцій
7.	Реалізаційній ризик	висока	Підбір цільового ринку, підвищення якості товару
Специфічні ризики за стадіями реалізації проекту
Проектна стадія
8.	Технічні ризики	висока	Забезпечення підприємства новими технологіями та перепідготовка кадрів
	Помилка у складанні документації	середня	Штрафи, санкції
2. Закупівля матеріалів
9.	Транспортний ризик	висока	Страхування, встановлення у договорах постановки штрафних санкцій
10.	Постачальницький ризик	висока	Встановлення у договорах постановки штрафних санкцій
11.	Ризик пов'язаний з недостатньою кількістю товарів	високий	Перевірка документації розрахунку потрібної кількості матеріалів
3. Обробка металу
11.	Халатність персоналу	середня	Штрафи, санкції
12.	Якість матеріалу	висока	Підбір чесного постачальника з якісним товаром
4. Стапельні роботи
13.	Поломка обладнання	середня	Дотримування правил при експлуатації обладнання, техніки безпеки
14.	Недостатня кваліфікація персоналу	середня	Підбір кваліфікованого персоналу або її перепідготовка

2.2 Аналіз сценаріїв проекту

Однак у більшості випадків для повної оцінки ризику, а отже і прийняття рішення про можливість реалізації проекту, одного лише якісного аналізу недостатньо. Особливе місце в аналізі ризику відводиться його кількісному аналізу.

В ході кількісного аналізу ризику дається чисельне визначення розмірів окремих ризиків, а також ризику усього проекту.

Одним із методів кількісного аналізу ризиків інвестиційних проектів є метод сценаріїв, який являється розвитком методу аналізу чутливості і направлений на усунення його недоліків.

Цей аналітичний метод дозволяє оцінити вплив на кінцеві показники ефективності проекту одночасна зміна кількох вихідних його параметрів, що генерують можливі проектні ризики. Сценарний підхід передбачає виконання альтернативних розрахунків з використанням даних, які характеризують різні варіанти розвитку проекту. В процесі реалізації цього методу експерти розглядають ряд сценаріїв, що характеризують збіг обставин, які характеризують умови реалізації проекту, і відповідні їм значення основних змінних проекту. Сценарії розглядаються у якості варіантів значень основних змінних проекту при найгіршому збігу обставин (песимістичний сценарій), при найкращому збігу обставин (оптимістичний сценарій) і при найбільш вірогідному збігу обставин (реалістичний, найбільш вірогідний сценарій). В цій методиці аналізується як мінімум три вищезгаданих сценарії, в загальному випадку сценаріїв може бути більше ніж три.

На основі отриманих від експертів значень основних змінних проекту для різних сценаріїв розраховуються відповідні їм значення показників ефективності проекту.

Послідовність аналізу сценаріїв проекту

1. Розглядаються можливі сценарії, для кожного з яких визначаються основні параметри.

2. На основі параметрів сформованих сценаріїв розраховуються відповідні їм значення показників економічної ефективності проекту.

3. Оцінюється варіація показників ефективності проекту. Формули для оцінки варіації наведені для показника NPV. Для інших показників ефективності формули формуються аналогічно:

а) дисперсія:

, (2.1)

де

- очікуваний чистий приведений дохід, тис. дол. США, - чистий приведений дохід за і-тим сценарієм, тис. дол. США, n - кількість сценаріїв.

б) середньоквадратичне відхилення:



(2.2)

в) коефіцієнт варіації:

CV = (2.3)

В якості критерію прийняття рішення щодо ступеня ризику використовується коефіцієнт варіації.

Узагальнення світового та вітчизняного досвіду аналізу ступеня ризику свідчить про необхідність використовувати при такому підході градації ступеня ризику. Якщо коефіцієнт варіації:

- до 10 % - рівень проектного ризику низький;

- 11 - 25 % - рівень проектного ризику середній;

- 25 % і більше - рівень проектного ризику високий.

