Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового cтупеня

кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.07.01 - Економіка промисловості

ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

(територіально-галузевий підхід)

Власюк Тетяна Миколаївна

Київ - 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прискорення темпів соціально-економічного розвитку України напряму залежить від її конкурентоспроможності та інвестиційної політики. Для забезпечення підвищення рівня конкурентоспроможного виробництва необхідні великі реальні інвестиції, що найчастіше відсутні на промислових підприємствах. Інвестиції є основою розвитку не тільки окремих підприємств, але і галузей, регіонів та економіки країни в цілому.

Збільшенню притоку інвестиційних ресурсів із всіх джерел фінансування за рахунок пожвавлення інвестиційної активності суб'єктів господарювання передує вдосконалення організаційно-економічного механізму системи інвестування, в тому числі і методичного обґрунтування інвестиційних рішень. Потенційним інвесторам та іншим учасникам інвестиційного процесу необхідна об'єктивна і комплексна інформація щодо інвестиційної привабливості промислових підприємств.

Регулювання інвестиційних процесів здійснюється законодавчими актами України. З'явились нові методичні розробки наукових колективів, комерційних компаній з проблем фінансової оцінки діяльності підприємства та ефективності інвестування.

Розвитку теоретико-методичних та практичних засад оцінки інвестиційної привабливості підприємства присвячені праці таких провідних зарубіжних та вітчизняних дослідників, як І.Т. Балабанова, І.О. Бланка, П.І. Гайдуцького, В.М. Гейця, В.А. Горемикіна, В.М. Гриньової, К.В. Ізмайлової, В.В. Ковальова, М.Н. Крейніної, М. Портера, Ю.І. Прилипка, В.С. Сайфуліна, В.П. Семиноженка, С.В. Серебрякова, Ю.П. Соловйова, Н.Г. Типенко, М.Г. Чумаченка, У. Шарпа, А.Д. Шеремета, Д.В. Шияна.

Разом з тим, у роботах цих науковців не приділено уваги порядку визначення рівня ризикованості при оцінці інвестиційної привабливості промислових підприємств в залежності від виду їх діяльності та місця розташування. Тому, питання, які пов'язані з теорією і сучасними методами оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств, потребують додаткової розробки, удосконалення та подальшого розвитку. Все це зумовило вибір теми дисертації, предмету і об'єкту, мети і завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота пов'язана з науковими дослідженнями Київського національного університету технологій та дизайну МОН України, зокрема з темами: “Розробка механізмів стратегічного розвитку підприємств легкої промисловості, системних технологічних комплексів автоматизованої підготовки виробництва та виготовлення конкурентоспроможної продукції з використання методів дизайну, менеджменту та маркетингу в умовах ринкової економіки” (№ ДР 0102U001413) - (особистий внесок автора полягає в розробці пропозицій щодо оцінки фінансового стану підприємств легкої промисловості та прогнозування його на перспективу) та “Проблеми розвитку промислових підприємств на інноваційних засадах” (№ ДР 0105U007596) - (особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні впливу ризиків на прийняття інвестиційних рішень, внесення пропозицій щодо їх оцінки та методів зниження).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних положень, рекомендацій та пропозицій щодо комплексної оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств на основі територіально-галузевого підходу, використання якого забезпечує визначення прийнятності ризиків процесу інвестування.

Для досягнення зазначеної мети в дослідженні було поставлено та вирішувались такі завдання:

узагальнити економічну сутність і зміст інвестиційної привабливості підприємств, галузей, регіонів в сучасних умовах господарювання;

визначити основні економіко-статистичні прийоми, що доцільно використовувати при оцінці інвестиційної привабливості;

оцінити сучасний стан інвестиційної привабливості економіки України;

проаналізувати існуючі методики оцінки інвестиційної привабливості підприємств, галузей та регіонів;

обґрунтувати систему показників, факторів та процедури комплексної оцінки інвестиційної привабливості;

розробити вихідні положення територіально-галузевого підходу до оцінки інвестиційної привабливості;

розвинути методичні підходи щодо оцінки інвестиційної привабливості галузей промисловості та промислових підприємств;

здійснити експериментальні розрахунки інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості;

здійснити прогнозні оцінки інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості на основі визначення стадії життєвого циклу галузі.

