Аналіз основних економічних показників господарської діяльності й фінансових результатів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Організаційна частина

1.1 Характеристика виробничої структури підприємства

1.2 Виробничий процес та принципи його організації

1.3 Форми організації праці

1.4 Організація та обслуговування робочих місць

2. Виробничі розрахунки

2.1 Розрахунок потрібної кількості обладнання

2.2 Розрахунок чисельності основних робітників

2.3 Розрахунок чисельності інших категорій працюючих

2.4 Зведене відомість спискового складу працюючих на дільниці

3. Економічні розрахунки

3.1 Планування витрат на основні матеріал

3.2 Планування фонду заробітної плати на дільниці



Вступ

Організація виробництва - це економічна наука, яка займає ведуче місце серед суспільних наук, оскільки вони вивчають виробничі відносини - відносини між людьми в процесі виробництва.

Завдання організації виробництва:

· поглиблення спеціалізації;

· вдосконалення форм організації виробництва;

· швидка (гнучка) переорієнтація виробництва на інші види продукції;

· забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу;

· вдосконалення організації праці і виробництва в просторі і часі;

· створення логістичної системи;

· скорочення тривалості виробничого циклу;

· безперебійне забезпечення сировиною, матеріалами при зменшенні запасів сировини і матеріалів, а також готової продукції.

Об'єктом організації виробництва є виробнича діяльність промислового підприємства з перетворення ресурсів в економічне благо. Усі ресурси мають обмежений характер, тобто природні, трудові, виробничі, інформаційні ресурси та інші, що необхідні для ефективної діяльності підприємства.

Предметом організації виробництва є вивчення методів та засобів найраціональнішого сполучення (організації) трудових і речових компонентів сукупного виробничого процесу виготовлення продукції, надання послуг, які забезпечують безперебійність та ритмічність діяльності підприємства в конкретних умовах, виходячи з поставлених перед ним цілей та завдань.

Оптимальні кількісні та якісні залежності виробничих процесів, параметри та показники виробництва продукції є вихідною інформацією для планування роботи підприємства і його підрозділів. Плани реалізуються за допомогою управління. Організація виробництва спрямована на вивчення певного напряму економіки, тому належить до функціональних економічних наук.

Функція організації виробництва - це визначення конкретних значень параметрів технологічного процесу на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності.

З метою і умовами виробництва, або інакше, як краще задіяти предмет і знаряддя праці, а також саму працю, щоб перетворити предмет праці в продукт необхідних властивостей з найменшими затратами робочої сили і засобів виробництва.

У разі ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки - підприємства, так як саме у підприємстві створюється продукція, виконуються роботи, виявляються послуги.

Предметом курсової роботи є: розрахунок основних техніко-економічних показників роботи підприємства.

Об'єктом є: планові і звітні дані роботи підприємства з використанню трудових ресурсів основних та оборотних засобів з випуску продукції і на витрати.

Мета курсової роботи - дослідження і аналіз основних економічних показників господарської діяльності й фінансових результатів підприємства.

Актуальність даної курсової роботи у тому, що на даний час для управління підприємством фахівцю необхідні глибокі економічні знання, грамотність та компетентність у створенні виробництва, вміння визначати вимоги ринку,знати як розраховувати заплановані обсяги виробництва, вміти розраховувати витрати й ціни на всі товар і як всі фактори вплинуть на дохідність підприємства.

Тому метою даної курсової роботи є придбання теоретичних знань у відношенні основних аспектів розвитку підприємства як господарюючого суб'єкту за умов ринкової економіки, саме: складу матеріальних, трудових ресурсів дільниці підприємства і показників їх ефективного використання; основних показників діяльності підприємства, а як і закріплення отриманих знань на конкретні приклади.

Ця курсова робота складається з п'яти глав, параграфів, запровадження, укладання, та таблиці. Методологическую основу курсової роботи, становить наукова і навчальну літературу.



1. Організаційна частина

1.1 Характеристика виробничої структури підприємства

Підприємство -- це організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт і наданні послуг. Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку.

Підприємства мають такі ознаки:

v виробничо-технічна єдність;

v організаційно-соціальна єдність;

v фінансово-економічна самостійність.

