Проблеми оптимізації енергозабезпечення України та шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рада національної безпеки і оборони України

Національний інститут проблем міжнародної безпеки

УДК 338.246.87 (477)

Проблеми оптимізації енергозабезпечення України та шляхи їх вирішення

Спеціальність 21.04.01 -- економічна безпека держави

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Заремба Ігор Миколайович

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, Сухоруков Аркадій Ісмаїлович, завідувач відділу економічної безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБОУ.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук Сухін Євген Ілліч, Голова Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

кандидат економічних наук Кузьменко Валерій Павлович, державний експерт відділу соціально-економічної та демографічної безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБОУ.

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, відділ проблем розвитку і розміщення паливно-енергетичного комплексу

Захист відбудеться 24.10. 2006 р. о 15 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради СРД 26.723.01 у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, Київ-133, вул. Кутузова, 18/7, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБОУ за адресою: 01133, Київ-133, вул. Кутузова, 18/7.

Автореферат розісланий 12.09.2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор філософських наук Шевченко О. К.

енергетичний безпека економічний україна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання забезпечення економічної безпеки набувають в Україні надзвичайного значення. Від здатності держави забезпечувати захист національних економічних інтересів та уникати економічних загроз залежить стабільність соціально-економічного розвитку України та ефективність її міжнародного співробітництва.

Загрозами високого ступеня небезпеки в економічній сфері є: критичне звуження можливостей задоволення потреб держави в сировинних і енергетичних ресурсах, втрата можливостей адаптації економічної системи до скорочення запасів і подорожчання цих ресурсів, відсутність надійної диверсифікації зовнішніх джерел постачання. Саме тому однією з найважливіших складових економічної безпеки держави є енергетична безпека.

Для країн з розвинутою промисловістю, до яких належить Україна, необхідним є випереджаючий розвиток паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), оскільки індустріальне суспільство потребує дедалі більше енергії. До того ж від гарантованого забезпечення суспільних потреб в енергетичних ресурсах залежить функціонування усіх елементів життєзабезпечення країни.

Особливого звучання питання енергозабезпечення набувають зараз, коли Україна, виходячи з кризи, прискорює розвиток суспільного виробництва. У цих умовах посилюється важливість правильного визначення потреби України в енергетичних ресурсах та реальних шляхів забезпечення цієї потреби. Помилки та прорахунки у цій сфері можуть виявитися згубними для економічного зростання.

Проблеми економічної та енергетичної безпеки держави в умовах ринкової трансформації економіки розглядалися у фундаментальних працях А. Абалкіна, О. Архипова, В. Сенчагова, О. Власюка, М. Воропая, М. Ковалка, Л. Криворуцького, В. Мунтіяна, С. Пирожкова, Д. Прейгера, Ю. Руденка, А. Сухорукова, Ю. Баннікова, А. Шидловського, С. Денисюка, І. Діяка, А. Діякова, Г. Оганяна, А. Барановського, В. Шлемко, інших вітчизняних та зарубіжних науковців.

Незважаючи на розширення наукових та науково-практичних досліджень у цій сфері, методологічні засади оцінки рівня енергетичної безпеки ще недостатньо опрацьовані, що ускладнює розроблення дієвої державної політики енергозабезпечення та створює умови для виникнення додаткових загроз енергетичній безпеці країни. Прикладом слугує збереження монопольного становища Росії у імпорті паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) в Україну, що перманентно створює кризові ситуації в енергозабезпеченні.

Особливо гострого звучання набули питання енергозбереження. Хоча в Україні затверджені чисельні програми з енергозбереження, їх практичне виконання є вкрай незадовільним. Економіка України залишається надзвичайно енергоємною: витрати ПЕР на одиницю ВВП у 4-6 разів перевищують показники розвинених країн світу. Це спричиняє дисбаланс у зовнішньоторговельних операціях, так як переважна більшість необхідних Україні енергетичних ресурсів імпортується, а також не дозволяє забезпечити достатню конкурентоспроможність економіки, що є необхідною передумовою запобігання можливих негативних наслідків вступу України до СОТ.

Підґрунтям сталого економічного розвитку України може стати лише підвищення конкурентоспроможності її економіки на основі кардинального зниження ресурсоємності і енергоємності, що обумовлює актуальність та практичну значимість даної роботи, присвяченої розробці критеріїв оцінки енергетичної безпеки України, визначенню потреби в окремих видах енергетичних ресурсів та оцінці можливих шляхів її забезпечення, напрямів оптимізації енергетичного балансу країни, розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності енерговикористання.

