Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМАВУД Україна"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Завданням виробничої практики є закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання у навчальному закладі, поглиблення професійної підготовки спеціаліста з економіки, ознайомлення і набуття досвіду на робочих місцях, підвищення рівня знань з питань конкретної економіки, оволодіння практичними вміннями і навичкам майбутньої професії. Виробнича практика для студентів забезпечує можливість отримання досвіду та продовження наукового дослідження в сфері економіки підприємства. Тому в результаті проходження практики і складання звіту по ньому я намагатимусь висвітлити всі необхідні питання, якнайповніше їх розкрити, зробити їх аналіз, дати певну оцінку явищам і процесам, які відбуватимуться на підприємстві, та зробити певні висновки.

Базою проходження практики обрано ТзОВ «ЕМАВУД Україна» , яке займається виготовленням меблів. Товариство створене з метою сприяння прискоренню науково-технічного прогресу, впровадження науково-технічних розробок і технологій, розвитку в країні інвестиційних, фінансових, ринкових відносин, формування ринку товарів, послуг і насичення його за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з метою одержання прибутку. Одним з моментів проходження практики є аналіз фінансового стану підприємства та порівняння основних його показників за різні періоди діяльності. Ця практика дасть змогу закріпити теоретичні знання з обліку та можливість застосувати їх на практиці в майбутньому.

На даному підприємстві я мав змогу ознайомитися з організацією виробництва, слідкувати за процесом виготовлення продукції. Колектив підприємства з розумінням поставився до моєї роботи і в усьому мені допомагав. фінансовий ціноутворення персонал праця

В процесі перебування на підприємстві я мав можливість прослідкувати за тим, як іде керування таким складним механізмом як підприємство. В цій роботі я намагатимусь передати всі знання, яких я набув за час перебування на підприємстві, включаючи не тільки документально підтверджені, а й власні висновки з приводу функціонування підприємства як системи; вміння керувати процесом виробництва, управлінським персоналом підприємства; ставлення конкурентів до підприємства та підприємства до конкурентів; місце на ринку, тобто конкурентноздатність виготовлених товарів та надання послуг. Розкриття усіх цих питань та ще багато інших і є метою написання цієї роботи.



Розділ 1. Загальна характеристика підприємства

Приватне підприємство засноване однією фізичною особою шляхом вкладання коштів для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Товариство з обмеженою відповідальністю діє на основі положень Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність», іншого законодавства України та Статуту Товариства.

Засновником приватного підприємства є громадянин Республіки Азербайджан Аббасов Ельшад, місце народження - Республіка Азербайджан, місто Баку.

Місцезнаходження Товариства: 81400. Україна, Львівська область, місто Самбір, вул. В'ячеслава Чорновола, 36.

Почавши свою діяльність в 1996 році компанія Embawood, завдяки великим інвестиціям та успішній стратегії продажів продовжує завойовувати лідируючі позиції в меблевому секторі Південного Кавказу. Ця продукція відповідає міжнародним стандартам, користується великим попитом споживачів у Aзербайджані, Грузії, Казахстані, Киргизії, Туркменістані, Ірані та Росії. Фабрики оснащені високотехнологічним устаткуванням. Сировину, матеріали та аксесуари імпортуються від провідних виробників даної галузі.

Товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації згідно чинного законодавства України, має у власності та на підставі інших майнових прав відокремлене майно, має право від свого імені набувати та відчужувати майнові та немайнові права, може виступати від свого імені в судах, має самостійний баланс, круглу печатку зі своєю назвою та штампи, бланки, знак для товарів і послуг, банківській, валютний та інші рахунки в банках України та за кордоном. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями тільки належним йому майном, на яке згідно чинного законодавства може бути звернено стягнення.

Товариство створене з метою сприяння прискоренню науково-технічного прогресу, впровадження науково-технічних розробок і технологій, розвитку в країні інвестиційних, фінансових, ринкових відносин, формування ринку товарів, послуг і насичення його за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з метою одержання прибутку.

Згідно Статуту, основним предметом діяльності Товариства є: виробництво та реалізація меблевих виробів, здійснення інвестиційної, фінансової, посередницької, торговельної, виробничої, промислової, біржової, науково-виробничої, брокерської, маркетингової, представницької, дилерської, холдингової, транспортної, медичної, фармацевтичної, орендної, комісійної, агентської, лізингової, культурно-освітньої, туристичної, та іншої діяльності, надання виробничих, господарських та інших послуг, а також надання послуг українським та іноземним юридичним особам.

Вироби Компанії embawood повністю відповідають європейським стандартам якості: екологічній нормі Е1. Тканини, використовувані для м'яких меблів виробництва є антистатичними: , антибактеріальними і сертифікований по класу 1: , стандарту oeko-ТЕКС® Стандарт 100.

Місією Товариства є надання людям меблів високої якості, яка у повсякденному житті, подарує їм затишок, буде відповідати їх смаку і стилю. Товариство дарує людям віру і впевненість, приносить в їхнє життя комфорт і стиль, перетворює їх цілі і мрії в життя. Успіх компанії заснований на професіоналізмі і зацікавленості наших співробітників. Місія підприємства - зайняти важливе місце в економіці кожної країни, де представлена компанія, тим самим, зберігаючи впевненість, надійність і стабільність в її суспільстві. Для компанії основними є їхні клієнти і їхні бажання.