Підприємства розрізняються між собою за багатьма характеристиками. В основному підприємства класифікуються за такими ознаками:

v Галузева спеціалізація підприємства.

v Предметна спеціалізація підприємства.

v Структура виробництва.

v Потужність виробничого потенціалу підприємства.

Першою ознакою, за якою розрізняються підприємства, є їх о галузева спеціалізація. За галузевою спеціалізацією підприємства можна поділити на:

· Промислові підприємства, які виготовляють продукти харчування, одяг, взуття, меблі, побутову техніку і багато іншого, що необхідно людині, а також виготовляють машини, устаткування, : інструменти, добувають сировину, паливо, виготовляють різні матеріали, виробляють електроенергію і т.п.

· Сільськогосподарські підприємства, які займаються виробництвом рослинницької, садівничої, овочівницької, виноградарської продукції, вирощують різні види худоби і т.п.

· Підприємства будівельної індустрії, які забезпечують будівництво виробничих, допоміжних, адміністративних, житлових і соціально-культурних будинків і споруд.

· Транспортні підприємства, які здійснюють перевезення продукції і пасажирів.

Найважливішою ознакою класифікації підприємств є їх предметна спеціалізація, за якою усі підприємства можна поділити на:

· Підприємства харчової промисловості.

· Підприємства легкої промисловості.

· Підприємства машинобудування.

· Підприємства хімічної промисловості.

· Металургійні підприємства.

· Підприємства деревообробної промисловості.

· Підприємства, що виробляють будівельні матеріали та ін.

· Підприємства сільського господарства.

· Підприємства будівництва.

· Підприємства транспорту.

Галузева і предметна спеціалізації підприємств на практиці не завжди можуть бути чітко позначені, що пов'язано з необхідністю диверсифікованості діяльності для забезпечення високого рівня стабільності. Тому багато підприємств займаються одночасно виробництвом великого числа видів продукції, при них існують відповідні підрозділи будівництва, транспорту. Багато промислових підприємств включають у свій склад аграрні підприємства, а великі аграрні підприємства усе активніше займаються переробкою сільськогосподарської продукції, створюють переробні виробництва, будівельні і транспортні ділянки.

Третьою класифікаційною ознакою є структура підприємства. За структурою всі підприємства можна поділити на:

· Вузькоспеціалізовані.

· Багатопрофільні.

· Комбіновані.

Класифікація підприємств за потужністю виробничого потенціалу (розміру підприємства) одержала найбільше поширення. При цьому виділяють:

· Малі підприємства.

· Середні підприємства.

· Великі підприємства.

При віднесенні підприємств до однієї з трьох класифікаційних груп використовують такі показники:

· чисельність персоналу;

· обсяг продукції, що випускається, у вартісному вираженні;

· вартість засобів виробництва або займана територія (для сільськогосподарських підприємств).

1.2 Виробничий процес та принципи його організації

Виробничий процес - це сукупність організованих в певній послідовності взаємопов'язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідні матеріали перетворюються на готову продукцію.

Основними елементами виробничого процесу є предмети та засоби праці і власне сама праця.

За призначенням виробничі процеси поділяють на основні, допоміжні, обслуговуючі.

Процес виробництва на підприємствах здійснюють різноманітні виробничі процеси, які поділяються за такими ознаками: за призначенням, перебігом у часі і ступенем механізації.

Основні процеси - це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, що визначає профіль його діяльності. На підприємствах обробних галузей промисловості основний процес поділяється на стадії: заготівельну, обробну, складальну. На підприємствах машинобудівної промисловості до заготівельної стадії відносять виготовлення виливків, поковок; до обробної - механічна і термічна обробка; до складальної - складання вузлів, машин з окремих деталей, регулювання механізмів.

Допоміжні виробничі процеси забезпечують основні процеси необхідним технологічним оснащенням (виготовляють інструменти і нестандартне пристосування), проводять ремонт технологічного устаткування і виготовляють запасні частини для ремонту.

Обслуговуючі виробничі процеси забезпечують нормальні умови для ефективного здійснення основних і допоміжних виробничих процесів (виконують транспортні і складські операції, контроль якості продукції).

Склад і взаємозв'язок основних, допоміжних і обслуговуючих процесів становить структуру виробничого процесу.

За ступенем механізації розрізняють ручні, механізовані, автоматизовані та автоматичні виробничі процеси.

Ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником; механізовані - виконуються робітником за допомогою машин, механізмів; автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом робітників, а автоматичні процеси здійснюються за попередньо розробленими програмами без участі робітників.

В залежності від характеру продукції процес може бути простий і складний.

Процес виготовлення окремої деталі з кількох послідовних операцій називається простим процесом.

Сукупність узгоджених простих виробничих процесів називається складним процесом.

Ефективність будь-якого виробничого процесу визначається раціональним використанням як робочої сили, так і засобів праці.

З метою раціональної організації виробничого процесу і окремих його операцій, ефективного поєднання їх у просторі і часі необхідно дотримуватись певних принципів: > пропорційності, > паралельності, > прямоточності, > безперервності, > ритмічності, > гнучкості.

Принцип пропорційності вимагає узгодженості пропускної спроможності різних робочих місць, тобто однакової здатності виконання робіт і випуску продукції.

При недотриманні принципу пропорційності на виробництві можуть виникати «вузькі місця» або недостатня завантаженість окремих підрозділів. Освоєння нових видів продукції, нерівномірне зниження трудомісткості порушує продуктивність виробничого процесу, тому необхідно запобігати виникненню диспропорцій у процесі виробництва і своєчасно їх усувати.

Принцип паралельності передбачає суміщення операцій і процесів у часі.

При виготовленні складних виробів важливим є розчленування їх на окремі складові частини, суміщення часу виконання різних операцій над ними з метою скорочення тривалості виготовлення цих складових і в цілому виробництва продукції.

Принцип прямоточності передбачає раціональну побудову процесів, при якій шлях проходження предметів праці по всіх операціях буде найкоротшим. Цехи, дільниці, окремі робочі місця розміщують відповідно до послідовності здійснення технологічного процесу.

Безперервність виробництва досягається в тому випадку, коли кожна наступна операція виробничого процесу починається відразу після закінчення попередньої, що дає можливість ліквідувати або звести до мінімуму міжопераційні перерви. Але досягти безперервності неможливо через велику диференціацію технологічного процесу, тому важливим завданням є синхронізація його операцій.

Ритмічність полягає у планомірній повторюваності випуску продукції за певним ритмом, тобто в однакові проміжки часу випускається однакова або рівномірно наростаюча кількість продукції і операції на робочих місцях регулярно повторюються.

Гнучкість дозволяє підприємству швидко адаптуватися до змін у виробництві в умовах ринку, освоювати нові види продукції у короткі терміни і з мінімальними витратами. Цей принцип є дуже актуальним в ринковій економіці, так як створюються можливості швидкого маневрування ресурсами.

Розглянуті головні принципи раціональної організації виробничого процесу на практиці реалізовуються не однаковою мірою. При організації виробничих процесів їх потрібно враховувати, але вибирати враховуючи ступінь важливості в конкретних умовах господарювання.

1.3 Форми організації праці

Організація праці на підприємстві - це певний порядок побудови і здійснення трудового процесу, який складається з раціонального розподілу праці між працівниками та з системи їх виробничої взаємозв'язку і взаємодії.

Передбачає доцільне пристосування (оснащення і планування) робочих місць для високопродуктивної праці, систему їх обслуговування, а також встановлення раціональних форм, методів і прийомів праці, закріплюється в обґрунтованих нормах праці і забезпечується створенням сприятливих умов праці, відповідним підбором, підготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів, ефективною системою планування, обліку, оплати та стимулювання праці, суворим дотриманням дисципліни праці, розвитком трудової активності та творчої ініціативи працюючих.

Важливим елементом організації праці виступає поділ праці, тобто відокремлення видів трудової діяльності між працівниками, бригадами та іншими підрозділами на підприємстві. Розрізняють такі форми поділу праці на підприємствах:

1) функціональне - залежно від характеру виконуваних працівниками функцій на виробництві та участі їх у виробничому процесі. За цією ознакою працівники поділяються на робітників, службовців, сторожову і пожежну охорону, учнів. У свою чергу робітники можуть складати функціональні групи основних робітників і зайнятих обслуговуванням виробництва, а серед останніх виділяються групи ремонтних і транспортних робітників, контролерів якості, робочих з енергетичного обслуговування і т.д.;

2) технологічне - по фазах, видам робіт, виробам, вузлам, деталям, технологічним операціям. Різновидами цієї форми поділу служать подетальний , предметний і коопераційний поділ праці;

3) професійне - за спеціальностями і професіями. Виходячи з цієї форми поділу праці встановлюється потрібна чисельність працівників різних професій;

4) кваліфікаційне - по складності і точності робіт відповідно до професійними знаннями і досвідом роботи. Поділ праці здійснюється за рівнем кваліфікації працівників виходячи з необхідної кваліфікації робіт.

