Видатки державного бюджету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Склад і динаміка видатків на державне управління за останні 5 років

2. Видатки бюджету на охорону навколишнього прирордоохороного середовища та ліквідацію наслідків стихіного лиха

3. Творче завдання

4. Запитання

Список використаних джерел

1. Склад і динаміка видатків на державне управління за останні 5 років

бюджетний національний економіка

В сучасних умовах ринкових реформувань в Україні виникає потреба у забезпеченні ефективного механізму реалізації розподілу бюджетних ресурсів шляхом упровадження дієвих важелів запобігання кризовим явищам та посилення стійкості національної економіки. Необхідність вдосконалення і перебудови базових економічних механізмів, а саме потреба у переосмисленні традиційно сформованих підходів до визначення цілей, завдань, принципів і механізму реалізації розподілу бюджетних видатків та детальному вивченні їх економічної сутності. Отже, важливим інструментом впливу на економічні та соціальні процеси в державі є державні видатки які мають стати основою соціально-економічного розвитку країни.

Видатки державного бюджету - це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій і виражають економічні відносини, на основі котрих здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом.

Щоб здійснювати свої функції, державі потрібні фінансові ресурси. Для цього вона акумулює, а далі перерозподіляє значну частину вартості валового національного продукту в грошовій формі. Державні видатки в усіх розвинутих країнах швидко збільшуються, перевищуючи темпи зростання національного продукту. Цей процес, зумовлений розширенням і ускладненням державних функцій, свідчить про те, що значна частина національного продукту примусово вилучається і перерозподіляється державою, що місце державних видатків у сукупному споживанні стає дедалі вагомішим. При цьому чим більші масштаби перерозподілу сукупної вартості, тим сильніший вплив держави на виробництво і обмін національного продукту.

Слід розрізняти поняття «видатки як фінансова категорія» та «видатки як економічна», які є складовими категоріально-понятійного апарату фінансової науки. Як фінансова категорія видатки бюджету відображають економічні відносини між державою, юридичними та фізичними особами з приводу використання коштів державного централізованого фонду для виконання функцій держави на всіх рівнях адміністративного управління. Викладене вище, є найбільш поширеним трактуванням видатків бюджету в економічній літературі.

Державні видатки, як економічна категорія, є грошовими відносинами з приводу розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соціально-еко- номічного розвитку.

Відповідно до термінології Бюджетного кодексу України, під видатками державного бюджету слід розуміти кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний період, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Згідно Бюджетного кодексу України розрізняють наступну класифікацію:

- бюджетними програмами (програмна класифікація видатків у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

- функціями, з виконанням яких пов'язані видатки бюджету (функціональна класифікація видатків).

- видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету - поточні та капітальні).

- Впродовж 2011-2013 років найбільшу питому вагу в структурі видатків роки (табл. 1) бюджету займають видатки Міністерства фінансів України, це відповідно 37,4% - у 2011, 40,8% - у 2012 і 32,7% - у 2013 роках. Загальною тенденцією є те, що більше чверті загальної суми з цих видатків займають міжбюджетні трансферти. Про значний рівень соціалізації бюджету ми можемо говорити на підставі аналізу частки бюджетних витрат на соціальне забезпечення та соціальний захист, яка за період дослідження займає в середньому 18,2%, а саме:

2011 рік - 62 800,2 млн. грн. (18,6%);

2012 рік - 53 872,4 млн. грн. (14,9%);

2013 рік - 88 639,2 млн. грн. (21,1%).

Слід зазначити, що у 2013 році видатки на соціальну сферу суттєво збільшилися в порівнянні з 2012 роком на суму 34776,8 млн. грн.

