Статистичне дослідження рівня життя в Україні
Сутність поняття "рівень життя". Система критеріїв якості та рівня життя населення. Аналіз рівня життя на прикладі населення України. Статистичні методи оцінки доходів і витрат, заощаджень населення. Особливості впливу чинників на рівень і якість життя.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.04.2016 |
| Размер файла | 99,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Рівень життя населення значною мірою залежить від стану та розвитку економіки країни. Різке падіння рівня життя та масова бідність населення України на початку 1990-х рр. відокремили новий час від попередньої епохи. За роки економічної кризи (1990-1999 роки) країна зазнала значних втрат - ВВП скоротився на 59,2%, обсяги промислової продукції - на 48,9, продукції сільського господарства - на 51,1%. При цьому доходи знижувались більш високими темпами: реальна заробітна плата зменшилась у 3,2 раза, а реальні виплати пенсій - у 4 рази. Зрозуміло, що така ситуація не могла виникнути спонтанно, їй передували серйозні економічні процеси, які відбувалися в державі протягом останніх десятиріч. Криза соціалістичного виробництва збіглася з необхідністю перебудови економіки та переорієнтації її на ринкові механізми господарювання. Процес зниження реальних доходів населення як результат загальноекономічної кризи був обтяжений недієздатністю системи соціального захисту, її непристосованістю до нових економічних умов. У результаті дії цих факторів високими темпами збільшувалось розшарування населення за рівнем доходів, що в умовах економічної кризи веде до виникнення значних масштабів бідності [33]. Основною складовою частиною ВВП, що має безпосередній вплив на рівень життя населення, є оплата праці найманих працівників. У 1990 р. вона становила 53,1%, а вже у 1995 р. скоротилася майже на 10 в. п. і становила 43,5%. У 2000 р., незважаючи на загальну позитивну тенденцію ВВП, ця складова продовжує скорочуватися та становить 42,3%, а починаючи з 2001 р., відбувається поступове зростання частки оплати праці у ВВП, яка за попередніми оцінками становила у 2005 р.46,8%. У порівнянні з 2004 роком частка оплати праці у ВВП зросла на 1,2 відсоткового пункту. Водночас частка валового прибутку у ВВП скоротилася майже на 4 в. п. - з 44,2% до 40,3%. Чутливим показником рівня життя населення є частка кінцевих споживчих витрат у ВВП. У 1995 р. (це початковий рік, за який існує динаміка цього показника) він дорівнював 49,7%, після чого відбулося його поступове зростання, і в 2002 р. кінцеві споживчі витрати домогосподарств дорівнювали 55,1%. Слід відзначити, що в розвинутих країнах частка цього показника у ВВП становить не менше 65-70%. Після 2002 р. відбувся злам тенденції і поступове зменшення цього показника, і хоча у 2005 р. кінцеві споживчі витрати домогосподарств склали 57,2% ВВП у фактичних цінах, ще рано стверджувати про формування нової, позитивної тенденції. Рівень життя населення досить чутливий до показника індексу споживчих цін. У перші роки незалежності спостерігалося явище гіперінфляції, тобто ціни на товари зростали в рази у порівнянні з попереднім роком. Так у 1992 р. у порівнянні з 1991 р. споживчі ціни в середньому зросли у 16,3 раза, а у 1993р., порівняно з 1992 р. - у 48,4 раза. З моменту приборкання гіперінфляції та введенням національної валюти найбільше зростання цін спостерігалося у 2000 р. (порівняно з 1999 р. на 28,2%), а у 2002 р. ціни майже не зросли у порівнянні з 2001 р. Індекс споживчих цін станов 100,8% [34].
Коефіцієнт демоекономічного навантаження визначає, скільки дітей та осіб пенсійного віку утримує в середньому одна особа працездатного віку. Цей показник дуже важливий для характеристики рівня життя населення у перехідний період, оскільки пенсії в цей період не забезпечують нормальний рівень життя.
Тенденції роздрібного товарообігу є чутливою характеристикою купівельної спроможності населення. Так, зростання обсягів роздрібного товарообігу, яке почалося у 2000 р., досягло найвищого значення у 2005 р. - на 23,4% у порівнянні з 2004 роком. Ще однією характеристикою рівня життя населення є структура товарообігу, а саме, питома вага продовольчих та непродовольчих товарів.
