Інвестиційна привабливість Одеського регіону

Кафедра економічної теорії та фінансів

Індивідуальна робота

Виконала:

Бондаренко І.М

Перевірила:

Мілєва Т.С.

Харків - 2016

Таблиця 1.1 Питома вага регіону у ВВП

Зробивши висновок з табл. 1.1. Одеська область посідає у 2014 році 5 місце, серед рейтингу питомої ваги регіонів у ВВП, з 53802 млн. грн. або 4,9% від загального ВВП країни.

Промисловість

Промисловість Одеської області відіграє значну роль у структурі народногосподарського комплексу України та південного економічного району. На території області розташовані підприємства з виробництва продуктів нафтопереробки, машинобудування, ремонту та монтажу машин, металургії та оброблення металу, хімічної і нафтохімічної, харчової, легкої промисловості та інших галузей. Конкретна робота з реструктуризації виробництва, спеціальні регіональні програми дозволили освоїти нові види продукції і збільшити обсяги виробництва.

Особливе місце належить машинобудівному комплексу, у складі якого налічується до 110 промислових підприємств, 10 з них включені до переліку підприємств стратегічного значення (акціонерні товариства “Одескабель”, з випуску ковальсько-пресових автоматів “Пресмаш”, “Одессільмаш”, “Завод прецизійних верстатів “Мірон” та інші). Багато машинобудівних підприємств, галузевих інститутів області володіють технологіями, які не мають аналогів в Україні і в країнах СНД.

В машинобудівному виробництві найбільш розвинута верстатобудівна галузь. Вона представлена 13 підприємствами з виробництва металорізальних верстатів та ковальсько - пресового устаткування, оснастки для верстатів та їх ремонту.

Серед чотирьох заводів, що випускають металорізальні верстати, виділяється завод прецизійних верстатів «Мікрон», який випускає універсальні обробні центри та фрезерні верстати, комплектуючі вузли на внутрішній та зовнішні ринки. Підприємством побудовані нові дільниці по випуску шарико-гвинтових механізмів, калібрів для паливної промисловості, корпусних деталей (основи) для верстатів із замінника чавунного литва “синтегралу” (гранітне литво), металевих дисплеїв торгового обладнання.

Випуск правильно-згинальних машин, гідравлічних ковальсько-пресових автоматів (термопластавтоматів і вузлів до них) налагоджено на ВАТ “Пресмаш”. Серед нових зразків продукції підприємства - машини для брикетування тирси та пакетування листового металу.

На ВАТ «Кисеньмаш» зосереджено виробництво газифікаційного азотного устаткування для газополум'яної обробки металу, оснащеного сучасними агрегатами охолоджування, повітряно-розподільчих установок і устаткування (компресорів). Крiоногенне устаткування і компресори до побутових і виробничих холодильних установок, шахтні кондиціонери виробляються на орендному науково-виробничому об'єднанні «Одесхолод» і ВАТ «Машинобудівне виробниче об'єднання «Орiон».

Власну базу з монтажу магістральних волоконно-оптичних ліній зв'язку, з виробництва кабелів для локальних обчислювальних мереж та коаксіальних кабелів, сучасного LAN- кабелю для оснащення комп`ютерів, алюмінієвих кабелів зв'язку, проводів установочних та шлангових, кабелів міського телефонного зв'язку створено на ВАТ “Одескабель”. Продукція підприємства спроможна конкурувати з продукцією провідних світових виробників. ВАТ "Одескабель" співпрацює з представниками японських телекомунікаційних фірм Fudjikura і Kanematsu Corp.

Широким попитом користується обладнання для молочної, консервної промисловості та виноробства (гомогенізатори для харчових та технічних потреб - гомогенізації нафтопродуктів, масел, виготовлення паливно-водяних сумішей, гомогенізатори для випуску плавлених сирів), які виготовляє ВАТ «Одмез». Устаткування для борошномельної, хлібопекарської і молочної промисловості - головна продукція народного підприємства «Продмаш».

Сучасною грунтообробною технікою забезпечує сільськогосподарські підприємства ВАТ “Одессільмаш”. Впроваджено у виробництво модульні тракторні плуги, агрегати (культиватори) типу “Європак” та агрегат грунтообробний, комплекс широкозахватних культиваторів для передпосівної обробки ґрунту та дискового комбінованого культиватора.

ВАТ “Завод поршневих кілець” виготовляє майже 90 модифікацій компресійних поршневих кілець зі сталевого прокату з нанесенням зносостійкого покриття (до двигунів Мінського моторного заводу), автомобілів “Москвич”, двигунів Харківського тракторного заводу.

Будівельно-шляхове машинобудування представлено продукцією ВАТ “Завод будівельно-обробних машин (комплекс пневмотехніки для прокладки кабелів, нафтогазопроводів, пневмоударних, паркетошліфувальних машин).