Об'єктом дослідження є система оцінки інвестиційної привабливості підприємств у складі відповідних елементів, процесів і процедур.

Предметом дослідження виступають теоретичні, методичні та практичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості на основі територіально-галузевого підходу.

Методи дослідження. Теоретичною основою положень дисертаційної роботи є методологія та загальнонаукові принципи проведення наукових досліджень. Правове поле дисертаційного дослідження склали законодавчі та нормативні документи з питань регулювання інвестиційної діяльності в Україні та оцінки інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання. При виконанні дослідження враховувались результати наукових праць провідних вітчизняних та зарубіжних вчених.

Інформаційною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики України, Міністерства фінансів України, матеріали фінансової звітності підприємств легкої промисловості.

У дисертації використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження процесів і явищ у їх взаємозв'язку і розвитку, а саме: монографічний - при формуванні мети, завдань, предмету і об'єкту дослідження; трендовий - для виявлення тенденцій розвитку основних макроекономічних показників розвитку промисловості України; динамічні, системні, групування - для виявлення взаємозв'язку показників оцінки інвестиційної привабливості регіонів, галузей та підприємств; математично-статистичні, аналізу бухгалтерської звітності - при дослідженні інвестиційної привабливості об'єкту інвестування; розрахунково-конструктивний, графічний - при порівнянні показників; експериментальний метод - при апробації розроблених методик. Обробка даних здійснювалась з використанням засобів комп'ютерної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів.

Основним науковим результатом проведеного дослідження є розвиток теоретико-методичних положень щодо оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств на основі територіально-галузевого підходу. Методичні положення та рекомендації, що визначають наукову новизну дослідження, полягають у наступному:

вперше:

розроблено модель визначення рівня прийнятності ризиків процесу інвестування при комплексній оцінці інвестиційної привабливості промислових підприємств на основі територіально-галузевого підходу, що дозволяє підвищити ефективність інвестиційної діяльності (стор. 103-104);

обґрунтовано методичний підхід до визначення стадій життєвого циклу галузей, який полягає в поєднанні критеріїв, що відображають взаємозв'язок динаміки обсягів реалізації та прибутковості (збитковості) галузі, та надає можливість приймати обґрунтовані інвестиційні рішення (стор. 142-143);

удосконалено:

алгоритм прийняття та реалізації інвестиційних рішень, який передбачає оцінку інвестиційного середовища та визначення рівня прийнятності ризиків, що надає змогу інвестору реально оцінити результати кожного інвестиційного проекту (стор. 16-18);

методичний інструментарій оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств, що включає систему репрезентативних показників, які характеризують майновий стан підприємства, фінансову стійкість, прибутковість, ліквідність активів, ділову та ринкову активність, що забезпечує визначення рейтингу підприємства серед потенційних реципієнтів (стор. 114-121);

методичний інструментарій оцінки інвестиційної привабливості галузей промисловості на основі виділення груп показників, які характеризують прибутковість діяльності і фінансовий стан, перспективність економічного розвитку, відносини власності і конкуренції, соціально-політичний клімат, вплив підприємств галузі на природне середовище, що забезпечує більш комплексну оцінку рівня інвестиційної привабливості галузей промисловості України (стор.109-110);

дістало подальшого розвитку:

визначення сутності понять “інвестицій”, “інвестиційного рішення”, “ризику”, “інвестиційної привабливості”, як економічних категорій, в яких інтегровані можливості та перспективи суб'єктів інвестування (стор. 15,16, 35, 107);

класифікація інвестицій, у межах якої запропоновано виділення інвестицій за рівнем ризикованості (мінімальний, допустимий, критичний або катастрофічний рівень), що дозволить приймати своєчасні управлінські рішення щодо нейтралізації впливу несприятливих ситуацій на здійснення процесу інвестування (стор. 15);

ієрархічна модель інвестиційного середовища, яка включає: мікросередовище (перебуває під безпосереднім впливом і контролем організації), мезосередовище (представлено фірмами, що безпосередньо впливають на досягнення організацією своїх цілей); макросередовище (формується під впливом умов, характерних певному регіону) та мегасередовище (інвестиційний клімат, що склався в країні) (стор. 30);

основні компоненти, що впливають на прийняття інвестиційних рішень, до яких відносяться: достовірність інформації, оцінка інвестиційної привабливості за всіма рівнями ієрархії; визначення рівня прийнятності ризику реалізації проекту (стор. 38).

