Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Факультет документальних комунікацій та менеджменту

Кафедра економічної теорії

Контрольна робота

з дисципліни:«Національна економіка»

на тему:«Державне регулювання доходів та споживання»

Карпович О. О.

Рівне - 2015

Зміст

1. Державне регулювання доходів

2. Державне регулювання споживання

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Особливістю соціальної політики України у перехідний до ринку період є пріоритет проблем соціального захисту населення,підвищення ролі особистого трудового доходу, формування нового механізму фінансування та регулюваня розвитку соціальної сфери.

З урахуванням кризового стану економіки України метою державного регулювання доходів та споживання населення є захист населення від зростання цін для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадян. Таке регулювання здійснюється реалізацією певних заходів:

– визначення мінімальних споживчих бюджетів, прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати;

– створення пенсійних фондів і фондів соціальної допомоги;

– зміна умов оплати праці,розробка нової системи пенсій,допомог, стипендій,ставок і окладів у бюджетних організаціях;

– запровадження системи індексації зростання цін, доходів і збереження населення;

– запровадження компенсаційного механізму для громадян у зв'язку з підвищенням цін на товари та послуги.

Головним комплексом у прогнозі показників народного добробуту і основою державного регулювання стають показники соціальних гарантій населенню: мінімальний споживчий бюджет, межа бідності, мінімальні рівні оплати праці, пенсій, стипендій, допомог.

Ще одним критерієм визначення межі бідності є структура споживання сім'ї (закон Енгеля) - його суть, що із зростанням доходів сім'ї частка витрат на харчування зменшується, на одяг, житло і комунальні послуги залишається незмінною, а частка витрат на соціально-культурні потреби зростає. соціальний політичний бюджет Україна

Сьогодні загальновизнано: по частці витрат сім'ї на харчування можна судити про рівень добробуту (і межу бідності) різних груп населення однієї країни і порівнювати добробут громадян різних країн (у США - 10%, Японії -15%, Швеції - 16%, Греції - 30%). В Україні цей показник піднявся до 60%, такий же рівень витрат на харчування в Західній Європі, США спостерігався 100 років тому. Виходить, що Україна повернулась за законом Енгеля на 30-40років назад.

Отже, якщо в структурі сімейного бюджету витрати на харчування перевищують певну межу (у США це 30%), то така сім'я вважається бідною і потребує соціальної допомоги.

1. Державне регулювання доходів

Державне регулювання доходів є складовою соціальної політики держави. Воно являє собою систему заходів і норм законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру і спря-моване на створення умов, які сприяють нормальному відтворенню робочої сили та її розвитку, послабленню соціальної напруженості.

Державне регулювання доходів полягає у перерозподілі їх через Державний бюджет за допомогою диференційованого оподаткування різних груп одержувачів доходів і соціальних виплат. Таке регулювання сприяє підвищенню доходів незаможних, створює умови для усунення диспропорцій, пов'язаних з неоднаковими виробничими факторами регулювання зайнятості, зниження соціальної напруженості тощо.

У ринковій економіці вважається нормальним і припустимим будь-який дохід, який отримується в результаті участі у вільній конкуренції на ринках товарів і послуг, капіталів і робочої сили. Тут визначаються і високі доходи тих, хто має успіхи у підприємницькій діяльності, і низькі доходи тих, хто зазнав у ній невдачі. Причому низький дохід може бути наслідком недостатніх трудових зусиль тих чи інших підприємців, працівників найманої праці, а також результатом змін кон'юнктури ринку. Основними каналами доходів населення є:

– трудові доходи робітників (заробітна плата, премія і т.д.);

– доходи від підприємництва (прибуток);

– доходи від власності (рента, відсотки і т.д.);

– доходи від індивідуальної трудової діяльності;

– інші надходження (спадщина, аліменти, гонорар).

Отже, під доходами населення розуміємо суму грошових засобів і матеріальних благ, які отримані або створені громадянами за певний проміжок часу. Роль доходів визначається тим, що рівень споживання населення прямо залежить від рівня доходів. Їх можна поділити на грошові і натуральні доходи.

Основною складовою грошових доходів населення є заробітна плата, її величина: впливає на загальні показники соціально-економічної ефективності ринкового ладу в цілому; є обґрунтуванням стимулів до праці.