Наукова проблема Ї розробка науково-методичної бази для удосконалення оцінки рівня енергетичної безпеки та оптимізації енергозабезпечення економіки України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане із планами фундаментальних і прикладних досліджень Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, зокрема, з плановими науковими проектами “Посилення економічної складової зовнішньої політики України, концептуальне бачення та вибір пріоритетів”, “Стратегічні засади торговельно-економічних відносин України з провідними державами світу”, “Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України”, “Концептуальні засади та перспективи виробничого і науково-технічного кооперування України та Росії (№ держреєстрації 0104V008715).

Мета і задачі дослідження. Основна мета роботи полягає в розробці теоретичних основ та методології оцінки рівня енергетичної безпеки, а також визначення напрямів і шляхів оптимізації енергозабезпечення України у контексті її економічної безпеки.

Відповідно до зазначеної мети поставлені такі задачі:

розробити методологічні підходи до оцінки рівня енергетичної безпеки країни;

дослідити фактори, що впливають на енергетичну безпеку, визначити показники для оцінки рівня енергетичної безпеки України, сформувати критеріальні вимоги оцінки;

провести оцінку сучасного рівня енергетичної безпеки України;

розробити методологічні підходи до визначення попиту України в енергоносіях, оцінити ступінь задоволення потреби в енергетичних ресурсах, визначити потребу в основних видах енергетичних ресурсів на перспективу;

провести аналітичну оцінку можливих шляхів задоволення перспективних потреб України в основних енергетичних ресурсах;

дослідити стан енергозбереження, визначити шляхи оптимізації енергозабезпечення та напрями раціоналізації енергобалансу країни;

розробити пропозицій щодо вдосконалення державної політики енергозабезпечення у контексті економічної безпеки України.

Об'єктом дослідження є система підприємств, організацій і установ, що пов'язані з енергозабезпеченням України, їх діяльність та взаємозв'язки, зв'язки з суміжними галузями та комплексами економіки.

Предметом дослідження є методологічні підходи до оцінки енергетичної безпеки, визначення потреби в енергетичних ресурсах, економічне обґрунтування рішень у сфері енергозабезпечення України у контексті забезпечення економічної безпеки держави.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на результатах сучасних теоретичних і прикладних досліджень у даній області. Автором також використані методи системного аналізу, метод порівняльного економічного аналізу, методи математичної статистики, методи прогностики та інші сучасні наукові методи.

Інформаційною базою дослідження є останні аналітичні матеріали щодо ситуації у паливно-енергетичній сфері і стану проблем енергетичної безпеки, статистичні дані Держкомстату України за 1990-2005 рр., дані Мінпаливенерго України з питань енергозбереження, результати власних досліджень автора, а також наукова література вітчизняних та іноземних авторів за тематикою дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є завершеною науковою роботою, у якій вирішено важливе науково-прикладне завдання забезпечення енергетичної безпеки держави за рахунок оптимізації енергозабезпечення національної економіки.

Найбільш суттєвими науковими результатами є такі:

Уперше:

· розроблені методичні підходи до оцінки рівня енергетичної безпеки;

· обґрунтована система критеріальних та аналітично-інформаційних показників рівня енергетичної безпеки України;

· визначений взаємозв'язок показників енергетичної і економічної безпеки та їхній взаємовплив;

· визначені внутрішні та зовнішні чинники формування загроз енергетичній безпеці України;

· проведена оцінка сучасного рівня енергетичної безпеки країни.

Одержало подальший розвиток:

· понятійний апарат енергетичної безпеки, виходячи з її ролі у ієрархії складових економічної безпеки країни.

· Удосконалено:

· методологічні підходи до оптимізації енергозабезпечення України в нестабільному стані виходу з кризи.

Практичне значення одержаних результатів. У теоретичному плані результати роботи можуть бути використані для удосконалювання методів оцінювання рівня енергетичної безпеки України, розрахунків перспективної потреби України в енергетичних ресурсах. Обґрунтовані автором висновки та рекомендації мають практичне значення для оптимізації енергозабезпечення та підвищення ефективності енерговикористання (покладені в основу аналітичних записок, надісланих у РНБОУ та Уряд України).

Результати дослідження можуть бути рекомендовані державним органам та установам, працюючим у галузі енергетичної безпеки, енергозабезпечення та енерговикористання.

Прикладні результати (аналітичні матеріали, методологічні розробки) впроваджено, зокрема, у наукові розробки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (довідка № 10/620 від 10.12.2002 р.) та використано у підготовці матеріалів для Рахункової палати України з питань енергозбереження та розвитку ПЕК України (довідка № 349 від 12.03.2003 р.).

Особистим внеском здобувача в теорію та практику забезпечення енергетичної безпеки держави є розробка критеріїв оцінки її рівня та визначення чинників формування загроз енергетичній безпеці України, розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення державної політики в галузі енергозабезпечення.

Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо оптимізації енергозабезпечення України.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на засіданнях Круглого столу “Проблеми забезпечення економічної безпеки і сталого розвитку України”, що проводився Національним інститутом українсько-російських відносин РНБОУ 28.12.1999 (м.Київ), Круглого столу “Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України” (проводився НІУРВ РНБОУ в м.Києві 1.11.2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Енергетична безпека і економічне зростання” (Київ, 31.10-1.11.2002 р.)

Публікації. У виданнях, визнаних ВАК в якості фахових, опубліковано 3 статті автора (загальним обсягом 1,5 друк. арк.): в журналі “Стратегія економічного розвитку України” -- 1, у журналі “Стратегічна панорама” -- 2. Зазначені роботи виконані автором одноосібно. Крім того, автор брав участь у засіданні Круглого столу “Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України”, матеріали якого були опубліковані, а також у колективній монографії “Забезпечення енергетичної безпеки України” (К.:, 2003).

Структура та обсяг дисертації. Текст дисертації містить вступ, три розділи з висновками до них, список використаних джерел та додатки. Обсяг роботи складає 205 сторінок комп'ютерного тексту, який вміщує 28 ілюстрацій, 10 таблиць та 7 додатків, викладених на 20 сторінках, список використаних джерел (92 найменування) -- 8 сторінок .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Енергетична складова економічної безпеки України” розкриті теоретичні і методологічні питання оцінки енергетичної безпеки України, подані авторські підходи до вирішення зазначеної проблеми.

Автором проаналізовані сучасні підходи до визначення категорій економічної та енергетичної безпеки, розкрито взаємозв'язок цих категорій, сформульовані методологічні положення, з яких необхідно виходити при визначенні поняття енергетичної безпеки.

Енергетична безпека держави визначається її спроможністю гарантовано забезпечувати свої поточні і перспективні потреби у якісній та економічно доступній енергії з урахуванням ймовірності особливих режимів функціонування економіки у надзвичайних ситуаціях

В роботі підкреслюється, що основою енергетичної безпеки є усталений розвиток власного ПЕК, диверсифікація джерел і шляхів імпорту енергоносіїв, а також ефективне використання енергії на основі широкого застосування енергозберігаючих, екологобезпечних технологій у виробництві та побуті.

Визначено фактори, які повинні враховуватися при відборі системи індикаторів енергетичної безпеки та запропоновано критеріальні показники рівня енергетичної безпеки, а також аналітично-інформаційні показники (характеристики), які неможливо визначити кількісно, проте які необхідно враховувати при оцінці стану енергетичної безпеки України.

У якості критеріальних показників запропоновані:

рівень забезпечення потреби України у паливно-енергетичних ресурсах у режимі звичайного, надзвичайного та воєнного стану;

частка потреби в паливно-енергетичних ресурсах, що забезпечується за рахунок імпорту з однієї країни;

наявність стратегічних запасів енергетичних ресурсів;

енергоємність економіки;

рівень використання існуючих виробничих потужностей ПЕК;

надійність експлуатації об'єктів ПЕК.

Основними аналітично-інформаційними показниками (характеристиками) визнані:

ресурсний потенціал енергетики і можливості його розвитку;

рівень доступності світових ПЕР;

дотримання законності на всіх етапах забезпечення енергетичної безпеки;

баланс економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;

взаємна відповідальність особи, сім'ї, суспільства, держави щодо забезпечення енергетичної безпеки;

своєчасність і адекватність заходів, пов'язаних із відверненням загроз енергетичній безпеці і захистом національних економічних інтересів;

інтеграція національної енергетичної безпеки з міжнародною енергетичною безпекою.

Оцінка сучасного стану енергозабезпечення, проведена за цією системою показників, засвідчила низький рівень енергетичної безпеки України та дозволила виявити чинники, що зумовлюють формування загроз у цій сфері.

Аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів, що формують загрози енергетичній безпеці України, визначив найвпливовіші загрози, серед яких одне з перших місць посідає висока залежність України від імпорту енергетичних ресурсів з однієї країни - Російської Федерації.

Розкрито безпосередній і опосередкований вплив рівня енергетичної безпеки на найважливіші індикатори економічної безпеки, до яких відносяться, зокрема, основні макроекономічні показники. Доведено, що на сьогодні не існує адекватних і достатньо опрацьованих методик визначення кількісного впливу зміни індикаторів енергетичної безпеки на окремі показники економічної безпеки. Акцентовано увагу на підвищенні ролі аналітичного моніторингу загроз економічній безпеці, що формуються в енергетичній сфері.

У другому розділі “Дослідження сучасного стану енергозабезпечення України та визначення основних проблем у цій сфері” увага зосереджена на визначальній умові забезпечення енергетичної безпеки - оптимізації структури енерговикористання і раціонального задоволення потреби суспільства в енергетичних ресурсах.