Цінності Товариства:

- сумлінність;

- Повага до традицій і бажання вдосконалюватися;

- Довіра і відповідальність;

- Логічність і професіоналізм;

- Ініціативність і творчий підхід;

- Робота в команді і результативність;

- Прозорість і доброзичливість;

Всі меблі EMBAWOOD проходять суворий контроль якості. У 2004 році компанія отримала сертифікат ISO 9001: 2000 (Додаток 1) міжнародної системи менеджменту якості. Вироби з каталогу компанії відповідає якості навколишнього середовища європейського стандарту (EN). Меблі Embawood відрізняється стильним дизайном і високим рівнем комфорту. Група Embawood, дизайнери та інженери постійно працюють над введенням нових колекцій меблів і поліпшення старих. Багато предметів меблей забезпечені додатковими функціями для простоти використання, внутрішнього освітлення шаф, незалежної системи освітлення дзеркал, продуманий внутрішній простір меблів, простий у використанні механізмів трансформації м'яких меблів.

«Embawood» сьогодні -- визнаний лідер з виробництва меблів для дому. Компанія успішно працює більше 15 років. Меблі, що виготовляються на семи фабриках "Embawood" експортуються в усі країни середньої Азії, Закавказзя, в Іран, Туреччину. У 2010 році в Україні побудована надсучасна меблева фабрика з німецьким та італійським обладнанням, аналогів якому немає в Україні. Торгова мережа на сьогоднішній день складає 150 брендових магазинів. Всі ці роки компанія наполегливо працюємо над досягненням такого рівня якості, сервісу та дизайну, який був би вартий споживачів, та повністю задовольняв їхні потреби.

ТзОВ «ЕМБАВУД Україна» на сьогодні це:

Ё Лідери меблевого ринку.

Ё 19 років успішної історії:

* 1996 Створення виробництва в Масаллінском, Азербайджан;

* 2000 Відкриття другої виробничої площадки в місті Хирдалан, Азербайджан;

* 2001 Реалізація Embapanel на ринку - маркою виробництво і постачання сировини і проміжних продуктів;

* 2002 Презентація компанії embawood бренду на ринку;

* 2004 Сертифікація ISO 9001: 2000 міжнародної системи менеджменту якості;

* 2005 Фонд регіональних складів;

* 2007 Відкриття першого магазину, закласти підстави для роздрібної торгівлі;

* 2008 Придбання на ринку акцій на зарубіжних ринках;

* 2009 Відкриття третього заводу в Сумгаїті, Азербайджан;

* 2009 Відкриття першої лабораторії випробування якості в СНД за європейським нормам і стандартам;

* 2010 Реалізація другого бренду домашніх меблів Madeyra на ринок;

* 2011 Відкриття виробничого комплексу в Самборі, Україна;

* 2012 Відкриття представництва в м. Краснодар, Російської Федерації;

* 2014 Відкриття виробничого підприємства в м. Шимкент, Казахстан

Ё Присутність в 11 країнах ( Азербайджан, Україна, Грузія, Росія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Туркменістан, Туреччина, Китай, Румунія, Польща );

Ё 7 меблевих заводів ( Див. Таблиця 1.1 );

Ё Більше 200 магазинів у світі;

Ё 30 магазинів в Україні:

- Львів, Луганська, 8 - Полтава - Одесса

- Київ - Харків - Кривий ріг

- Херсон - Запоріжжя - Донецьк

- Вінниця - Тернопіль - Севастополь

Одним із найважливішим елементів внутрішнього середовища підприємства є його організаційна структура управління. Організаційна структура регулює розподіл завдань по відділам і підрозділами підприємства, компетентність відділів та підрозділів у вирішенні певних проблем. Організаційна структура має безпосередній вплив на реалізацію стратегії підприємства, його взаємодію із зовнішнім середовищем та ефективне вирішення поставлених завдань.

Використання в практиці управління схеми організаційної структури дозволяє зрозуміти формальну ієрархію організації, у тому числі, структуру процесів, відповідальності та звітності.

Ці схеми застосовуються для вирішення низки завдань: визначення ролей і обов'язків всього персоналу в межах організації; встановлення ієрархічної структури повноважень, влади і процесу прийняття рішень; формування комунікаційних каналів і потоків інформації, включаючи правила підпорядкування і методи регулювання, що відносяться до методик звітності; формування механізму контролю з визначенням ступеню централізації та масштабу контролю; визначення функцій і управлінських завдань.

Організаційна структура підприємства - це склад відділів, служб і підрозділів в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних і інформаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління по різним рівням і підрозділам управлінської ієрархії.

Головний бухгалтер - керівник бухгалтерської служби (бухгалтерії), який забезпечує ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Згідно вимог закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 - XIV від 16.07.1999 р. відповідальність за організацію та здійснення внутрішньогосподарського контролю на підприємстві покладається на головного бухгалтера. Головний бухгалтер має право другого підпису документів, повинен забезпечувати систематичний контроль за раціональним використанням наявного ресурсного потенціалу, а також збереження власності.