Ще однією характеристикою матеріального добробуту населення є заощадження. Банківська система України на шляху свого становлення пройшла період, коли банки створювалися для витягування грошей з кишені населення, що спричинило значну недовіру населення до збереження коштів у банках.
Розмір середньої заробітної плати є важливим індикатором рівня життя, оскільки заробітна плата займає вагому частку в загальних доходах населення. Найбільші темпи зростання номінальної середньомісячної заробітної плати спостерігалися у 1995-1996 рр. рн. Значний приріст спостерігався і у 1996 р. у порівнянні з 1995 р. ? 171,4% і 126 грн. Упродовж наступних трьох років середньорічні темпи приросту номінальної заробітної плати не перевищували 20%. Починаючи з 2000 р. темпи приросту жодного разу не були меншими за 20%, а у 2001 р. становили 35,2%. У 2005 р. середньомісячна номінальна заробітна плата становила 806 грн, тобто, починаючи з 1995 р., вона зросла більше, ніж в 11 разів [35].
Ще одним важливим показником рівня життя є співвідношення розмірів мінімальної пенсії та мінімальної заробітної плати. Ці показники є державними соціальними стандартами, які віддзеркалюють можливості держави щодо забезпечення нормального рівня життя найбільш незахищених верств населення. Оскільки ці стандарти подекуди змінювалися більше, ніж раз на рік, для оцінки співвідношення потрібно оперувати середньозваженими показниками мінімальної заробітної плати та пенсії.
Можна стверджувати, що сучасна економічна ситуація дає державі необхідні ресурси для підвищення рівня життя населення, підтримки формування середнього класу та зниження бідності. Традиційне використання ресурсів економічного зростання переважно на розвиток економіки, без урахування соціальної складової та без належного регулювання процесів розподілу доходів, які б гарантували всім верствам населення отримання вищих доходів від економічного зростання, може призвести до подальшого зменшення темпів зростання рівня життя, повної втрати віри населення в можливість змінити своє становище завдяки наполегливій праці, а отже, до небажання сприяти піднесенню економічної могутності держави [36].
Висновки
Добробут суспільства визначається рівнем добробуту кожного його громадянина. Сьогодні більшість українських громадян почувають себе приниженими через надзвичайну бідність і неможливість забезпечити собі й своїй сім'ї нормальні умови життя. Доходи значної частини населення не досягають прожиткового мінімуму, що негативно відбивається на соціальному самопочутті, психічному і фізичному здоров'ї людей. При цьому розрив у рівні доходів найбільш і найменш забезпечених груп населення досягнув критичного рівня. Це суттєво гальмує процеси соціальної трансформації українського суспільства, створення середнього класу, котрий у розвинених країнах є гарантом соціально-політичної стабільності, головною продуктивною силою суспільства [37].
Україна лише тоді стане сучасною демократичною державою з розвиненою економікою і культурою, коли у складі українського середнього класу будуть не лише бізнесмени і комерсанти, але й учені, лікарі, працівники освіти, культури, інженерно-технічні працівники, кваліфіковані робітники, трудові доходи яких дозволять забезпечити високі життєві стандарти та якість життя.
Політика доходів в умовах перехідного періоду повинна спрямовуватися на розв'язання двоєдиного завдання: подолання надмірної диференціації доходів різних соціальних груп і зростання реальних доходів більшості українських громадян.
У соціальній сфері головним завданням має стати цілеспрямоване забезпечення надійних передумов реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах, утвердження середнього класу - основи політичної стабільності та демократизації суспільства, значне обмеження загрозливої диференціації доходів населення та подолання бідності. Ідеться не лише про істотне посилення соціальної спрямованості курсу реформ, а й про її перетворення на важливий інструмент прискорення економічного зростання, зміцнення злагоди і порозуміння в суспільстві. Побудова в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки європейського типу - визначальний чинник посилення суспільної привабливості реформ, забезпечення їм широкої громадської підтримки, утвердження сучасних європейських стандартів якості життя [38].
На основі отриманих у роботі результатів можна зробити такі висновки:
1. Соціально-економічний розвиток країн світу, включаючи Україну, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення, що відповідає резолюції, прийнятої ООН, згідно якої будь-яка держава в першу чергу повинна створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю.
