Аналіз системи національних рахунків
Поняття системи національних рахунків, їх класифікація та характеристика. Визначення та узагальнення економічних результатів функціонування національної економіки. Сутність та аналіз рахунку капіталу. Групи рахунків система національних рахунків.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.04.2016 |
| Размер файла | 83,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
1. Поняття система національних рахунків та їх класифікація
2. Система показників результатів економічної діяльності СНР
3. Поняття рахунку капіталу та його аналіз
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Для узагальнення економічних результатів функціонування національної економіки, дослідження динаміки макроекономічних показників та аналізу основних макроекономічних пропорцій у міжнародній і вітчизняній практиці використовується система національних рахунків (СНР). В Україні СНР реально почала створюватися в 1992-1993 рр. з розробленням відповідної національної інституційної бази та методології СНР, закріплених у Концепції побудови національної статистики України та Державній програмі переходу на міжнародну систему обліку і статистики. У світовій практиці СНР розглядають як балансовий метод комплексного аналізу економіки. Аналіз -- завершальний етап будь-якої статистичної роботи. Розробка СНР супроводжується величезними затратами праці та коштів, тому без аналізу одержаної інформації ефект від цих затрат значно зменшується.
Метою аналізу СНР є характеристика найзагальніших закономірностей, взаємозв'язків і пропорцій в економічному розвитку країни, виявлення основних тенденцій розвитку економічних процесів, що відображаються на окремих рахунках, і всієї економіки в цілому.
На основі системи макроекономічних показників СНР (валовий внутрішній продукт, валовий національний дохід, валовий прибуток, валове національне заощадження, валове нагромадження основного капіталу тощо) та їх співвідношень можна проаналізувати практично всі основні економічні процеси.
1. Поняття система національних рахунків та їх класифікація
Система національних рахунків - це система взаємопов'язаних економічних показників та класифікацій, які відображають найважливіші аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. [3] У CНР кожніи? стадіі? процесу відтворення (виробництво, первиннии? розподіл доходів, вториннии? розподіл доходів, використання доходів на кінцеве споживання та нагромадження) відповідає спеціальнии? рахунок або група рахунків. [1]
Взаємозв'язок показників СНР є базисом для моделювання макроекономічних процесів у національній економіці, що використовуються як інформаційна база для обґрунтування управлінських рішень, формування та реалізації економічної політики держави; оцінки кон'юнктури ринку і вироблення економічної стратегії суб'єктів господарювання, координації зовнішньоекономічної і міжнародної діяльності. СНР в узагальненому вигляді містить упорядковану інформацію про: всі суб'єкти господарювання, які беруть участь в економічному процесі (юридичні та фізичні особи); всі економічні операції, пов'язані з виробництвом продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, нагромадженням активів та іншими аспектами економічної діяльності; всі економічні активи і пасиви, які формують національне багатство (основні фонди, матеріальні оборотні фонди, монетарне золото та інші фінансові активи, вартість землі, корисних копалин та ін.). СНР спирається на певну систему категорій, за допомогою яких здійснюється облік економічної діяльності в країні. Основні з них - інституціональна одиниця, сектор, економічна операція, рахунок. []
Залежно від головних цілей та функцій всі інституційні одиниці, які є резидентами країни, об'єднуються у п'ять секторів: [3]
- нефінансові корпорації (інституційні одиниці, які займаються виробництвом товарів і нефінансових послуг з метою продажу за цінами, що покривають витрати на виробництво і дають прибуток. Приватні, державні, спільні п-ва, асоціації п-в.)
- фінансові корпорації (на комерційній основі займаються фінансовим посередництвом або допоміжною фінансовою діяльністю. Комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії, національний банк)
- органи загального державного управління (виконують політичні функції, здійснюють регуляторну діяльність в економіці, надають неринкові послуги для індивідуального та колективного споживання та перерозподіляють доходи і багатство. Органи державного управління центрального та місцевого рівнів, некомерційні бюджетні організації, державні цільові та позабюджетні фонди)
- домашні господарства (об'єднують фіз осіб, основна функція - споживання. Дрібні ферми, невеликі магазини, майстерні)
- некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства (створені для забезпечення політичних, релігійних та професіцних інтересів домашніх господарств).
Для врахування результатів економічних відносин резедентів з нерезедентами в системі національних рахунків виділяють окремий сектор - "Решта світу".
Сукупність інституційних одиниць з однорідним виробництвом називають галуззю.
Групування за галузями в СНР здійснюється таким чином: [1]
1) промисловість; 2) будівництво; 3) сільське, лісове, рибне гос-подарства; 4) транспорт та зв'язок; 5) торгівля, заготівля, матеріаль-но-технічне постачання та збут; 6) інші галузі матеріального вироб-ництва; 7) галузі сфери нематеріального виробництва. Крім основних галузей, згідно з міжнародною класифікацією, виділяють близько ста підгалузей.
