Основні поняття та суть заробітної плати, її види, форми та системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття заробітної плати

1.1 Економічна природа заробітної плати

1.2 Підвищення заробітної плати. Річна і погодинна заробітна плата

1.3 Компенсація та функції заробітної плати

1.4 Функції заробітної плати

2. Теоретичні концепції заробітної плати та аналіз альтернативних доходів

2.1 Економічна теорія Карла Маркса

2.2 Теорія Альфреда Маршала

2.3 Теорія Дж. М. Кейнса

3. Оплата праці в Україні: сучасний стан та перспективи

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що заробітна плата залежить безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці і конкурентоспроможності продукції. Вона є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий рівень працівників. Від стану та форм реалізації заробітної плати, частки у валовому національному продукті багато в чому залежать також можливості розвитку економіки взагалі.

Заробітна плата в умовах сучасного ринкового механізму, через формування сукупного попиту забезпечує не лише основи відтворення робочої сили, а й стає дедалі вагомішим чинником відтворення суспільного виробництва.

Саме тому одним із основних регулювальників ринку праці є заробітна плата. Однак аналізу і оцінці впливу зарплат на ринок праці й, передусім, на зайнятість, в Україні не приділяється належна увага, що призводить до негативних наслідків - прискореного зростання безробіття, руйнування мотивів і стимулів до праці зубожіння більшості населення.

Організації оплати праці українське законодавство приділяє значну увагу. При цьому заробітна плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [1].

Заробітна плата була, є , і ще тривалий час буде важливим якісним показником економічного господарювання.

Суспільством на заробітну плату покладено значні функції щодо розвитку та вдосконалення робочої сили людини. Розвиток соціально-трудових відносин багато в чому залежить від рівня оплати праці. Удосконалення цих відносин, та політика грошових доходів населення повинні грунтуватися на реальній вартості праці, щоб усунути існуючі диспропорції на споживчому ринку, і в мотиваціях до праці.

На самому початку реформування української економіки проблему підвищення оплати можна було б розв'язати за рахунок різкої зміни співвідношення між суспільними фондами споживання і зарплатою на користь останньої. Інакше кажучи, можна було б надати у розпорядження трудящих більшу частку коштів, що ними заробляються. На жаль, сьогодні за рахунок такого перерозподілу коштів між фондами соціального розвитку і зарплатою досягти її підвищення не вдається.

Збільшення оплати праці, на мій погляд, можна досягти лише за створення додаткового ефективного попиту на працю. Його появи слід очікувати, зокрема, при підвищенні продуктивності суспільної праці. Певну роль у даному підвищенні має відіграти періодичне збільшення мінімальної зарплати, її перегляд у відповідності з показниками бюджету і рухом показника "межа малозабезпеченості".

Мета курсової роботи полягає в тому, щоб широко і різносторонньо розкрити основні поняття та суть заробітної плати її види, форми та системи.

Її завдання - розкрити суть її головних функцій - відтворювальну, стимулюючу, регулюючу, соціальну та функцію формування платоспроможного попиту населення. А також слід розкрити механізм організації заробітної плати та його основних елементів - державного та договірного регулювання. Як засіб соціального захисту від низької заробітної плати є мінімальна заробітна плата. ЇЇ суть та економічний зміст варто теж взяти до уваги. Слід дослідити мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум і визначити їх взаємозвЧязок.

Об'єктом дослідження курсової роботи є заробітна плата, а предметом - сутність заробітної плати, як економічної категорії.



Розділ 1. Поняття заробітної плати

1.1 Економічна природа заробітної плати

В економічній науці питання про суть і економічну природу заробітної плати є одним із дискусійних. Сьогодні найбільш усталеним є розуміння заробітної плати, як доходу на фактор праці.

У світовій економічній науці існує розмаїття визначень суті заробітної плати. Однією із перших спроб зрозуміти економічну природу заробітної плати було її трактування з позиції «мінімуму засобів існування», яку здійснив англійський дослідник В.Петті [2].

Згідно з цими поглядами, заробітна плата не може бути нічим іншим, як грошовим виразом мінімального обсягу засобів існування осіб найманої праці та членів сім'ї [3].

Вважалося, що вона відображає відносини між працівником і суспільством, а тому необхідна єдина державна політика в галузі зарплати, а також відносини між робітником і трудовим колективом, оскільки зарплата кожного встановлювалась в межах фонду заробітної плати підприємства, цеху, бригади відповідно до його вкладу у колективні результати.

Об'єктивною основою формування фонду зарплати вважався досягнутий рівень розвитку продуктивних сил, який визначав можливості держави виділяти певні ресурси для оплати праці. Але ці можливості могли бути і не реалізовані в наслідок відволікання коштів на інші потреби - озброєння, розвиток важкої промисловості, здійснення “ проектів віку ”,забезпечення кастових привілеїв тощо. До того ж частка, що виділялась на оплату, не була обґрунтована і мала досить малий зв'язок з народногосподарськими результатами.