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропонований методичний підхід до оцінки інвестиційної привабливості підприємств доведений до рівня практичних рекомендацій, використаний на окремих підприємствах легкої промисловості та може застосовуватися на підприємствах інших галузей для визначення їх інвестиційного рейтингу серед конкурентів. Наукові результати дисертаційного дослідження знайшли своє практичне застосування на ряді підприємств легкої промисловості України, що підтверджується відповідними довідками, зокрема в Українському лляному консорціумі (довідка № 23 від 19.10.06), на ВАТ “Куликівський льонозавод” (довідка № 321 від 10.11.06), на ВАТ “Володарка” (довідка № 676 від 07.12.06).

Результати досліджень теоретичного і прикладного характеру використовуються в навчальному процесі Київського національного університету технологій та дизайну МОН України при викладанні дисциплін “Теорія економічного аналізу”, “Економічний аналіз діяльності підприємств”, “Проектний аналіз”, “Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті” (довідка № 71-71/2643 від 02.11.06).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми оцінки інвестиційної привабливості промислового підприємства на основі територіально-галузевого підходу. Наукові положення, розробки та пропозиції, що містяться в роботі, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів дослідження доповідалися й одержали схвалення на 5 міжнародних, всеукраїнських і науково-практичних конференціях, зокрема: ІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, 2003 р.), ІІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, 2004 р.), Науково-практична конференція “Інноваційно-інвестиційний розвиток економіки та зайнятості населення в Україні (м. Київ, 2004 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрями їх розвитку” (м. Київ, 2005 р.), V Всеукраїнська наукова конференція молодих учених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, 2006 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 12 робіт (з них 10 одноосібних), в тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях. Авторські розробки містяться у колективній монографії та навчальному посібнику. Загальний обсяг матеріалу, що належить автору, складає 11,0 друк. арк., у тому числі у наукових фахових виданнях - 6,0 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (144 найменування) та додатків. Основна частина роботи викладена на 184 сторінках комп'ютерного тексту, містить 46 таблиць і 28 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

інвестиційний привабливість промисловий територіальний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, предмет і об'єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі „Науково-теоретичні основи інвестиційної привабливості промислових підприємств” узагальнено економічну сутність і зміст інвестиційної привабливості промислових підприємств, визначено основні економіко-статистичні прийоми до її оцінки та охарактеризовано сучасний стан інвестиційної привабливості економіки України.

Поняття економічної сутності інвестицій є предметом наукової полеміки у вітчизняній і зарубіжній теорії. Проведені дослідження дали змогу дійти висновку, що під інвестиціями слід розуміти вкладення коштів в матеріальні та нематеріальні активи, фінансові інструменти, розвиток наукових досліджень та розробок, у підготовку фахівців та твори мистецтва з метою збереження і збільшення капіталу в умовах нестабільного середовища.

Доведено, що необхідною умовою економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності української економіки є активізація інвестиційного процесу, направленого на розвиток підприємств та окремих галузей економіки. Для цього потрібне залучення інвестицій з усіх можливих джерел, що приводить до виникнення необхідності розробки нових підходів до прийняття інвестиційного рішення.

В результаті проведеного дослідження визначено, що успішна реалізація вкладень, що плануються, напряму залежить від послідовного дотримання кожного етапу розробки і прийняття відповідних рішень. В роботі запропоновано виділити такі етапи процесу прийняття та реалізації інвестиційного рішення, які потребують врахування певних аспектів, до яких слід віднести: збір необхідного масиву інформації; оцінку інвестиційного середовища, визначення рівня прийнятності ризиків та прийняття інвестиційного рішення (рис.1). Від повноти врахування всіх компонентів, що впливають на прийняття інвестиційних рішень, залежить ефективність реалізації інвестиційного проекту (рис. 2).

