Ринок та його характеристика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Калуський коледж економіки, права та інформаційних технологій Тернопільського національного економічного університету

Реферат з дисципліни: «Економіка підприємства»

На тему: «Ринок та його характеристика»

Виконав:

студент групи

ОВклт-21

Зінько М.С.

Перевірила:

Навольська Н.В

Тернопіль 2014

План

Вступ

1. Основні засади ринкової організації господарства

2. Види ринку

3. Інфраструктура ринку

Висновок

Використана література

Вступ

Однією з передумов переходу України від адміністративно-командної до ринкової форми організації господарювання є чітке розуміння очікуваного ефекту та особливостей цього переходу, які випливають з природи конкурентної організації ринкової системи, умов переходу України до ринкової економіки, обраних моделей переходу до ринку. Аналіз сукупності сутнісних рис ринку, основних економічних важелів та інструментів зумовлює з'ясування змісту всієї сукупності категорій та законів, відносин, які виражають характер та внутрішній механізм існування ринкової системи.

1. Основні засади ринкової організації господарства

Економічні системи поділяються на чотири типи: традиційну економіку, адміністративно-командну економіку, ринкове господарство та змішану економіку.

Традиційна економіка -- економічна система, в якій традиції, звичаї і досвід визначають практичне використання виробничих ресурсів.

Адміністративно-командна економіка -- економічна система, заснована на державній власності та централізованих методах управління.

Ринкове господарство -- економічна система, заснована на приватній власності на умови виробництва, функціонування і розвиток якої регулюється конкуренцією господарюючих суб'єктів та іншими законами ринку. Вона базується на принципах вільного підприємництва, різних видах і формах власності господарюючих суб'єктів, ринковому механізмі ціноутворення, обмеженому втручанні держави та договірних стосунках суб'єктів ринку.

Змішана економіка -- економічна система, заснована на різних формах власності, розвиток якої регулюється ринком, традиціями та державними централізованими рішеннями. Сучасна змішана економіка в розвинутих країнах передбачає зростання ролі держави, що дає підстави стверджувати про співіснування ринкових сил, які визначають більшість економічних рішень, з державним втручанням в економіку.

Загалом ринок розглядається як механізм, який поєднує покупця та продавця.

Ринок -- економічні взаємовідносини, які виникають у процесі товарно-грошових взаємозв'язків виробництва і споживання, обслуговування потреб пропозиції і попиту.

Ринкова система характеризується пануванням приватної власності, суспільним поділом праці, широким розвитком товарно-грошових відносин. Як і кожна інша соціальна система, вона постійно розвивається. Сформований за товарного господарювання одночасно з виникненням товарно-грошових відносин, ринок поступово перетворився на всеохоплюючу багатоукладну систему, яка спирається на приватне підприємництво. Система вільного підприємництва, що базується на приватній власності, системі вільного ціноутворення та конкуренції, є не що інше, як ринкова економічна система. Сучасна ринкова система розвивається на основі високо розвинутої технології, різноманітних форм власності та активної участі держави в економіці. В кожній окремій країні цей розвиток відбувається у специфічних варіантах -- вільне ринкове господарство, соціально орієнтована ринкова економіка, перехідна до ринку економіка.

У ринковій системі діють специфічні стимули та принципи господарювання, що ґрунтуються на свободі підприємництва, свободі професійного вибору, свободі споживчого вибору (в межах бюджетного обмеження), свободі вибору кожним суб'єктом джерел доходів -- заробітної плати, підприємницького прибутку, відсотка за банківськими вкладами, дивідендів на акції тощо. Стимулом підприємницької діяльності та ринкового вибору є приватна, економічна зацікавленість. Підприємці зацікавлені в максимізації прибутку, власники засобів виробництва -- в отриманні високого доходу за їх використання, а споживачі, купуючи необхідні їм товари та послуги, намагаються досягти оптимальної вигоди та максимізувати отриману корисність. Свобода підприємництва, свобода споживчого вибору та особиста зацікавленість громадян формують відносини змагальності, конкуренції між суб'єктами ринкового господарства. Відносини конкуренції є загальною та обов'язковою умовою функціонування ринкового механізму як способу узгодження та синхронізації рішень, потреб споживачів і власників засобів виробництва.