В іноземних джерелах є також багато понять про зарплату. Наприклад, заробітна плата - це форма періодичних виплат роботодавця працівнику, які можуть бути вказаними в трудовому договорі. Це контрастує з поштучною заробітною платою, де кожна робота, година або інший блок оплачується окремо, а не на періодичній основі. З точки зору ведення бізнесу, заробітна плата також може розглядатися як вартість придбання і утримування кадрових ресурсів, для виконання операцій, потім це можна назвати витратами на персонал або витратами по заробітній платі. У бухгалтерському обліку зарплати, записуються в фонд заробітної плати рахунків.

Зарплата - фіксована сума грошей або компенсації, виплачуваних працівнику з боку роботодавця в обмін на виконану роботу. Зарплата виплачується в певні проміжки часу, наприклад, щомісячні платежі однієї дванадцятої частини річного окладу.

Заробітна плата, як правило, визначається шляхом порівняння ціни на ринку оплати людей, що виконують аналогічну роботу в аналогічних галузях, у тому ж регіоні. Зарплата визначається також вирівнюванням ставок заробітної плати і діапазонів заробітної плати, встановлених окремим роботодавцем. Зарплата також залежить від кількості людей, які є доступними для виконання певної роботи в сфері зайнятості [14].

Зарплата є частиною компенсаційного пакета, який роботодавці надають працівникам в обмін на виконання зазначених послуг. Зазвичай розуміється, як вартість одного року послуг, це гроші, які працівник отримує на регулярній основі; часто щомісяця або два рази на місяць протягом року. Умови оплати, як правило, узгоджуються між роботодавцем і працівником, на початку трудових відносин, хоча деталі можуть бути змінені з плином часу.

1.2 Підвищення заробітної плати. Річна і погодинна заробітна плата

Роботодавці з ресурсами, можуть вирішити періодично збільшувати компенсацію працівника. Підвищення і заохочення, як правило, видаються після щорічного огляду продуктивності між виконавчою дирекцією та працівником, хоча вони могли б відбуватися частіше. Талановитому співробітнику, який виконує роботу особливо добре, наприклад, може бути запропоновано підвищення, щоб заохочувати його продовжувати виконувати хорошу роботу і зберегти його щасливим зі своєю роботою.

Хоча деякі позиції поставляються із заздалегідь заданою заробітною платою, людині часто можливо домовитися. Деякі фахівці з працевлаштування припускають, що коли кандидату запропонували роботу, він чи вона повинні завжди намагаютися домовитися за більшу заробітну плату, як спосіб показати новому роботодавцю, що людина зробила всі дослідження про становище і знає свою вартість. Підвищення також часто може бути домовленим, особливо якщо позиція була змінена і нові обов'язки додані, хоча це досить рідко, заробітна плата для фізичних осіб, відділів або всієї компанії може в деяких випадках бути зменшена, якщо регіональна економіка різко сповільнюється або роботодавець має серйозні фінансові труднощі. В таких ситуаціях роботодавець повинен скоротити виплати, щоб зберегти компанію, яка переживає важкі часи, замість того, щоб деякі або всі працівники втратили свої робочі місця..

У той час як "зарплата" - прийнятий термін для будь-яких компенсації, що співробітники заробляють, це не завжди точно відображає чиїсь доходи. Дохід, який зароблений в першу чергу по відношенню до кількості відпрацьованих годин, вважається погодинною зарплатою. Співробітнику погодинна плата виплачується залежно від кількості годин, які він чи вона працює, і він чи вона майже завжди мають право на понаднормову оплату, для більшої роботи, ніж тої, яка дає необхідну кількість годин на тиждень.

Наймані працівники, однак, часто отримують певні пільги, які можуть або не можуть бути дані, для ведення роботи. Наприклад, вони, як правило, отримують лікарняні дні і час відпочинку, що дозволяє їм пропустити якусь роботу і, як і раніше, отримувати заробітну плату. Не всі щогодинні позиції надають ці види переваг. Крім того, наявність послідовної, регулярної зарплати часто полегшує створення бюджету. З погодинною платою, сума доходу може варіюватися від одного платіжного періоду до іншого.

Це не рідкість для співробітників, які приєднуються до компанії як погодинні працівники, щоб згодом бути переміщеними на оплачувану посаду. Це може статися після закінчення заданого пробного періоду в кілька місяців, або може бути способом для роботодавця утримати сильний талант. Враховуючи, що річна плата вимагає більше фінансових вкладень в працівників, ніж погодинна, річна, як правило, забезпечує більший престиж і безпеку роботи.

1.3 Компенсація та функції заробітної плати

Часто зарплата є частиною більш широкого компенсаційного пакету того, який включає в себе вихід на пенсію і пільги, пов'язані зі здоров'ям. Насправді, деякі роботодавці використовуватимуть переваги як стимул для талановитих працівників, коли вони не можуть запропонувати їм більш високу базову зарплату. Інша тактика, яку використовують деякі роботодавці полягає в наданні співробітникам опцій на акції, які являють собою право на покупку акцій в акціонерному капіталі компанії за пільговою ціною. Це надає додатковий стимул та заохочення продуктивності і лояльності, так як співробітник, який має власні інвестиції в компанії, швидше за все хоче бачити її успіх [15].

Співробітник, якому виплачується заробітна плата, як очікується, повинен завершити всю свою роботу в обмін на зарплату. Це відрізняється від звільненого працівника, якому виплачують погодинну ставку. Цей співробітник, як правило, має право на отримання понаднормових.