Головний бухгалтер несе відповідальність:

1) За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

2) За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

3) За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Головний інженер -- це один з керівників компанії, що відповідає за технічну політику і напрями технічного розвитку підприємства в умовах ринкової економіки. Головний інженер є першим заступником керівника підприємства і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності підприємства. Головний інженер безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства і здійснює керівництво технічними службами підприємства.

Головний інженер несе відповідальність:

1) За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, в межах визначених чинним законодавством України про працю.

1) За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

2) За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Маркетинг - подає собою систему організації і збуту продукції, орієнтовану на задоволення потреб покупців і одержання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, розробки заходів щодо поліпшення товару, його асортименту, вивчення покупців, конкурентів, цінового політики, формування попиту, стимулювання збуту і реклами.

Відділ маркетингу є самостійним структурним підрозділом підприємства і підпорядковується безпосередньо директору підприємства, очолюється начальником відділу, що призначається і звільняється від посади директором підприємства.

Обов'язком відділу маркетингу є реалізація трьох функцій:

* аналітичної, що включає дослідження ринку;

* продажі продукції;

* забезпечення потреб підприємства ресурсами.

Відділ кадрів - це самостійний структурний підрозділ, підпорядкований директору. В своїй діяльності відділ кадрів керується Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу", Постановами Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, наказами міністерства і розпорядженнями директора.

Відділ кадрів проводить:

- Забезпечення підрозділів згідно з штатним розписом необхідною кількістю працівників відповідної кваліфікації.

- Оформлення прийому, переведення, переміщень і звільнення працівників, облік відпусток працівників і здійснення контролю за їх наданням.

- Виконання роботи по плануванню і організації різних форм навчання працівників, облік спеціалістів, які завершили навчання.

- Забезпечення діяльності працівників, які виконують кадрову роботу в представництвах, надання їм методичної допомоги.

Начальник відділу кадрів несе персональну відповідальність за:

1) забезпечення підрозділів необхідною кількістю працівників відповідної кваліфікації;

2) своєчасне складання і виконання планів підвищення кваліфікації кадрів, та кошторису витрат на ці цілі.

Відділ постачання - це підрозділ, діяльність якого спрямована на забезпечення необхідними ресурсами виробництва. При цьому дана діяльність повинна бути здійснена до самого початку виробничого процесу: від виникнення такої необхідності в ресурсах до їх застосування під час виготовлення продукції. Основною метою даного підрозділу є доведення конкретних ресурсів до учасників виробництва у необхідній кількості та обсязі, в точний термін і з мінімальними витратами.

Основні завдання відділу постачання:

1. Забезпечення з подальшим підтриманням оптимального рівня запасів ресурсів, що сприятиме мінімізації витрат, пов'язаних з їх заготівлею.

2. Забезпечення точної, оперативної, комплексної та досить надійною поставки ресурсів споживачам (іноді навіть до робочого місця).



Розділ 2. Характеристика основних показників продукції підприємства

У відповідності з основним предметом і метою діяльності Товариство з Обмеженою Відповідальністю «ЕМБАВУД Україна» здійснює:

1. Виробництво кухонних меблів;

2. Виробництво меблів для офісів та підприємств торгівлі;

3. Оптова торгівля меблями та покриттям для підлоги;

4. Консультування з питань комерційної діяльності та управління;

5. Виробництво, переробку, закупівлю й реалізацію (у тому числі у формі бартеру) продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, всіх видів нафтопродуктів, морепродуктів, сільськогосподарської та харчової продукції;

6. Виготовлення та реалізація виробів з дерева, металу та полімерних металів корпусних та м'яких меблів, виготовлення, переробку та реалізацію хімічних речовин;

7. Діяльність у галузі будівництва та виробництва: будівельно-монтажні роботи, підготовчі роботи, земляні роботи, улаштування основ і будівництво фундаментів;

8. Інші види діяльності, які відповідають меті створення Товариства та не заборонені чинним законодавством;

9. Товариство здійснює види діяльності, щодо яких законом встановлено режим рецензування, лише після одержання відповідних ліцензій згідно чинного законодавства України.

Розглянем, на прикладі міста Самбір, як ТзОВ «Ембавуд Україна» розвивається у порівнянні з іншими промисловими підприємствами. З цього ми зрозумієм чи Товариство спроможне конкурувати на ринку з іншими підприємствами.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізації продукції становить реалізація продукції ТзОВ «Ембавуд Україна» - 65557,2 тис.грн. (44,1 % ), ТзОВ «Молокозавод Самбірський» - (14,6 %), ВП Самбірський хлібокомбінат (12,9 %), ТдВ Швейна фабрика - (7,5 %), ТзОВ «Амардіко -120» - (7,1 %). Реалізація продукції зазначених підприємств становить - 86,2 %.

За звітний період здійснювались іноземні інвестиції в виробничу діяльність двох промислових підприємств:

- ТзОВ «Амардіко-Україна-120» - 76,6 тис. євро;

- ТзОВ «Ембавуд Україна» - 3984,6 тис. грн.

Станом на 1 січня 2014р. найбільш інвестованою в м.Самборі є промисловість - 12786,3 тис. дол. США (89,1% від загального обсягу у місті), з них найбільше вкладено у виробництво меблів (зокрема в компанію ТзОВ «Ембавуд Україна); іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування - 10681,3 тис. дол. США (74,5%).