При визначенні вподобань інвесторів у виборі того чи іншого об'єкту інвестування проводять оцінку його інвестиційної привабливості. В роботі обґрунтовано необхідність проведення такої оцінки на рівні країни - мегарівні (політичні, економічні, соціальні та природно-кліматичні умови бізнесу), на рівні регіону - макрорівні, на рівні галузей - мезорівні та на рівні підприємств - мікрорівні.

Такий підхід дозволяє комплексно оцінити рівень інвестиційної привабливості об'єкту інвестування, передбачити виникнення ризикових ситуацій і послабити їх вплив при реалізації інвестиційного проекту.



В роботі запропоновано трактувати поняття ризику як атрибутивну характеристику доцільності діяльності суб'єктів господарювання і управління, що обумовлює можливість підвищити ефективність діяльності, мінімізувати соціальні та екологічні наслідки настання небажаних подій на основі управлінських рішень, що приймаються в умовах реально існуючих загроз та небезпек.

У другому розділі „Становлення та розвиток методичного забезпечення оцінки інвестиційної привабливості” проаналізовано існуючі методики та обґрунтовано систему показників, факторів і процедур комплексної оцінки інвестиційної привабливості підприємств.

Проведений аналіз існуючих методик оцінки інвестиційної привабливості підприємств, галузей та регіонів показав недостатність змістовного обґрунтування показників, що використовуються для такої оцінки. Доведено, що для узагальнення результатів оцінки доцільно розраховувати інтегральний показник інвестиційної привабливості.

В результаті для оцінки інвестиційної привабливості запропоновано для кожного рівня ієрархії використовувати такі групи показників:

підприємства: показники майнового стану, фінансової стійкості, ліквідності активів, прибутковості об'єкту інвестування, ділової активності, ринкової активності інвестованого об'єкту;

галузі: прибутковість діяльності і фінансовий стан, перспективність економічного розвитку, відносини власності і конкуренції, соціально-політичний клімат, вплив підприємств галузі на природне середовище;

регіони: підприємництво і місцева влада, економічний розвиток, ринкова інфраструктура, фінансовий сектор, людські ресурси.

В роботі доведено, що інвестиційну привабливість доцільно розглядати на рівні підприємства, галузі, регіону, країни. В цій системі підприємство є базовим об'єктом вкладення коштів. Але для інвестора не будуть достатньо переконливими аргументи інвестування коштів в підприємство, якщо розвиток галузі, до якої воно належить, знаходиться в кризовому стані та знаходиться в регіоні з несприятливим умовами інвестування. Тому при виборі об'єкту інвестування доцільно проводити комплексну оцінку інвестиційної привабливості (на рівні підприємства, галузі, регіону) і на її основі визначати ступінь прийнятності ризиків процесів інвестування. Крім того, комплексність оцінки інвестиційної привабливості відображає взаємний вплив всіх рівнів ієрархії: ланка вищого рівня впливає на інвестиційну привабливість нижчої ланки і навпаки. Використання такої оцінки інвестиційної привабливості підприємства підвищить обґрунтованість прийняття інвестиційних рішень (рис. 3).

У третьому розділі „Рекомендації щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємств на основі територіально-галузевого підходу” розроблені вихідні положення територіально-галузевого підходу до оцінки інвестиційної привабливості, розвинуто методики оцінки інвестиційної привабливості підприємств та галузей промисловості з проведенням експериментальних розрахунків; здійснено прогнозні оцінки інвестиційної привабливості легкої промисловості України.