Найманий працівник або співробітник, якому виплачується заробітна плата і години роботи не відстежуються, не отримує понаднормову плату.

Через закон про «Справедливість у трудових стандартах» - правила про понаднормову оплату, роботодавці зобов'язані уважно відслідковувати кількість години і часткових години, відпрацьованих звільненими або погодинними співробітниками.

Зарплата визначає ринкові ставки заробітної плати для людей, що виконують аналогічну роботу в аналогічних галузях, у тому ж регіоні. Заробітна плата визначає також ставки заробітної плати і діапазонів заробітної плати, встановлених окремим роботодавцем. Зарплата також залежить від кількості людей, доступних для виконання певної роботи в сфері зайнятості [16].

З усього зазначеного можна зробити висновок, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [17].

1.4 Функції заробітної плати

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Виходячи з комплексного розуміння сутності заробітної плати, з'ясуємо значення притаманних їй функцій.

Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати багато функцій. Але найважливішими з них є такі [18]

1. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

2. Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури. Формування ефективно функціонуючого ринку праці передбачає свободу кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально задовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, в ринкових умовах вища заробітна плата на ефективніших робочих місцях стимулює перехід сюди працівників з неефективних робочих місць.

4. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовим внеском. Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва і по-друге, при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску.

5. Функція формування платоспроможного попиту населення, її призначення - узгодження платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку і виробництва споживчих товарів - з іншого. Оскільки платоспроможний попит формується під дією двох основних факторів - потреб та доходів населення, то за допомогою заробітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції між товарною пропозицією та попитом.

Речовим, матеріальним змістом заробітної плати є кількість життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили найманого робітника і членів його сім'ї. Це життєвий фонд робітника, який в умовах товарного виробництва має і вартісний і грошовий вираз.

Оскільки робоча сила є товаром, то її ціна, як і всіх інших товарів, регулюється також співвідношенням між попитом і пропозицією на ринку праці. Із зниженням попиту або збільшенням пропозиції ціна робочої сили, тобто заробітна плата, зменшуватиметься і навпаки. На розміри заробітної плати впливає дія законів зростання продуктивності праці й підвищення потреб населення, співвідношення сил між робітниками і капіталістами, виступи трудящих тощо.

А в свою чергу заробітна плата впливає на ринок праці, про це можна сказати проаналізувавши графік (Рис. 1.1).

Рис. 1.1 Попит і пропозиція на ринку праці

На ньому ми бачимо, що підвищення заробітної плати вище рівноважного рівня приведе до безробіття, оскільки працівники погодяться виконувати більший обсяг роботи, а значить, наймати нових при розширенні виробництва недоцільно. Зниження заробітної плати приведе до нестачі працівників. Це можна пояснити тим, що мало робітників матимуть бажання продавати свою робочу силу за таку заробітну плату. В умовах вільної конкуренції рівновага постійно порушується і виникає безробіття.



2. Теоретичні концепції заробітної плати та аналіз альтернативних доходів

За рахунок змін в політичному житті суспільства в минулому столітті розвивалося кілька систем політичного ладу, що значно вплинуло на економічну політику країн. Кожна політична модель вимагала побудови нової економічної моделі, для її повноцінного існування. А тому і зазнали змін і з'явилися нові теорії по виплаті заробітної плати.

2.1 Економічна теорія Карла Маркса

Економічна теорія Карла Маркса сформувалася на основі розвитку соціалістичного суспільства. В своїй теорії нарахування заробітної плати він виділяв дві основних форми нарахування заробітної плати. Це погодинна та поштучна оплата праці. Визначення заробітної плати за Марксом: на поверхні буржуазного суспільства заробітна плата робочого представляється у виді ціни праці, у виді визначеної кількості грошей, що сплачуються за визначену кількість праці. При цьому говорять про вартість праці і її грошове вираження називають необхідною чи природною ціною праці. З іншого боку, говорять про ринкові ціни праці, тобто про ціни, що коливаються чи вище, чи нижче його необхідної ціни.

Але і незалежно від цих протиріч прямий обмін грошей, тобто упредметненої праці, на живу працю знищив би чи закон вартості, що вільно розвивається саме на основі капіталістичного виробництва, чи ж саме капіталістичне виробництво, що ґрунтується саме на найманій праці.

Погодинна заробітна плата. Робоча сила продається завжди на визначений період часу. Тому тією перетвореною формою, у якій безпосередньо виражається денна вартість робочої сили, тижнева її вартість і т.д., є форма «погодинної заробітної плати», тобто поденна і т. д. заробітна плата.

Та сума грошей , що робітник одержує за відпрацьований ним день, тиждень і т.д. праця утворить суму його номінальної заробітної плати, тобто заробітної плати в її вартісному вираженні. Очевидно, що в залежності від тривалості робочого дня, тобто в залежності від кількості праці, виконаної робітником, та сама поденна, потижнева і т.д. заробітна плата може представляти дуже різну ціну праці, тобто дуже різні грошові суми за ту саму кількість праці. Таким чином, при погодинній платі необхідно далі розрізняти загальну суму заробітної плати - поденної, потижневої і т.д. -- і ціну праці.

