Класифікація інновацій. Ознаки класифікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Класифікація інновацій. Ознаки класифікації

м. Київ ? 2015 р.

Сутність і класифікація інновацій.

Поняття "інновація" вперше з'явилося в наукових дослідженнях культурологів ще в XIX ст. і означало введення деяких елементів однієї культури в іншу. Звичайно мова йшла про інфільтрацію європейських звичаїв і способів організації у традиційні азіатські й африканські суспільства. І лише на початку ХХ століття стали вивчатися закономірності технічних нововведень. Основоположником теорії інновацій вважають Й. Шумпетера. Він у своїй роботі "Теорія економічного розвитку", виданої в 1912 р., розглядав інновацію (нові комбінації) як засіб підприємництва для отримання прибутку. На основі вивчення в економічній літературі останніх років поняття "інновація" можна стверджувати, що існує безліч його визначень. Систематизація тлумачень поняття "інновація":

Інновація - це процес реалізації нової ідеї в будь-якій сфері життєдіяльності людини, що сприяє задоволенню існуючої потреби на ринку, і приносить економічний ефект.

Інновація - нова або поліпшена продукція (товар, робота, послуга), спосіб її виробництва або застосування, нововведення або удосконалення у сфері організації та економіки виробництва і реалізації продукції, забезпечують економічну вигоду, що створюють умови для такої вигоди або поліпшують споживчі властивості продукції (товару, роботи, послуги).

Інновація - залучення в економічний оборот результатів інтелектуальної діяльності, що містять нові, в тому числі наукові, знання з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку.

Інновація - нововведення у виробничій та невиробничій сферах, в галузі економічних, соціальних, правових відносин, науки, культури, освіти, охорони здоров'я, у сфері державних фінансів, у фінансах бізнесу, в бюджетному процесі, в банківській справі, на фінансовому ринку, у страхуванні і т.д. інновація економічний прибуток

Економічна суть інновацій полягає у збільшенні доданої вартості в валової виручки підприємства. Основні її компоненти - заробітна плата і прибуток, а індикатором зростання є нові параметри продукції, технологій, обладнання. Переважна частка доданої вартості в ціні продукції дозволяє високо оплачувати працю працюючих, мати достатні ресурси для розвитку виробництва. Світова економічна досвід показує, що джерелом довгострокового економічного благополуччя країни є обробний сектор промисловості, підтримуваний сучасними досягненнями науки і техніки. Аналіз наведених визначень терміну "інновація" дозволяє констатувати, що поширені три точки зору. Перша - інновація ототожнюється з нововведенням, нововведенням. Друга точка зору - інновація розглядається як процес створення нової продукції, технології, нововведення у сфері організації, економіки та управління виробництвом, тобто як результат творчого процесу. Третя - інновація як процес впровадження у виробництво нових виробів, елементів, підходів, якісно відмінних від попереднього аналога. Інновація повинна мати такими властивостями: мати новизну, застосовність в будь-якій сфері діяльності людини, повинна бути реалізована на ринку, приносити економічний та інші види ефекту.

Побудова класифікаційної схеми інновацій починається з визначення класифікаційних ознак. Класифікаційний ознака являє собою відмітна властивість даної групи інновацій, її головну особливість. Класифікація інновацій означає розподіл інновацій на конкретні групи за певними критеріями. Класифікацію інновацій можна проводити за різними схемами, використовуючи різні класифікаційні ознаки. В економічній літературі представлені найрізноманітніші підходи до класифікації інновацій, а також до виділення її критеріїв. Походження інновацій, їх призначення, вплив та інші характеристики створюють велику різноманітність, що вимагає певної класифікації, яка зробить можливим їх ідентифікацію. Є загальна і класифікація інновацій з урахуванням їх розвитку. Розглянемо традиційну схему класифікації за різними ознаками.

Основу її складають такі ознаки.

Як джерело ідеї для інновації можуть виступати:

відкриття, наукова ідея, наукова теорія, явище; винахід, ряд винаходів, ліцензії; раціоналізаторські пропозиції; інші ситуації.