В економіку м.Самбора найбільше надійшло вкладень від партнерів з Азербайджану - 10681,3 тис. дол. США (74,5% від загального обсягу надходжень), Данії - 1173,0 тис. дол. США (8,2%), Австрії - 1098,2 тис. дол. США (7,6%).

Можна зробити висновок, що підприємство ТзОВ «ЕМБАВУД Україна», спроможне конкурувати з іншими промисловими підприємствами. До того ж воно займає непогане місце, по виробництву, серед інших підприємств міста Самбора. У 2012 році від ТзОВ «ЕМБАВУД Україна» до місцевого бюджету міста Самбір надійшло 147,1 тис. грн. , а у 2013 році 1838,4 тис. грн.



Розділ 3. Матеріально-технічне забезпечення підприємства

3.1 Основні засоби

Матеріально-технічна база підприємства - сукупність усіх матеріальних умов здійснення процесу виробництва в поєднанні з його технологією в галузях і підрозділах цього підприємства.

Процес виробництва на підприємствах різних форм власності та організаційно-правових форм передбачає наявність такого чинника виробництва, як основні фонди. Згідно П(С)БО 7 основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року).

Для цілей згідно П(С)БО 7 основні засоби поділяються на групи. Група основних засобів являє собою сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням і умовами використання необоротних матеріальних активів. Так, основні засоби класифікуються на наступні групи:

1. Основні засоби

1.1 Земельні ділянки

1.2 Капітальні витрати на поліпшення земель

1.3 Будівлі, споруди та передавальні пристрої

1.4 Машини і устаткування

1.5 Транспортні засоби

1.6 Інструменти, прибори, інвентар (меблі)

1.7 Робоча та продуктивна худоба

1.8 Багаторічні насадження

1.9 Інші основні засоби

2. Інші необоротні матеріальні активи

2.1 Бібліотечні фонди

2.2 Малоцінні необоротні матеріальні активи

2.3 Тимчасові (не титульні) споруди

2.4 Природні ресурси

2.5 Інвентарна тара

2.6 Предмети прокату

2.7 Інші необоротні матеріальні активи

Але, крім вищезазначеного розподілу основних засобів на групи за їх видами, основні засоби ще можна класифікувати за іншими ознаками. До таких ознак відносяться: призначення основних засобів, характер їх участі у виробництві, ступінь використання та приналежність.

В залежності від призначення основні засоби діляться на виробничі та невиробничі. До основних засобів виробничого призначення відносяться такі засоби, які безпосередньо приймають участь у процесі виробництва та забезпечують його нормальний хід. Такими основними засобами є: машини, устаткування, інструменти, які призначені для виробничого процесу, споруди основних і допоміжних цехів, відділів та служб адміністрації , які обслуговують виробничий процес, споруди складів, резервуари, транспортні засоби , які використовуються для переміщення та зберігання предметів та продуктів праці.

Основні засоби невиробничого призначення безпосередньо не приймають участь у процесі виробництва, але обслуговують культурно-побутові потреби робітників підприємства Основні засоби житлово-комунального господарства, поліклінік, медичних пунктів, клубів, стадіонів, дитячих садків тощо).

Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних виробничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства. Наведено склад основних виробничих засобів підприємства. Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої:

Група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;

Група 3 - інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади.

Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Абсолютне відхилення становить:

Ш 50491 - 53021 = -2530

Ш 29200 - 25710 = +3490

Темп зростання у % дорівнює:

Ш 50491 / 53021 * 100 = 95,2

Ш 29200 / 25710 * 100 = 113,6

Темп приросту становить:

Ш 95,2 - 100 = -4,8

Ш 113,6 - 100 = +13,6

Отже, первісна вартість зменшилась від 53021 до 50491, тобто сума витрат на удосконалення основних засобів зменшилась на 2530 . Щодо зносу, то можна зробити висновок, що обладнання є трішки застарілим, і потребує незнаного оновлення, так як на початок він становив 25710 , а на кінець року - 29200.



3.2 Матеріальні ресурси

Відповідно до П (С) БО 9 "Запаси" (п. 6) матеріальні ресурси (виробничі запаси) уявляють собою запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб, і наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи підприємства.

У вирішенні питання про повноцінне забезпечення підприємства необхідними матеріальними ресурсами та ефективне їх використання, яких вимагає нормальний хід виробничого процесу, велике значення має економічний аналіз

Мета аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів полягає в одержанні найбільш інформативних ключових параметрів, які дають об'єктивну й точну оцінку наявності в підприємства різних видів матеріальних ресурсів з погляду забезпечення його конкурентоспроможності, уможливлюють оцінку ефективності управлінських рішень щодо формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси, виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів, розробку заходів для їх мобілізації.

Завдання аналізу наступні:

· оцінка забезпеченості виробництва матеріалами та аналіз матеріально-технічного постачання;

· аналіз використання матеріалів у виробництві;

· визначення впливу забезпеченості матеріалами та ефективності їх використання на обсяг виробництва.

В процесі аналізу забезпеченості підприємства матеріалами вирішуються такі завдання:

· перевіряється правильність розрахунку реальної потреби в матеріалах;

· здійснюється оцінка забезпеченості планової потреби договорами, укладеними з постачальниками;

· здійснюється оцінка ступеня виконання договорів;

· аналізується відповідність фактичного надходження матеріалів з реальною потребою в них;

· визначається вплив забезпеченості підприємства матеріалами на обсяг продукції.