Таблиця 1. Структура видатків державного бюджету України за 2011-2014 роки

№ п/п	Найменування згідно з відомчою класифікацією видатків	Роки
		2011,	Питома вага%	2012,	Питома вага, %	2013,	Питома вага, %	2014, млн.	Питома вага, %
		млн. грн.		млн. грн.		млн. грн.		грн.
1.	Міністерство фінансів України	126397,3	37,4%	147651,9	40,8%	137223,2	32,7%	1749066,8	0,4%
2.	Міністерство соціальної політики України	62 800,2	18,6%	53 872,4	14,9%	88 639,2	21,1%	92996137,0	20,1%
3.	Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України	20 611,6	6Д%	21 773,9	6,0%	24304,4	5,8%	26763653,5	5,8%
4.	Міністерство оборони України	13 688,8	4Д%	17 402,2	4,8%	15 315,1	3,6%	15632221,5	3,4%
5.	Міністерство внутрішніх справ України	13 858,4	4,1%	14 434,6	4,0%	16 059,7	3,8%	19064322,7	4,1%
6.	Міністерство енергетики та вугільної промисловості України	8 803,0	2,6%	10 062,2	2,8%	15 651,3	3,7%	19367979,1	4,2%
7.	Міністерство охорони здоров'я України	8 273,1	2,5%	9 878,7	2,7%	10 001,8	2,4%	10083900,7	2,2%
8.	Міністерство аграрної політики та продовольства України	11 589,8	3,4%	12 046,4	3,3%	8 721,2	2,1%	8511173,10	1,8%
9.	Інші видатки	71 616,9	21,2%	74 463,6	20,6%	103 927,9	24,8%	268043273,9	58%
	Всього	337639,1	100,0%	361 585,9	100,0%	419 843,8	100,0%	462211728,3	100,0%

Проте у 2014 р. найбільшу питому вагу займають видатки Міністерства соціальної політики України - у сумі 92996137,00 тис грн., що складає 20,1% від усіх видатків передбачених на 2014 рік.

Слід зазначити, що досить суттєве значення мають видатки таких міністерств:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (5,8%);

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (4,2%);

Міністерство внутрішніх справ України (4,1%);

Міністерство оборони України (3,4%);

Міністерство охорони здоров'я України (2,2%).

Також, можемо відмітити, що більша частина

видатків, передбачених на 2014 рік, а саме 58% не входять до видатків конкретних міністерств, що може означати нераціональний розподіл державних видатків, а також нецільове витрачання бюджетних коштів.

Структура видатків за відомчою класифікацією характеризується низкою вад та суперечностей, які погіршують соціальне-економічне становище держави та створюють бар'єри для економічного зростання. Зокрема, неефективність механізмів розподілу та витрачання бюджетних коштів призводить до недофінансування важливих державних завдань, надмірний обсяг видатків провокує фіскалізацію податкової системи та нераціональну боргову політику.

До проблем системи державних видатків України сьогодні належать наступні.

Надмірна фіскальна орієнтація податкової системи. Надто високі видатки бюджету призводять до того, що податкова політика завжди буде орієнтована на вилучення фінансового ресурсу з корпоративного сектору.

Неефективна політика витрачання бюджетних коштів. Відсутність належного регулювання щодо витрачання коштів призводить до того, що досить часто трапляються випадки, коли на фоні затримок з фінансуванням захищених видатків бюджету окремі державні структури здійснюють закупівлю товарів розкоші.

Високий рівень корупції у сфері державних закупівель. Хронічна практика проведення тендерів з одним учасником та закупівлі товарів і послуг за завищеними цінами призводять до втрачання значного обсягу бюджетного ресурсу і збільшення частки тіньової економіки.

Відсутність ефективної системи контролю за витрачанням бюджетних коштів. Попри проведення реформ у системі державного контролю за витрачанням бюджетних коштів, кардинально поліпшити ситуацію не вдалося. Розширення компетенції Державної фінансової інспекції України та створення підрозділів внутрішнього аудиту не дало відчутного ефекту. Крім того, важливою проблемою контролюючих органів є відсутність взаємодії з громадянським суспільством, а зокрема зі ЗМІ та громадськими організаціями, що здійснюють моніторинг витрачання бюджетних коштів.

Названі проблеми функціонування державних видатків України є досить значними й їх подолання потребує комплексного підходу. Як показує досвід, розширення сфери реформ призводить до зниження їх результативності. Виходячи з цього, у середньостро- ковій перспективі доцільною є концентрація ресурсів і уваги на подоланні низки найбільш важливих проблем і досягненні обмеженого переліку цілей. На наш погляд, головними пріоритетами мають стати наступні:

Подальше впровадження елементів ринкової моделі управління державними видатками. Наразі Україна запровадила лише окремі механізми ринкової (бізнесової) моделі управління державними фінансами, зокрема програмно-цільовий метод бюджетування, середньострокове бюджетне прогнозування, стратегічне планування діяльності головних розпорядників бюджетних коштів.