Виробництво апаратури для трансляції передач, запису та відтворювання звуку здійснюють ТОВ “Фарлеп-абонент”, “Телекарт-прилад”, ВАТ “Нептун”, ВКФ “Телекарт”, АТЗТ “Фарлеп-2000”. Ваговимірювальне обладнання та контрольно-вимірювальні прилади, оптичне та фотографічне устаткування виготовляють відкриті акціонерні товариства: «Точмаш», “Спецавтоматика”,ТОВ “Сфера”, Іллічівське СП “Платон”.

Єдине в країні підприємство, що випускає шахтні лебідки для вугільної і гірничодобувної промисловості, редуктори для вежових кранів і ліфтів - ВАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардiя».

Набуло розвитку в області виробництво автомобільного транспорту, корпусів для автомобілів, причепів та напівпричепів на ВАТ “Автоагрегат”, ДП ЗАТ ОДАЗ “Причеп-рефрижератор”, трамваїв нового покоління на СП «Татра-Юг».

Досить широко представлені ремонтні виробництва машинобудівного комплексу: заводи по ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання (міста Одеса, Iзмаїл, Болград, Котовськ); верстаторемонтні (ст. Борщі, міста Балта, Одеса); ремонт побутової техніки і обладнання для легкої та харчової промисловості (м. Одеса); виробництво металевої арматури і обладнання для будівництва (міста Одеса, Білгород-Дністровський); скоб'яні вироби, металева тара і пакувальні кришки, литво та інші (міста Iзмаїл, Одеса, Арциз).

Ефективно використовуються потужності на підприємствах з суднобудування та судноремонту. На Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводі здійснюється побудова зерновозів, барж (типу спарених ліхтерів з вставками), корпусів контейнеровозів, барж-контейнеровозів. Нарощуються потужності по випуску контейнерів на Іллічівському судноремонтному заводі.

Співпрацює з підприємствами Болгарії, судновласниками Сирії, Греції, Німеччини судноремонтний завод "Україна". Ремонт барж для Українського Дунайського пароплавства здійснює Ізмаїльський судноремонтний завод.

Чорна металургія представлена головними підприємствами з виробництва метизів, зварювальних електродів (ВАТ “Стальметиз”, ЗАТ “Зварювальні метали”), широко впроваджуються нові конструкції сталедротової продукції (шахтні канати мірної довжини, восьмипрядні екскаваторні канати, вайєрні канати для риболовецького флоту на ВАТ “Стальканат”). Виробництво водо- та газопровідних стальних труб здійснює ЗАТ “Резон”.

Підприємствами хімічної та нафтохімічної промисловості виробляються мінеральні добрива (м. Южне), лакофарбові вироби (м. Одеса), продукція побутової хімії і пластмасових виробів (м. Одеса), гумовотехнічні вироби (м. Одеса), виробництво фармацевтичних виробів і препаратів (м. Одеса).

Провідне місце в структурі товарної продукції займає харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, у складі галузі переважають виробництво жирів, цукру, хлібобулочних виробів, круп та борошна, какао, шоколаду, шоколадних і цукристих кондвиробів, риби, промислова переробка овочів та фруктів, м`ясна та молочна промисловість, виробництво алкогольних напоїів, вин, пива, мінеральних вод та прохолодних напоїв.

Істотну роль у внутрішньообласному виробничому комплексі відіграє виробнича діяльність ВАТ “Одеський олійножировий комбінат”. Поширена номенклатура олійножирової, маргаринової продукції, майонезу та господарських товарів користується підвищеним попитом на внутрішньому та регіональному ринках.

Відомими представниками виробництва алкогольних напоїв, шампанських вин, пива, мінеральних вод та прохолодних напоїв являються ЗАТ “Лікерогорілчаний завод”, ОТ “Одеський коньячний завод”, ОП “Завод шампанських вин”, “Одесавинпром”, науково-виробниче підприємство “Нива”, ВАТ “Пивзавод Чорномор”, ВАТ “Гамбринус”. Досить розвинута мережа підприємств з перероблення та консервування овочів та фруктів - ЗАТ ВО “Одеський консервний завод”, ВАТ “Консервний завод “Іллічівський” та ВАТ “Консервний завод дитячого харчування”. Значні потужності по виробництву цукру з тростинної сировини та цукрових буряків представлені ЗАТ “Одеська цукрова компанія”, Котовським, Заплазьким цукровими заводами та Іванівським ЗАТ “Південний”.

У структурі промислового виробництва області значна роль належить легкій промисловості. Пріоритетним напрямком є задоволення потреб внутрішнього ринку з виробництва готового одягу, хутра та взуття.