Конкретний склад матеріальних запасів кожного підприємства визначається характером його виробничої діяльності, належністю до певної галузевої групи, видами продукції, що випускається, Але при всій різноманітності матеріалів, що використовуються, вони складають основу виробничого процесу, в них вкладена більша частина оборотних засобів.

Отже, на 30 червня 2015 року сума оборотних активів підприємства становить 142426 тис. грн, а на кінець року - 161686 тис. грн. Тобто, сума оборотних активів за 2015 рік зросла на 13,5 %, що становить 19260 тис. грн.

3.3 Показники ефективності використання засобів виробництва

Ефективність використання основних фондів характеризується рядом показників, які поділяються на загальні та часткові. Розрахунки проведені на основі додатку 2.

Загальні показники ефективності використання основних фондів:

* показник фондовіддачі - є загальним показником ефективності використання всієї сукупності основних фондів. Визначається діленням обсягу продукції на вартість основних фондів. Обсяг продукції береться у коштах. Розраховується за формулою :

= = = 2,35 (3.1)

де: ГП - обсяг готової продукції підприємства;

-вартість основних фондів підприємства

* показник фондомісткості - є величиною оберненою фондовіддачі і визначається сумою основних фондів, які припадають на одиницю випущеної продукції. Підвищення фондовіддачі та зниження фондоємності повинні проводитися в першу чергу за рахунок інтенсивного використання машин і обладнання. Розраховується за формулою :

= = 0,425 (3.2)

* показник фондоозброєння. Під фондоозброєністю праці розуміють озброєність одного робітника основними виробничими фондами. Цей показник вираховують шляхом ділення середньорічного обсягу основних виробничих фондів підприємства за повною вартістю на середньоспискову чисельність працюючих. Розраховується за формулою :

= = 70,07 (3.3)

де - загальна чисельність працюючих основного і допоміжного виробництва.

* показник матеріаловіддачі продукції визначається відношенням вартості виробленої продукції до суми матеріальних затрат. Характеризує вихід продукції з однієї гривні витрачених матеріальних ресурсів і обчислюється за формулою:

= = 0,19 (3.4)

де МЗ - матеріальні затрати

* показник матеріаломісткості продукції - визначається відношенням матеріальних затрат до вартості випущеної продукції. Вона показує, скільки матеріальних затрат прийшлось на виробництво продукції. Це вартісний показник, що відображає рівень матеріальних витрат на одну гривню випущеної продукції і розраховується за формулою:

= = 5,23 (3.5)

Розробка всієї сукупності норм витрат сировини і матеріалів на підприємстві - найважливіша функція МТЗ, яка вирішує завдання зменшення матеріалоємності продукції, економії матеріальних ресурсів, зниження її собівартості, а отже підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку.



Розділ 4. Кадровий потенціал підприємства

4.1 Структура персоналу і планові розрахунки чисельності

На ТзОВ «ЕМБАВУД Україна» працює 350 осіб. Організаційна структура даного підприємства поділяється на такі основні частини:

Ш Адміністрація

Ш Відділ маркетингу та реклами

Ш Служба охорони

Ш Юридичний відділ

Ш Відділ управління персоналом

Ш Фінансовий відділ

Ш Планування, постачання, логістика

Ш Відділ технічного контролю

Ш Відділ капітального будівництва

Ш Охорона

Ш Виробництво

Керівники - це працівники, що обіймають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.

Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо. До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема - діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо.

Робітники - це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур'єрів, гардеробників.

Службовець -- найнятий працівник, який належить до соціальної групи, що включає всіх зайнятих за наймам нефізичною працею в різних сферах суспільної зайнятості: в промисловості (інженери, бухгалтери, секретарі тощо), в сфері послуг (охороні здоров'я, торгівлі), освіті та на військовій службі.

Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи іншого підприємства. Але в будь-якому разі вона має базуватись на врахуванні можливої економії затрат праці за факторами.

Передовсім для виявлення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовується метод коректування базової чисельності:

( 4.1 )

де Ч_пл - чисельність промислово-виробничого персоналу, необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

Ч_б - базова (очікувана) чисельність, осіб;

?V - плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %;

?Ч - сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції:



( 4.2 )

де ?t - повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом), нормо-годин;

Т_рп - розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

К_вн - очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Чисельність робітників, зайнятих на роботах, які нормуються розраховується за формулою

( 4.3 )

де t - планова трудомісткість одиниці i-го виду-виробу, нормогодин;

m- кількість виробів i-го виду, одиниць;

п - кількість видів виготовлюваних одиниць.

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах- контроль технологічного процесу, управління апаратами, машинами та іншим устаткуванням, розраховується за нормами обслуговування, а саме:

( 4.4 )

де m_o - кількість об'єктів, що обслуговуються (агрегатів і т.ін.);

П_зм - кількість змін роботи на добу;

Н_об - норма обслуговування одного агрегату (машини) - кількість об'єктів на одного робітника.

К_ro - коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою:



( 4.5 )

де f - плановий процент невиходів робітників на роботу;

Чисельність робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт визначається за формулою:

( 4.6 )

де П_рм - кількість робочих місць.