Впровадження в практику територіально-галузевого підходу базується на наступних вихідних положеннях:

інвестиційна привабливість - це узагальнююча характеристика об'єкту інвестування, яка задовольняє інтереси конкретного інвестора;

територіально-галузевий підхід до оцінки інвестиційної привабливості підприємства полягає у поєднанні оцінки інвестиційного розвитку регіонів, галузей та промислових підприємств;

інвестиційна привабливість підприємства - інтегральна характеристика підприємства, яка показує його здатність до залучення зовнішніх інвестицій;

інвестиційна привабливість галузей економіки - інтегральна характеристика окремих галузей економіки, яка дозволяє оцінити ефективність їх інвестування;

інвестиційна привабливість регіонів (або країн у цілому) - інтегральна характеристика окремих регіонів країни, яка дозволяє оцінити ефективність здійснення в них інвестиційної діяльності;

система факторів територіально-галузевого підходу - це сукупність факторів, які діють на макро-, мезо- та мікрорівнях, знаходяться у взаємозв'язку та взаємозалежності, і визначають основні критерії оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

В роботі обґрунтовано добір мінімальної, але достатньої кількості показників оцінки інвестиційної привабливості підприємств, які враховують всі аспекти діяльності підприємства, не дублюють один одного і не знаходяться у функціональній залежності, вони є порівнянними з аналогічними показниками інших підприємств або еталонів. Ця система показників включає: коефіцієнти зносу основних засобів, незалежності, маневреності власного капіталу, поточний коефіцієнт покриття, співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, ефективність використання активів, власних коштів, обіговість оборотних активів, та цінність акції.

Визначення рівня інвестиційної привабливості підприємств та галузей пропонується проводити шляхом розрахунку інтегрального показника з використанням таксономічного методу, в основу якого покладені операції з матрицями. Встановлення рейтингу підприємства (галузі) відбувається в декілька етапів: формується матриця сукупності значень показників по групі підприємств (галузей); для забезпечення порівнянності показників, ліквідації впливу абсолютних величин і варіації показників проводиться їх нормування; по кожному показнику обирається найбільше (найменше) значення в залежності від його оптимальної характеристики та формується еталонне підприємство (матриця-стовбець).

Розрахунок узагальнюючого показника на останньому етапі передбачає розрахунок квазивідстаней R_j від будь-якого об'єкту до еталону для всіх т галузей (підприємств) за п показниками:

R_j = min (1)

Методика визначення рівня інвестиційної привабливості галузей промисловості за групами дозволяє визначити на основі значень індивідуальних показників інтегральний показник та встановити рейтинг галузей промисловості України за інвестиційною привабливістю (табл. 1).

Таблиця 1. Рейтинг галузей промисловості за інвестиційною привабливістю

Галузь промисловості	Значення інтегрального показника	Рейтинг
Металургія та оброблення металу	0,47	1
Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів)	0,84	2
Машинобудування	1,01	3
Харчова промисловість	1,32	4
Виробництво деревини та виробів з деревини	1,38	5
Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість; видавнича справа	1,84	6
Видобування неенергетичних матеріалів	1,89	7
Видобування енергетичних матеріалів	1,99	8
Хімічна та нафтохімічна промисловість	2,10	9
Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення	2,34	10
Легка промисловість	2,53	11
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	3,0	12

Основними чинниками, що спричинили низький рівень інвестиційної привабливості є низька рентабельність активів та низький рівень економічного розвитку галузі - легка промисловість. Серед інших причин низького рівня інвестиційної привабливості є високий рівень монополізації ринку - виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, хімічна та нафтохімічна промисловість. Що стосується видобування енергетичних та неенергетичних матеріалів, то для них основним негативним фактором є значний рівень монополізації та великі витрати на капітальний ремонт основних засобів природоохоронного призначення.

Легка промисловість є єдиною галуззю, яка за результатами роботи 2000-2005 років має збитки. Така ситуація викликана тим, що підприємства галузі працювали в основному на умовах давальницької сировини, що дало змогу підприємствам легкої промисловості завантажити потужності (табл. 2). Але в теперішній час можна зазначити, що ця схема не сприяє зростанню фінансових результатів.