2. Життя людини - багатогранне соціально-економічне явище, яке можна охарактеризувати за допомогою двох понять "рівень" і "якість" життя населення. Ці поняття - різнопланові, вони характеризують різні аспекти життя людини. Так, рівень життя населення - це кількісна і якісна характеристики ступеня досягнення компонент життя людини, а якість життя - якісна характеристика ієрархії значення задоволення його складових компонентів.
3. Для того щоб управляти процесом підвищення та покращення життя людей необхідно оцінювати його рівень і якість. Оцінка рівня життя населення регіонів країни вимагає як кількісної, так і якісної характеристик. Кількісна оцінка здійснюється на основі інтегрального показника, який розраховується за допомогою таксономічного методу.
4. Всебічно кількісно оцінити рівень життя населення регіонів країни, а потім діагностувати причини його зміни можливо тільки за допомогою системи окремих показників. Організуючою основою побудови системи окремих показників елементів компонент рівня життя населення є структурно-логічний причинно-наслідковий зв'язок між ними.
5. Якісна оцінка рівня життя населення дозволяє визначити - високий чи низький рівень життя людини досягнуто у регіонах країни. Для її визначення використовується комплекс економіко-математичних моделей, які будуються на основі кластерного та дискримінантного аналізів.
6. В контексті формування державної соціальної політики особливого значення набуває адекватна оцінка потреб населення та можливостей суспільства їх забезпечити. Відповідно нагальною необхідністю стає запровадження у практику статистичного аналізу та управління, розробки цільових програм системи індикаторів рівня життя населення і соціальних нормативів та стандартів. Це дозволить не тільки налагодити моніторинг рівня життя населення, а й активно впливати на його зростання як у кількісному, так і в структурно-якісному плані.
7. Відсутність адекватної системи показників не дозволяє визначити реальний якісний стан рівня життя різних соціальних верств населення та здійснити їх структурне ранжування. Ефективна державна політика, спрямована на забезпечення досягнення відповідного життєвого рівня населення, може бути реалізована лише за умови всебічного врахування системної дії комплексу соціально-економічних чинників, та застосування повної та репрезентативної системи показників оцінки рівня життя.
8. В умовах ринкової економіки підґрунтям соціального захисту населення може стати система соціальних нормативів, які одночасно відображають особливості соціальної системи та виступають інструментом регулювання тих чи інших процесів у суспільстві. Розробка та впровадження державних мінімальних соціальних стандартів має бути спрямована на фінансове забезпечення основних конституційних прав громадян, зміцнення фінансової бази та збереження єдиного соціального простору у всіх регіонах країни, тобто державні мінімальні стандарти повинні знайти своє відображення в державному та місцевих бюджетах і сприяти вирівнюванню соціального забезпечення громадян у розрізі областей, районів та інших адміністративних одиниць [39].
Таким чином, існуючий ринок праці в Україні характеризується низькими показниками, які пояснюються дією внутрішніх і зовнішніх факторів. За результатами дослідження деяких соціологів, чимала частка працездатного населення відмовляється виходити на ринок праці не тому, що не може знайти роботу, а тому що вони просто не хочуть працювати. Їх економічна неактивність створює лише негативний настрій у суспільстві та, особливо, серед важливого для ринку праці прошарку населення у віці від 25 до 55 років. Динаміка витрат на робочу силу фактично повторює динаміку заробітної плати в галузях (за видами діяльності). Різниця в оплаті праці, відповідно у витратах роботодавця на робочу силу пов'язана не стільки з ве - личиною підприємства, скільки з його приналежністю до галузі або виду економічної діяльності. Випереджаюче зростання ціни робочої сили відбувається в приватному секторі економіки на відміну від державного; в окремих конкурентоспроможних галузях за умови підвищення попиту на продукцію галузі, в деяких найбільш економічно розвинених регіонах країни, а також в тіньовій економіці. Отже, можна зробити висновок, що політика формування вартості робочої сили в умовах кризи повинна залежати від ефективної політики регулювання ринку праці, а це, в першу чергу, залежить від умов оплати праці [40].
Список використаних джерел
1. Гусаров В.М. Статистика. М. 2002, стор.257-273.
2. Курс соціально-економічної статистики. / Під ред. проф. Назарова Авт., М. 2000, стор.576-599.