Чисельність працівників управління - спеціалістів, службовців розраховується за кожною функцією методом прямого нормування, якщо дані щодо трудомісткості є достатньо вірогідними. При встановленні чисельності управлінського персоналу керуються типовими штатними розкладами (схемами, моделями), виробленими наукою управління та практикою у тій чи іншій сфері діяльності. Додаткова потреба персоналу на перспективний (плановий) період заявляється на підставі порівняння його фактичної наявності та потреби на плановий період за окремими професіями і кваліфікаціями. Вона розраховується як очікуваний приріст з урахуванням компенсації зменшення (вихід на пенсію, призов до армії та ін.), заміни практиків спеціалістами тощо.

4.2 Використання робочого часу на підприємстві

Використання робочого часу є одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є статистична форма 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік)».

Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях (дні виходів на роботу). На цей показник впливають такі фактори: втрати робочого часу, в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу (страйки); кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв'язку з навчанням.

Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від таких факторів: величина нормативно встановленого робочого тижня; час надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни, що зафіксований в обліку; неповний робочий час (скорочений робочий день, тиждень); час інших скорочень робочого дня (зміни), передбачених законодавством (для матерів-годувальниць, підлітків).

Кількість годин, відпрацьованих в середньому одним робітником, є інтегральним показником, який характеризує загальну величину ефективного фонду робочого часу одного робітника.

Величина фонду робочого часу (Фрч) залежить від чисельності робітників ЧР, кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою:

Фрч = ЧР * Д * Т. ( 4.7 )

Фрч = 350 * 20 * 9 = 63 000 год.

Можна зробити висновок, що в цілому по підприємстві час використовується досить ефективно.



4.3 Показники оплати праці та планування заробітної плати на підприємстві

Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.

Фонд заробітної плати -- цe загальна сума грошових коштів, спрямована на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за певний обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства.

До додаткових видів заробітної плати відносять: доплату за роботу в нічний час; надбавка міліціонерам-водіям; надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови; матеріальну допомогу, оплату щорічних відпусток, виплату відшкодування шкоди.

Місячний (річний) фонд -- це весь фонд заробітної плати, який складається з денного фонду заробітної плати, оплати чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і громадських обов'язків, доплати за вислугу років і вихідної допомоги, заробітної плати працівників, відряджених на інші підприємства або на навчання. Для визначення цього фонду можна скористатися формулою:

( 4.8 )

де Д_м -- доплати до денного фонду.

ФОП_д - денний фонд заробітної плати

Суми доплат, надбавок, премій обчислюють відповідно до вимог чинного законодавства, положень про преміювання та з урахуванням фінансових можливостей зростання ФОП.

Розміри чергових і додаткових відпусток розраховують відповідно до показників фонду денної заробітної плати та середньої тривалості відпустки.

Розмір оплати часу виконання державних і громадських обов'язків визначається на основі середньогодинної заробітної плати і загальної кількості невиходів на роботу з цієї причини.

Показано середню зарплату підприємств по місту Самбір. З цього можна зробити висновок, що підприємство ТзОВ «ЕМБАВУД Україна», порівняно з іншими підприємствами, виплачує досить непогану зарплату своїм працівникам. У 2013 р. середня зарплата на підприємстві становила 2825,6 грн., що на 652,5 грн. більше ніж у 2012 році.

4.4 Показники ефективності використання трудових ресурсів підприємства

Обов'язковою умовою функціонування будь-якої підприємницької структури є поєднання трудових ресурсів із засобами виробництва, яке забезпечує процес діяльності.

Трудові ресурси підприємства - це кадровий персонал, що виступає як сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві. Вони є активною частиною ресурсного потенціалу суб'єкта підприємницької діяльності.

Від трудових ресурсів підприємства варто відрізняти його кадровий потенціал, який виступає як сила (можливість), закладена в ресурсах. Кадри підприємства - це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку і мають досвід практичної роботи. Кадровий стан підприємств характеризується рядом абсолютних і відносних показників, головними серед яких є такі:

1) облікова та явочна кількість працівників;

2) середньооблікова кількість працівників за визначений період часу;

3) структура кадрів;

4) темпи збільшення або скорочення кадрів;

5) частка керівників і фахівців, які мають вищу або середню фахову освіту, в загальній кількість цих категорій працівників;

6) середній стаж роботи на підприємстві, що характеризує стабільність персоналу;

7) плинність і вибуття кадрів;

При аналізі кадрового потенціалу вирішують такі завдання:

· оцінюють трудовий потенціал підприємства і його підрозділів;

· визначають ступінь відповідності загальноосвітнього і кваліфікаційного складу кадрів та їх структури до сучасного науково-технічного рівня виробництва і його організації;

· встановлюють забезпеченість виробництва кадрами;

· визначають ступінь обґрунтованості завдань з підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції;

Розрахунковий баланс трудових ресурсів дає змогу визначити річний запас праці, який визначають множенням кількості працюючих на потенційно-можливий робочий час у році:

= 270 * 9 * 350 = 850 500 ( 4.9 )

де N - кількість постійних працівників підприємства; 270 - кількість робочих днів у році; 9 - тривалість робочого дня, год. (Додаток 4)

Важливою умовою підвищення використання трудових ресурсів є поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва, розвиток міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції.