Серед підприємств промисловості будматеріалів провідну роль відіграють підприємства по виробництву цегли, цементу, природних стінових матеріалів, залізобетонних виробів і конструкцій. Ці виробництва базуються на місцевих сировинних ресурсах. Серед них виділяються ЗАТ «Одеський цементний завод», ЗАТ «Пік» і ВАТ «Олексіївське заводоуправління будматерiалів» (стінові вапнякові блоки), ВАТ «Білгород-Дністровський експериментальний завод ніздрюватих бетонів і виробів», ВАТ «Одеський керамзитний завод», ВАТ «Іллічівський завод залізобетонних конструкцій», ВАТ «Арцизький завод залізобетонних виробів» та інші. Деякі підприємства, безпосередньо не пов'язані з місцевою мінерально-ресурсною базою (лiнолеумний завод «Більшовик» і ВАТ «Комбiнат покрівельних матерiалів»), відіграють важливу роль на міжрегіональному рівні в межах України.

Таблиця 1.2 Обсяг реалізованої промислової продукції на душу населення

Зробивши висновок з табл. 1.2 ми бачимо, що Одеська область протягом всього досліджуваного періоду, а саме з 2012 по 2014 роки, займала 11 та 13 місце по обсягу виробленої промислової продукції на душу населення.

У 2012, 2013 і 2014 роках Одеська область займала два роки поспіль 5 місце та 4 місце у рейтингу підприємств усіх форм власності з 71150, 73787та 75235 підприємствами, відповідно.

Сільське господарство

Сільське господарство - одна з основних по обсягу виробництва і зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва. В ній зайнято 35% населення, зосереджено понад половину виробничих фондів, виробляється 42% валового суспільного продукту, 80% товарів народного споживання.

Земельний фонд області складає 3331,3 тис. га, в тому числі 2594,5 тис. га (78,0%) - сільськогосподарські угіддя, з них 2076,5 тис. га (80,0%) - рілля, 19,9 тис. га (0,9%) - перелоги , 90,7 тис. га (4,4%) - багаторічні насадження , 50,6 тис. га (2,4%) - сінокоси, 356,8 тис. га (17,2%) - пасовища.

Практично усі продуктивні угіддя закріплені за землекористувачами, які займаються сільськогосподарським виробництвом.

Питома вага області в загальному обсязі виробництва валової сільськогосподарської продукції по Україні перевищує 5,3%, зерна - 7,5%, соняшнику - 8,1%, винограду - 45,5%, м'яса - 4,5%, молока - 4,8%, яєць - 6,3%.

483 колективних сільськогосподарських підприємства реформовано у 934 агроформування ринкового типу, із них 15,4% складають приватні підприємства, господарські товариства - 31,2%, сільськогосподарські кооперативи - 29,2%, селянські (фермерські) господарства - 20,8%, інші суб'єкти господарювання - 3,4%.

Загальна чисельність власників майнових паїв становить 347,1 тисяч осіб, громадян які набули права на земельні частку (пай), становить 366,1 тисяч осіб.

Основний напрямок виробничої сільськогосподарської спеціалізації області - зерно-скотарське з розвиненим виробництвом соняшнику, винограду, птахівництвом та свинарством.

Частина рослинної продукції в загальному виробництві валової сільськогосподарської продукції області становить 62%, тваринництва - 38%.

В структурі валової продукції сільського господарства питома вага окремих видів складає : зерна - 29,9%, технічних культур - 5,9%, в тому числі соняшнику - 4,1%, м'яса - 15,9%, молока - 13,3%, овочів - 10,1%.

Залежно від природно-кліматичних умов в області склались форми господарювання відповідно до зон виробничої спеціалізації сільського господарства:

скотарсько-зерно-бурякова зона (Савранський, Ананьївський, Балтський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Любашівський райони);

скотарська зона з розвинутим виробництвом соняшника та буряка (Великомихайлівський, Березівський, Іванівський, Миколаївський, Роздільнянський, Ширяївський та Фрунзівський);

молоко-овоче-птахівнича зона (Біляївський, Овідіопольський, Комінтернівський);

зерно-скотарська зона з розвинутим виноградарством і свинарством (Білгород-Дністровський, Саратський, Тарутинський, Болградський, Ізмаїльський, Ренійський, Татарбунарський, Кілійський, Арцизький).

В області розвинута система підприємств харчової та переробної промисловості, що забезпечує переробку всієї виробленої сільськогосподарської продукції та сировини. Значного розвитку набула зернопереробна, плодоовочева, виноробна, молочна та м'ясопереробна галузі.

Помітну роль у збільшенні виробництва товарної продукції відіграють підсобні цехи сільськогосподарських підприємств, які виробляють значну частку продукції: виноматерiали, олію, м'ясомолочну продукцію та інше.

Дохід населення

Динаміка середньомісячної номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності у 2012-2014 роках(у розрахунку на одного штатного працівника, грн.

Примітка. Дані наведено по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб. Дані за 2013 рік узагальнені за видами економічної діяльності відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010), яка набула чинності з 1 січня 2012р.

Інформація за 2012-2014рр. перерахована за видами економічної діяльності відповідно до класифікації ДК 009:2014.

