Дослідження теоретичних та практичних аспектів оцінки вартості бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Економічна сутність і значення оцінки вартості підприємства

1.2 Характеристика методів оцінки бізнесу

1.3 Проблеми оцінки вартості бізнесу в Україні

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ТОВ « ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ»

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат»

2.2 Оцінка вартості ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» методом чистої вартості активів

2.3 Оцінка вартості ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» згідно концепції EVA

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ВАРТОСТІ ТОВ «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

В умовах ринкової економіки підприємства не тільки здійснюють виробничий процес, спрямований на створення нової вартості, але й самі становлять певну вартість і є об'єктами купівлі-продажу, що зумовлює потребу визначення вартості підприємства і її підвищення. При цьому збільшення вартості бізнесу - один з найважливіших критеріїв сучасного ефективного управління.

Проблема оцінки бізнесу в сучасній економіці є однією з найактуальніших, особливо в кризовий та післякризовий період. Для більшості сучасних інвесторів прибуток вже не є показником, вони приймають інвестиційні рішення, частіше за все дивлячись на чистий приведений ефект, який може бути отриманий в результаті вкладання коштів у бізнес. Відправною точкою аналізу ефективності є грошовий потік як комплексна величина, на основі якої розраховується безліч показників, які дозволяють обґрунтовувати ефективність управлінських рішень, проводити оцінку успішності, визначати вартість бізнесу тощо.

Специфіка українського менеджменту полягає в тому, що українських менеджерів більше турбують питання виробництва і правильного спрямування грошових коштів, а не вартість очолюваних ними підприємств. Як наслідок, маємо дуже низьку капіталізацію української економіки і феноменальний за світовими мірками факт: балансова вартість підприємства значно перевищує його ринкову вартість. Ще одним чинником, що свідчить про наявність проблеми, є низька інвестиційна привабливість українських підприємств. Все сказане зумовлює потребу розповсюдження активної практики управління вартістю підприємства в українських компаніях, спрямованої на підвищення капіталізації. Це є основою модернізації фінансової системи України в контексті інтеграційних процесів. Своєю чергою, для розроблення адекватної методики оцінки вартості потрібно враховувати специфічні чинники української економіки. Все сказане зумовлює актуальність і практичне значення даної курсової роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні аспекти оцінки вартості підприємств досліджували відомі вітчизняні, зокрема: Г.І. Башнянин, М.І. Бондар, Л.А. Костирко, В.М. Костюченко, О.Г. Мендрул, О.А. Сарапіна, Н.В. Тертична, Л.М. Худолій, М.Г. Чумаченко, А.А. Чухно, І.Й. Яремко та ін., а також велика кількість зарубіжних дослідників.

На даний момент вже існує велика кількість праць на дану тематику, проте подальше дослідження і вдосконалення процесу оцінки вартості бізнесу є потрібним для максимальної ефективності діяльності підприємств.

Метою курсової роботи є комплексне дослідження теоретичних та практичних аспектів оцінки вартості бізнесу та обґрунтування можливих шляхів підвищення вартості підприємства.

Поставлена мета передбачає розв'язання наступних завдань:

? визначення сутності та ролі оцінки вартості бізнесу;

? характеристика основних методів оцінки підприємтсв;

? характеристика основних проблем процесу оцінки підприємств;

? аналіз ефективності діяльності ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат»та оцінка його вартості;

? обґрунтування можливих шляхів підвищення вартості ТОВ

«Глобинський м'ясокомбінат».

Предметом є організація та процес оцінки вартості підприємства. Об'єктом виступає вартість товариства з обмеженою відповідальністю

«Глобинський м'ясокомбінат» .

Інформаційною базою даною курсової роботи є праці вітчизняних та зарубіжних вчених в економічній науці стосовно оцінки вартості підприємств, періодична література за даною темою, а також нормативн

правова база та фінансова звітність ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» за 2012-2014 роки.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Економічна сутність і значення оцінки вартості підприємства

На заході вже давно є популярним управляти вартістю компаній задля власників, орієнтуючись на її збільшення. Цим досягається ріст достатку всього суспільства. Дійсно, переваги використання вартості як критерію прийняття управлінських рішень не тільки очевидні в теорії, але й неодноразово підтверджені практикою [21].

Потреба в оцінці вартості підприємства та його майна є багатоаспектною, виникає на різних етапах антикризового управління:

- при прогнозуванні наслідків виникнення ситуації банкрутства та поелементного розпродажу активів підприємства-боржника;

- експертизі угод з реалізації активів, укладання яких призвело до фіктивного та умисного банкрутства;

- при проведенні взаємозаліку заборгованості (на основі обміну на активи);

- при оцінці можливостей та результативності реструктуризації активів підприємства;

- при підготовці проведення реорганізаційних процедур (злитті, поділі);

- при продажу підприємства як цілісного майнового комплексу;

- при визначенні часток інвесторів у процесі санації тощо [1].