Загальний же закон такий: при даній кількості праці в день, у тиждень і т.д. розміри поденної чи потижневої заробітної плати залежать від ціни праці, що у свою чергу, чи змінюється разом зі зміною вартості робочої сили, чи з відхиленням її ціни від вартості. Якщо, навпаки, дана ціна праці, то поденна чи потижнева заробітна плата залежить від кількості денної чи тижневої праці. Одиниця виміру погодинної заробітної плати, чи ціна робочої години, є частка від розподілу денної вартості робочої сили на число годин звичайного робочого дня.

Але в теорії Карла Маркса можна зустріти деякі протиріччя. З його теорії відомо, що чим довше робочий день у даній галузі промисловості, тим нижче заробітна плата. Але «при даній ціні праці денна чи тижнева заробітна плата залежить від кількості доставленої праці», випливає насамперед, що чим нижче ціна праці, тим більша кількість праці і тим більше довгий робочий день. Це потрібно для того, щоб робітнику була забезпечена хоча б жалюгідна середня заробітна плата. Низький рівень ціни праці підштовхує до подовження робочого часу. Але , навпаки, подовження робочого часу викликає, у свою чергу, зниження ціни праці, а разом з тим зниження денної чи тижневої заробітної плати.

З цього випливає, що подовження робочого дня саме по собі знижує ціну праці, якщо не відбувається ніякої компенсації. Але ті ж самі обставини, що дозволяють надовго подовжити робочий день, спочатку дозволяють йому, а зрештою змушують знижувати ціну праці також і номінально доти, поки не понизиться сукупна ціна зрослого числа робочих годин, тобто денна й тижнева плата . заробітний плата дохід маркс

Поштучна заробітна плата. Поштучну заробітну плату можна розуміти як упредметнену погодинну, тобто коли робітник отримує гроші не за певну кількість відпрацьованих робочих годин, а за певну кількість вироблених ним предметів продукту. Причому Карл Маркс ототожнював їх і передбачав паралельне існування двох систем одночасно

Розглянемо трохи докладніше характерні риси поштучної заробітної плати.

Якість праці контролюється тут самим його продуктом, тому що поштучна плата видається цілком лише в тому випадку, якщо продукт має середню доброякісність.

Вона дає визначену міру інтенсивності праці. Лише той робочий час, що втілюється в заздалегідь визначеним, установленим досвідом кількості товару, вважається суспільно необхідним робочим часом і оплачується як таке.

Якість і інтенсивність праці контролюються тут самою формою заробітної плати, а нагляд за працею стає значною мірою зайвим.

Раз існує поштучна заробітна плата, то природно, що особистий інтерес робітника змушує його як можна інтенсивніше напружувати свою робочу силу, що, у свою чергу веде до підвищення нормального рівня інтенсивності .

Точно так само особистий інтерес робітника спонукує його подовжувати свій робочий день, тому що тим самим підвищується його денна або тижнева заробітна плата . Це викликає реакцію, описану при дослідженні погодинної заробітної плати, не говорячи вже про те, що подовження робочого дня, навіть при постійній поштучній заробітній платі, саме по собі означає падіння ціни праці. При погодинній заробітній платі панує, за деякими виключеннями, рівна плата за ті самі функції; при поштучній же платі, хоча ціна робочого часу виміряється визначеною кількістю продукту, денна і тижнева плата міняється в залежності від індивідуальних розходжень між робітниками, один із яких доставляє тепер мінімум продукту, іншої -- середню норму, третій -- більше середньої норми. Отже величина дійсного доходу робітників в даному випадку сильно коливається в залежності від мистецтва, сили, енергії, витривалості і т.п. робітників .

2.2 Теорія Альфреда Маршала

Спробуємо розглянути погляди Адама Маршала на спосіб формування заробітної плати у його теорії про заробітну плату.

Спостерігаючи дію попиту та пропозиції на який-небудь речовинний товар, ми постійно зіштовхуємося з труднощами, що полягають у тім, що дві речі, продавані під тією самою назвою і на тому самому ринку, у дійсності мають неоднакову якість і неоднакову цінність для покупців. Чи ж, коли ці речі фактично й однакові, вони можуть продаватися навіть в обстановці найгострішої конкуренції за цінами, що номінально різні, оскільки умови продажу неоднакові. Але цього роду труднощів виявляються набагато більшими, коли справа стосується не речовинних товарів, а робочої сили: реальна ціна, що сплачується за працю, найчастіше значно відрізняється від номінально сплаченої ціни, причому шляхи виникнення цієї різниці нелегко простежити.

Звичайно говорять, що конкуренція веде до вирівнювання заробітків людей, зайнятих в одній і тій же професії чи в професіях однакових труднощів, однак це твердження вимагає досконального тлумачення. Справа в тім, що конкуренція веде не до рівності, а до нерівності доходів, одержуваних двома індивідуумами з різною продуктивністю в кожен даний відрізок часу, подібним же чином вона веде не до вирівнювання середньої тижневої заробітної плати, а до її нерівності в двох районах, у яких середній рівень продуктивності неоднаковий.