Сформуємо сценарії для умовного прикладу.

Сценарій 1. Песимістичний: Витрати матеріалів збільшуються на 10%, загальновиробничі витрати - на 6%, спеціальні витрати - на 5%, вартість кредиту - на 30%.

Сценарій 2. Найбільш ймовірнісний (початкові дані проекту).

Сценарій 3. Витрати матеріалів збільшуються на 10% початкової вартості. Інші показники залишаються без змін.

Сценарій 4. Загальновиробничі витрати підвищуються на 15%. Інші показники залишаються без змін.

Сценарій 5. Спеціальні витрати збільшуються на 20%. Інші показники залишаються без змін.

Сценарій 6. Вартість кредиту збільшується на 30%. Інші показники залишаються без змін.

Сценарій 7. Оптимістичний. Витрати матеріалів зменшуються на 5%, витрати на енергоносії не змінюються, загальновиробничі витрати - на 6%, спеціальні витрати - на 5%, вартість кредиту зменшується на10%.

В табл. 2.3 представлені величина та напрям зміни варіюючих вхідних показників.

Таблиця 2.3 Величина та напрям зміни показників, % до базового сценарію

Показники	Сценарії
	1	2	3	4	5	6	7
Витрати матеріалів	+ 10	-	+10	-	-	-	- 5
Загальновиробничі витрати	+ 15	-	-	+ 15	-	-	- 6
Спеціальні витрати	+ 20	-	-	-	+ 20	-	- 5
Вартість кредиту	+ 30	-	-	-	-	+ 30	-10

Початкові дані для розглядуваних сценаріїв розвитку проекту представлені в табл. 2.4.

Показники ефективності проекту за сценаріями представлені в табл. 2.5. В табл. 2.6 наведені розрахункові значення очікуваних значень показників ефективності проекту, характеристики їх варіації та форм розподілу цих показників з врахуванням ймовірності розвитку сценаріїв (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Ймовірності розвитку сценаріїв

Сценарії	Ймовірність
Песимістичний	0,1
Найбільш ймовірнісний (базовий)	0,4
3	0,1
4	0,1
5	0,1
6	0,1
Оптимістичний	0,1
Разом	1

Таблиця 2.4 Початкові дані для аналізу сценаріїв

Вихідні дані	Одиниці вимірювання	Сценарії
		Песимістичний	Найб. ймовірнісний	3	4	5	6	Оптимістичний
Кількість траулерів	шт.	3,00	3,00	3,00	3,00	3,00	3,00	3,00
Повна тривалість будівництва 1-го судна в т. ч:	місяців	6,00	6,00	6,00	6,00	6,00	6,00	6,00
- обробка металу	місяців	2,00	2,00	2,00	2,00	2,00	2,00	2,00
- робота на стапелі	місяців	4,00	4,00	4,00	4,00	4,00	4,00	4,00
Вартість 1-го корпусу	$ тис.	2500,00	2500,00	2500,00	2500,00	2500,00	2500,00	2500,00
Витрати на будівництво 1-го корпусу, в т. ч:	$ тис.	2236,5	2100	2184	2152,5	2100	2100	2037
- матеріали	$ тис.	924	840	924	840	840	840	798
- ЗП за нарахуваннями	$ тис.	700,00	700	700	700	700	700	700
- енергоносії	$ тис.	210,00	210	210	210	210	210	210
- ЗВВ	$ тис.	402,5	350	350	402,5	350	350	329
Вартість проектних робіт	$ тис.	130,00	130	130	130	130	130	130
Спец. витрати (на кожне замовлення)	$ тис.	31,2	26	26	26	31,2	26	24,7
Власні кошти підприємства	$ тис.	860	860	860	860	860	860	860
Рентабельність у попередньому періоді	%	7,00	7,00	7,00	7,00	7,00	7,00	7,00
Тривалість робіт	місяців	15,00	15,00	15,00	15,00	15,00	15,00	15,00
Вартість кредиту	%	19,5	15	15	15	15	19,5	13,5