Таблиця 1.3 Середній рівень доходів населення у регіоні

Отже проаналізувавши ,середній рівень доходів населення в Одеському регіоні ,область посідає 14 місце у 2012 р. з 16,4тис. грн.,12 в 2013 і 13 місце у 2014 рр. з 17,7тис. грн. і 22,1тис. грн., відповідно, за середнім рівнем доходів на душу населення.

Таблиця 1.4 Рівень загальноекономічного розвитку регіону

2. Розвиток інвестиційної інфраструктури регіону

Транспорт

В народногосподарському комплексі області одне із провідних місць займає морське господарство, яке має складну міжгалузеву структуру і охоплює різноманітні види та форми господарської діяльності.

Морський та річковий транспорт організаційно представляють Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» (ДСК ЧМП), ВАТ “Українське Дунайське пароплавство”, судноплавні компанії «Укрферрi» і «Укртанкер», вісім морських торговельних портів: Одеса, Южний, Iллічівськ, Білгород-Дністровський, Iзмаїл, Ренi, Усть-Дунайськ, Іллічівський морський рибний порт.

Відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» за наявністю матеріально-технічної бази і обсягу виконуваної транспортної роботи являється провідним серед судноплавних компаній України.

Морські порти є підприємствами державної власності, підпорядковані Мiнтрансу України.

Морські порти з приписаними портопунктами мають причали, підприємства для здійснення вантажних операцій з сухими і наливними вантажами, обслуговують пасажиропотоки та виконують допоміжні функції - бункеровку суден, відстій транспортних, спеціалізованих і службово-допоміжних суден, забезпечення паливом, водою, електроенергією, провiантом та інше.

Морські порти також мають складські приміщення (з закритими і відкритими майданчиками); парк перевантажувального обладнання в складі портальних, плавучих і мобiльних кранів, контейнерних перевантажувачів, спеціалізованого обладнання для перевантаження навалочних вантажів (вугілля, руда), насипних вантажів (зерно, цукор), наливних харчових вантажів (рослинні олії), навантажувачів різних видів та інших засобів портової механізації. Судна портового флоту виконують службово-допоміжні операції по обслуговуванню транспортних та спеціалізованих суден в портових водах. Порти також здійснюють транспортні функції по перевезенню вантажів та пасажирів: автотраспортом у складі вантажних, легкових та спеціалізованих автомашин.

Найбільшими є Одеський, Iллічівський та порт Южний, які переробляють більше 60 млн. тонн вантажів.

Одеський порт має 38 причалів загальною довжиною 8,0 км і приймає судна з осадкою 13,5 метра, а також нафтогавань, що може перероблять 25 млн. тонн нафтопродуктів за рік.

Iллічівський порт має 28 причалів довжиною 5,5 км і приймає судна з осадкою до 13 метрів.

Порт Южний має 8 причалів довжиною 2,5 км і приймає судна з осадкою до 13 метрів.

Порт Білгород-Дністровський має 9 вантажних причалів довжиною 1,1 км. Через малі глибини порт може приймати судна дедвейтом до 5 тис. тонн.

Дунайські порти Iзмаїльський, Ренійський і Усть-Дунайський, що переробляють щорічно близько 5,5 млн. тонн вантажів, мають 50 причалів довжиною майже 5 км та можуть приймати судна з осадкою до 6 метрів.

До складу морегосподарського комплексу області входять також 5 судноремонтних заводів: відкриті акціонерні товариства: судноремонтний завод «Україна», Одеський «СРЗ-2», ДП судноремонтного виробництва Iллічівський СРЗ, Iзмаїльський СРЗ і Кiлійський СРЗ.

Кожний із судноремонтних заводів представляє підприємство із замкнутим технологічним циклом, спроможне самостійно здійснювати ремонт суден в повному обсязі. Заводами успішно освоєні та широко застосовуються сучасні технології ремонту (металообробка, зварювання, дефектоскопія, застосування полiмерних матеріалів та клейових композицій, сучасних засобів захисту від корозiї і обростання і т. ін.), а також прогресивні технологічні процеси виготовлення та відбудови суднових двигунів і механiзмів.

Крім судноремонту СРЗ виробляють промислову продукцію - пасажирські катери, нафтосміттєзбірники, великовантажні контейнери міжнародного стандарту, змінно-запасні частини суднового обладнання, литво і поковки для судноремонту.

Порти області транспортними лініями зв'язані більше ніж з 600 портами практично всіх країн світу, що мають виходи до океану (майже 100 держав). З 1978 року діє міжнародна поромна переправа Iллічівськ-Варна (Болгарія), поромні переправи зв'язують Одесу з Туречиною та Грецією, працює поромна транспортна лінія Iллічівськ-Потi-Батумі. В Iллічівську працює нова контейнерна лінія, збудована за участю українських та зарубіжних підприємств.