Конкурентні ринкові відносини фокусуються у системі ринкових цін, яка відображає умови (витрати) виробництва, вподобання споживачів та вплив інших факторів, до яких змушені пристосовуватися власники виробничих ресурсів, підприємці, споживачі, інші суб'єкти ринку.

Відносини конкуренції в економічній теорії поділяють на два основних види: досконалу та недосконалу конкуренцію.

Досконала конкуренція -- ринкова структура, якій властиві велика кількість незалежних продавців та покупців, вільне входження в ринок та вихід з нього. Ці особливості ринку досконалої конкуренції не дають змоги окремим агентам впливати на рівень цін.

Недосконала конкуренція ~ ринкова структура, якій притаманні обмежена кількість продавців, утруднене або відсутнє вільне входження в ринок. Така структура дає змогу окремим ринковим агентам впливати на рівень цін та масштаби виробництва. Недосконала конкуренція виявляється у трьох формах: олігополії, монополістичної конкуренції та ринку чистої монополії. ринковий економічний товарний грошовий

2. Види ринку

Сучасна економіка являє собою синтез великої кількості взаємодіючих ринків. Їх підрозділяють на різні види залежно від умов діяльності суб'єктів ринкових відносин, відповідності чинному законодавству за ознакою простору дії, об'єкта купівлі-продажу та ін. Залежно від умов, у яких діють суб'єкти господарського життя, вирізняють вільний, монополізований і регульований ринки.

Вільний ринок - це ринок з великою кількістю виробників однорідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного. В ньому немає обмежень в інформації про попит, пропонування, ціни, якість продукції

тощо. Тут вільне ціноутворення, відсутні штучні бар'єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього.

Монополізований ринок - це ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даного товару, застосовується його диференціація, існує дефіцит необхідної інформації, утруднений доступ до ресурсів, погоджуються дії учасників ринкових відносин.

Регульований ринок - це ринок, який контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру. За ознакою простору дії вирізняють місцевий (у межах міста чи села), регіональний (певна територія якоїсь країни), національний і світовий ринки, а з точки зору відповідності чинному законодавству - легальний (офіційний) і тіньовий ринки.

Залежно від об'єктів купівлі-продажу розрізняють такі види ринків: товарів широкого вжитку, товарів промислового призначення, праці, цінних паперів, науково-технічних знань та ін.Особливу класифікацію видів ринку застосовують фахівці з маркетингу. Вони розрізняють ринок продавця і ринок покупця. На першому більше влади мають продавці, а найактивнішими "діячами" вимушені бути покупці. На другому, навпаки, більше влади мають покупці й найактивнішими "діячами" вимушені бути продавці.

Залежно від того, хто є покупцем товару, що продається і з якою метою він купується, розрізняють також споживчий ринок, ринки виробників, проміжних продавців, державних установ і міжнародний ринок.

Споживчий ринок - окремі особи і господарства, які купують товари для особистого споживання.

Ринок виробників - організації, що купують товари для використання їх у процесі виробництва.

Ринок проміжних продавців - організації, що купують товари для наступного перепродажу їх з прибутком для себе.

Ринок державних установ - державні організації, що купують товари або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні.

Міжнародний ринок - покупці за межами країни, включаючи закордонних споживачів, виробників, проміжних продавців, держави і установи.

3. Інфраструктура ринку

Ефективне функціонування сучасної ринкової економіки значною мірою залежить від діяльності таких ринкових установ як біржі, банки, дилерські та брокерські контори, служби зайнятості, інформаційно-комерційні, оптові збутові та постачальні організації, пункти прокату та лізингу, інвестиційні та фінансові фонди, ощадні каси, кредитні кооперативи, торгові доми та інших.

Система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, капіталів, робочої сили, цінних паперів та надання послуг, називається інфраструктурою ринку.