Коефіцієнт використання трудових ресурсів:

= = 0,003 год. ( 4.10 )



де, - фактично відпрацьований час у році, людино-годин; - можливий фонд робочого часу за рік, людино-годин.

Тривалість робочого дня працюючих обчислюють діленням відпрацьованих годин на кількість відпрацьованих днів. Показник відображає використання робочого дня. У сільському господарстві тривалість робочого дня повинна бути не меншою 7 год, а робочого тижня - 41 год.

Основні шляхи поліпшення використання трудових ресурсів такі:

- розвиток підсобних промислових виробництв і промислів;

- удосконалення структури виробництва і його науково-технічне оновлення;

- удосконалення економічного стимулювання працівників;

- розвиток підприємницької діяльності;

- зміна відносин власності й розвиток особистих підсобних виробництв;

- удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів;

- поліпшення соціальних умов працівників;

- урахування регіональних і галузевих умов використання праці.



Розділ 5. Узагальнення витрат і планування собівартості

У процесі своєї виробничої діяльності підприємство проводить безліч фінансово-господарських операцій і постійно несе витрати, пов'язані з їх проведенням.

Витрати виробництва -- витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язані з виробництвом економічних благ.

Одні групи витрат безпосередньо пов'язані зі здійсненням конкретної операції (із конкретним об'єктом витрат), інші -- мають загальний характер і необхідні для забезпечення функціонування підприємства в цілому.

Усі витрати -- і матеріальні, і трудові, і фінансові -- підприємство здійснює для забезпечення своєї виробничої діяльності.

До адміністративних витрат відносять такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством :

* загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

* витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством, а також іншого загальногосподарського персоналу;

* витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання;

Витрати на збут -- це витрати, пов'язані з реалізацією продукції, тобто витрати на пакувальні матеріалі для затарювання готової продукції, на ремонт тари, на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут, на транспортування та страхування готової продукції, витрати на дослідження та розробки, на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування та інші.

До фінансових витрат належать процентні та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

До складу інших витрат включають витрати (крім фінансових), які виникають під час фінансово-господарської діяльності підприємства, але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції.

Собівартість продукції - сума грошових витрат підприємства, на виробництво і збут одиниці продукції, виконання робіт та надання послуг.

Прямі витрати поділяються на такі статті:

o прямі матеріальні витрати;

o прямі витрати на оплату праці;

o інші прямі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість основних матеріалів, використаних у процесі здійснення виробничої діяльності.

До складу прямих витрат на оплату праці включається: грошове забезпечення працівників підприємства, заробітна плата та інші виплати вільнонайманим працівникам, витрати пов'язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів, витрати платника податку на рекламні заходи стосовно продукції підприємства.

До зміни загальногосподарських витрат належать витрати на обслуговування та управління виробничою діяльністю, які змінюються пропорційно до зміни обсягу реалізованих послуг підприємства.

До постійних загальногосподарських витрат належать витрати, які залишаються сталими на протязі декількох звітних періодів (квартал, рік).

Абсолютне відхилення: Темп приросту:

* 45489 - 30072 = +15417 * 66,1 - 100 = -33,9

* 132831 - 42156 = +90675 * 31,7 - 100 = -68,3

Темп зростання у % : ( Додаток 2 )

* 30072 / 45489 * 100 = 66,1 %

* 42156 / 132831 * 100 = 31,7 %



Розділ 6. Обґрунтування рівня ціни та ціноутворюючі фактори

Орієнтація цінової політики на ринок та її системність обумовлює необхідність вивчення факторів, що прямо чи опосередковано впливають на ціноутворення. Фактори ціноутворення -- це сукупність тих чинників, які впливають на дії продавця у процесі встановлення ним цін на продукцію. Рішення щодо того, яка цінова стратегія і тактика будуть обрані, яка ціна на товар буде встановлена, залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів.

До основних внутрішніх факторів ціноутворення можна зарахувати:

1. Цілі компанії, що визначені для певного періоду часу. Такими цілями можуть бути:

- максимізація поточного прибутку компанії;

- максимізація частки ринку компанії;

- ринкове виживання.

2. Рівень витрат, пов'язаних із виробництвом і реалізацією продукції компанії;

3. Маркетингова стратегія компанії. - вибір ринку, сегментування ринку та визначення тих сегментів, з якими буде працювати компанія, позиціювання продукції компанії.

До основних зовнішніх факторів ціноутворення слід віднести:

1. стан і динаміка ринку;

2. цінова еластичність попиту;

3. ціни конкурентів;

4. конкурентні позиції компанії;

Отже, фактори ціноутворення -- це те, що впливає на підходи компанії до формування цін на свої товари.