Значення порту Южний та його зростаюча роль серед інших портів України визначені сприятливим географічним положенням, виходом до регіону Середземного моря, відносною близькістю до основних районів утворення вантажів, зручним транспортним зв'язком з основними залізничними магістралями, цілорічною навігацією та можливостями в прийомі сучасного великотоннажного флоту, що дозволяє створити на Чорному морі єдиний глибоководний порт для суден водотоннажністю до 150 тис. тонн.

Залізничний транспортний комплекс включає Одеське державне підприємство по перевезенню вантажів та пасажирів Одеської залізниці та Одеське підприємство промислового залізничного транспорту.

Експлуатаційна довжина магістральної залізничної колії в межах області становить 1,1 тис. км, з яких 600 км електрифіковані.

На балансі Одеської залізниці, розташованої на території області, знаходяться 86 залізничних станцій, 3 - локомотивних депо, 3 - вагонних депо та інші лінійні підприємства і організації.

Вагонне депо Одеса - Головна має на своєму балансі більше тисячі пасажирських вагонів.

Парк локомотивів складає 410 одиниць.

В середньому за добу на Одеському державному підприємстві по перевезенню вантажів та пасажирів Одеської залізниці знаходиться біля 10 тис. вантажних вагонів. інвестиційний демографічний ринковий ризик

Станція Одеса-Головна щодобово приймає та відправляє 30 пар пасажирських та приміських потягів, а в літній період - до 70 пар потягів.

Авіаційний комплекс Одеської області представлений трьома базовими авіакомпаніями : державною авіакомпанією "Одеські авіалінії” та приватними компаніями "Таврія", Південні авіалінії”, аеропортами “Міжнародний аеропорт “Одеса”, “Ізмаїл”, “Лиманське”.

На Одеському ринку авіаційних перевезень працюють закордонні авіалінії (“Трансаеро” - Росія”, “Air Moldova International” - Молдова, “Balban” - Болгарія, “Вірменські авіалінії”, “Austian Airlines” - Австрія, “ELAL” - Ізраїль, “Turkish Airlines” - Туреччина), українські авіакомпанії, у статутному фонді яких значні частки належать іноземному капіталу (“АероСВІТ” - українсько-ізраїльське спільне підприємство та “Міжнародні авіалінії України” - українсько-ірландсько-австрійське спільне підприємство).

Державна авіакомпанія “Одеські авіалінії” являє собою цілісний виробничо-технічний комплекс і забезпечує виконання значного обсягу повітряних перевезень та аеропортових послуг при необхідному рівні безпеки польотів.

Літако - вертолітний парк ДАК “Одеські авіалінії” укомплектований ЯК-40, АН-2, ТУ-154 Б, Л-410 , МІ - 2 . Авіакомпанія виконує регулярні чартерні рейси в країни СНД та дальнього зарубіжжя.

В області діє 731 автобусний маршрут, у тому числі: 203 - міських, 245 - приміських, 282 - міжміських та міжнародних. Перевезення пасажирів здійснюють 67 акціонерних товариств і приватних підприємств та 936 підприємців-фізичних осіб з чисельністю автобусів понад 4 тисячі одиниць.

Одеська область має розгалужену мережу автомобільних доріг, що зв'язують обласний центр (м. Одеса) з районними центрами, рядом населених пунктів області та іншими регіонами України

Таблиця 2.1 Кількість будівельних підприємств у регіоні

Протягом усього досліджуваного періоду Одеська область займала 4 місце за кількістю будівельних підприємств у регіоні.

Таблиця 2.2 Виробництво енергетичних ресурсів на душу населення

В Одеській області у 2011 році було вироблено 0,04млн. кВт-год електричних ресурсів на душу населення і у рейтингу посіла 26 місце. У 2013 році -0,04. кВт-год і також займає 26 місце у рейтингу, у 2014 році -0,07млн. кВт-год, що у рейтингу - 26 місце.

Таблиця 2.3 Щільність автомобільних доріг з твердим покриттям

За щільністю автомобільних доріг з твердим покриттям Одеська область з показником 8,1 тис. км. посідає у 2012 - 2014 роках 8 місце серед регіонів України.

3. Демографічна характеристика регіону

Ринок праці

Ситуація на ринку праці Одеської області характеризується позитивно. Зростає та наближається до середньоукраїнського показника рівень зайнятості населення, розрахований за міжнародною методологією, рівень безробіття, а саме 4,4 відсотка від чисельності економічно активного населення, є найнижчим серед областей України.

Аналіз виконання завдань програми зайнятості населення Одеської області на 2012 - 2014 роки свідчить, що основні показники надання соціальних послуг державною службою зайнятості на 2014 рік виконані.

Це стосується кількості працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості, зокрема на додаткові робочі місця, створені шляхом надання дотацій роботодавцям за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, надання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, організації професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення за сприяння державної служби зайнятості, залучення до участі в оплачуваних громадських роботах.

З метою запобігання безробіттю, збереження рівня соціального захисту населення обласною державною адміністрацією розроблені та затверджені Одеською обласною радою зміни до Програми зайнятості населення на 2014 - 2015 роки, спрямовані на мінімізацію негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи на цю сферу.