3. Російський статистичний щорічник 2007: Стат. Сб. /Росстат М., В.Л. Соколін - председ. редакц. колегії.
4. 4. Салин В.М., Шпаковская Е.П. Соціально-економічна статистика, М. 2001, стор.337-355.
5. Статистика. / Під ред. канд. ек. Наук Ионина В.Г., навчальних посібників, 2-ге вид., дополн. і перераб., М. 2002, стор.362-373.
6. Статистика. / Під ред. Колбачев Е.Б., Переяслова І.Г., Переяслова О.Г., навчальних посібників, 2-ге вид., Ростов н/Д. 2005, стор.245-253.
7. Статистика. / Під ред. Мхітаряна В.С., М. 2005, стор.402-443.
8. Соціальна статистика. / Під ред. Ефимовой М.Р., навчальних посібників, М. 2007, стор.429-451, 462-536.
9. Соціально-економічна статистика. / Під ред. проф. Башкатова Б.І., М. 2002, стор.581-614.
10. Соціально-економічна статистика. / Під ред. Колесникова І.І., М. 2002, стор. 203-221.
11. Соціально-економічна статистика. / Під ред. Орєхова С.А., М. 2007, стор. 75-84.
12. Теорія статистики. / Під ред. проф. Шмойловой Р.А., 3-тє вид., перераб., М. 2000, стор. 65-84, 155-164, 191-198, 334-336.
13. Економічна статистика. / Під ред. проф. Іванова Ю.Н., 3-тє вид., перераб. ідополн., М. 2006, стор. 606-631.
14. Журнал "Проблеми прогнозування" №2 (101), 2007. / Під ред. акад. Ивантера В.В., М., стор.90-116.
15. Журнал "Проблеми прогнозування" №6 (105), 2007. / Під ред. акад. Ивантера В.В., М., стор. 119-131.
16. Журнал "Питання статистики" №2.2008. / Під ред. Нікуліна Н.В., М., стор.56-65.
17. Проніна І.І. Аналіз рівня життя населення України // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. пр. - Тернопіль: Економічна думка. - 2003. - Вип.2. - С.303-307.
18. Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки. Київ: КНЕУ, 2003, 148 с.
19. Стойко О.Я. Сучасний стан рівня життя населення України // Матеріали доп. V Міжнародного конгресу українських економістів "Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку". - Львів: Інститут регіональних досліджень. - 2000. - Ч.2. - С.84-87.
20. Удотова Л.Ф. Соціальна статистика. Київ: КНЕУ, 2002, 376 с.
21. Узунов Ф.В. Визначення понять і компонентний склад оцінки рівня та якості життя населення регіонів України // Економіка розвитку. - ХДЕУ, 2003. - № 4 (28). - С.20 - 24.
22. Узунов Ф.В. Методика оцінки рівня та якості життя населення // Зб. наук. робіт "Управління розвитком". - ХДЕУ, 2004. - № 1. - С.39 - 47.
23. Хаустова В. Є., Узунов Ф.В. Міжнародний порівняльний аналіз рівня та якості життя населення країн світу // Вісник ДонДУЕТ. - 2003. - № 4 (20). - С.47 - 55.
24. Богуцький О. Аналіз соціально-економічної категорії рівня життя населення України // Україна: аспекти праці. - 1998. - № 2. - C.43-47.
25. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. - К.: НДФІ, 2004. - Т.2. - 376 с.
26. Витрати і доходи домогосподарств України у 2000 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) / Стат. бюлетень. - К.: Держкомстат України, 2001. - 344 с.
27. Від парадигми фінансової стабілізації до ідеології зростання: Зб. наук. пр.: Серія: Безпека економічних трансформацій. - К.: Сатсанга, 2002. - Випуск 20. - 124 с.
28. Гошовська В. Соціальна домінанта національної безпеки: актуальні проблеми: Монографія. - К.: Видавничий Дім "Корпорація", 2004. - 196 с.
29. Економічна активність населення України 2004/Стат. збірник. - К.: Держкомстат України, 2005. - 256 с.
30. Самооцінка домогосподарствами рівня матеріальної забезпеченості. - К.: Держкомстат України, 2001. - 168 с.
31. Закон України "Про прожитковий мінімум" // Праця і соціальний захист населення. - 1999. - № 10. - С.3-7.