Українська економіка знаходиться в нестабільному стані виходу з кризи, що ускладнює прогнозування потреби у ресурсах. Вихід з кризи може характеризуватися періодами стагнації, або, навпаки, також суттєво вищими, ніж у стабільній економіці, темпами зростання виробництва. Це обумовлює об'єктивну можливість значних коливань у попиті на головні виробничі ресурси, зокрема, на енергоносії. За цих умов важливо визначити реальну потребу в ресурсах, особливо в тих, що у значній частині надходять за імпортом. Нестача саме цих ресурсів може стати перешкодою для економічного зростання та провокувати виникнення соціальних загроз.

При визначенні попиту на ПЕР необхідно враховувати їх особливості. Вони полягають у тому, що енергоносії є специфічним ресурсом. Окремі види первинних енергоносіїв одночасно виступають в якості споживчого товару, сировини для виробництва продукції, сировини для виробництва енергії, яка у свою чергу споживається як населенням, так і виробничим комплексом. Це означає, що методика визначення потреби у ПЕР має дві площини: визначення потреби в них як у споживчому товарі, і як у виробничому ресурсі.

Ці складові потреби у ПЕР підкоряються різним закономірностям, змінюються під впливом різних чинників та мають різну вагу для окремих категорій попиту.

Розробка балансу основних ПЕР на середньострокову перспективу базується на визначенні потреби України у нафті, природнім газі, вугіллі та електроенергії, розрахованій з урахуванням прогнозованих темпів зростання суспільного виробництва, а також, виходячи з вимог раціонального енергозабезпечення.

Раціоналізацію забезпечення України ПЕР пропонується здійснювати, керуючись наступним принципом: забезпечення потреби України у ПЕР має в усе більшій мірі спиратися на власний добуток при одночасному знятті залежності від імпорту ПЕР з однієї країни. Визначальну роль у підвищенні рівня енергетичної безпеки має відіграти енергозбереження.

Висока залежність України від імпорту енергетичних ресурсів при монопольному становищі РФ у їх постачанні постійно формує загрози не лише енергетичній та економічній безпеці України, але й національній безпеці загалом. Ця залежність посилюється протягом усього часу після набуття Україною незалежності через намагання РФ збільшити свій вплив у різних ланках ПЕК України. Свідченням цього є нарощування імпорту ПЕР з Росії. Так, зокрема, лише з 2000 р. по 2004 р. імпорт сирої нафти збільшився у 2,4 рази.

При зростанні імпорту сирої нафти останні роки збільшується й вартість імпортованих Україною нафтопродуктів: якщо у 2002 році було імпортовано нафтопродуктів на 470 млн. дол., то у 2005 р. -- майже на 1,4 млрд. дол. (рис.1).

Рис. 1 Динаміка імпорту нафтопродуктів, млн. дол.



Власний же видобуток нафти в Україні становить близько 4 млн. т. Збільшити власний видобуток ПЕР Україна може лише кардинально змінивши інвестиційну політику у цій сфері. Хоча інвестиції у видобування енергетичних ресурсів зростають (рис.2), їх обсяг вкрай недостатній для кардинального покращання ситуації у цій сфері.

Рис. 2 Інвестиції у видобування енергетичних ресурсів (у млрд. грн.)

Енергетичною стратегією України потреба в інвестиціях для розвитку вугільного та нафтогазового комплексу на 2005-2010 роки визначена в обсязі 99 млрд. грн. -- це понад 16 млрд. грн. на рік, що у 2,8 рази більше показника 2005 р.

Енергетична стратегія передбачає значні інвестиції і у енергозбереження: до 36 млрд.грн. протягом 2005-2010 років, що дозволить забезпечити скорочення потреби в енергетичних ресурсах на 122 млн. т у.п.

Оптимізація потреби в енергетичних ресурсах для забезпечення національної економіки здійснюється за критерієм мінімізації енергоємності ВВП із врахуванням цін на ресурси, структури власного видобутку паливних ресурсів та зменшення їх імпорту від монопольного постачальника (до рівня ?50 % від загальної потреби). При цьому потреба у вартісному виразі має розраховуватися, виходячи з можливостей комплексного використання нетрадиційних джерел, резервів енергозбереження в усіх галузях та бюджетних можливостей усіх рівнів на придбання відповідних ресурсів.

У роботі на основі оцінки темпів зростання ВВП і реального інвестиційного потенціалу України, визначена перспективна потреба у ПЕР і можливості її задоволення, що відрізняється від показників Енергетичної стратегії (автор виходив з припущення, що в Україні у найближчу перспективу зберігатимуться темпи зростання ВВП на рівні 4 % річних) (табл. 1).