З поділом органічно пов'язана кооперація праці, тобто встановлення системи виробничої взаємозв'язку і взаємодії працівників і підрозділів.

Існують такі форми кооперації праці:

- міжцехова кооперація спеціалізованих цехів, спрямована на забезпечення злагодженого їх взаємодії з випуску кінцевої продукції підприємства;

- внутрішньо - цехова кооперація спеціалізованих ділянок, мета якої - взаємозв'язок їх діяльності з випуску кінцевої продукції цеху;

- внутрішньо - участкова кооперація окремих працівників або виробничих бригад з випуску закріпленої за ділянкою продукції;

- внутрішньо - бригадна кооперація, що об'єднує робітників, спільно виконують єдине для бригади виробниче завдання і несучих колективну відповідальність за результати праці бригади.

1.4 Організація та обслуговування робочих місць

Важливим елементом організації праці на підприємстві є організація робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці при якомога менших фізичних зусиллях і мінімальному нервовому напруженні працівника.

Робоче місце -- це первинна лапка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності. Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці (нормальні, важкі, шкідливі), режими праці й відпочинку, характер праці (різноманітний, монотонний та ін.).

Залежно від специфіки виробництва робочі місця можна класифікувати за різними ознаками:

v за професіями (наприклад, робоче місце інженера-конструктора);

v за кількістю виконавців (індивідуальні або колективні);

v за мірою спеціалізації (спеціалізовані або універсальні);

v за рівнем механізації (робочі місця ручної роботи, механізовані, автоматизовані, апаратні);

v за кількістю обладнання, що обслуговується (одноверстатні, багатоверстатні);

v за специфікою умов праці (стаціонарні і рухомі, підземні і висотні, робочі місця із шкідливими або небезпечними умовами праці та ін.)

Організація робочих місць -- це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Оснащення робочого місця передбачає повне укомплектування і постійне його забезпечення всіма необхідними знаряддями і предметами праці для виконання закріплених операцій процесу праці.



2. Виробничі розрахунки

2.1 Розрахунок потрібної кількості обладнання

Виробнича програма з урахуванням запасних частин:

?

де: N - виробнича програма, шт.

k зч - коефіцієнт запасних частин

N = 580000 + 580000 * 0,15 = 580000+87000 = 667000 (шт.)

Кількість необхідного обладнання розраховується за формулою:

, шт.

де tшт. - нормачасу на виконання однієї операції, хвилин;

N - виробнича програма з урахуванням запасних частин, шт;

Ф - річний дійсний фонд роботи обладнання, год.;

Квн - плановий коефіцієнт виконання норм виробітку.

Для визначення річного фонду часу роботи промислового обладнання необхідно виділити слідуючі види фондів часу: календарний, номінальний, дійсний.

Календарний річний фонд часу визначається кількістю годин в році.

Номінальний фонд часу дорівнює кількості календарних днів за винятком вихідних та святкових днів.

Дійсний річний фонд часу дорівнює номінальному за винятком планових втрат роботи обладнання та визначається за формулою:



Фд = [(Фк - Дв.с.) * - Дпс * ] * Кзм * Кв, год.

де Дв.с. - кылькысть вихыдних та святкових днів;

tзм - тривалість зміни в годинах;

Дпс - кількість передсвяткових днів;

Тск - скорочення тривалості робочої зміни на 1 год. в передсвяткові дні; виробничий робітник відомість списковий

Кзм - кількість змін;

Кв - коефіцієнт, який враховує втрати часу на ремонт обладнання (0,95).

Фд = [( 365 - 104 - 8) * 8,2 - 6 *1] * 2 * 0, 96 = [253 * 8,2 - 6] * 1,92 = 3971,7 (год.)