Практично у всіх країнах, де проводиться оцінка вартості, її здійснюють незалежні професіонали оцінювачі, які в своїй роботі дотримуються встановлених стандартів оцінки. В нашій країні оцінка вартості різних об'єктів у тому числі і бізнесу, проводиться на підставі закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 13.06.2012 року, стандартів та нормативів оцінки і інших нормативно-правових актів незалежними ліцензіюючими оцінювачами, що пройшли спеціальну профпідготовку [8-12,15].

Оцінка вартості підприємства (бізнесу) здійснюється відповідно до певних принципів. Таких принципів виділяється три групи: принципи, засновані на представленнях власника (корисності, очікування); принципи пов'язані з експлуатацією власності (прибутковості, внеску, граничної продуктивності, збалансованості, пропорційності); принципи, обумовлені дією ринкового середовища (співвідношення попиту і пропозиції, відповідності, регресії прогресії, конкуренція, залежність від зовнішнього середовища, зміни вартості, економічного розділення, якнайкращого і найефективнішого використовування) [2].

Проаналізувавши підходи дослідників із різних сфер, що займаються проблемами управління вартістю підприємства для задоволення потреб різноманітних користувачів, ми виділили підходи до визначення поняття «вартість підприємства», які наведено у таблиці 1.1 [6].

Таблиця 1.1 Підходи дослідників до визначення поняття «вартість підприємства»

Автор	Підхід до визначення
Як вартість майнового комплексу або сума вартостей усіх активів (елементів) підприємства:
І.І.Яремко І.В.Івашківська	як сума вартостей елементів, які утворюють підприємство
Г.В.Козаченко, Г.І.Янчук	як вартість майнового комплексу
В.А.Щербаков, Н.А.Щербакова	як вартість єдиного майнового комплексу
В.І.Захарченко, Н.Н.Мєркулов Н.В.Халікян	як вартість усього майнового комплексу підприємства, що функціонує, включаючи нематеріальні активи
Як рівноважна ціна:
І.В.Тополя	як рівноважна ціна, за якою може здійснитися операція з купівлі- продажу компанії
Н.М.Якупова	як об'єктивна в просторі і в часі величина, яка визначає кількість всезагального еквіваленту, за яку підприємство може переходити від одного володаря (власника) до іншого
Автор	Підхід до визначення
І.Є.Єремєєва	як рівноважна ринкова ціна, за якою здійснюються операції на ринку
Як показник (критерій, параметр, величина) ефективності діяльності підприємства:
А.О.Шишкін	об'єктивна в часі і просторі величина, що визначає здатність підприємства задовольняти потреби власника в довгостроковій перспективі через процес його використання відповідно до стратегії, що реалізовується
Д.Н.Іванченко	як універсальний критерій ефективності, що об' єднує в собі усю сукупність досягнень компанії і що забезпечує безперервний контроль за виконанням стратегічних і оперативних задач її розвитку
О.В.Асканова	як прояви ділової активності компанії, сутністю яких є фактичний чи потенціальний приріст потоків економічних вигод, достатніх для задоволення очікувань власників вкладеного капіталу
А.О.Халдін	як найважливіша комплексна характеристика компанії, що адекватно відображає її фінансове становище, економічну ефективність і очікувані перспективи діяльності
Е.Т.Кулієва	як інтегрований показник операційної, інвестиційної, фінансової діяльності
Як складна система взаємовідносин підприємства із зовнішнім середовищем:
Ч.З.Нгуєн	як складна система взаємовідносин підприємства із зовнішнім середовищем з приводу залучення інвестицій для використання їх з максимальною ефективністю
Т.М.Мажиріна	як грошова оцінка підприємства як системи (пов'язаної з зовнішнім середовищем і спрямованої зацікавленими у ній групами осіб), націлена на своє збереження і розвиток, характеризуючи ефективність діяльності з позиції зростання цінності її капіталу
Як вартість (оцінка) очікуваних грошових потоків:
Н.М.Смірнова	як інвестиційна чи внутрішня оцінка майбутніх грошових вигод власників основного капіталу компанії
Е.Т.Кулієва	як оцінка очікуваних дисконтованих грошових потоків
С.С.Чернов	як здатність компанії приносити її власникам стабільні позитивні грошові потоки, дисконтовані за ставкою дохідності, що враховують фінансові ризики, і що визначаються за допомогою сучасного інструментарію оціночних процедур
Як грошовий вимір (еквівалент) економічної цінності підприємства:
Л.М.Пронько	як грошовий вимір його економічної цінності, якості та соціальної корисності
Т.О.Яковлєва	як грошовий еквівалент його цінності, рівень якої визначається не лише забезпеченістю ресурсами, але і ефективністю їх використання, ступенем інноваційності діяльності і її схильності до різних ризиків

Аналіз підходів до визначення поняття «вартість підприємства» дозволив встановити, що існує значна кількість визначень даного поняття. Існування численних варіантів поняття «вартість підприємства», а також авторських підходів до його визначення пов'язані з тим, що оцінка вартості підприємства не є історично встановленою категорією, змінюються підходи до її сутності та з'являються нові методи її розрахунку, що дозволяє розглядати її з нових сторін.