Таблиця 1 Перспективна потреба внутрішнього ринку України в основних первинних ПЕР та джерела її покриття

Ресурс	2005	2010
	потреба	забезпечення	потреба	Забезпечення
		Власний видобуток	імпорт		власний видобуток	імпорт
Нафта, млн. тонн	20	4,0	16	30	5,4	24-25
Природний газ, млрд.куб.м	75	21	54	70	22-25	48-45
Вугілля, млн. тонн	90	85	5	100-110	100	5-10

При цьому у потребі України в нафті врахована необхідність повного завантаження існуючих потужностей з її переробки. Якщо ж виходити з потреб внутрішнього ринку, то структура прогнозного паливно-енергетичного балансу (витратної його частини) по основних ПЕР зміниться у напрямку скорочення частки природного газу за рахунок зростання частки вугілля (рис. 3).

Рис. 3 Структура споживання основних ПЕР, у % до загального їх обсягу

Питома вага органічних видів палива у загальному обсязі споживання енергетичних ресурсів за нашими підрахунками скоротиться з 82,2 % у 2005 р. до 81,3 % у 2010 р. (у Енергетичній стратегії -- з 81,6 % до 81,2 %).

Вагомим чинником забезпечення України ПЕР є нафто- та газотранспортна системи. В дисертації проаналізовано використання транзитного потенціалу України у цій сфері, визначені перспективи його розвитку у контексті забезпечення енергетичної безпеки країни.

Потреба України в ПЕР в значній мірі залежить від енергоємності виробництва. В Україні енергоємність ВВП у 9-14 разів перевищує рівень провідних країн світу.

Загальний потенціал енергозбереження в Україні оцінюється у 122 млн. т умовного палива на 2010 р. і у 570,3 млн. т умовного палива -- на 2030 р. (рис. 4).

Рис. 4 Потенціал енергозбереження в Україні (у млн. т у.п.)

Аналіз стану енерговикористання дозволив автору визначити наступні основні чинники, що обумовлюють високу енергоємність ВВП в Україні:

· повільні темпи структурної перебудови економіки та окремих її галузей;

· зменшення з кожним роком можливостей підприємств з заміни морально та фізично зношеного обладнання, виконання поточних та капітальних ремонтів;

· зупинки підприємств, внаслідок чого вони не виробляють продукцію, але споживають енергію за черговим режимом;

· відсутність в багатьох випадках розділеного обліку споживання енергоносіїв, що не дає можливості провести поглиблений аналіз їх використання для впровадження заходів з енергозбереження;

· недосконалість правових, адміністративних та економічних важелів підвищення зацікавленості споживачів у ефективності використання ПЕР;

· нестача коштів для впровадження заходів з економії палива та енергії;

· наявність та розширення тіньової економіки, що не дає можливість отримати об'єктивну картину рівня ефективності використання ПЕР.

Визначено, що основною проблемою у проведенні робіт з підвищення ефективності використання ПЕР і зниження енергоємності української продукції є нестача фінансових коштів і відсутність економічного механізму стимулювання розробки і впровадження енергоефективних технологій і устаткування.

У третьому розділі “Пропозиції щодо оптимізації енергозабезпечення України” визначені засади державної політики забезпечення енергетичної безпеки, яка має спрямовуватися на ліквідацію або ж зменшення наслідків тих факторів, що формують загрози у цій сфері. Дана характеристика загальних, організаційно-економічних, управлінських та технічних проблем забезпечення енергетичної безпеки України, запропоновані заходи державної політики щодо розвитку ПЕК і енергозбереження.

Зокрема, основними організаційно-економічними напрямами цієї політики мають стати:

· зменшення паливно-енергетичної залежності від Росії, диверсифікація джерел імпорту та шляхів постачання енергоносіїв;

· комплексні модернізація та переозброєння господарських комплексів України на основі енергозбереження, впровадження найновіших енергозберігаючих технологій, сучасних телекомунікаційних та комп'ютерних мереж;

· розширення та інтенсифікація власних обсягів видобування нафти, газу та вугілля;

· інтенсифікація використання власних енергоресурсів, у тому числі вторинних, альтернативних (поновлювальних) джерел енергії;

· реформування галузей ПЕК: електроенергетики, нафтової, газової, вугільної промисловості;

· розробка та реалізація економічних, правових і організаційних механізмів по забезпеченню енергетичної безпеки держави;

· формування гнучкої тарифної політики на ПЕР;

· розробка дієвих фінансово-економічних форм підтримки паливно-енергетичного сектору України;

· досягнення оптимальних рівнів самостійного енергозабезпечення України, її регіонів;

· створення національної системи енергозбереження;

· розробка механізмів надання гарантій та забезпечення надійності поставок енергоносіїв (залучення систем міжнародного страхування);

· створення та гармонізація законодавства, стандартів, сертифікатів та норм в паливно-енергетичному секторі;

· впровадження передових систем господарювання - лізингу, перфоманс-контрактингу, “прожект-менеджменту”;

· вирішення екологічних проблем, насамперед пов'язаних зі зменшенням техногенного навантаження на територію;

· розробка системи заходів на випадок непередбачених обставин у ПЕК чи у системі постачання ПЕР;

· формування у населення енергозберігаючого світогляду.