Заробітну плату, що людина одержує за який-небудь відрізок часу, наприклад за день, чи тиждень ,чи рік, можна назвати погодинними доходами, чи погодинною заробітною платою.

Однак двозначність вираження "продуктивність праці робітників" ще цілком не усунута. Коли плата за всякого роду працю розміряється з кількістю і якістю виконаної роботи, говорять, що виплачуються однакові ставки відрядної заробітної плати; якщо два чоловіки працюють в однакових умовах і з однакової якості знаряддями праці, вони оплачуються пропорційно продуктивності їхньої праці, коли вони одержують відрядну заробітну плату, обчислювальну на основі однакової шкали розцінок за кожний із видів роботи.

Тому, щоб додати правильне значення твердженню, відповідно до якого економічна воля і заповзятливість ведуть до вирівнювання заробітної плати в професіях однакових труднощів в одній і тій же місцевості, нам потрібно новий термін. Їм може служити вираження оплата праці, обумовлена продуктивністю (efficiency-wages), чи, більш широко, доходи, обумовлені продуктивністю (efficiency-earnings); інакше кажучи, заробітки виміряються не погодинною оплатою відповідно до часу, витраченим на їхнє одержання, і не як відрядна оплата відповідно до кількості продукції, зробленої для її одержання; вони виміряються відповідно до застосування робітником, що вимагаються від його спритності і продуктивності.

Таким чином, тенденція економічної волі і заповзятливості змушувати заробітки кожної людини прагнути до досягнення свого власного належного рівня являє собою тенденцію до вирівнювання в тому самому районі доходів, обумовлених продуктивністю. Ця тенденція тим сильніше, чим вище мобільність робочої сили, чим менш вузько вона спеціалізована, чим більш наполегливо батьки прагнуть підбирати своїм дітям найбільш вигідні професії, чим швидше робітники можуть пристосуватися до умов, що змінюються, і, нарешті, чим менш стрімкими і різкими є самі ці зміни.



2.3 Теорія Дж. М. Кейнса

В своїй теорії заробітної плати "Грошова заробітна плата" Дж. М. Кейнс охарактеризував наступні проблеми оплати плати.

Класична теорія звикла зв'язувати припущення про нібито саморегулюючий характер економічної системи з рухливістю грошової заробітної плати , якщо грошова заробітна плата відрізняється негнучкістю, то складати провину за погану саморегуляцію на цю негнучкість.

У своїй найпростішій формі це рівносильне допущенню, що зниження грошової заробітної плати ніяк не торкає попит.

Немає ніякого іншого методу проаналізувати ефект скорочення грошової заробітної плати. Імовірно, найбільш важливі з цих наслідків на практиці такі:

1. Скорочення грошової заробітної плати трохи понизить ціни. Тому воно викликає перерозподіл реального доходу від найманих робітників до інших факторів виробництва, оплата яких входить у граничні первинні витрати виробництва і винагорода яких не зменшилося, і від підприємців , якими був гарантований визначений фіксований грошовий дохід.

2. Якщо ми маємо справу з незамкнутою системою і якщо скорочення грошової заробітної плати є скороченням стосовно рівня грошової заробітної плати за кордоном, коли і та, і інша приведені до загальної одиниці виміру, то очевидно, що зміна це буде сприятливим для інвестицій, оскільки воно поведе до поліпшення торгового балансу країни.

3. Хоча у випадку незамкнутої системи скорочення грошової заробітної плати збільшує активний торговий баланс, воно, імовірно, погіршує співвідношення цін між експортними й імпортними товарами. Таким чином, буде відбуватися скорочення реального доходу в усіх, крім додатково зайнятих облич, що може повести до збільшення схильності до споживання.

4. Якщо очікується, що скорочення грошової заробітної плати з'явиться скороченням стосовно грошової заробітної плати в майбутньому, то така зміна буде сприятливим для інвестицій. Якщо ж, з іншого боку, у результаті скорочення грошової заробітної плати виникає стан чекання навіть об'єктивна можливість подальшого її скорочення в майбутньому, то ефект буде прямо протилежним. Це спричинить за собою падіння граничної ефективності капіталу і відстрочку як інвестиції, так і споживання.

5. Скорочення суми виплачуваної заробітної плати, супроводжуване відомим зниженням цін і грошових доходів узагалі, зменшить потреба в готівці як для особистих, так і для виробничих цілей.

6. Оскільки вибіркове скорочення грошової заробітної плати дає завжди перевагу якому-небудь окремому підприємцю чи якій-небудь окремій галузі, то і загальне скорочення теж може викликати оптимістичний настрій серед підприємців, допомагаючи тим самим розірвати порочне коло неосновано песимістичних оцінок граничної ефективності капіталу і забезпечуючи повернення до більш нормальних припущень на майбутнє. З іншого боку, якщо наймані робітники так само помилково, як і їхні наймачі, розцінюють наслідки загального скорочення заробітної плати, то хвилювання серед них може звести нанівець дія цього сприятливого фактора. Оскільки крім цього, як правило, немає такого засобу, що забезпечувало б одночасне і рівномірне скорочення грошової заробітної плати у всіх галузях, то в інтересах кожної групи найманих робітників протидіяти її скороченню у своєму власному окремому випадку.