Вид нововведення.

Нововведення в матеріальному, відчутному вигляді може приймати форму: продукту, його конструкції або пристрої, системи та механізму; технології, методу, способу; матеріалу, речовини; живих організмів, рослин; інформаційного продукту (проекту, дослідження, розробки, програми тощо; послуги; інших рішень.

Значимість (базисні, поліпшуючі, псевдо інновації).

За значущістю розрізняють базисні інновації, які реалізують великі винаходи і стають основою формування нових поколінь і напрямків техніки; поліпшують інновації, зазвичай реалізують дрібні і середні винаходи і переважаючі на фазах розповсюдження і стабільного розвитку науково-технічного циклу; псевдо інновації, спрямовані на часткове поліпшення застарілих поколінь техніки і технологій.

Причина виникнення (реактивні, стратегічні).

З причин виникнення інновації можна розділити на:

нереактивні, забезпечують виживання фірми, як реакція на нововведення, здійснені конкурентом;

стратегічні - інновації, впровадження яких має упереджувальний характер з метою отримання конкурентних переваг у перспективі.

За напрямками впливу на процес виробництва інновації можуть бути:

розширюють (націлені на глибоке проникнення в різні галузі та ринки наявних базисних інновацій);

раціоналізує (по суті близькі до видозмінам);

замінюють (призначені для заміни старих продуктів або технологій новими, заснованими на виконанні тієї ж функції).

По областях застосування в науково-виробничому процесі у сфері промисловості, транспорту, зв'язку та сільського господарства виділяються наступні види інновацій:

· науково-дослідні, які змінюють процес у сфері НДДКР;

· технічні або продуктові з'являються зазвичай у виробництві продуктів з новими чи поліпшеними властивостями, ведуть до зміни технологій

ділових процесів у споживача;

· технологічні виникають при застосуванні поліпшених, більш досконалих способів виготовлення продукції, ведуть до зміни технологій ділових процесів у споживача;

· інформаційно-комунікаційні, ведуть до зміни технологій обробки інформації та технології зв'язку у споживача;

· маркетингові, які ведуть до змін у дослідженні ринків і роботі на них, змінам брендів товарів і організацій;

· логістичні, ведуть до змін у сфері організації руху потоків, постачанні та збуті.

· організаційно-управлінські, які ведуть до змін в організаційному механізмі та системі управління, вдосконалюють їх;

· соціально-економічні, правові та інші, які змінюють соціальні, економічні та правові умови функціонування підприємства.

Різні види інновацій знаходяться в тісному взаємозв'язку і пред'являють специфічні вимоги до інноваційного механізму. Технічні та технологічні інновації, впливаючи на зміст виробничих процесів, створюють умови для управлінських інновацій, оскільки вносять зміни в організацію виробництва. По областях застосування в сферах обслуговування:

· освіта;

· харчування;

· спорт і молодь;

· культура і шоу;

· охорона здоров'я;

· правове обслуговування та охорона;

· туризм;

· торгівля;

· фінансове обслуговування.

За рівнем новизни інноваційні товари та послуги можуть розподілятися на володіють ознаками:

· світової новизни;

· вітчизняної новизни;

· галузевої новизни;

· нові для фірми;

· розширення наявної гами товарів, асортименту, портфеля товарів і послуг;

· оновлені товари та послуги;

· товари та послуги зі зміненим позиціонуванням;

з скороченими витратами (виробничі інновації).

Масштаби поширення інновацій:

· транснаціональні;

· народногосподарські і федеральні;

· регіональні;

· муніципальні;

· в рамках об'єднань і асоціацій;

· в рамках організації;

· в рамках підрозділу.

Широта впливу інновацій:

· глобальне, світове;

· народногосподарське, національне;

· галузеве;

· локальне.

Темпи здійснення інновацій:

· швидкі, наростаючі;

· уповільнені, рівномірні;

· повільні, затухаючі.