Операція 01 Токарна

,

Операція 02 Свердлильна

,

Операція 03 Розточна

,

Операція 04 Вертикально - свердлильна

,

Операція 05 Вертикально - свердлильна

,



Розраховую прийнятий фонд робочого часу:

= 15

= 2

= 4

= 9

= 4

Обчислюю коефіцієнт завантаження обладнання за формулою:

,

Де, Рр. - кількість обладнання розрахункова;

Рпр. - кількість обладнання прийнята (тобто Рр округлена до найбільшого цілого більшого числа)

,

,

,

,

,

На базі підрахованих коефіцієнтів будую таблицю завантаження обладнання на дільниці і розраховую середній коефіцієнт завантаження ( , який визначається за формулою:

* 100%

де, ? - розрахункова кількість обладнання різних моделей за усіма операціями;

? - прийнята кількість обладнання різних моделей за усіма операціями.

?

?

=

Таблиця 2.1 Завантаження обладнання на дільниці.

Тип, модель обладнання	,	Кількість верстатів	Коефіцієнт завантаження
		,	,
Токарна	5,48	14,8	15	98,6%
Свердлильна	0,63	1,7	2	85%
Розточна	1,397	3,8	4	95%
Вертикально - свердлильна	3,029	8,2	9	91,1%
Вертикально свердлильна 2	1,42	3,8	4	95%

Враховуючи проведені розрахунки будую графік завантаження обладнання.



2.2 Розрахунок чисельності основних робітників

Визначення необхідної кількості основних (виробничих) робітниківпроводиться за кожною професією та за кожним кваліфікаційним розрядом окремо.

Кількість виробничих робітників визначається за формулою:

Ч = , чол

де, - штучно - калькуляційний час на операцію, хвилин;

N - річний обсяг випуску деталей, шт.;

- річний дійсний фонд робочого часу верстатника, год.;

- плановий коефіцієнт виконання норм виробітку.

Дійсний річний фонд робочого часу верстатників при 5 - ти денному робочому тижні дорівнює номінальному за винятком планових втрат часу через неявки на роботу та визначається за формулою:

= [( - ) * - * ] * , год.

де, - коефіцієнт втрат часу робітників через невиходи на роботу, який визначається за формулою:

= ,

де, - втрати часу через невиходи на роботу, т.ч. 5% на відпустку, 2% на хворобу, 1 % на виконання державних обов'язків, 1% на учбові відпустки.

Визначаю дійсний річний фонд робочого часу:



= [( 365 - 104 - 8) * 8,2 - 6 *1]*1 * 0,91 = 1882,43 (год)

Визнаю кількість робітників за кожною операцією:

= = = 31,1 (чол.)

= = = 3,6 (чол.)

= = = 7,9 (чол.)

= = = 17,2 (чол.)

= = = 8,1 (чол.)

Визначаю прийняту кількість робітників з урахуванням розрахункової їх кількості, кількості змін та прийнятої кількості верстатів за кожною операцією:

= 30

= 4

= 8

= 18

= 8

Розрахункові дані вношу до таблиці:

Таблиця 2.2 Кількість виробничих робітників на дільниці

Модель обладнання	Кількість обладнання ()	Чисельність розрахункова ( )	Чисельність прийнята ()
1П756Д	15	31,1	30
2М135	2	3,6	4
2706Н	4	7,9	8
2Н135Ф2	9	17,2	18
2М125	4	8,1	8
Всього	34		68

Таблиця 2.3 Чисельність основних робітників за професіями і розрядами

№ п/п	Перелік професій	Кількість робітників	В тому числі за розрядами
			1	2	3	4	5	6
1.	Токар	30				10	10	10
2.	Свердлильник	4			2	1	1
3.	Розточник	8					4	4
4.	Вертик. - св.	18					9	9
5.	Вертик. - св2	8			4	2	2
	Разом				6	13	26	23

Визначаю середній розряд основних робітників за формулою:

=

= = = = 4,9

Свідна відомість обладнання

2.3 Розрахунок чисельності інших категорій працюючих

Кількість налагоджувальників, слюсарів та електриків розраховую виходячи з кількості верстатів та основних робітників.

Визначаю кількість налагоджувальників за кожною операцією окремо, виходячи з норм на наладку за формулою:

= , чол.