Перехід до середньострокового бюджетного планування. На першому етапі середньострокове планування має охоплювати інвестиційні видатки бюджету, які повинні групуватися у трирічні бюджетні програми. Такий механізм забезпечить безперебійність бюджетного фінансування довготермінових інвестиційних проектів та покращить прогнозованість видатків бюджету.

Раціоналізація та упорядковування системи соціальних видатків. Система пільг, субсидій та соціальних виплат має бути спрямована лише на підтримку категорій громадян з низькими доходами. Крім того, необхідно зосередити увагу на перегляді методики визначення й розрахунку розміру соціальних стандартів з тим, щоб вони відповідали реальним показникам.

Перехід від щорічного звітування про виконання державного бюджету до щорічного звітування про ефективність управління ресурсами системи державних видатків, а також бюджетними коштами, що спрямовані державою на підтримку економіки у формі наданих податкових пільг та стимулів.

Основною проблемою є необхідність подальшого розвитку програмно-цільового методу в напрямі оптимізації бюджетних програм, що обумовлено потребою в перегляді бюджетних програм та уточненні їх результативних показників з урахуванням результатів адміністративної реформи, а також посилення аналітичності та інформативності результативних показників щодо досягнення конкретних результатів реалізації державної політики у галузях економіки. Удосконалення застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі має бути спрямовано на забезпечення кількісного вираження очікуваних результатів виконання бюджетних програм, що сприятиме більш якісній оцінці ефективності різних програм і відбору тих, які матимуть максимальну ефективність за мінімальних витрат.

Стратегічне планування на рівні міністерств, інших головних розпорядників бюджетних коштів. Метою розвитку цієї складової є впровадження системи стратегічного планування на рівні міністерств, інших головних розпорядників бюджетних коштів, орієнтованої на забезпечення взаємозв'язку планування діяльності та бюджетного планування, ефективне та прозоре використання бюджетних коштів та на цій основі підвищення ефективності державного управління і пришвидшення економічних перетворень.

Система планування діяльності головних розпорядників бюджетних коштів потребує здійснення подальших заходів, зокрема в частині завершення формування відповідної нормативно-правової бази та забезпечення імплементації стратегічного планування в діяльність органів влади.

Доцільно зробити висновок, що комплексне реформування сфери видатків державного бюджету має забезпечити послідовне впровадження стратегічного планування на рівні головних розпорядників бюджетних коштів, посилення взаємозв'язку такого планування із бюджетним плануванням, розвиток середньострокового бюджетного прогнозування та програмно-цільового методу з одночасним узгодженням цих складових між собою. Такий підхід забезпечить:

- ефективне управління видатками державного бюджету;

- концентрацію фінансових ресурсів на виконанні першочергових завдань державної економічної політики;

- прискорення економічних перетворень у відповідних сферах та створення належних передумов для задоволення потреб суспільства.

Отже, удосконалення системи бюджетних видатків є об'єктивно необхідною умовою та підґрунтям реалізації комплексу економічних реформ в країні. При цьому структура видатків має віддзеркалювати стратегію трансформації економічних відносин і базуватися на оцінці впливу державних рішень на майбутній розвиток країни.

2. Видатки бюджету на охорону навколишнього прирордоохороного середовища та ліквідацію наслідків стихіного лиха

1. Економічне структурування витрат на охорону навколишнього природного середовища за групами та елементами витрат:

а) видами та напрямками витрат;

б) джерелами фінансування витрат;

в) видами природоохоронних ресурсів і напрямками охорони природи;

г) всі перелічені нижче.

Відповідь: д)

2. Іншимі види групувань витрат на охорону навколишнього природного середовища:

а) за галузевими, відомчими, територіальними ознаками;

б) за галузевими, територіальними ознаками;

в) за галузевими, відомчими

г ) відомчими, територіальними ознаками.

Відповідь: а)

3. Державне регулювання природоохоронної діяльності повинно засновуватися на

а) капітальному вкладені;

б) окупності;

в) активному використанні вартісних величин;

г ) інвестиційній привабливості.

Відповідь: в)

4. Видатки на народне господарство спрямовуються на фінансування:

а) галузей інфраструктури;

б) пріоритетних (стратегічних) галузей;

в) охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;

г ). всі перелічені нижче.