32. Зотова О.О. Оцінка динамічних змін у диференціації доходів населення України // Вісник Хмельницького національного університету: Серія: Економічні науки. - 2006. - № 5. - Т.1. - Хмельницький, 2006. - С.107-111.
33. Інформаційне забезпечення державного та реґіонального соціального управління: Монографія / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, Н.С. Власенко, І.В. Калачова та ін. / НАН України. Інститут економіки промисловості; Держкомстат України. - Київ, Донецьк, 2004. - 656 с.
34. Людський розвиток реґіонів України: методика оцінки та сучасний стан. Монографія. - К.: Рада з вивчення продуктивних сил України НАНУ, 2002 - 124 с.
35. Майєр Джеральд М., Раух Джеймс Е., Філіпенко А. Основні проблеми економіки розвитку. - К.: Либідь, 2003. - 688 с.
36. Мандибура В.О. Рівень життя України та проблеми реформування механізмів його регулювання / Д.П. Богиня (відп. ред. ). - К.: Парламентське вид-во, 1998. - 255 с.
37. Манніла С. Моніторинг бідності й обстеження бюджетів домогосподарств в Україні // Соціальна політика і соціальна робота. - 1997. - № 2-3. - с.25-49.
38. Полякова С.В. Удосконалення методологічного інструментарію аналізу процесу формування доходів населення // Вісник Технологічного університету Поділля: Серія: економічні науки: В 2 ч. - 2003. - № 6. - Ч.2. - С.56-9.
39. Рєвнівцева О.В. Соціально-економічна суть рівня життя населення та його зв'язок з іншими категоріями // Вісник ЖДТУ: Серія: економічні науки. - 2004. - № 4 (30). - С.374-378.
40. Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів. - К.: Держкомстат України, 2006. - 86 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття та показники рівня життя. Економічна суть поняття „рівень життя населення”. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Шляхи підвищення рівня життя в Україні.
курсовая работа [193,0 K], добавлен 10.03.2007Поняття та показники рівня життя. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Підходи до оцінки рівня життя в Україні. Шляхи підвищення рівня життя в Україні.
курсовая работа [192,4 K], добавлен 30.03.2007Основні напрями державної соціальної політики в Україні. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення України. Моніторинг доходів та рівня життя населення. Підвищення рівня життя людей. Створення умов для гармонійного розвитку людини.
реферат [112,7 K], добавлен 23.11.2010Економічна сутність, види та джерела формування доходів населення. Доходи та рівень життя населення в системі економічних категорій. Вдосконалення державної політики регулювання рівня життя та доходів населення: світовий досвід та вітчизняна практика.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 22.09.2013Економічна сутність, види й джерела формування доходів населення. Рівень задоволення життєвих потреб. Вартість життя, грошова оцінка благ та послуг. Вартість життя населення, його споживчий попит. Міра споживання, умови життя. Рівень зайнятості населення.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 29.04.2014Сутність та джерела формування доходів та витрат населення. Оцінка впливу інфляції на рівень життя населення. Статистична оцінка споживання населенням матеріальних благ. Кореляційно-регресійний та кластерний аналіз регіонів України за рівнем доходів.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 15.12.2011Доходи населення як політико-економічна категорія. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині. Джерела, функції та структура доходів населення. Основні показники рівня життя населення в Україні. Основні зміни структури доходів населення України, їх причини.
курсовая работа [1000,5 K], добавлен 05.06.2009Соціальний захист населення, регулювання доходів та споживання. Державне регулювання оплати праці. Мінімальна зарплата та її рівень. Принципи формування раціональної системи соціального захисту та зростання впливу цих процесів на рівень життя населення.
контрольная работа [36,8 K], добавлен 20.03.2009Об’єкт дослідження населення та окремі соціальні групи. Соціально-економічна категорія і рівень життя населення. Закономірності розвитку суспільства та зміна структури потреб людей. Екологічні проблеми і відновлення навколишнього природного середовища.
курсовая работа [147,9 K], добавлен 01.12.2011Поняття "доходи населення". Аналіз доходів українців. Коливання зарплати в територіальному розрізі, за видами економічної діяльності. Оцінка диференціації доходів за допомогою кривої Лоренца, квінтильного коефіцієнту. Шляхи підвищення рівня життя.
курсовая работа [689,8 K], добавлен 14.09.2014
