Макроекономічна нестабільність

_{Размещено на http://www.allbest.ru/}

_{Размещено на http://www.allbest.ru/}

Макроекономічна нестабільність

1. Циклічні коливання ринкової економіки та їх причини

економіка криза національний ринковий

Для економіки будь-якої країни у довгостроковому періоді характерне економічне зростання.

Економічне зростання - це кількісне збільшення і якісне удосконалення національного продукту і факторів його виробництва. В західній літературі це явище одержало назву тренда. Економічне зростання передбачає стан рівноваги, коли попит і пропозиція достатньою мірою збалансовані. Однак, практика показує, що нерідко стан рівноваги порушується. Це проявляється у тому, що порушуються нормальні зв'язки і пропорції в національній економіці, зменшується обсяг виробництва і послуг, знижується зайнятість, падає прибутковість, відбувається затоварювання. Економічне зростання переривається, в економіці наступає кризовий стан, тобто починається економічна криза. Остання є значними порушеннями рівноваги економіки, що породжує негативні наслідки.

На стадії індустріального розвитку економічне зростання почало регулярно перериватись економічними кризами, тобто набуло циклічного характеру. Економічний розвиток відбувається у формі економічних або ділових циклів певної тривалості. Це регулярні коливання рівня ділової активності, за яких після зростання, що проявляється у збільшенні ВВП, відбувається її зниження, при якому обсяги виробництва зменшуються. Такі коливання відбуваються відносно довгострокового тренду.

Макроекономічна рівновага - явище нестабільне. Її порушення пов'язані з трьома основними причинами: циклічним розвитком економіки, неповною зайнятістю й інфляцією.

Циклічність економічного розвитку - це регулярні коливання рівнів ділової активності, при яких зростання активності (виробництва) замінюється спадом, який, у свою чергу, потім замінюється зростанням. Її характеризують підйоми і спади в економіці, що періодично повторюються протягом ряду років. Такі коливання відбуваються відносно столітнього, або довгострокового тренда (умовної лінії, яка характеризує загальну спрямованість змін економічних показників).

Періоди підвищення економічної активності супроводжуються в основному екстенсивним розвитком, а періоди пониження - початком переважно інтенсивного розвитку. В наслідок цього цикл є постійною динамічною характеристикою ринкової економіки, без нього не відбувається економічного розвитку.

Період часу розвитку економіки від початку одного спаду до початку наступного називається економічним, або діловим циклом. Економічний цикл - це форма руху і розвитку ринкової економіки, природний спосіб економічного саморегулювання, коли ринок стихійно відновлює пропорційність економіки і втрачену рівновагу.

Враховуючи основний елемент економічного циклу - економічні кризи, можна дати й іншу назву економічному циклу - рух виробництва від однієї економічної кризи до початку іншої.

Економісти вперше звернули увагу на циклічний характер макроекономічних процесів, зіткнувшись із періодичними кризами перевиробництва в Англії у 20-х роках ХІХ століття. Виявилось, що хід і тривалість економічних циклів підкоряються певним закономірностям.

В економічній літературі виділяються такі цикли: за одне століття, за декілька десятиліть, нормальні економічні цикли, малі цикли, специфічні коливання всередині окремих галузей економіки (наприклад, сільського господарства) і т. п.

Цикли різної тривалості отримали назви за іменами їх дослідників:

Миколи Дмитровича Кондратьєва (1892-1938), російського економіста; Клемента Жугляра (1819-1908), французького фізика й економіста, Джозефа Китчина (1861-1932), англійського економіста, статистика; Саймона Кузнеца (1901-1985), американського економіста, статистика. Так, цикли тривалістю 45-60 років (довгі або великі) отримали назву цикли Кондратьєва; 15-20 - річні - цикли Кузнеца; 7-12 - річні (середні цикли) - цикли Жугляра; 3-4 роки, короткі або малі - цикли Кітчина [7].

Представники різних напрямів і шкіл політичної економії наводять різні об'єктивні і суб'єктивні причини циклічності економічного розвитку, які можна згрупувати як зовнішні і внутрішні, виходячи з їхнього впливу на характер циклу, його тривалість, специфіку проявів окремих фаз.

Серед зовнішніх причин можна виділити:

- війни, революції та інші політичні потрясіння;

- відкриття великих родовищ золота, урану, нафти та інших цінних ресурсів;

- освоєння нових територій і пов'язана з цим міграція населення, коливання чисельності населення земної кулі;

- потужні прориви в технології, винаходи й інновації, які дозволяють докорінно змінити структуру суспільного виробництва.