Інституційні одиниці перебувають між собою у певних відносинах пов'язаних з виконанням різноманітних економічних дій. В СНР ці економічні дії називаються операціями.
Усі операції в СНР поділяються на чотири групи: [2]
· операції з товарами та послугами
· розподільчі операції
· операції з фінансовими інструментами
· інші операції
У СНР облік операцій здійснюється за допомогою рахунків. Рахунок - це балансова таблиця, яка складається з двох розділів. Перший - ресурси, або зміна у зобов'язаннях; другий - використання, або зміна в активах.
Всі рахунки можна класифікувати на окремі групи. В СНР-93 розрізняють такі групи національних рахунків:
- для економіки в цілому (консолідовані рахунки)
- для секторів економіки
- для галузей економіки
- для окремих економічних операцій
Таблиця 1.1
Групи рахунків СНР [1]
За методологією системи національних рахунків національне багатство країни класифікується за такими групами:
I. Нефінансові активи (1+2);
1. Виробничіактиви(1.1+1.2).
1.1 Матеріальні активи (1.1.1.+1.1.2.+1.1.3.).
1.1.1. Основний капітал.
1.1.2. Оборотні матеріальні засоби.
1.1.3. Матеріальні цінності, активи, що мають здатність зберігати
вартість відносно тривалий час.
1.2 Нематеріальні активи (1.2.1.).
1.2.1. Основний капітал (1.2.1.1.+1.2.1.2.+1.2.1.3.).
1.2.1.1. Витрати на геологорозвідку.
1.2.1.2. Програмне забезпечення.
1.2.1.3. Оригінали художніх та літературних творів.
2. Невиробничі активи(2.1.+2.2.):
2.1.Матеріальні активи (2.1.1.+2.1.2.)
2.1.1.Земля.
2.1.2. Корисні копалини.
2.2. Нематеріальні активи (патенти, авторські права, ліцензії тощо).
II. Фінансові активи (1+2+3+4+5+6+7):
1. Монетне золото та спеціальні права запозичення.
2. Депозити та готівка.
3. Цінні папери (крім акцій).
4. Акції та інші форми акціонерного капіталу.
5. Позики та кредити.
6. Технічні резерви страхових компаній.
7. Інша кредиторська/дебіторська заборгованість.
Усі активи (I+II). [2]
Класифікації пасивів відповідає симетрична класифікація пасивів. Єдиним винятком є монетне золото, яке розглядається тільки як актив. Активи реєструються в особливих рахунках СНР, які звуться балансом активів та пасивів. Активи оцінюють за ринковими відновлювальними цінами.
Центральне місце в СНР посідають консолідовані рахунки і рахунки секторів економіки. Вони поділяються на поточні рахунки і рахунки нагромадження, до рахунків нагромадження відносять рахунки капіталу.
Для упорядкування інформації щодо різних аспектів економічного процесу в СНР застосовують різні типи класифікацій і групувань. Головними з них є класифікації: інституціональних одиниць за секторами економіки; галузей економіки; економічних операцій; активів і пасивів; товарів і послуг; витрат органів державного управління за призначенням витрат; податків та субсидій.
За змістом СНР - це комплекс балансових таблиць (рахунків) та система взаємопов'язаних показників, що відображають функціонування економіки, тобто економічний оборот.
СНР включає такі основні таблиці-рахунки: рахунок товарів і послуг; рахунок виробництва; рахунок утворення доходів; рахунок розподілу доходів (рахунки первинного і вторинного розподілу доходів); рахунок використання доходів; рахунок нагромадження (рахунки капіталу, фінансовий рахунок, рахунки інших змін в активах); рахунки операцій з іншими країнами.
Побудова СНР ґрунтується на принципах кореспонденції рахунків, подвійного запису, балансу активів і пасивів.
Рахунки в СНР реєструють операції, пов'язані з економічною діяльністю суб'єктів національної економіки. В рахунках усі потоки реєструються двічі: перший раз - як надходження ресурсів, а другий - як використання наявних ресурсів. Особливістю побудови рахунків є визначення результуючого показника, який має назву "балансуюча стаття", де відображається головний зміст рахунку та інформація, що є основою для складання наступних рахунків. За економічним змістом балансуюча стаття є обсягом доходу з певним цільовим призначенням, який можна використовувати у фінансуванні наступної групи витрат і відображати в ресурсах наступного рахунку. Завдяки такій структурі національні рахунки набувають ланцюгового зв'язку між собою, тобто вихід з одного рахунку є входом в інший.
2. Система показників результатів економічної діяльності СНР
Первинним показником результатів фінкціонування економіки країни є випуск - сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених резидентами країни за відповідний період.
