Рівень життя населення по Харківській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.КАРАЗИНА

ЭКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ СТАТИСТИКИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Контрольна робота

По дисципліні: Економіка праці

На тему: « Рівень життя населення по Харківській області»

Виконала: Маслова Ольга

ХАРКІВ-2016

Рівень життя населення -- це одна з найважливіших соціальних категорій, що формується під впливом взаємодії всіх суб'єктів економічних відносин. Його підвищення (соціальний прогрес) має бути пріоритетним напрямом державної соціально-економічної стратегії, зокрема спрямованої на реалізацію засад соціально орієнтованої ринкової економіки.

Категорія "рівень життя" акумулює широкий спектр соціально-економічних відносин, котрі виявляються через багаторівневу систему індикаторів стану та умов життєдіяльності особи, домогосподарства, соціальних груп, населення країни та її регіонів. Цю категорію можна розмежувати на три взаємозалежні поняття: умови життя, власне рівень життя, якість життя.

Умови життя (середовище існування) -- це сукупність показників, які характеризують розселення, екологію, умови життя, умови праці, розподіл бюджету часу, наявність закладів охорони здоров'я, освіти, побутового та комунального обслуговування, торгівлю, транспорт, зв'язок і систему комунікацій, культуру обслуговування тощо. Власне рівень життя -- це рівень споживання матеріальних і нематеріальних благ та послуг.

Якість життя -- ступінь відповідності умов і рівня життя певним стандартам чи нормативам.

Згідно з нормативами чи стандартами виокремлюють такі рівні життя населення:

Рис.1. Взаємозалежність понять категорії «рівень життя»

1. достаток -- це рівень життя, який дає змогу користуватись усіма благами, що забезпечують всебічний розвиток людини;

2. нормальний рівень життя -- забезпечує раціональне споживання відповідно до науково обґрунтованих норм та нормативів, що дає можливість людині відновлювати свій фізичний та інтелектуальний потенціал;

3. бідність -- це життя, за якого споживання відбувається на рівні збереження працездатності як нижньої межі відтворення життєвих сил.

Бідність характеризується низкою показників:

· межа бідності -- це рівень доходу, нижче якого неможливе задоволення основних потреб; визначається як частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (за її допомогою визначаються сім'ї, які належать до категорії бідних);

· рівень бідності -- це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності;

· глибина бідності -- це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності;

· опікуваний державою дохід -- це рівень доходу, що до 10 % перевищує межу бідності та обумовлює ймовірність сім'ї потрапити до категорії бідних;

· крайня форма бідності -- це бідність щодо стандартів цивілізації; вона асоціюється з абсолютною бідністю (межею виживання);

· злиденність -- характеризує рівень життя, що забезпечує мінімально припустимий за біологічними критеріями набір благ і послуг, споживання яких дозволяє підтримувати лише життєздатність людини.

Для того щоб управляти процесом підвищення рівня і якості життя населення, необхідно оцінювати їх компоненти, а це вимагає конкретизації переліку елементів, що входять до складу тієї або іншої компоненти.

Рис.2. Склад компонент рівня й якості життя населення.

Запропоновані елементи компонент рівня й якості життя населення можна виміряти за допомогою відповідних показників, застосовуваних в офіційній статистиці.

Від теорії перейдемо до практики ,тепер проаналізуємо рівень життя населення в Харківській області.

рівень життя населення бідність

Рівень життя населення в Харківській області

Рис.1.зайняте населення та безробітне населення.

На рис 1 видно ,що в 2013 році зайнятість населення складало 60,2% ,в 2014 році трішки знизилась до 56,6% ,а в 2015 склало 56,5% зважаючи на те, що пройшло тільки перше півріччя.

Щодо безробітного населення на рис 1 видно ,що в 2014 році безробіття складало - 9,3%,а в 2015 тільки за перше півріччя вже 9,2%.

Таблиця 1 Індекси споживчих цін на товари та послуги

Рис.2. Динаміка Індексу Споживчих цін з 2007-2015рр.

По даному графіку можна зробити висновки ,що індекс споживчих цін зростає.

Таблиця 2 Структура сукупних витрат

Рис.3. Структура сукупних витрат з 2010-2015рр.

На даному графіку можна побачити ,що в 2010 році мі в місяць витрачали 2892,6грн ,в 2011 році - 3136,4,в 2012- 3333,8 ,а в 2015 ціни швидко зросли і ми почали витрачати в середньому - 4677,5 грн.

Висновок: Життя людини - багатогранне соціально-економічне явище, яке можна охарактеризувати за допомогою двох понять „рівень” і „якість” життя населення. Ці поняття - різнопланові, вони характеризують різні аспекти життя людини. Так, рівень життя населення - це кількісна і якісна характеристики ступеня досягнення компонент життя людини, а якість життя - якісна характеристика ієрархії значення задоволення його складових компонентів.

Для того щоб управляти процесом підвищення та покращення життя людей необхідно оцінювати його рівень і якість. Оцінка рівня життя населення регіонів країни вимагає як кількісної, так і якісної характеристик. Кількісна оцінка здійснюється на основі інтегрального показника, який розраховується за допомогою таксономічного методу.

Всебічно кількісно оцінити рівень життя населення регіонів країни, а потім діагностувати причини його зміни можливо тільки за допомогою системи окремих показників. Організуючою основою побудови системи окремих показників елементів компонент рівня життя населення є структурно-логічний причинно-наслідковий зв'язок між ними.

Якісна оцінка рівня життя населення дозволяє визначити - високий чи низький рівень життя людини досягнуто у регіонах країни. Для її визначення використовується комплекс економіко-математичних моделей, які будуються на основі кластерного та дискримінантного аналізів.

Размещено на Allbest.ru