Демографічна ситуація

Для економіки країни кількість населення, його динаміка і структура мають дуже велике значення. Саме цей показник разом з показником очікуваної тривалості життя безпосередньо впливає на темпи зростання валового внутрішнього продукту. Збільшення кількості працездатного населення позитивно позначається на ВВП, тому поліпшення демографічної ситуації є першочерговим завданням нашої держави.

За оцінкою Головного управління статистики в Одеській області, на 1 січня 2014 року кількість населення складає 2392,2 тис. осіб.

Зросло населення в Одесі, Теплодарі, Южному, на територіях Білгород-Дністровської та Іллічівської міських рад, а також у Комінтернівському, Овідіопольському та Роздільнянському районах.

У 2014 році у демографічній ситуації тривали позитивні тенденції, які полягають у зростанні кількості народжених, скороченні кількості померлих, а також у зменшенні обсягів природного скорочення населення (перевищення числа померлих над живонародженими).

Так, у звітному періоді народилося 28780 дітей, що у порівнянні з 2012 роком більше на 7,6 відсотка. Найбільше зросла кількість народжених у районах: Красноокнянському, Ширяївському, Фрунзівському, Болградському, Ренійському, Комінтернівському, Березівському, Любашівському; на територіях міських рад: Білгород-Дністровської та Іллічівської, містах: Одесі, Ізмаїлі, Котовську.

У динаміці народжуваності можна виділити два етапи: перший, з 1990 по 1999 роки - етап стрімкого спаду народжуваності, і другий - з 2000 року, коли почалося поступове підвищення його значення.

Природне скорочення за 2013 рік у порівнянні з 2012 роком зменшилось майже на чверть і становило 9171 чол.У містах Теплодарі та Южному, а також в Овідіопольському районі відбувається природний приріст населення (перевищення кількості живонароджених над кількістю померлих).

Таблиця .3.1 Питома вага населення регіону в загальній чисельності країни

Питома вага населення Одеської області у загальній чисельності населення країни складає 5,2 % або 2392,2млн. чоловік у 2012 році, так як і у наступних роках. Що відповідає 6 місцю у рейтингу.

Таблиця 3.2 Співвідношення міського та сільського населення у регіоні

У 2012-2014 роках співвідношення міського та сільського населення у Одеській області складає 1,99-2, що означає про перевищення сільського населення над міським. Місце області у 2011-2013 роках - 8.

Рейтинг Одеської області за питомою вагою зайнятого населення у 2012 році 22, а у 2013 -19, 2014 роках - 19 місце, тобто не має тенденцію до зростання.

Таблиця 3.3 Питома вага зайнятого населення

Таблиця 3.4 Демографічна характеристика регіону

4. Розвиток ринкових відносин

Зовнішньоекономічна діяльність

У галузі виробничої спеціалізації Одеська область виконує такі функції:

· є головним морським зовнішньоторговельним виходом країни;

обслуговує міжнародні транзитні вантажо- і пасажиропотоки, виконує найважливіші транспортно-розподільні функції на національному і міжнародному рівнях;

· є провідним регіоном України за рівнем розвитку морегосподарського комплексу і галузей, зв'язаних із використанням ресурсів моря і світового океану;

· є одним із найперспективніших регіонів України щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності, спільного підприємництва, формування спеціальних (вільних) економічних зон;

· має значний науково-технічний і проектно-конструкторський потенціал, є центром підготовки кадрів, а також здійснення науково-технічної, інформаційної, інноваційної й інвестиційної діяльності регіонального і національного масштабу;

· є одним із найперспективніших рекреаційних регіонів приморського типу для розвитку туризму;

· виділяється як важливий регіон інтенсивного сільського господарства з високою часткою зрошуваного землеробства й індустрією переробки сільськогосподарської продукції;

· є одним із центрів машинобудування, легкої і хімічної промисловості регіонального і національного масштабу.

У 2011р. обсяг експорту товарів становив 1597,1 млн.дол. США і збільшився порівняно з 2010р. на 4,2%, імпорту - 866,1 млн.дол. США і зріс на 10%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 731 млн.дол. США, а коефіцієнт покриття експортом імпорту - 1,8.

Підприємства області співпрацювали з партнерами із 127 країн світу. На торгівлю з країнами СНД припало 30,8% експорту та 41,3% імпорту області, з країнами ЄС - відповідно 11,5% та 17,1%. Основними країнами-партнерами в експорті товарів були Російська Федерація, Єгипет, Ісламська Республіка Іран, Туреччина та Саудівська Аравія, в імпорті - Російська Федерація, Білорусь, Ґвінея, Бразілія, Китай та Ґайана.

Основу експорту визначили продукти рослинного походження, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, механічне та електричне обладнання. В імпорті переважали механічне та електричне обладнання, мінеральні продукти, недорогоцінні метали та вироби з них, транспортні засоби та шляхове обладнання, готові харчові продукти.