Таблиця 2.5 Показники ефективності проекту за сценаріями

Показники проекту	Одиниці вимірювання	Сценарії
		Песимістичний	Найбільш ймовірнісний	3	4	5	6	Оптимістичний
Чистий дохід, NV	$ тис.	871,49	1379,72	1078,61	1224,17	1378,86	1333,42	1714,04
Чистий приведений дохід, NPV	$ тис.	598,21	1212,53	942,76	1070,73	1212,09	1170,78	1520,34
Термін окупності	місяців	14,16	14,14	14,17	14,144	14,136	14,14	14,078
Термін окупності с урахуванням дисконтування	місяців	14,25	14,176	14,21	14,18	14,205	14,18	14,107
Індекс доходності витрат, PIC	частка	1,12	1,208	1,15	1,18	1,208	1,1996	1,276
Індекс доходності інвестицій, PII	частка	1,7	2,41	2,1	2,245	2,409	2,36	2,77
Внутрішня норма доходності, IRR	%	5,88	7,7	6,66	7,24	7,69	7,597	8,83

Таблиця 2.6 Характеристики форми розподілу показників проекту за сценаріями

Показники проекту	Математичне очікування	Дисперсія	Стандартне відхилення	Коефіцієнт варіації	Медіана	Асиметрія	Ексцес
Чистий дохід, NV	1311,95	44114,33	210,034	16,01	1333,42	2,65	7,00
Чистий приведений дохід, NPV	1136,5	50896,14	225,6017	19,85	1170,78	-0,6	1,511
Термін окупності	14,1388	0,000516	0,02272	0,161	14,14	-1,64	3,73
Термін окупності с урахуванням дисконтування	14,1836	0,001169	0,0342	0,241	14,18	-0,68	1,913
Індекс доходності витрат , PIC	1,197	0,001528	0,0391	3,27	1,1996	0,32	0,817
Індекс доходності інвестицій , PII	2,32	0,068285	0,2613	11,26	2,36	-0,58	1,524
Внутрішня норма доходності, IRR	7,47	0,53628	0,7323	9,8	7,597	-0,14	0,813

Варто відмітити, що за всіма сценаріями оцінка NPV має позитивне значення. Це доводить ефективність досліджуваного проекту і визначає доцільність аналізу його ризиків.

За результатами проведеного аналізу ризиків, очікуваний чистий дохід складає 1311,95 тис. дол. США, чистий приведений дохід - 1136,5 тис. дол. США. Максимально можливе коливання чистого приведеного доходу від його середньоочікуваної величини дорівнює 16,01%. За приведеними вище критеріальними оцінками коефіцієнта варіації, рівень ризику даного проекту характеризується як низький.

Відповідно до розрахунку очікуваного значення чистого приведеного доходу за ф. (2.1), обчислюються очікувані значення інших показників ефективності проекту. Їх значення приведені в табл. 2.6. Там же приведені значення їх коефіцієнтів варіації. Для чистого доходу коефіцієнт варіації складає 19,85 %. Це дещо вище коефіцієнта варіації NPV. Проте його значення також відповідає низькому рівню ризику. Інші значення коефіцієнтів варіації значно менші.

2.3 Види невизначеності і критерії очікуваного інтегрального ефекту

2.3.1 Ймовірна невизначеність

Ймовірна невизначеність - ситуація, коли ступінь можливості розглянутих сценаріїв характеризується їх ймовірностями або ймовірністними розподілами.

Після побудови моделі процесу реалізації проекту виникає наступна ситуація: заданий ряд сценаріїв, точно відомі (розраховані статистичними методами або встановлені експертними методами) їх імовірності, за кожним сценарієм визначений NPV - Е_і. В такій ситуації показник очікуваного ефекту (Е_і) розраховується як математичне очікування:



, (2.4)

де n - кількість сценаріїв проекту, які розглядаються; Е_і - чистий приведений дохід і-го проекту; р_і - ймовірність і-го проекту.