Таблиця 2. Структура реалізації готової продукції легкої промисловості України у 2004 році, %

Напрями реалізації продукції	Трикотажні вироби	Панчішно-шкарпеткові вироби	Пальто, плащі, куртки	Костюми, брюки, сукні	Сорочки чоловічі	Взуття	Блузи
ВСЬОГО	100	100	100	100	100	100	100
Експорт	72,9	22,8	59,7	81,4	27,4	65,3	45,2
Замовлення силових структур	2,7	1,3	3,0	5,6	26,6	5,3	?
Спеціальний та робочий одяг	?	?	16,4	5,2	?	16,0	?
Замовлення місцевих органів	0,8	0,2	1,5	0,7	1,5	0,4	0,8
Роздрібна торгівля - внутрішній ринок	23,6	75,7	19,4	7,1	44,5	13,0	54,0

В роботі доведено, що для оцінки рівня ризиків вкладення коштів в конкретну галузь необхідно не тільки встановити рівень її інвестиційної привабливості, але і враховувати стадію життєвого циклу галузі. Стадію життєвого циклу галузі пропонується визначати на основі розробленої матриці, відмінність якої полягає у використанні двох параметрів - динаміка обсягу реалізації продукції галузі та її прибутковість (збитковість) (табл. 3).

Таблиця 3. Критерії вибору стадії життєвого циклу галузі

Темпи зростання обсягу реалізації продукції	Рівень прибутковості (збитковості)
	<0	>0	>0
<100	Занепад	Занепад	Зрілості
>100	Зрілість	Зрілість	Уповільнене зростання
>100	Зародження	Становлення	Прискорене зростання

Відповідно до розробленої матриці визначено стадії життєвого циклу галузей промисловості України:

зародження (біотехнології, екотехнології);

зростання (машинобудування, харчова промисловість);

зрілість (целюлозно-паперова промисловість, виробництво деревини та виробів з деревини, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, хімічна та нафтохімічна промисловість, металургія, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

занепад (легка промисловість (одяг, взуття, текстиль).

В роботі для визначення рівня інвестиційної привабливості доведено необхідність врахування не тільки рівня інвестиційної привабливості підприємства серед підприємств-конкурентів за певний рік, але і тенденцію змін цього рівня за ряд років (рис. 4).



Результати визначення рівня інвестиційної привабливості 48 підприємств легкої промисловості за 2003-2005 роки на вищезазначених положеннях показали:

пріоритетний рівень інвестиційної привабливості мають 17 (35,4 %), з них 10 підприємств з пошиття одягу, 5 підприємств текстильної промисловості і 2 підприємства з виробництва шкіри та шкіряного взуття;

високий рівень - 11 підприємств (22,9 %), з них 7 підприємств з пошиття одягу, 2 підприємства текстильної промисловості і 2 підприємства з виробництва шкіри та шкіряного взуття;

середній - 5 підприємств (10,4 %), з них 1 підприємство з пошиття одягу та 4 підприємства текстильної промисловості;

низький - 15 підприємств (31,3 %), з них 6 підприємств з пошиття одягу, 7 підприємства текстильної промисловості і 2 підприємства з виробництва шкіри та шкіряного взуття.

Легка промисловість України має низький рівень інвестиційної привабливості, тому вкладення коштів в підприємства цієї галузі супроводжується катастрофічним або критичним рівнем ризику. В роботі здійснено прогнозні оцінки інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості у відповідності до Стратегії економічного і соціального розвитку України на період до 2015 року. Визначено, що за умови подальшого дотримання базових темпів зростання обсягу виробництва підприємства галузі поступово почнуть знижувати свою збитковість.

За результатами прогнозних оцінок у 2011 році фінансовий результат від операційної діяльності по легкій промисловості становитиме 105,5 млн. грн., в тому числі підприємств текстильної промисловості та пошиття одягу - 59,4 млн. грн., виробництва шкіри та шкіряного взуття - 46,1 млн. грн.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв'язання важливої економічної проблеми - розробки методичних положень, рекомендацій та пропозицій щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємств для підвищення ефективності інвестування. Виконане дисертаційне дослідження надало можливість сформувати наступні висновки і пропозиції:

1. Розв'язання проблеми розвитку національної економіки України на ринкових засадах, перехід до нових прогресивних технологічних процесів вимагає залучення значних обсягів інвестицій. Динамічний характер інвестицій надає їм властивостей процесу. Основними етапами інвестиційного процесу є достовірна оцінка середовища, в якому будуть здійснюватись інвестиції та визначення рівня прийнятності ризиків.