· Перспективними напрямами вирішення технічних проблем забезпечення енергетичної безпеки України є:

· пошук перспективних шляхів розвитку паливно-енергетичної техніки, використання нових джерел енергії, модернізації об'єктів ПЕК;

· підвищення коефіцієнта використання потужностей на об'єктах ПЕК;

· енерготехнологічне переозброєння підприємств, виробничих комплексів держави; підвищення енергоефективності технологічних процесів, обладнання;

· підвищення ефективності енергопостачання та енерговикористання;

· розробку та впровадження найновіших енергозберігаючих технологій, сучасних телекомунікацій та комп'ютерних мереж;

· резервування енергетичних потужностей, підвищення їх надійності;

· вдосконалення стандартів рівнів безпеки АЕС;

· розвиток ядерно-енергетичної техніки (підвищення безпеки реакторів);

· налагодження замкненого паливного циклу для ядерної енергетики;

· забезпечення енергетичної безпеки на мікрорівні (підвищення конкурентоспроможності, модернізація енергетичного господарства, перепрофілювання технологічних ліній).

З огляду на надзвичайно важливу роль зменшення енергоємності української економіки у роботі розглянуті заходи, що спрямовані на енергозбереження та підвищення ефективності енерговикористання, зокрема і ті, що лежать у площині структурної перебудови господарського комплексу України.

Для України, значна частина потреби якої в енергетичних ресурсах задовольняється за рахунок імпорту, важливим чинником енергетичної безпеки є її зовнішньополітичне забезпечення. Тому в дисертації розглянуті перспективні напрями міжнародного співробітництва України в енергетичній сфері.

ВИСНОВКИ

Теоретичні і прикладні результати, отримані в процесі дисертаційного дослідження, у сукупності розв'язують важливе наукове завдання забезпечення енергетичної безпеки держави за рахунок оптимізації енергозабезпечення національної економіки. Результати дослідження дозволяють дійти таких висновків:

1. Недостатнє теоретичне опрацювання і не досить коректне визначення понятійного апарату, що характеризує енергетичну безпеку як системне явище, а також відсутність методологічних засад діагностики і комплексного забезпечення енергетичної безпеки ускладнює розроблення дієвої державної політики в енергетичній сфері України. Головною умовою забезпечення енергетичної безпеки є оптимізація енергозабезпечення національної економіки з урахуванням можливостей та загроз, що формуються внутрішніми і зовнішніми факторами.

2. У дисертаційній роботі визначене поняття енергетичної безпеки, критерії і показники оцінки її рівня; розроблені методологічні засади визначення перспективного попиту України в енергоносіях в умовах відсутності економічної рівноваги і виходу економіки з кризи. Проведено аналіз можливих шляхів задоволення потреб України в основних енергетичних ресурсах і визначені умови раціонального енергоспоживання. Надані пропозиції щодо вдосконалення державної політики енергозабезпечення у контексті економічної безпеки України.

3. Достовірність сформульованих в роботі теоретичних узагальнень, методологічних обґрунтувань, і прикладних наукових результатів ґрунтується на використанні сучасних методів дослідження, підтверджується залученням значного масиву даних статистичної звітності, вивченням чинної правової бази в сфері економічного розвитку, нормативних актів уряду, міністерств і відомств, використанням літературних наукових джерел, апробацією основних положень дисертаційного дослідження на науково-практичних конференціях та впровадженням отриманих результатів в практичну діяльність.

4. Проведений автором аналіз існуючих тлумачень категорії “енергетична безпека”, запропоновані автором методологічні підходи до визначення поняття енергетичної безпеки дозволяють розкрити сутність цієї категорії та її взаємозв'язок і з економічною безпекою. Енергетична безпека держави визначається її спроможністю гарантовано забезпечувати свої поточні і перспективні потреби у якісній та економічно доступній енергії з урахуванням імовірності особливих режимів функціонування економіки у надзвичайних ситуаціях

5. У роботі запропонована система критеріальних показників та аналітично-інформаційних показників (характеристик) рівня енергетичної безпеки України. Проведена аналітична оцінка фактичних показників енергетичної безпеки України, визначені фактори, що найбільше впливають на її рівень. Отримані результати створюють методологічну та методичну базу для розробки ефективної державної політики у цій сфері.