Для визначених шляхом експертної оцінки ймовірностей повинні виконуватися умови:

- 0 ? рі ? 1;

- = 1;

ймовірність здійснення однієї з декількох несумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій;

ймовірність одночасного здійснення незалежних подій дорівнюватиме добутку ймовірностей цих подій.

Показник очікуваної ефективності аналізується аналогічно показнику чистого приведеного доходу:

для одного проекту: якщо Еі 0, то перевага надається ймовірніше реалізації проекту, ніж відмові від нього;

для декількох взаємовиключних проектів: перевага надається проекту з максимальним Еі, якщо Еі 0.

За результатами, отриманими в табл. 2.6, NPV > 0. Згідно критерію очікуваного інтегрального ефекту варто обрати рішення про реалізацію проекту.

2.3.2 Інтервальна невизначеність

Інтервальна невизначеність - ситуація, коли нічого не відомо про ймовірності окремих сценаріїв. Типові випадки інтервальної невизначеності:

- ефект проекту може приймати будь-які значення в межах від -10% до +20% ефекту базового сценарію;

- якщо з'ясується повна непридатність технології, то ефект проекту буде -20% ефекту базового сценарію, в іншому випадку він може приймати будь-які значення від -5% до +20%.

Найбільш загальна розрахункова формула для визначення очікуваного ефекту у випадку інтервальної невизначеності запропонована Л. Гурвіцем. Це так званий критерій оптимізму-песімізму:

, (2.5)

де Е_max і Е_min - найбільший і найменший ефект (NPV) за розглянутими сценаріями; - спеціальний норматив для урахування невизначеності ефекту, показник Гурвіця.

Показник Гурвіця змінюється в межах від 0 до 1. При = 0 ця формула оцінює ефективність проекту песимістично - стосовно найгіршого з можливих сценаріїв. Такий підхід можна використовувати лише для глобальних і крупних проектів. При = 1 формула визначає ефективність оптимістично, орієнтуючись на найкращий з можливих сценаріїв. В практичних розрахунках слід приймати = 0,3.

Припустимо, що для розглядуваного прикладу не відомі ймовірності сценаріїв.

В такому випадку Е_max = 1520,34, E_min = 598,21. За ф. (2.5):

E_оч = 0,3 ^. 1520,34+0,7 ^. 598,21 = 874,85 тис. дол. США

Виходячи з розрахунку можна стверджувати, що більш ймовірно, що проект виявиться ефективним, ніж навпаки.



2.4 Аналіз чутливості показників проекту до зміни вхідних параметрів

Сутність цього методу кількісної оцінки ризиків полягає в оцінці впливу основних вихідних параметрів інвестиційного проекту на кінцеві показники його ефективності. Варіюючими вихідними показниками проекту виступають звичайно обсяг реалізації продукції в натуральному вираженні; рівень цін на продукцію; сума інвестиційних витрат за видами і етапами реалізації проекту; тривалість реалізації проекту і т. п. Кінцевими показниками ефективності проекту приймаються чистий дохід, чистий приведений дохід, внутрішня норма доходності. Послідовно змінюючи значення варіюючих вихідних показників, можна визначити діапазон коливань обраних для оцінки кінцевих показників ефективності, а також критичні значення вихідних параметрів проекту, що ставлять під сумнів доцільність його здійснення. Чим більше діапазон коливань вихідних параметрів проекту, при якому показники його ефективності відповідають обраним підприємством критеріям, тим менш ризиковим він вважається за результатами аналізу чутливості.

Аналіз чутливості доцільно застосовувати вже на етапі планування проекту, коли приймаються рішення щодо основних розглядуваних чинників. Елемент невизначеності на цьому етапі можна зменшити знаходженням оптимістичних та песимістичних варіантів та визначенням тим самим найбільш реалістичного, з комерційної точки зору, поєднання розглядуваних факторів для даної ділової сфери, якій віддають перевагу особи, що приймають рішення.