Серед внутрішніх причин виділяють:

- особисті потреби, скорочення або зростання яких відбивається на обсягах виробництва і зайнятості;

- інвестування, тобто вкладення засобів в розширення виробництва, його модернізацію, створення нових робочих місць;

- економічну політику держави, яка прямо і непрямо впливає на виробництво, попит і споживання.

Розглянуті причини взаємопов'язані, можуть викликати як підйом, так і спад економічної активності через певні проміжки часу.

Розрізняють класичний і сучасний економічні цикли.

Класичний економічний цикл, зазвичай, включає чотири фази (періоди), які послідовно змінюються: криза (спад, рецесія), депресія (стагнація), пожвавлення (експансія), піднесення (зростання).

2. Криза як фаза економічного циклу

Економічна криза - це різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні усталених виробничих зв'язків, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття і, внаслідок цього, - зниженні життєвого рівня, добробуту населення. Економічні кризи є багатоманітними. За масштабами порушення рівноваги виділяють загальні кризи, що охоплюють усю національну економіку, та часткові, яку розповсюджуються на якусь одну сферу або галузь економіки. До них належать фінансові, грошово-кредитні, валютні, галузеві кризи. За критерієм регулярності розрізняють періодичні, проміжні та нерегулярні кризи. Найпоширенішими є періодичні, або циклічні кризи, які регулярно повторюються через певні проміжки часу.

Криза (спад) є основною фазою економічного циклу, вона є його ключовою характеристикою. Нею завершується попередній періодичний цикл і починається новий, наступний. Без кризи не було б циклу; її періодичне повторення надає ринковій економіці характеру циклічності. Як правило, ця фаза починається з грошово-кредитної сфери та торгівлі. Відбувається падіння курсу цінних паперів, починається біржова паніка. Нагромаджуються запаси товарів у торгівлі, і створюються передумови для кризи збуту. Затоварення приводить до скорочення виробництва. Зменшується попит на робочу силу, зростає безробіття. Доходи ще більше зменшується, падає купівельна здатність. Різко зростає попит на гроші. Масово відбувається банкрутство. Ділова активність різко зменшується.

Спад в економіці починається з труднощів у збуті виробленої продукції, що згодом веде до скорочення виробництва і зайнятості та попиту на інвестиції. Ціни різко знижуються, але зростає попит на ліквідність (готівку), тому максимально збільшується ставка позичкового відсотку. Внаслідок дії кризи поступово ліквідуються порушення макроекономічної стабільності і рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією, інвестиціями і заощадженнями, виробництвом і споживанням, тобто знову забезпечується певна пропорційність економічного розвитку, але за низького рівня сукупного попиту, неповної зайнятості виробничих ресурсів, високого безробіття.

В процесі руху до своєї найнижчої точки спаду криза створює імпульс для нового розвитку економіки. В цей період виникають спонукальні мотиви до скорочення витрат виробництва і збереження прибутку, посилюється конкуренція. Створюється стимул для оновлення морально зношених засобів виробництва на новій технологічній основі. Криза дає початок переважно інтенсивному розвитку економіки, нею закінчується попередній період розвитку і починається наступний.

Але перехід до розгортання обсягів виробництва, його технологічного оновлення не відбувається в один момент. Тому на зміну кризи приходить фаза депресії.

Другою фазою є депресія, або стагнація (від лат. depressio - придушення) - застій в економіці, який характеризується відсутністю підйому виробництва і ділової активності, низьким попитом на товари і послуги, значним безробіттям. Депресія означає, що економічна криза перейшла у завершальну фазу. Національний продукт вже не зменшується, але й ще не зростає. На низькому рівні стабілізуються ціни; безробіття дуже високе, але більше не зростає; відсоткова ставка падає до свого мінімального значення. Товарні запаси (нереалізована продукція) поступово зникають, зростає сукупний попит і готуються умови для пожвавлення виробництва, ділової активності.

Наступною фазою є пожвавлення (експансія) - фаза економічного циклу, яка характеризує початок підйому в економіці після кризи, застою, депресії. В цей період, хоча і незначно, зростають рівень виробництва і платоспроможний попит людей, помітно скорочується рівень безробіття. Поступово підвищуються ціни і позичкові відсотки. На ринку економічних ресурсів зростає попит на нове промислове обладнання, нові капітали втягуються в господарський оборот. В кінці фази пожвавлення закінчується період інтенсивного розвитку. В наступній фазі циклу - піднесенні - знову починається екстенсивний розвиток.