2. Інвестиційна привабливість - це узагальнююча характеристика об'єкту інвестування, що задовольняє інтереси конкретного інвестора. Тому, при оцінці інвестиційної привабливості необхідно врахувати внутрішні можливості об'єкту інвестування та зовнішні загрози, що обумовлює використання уточненої ієрархічної моделі. Запропонована в роботі модель інвестиційного середовища враховує фактори, що діють на мегарівні (країна), макрорівні (регіон), мезорівні (галузь) та мікрорівні (підприємство).

3. До основних компонентів, що впливають на прийняття інвестиційних рішень відносяться: достовірність інформації, оцінка інвестиційної привабливості за всіма рівнями ієрархії; визначення рівня прийнятності ризику реалізації проекту.

4. Обґрунтовано, що ризик - це атрибутивна характеристика доцільності діяльності суб'єктів господарювання, що обумовлює можливість підвищити ефективність діяльності, мінімізувати соціальні та екологічні наслідки настання небажаних подій на основі управлінських рішень, що приймаються в умовах реально існуючих загроз та небезпек. Врахування загроз та наслідків виникнення ризикових ситуацій при кожному рівні ризику (мінімальний, допустимий, критичний, катастрофічний) дозволяє інвестору реально оцінити ситуацію при прийнятті рішення щодо вибору об'єкту інвестування.

5. Аналіз існуючих методик оцінки рівня інвестиційної привабливості на всіх рівнях ієрархії показав, що вони потребують подальшого удосконалення на основі обґрунтування необхідного складу і кількості показників, які використовуються для такої оцінки. За результатами проведеної оцінки доцільно розраховувати інтегральний показник, що забезпечить порівняння отриманих даних.

6. Обґрунтовано систему показників, що використовуються для оцінки інвестиційної привабливості підприємств, галузей та регіонів. Відбір проводився виходячи з принципів: всі показники повинні точно відображати всі аспекти діяльності об'єкту інвестування, бути порівняними з показниками інших підприємств, не дублювати один одного і не знаходитися у функціональному взаємозв'язку. Для аналізу інвестиційної привабливості галузі рекомендовано використовувати групи показників, що відображають прибутковість діяльності і фінансовий стан галузі (рентабельність продукції, прибутковість галузі) перспективність економічного розвитку (динаміка економічного розвитку, забезпеченість перспектив зростання виробництва галузі, значимість галузі в промисловому виробництві, доля експорту в продукції галузі), відносини власності і конкуренції (частка підприємств, приватної форми власності, частка випуску монополістів та малих підприємств у загальному випуску підприємств галузі), соціально-політичний клімат в галузі (рівень середньої зарплати галузі, соціальна значимість галузі) та вплив галузі на природне середовище рівень екологічних зборів підприємств галузі, питома вага витрат на капітальний ремонт основних засобів природоохоронного призначення галузі в загальних витратах цього виду по промисловості). При визначенні інвестиційної привабливості підприємства запропоновано розглядати такі групи показників: майнового стану (коефіцієнт зносу основних засобів), фінансової стійкості (коефіцієнт незалежності, маневреність власного капіталу), ліквідності активів (поточний коефіцієнт покриття, співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей), прибутковості (ефективність використання активів та власних коштів), ділової та ринкової активності (коефіцієнт цінності акцій).

7. Значний вплив на рівень інвестиційної привабливості галузі спричиняє стадія її життєвого циклу, для встановлення якої розроблено матричну модель. Вона базується на поєднанні двох критеріїв - динаміки зростання обсягу реалізації та прибутковість галузі. Співставлення рівня привабливості галузі у порівнянні з іншими галузями промисловості та врахування стадії її життєвого циклу дозволить інвестору підвищити обґрунтованість інвестиційних рішень, що приймаються.