Послідовність аналізу чутливості

1. Вибір ключового показника ефективності.

2. Вибір чинників (показників), відносно яких розробник інвестиційного проекту не має однозначної думки (тобто, знаходиться в стані невизначеності). Типовими є показники:

- капітальні витрати та вкладення в оборотні фонди;

- ринкові фактори - ціна товару та обсяги продажів;

- компоненти собівартості продукції та ін.

3. Встановлення номінальних (а_і) та граничних (верхніх та нижніх) значень (Да_і) невизначених чинників, відібраних на другому кроці. Граничних значень чинників може бути декілька, наприклад: 5 % та 10 % від номінального значення.

4. Розрахунок коефіцієнта чутливості для кожного з обраних граничних значень невизначених чинників:

, (2.6)

де Д- зміна чистого приведеного доходу в % при зміні чинника а_і на Да_і %.

, (2.7)

де - чистий приведений дохід базового або найбільш ймовірного сценарію,

- значення чистого приведеного доходу при значенні чинника а^/_і ,

а^/_і= а_і (1+Да_і / 100).

- побудова графіка чутливості для всіх невизначених чинників. В західному інвестиційному менеджменті цей графік має назву «Spider Graph».

Такий графік дозволяє зробити висновок про найбільш критичні чинники інвестиційного проекту з тим, щоб в ході його реалізації звертати на ці чинники особливу увагу з метою зниження ризику реалізації проекту. Так, якщо критичним виявився фактор матеріальних витрат, то доцільно покращувати відношення з постачальниками, підписавши довгострокові контракти, що можливо знизить ціну купованої сировини і т. п.

Для умовного прикладу.

В табл. 2.8. розглянуто можливу величину та напрямки зміни вхідних варіюючих показників. З врахуванням їх варіації обчислені показники ефективності проекту за розглядуваними сценаріями - табл. 2.9.

В табл. 2.10 представлені результати аналізу чистого приведеного доходу залежно від зміни кожного вхідного показника окремо.

В табл. 2.11 наведені розрахунки коефіцієнтів чутливості NPV проекту до зміни варіюючих показників, а в табл. 2.12 - це матриця чутливості, для кожного вхідного показника.

Матриця чутливості будується з врахуванням рівня чутливості NPV до зміни показника та рівня прогнозованості цього показника. Рівні чутливості та прогнозованості визначаються як низький, середній, високий. На основі результатів аналізу кожен чинник займає відповідне місце в полі матриці.

Таблиця 2.9 Показники проекту за сценаріями

Показники проекту	Одиниці вимірювання	Сценарії
		Найбільш ймовірнісний	3	4	5	6
Чистий дохід, NV	$ тис.	1379,72	1078,61	1224,17	1378,86	1333,42
Чистий приведений дохід, NPV	$ тис.	1212,53	942,76	1070,73	1212,09	1170,78
Термін окупності	місяців	14,14	14,17	14,144	14,136	14,14
Термін окупності с урахуванням дисконтування	місяців	14,176	14,21	14,18	14,205	14,18
Індекс доходності витрат , PIC	частка	1,208	1,15	1,18	1,208	1,1996
Індекс доходності інвестицій , PII	частка	2,41	2,1	2,245	2,409	2,36
Внутрішня норма доходності, IRR	%	7,7	6,66	7,24	7,69	7,597



Таблиця 2.10 Зміна показників проекту для сценаріїв в порівнянні з базовим, %

Показники проекту	Сценарії
	3	4	5	6
Чистий дохід, NV	-21,82	-11,27	-0,062	-3,36
Чистий приведений дохід, NPV	-22,25	-11,69	0,036	-3,44
Термін окупності	0,21	0,028	-0,028	0
Термін окупності с урахуванням дисконтування	0,24	0,028	0,205	0,028
Індекс доходності витрат , ІДВ	-4,801	- 2,318	0	-0,695
Індекс доходності інвестицій , ІДІ	-12,86	-6,85	-0,04	-2,075
Внутрішня норма доходності, IRR	-13,51	-5,97	-0,13	-1,34