Складові державної політики заробітної плати (ЗП):

– проведення глибокої структурної реформи ЗП;

– підвищення ролі тарифних угод і колективних договорів регулюванні доходів;

– удосконалення податкового регулювання доходів населення;

– створення умов для зростання продуктивності праці;

– зростання рівня реальної ЗП;

– періодична індексація ЗП у зв'язку із підвищенням споживчих цін;

– ліквідація заборгованості з виплат ЗП.

2. Державне регулювання споживання

Іншим узагальнюючим показником рівня життя населення є суспільні фонди споживання - матеріальні блага і послуги, які надає населенню держава безоплатно або на пільгових умовах, а також грошові виплати, які не є оплатою праці.

Важливе значення має розрахунок середнього сукупного доходу сім'ї та середнього сукупного доходу на особу. Останній показник з основою для визначення щомісячної допомоги на дітей до 16 років (учнів - до 18 років), грошових виплат матерям (батькам), що доглядають трьох дітей віком до 16 років, за народження дитини тощо.

Індекси споживчих цін прожиткового мінімуму визначають стосовно фіксованого набору матеріальних благ та послуг, що входять до мінімального споживчого бюджету. Державний комітет статистики України ці індекси розраховує за власною методикою, а прогнозно-плановий період оцінює з урахуванням інфляційних очікувань.

Основою системи державного регулювання добробуту і доходів населення є показники соціальних гарантій населенню: мінімальний споживчий бюджет, межа малозабезпеченості, мінімальні рівні оплати праці, пенсій, стипендій, допомог та ін.

Мінімальний споживчий бюджет - це набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг у натуральному і вартісному виразі, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини.

Рівень життєвих потреб, що виходить із задоволення необхідного фізіологічного і соціального мінімуму, обчисляється за методом “споживчого кошика”,а рівень можливостей особи (сім'ї) - сумою усіх видів кінцевих особистих доходів. Якщо перша частина перевищує другу, то вважається, що людина (сім'я) живе за межею бідності.

Споживчий кошик -- набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості споживчого кошика у актуальних цінах. Застосовується як база для порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.

Споживчий кошик України був прийнятий в 2000 році. Відтоді його грунтовно так і не переглянули. Доповнювали, перераховували вартість, збільшували прожитковий мінімум, але картина і дотепер суттєво так і не змінилася. Згідно із законодавством, до споживчого кошика українця входить набір продуктів для повноцінного життя, товари непродовольчого призначення та різні послуги (комунальні платежі, транспорт і т. п.). Зазвичай за вартістю цього набору визначається прожитковий мінімум, а як наслідок - пенсії і мінімальні зарплати. На сьогоднішній день прожитковий мінімум становить всього 1176 грн, в той час як мінімальна зарплата залишається на рівні 1218 грн, а мінімальна пенсія - 949 грн. При цьому зарплата українців за 2014 рік зросла в середньому лише на 5,9%, що в умовах загальної інфляції зменшує споживчий кошик, з якого виключаються товари не першочергової необхідності.

У країнах ЄС споживчий кошик формується за іншими принципами. В першу чергу, в Європі оцінюють, на що витрачав гроші середньостатистичний споживач. Також прожитковий мінімум ділиться на соціальний, що враховує культурні потреби населення, та фізіологічний, необхідний для фізичного виживання населення у разі війни. Сьогодні у споживчому кошику Україні нараховується 300 послуг. В Іспанії та Німеччини близько 480, Англії - 350. 53,5% від прожиткового мінімуму українець витрачає на продукти. Для прикладу в Іспанії, Франції та Німеччині цей показник не перевищує 13%. А в цілому жителі Європи витрачають менше 20% на їжу.