Дивідендна політика визначає дії корпорації як юридичної особи під час розподілу чистого прибутку між акціонерами і корпорацією. Основною проблемою в розподілі прибутку на той, що розподіляється серед акціонерів, і той, що не розподіляється, є можливість його реінвестування за більш високою ставкою.

У західній літературі відомий так званий маржинальний принцип нерозподіленого прибутку. Його сутність полягає в тому, що капітальні проекти, які фінансуються за рахунок нерозподіленого прибутку, повинні приносити вищу ставку прибутку, ніж той капітал, котрий одержують акціонери у вигляді дивідендів. У даному випадку мова йде про альтернативні доходи, тобто одержання більш високого доходу за альтернативним видом інвестицій [20].

Підвищена увага вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів до різних аспектів дивідендної політики визначається рядом обставин. Основні з них, на наш погляд, сформульовані Д.-К. Шимом і Д.-Г. Сигелом, які відзначають наступне:

- по-перше, дивідендна політика впливає на відносини з інвесторами. Акціонери негативно відносяться до компаній, які скорочують дивіденди, тому що пов'язують таке скорочення з фінансовими труднощами компанії і можуть продати свої акції, впливаючи на зниження їх ринкової ціни;

- по-друге, дивідендна політика впливає на фінансову програму і бюджет капіталовкладень підприємства;

- по-третє, дивідендна політика впливає на рух грошових коштів підприємства («компанія з поганою ліквідністю може бути вимушена обмежити виплати дивідендів»);

- по-четверте, дивідендна політика скорочує власний капітал, оскільки дивіденди виплачуються з нерозподіленого прибутку. В результаті це приводить до збільшення коефіцієнта співвідношення боргових зобов'язань і акціонерного капіталу [21].

Отже, метою розробки дивідендної політики є встановлення необхідної пропорційності між поточним споживанням прибутку власниками та майбутнім його зростанням, що максимізує ринкову вартість підприємства та забезпечує його стратегічний розвиток



3. Оплата праці в Україні: сучасний стан та перспективи

Сучасний стан економіки України, що супроводжується падінням виробництва і поглибленням кризових явищ в економіці, зниженням життєвого рівня населення, офіційним безробіттям і розпадом фінансової системи, висуває перед теорією і практикою передусім проблему пошуку раціональної організації оплати праці.

Законопроекти, та інші правові документи, які стосуються заробітної плати, змінюються та доповнюються кожного року. Наприклад Закон України «Про оплату праці», змінювався 23 рази.

Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання(далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Законодавство про оплату праці в Україні грунтується на Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства держави. Особливості застосування цих документів на окремих державних підприємствах або до окремих категорій працівників цих підприємств встановлюється Кабінетом Міністрів України [22].

Чинним законодавством України передбачено встановлення мінімальної заробітної плати.

«Мінімальна заробітна плата -- це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг роботи). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати» [23].

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

-- вартісної величини мінімального споживчого бюджету;

-- загального рівня середньої заробітної плати;

-- продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Базовим показником для встановлення мінімальної заробітної плати є межа малозабезпеченості, вартість мінімального споживчого кошика, складеного з набору 22 найуживаніших продуктів харчування, доповнених вартістю таких послуг, як житлово-комунальні, транспортні, зв'язку та дитячі установи (плати батьків). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, нормативом для обчислення заробітної плати, виплат та допомоги та повинна індексуватися у залежності від інфляції [24].

Важливим показником, що характеризує рівень заробітної плати є співвідношення між мінімальною і максимальною платою. В економічно розвинених країнах воно відображається пропорцією 1 до 10, а у нашій країні із складною перехідною економікою - 1 до 50, тобто максимальна заробітна плата більша за мінімальну у 50 разів [25].

В умовах трансформаційного періоду діалектика зв'язків між динамікою зайнятості і заробітної плати має свої особливості, пов'язані з обмеженою дією факторів попиту і пропозиції на ринку праці, значним посиленням регіональної і галузевої варіації більшості соціально-економічних характеристик на фоні загальної економічної кризи, що перешкоджає дії ринкових регуляторів.

У вивченні питання взаємозв'язку між заробітною платою і зайнятістю необхідно брати до уваги те, що, як уже згадувалося заробітна плата в умовах ринкової економіки має розглядатися як макроекономічна категорія, яка формує платоспроможний попит населення, визначає структуру і динаміку виробництва, регулює зайнятість, вивільнення та інше.

Виконання заробітною платою функцій регулювання зайнятості в сучасних економічних умовах може бути оцінене за такими аналітично-статистичними параметрами: рівень та динаміка номінальної і реальної заробітної плати у співставленні з основними макроекономічними показниками економічного розвитку, стан та зміни структури зайнятості населення; рівень та динаміка міжгалузевої і міжрегіональної диференціації заробітної плати, диференціація заробітної плати та зайнятості за формами власності; оцінка взаємодії заробітної плати і зайнятості по показниках, що аналізуються.

Ні для кого не є секретом вкрай низький рівень заробітної плати в Україні. Низький рівень заробітної плати, що склався в Україні протягом останніх років, негативна динаміка реальної заробітної плати обумовлені в основному процесами, які відбуваються поза межами саме системи оплати праці і залежать від рівнів основних макроекономічних показників народного господарства України.