До груп факторів мікросередовища, які впливають на ціни, входять:

· попит - у своїй діяльності ТзОВ «ЕМБАВУД Україна» орієнтується на забезпечення потреб споживачів, тому воно використовує працю висококласних спеціалістів, новітню техніку та технологію, що підвищує репутацію даного підприємства серед споживачів. Орієнтованість на потреби клієнта, розуміння цінностей наших споживачів - є основою стратегії ТзОВ «ЕМБАВУД Україна», як виробника і завдяки цьому споживачі понад 10 країн світу, від середньої Азії, Закавказзя, в Іран, Туреччину, надають перевагу продукції торгової марки «Embawood». Попит на ринку на продукцію підприємства є нееластичним завдяки його багаторічній хорошій репутації серед населення, гарантією на товари, широкому асортименту, невисокій ціні та відкритості для населення. Продукція Embawood відповідає міжнародним стандартам, користується великим попитом споживачів у Aзербайджані, Грузії, Казахстані, Киргизії, Туркменістані, Ірані та Росії. Фабрики оснащені високотехнологічним устаткуванням. Сировину, матеріали та аксесуари імпортуються від провідних виробників даної галузі. «Embawood» сьогодні -- визнаний лідер з виробництва меблів для дому. Компанія успішно працює більше 15 років.

· конкуренція - конкуренцiю складають новi технологiї, що iнвестованi закордонним бiзнесом. На фонi чого продукцiя ТзОВ «ЕМБАВУД Україна» має значну вартiсть , але виграє якiстю продукцiї і ціною на неї. Товариство постійно вдосконалює існуючі технології з урахуванням сучасних матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих, вкладає значні кошти в модернізацію та розвиток виробництва, розробляє нові джерела світла. У 2010 році «Embawood» в Україні побудував надсучасну меблеву фабрику з німецьким та італійським обладнанням, аналогів якому немає в Україні. Головний напрям інвестування - створення нових видів продукції, здатних конкурувати на світовому ринку меблів. Всі роки компанія наполегливо працюємо над досягненням такого рівня якості, сервісу та дизайну, який був би вартий споживачів, та повністю задовольняв їхні потреби. У 2004 році компанія отримала сертифікат ISO 9001: 2000 міжнародної системи менеджменту якості. Вироби з каталогу компанії відповідає якості навколишнього середовища європейського стандарту (EN). Меблі Embawood відрізняється стильним дизайном і високим рівнем комфорту.

· посередники - крім гуртового та роздрібного продажу продукції ТзОВ «ЕМБАВУД Україна» продукцію підприємства розповсюджують у значних кількостях по магазинах всіх областей України. Товари марки «Embawood» можна зустріти не тільки в Україні, а й у інших країнах світу. Підприємство само забезпечує можливість перевірки продукції на справність. Група Embawood, дизайнери та інженери постійно працюють над введенням нових колекцій меблів і поліпшення старих. Багато предметів меблей забезпечені додатковими функціями для простоти використання, внутрішнього освітлення шаф, незалежної системи освітлення дзеркал, продуманий внутрішній простір меблів, простий у використанні механізмів трансформації м'яких меблів.

Отже, можна зробити висновок, що з проаналізованих ціноутворюючих факторів, найбільшу частку в ціні на продукцію ТзОВ «ЕМБАВУД Україна» займає собівартість продукції, рентабельність та посередницька надбавка.



Розділ 7. Фінансові результати діяльності підприємства

Фінансовий стан підприємства - це ступінь показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні та потенційні можливості підприємства. Одним з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства є показники ліквідності і фінансової стійкості.

У виробничо - фінансовій діяльності підприємства бере участь велика кількість взаємопов'язаних організаційних, трудових, матеріальний і фінансових факторів. Метою кожного суб'єкта господарювання є якомога ефективніше їх використання. Вплив цих факторів на процес виробництва виявляється у фінансових результатах діяльності підприємства. Отже, економічний підсумок виробничої діяльності суб'єктів господарювання, що виражається у вартісній (грошовій) формі, і є фінансовими результатами.

Досить важливим є той факт, що рівень ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства характеризують фінансові результати, одержанні внаслідок цієї діяльності, якими можуть бути як прибутки, так і збитки. Категорія «фінансові результати» враховує обидві сторони інтегрованого завдання: скільки отримано і якою ціною досягнуто.

Так, в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» передбачений розподіл фінансових результатів на два види: фінансовий результат від звичайної діяльності та фінансовий результат від надзвичайних подій. У свою чергу, фінансовий результат від звичайної діяльності поділяється на фінансовий результат від операційної та іншої діяльності. Операційна діяльність має додатковий розподіл на основну та іншу операційну, а інша діяльність - на інвестиційну та фінансову.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Під загальним поняттям прибутку (збитку) розуміються його найрізноманітніші види. При цьому певна складність у його дослідженні зумовлена відсутністю у теорії і на практиці чіткої класифікації фінансових результатів, що не може не позначатися на обліковій роботі підприємства, від

якості якої залежить достовірність і об'єктивність інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Саме прибуток в умовах ринкових відносин складає основу економічного розвитку підприємства забезпечуючи його життєздатність. Він виступає не тільки основним джерелом фінансування діяльності підприємств, але і найважливішою основою формування доходів державного і місцевого бюджетів.

Прибуток від звичайної діяльності:

1) Прибуток від операційної діяльності

2) Прибуток від іншої звичайної діяльності

3) Прибуток від фінансової діяльності

4) Прибуток від основної діяльності (реалізація продукції, товарів, робіт, послуг)

Прибуток від надзвичайних подій:

1) Відшкодування збитків від стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій, та інших надзвичайних подій

2) Інші надзвичайні доходи

Відповідно до П(С)БО 3- прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) продукції. Крім того, і підприємство може реалізовувати інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.