Таблиця 2.11 Коефіцієнти чутливості, %

Показники проекту	Змінювані вихідні параметри
	3	4	5	6
Чистий дохід, NV	2,18	0,75	0,003	0,112
Чистий приведений дохід, NPV	2,22	0,78	0,002	0,115
Термін окупності	0,021	0,002	0,0014	0
Термін окупності с урахуванням дисконтування	0,024	0,002	0,01	0,001
Індекс доходності витрат , PIC	0,48	0,155	0	0,023
Індекс доходності інвестицій , PII	1,29	0,457	0,002	0,069
Внутрішня норма доходності, IRR	1,351	0,398	0,007	0,045

Таблиця 2.12 Матриці чутливості

Показники проекту	Прогнозованість	Чутливість
		Низька	Середня	Висока
Чистий дохід	Висока	I 6	I	II
	Середня	I 5	II	III 3
	Низька	II	III 4	III
Чистий приведений дохід, NPV	Висока	I 6	I	II
	Середня	I 5	II	III 3
	Низька	II	III 4	III
Термін окупності	Висока	I 6	I	II
	Середня	I 3, 5	II	III
	Низька	II 4	III	III
Термін окупності (диск.)	Висока	I 6	I	II
	Середня	I 3, 5	II	III
	Низька	II 4	III	III
Індекс доходності витрат, PIC	Висока	I 6	I	II
	Середня	I 3, 5	II	III
	Низька	II 4	III	III
Індекс доходності інвестицій , PII	Висока	I 6	I	II
	Середня	I 5	II 3	III
	Низька	II 4	III	III
Внутрішня норма доходності, IRR	Висока	I 6	I	II
	Середня	I 3, 5	II	III
	Низька	II 4	III	III
Загальна матриця	Висока	I 6	I	II
	Середня	I 5	II	III 3
	Низька	II	III 4	III

Відповідно до експертного розбиття чутливості і прогнозованості за їх рівнями матриця містить дев'ять елементів, які можна розподілити по зонах. Попадання чинника і певну зону означатиме конкретну рекомендацію чи ухвалення рішення про подальшу з ним роботу щодо аналізу ризику.

Отже, перша зона (III) - правий нижній кут матриці - зона подальшого аналізу чинників, що потрапили до неї, оскільки до їх зміни найбільш чутливий NPV проекту і вони характеризуються найменшою прогнозованістю. Друга зона (II) співпадає з елементами побічної діагоналі матриці і вимагає пильної уваги до зміни розташованих в ній чинників (зокрема, для цього і проводився розрахунок критичних значень кожного чинника). Третя зона (I) - лівий верхній кут таблиці, - зона найбільшого благополуччя, в ній знаходяться чинники, які при всіх інших припущеннях і розрахунках є найменш ризикованими і не підлягають подальшому розгляду.

Відповідно табл. 2.12 для NPV розподіл чинників за зонами в нашому прикладі наступне:

- витрати матеріалів та загальновиробничі витрати необхідно піддати подальшому дослідженню на ризикованість (зона III);

- уважного спостереження в ході реалізації проекту розглянуті показники не вимагатимуть, оскільки в зону IІ не потрапив жоден з них;

- спеціальні витрати та вартість кредиту при визначених умовах прогнозованості не є для проекту ризикованими чинниками (зона I).

Для інших розглянутих показників ефективності проекту загальновиробничі витрати знаходяться в зоні II. Витрати матеріалів варіюють від зони I до зони II. Спеціальні витрати та вартість кредиту для всіх показників ефективності розміщуються в зоні найбільшого благополуччя.

Таким чином, орієнтуватимемось на результати, отриманні для результативного показника - NPV, оскільки вони характеризують більший ризик від зміни витрат матеріалів та загальновиробничих витрат, ніж для інших.