8. Використання територіально-галузевого підходу до оцінки інвестиційної привабливості підприємства дозволяє поєднувати оцінку підприємства, галузі, до якої воно належить і регіону, де воно розташоване. Впровадження такого підходу забезпечує комплексне обґрунтування інвестиційних рішень згідно принципу ієрархії, що забезпечує врахування всіх факторів і надає змогу достовірно визначити ступінь прийнятності ризиків, які супроводжують інвестиційне рішення.

9. Апробація розроблених методичних рекомендацій на підприємствах легкої промисловості дозволила визначити рейтинг кожного підприємства серед підприємств-конкурентів, оцінити рівень його інвестиційної привабливості, врахувати основні тенденції розвитку інвестиційного середовища та визначити можливості розвитку підприємства на перспективу.

10. Легка промисловість має низький рівень інвестиційної привабливості, що пояснюється збитковістю підприємств галузі. Здійснений прогноз прибутковості галузі до 2011 року відповідно до Стратегії економічного і соціального зростання розвитку України показав, що за умови подальшого дотримання базових темпів зростання підприємства галузі у 2011 році отримують прибуток від операційної діяльності у розмірі 105,5 млн. грн. Збільшення прибутковості підприємств галузі сприятиме підвищенню їх інвестиційної привабливості.

11. Використання запропонованих у дисертаційному дослідженні рекомендацій щодо оцінці інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості на основі територіально-галузевого підходу дозволить підвищити обґрунтованість прийняття інвесторами інвестиційних рішень, зменшить ймовірність настання ризикових ситуацій, що в свою чергу сприятиме підвищенню ефективності реалізації інвестиційних проектів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях, монографіях:

1. Власюк Т.М. Інноваційні ризики: оцінка та методи їх зниження // Шляхи активізації інноваційної діяльності підприємств: Монографія // Під. ред. проф. О.І.Волкова, проф. М.П.Денисенка.-К.: КНУТД, 2005. - С.573-620

2. Власюк Т.М. Ідентифікація, класифікація та методи зниження ризиків інвестиційного проекту // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки.-Ч.2. - Том 3 (46).- Хмельницький.- 2002. - № 5. - С. 168-171.

3. Власюк Т.М., Свіщов М.В. Систематизація факторів, що призводять до виникнення інвестиційних ризиків // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки.-Ч.2.-Том 1 (55).- Хмельницький.-2003.-№ 5. - С. 208-211.

4. Власюк Т.М. Порівняльна характеристика методів кількісного аналізу ризиків інвестиційного проекту // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Збірник наукових праць. - Київ.-2003. - № 3. - С. 130-135.

5. Власюк Т.М. Оцінка інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості // Труды Одесского политехнического университета.-Спецвыпуск.-Том3.-Одесса.-2004. - С. 161-164.

6. Власюк Т.М. Методика оцінки інвестиційної привабливості державних підприємств // Економіка та держава. - 2005. - № 2. - С. 39-43.

7. Власюк Т.М. Вихідні положення територіально-галузевого підходу оцінки інвестиційної привабливості // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну.-Київ. - 2006. - № 5. - С.

8. Визначення стадій життєвого циклу галузей промисловості України // Вісник Луцького державного технічного університету. - 2006. - №. - С. 83-91.

в інших виданнях:

9. Власюк Т.М. Метод, методика, способи та прийоми економічного аналізу // Теорія економічного аналізу: Навч. посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С. 58-126.

10. Власюк Т.М. Використання економіко-математичних та статистичних

методів для розв'язання конкретних задач // Теорія економічного аналізу: Навч. посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С. 151- 183.

11. Власюк Т.М. Інформаційне забезпечення економічного аналізу // Теорія

економічного аналізу: Навч. посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С. 23-33.

12. Власюк Т.М. Методичні основи якісного аналізу ризиків інвестиційних проектів // Межвузовский журнал. Проблемы лёгкой и текстильной промышленности Украины.- Херсон.-2004.-№1 (8). - С. 24-27.

Размещено на Allbest.ru