Підприємства інфраструктури відіграють важливу роль в економіці розвинутих країн. Вони забезпечують взаємозв'язок між основними суб'єктами економічних відносин -- виробниками та споживачами, надають їм необхідні послуги, які сприяють підвищенню ефективності виробництва, прискорюють просування товарів до безпосереднього споживача, а з іншого боку -- здійснюють акумуляцію вільних грошових ресурсів і сприяють їх перерозподілу всередині галузі та між галузями.

Надаючи різні посередницькі послуги підприємствам і домашнім господарствам, установи інфраструктури викочують ряд важливих функцій. Серед них доцільно виділити такі:

1) доведення товарів до безпосереднього споживача;

2) забезпечення зворотного зв'язку між виробниками та споживачами;

3) акумуляція тимчасово вільних грошових коштів і регулювання грошового обігу;

4) здійснення перерозподілу ресурсів між різними галузями і всередині галузей.

Установи інфраструктури здійснюють інвестиції, довірчі операції, страхують різні види господарської діяльності.

Інфраструктура використовується також у макроекономічному регулюванні -- з її допомогою держава здійснює антиінфляційні заходи, політику, спрямовану на підвищення рівня зайнятості, протидіє циклічним коливанням економіки. Отже, економічна інфраструктура суттєво впливає на функціонування економічної системи в цілому.

Важливими суб'єктами інфраструктури є товарні і фондові біржі та біржі праці.

Товарна біржа -- це асоціація фізичних і юридичних осіб, яка здійснює оптові торговельні операції за стандартами і зразками у спеціальному місці. На біржі укладаються угоди на купівлю-продаж товарів, складаються ціни, формується попит і пропозиція товарів. Товарна біржа виконує такі функції:

1) збалансовує попит і пропозицію;

2) упорядковує ринок товарних і сировинних ресурсів;

3) стимулює розвиток ринку;

4) виконує роль економічного індикатора (покажчика). Біржі поділяються на універсальні та спеціалізовані. Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або групи товарів, називають спеціалізованими. А ті, що торгують широким асортиментом товарів, називають універсальними.

Фондова біржа -- це організаційно оформлений постійний ринок цінних паперів. На фондовій біржі, з одного боку, здійснюється купівля-продаж цінних паперів, формується їх ціна, урівноважується попит і пропозиція, а з іншого -- акумулюються грошові кошти підприємств, кредитно-фінансових установ, держави та приватних осіб, які спрямовуються на виробниче інвестування. Предметами торгівлі на фондових біржах є акції та облігації акціонерних товариств і облігації державних позик. Фондові біржі є надзвичайно важливим елементом ринкової економіки та ринку капіталів. Вони виконують такі функції:

1) здійснюють мобілізацію фінансових ресурсів і спрямовують їх у довгострокові інвестиції;

2) забезпечують фінансування державних програм і боргів;

3) організовують вторинний ринок цінних паперів, на якому перепродуються акції та облігації, які циркулюють в обігу;

4) визначають реальні ціни акцій та облігацій тих чи інших компаній.

Розбудова ринку цінних паперів в Україні є об'єктивною необхідністю. Але вона потребує створення належної правової бази та механізму державного регулювання випуску та обігу цінних паперів, формування системи фінансових інститутів, спеціалізованих інвестиційних компаній та банків, брокерських контор, консультатційно - посередницьких та аудиторських фірм, фондових бірж та аукціонів.

Висновок

Кожен вид ринку, має свою інфраструктуру, свій набір інструментів, які забезпечують його життєдіяльність. Окремі види ринку не існують самі по собі. Всі вони пов'язані між собою, утворюючи розгалужену ринкову систему. Вона діє не тільки в межах тієї чи іншої країни, а й глобально, охоплюючи своїм впливом значну частину світового господарства.

Використана література

1. Основи економічної теорії - Ажнюк М.О.

2. Економічна думка - В.В Кириленко

3. Політична економія - Федоренко В.Г.

4. Основи економічної праці - Богиня Д.П.

5. http://uk.wikipedia.org/

Размещено на Allbest.ru