За даними соціологів, через фінансові труднощі українці вже почали купувати на 5-10% продуктів менше звичайного. До того ж люди змушені переходити на дешевші продукти: наприклад, замість яловичини або свинини купують курятину. Однак і куряче м'ясо через те, що найпотужніші українські птахофабрики розташовані на території Донбасу, значно подорожчало. Крім того, як зазначають соціологи, якщо в березні 2014 року - 37% українців економили на продуктах, то тепер ця цифра зросла до 56%. Разом з тим, рік тому економили на одязі та взутті 38%, а почали на них економити - 53%. Також, згідно з даними Держстату, заборгованість населення за оплату комунальних послуг лише за грудень зросла на 7,4%, перевищивши 14,7 млрд грн. Напевно, зростання тарифів на газ і теплопостачання, яке зажадало додаткових витрат на субсидії, тільки збільшить суму боргу. За словами засновника соціологічної компанії Research and Branding Group Євгена Копатька, найближчим часом варто очікувати, що на думку і настрій людей дуже вплине ситуація, коли вони зіткнуться з новими платіжками і цінами. За його словами, песимізм буде тільки рости. «Вже зараз ми спостерігаємо високий рівень суспільного песимізму, а як громадяни будуть реагувати на майбутнє підвищення цін - страшно уявити», - говорить есперт.

Мінімальна зарплата (МЗП) -- гарантований державою соціальний мінімум нетарифікованої праці.

Функція МЗП -- мотивація власника робочої сили до участі у праці.

Мінімальна зарплата не обов'язково співпадає з прожитковим мінімумом. Вона може бути вищою, а може бути і нижчою.

Рисунок 1. Рівень мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

До системи державного регулювання належить, індексація грошових доходів населення. Головна її мета - збереження рівня життя населення у випадку зростання цін або, як мінімум, захист його найменш забезпечених верств. Держава може застосовувати два варіанти індексації. Один повністю зберігає рівень життя населення, інший - передбачає компенсацію лише для частини населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, шо не мають одноразового характеру: державні пенсії, соціальна допомога, стипендії, оплата праці, відшкодування в разі втрати працездатності.

Отже, держава бере на себе відповідальність щодо забезпечення лише мінімальних соціальних гарантій, які відповідають науково обгрунтованому мінімальному рівню споживання населенням матеріальних благ.

У 1990 р. ООН запровадила інтегральний показник - індекс людського розвитку, який характеризує рівень добробуту населення. Цей показник включає три компоненти: тривалість життя, освіченість та життєвий рівень населення. Індекс людського розвитку (ІЛР) України за 2013 р. становить 0,734. Цей показник належить до високої категорії людського розвитку, що ставить нашу країну на 83-му позицію з 187 країн і територій. За період з 1990 до 2013 р. значення ІЛР України зросло з 0,705 до 0,734, або на 4,1%, тобто у середньому приблизно на 0,18% за рік.

Висновок

Отже, особливістю соціальної політики України у перехідний до ринку період є пріоритет проблем соціального захисту населення,підвищення ролі особистого трудового доходу, формування нового механізму фінансування та регулюваня розвитку соціальної сфери.

З урахуванням кризового стану економіки України метою державного регулювання доходів та споживання населення є захист населення від зростання цін для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадян.

Основою системи державного регулювання добробуту і доходів населення є показники соціальних гарантій населенню: мінімальний споживчий бюджет, межа малозабезпеченості, мінімальні рівні оплати праці, пенсій, стипендій, допомог та ін.

Отже, держава бере на себе відповідальність щодо забезпечення лише мінімальних соціальних гарантій, які відповідають науково обгрунтованому мінімальному рівню споживання населенням матеріальних благ.

У 1990 р. ООН запровадила інтегральний показник - індекс людського розвитку, який характеризує рівень добробуту населення. Цей показник включає три компоненти: тривалість життя, освіченість та життєвий рівень населення. Індекс людського розвитку (ІЛР) України за 2013 р. становить 0,734. Цей показник належить до високої категорії людського розвитку, що ставить нашу країну на 83-му позицію з 187 країн і територій.

Список використаної літератури

1. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом. - Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 403 с.

2. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. Київ: "Знання-Прес", 2000. - 209 с.

3. Мінімальна заробітна плата. Матеріал з Вікіпедії -- вільної енциклопедії. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%CC%B3%ED%B3%EC%E0%EB%FC%ED%E0_%E7%E0%F0%EE%E1%B3%F2%ED%E0_%EF%EB%E0%F2%E0

4. Україна посіла 83-те місце в світі за індексом людського розвитку. [Електронний ресурс] / Устінов О.В. // Видавництво «МОРІОН». - Режим доступу: http://www.umj.com.ua/?p=76903#

Размещено на Allbest.ru