Стадії життєвого циклу інновацій, з яких починається інноваційний процес для даної організації і якими він закінчується:

· дослідження;

· розробки;

· промислове виробництво;

· маркетинг;

· логістика;

· дифузія;

· сервісна підтримка.

За глибиною внесених змін виділяють інновації:

· радикальні або базові;

· покращують;

· модифікаційні або приватні.

Класифікація інновацій за глибиною внесених змін дозволяє послідовно простежити переходи від інновацій нижчого рівня до більш високого:

регенерування первинних властивостей системи, збереження і оновлення її існуючих функцій;

зміна кількісних властивостей системи; перегрупування складових частин системи з метою поліпшення її функціонування;

адаптивні зміни елементів виробничої системи з метою пристосування один до одного;

новий варіант - найпростіше якісна зміна, що виходить за рамки простих адаптивних змін;

нове покоління - змінюються всі або більшість властивостей системи, але базова концепція зберігається;

новий вид - якісна зміна первинних властивостей системи, первинної концепції без зміни функціонального принципу.

За наступності:

відкривають, за якими може слідувати потік нових інновацій, на яких заснований мультиплікаційний ефект;

закривають, інновації закривають ряд галузей; заміщають; скасовують; ретро введення.

Висновок

Отже, підводячи підсумки даної роботи можна сказати, що інновація - це, по суті, комплекс дій та його практичний результат з використання досягнень наукової і науково-технічної діяльності в конкретній галузі науки, техніки, технології, організації з метою вдосконалення характеристик об'єкта управління. Таким чином, інновації відображають процеси отримання, накопичення і використання нових знань і нової інформації. Інтерес до проблем теорії інновацій останнім часом різко зріс, про що свідчить постійно зростаючий обсяг публікацій. Разом з тим, в літературі понятійний апарат інноватики розроблений далеко не повністю. При цьому один і той же термін трактується по-різному, або ототожнюється. Це говорить про актуальність уточнення сутності інновації. Інновація - комерціалізація наукових знань, які отримали втілення у вигляді нової або удосконаленої продукції, техніки, технології, організації виробництва, управління і приносять різні види ефекту. Економічна ефективність від інновацій результати визначається різницею між грошовими доходами і витратами і доходами від реалізації заходів, а також відображає зміну величини попиту на новий продукт або послугу в результаті заміщення. Характер інноваційного процесу дискретний, у своєму розвитку він проходить кілька етапів - від ідеї до виробництва готового продукту. Кінцевий продукт, створений із застосуванням того чи іншого "інноваційного" рішення, після появи на ринку в результаті являє собою типовий товар з набором вартісних і споживчих характеристик, які повною мірою задовольняють вимоги покупця.

Список літератури

1. Інноваційний менеджмент: Підручник/За ред. проф. В.А. Швандара, проф. В.Я. Горфінкеля. - М.: Вузівський підручник, 2010. - 382 с.

2. Тимчасова типова методика визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів та оцінки економічного збитку, що завдається народному господарству забрудненням навколишнього середовища. Економіка - М., 2011. - 389 с.

3. Інноваційний менеджмент. Підручник для ВНЗ. // С.Д. Ільєнкова. М.: Банки і біржі: ЮНИТИ, 2011. Фінансування і кредитування інноваційної діяльності. Навчальний посібник.//

4. Інноваційний менеджмент та економіка організацій (підприємств): Практикум/За ред. д.е.н. Б.Н. Чернишева, к.е.н. Т.Г. Попадюк - М.: ИНФРА - М; Вузівський підручник, 2011. - 240 с. p align="justify">

5. Бездудний Ф.Ф., Смирнова Г.А., Нечаєва О.Д. Сутність поняття В"інноваціяВ" і його класифікація// Інновації. - 1998. - № 2, 3. - С.

6. Уткін Е.А., Морозова Н.І., Морозова Г.І. Інноваційний менеджмент. - М.: АКАЛІС, 1996. - С. 5.

Размещено на Allbest.ru