В розвинутих країнах оплата праці складає основну частину в структурі валового внутрішнього продукту (ВВП) і знаходиться в прямій залежності від його обсягів і обсягів випуску продукції. Рівні реальної заробітної плати визначають купівельну спроможність населення і залежать від інфляційного навантаження на економіку та системи оподаткування.

Зміни в структурі зайнятого населення відбуваються переважно через перерозподіл зайнятих в інші сфери економічної діяльності. Це зайняті в нових формах господарювання, що виникли в процесі ринкових реформ: приватні, індивідуальні або сімейні підприємства, самозайняті та інші.

Динаміка зайнятості, обсягів виробництва, заробітної плати не має системного характеру і характеризується відсутністю формальних зв'язків.

Це підтверджується динамікою обсягів продукції, зайнятості і питомої ваги фонду оплати праці у ВВП по економіці України.

Питома вага фонду оплати праці у ВВП за період з 2000 по 2015 pp. зменшилася приблизно у 2 рази. Частка оплати праці у ВВП у 2014 році становила 50,7%, тоді як у країнах Європейської союзу вона становить у середньому 65%.

Слід відмітити, що заробітна плата, і зайнятість знаходяться в різних площинах соціально-економічної політики держави: перша характеризує, сферу праці, друга -- соціальну сферу. В різні періоди держава може віддавати перевагу або першій, або другій сфері. Їх рівновага можлива тільки в державі з розвинутою стабільною економікою.

Так, у США при високому рівні заробітної плати рівень безробіття в 2015 р. склав 5,3%. Чутливість заробітної плати до рівня зайнятості в розвинутих країнах виявляється досить високою і при зростанні рівнів безробіття потребує від уряду певних дій. Так, при різкому зростанні безробіття уряд може вжити ряд заходів для зниження грошових доходів зайнятих і безробітних, в тому числі за рахунок лібералізації законів щодо найму та вивільнення працівників, обмеженим можливостей профспілок деяких галузей щодо переговорного процесу, зменшення допомоги по безробіттю, і, що особливо важливо, -- обмеження або відміни державної мінімальної гарантії оплати праці -- мінімальної заробітної плати.

З іншого боку, зазначене впливає на зменшення обсягів зайнятості як через зниження загального рівня інвестицій (створення робочих місць), так і через скорочення попиту на робочу силу за рахунок підвищення її вартості, а також через неможливість прийняття на роботу працівника за заробітну плату, меншу за мінімальну. Крім того, в цих умовах зменшується попит на трудомістку продукцію, то може призвести до скорочення обсягів виробництва.

Всі ці явища є ринковими формами пристосування роботодавців до підвищення вартості робочої сили. Скорочення зайнятості в цих умовах є короткостроковим як реакція роботодавців на зростання ціни робочої сили.

Наявність взаємозв'язків між заробітною платою і зайнятістю доцільно простежити у сфері нових ринкових інститутів, виникнення яких пов'язане з існуванням різних форм власності.

Досліджуючи динаміку росту мінімальної заробітної плати за 1996-2015рр., можна зробити висновок, що вона зросла на 1363 грн., і станом на 2015 рік становить 1378 грн [27]. Але в зв'язку з інфляцією можна зробити висновок, що реальна мінімальна заробітна плата не зросла.

Нинішня система оплати праці не відповідає сучасним завданням українського суспільства, значно відстає від досягнень розвинутих країн світу і стає гальмом подальшого розвитку економіки. Тому оплата праці вимагає глибокого реформування на основі соціального партнерства в комплексі з іншими заходами.

В ринкових умовах діють переважно вільні ціни, що впливає на рух реальної заробітної плати. Тому важливою ланкою реформування заробітної плати є розробка з урахуванням міжнародних стандартів механізму визначення мінімальної заробітної плати як однієї з державних мінімальних гарантій та впровадження в дію гнучкої системи індексації грошових доходів населення залежно від зростання споживчих цін.

Розв'язання питань заробітної плати, підвищення рівня життя та соціальний захист людей можливе тільки за умови виходу держави з економічної кризи.



Висновок

Проведений аналіз заробітної плати дає змогу зробити певні висновки , щодо її впливу на загальний рівень життя населення і в цілому на економіку країни:

1. Розглянуті питання сутності заробітної плати в умовах ринкової економіки, дії економічних законів, що регулюють заробітну плату, існуючі форми і системи заробітної плати та їх аналіз, дають змогу глибше зрозуміти закономірності динаміки заробітної плати на Україні, правильно підібрати ті економічні важелі, якими можна скористатися при реформуванні оплати праці.

2. Перехід до ринкових відносин, конкуренція змушують підприємства позбутися зайвих працюючих, або скоротити витрати на оплату праці. У даних умовах заробітна плата повинна використовуватися як найважливіший засіб для стимулювання до зростання продуктивності праці, прискорення науково-технічного прогресу, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва.

3. Заробітна плата, як макроекономічна категорія є доходом, який формує платоспроможний попит населення, що стимулює структуру і розвиток виробництва. А відтак зниження реальних доходів працюючих, відхилення ціни на працю від її вартості призводять до звуження внутрішнього ринку, що є в свою чергу причиною скорочення виробництва.