Відповідь: г).

5. Заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення:

а) шляхове господарство;

б) витрати на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

в) інформатика;

г ) зв'язок.

Відповідь: б)

6. Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека:

а) охорона та раціональне використання водних ресурсів;

б) охорона та раціональне використання земель;

в) створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг;

г ) всі перелічені нижче.

Відповідь: г)

7. Попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій, наслідків стихійного лиха:

а) попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій;

б) утримання Цивільної оборони України;

в) мобілізаційна підготовка галузей народного господарства;

г ) всі перелічені нижче.

Відповідь: г)

8. Державні цільові фонди (за винятком Фонду для вжиття заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення):

а) фонд соціального страхування України;

б) державний інноваційний фонд України;

в) інші фонди;

г ) всі перелічені нижче.

Відповідь: г)

9. Попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій, наслідків стихійного лиха:

а) попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій;

б) утримання Цивільної оборони України;

в) мобілізаційна підготовка галузей народного господарства;

г ) всі перелічені нижче.

Відповідь: г)

10. Поповнення державних запасів і резервів:

а) державні запаси дорогоцінних металів і каміння;

б) державний матеріальний резерв;

в) інші державні запаси і резерви;

г ) всі перелічені нижче.

Відповідь: г)

11. Найбільшу частку серед екоресурсних надходжень займають збори за використання природних ресурсів,

а) більш, ніж 60%;

б); більш, ніж 70%

в) більш, ніж 80%;

г ) більш, ніж 90%.

Відповідь: б)

12. Якість вирішення екологічних завдань тісно пов'язана з ефективністю використання

а) фінансових ресурсів;

б) біологічних ресурсів;

в) космічних ресурсів;

г ) інших ресурсів.

Відповідь: а)

13. Друга велика група витрат на охорону навколишнього природного середовища спрямовується на

а) капітальний ремонт основних засобів;

б) ремонт дороги;

в) інвестиції;

г ) інший ремонт.

Відповідь: а)

14. Інвестиції у природоохоронне будівництво є важливим фактором

а) культурної політики держави;

б) зменшення забруднення навколишнього середовища;

в) промисловості;

г ) ні, це не важливий фактор.

Відповідь: б)

15. Основним недоліком фінансування охорони навколишнього середовища є:

а) не зрозумілість документації;

б) відсутність обєктів фінансування;

в) нераціональне використання природних ресурсів;

г ) об'ємне документування.

Відповідь: в)

3. Творче завдання

Завдання 1. Складіть структуру балансової таблиці доходів і витрат охорони навколишнього природного середовища

Розв'язання

Структура балансової таблиці доходів і витрат охорони навколишнього природного середовища

БАЛАНСОВА ТАБЛИЦЯ
Джерела формування фінансових ресурсів	Напрямки розподілу фінансових ресурсів
Ресурсні відрахування до бюджетів	Видатки бюджетів
Доходи екологічних фондів	Витрати екологічних фондів
Доходи природокористувачів	Витрати підприємств
	Відрахування
Кредитні ресурси	Природоохоронні заходи
Страхові фонди	Витрати страхових фондів
Дефіцит (-)
Профіцит (+)
БАЛАНС

Метою фінансового планування у сфері охорони навколишнього середовища є обґрунтування джерел фінансових ресурсів та напрямів фінансування природоохоронних заходів відповідно до потреб та програм соціально-економічного розвитку регіону. Основним завданням зведеного фінансового балансу є визначення обсягів фінансових ресурсів, мобілізованих у даному регіоні або одержаних ззовні та їх розподіл на природоохоронні цілі. Основними джерелами у зведеному балансі доходів і витрат на охорону навколишнього природного середовища є ресурсні платежі бюджетів, кошти екологічних фондів і природокористувачів, розташованих і зареєстрованих на території регіону, кредити, страхові фонди.

Особлива увага у роботі приділяється питанню розвитку екологічного страхування в Україні, яке є принципово новим методом формування фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем у державі. Запропоновано проводити екологічне страхування в обов'язковій і добровільній формах. Вибір форми страхування може залежати від суб'єктів страхування та категорій страхувальників. Обов'язкове екологічне страхування доцільно проводити на випадок екологічних аварій (катастроф), які можуть статися в результаті виробничої й невиробничої діяльності, стихійних лих, що призвели до значних разових пepeвищень рівнів викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, порівняно зі встановленими нормативами.