Де, - норма обслуговування верстатів одним налагоджувальником.

= = 3 (чол.)

= = 0,2 = 1(чол.)

= = 0,5 = 1 (чол.)

= = 0,75 = 1 (чол.)

= = 0,3 = 1 (чол.)

Верстати	Кількість верстатів	Кількість верстатів що обслуговує 1 налагодж.	Прийнята чисельність налагоджувальників
Токарний карусельний уніваерсальний	15	5	3
Настольно - свердлильний однотипний з ручною подачею	2	12	1
Горизонтально розточний з радіальним супортом	4	8	1
Вертикально - свердлильний одношипний	9	12	1
Вертикально - свердлильний однотипний 2	4	12	1
Разом	34		7

Розраховую чисельність ремонтних робітників, виходячи з категорії ремонтної складності по механічній частині за формулою:

= ( ) * (чол.)

де, Смех. - категорія ремонтної складності по механічній частині

Фд - дійсний фонд робочого часу робітників

Нвр - норма часу на ремонт однієї ремонтної одиниці (30, 45 нормо/год.)

=( )* 30,45 = * 30,45 = 13,96 = 14 (чол.)

Розраховую чисельність електриків , виходячи з категорії ремонтної складності по електротехнічній частині, за формулою:

= ( ) * (чол.)

де, Сел - категорія ремонтної складності по електричній частині.

= ( ) * 30,45 =( * 30,45 = 6,9 = 7 (чол)

2.4 Зведене відомість спискового складу працюючих на дільниці

Перелік категорій працюючих	Кількість працюючих, чол.	Відношення до загальної кількості працюючих, %
Основні робітники	68	63,55
Допоміжні робітники	32	29,91
Керівники	3	2,80
Спеціалісти	1	0,94
МОП	3	2,80
Разом
	107	100



3. Економічні розрахунки

3.1 Планування витрат на основні матеріал

Витрати на матеріали визначаються виходячи з наступних даних: марка матеріалу, маса заготівки, маса відходів, що реалізуються. Вартість матеріалів та відходів прийнято згідно прейскуранта ринкових та заводських цін.

Таблиця 3.1 Витрати на основні матеріали

№ зп	Показники	Одиниця виміру	Витрати
			На 1 деталь	На річну програму
1	2	4	5	6
1.	Марка матеріалу	С418
2.	Маса заготовки	кг	8,3	5536100
3.	Ціна на 1 кг деталі	грн	82
4.	Вартість матеріалу	грн	680,6	453960200
5.	Чиста вага деталі	кг	6,7	4468900
6.	Вага відходів	кг	1,6	1067200
7.	Ціна 1 кг відходів	грн/кг	9,4
8.	Вартість відходів	грн	15,04	10031680
9.	Вартість матеріалів за вирахуванням відходів	грн	665,56	443928520
10.	Транспортно - заготівельні витрати	грн	79,8672	53271422,4
Матеріальні витрати разом		745,4272	497199942,4

Вартість матеріалу на одну деталь (Мд) визначається за формулою:

= * а - * в, грн

де - маса заготівки, кг

- маса відходів, кг

а - вартість 1 кг матеріалів, грн

в - вартість 1 кг відходів, грн

в = = 9,4 (грн/кг)

= 8,3 * 82 - 1,6 * 9,4 = 680,6 - 15,04 = 665, 56 ( грн )

Вартість матеріалів на річний обсяг випуску продукції розраховується за формулою:

= * N, грн

( грн )

3.2 Планування фонду заробітної плати на дільниці

До складу загального фонду заробітної плати відносяться основна заробітна плата і додаткова.

Для розрахунку основної заробітної плати спочатку треба визначити відрядну розцінку на всі операції технологічного процесу обробки деталі, яка розраховується за формулою:

= , грн

де, - штучно - калькуляційний час на виконання однієї операції, год

- ставка годинна певного розряду, грн

Операція 4.1 Токарна

= = 1, 835 (грн)

Операція 4.2 Свердлильна



= = 0, 188 (грн)

Операція 4.3 Розточна

= = 0,530 (грн)

Операція 4.4 Вертикально - свердлильна

= = 1, 149 (грн)

Операція 4.5 Вертикально - свердлильна 2

= = 0, 424 (грн)

Размещено на Allbest.ru