6. В період виходу з економічної кризи для економіки України характерні значні флуктуації значень основних макроекономічних параметрів, що ускладнює визначення потреби в основних ресурсах. Водночас, помилки у визначені потреби у такому стратегічному ресурсі як енергоносії може вкрай негативно вплинути на загальну економічну ситуацію. При недостатньому обсязі енергоресурсів може бути зруйнована тенденція економічного зростання. Перевищення потрібних обсягів означає надмірне навантаження на платіжний баланс (значна частка енерго ресурсів імпортується) та привести до іммобілізації коштів замість їхнього спрямування на модернізацію ПЕК. В роботі запропоновані методологічні підходи до визначення потреби в енергетичних ресурсах за умов виходу економіки з кризи, розрахована потреба у нафті, природному газі та вугіллі на період до 2010 року, визначені можливості її задоволення тощо.

7. Проведений аналіз рівня забезпечення потреби України в енергетичних ресурсах. Виявлено, що одним з вагомих чинників формування загроз у цій сфері є недостатня платоспроможність споживачів. Низький рівень доходів населення об'єктивно обумовлює формування заборгованості за спожиті енергетичні ресурси, що не лише обмежує обсяги їх закупівлі, але й не дозволяє галузі накопичити кошти, необхідні для її модернізації та оновлення основних фондів, внаслідок чого накопичується потенціал кризових явищ.

8. Однією з найважливіших складових загальної системи забезпечення енергетичної безпеки України є нафто- та газотранспортна система. В роботі дана оцінка стану використання транзитного потенціалу України, окреслені головні проблеми подальшого розвитку цієї сфери, зокрема, зазначено, що повне використання нафто- та газотранспортної системи України у значній мірі залежить від її модернізації.

9. Аналіз факторів, вплив яких формує загрози енергетичній безпеці України, свідчить про те, що одним з основних факторів є дуже висока енергоємність економіки України. Розкрито значення зниження енергоємності ВВП для енергетичної та економічної безпеки України. В роботі проведено аналіз енерговикористання, виявлені основні причини високої енергоємності виробництва, дана оцінка державної політики у цій сфері.

10. Державна політика забезпечення енергетичної безпеки має спрямовуватися на ліквідацію або ж зменшення наслідків тих факторів, що формують загрози енергетичній безпеці України. В роботі обґрунтовані основні напрями державної політики енергозабезпечення, виходячи з загальних, організаційно-економічних та технічних проблем забезпечення енергетичної безпеки України. Розкрита роль використання альтернативних джерел енергії у забезпеченні енергетичної безпеки України. В цій сфері Україна має відповідні науково-технічні напрацювання, а промисловість здатна в стислі строки налагодити виробництво необхідного устаткування і обладнання. Існуючий рівень використання нетрадиційних джерел енергії в Україні вже дозволяє щорічно заощаджувати близько 1,1 млн. умовного палива.

11. У роботі обґрунтовані основні напрями структурної перебудови господарського комплексу України у контексті підвищення рівня енергетичної безпеки. Важливим її елементом має бути структурна перебудова самого ПЕК. Підкреслюється, що відсутність цілеспрямованої державної стратегії розвитку ПЕК навіть на короткострокову перспективу не дозволяє стабілізувати роботу комплексу на рівні, що відповідав би потребам сучасного етапу розвитку економіки.

12. З метою підвищення рівня енергетичної безпеки держави і раціонального використання потенціалу вітчизняного ПЕК обґрунтовані перспективні напрями міжнародного співробітництва України в енергетичній сфері.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Заремба І. М. Трансформація загроз енергетичній безпеці України на сучасному етапі.// Стратегія економічного розвитку України: Наук.зб.-- Вип.11 / Голов.ред. О.П. Степанов. -- К.: КНЕУ, 2002.-- с. 124-127.

2. Заремба І. М. Енергозбереження - основа оптимізації енергоємності економіки України.// Стратегічна панорама. -- 2002. -- № 1. -- с. 104-108.

3. Заремба І. М. Міжнародне співробітництво України в галузі енергетики у контексті енергетичної безпеки. // Стратегічна панорама. -- 2002. -- № 4. -- с. 41-44.

Монографії

4. Бевз С. М., Волошин Д. В., Закревський О. І., Заремба І. М., Колесник Ю. В., Пирожков С. І., Пономаренко О. М., Прейгер Д. К., Степанов В. М., Холодов Д. В., Щокін А. Р., Юспін О. В. Забезпечення енергетичної безпеки України / Рада національної безпеки і оборони України, Нац. ін-т проблем національної безпеки. -- К.: НІПМБ, 2003. -- 264 с. / Заремба І.М. Розділ І. Теоретико-методологічні аспекти енергетичної безпеки держави. с. 21-48, Розділ ІІІ. Складові паливно-енергетичного балансу та енергозбереження України. с. 75-101. Особистий внесок: аналіз сучасних теоретико-методологічних аспектів енергетичної безпеки.