У структурі експорту переважали послуги транспорту та зв'язку, обробної промисловості, в операціях з нерухомістю, здаванні під найм та послуги юридичним особам, імпорту - послуги, пов'язані з оптовою та роздрібною торгівлею, торгівлею транспортними засобами та їх ремонтом; в операціях з нерухомістю, здаванні під найм та послуги юридичним особам; транспорту та зв'язку; послуги, пов'язані з державним управлінням; послуги готелів та ресторанів.

Таблиця 4.1. Кількість спільних підприємств

В Одеській області у 2012 році нараховувалося 332 спільних підприємств, у рейтингу це відповідає 6 місцю. У 2014 році кількість підприємств була такою ж як і в 2012році, та у 2013 році кількість спільних підприємств трохи змнешилась, та становить 329 підприємств, що у рейтингу відповідає 6 місцю.

Таблиця 4.3 Кількість страхових компаній у регіоні

За кількістю страхових компаній Одеська область у 2014 році займала 7 місце з 70 страховими компаніями. Порівнюючи з 2013 роком кількість зменшилась, а порівняно з 2012 роком - збільшилась.

Таблиця 4.4 Рівень розвитку ринкових відносин та комерційної інфраструктури регіону

Розвиток курортно-рекреаційного господарства і туризму

Одеська область має сприятливі природнокліматичні умови, різноманітні і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси для лікування, медичної реабілітації і відпочинку населення, розвитку туризму. Унікальні ландшафти, чудові краєвиди, заповідники, мінеральні води, грязеві джерела створюють усі передумови для формування в області високорозвинутого індустріального рекреаційно-туристичного комплексу.

Стратегічним напрямком подальшого розвитку туризму в регіоні повинно стати створення конкурентоспроможного на зарубіжному ринку регіонального туристичного продукту за рахунок ефективного використання природного та культурно- історичного потенціалу, модернізації та реконструкції існуючої матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури, забезпечення на цій основі комплексного розвитку курортних територій та реалізації соціально-економічних інтересів галузі при збереженні екологічної рівноваги.

Порти

В умовах формування єдиної транспортної системи країн Чорноморського економічного співробітництва, спрямованості державної політики на інтеграцію транспортного комплексу в європейську та світову транспортні системи особливого значення набуває розвиток портів, як ключових вузлів міжнародних транспортних коридорів.

Враховуючи значний потенціал портового господарства, а також тенденції останніх років щодо збільшення обсягів перевезення вантажів і пасажирів та обсягів інвестицій у розвиток морських портів, особливо Одеського, Іллічівського, Южного, подальший його розвиток буде спрямований на:

створення надійної матеріально-технічної бази морських портів, яка відповідатиме у кількісному відношенні вимогам розвитку української економіки і зовнішньої торгівлі, у якісному - світовим стандартам;

зміцнення взаємодії морських торговельних портів із суміжними видами транспорту і вантажовласниками у межах логістичних товаропровідних систем і міжнародних транспортних коридорів, які проходять територією Одеської області та України;

підвищення рівня навігаційної і екологічної безпеки в морських торговельних портах;

підвищення ефективності державного регулювання діяльності і розвитку морських торговельних портів, що забезпечить реалізацію інтересів держави без обмеження господарської самостійності підприємств;

спрощення та прискорення процедур контролю та митного оформлення вантажів.

Розвиток портового господарства буде здійснюватися шляхом:

створення і модернізації термінальних комплексів, впровадження прогресивних транспортно-технологічних систем, які відповідають світовим стандартам;

створення умов, що сприяють збільшенню обсягів міжнародних транзитних перевезень через порти України, доведення до міжнародних стандартів якості транспортних послуг;

розробки і створення нормативно-правової бази транспортного та транспортно-технологічного забезпечення роботи портів у взаємодії із суміжними видами транспорту, приведення діючого законодавства в цій сфері діяльності у відповідність до вимог міжнародного транспортного права;

реформування методів управління і форм господарської діяльності портів з метою приведення їх у відповідність до вимог розвитку ринку транспортних послуг і світової практики управління портами шляхом структурних перетворень та відокремлення адміністративних і господарських функцій;

створення інформаційно- довідкових систем, що дозволить підвищити конкурентоспроможність портів України, а також створення необхідних умов інформаційної і технологічної взаємодії і координації роботи різних видів транспорту;

формування в найбільших портах портово-промислових комплексів;

розвитку спеціальних економічних зон;

забезпечення гармонійного розвитку портового господарства відповідно до спеціалізації портів;

повного засвоєння вільних територій Аджаликського лиману шляхом створення нових високотехнологічних перевантажувальних комплексів у порту Южний;

модернізації існуючих перевантажувальних комплексів у портах Одеса, Южний, Іллічівськ, Рені, Ізмаїл.