На рис. 2.1 представлена графічна ілюстрація результатів аналізу для показника NPV.

Рис. 2.1 Графік коефіцієнта чутливості NPV до зміни вхідних показників

Для інших показників ефективності графіки будуються аналогічно.

За результатами проведеного аналізу ризиків, очікуваний чистий дохід складає 1311,95тис. дол. США, чистий приведений дохід - 1136,5тис. дол. США. NPV > 0. Згідно критерію очікуваного інтегрального ефекту варто обрати рішення про реалізацію проекту.

Максимально можливе коливання чистого приведеного доходу від його середньоочікуваної величини дорівнює 16,01 %. Рівень ризику даного проекту характеризується як низький.

Для чистого доходу коефіцієнт варіації складає 19,85 .Це дещо вище коефіцієнта варіації NPV. Проте його значення також відповідає низькому рівню ризику. Інші значення коефіцієнтів варіації значно менші.

Виходячи з розрахунку критерію оптимізму-песімізму можна стверджувати, що більш ймовірно, що проект виявиться ефективним, ніж навпаки.

Для NPV розподіл чинників за зонами ризику наступний:

- витрати матеріалів та загальновиробничі витрати необхідно піддати подальшому дослідженню на ризикованість (зона III);

- спеціальні витрати та вартість кредиту при існуючих умовах прогнозованості не є для проекту ризикованими чинниками (зона I).



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Батенко Л. П., Загородніх О. А., Ліщинська В. В. Управління проектами: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2013. - 231 с.

2. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посібник/ С.Ф. Покропивний, С. М. Соболь, Г .О. Швиданенко, О. Г. Дерев'яненко.- 2-е вид., доп.- К.: КНЕУ, 2012.- 379 с.

3. Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2014. - 480 с.

4. Вітлінський В. В. , Верченко П. І. Аналіз, моделювання та управління ризиком. - К.:КНЕУ, 2010. - 292 с.

5. Вітлінський В. В. та ін. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посібник / В. В. Вітлінський, П. І. Верченко, А. В. Сігал, Я. С. Нако-нечний; За ред. д-ра екон. наук, проф. В. В. Вітлінського. - К.: КНЕУ, 2012. 358 с.

6. Воркут Т.А. Проектний аналіз: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів.- К.: Укр. центр духовної культури, 2010.- 440 с.

7. Єфімова Г. В. Оцінка та управління підприємницькими ризиками. Навчальний посібник / Г.В. Єфімова, С.М.Марущак, О.В.Пащенко. - Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2014. - 296 с.

8. Донець Л. І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2013. - 312 с.

9. Керівництво з питань проектного менеджменту: Пер з анг. / Під ред. С.Д. Бушуєва, - 2-е вид., перероб. - К.: Видавничий дім «Деловая Украина», 2010. - 198 с.

10. Клименко С. М., Дуброва О. С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2015. - 252 с.

11. Лук'янова В. В. Головач Т. В. Економічний ризик: Навч. посіб. - К.: Академвидав, 2013. - 167 с.

12. Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2013. - 188 с.

13. Таркуцяк А.О. Фінансовий аналіз та управлінські рішення (на прикладі роботи вищого навчального закладу): Навч. посібник.- 3-є вид.- К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2012.- 201 с.

14. Формирование хозяйственных решений: Монография / В. М. Хобта,

О. А. Солодова, С. И. Кравченко, О. Н. Фищенко.- Донецк: Каштан, 2013.- 416 с.

15. Четыркин Е. М. Финансовий анализ производственных инвестиций.- 2-е изд., испр. и доп.- М.: Дело, 2011.- 256 с.

16. Чернова, Г. В. Практика управления рисками на уровне предприятия : Учеб. пособие / Г. В. Чернова. - СПб : Питер, 2010. - 176 с. - (Краткий курс).

Размещено на Allbest.ru