Статті в інших виданнях

5. Заремба І. М. Енерготранспортна складова економічної безпеки України на близькосхідному векторі. Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України. / Матеріали Круглого столу (01.11.2000) /Відп.ред.С. І. Пирожков, Б. В. Губський, А. І. Сухоруков.--К.: Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки і оборони України, 2001. -- К.: НІУРВ, 2001.-- с. 103-109

АНОТАЦІЇ

Заремба І. М. Проблеми оптимізації енергозабезпечення та шляхи їх вирішення. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 -- економічна безпека держави. Національний інститут проблем міжнародної безпеки РНБО України. -- Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі забезпечення енергетичної безпеки держави за рахунок оптимізації енергозабезпечення економіки України.

Запропоновано критерії і показники для оцінки рівня енергетичної безпеки держави, зроблено діагностику загроз в енергетичній сфері, визначено умови їх усунення. Обґрунтовані пропозиції щодо раціоналізації структури енергоспоживання, оптимізації енергозабезпечення України, ефективного використання системи транспортування енергоносіїв, а також надані рекомендації щодо енергозбереження. Визначені перспективні напрямки міжнародного співробітництва України в енергетичній сфері, що сприяють підвищенню рівня енергетичної безпеки держави.

Висновки дисертації мають теоретичне і практичне значення для обгрунтування державної політики енергозабезпечення України із врахуванням вимог щодо забезпечення енергетичної безпеки.

Ключові слова: економічна безпека, енергетична безпека, енергозабезпечення, енергоємність, критерії енергетичної безпеки, рівень безпеки, потреба.

Заремба И.Н. Проблемы оптимизации энергообеспечения и пути их решения. -- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.01 -- экономическая безопасность государства. Национальный институт проблем международной безопасности СНБО Украины. -- Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблемам обеспечения энергетической безопасности Украины за счет оптимизации энергообеспечения экономики в нестабильных условиях выхода из экономического кризиса.

Проведен анализ существующих трактовок категории “энергетическая безопасность”, предложены методологические подходы к определению понятия энергетической безопасности, которые позволяют раскрыть суть этой категории и её взаимосвязь с другими составляющими. Энергетическая безопасность государства определяется его возможностью гарантированно обеспечивать свои текущие и перспективные потребности в качественной и экономически доступной энергии с учетом вероятности особых режимов функционирования экономики в чрезвычайных ситуациях.

Предложены критерии и показатели оценки состояния энергетической безопасности, показаны возможности повышения уровня энергетической безопасности за счет оптимизации энергообеспечения национальной экономики.

Разработаны методологические подходы определения потребности в энергетических ресурсах в условиях выхода Украины из экономического кризиса, когда для экономики характерны значительные колебания основных макроэкономических параметров, рассчитана потребность в нефти, природном газе и угле на период до 2010 года, определены возможности ее удовлетворения.

Раскрыто значение снижения энергоемкости ВВП для энергетической и экономической безопасности Украины. Проведен анализ энергопотребления, выявлены основные причины высокой энергоемкости производства, дана оценка государственной политики в этой сфере.

В работе обоснованы направления государственной политики энергообеспечения исходя из необходимости повышения уровня энергетической безопасности Украины. Раскрыта роль альтернативных источников энергии в обеспечении энергетической безопасности Украины.

Обоснованы перспективные направления международного сотрудничества Украины в энергетической сфере, направленные на повышение уровня энергетической безопасности государства.

Выводы и рекомендации диссертационной работы направлены на формирование эффективной государственной политики энергообеспечения Украины и могут быть использованы соответствующими органами исполнительной власти.

Ключевые слова: экономическая безопасность, энергетическая безопасность, энергообеспечение, энергоемкость, критерии энергетической безопасности, уровень безопасности, потребность.

I. M. Zaremba. Problems of energy supply optimisation and ways of their solution. This dissertation is to acquire a Ph.D. degree in Economics according to the speciality 21.04.01 -- economic security of state. National Institute of International Security Problems of the National Security and Defence Council of Ukraine. -- Kiev, 2006.

Criteria and indicators for the estimation of energy security level of state are offered; diagnostics of threats in energy sphere and factors for their removal are determined. Suggestions for rationalization of energy consumption structure, optimization of energy supply in Ukraine, effective use of the transporting system of power mediums are substantiated and also recommendations are given in relation to energy conservation. Perspective directions of international cooperation of Ukraine in energy sphere for increasing an energy security level are determined.

Dissertation conclusions have a theoretical and practical value for substantiation of public policy in sphere of energy supply of Ukraine with the account of requirements of energy security.

Keywords: economic security, energy security, energy supply, energy capacity, criteria of energy security, level of security, necessity.

Размещено на Allbest.ru