5. Рівень кримінальних, екологічних та інших ризиків

Криміногенна ситуація

Перший заступник прокурора Одеської області Жученко Олег Дем'янович заявив , що всього за рік в прокуратуру надійшло 218 тис. 163 заяви про злочини. При цьому кількість тяжких злочинів зросла на 22%, злочинів середньої тяжкості» - на 20%, крадіжок - на 25%, випадків шахрайства - на 12%, а випадків нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які потягли за собою смерть - на 14%. При цьому в регіоні на 9% скоротилася кількість ДТП і на 6% - кількість злочинів, кваліфікованих як «хуліганство». При цьому, хоча розкриваність злочинів, за даними прокуратури регіону, в 2014 році збільшилася на 5%, близько 9 тис. злочинів в Одеській області залишаються нерозкритими.

Таблиця 5.1 Кількість зареєстрованих злочинів

Кількість зареєстрованих злочинів в Одеській області у 2012 році складала 20 тис., у 2013 році -21,3 тис., а вже у 2014 році -24,8тис., що у рейтингу 7 місце, відповідно.

Таблиця 5.2 Питома вага підприємств зі шкідливими викидами забруднюючих речовин у повітря

З таблиці 5.2 видно, що найбільше шкідливих викидів у повітря у таких промислово розвинутих регіонах як Донецька та Дніпропетровська області. Одеський регіон протягом 2012-2013 років, займала 12 місце у складеному рейтингу .

Таблиця 3.5.3 Питома вага утворених відходів у процесі виробництва за регіонами

У 2012 році утворення відходів у процесі виробництва в Одеській області складало 0,35 тис. тон., у 2013 - 0,48 тис. тон. і 2014 -7,5 тис. тон., що відповідає 16,12 і 14 місцям у рейтингу.

Таблиця 5.4 Рівень кримінальних, екологічних та інших ризиків

Визначений інтегральний ранговий показник оцінки інвестиційної привабливості Одеського регіону показує, що він займав в 2012 р. 9,8 місце серед регіонів, в 2014році-9,7, як і в 2013

Визначення інтегрального рангового показника оцінки інвестиційної привабливості Одеського регіону

За 2012 рік

РІП= 10 *0,35+13*0,15+12*0,15+6*0,25+11*0,10=9,8

За 2013 рік

РІП= 10 *0,35+13*0,15+11*0,15+6*0,25+11*0,10=9,7

За 2014 рік

РІП= 10 *0,35+13*0,15+11*0,15+6*0,25+11*0,10=9,7

Висновок

Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року розроблена відповідно до основних принципів європейської практики регіонального просторового прогнозування та планування і відповідає основним вимогам, викладеним у Методичних рекомендаціях Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо розроблення регіональних стратегій розвитку.

Стратегія спрямована на досягнення сталого економічного зростання регіону шляхом визначення і всілякої підтримки найбільш перспективних галузей і міжгалузевих виробничих комплексів регіону, забезпечення достатніх і сприятливих умов для розвитку і самореалізації особистості.

Основні стратегічні пріоритети визначені в проекті Стратегії на основі глибокого аналізу сучасної ситуації в області, а також усіх процесів, явищ та тенденцій, які спостерігалися в розвитку народногосподарського комплексу регіону, його соціальній, економічній, екологічній сферах з моменту набуття Україною незалежності з урахуванням завдань та цілей реалізації програми “Регіональна ініціатива. 2010-2013 роки”.

Підтримка і сприяння розвитку саме цих галузей забезпечить їх високу економічну ефективність, рентабельність та прибутковість, що дасть можливість і у майбутньому утримувати провідні позиції Одеської області у сфері соціально- економічного розвитку, сприятиме посиленню і укріпленню ролі регіону у суспільно- політичному житті держави.

Основою для досягнення визначених орієнтирів у довгостроковій перспективі є активне залучення інвестиційних ресурсів в пріоритетні галузі економіки. Поряд з бюджетними інвестиціями в соціальній сфері підвищиться частка та значення приватного капіталу. Більшість функцій соціального обслуговування населення буде передана приватним структурам на тендерній основі. Держава залишить за собою виконання лише найбільш важливих та притаманних їй функцій державного управління, забезпечивши максимально сприятливі умови для розвитку бізнесу в основних сферах економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Реалізація завдань програми “Регіональна ініціатива. 2012-2014 роки” найближчим часом та розвиток Одеської області у зазначених напрямах у довгостроковій перспективі дозволить вирішити гострі проблеми в соціальній сфері, від розв'язання яких безпосередньо залежить рівень життя та добробуту населення, його майбутнє. Розвиток пріоритетних галузей виробництва дозволить зберегти наявні та створити нові робочі місця; запровадження нових технологій, створення сучасної виробничої, транспортної інфраструктури сприятиме збільшенню виробництва високоякісних товарів та послуг, що у свою чергу активізує зовнішньоекономічну та інвестиційну діяльність у регіоні.