Завершальною фазою циклу є піднесення, або бум - стан економіки країни, який характеризується зростанням виробництва, підвищенням його ефективності, пожвавленням ділової активності в різних сферах, підвищенням рівня життя. В цей період рівень виробництва набагато переважає досягнутий в попередньому періоді, суттєво зростають темпи його розвитку. Створюються нові підприємства, зростають зайнятість, попит на прогресивні капітальні ресурси і споживчі блага, збільшуються доходи (заробітна плата, прибуток, проценти, рента), швидко зростають ціни. На фазі піднесення посилюються диспропорції, які були закладені ще на фазі пожвавлення, готується ґрунт для наступного спаду.

Економіка підходить до наступного витка, до нового економічного циклу.

Описана картина змін в економіці на різних етапах циклу носить класичний характер. Сучасні економічні цикли суттєво відрізняються від циклів ХІХ і першої половини ХХ століття. Загальні закономірності мають чимраз менше відомих проявів. Деякі фази економічного циклу зазнають значних метаморфоз, а то й зникають узагалі.

У сучасних умовах почастішали фінансові кризи. Вони проявляються у розладі фінансової системи і характеризуються прискоренням інфляції, кризою неплатежів, різким коливанням валютних курсів і курсів цінних паперів, зростанням дефіциту державного бюджету і нарощуванням зовнішніх боргів. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. фінансові кризи відбулися в Мексиці (1994-1995 роки), країнах Південно-Східної Азії (1997 р.), Росії (1998 р.), Латинській Америці (1999-2001 р.р.) У 2008 р. розпочалась найруйнівніша фінансова криза, витоки якої, зародившись у США, швидко охопили весь світ. За визначенням спеціалістів ця криза є свідченням суттєвих недоліків системи міжнародних економічних відносин, що склалися в умовах глобалізації. Значні втрати ця криза принесла і Україні, що проявилось у різкому зростанні дефіциту державного бюджету, високих темпах інфляції, розладі банківської системи, стрімкому падінні курсу гривні [2].

Список використаної літератури

1. Гринів Л.С., Кічурчак М.В. Національна економіка: Навч.посібник - Львів: «Магнолія 2006», 2008. - 464 с.

2. Чепінога В.Г. Економічна теорія: підручник/ В.Г. Чепінога. - К.: Юрінком Інтер, 2011. - 656 с. - Бібліогр.: с. 645-647

3. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с 14-го анг. изд. - М.: ИНФРА - М, 2003. - ХХХVI, 972 с.

4. Зростання реального ВВП у 2008-2018.р. (період 2013-2018 згідно прогнозу МВФ. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://real-economy.com.ua

/infographics/55443.html

5. Ковальчук В.М., Вербінський М.М., Вергелес Т.І. Макроекономіка Збірник задач, вправ, контрольних тестових завдань - Тернопіль: «Астон» - ТНЕУ, 2009. - 73 с.

6. Основи економічної теорії: Підручник/ За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л.С. Шевченко. - Х.: Право, 2010. - 448 с.

7. Економічна теорія. Політекономія. Навчальний посібник. - За заг. ред. В.М. Семененко, Д.І. Коваленка - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 360 с.

8. Макроекономіка: Підручник / [А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаєвич, О.М. Тітьонко]; під ред. Л.Л. Щербатенка. - К.: Либідь, 1999. - 288 с.

9. Торшин Є.О. Регіональний аспект безробіття в Україні/ Є.О Торшин // Ефективна економіка. - 2014. - №8. -35 с.

10. Майсюра О.М. Безробіття та наслідки його впливу на економіку України/ О.М. Майсюра // Економіка та держава. - 2010. - №8. - с. 60-62.

11. Грубляк О. Вплив бюджетного регулювання на інфляційні процеси в Україні / О. Грубляк // Казна України. - 2014. - №5. - с. 3-7.

12. Кисільова Т. Безробіття як макроекономічний показник. Досвід Києва/ Т. Кисільова // Справочник економіста. - 2007. - №4. - 43 с.

13. Базилевич В. Макроекономіка / В. Базилевич, К. Базилевич, Л. Баластрик; підручник. - К.: Знання, 2006. - 623 с.

14. Зіневич С.В. Причини безробіття в Україні / С.В. Зіневич // Управління розвитком. - 2014. - №1. - с. 149 -150.

15. Сутність і причини безробіття - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.if.ua/book/41/2804.html

16. Попов В. Українська економіка в параметрах інфляції та безробіття / В. Попов // 2011. - с. 69 -79.

17. Рівень заробітної плати в Україні - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://real-economy.com.ua/infographics/54954.html

Размещено на Allbest.ru