Серед показників, які характеризують результати економічної діяльності країни, центральне місце посідає валовий внутрішній продукт (ВВП). За своею сутністю ВВП - це валова додана вартість, що створена резидентами країни в певній галузі за відповідний період.
ВВП порівняно з випуском точніше вимірює обсяг національного виробництва, оскільки всі товари і послуги, що виробляються в країні, враховуються у нього лише раз.
Методи обчислення ВВП відповідають трьом фазам відтворення суспільного продукту: виробництво, розподіл, кінцеве використання.
На стадіі? виробництва (виробничии? метод) ВВП визначається як сума валовоі? доданоі? вартості виробничих одиниць-резидентів і чистих податків на продукти та імпорт. національний рахунок капітал економічний
Y = [Випуск] - [Проміжне споживання]+[Податки на продукти]-[Субсидії на продукти]
На стадіі? розподілу (розподільнии? метод) ВВП обчислюють як суму первинних доходів від виробничоі? діяльності одиниць-резидентів:
- оплати праці наи?маних працівників;
- чистих податків на виробництво та імпорт; ?валового прибутку, змішаного доходу.
Y = [з/п працівників]+[Валовий прибуток]+[Змішаний дохід]+[Податки на в-во та імпорт]-[Субсидії на в-во та імпорт]
На стадіі? використання (метод кінцевого використання) ВВП обчислюють за категоріями кінцевого використання.
Y = Приватне споживання + Валові приватні внутрішні інвестиції+ Державні закупівлі, які складаються з державного споживання та інвестування + Чистий експорт
На основі ВВП можна отримати:
- чистий внутрішній продукт
NDP = Y - A; де А - амортизація
- валовий національний дохід
GNI = Y+NI; де NI - чистий факторний зовнішній дохід
- валовий національний наявний дохід
GNDI = Y+NI+NTR; де NTR - чисті поточні зовнішні трансферти
Індекси цін:
- дефлятор ВВП (Р):
Pt = Yn/Yr*100%; де Yn - номінальний ВВП, Yr - реальний ВВП
- індекс споживчих цін характеризує зміну вартості репрезентативного “споживчого кошика” - набору товарів і послуг, що і?х споживають домогосподарства.
Дефлювання (інфлювання) - це процес перерахунку номінального показника у реальний якщо ціни зростали (знижувались).
Yr = Yn/P * 100%
3. Поняття рахунку капіталу та його аналіз
Рахунок операцій з капіталом дає можливість проаналізувати процес нагромадження в економіці, формування ресурсів не фінансових активів та джерела їх фінансування. У рахунку капіталу відображається вартість придбаних інституційними одиницями-резидентами нефінансових активів і показується зміна чистої вартості власного капіталу за рахунок заощадження і трансфертів капіталу. Рахунок капіталу враховує операції всіх секторів економіки з нефінансовими активами.
Операції з фінансовими інструментами (придбання інституціональними одиницями фінансових активів і прийняття фінансових зобов'язань) відображаються у фінансовому рахунку. Дія показує, як окремі сектори отримують необхідні фінансові ресурси, беручи фінансові зобов'язання або зменшуючи ті чи інші активи, і як інші сектори розпоряджаються лишками власних фінансових ресурсів, купуючи фінансові активи або зменшуючи свої зобов'язання. Ці операції з фінансовими активами і пасивами відображаються у фінансовому рахунку через їхні зміни. Рахунок капіталу складається з двох розділів: [4]
- "Зміни в зобов'язаннях і чистому багатстві”
- "Зміна в активах"
У першому розділі фіксуються джерела фінансування операцій з капіталом(чисті заощадження). Капітальні трансферти не є суттєвою величеною. У другому розділі відображується використання заощаджень і чистих капітальних трансфертів. Основними показниками їх використання є валове нагромадження основного капіталу і споживання основного капіталу.
Основним джерелом фінансування операцій з капіталом є заощадження, яке переноситься з рахунків використання доходів. Іншим джерелом фінансування цих операцій є одержані капітальні трансферти за відрахуванням переданих капітальних трансфертів.
Основним показником ресурсної частини рахунка (зміни в зобов'язаннях і чистому багатстві) є чисте заощадження, що переноситься з рахунка використання доходів. Цей показник відображає ту частину доходів, що залишається після витрат на кінцеве споживання. [2]
Крім показника «заощадження» у ресурсній частині рахунка є ще показник «капітальні трансферти, одержані від інших країн». Ці трансферти використовуються для фінансування валового нагромадження або для придбання нематеріальних і фінансових активів. На рівні економіки в цілому в складі ресурсів рахунка капіталу відображається надходження капітальних трансфертів господарським одиницям-резидентам тільки від інших країн. Це можуть бути, наприклад, субсидії на будівництво будинків для міжнародних організацій і інших подібних об'єктів, безоплатні надходження і дарунки капітального характеру, тобто ті, що належать до основного капіталу, а також податки на капітал, на спадок, пожертвування від нерезидентів та ін.