Завдання 2

Напишіть на українській та англійській мові анотацію на тему: «Фінансове забезпечення охорони навколишнього природного середовища»

Розв'язання

Анотація

Фінансове забезпечення охорони навколишнього природного середовища. - Рукопис.

У роботі проведено дослідження фінансового забезпечення охорони навколишнього природного середовища у сучасних умовах.

Обґрунтовано сутність охорони навколишнього природного середовища та її господарського механізму. Розкрито концептуальні засади фінансового забезпечення природоохоронної діяльності в Україні. Досліджено склад джерел фінансових ресурсів довкілля.

Проаналізовано сучасний стан та обґрунтовано практичні рекомендації щодо удосконалення фінансового забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Ключові слова: охорона навколишнього природного середовища, господарський механізм охорони навколишнього природного середовища, фінансове забезпечення охорони навколишнього природного середовища, екологічні фонди, фінансові ресурси, кредитне забезпечення, екологічне страхування.

Annotation

Financial Provision of the Natural Environment Protection. - Manuscript.

In the work is represented the researches of financial provision of the natural environment protection in modern conditions.

It includes the well-founded essence of the natural environment protection and its economical mechanism. In the paper are considered the conceptual bases of financial provision of the natural environment protection activity in Ukraine. There are made researches of a structure of the environmental financial resources' sources.

The dissertation includes the current conditions analysis and substantiation of practical recommendations towards improvement of financial provision of the natural environment protection.

Key words: the natural environment protection, economical mechanism of the natural environment protection, financial provision of the natural environment protection, ecological funds, financial resources, credit granting, ecological insurance.

4. Запитання

1. Охорона навколишнього природного середовища є однією з найважливіших складових сучасного соціально-економічного розвитку суспільства? Так/Ні

Відповідь: Так

2. Функціонування охорони навколишнього природного середовища забезпечується відповідним господарським механізмом, який має включати такі найважливіші компоненти: принципи, методи, заходи, види та сферу природоохоронної діяльності? Так/Ні

Відповідь: Так

3. В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок муніципального бюджету? Так/Ні

Відповідь: Ні

4. Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів? Так/Ні

Відповідь: Так

5. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини екологічного податку? Так/Ні

Відповідь: Так

6. Розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Міністрівом Фінансів України? Так/Ні

Відповідь: Ні

7. В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища? Так/Ні

Відповідь: Так

8. Планування природоохоронних заходів за бюджетними програмами Державного фонду здійснюється Мінсоцполітикою? Так/Ні

Відповідь: Ні

9. Під час формування відповідальними виконавцями проектів бюджетних програм пріоритет надається природоохоронним і ресурсозберігаючим заходам? Так/Ні

Відповідь: Так

10. Оптимізація еколого-економічних систем має слугувати базою для розробки системи заходів по ресурсозбереженню і зниженню негативного впливу антропогенних факторів на довкілля? Так/Ні

Відповідь: Так

Список використаних джерел

1. Бузак Н.І. Бюджетування, облік і контроль затрат на впровадження сучасних інформаційних технологій / Н.І. Бузак // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 3. - C. 185-189.

2. Куценко Т.Ф. Бюджетне фінансування соціальної сфери в Україні: короткий аналітичний огляд / Т.Ф. Куценко // Економіка та держава. - 2013. - № 9. - С. 32-36.

3. Лазор О.Я. Фінансово-економічні важелі реалізації екологічної політики / О.Я. Лазор // Зб. наук. праць Української академії державного управління, 2012. - Вип. 2. - С. 188-195.

4. Луніна І.О. Ризики державих фінансів України та шляхи їх мінімізації / І.О. Луніна // Фінанси України. - 2012. - № 2 (195). - С. 4-15.

5. Погріщук Г.Б. Розвиток екологічного страхування й аудиту в Україні // Фінанси України. -2013. -№ 9. - С. 119-124.

6. Таранюк К.В. Розвиток фінансового механізму еколого-збалансованого розвитку регіону / К.В. Таранюк // Вісник СумДУ. Серія Економіка. - № 2. - 2009. - С. 144.

Размещено на Allbest.ru