4. Реформування системи оплати праці в Україні є найважливішим завданням і потребує негайного здійснення.

5. Удосконалення системи оплати праці повинно відбуватися в результаті оцінки величини робочої сили, в основі якої лежить вартість життєвих благ і послуг, необхідних для нормального життя працівника і членів його сім'ї. Підвищення заробітної плати повинно природно ґрунтуватись на підвищенні продуктивності праці, але в сучасних важких економічних умовах припустимо це зробити частково за рахунок грошової емісії. Інші джерела фінансування зарплати - це ліквідація непотрібних ланок держустанов, скорочення штатів апаратних працівників, “роздутих” в десятки разів порівняно з економічно стабільними країнами.

6. Необхідно змінити систему оподаткування зарплати шляхом зниження податкових ставок, стимулюючи тим самим вихід з тіньової економіки значної кількості підприємств, що збільшить надходження коштів у бюджет. Мінімальний рівень заробітної плати потрібно терміново і реально збільшити до рівня прожиткового мінімуму. Відповідно до декларації соціального прогресу і розвитку (ООН, 1969 р.) держава повинна забезпечити задовільний рівень життя своєму населенню.

7. Низький рівень заробітної плати є оновною причиною небаченого зростання прихованого безробіття і значного падіння платоспроможного попиту населення. Отже, низький рівень заробітної плати є не лише наслідком, а однією з найголовніших причин тривалого перебування економіки України у кризовому стані.

8. Тому надзвичайно актуальним завданням є перебудова організації заробітної плати, проведення відповідної реформи з метою поетапного підвищення заробітної плати і створення ефективного мотиваційного механізму, який грунтується на поєднанні економічних стимулів і соціальних гарантій.



Список використаної літератури

1. Історія економіки та економічної думки [інтернет ресурс]. Режим доступу: http://pidruchniki.com/1276010941146/politekonomiya/zarodzhennya_klasi

2. Закон України «Про оплату праці» ст.1,від 24.03.1995р.

3. Історія економіки та економічної думки [Електронний ресурс] Режим доступу: http://pidruchniki.com/1276010941146/politekonomiya/zarodzhennya_klasichnoyi_politichnoyi_ekonomiyi_pratsyah_petti_buagilbera

4. Юрій С.І., І.В. Буян, Г.М.Березюк «Економічна теорія: Політекономія», 2009р., с. 68-72.

5. Грішнова О.А «Економіка праці і соціально-трудові відносин»

6. Буряк П.Ю. «Економіка праці і соціально-трудові відносин»

7. Мочерний С.В. «Економічна теорія»

8. Тарасевчи В.М. Економічна теорія [Текст] : Підручник / Ред. В.М.Тарасевич. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. -799с.

9. Колот А.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст] : підручник / [А.М.Колот, О.А.Грішнова, О.О.Герасименко, Г.Т.Завіновська та ін.] ; за наук. Ред. А.М.Колота ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київський нац. Екон. Ун-т ім. В.Гетьмана». - К. : КНЕУ, 2009. -711с.

10. Чухно А.А. «Економічна теорія [Текст] : [у 2-ч т.] / А.А.Чухно ; М-во фінансів України, Академія фінансового управління. -К. :ДННУ АФУ, 2010 - Т.1. - 2010. - 510 с.

11. Щетинін А.І. «Політична економія»

12. Чепінога В.Г. Економічна теорія [Текст] : підручник / В.Г.Чепінога. М-во освіти і науки України, - К. : Знання, - 2011, -653 с.

13. Біленко Т.І. «Економічна теорія»

14. Ажнюк М.О. Основи економічної теорії [Текст] : навч. Посібник / М.О.Ажнюк, О.С.Передерій -К. : Знання, 2008. -366 с.

15. Salary [Інтернет ресурс] Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Salary

16. What is salary? [інтернет ресурс] Режим доступу: http://www.wisegeek.com/what-is-a-salary.htm

17. Salary - Human Resources Terms [інтернет ресурс]. Режим доступу : http://humanresources.about.com/od/glossarys/g/salary.htm

18. Закон України про оплату праці [Електронний ресурс] Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=108%2F95-%E2%F0

19. Петро Єщенко «Економіка для всіх» 2009р

20. Завіновська Г.Т. «Економіка праці» 2000р., с. 25-28.

21. Иванов А.Н. «Акционерное общество: управление капиталом и дивидендная политика» 2004р.

22. Мойсеєнко І.П. «Інвестування» 2010р.

23. Завіновська Г.Т «Економіка праці» 2000р., с. 112-115.

24. Куліпов Г. «Реформування заробітної плати та мотивації до праці» //Праця і зарплата. № 2, 1995., с. 43

25. Рудая Т. «Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум на 2012 рік» c.36

26. С.І.Юрій - «Економічна теорія:Політекономія», 2012р., с. 195-211.

27. Приймак В.І. «Зміщення рівноважної заробітної плати і гнучкість ринку праці України» 2013р., с. 34.

28. Розмір мінімальної заробітної плати [Електронний ресурс] Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SH000004.html

Размещено на Allbest.ru