Балансуюча стаття рахунка операцій з капіталом -- це чисте кредитування (+) або чисте запозичення (-). Вона показує перевищення (+) або нестачу (-) джерел фінансування витрат на чисте придбання нефінансових активів. На рівні економіки в цілому чисте кредитування або чисте запозичення показують кількість ресурсів, які держава надає у розпорядження «іншого світу» або які «інший світ» надає державі. []
Напрями аналізу рахунку капіталу: [5]
- аналіз структури джерел фінансування інвестицій. Для цього розраховуються показники частки чистого заощадження та капітальних трансфертів, одержаних у загальній сумі джерел фінансування інвестицій;
- аналіз результатів політики, спрямовані на залучення інвестицій. Розраховується співвідношення капітальних трансфертів одержаних від інших країн і капітальних трансфертів сплачених іншим країнам;
- аналіз балансуючої статті. Так, позитивне сальдо рахунку капіталу, тобто чисті кредити нації, означає витік капіталу за кордон.
Список літератури
1. Новікова Н.І., “. Основні макроекономічні показники”\\ Національна економіка. - 2007р.
2. Підгорнии? Анатоліи? Захарович, Милашко Ольга Генріхівна. Система національних рахунків: навчальнии? посібник, - Одеса, ОДЕУ, 2009 р. - 121 с.
3. Савченко А.Г., Макроекономіка: Підручник - К.: КНЕУ, 205. - 441с.
4. Савченко А.Г., Пасічник О.В., Макроекономіка: Навчально-методичний посібник для самомтійного вивчення дисципліни - К.: КНЕУ, 2006 - 176 с.
5. Моторин Р. М., Трубнік-Шаковяш Т. Є., Мазур М. В. Система національних рахунків: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. Р. М. Моторина. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 196 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Система національних рахунків (СНР) як нормативна база макроекономічного рахівництва. Сутність СНР та її відмінність від системи БНГ. Аналіз функціонування національної економіки. Розрахунок основних макроекономічних показників і аналіз чинників.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 12.04.2008Сутність інструментів розробки національної економічної стратегії, зовнішньоторговельної та валютно-фінансової політики. Особливості системи національних рахунків. Опис форм проведення операції з фінансовими інструментами. Принципи змішаного доходу.
реферат [22,0 K], добавлен 21.12.2008Аналіз руху рахунків товарів та послуг. Визначення впливу категорії, таких як випуск, основна ціна, імпорт, експорт, субсидії, податки на продукти, проміжне споживання на рівень їх використання. Потенціал розвитку української економіки в сучасних умовах.
реферат [349,3 K], добавлен 20.11.2014Система національних рахунків, макроекономічні показники, що вимірюють обсяг виробництва, суму доходів в масштабах суспільства. Вплив цін на макропоказники. ВВП і суспільний добробут. Причини виникнення тіньової економіки, методи боротьби з нею.
контрольная работа [109,3 K], добавлен 15.11.2011Сутність, предмет вивчення макроекономіки, його об’єкти та методи. Методика обчислення макроекономічних показників в Системі національних рахунків, роль цін в даному процесі. Характеристика сукупного попиту та пропозиції, зовнішньоекономічної діяльності.
курс лекций [154,0 K], добавлен 26.01.2010Макроекономічні показники, які використовуються при розрахунку чистого економічного добробуту, в системі національних рахунків. Аналіз фінансових показників суспільного добробуту в Україні, визначення шляхів його підвищення до рівня розвинених країн.
курсовая работа [69,5 K], добавлен 12.11.2014Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків. Ринок праці, товарний та грошовий ринки. Інфляційний механізм, споживання домогосподарств. Приватні інвестиції, сукупні витрати та ВВП. Держава в системі макроекономічного регулювання.
учебное пособие [603,4 K], добавлен 03.03.2015Предмет макроекономіки як частини економічної науки. Позитивна і нормативна функції макроекономіки. Сисиема національних рахунків та її показники. Валовий внутрішній продукт. Сукупний попит та його цінова детермінанта. Державний бюджет та його структура.
шпаргалка [133,6 K], добавлен 06.02.2012Речі та послуги як невід’ємна частина суспільного продукту. Обчислення суспільного продукту: система національних рахунків та балансу народного господарства. Сучасні форми суспільного продукту: валовий суспільний і внутрішній продукт, національний дохід.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 07.02.2011Сутність та особливості національних економік країн, що розвиваються. Різні моделі економічного розвитку країн, що розвиваються. Аналіз основних економічних показників розвитку Бразилії. Проблеми розвитку національної економіки, удосконалення моделі ЕР.
курсовая работа [115,0 K], добавлен 20.04.2019