Отже вартість підприємства можна визначити як об'єктивну величину, яка встановлюється у відповідний час і в певному просторі, що показує фактичний чи потенціальний приріст потоків економічних вигод, достатніх для задоволення очікувань власників вкладеного капіталу та відображає реальне фінансове становище підприємства.

1.2 Характеристика методів оцінки бізнесу

Для визначення вартості підприємства (бізнесу) оцінювачі застосовують спеціальні прийоми і способи розрахунку, які отримали назву методів (підходів) оцінки. Кожний метод оцінки припускає попередній аналіз певної інформаційної бази і відповідний алгоритм розрахунку. Всі методи оцінки дозволяють визначити вартість бізнесу на конкретну дату, і всі методи є ринковими оскільки враховують ринкову кон'юнктуру, ринкові очікування інвесторів, ринкові ризики, зв'язані з оцінюваним бізнесом, що склалася, і передбачувану «реакцію» ринку при операціях купівлі-продажу з оцінюваним об'єктом [22].

Згідно Постанови КМУ від 26 жовтня 2014 р. № 1103 «Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» для проведення оцінки майна в Україні застосовуються такі основні методичні підходи [15]: витратний, дохідний,порівняльний. Кожен з підходів має кілька основних методів, представлених у Додатку А.

Визначення вартості бізнесу дохідним підходом засновано на припущенні про те, що потенційний інвестор не заплатить за даний бізнес суму, більшу, ніж поточну вартість майбутніх доходів від цього бізнесу. Власник не продасть свій бізнес за ціною нижче поточної вартості прогнозованих майбутніх доходів. У результаті взаємодії сторони прийдуть до угоди про ринкову ціну, рівної поточної вартості майбутніх доходів. Безсумнівною перевагою методів дохідного підходу є можливість комплексної, системної оцінки, коли потрібно оцінити не окремі машини на підприємстві, а весь операційний майновий комплекс, що включає весь парк взаємозалежного устаткування [17].

У рамках дохідного підходу виділяють чотири групи методів, що зображено в таблиці 1.2. Кожен метод має свій алгоритм розрахунку вартості бізнесу на основі використання фінансової звітності підприємства, його бізнес плану, характеристик ринку і галузі тощо.

Таблиця 1.2 Методи оцінки вартості підприємства при доходному підході

Методи оцінки вартості підприємства	Базовий постулат та алгоритм розрахунку
Метод прямої капіталізації	Вартість підприємства дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його діяльності, які можуть бути капіталізовані учасниками (власниками)
Метод дисконтування грошового потоку	Вартість підприємства дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів
Метод економічного прибутку	Вартість підприємства розраховується множенням суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та використання
Метод додаткових доходів	Вартість бізнесу визначається врегулюванням балансу підприємства та оцінюванням можливостей отримання доходів від його використання.

Основним недоліком доходного підходу є складність прийомів обліку індивідуальних властивостей об'єкта оцінки.

Сутність витратного (майнового) методичного підходу полягає в оцінці вартості підприємства з погляду витрат на його створення за умови, що підприємство продовжує і має намір функціонувати далі. Витратний підхід до оцінки вартості підприємства включає методи оцінки, наведені в таблиці

Перевагами оцінки вартості при витратному (майновому) підході є можливість обліку впливу виробничо-господарських факторів на зміну вартості активів, розвиток технології з урахуванням ступеня зносу активів [7].

Таблиця 1.3 Методи оцінки вартості підприємства при витратному підході

Методи оцінки вартості підприємства	Базовий постулат та алгоритм розрахунку
Простий балансовий метод	Вартість підприємства визначається як чиста вартість активів і розраховується різниця між активами та зобов'язаннями підприємства
Метод регулювання балансу	Вартість підприємства визначається підсумовуванням реальної вартості усіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства за вирахуванням його зобов'язань
Метод вартості заміщення	Вартість підприємства визначається шляхом підрахунку вартості створення аналогічного цілісного майнового комплексу у поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований з урахуванням сучасних стандартів та вимог
Метод ліквідаційної вартості	Вартість підприємства дорівнює сумі коштів, які можна реально отримати при його ліквідації (продажу); або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства.
Метод нагромадження активів	Вартість підприємства розраховується як різниця між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю усіх його зобов'язань за кожним видом.
Метод скоригованих чистих активів	Вартість підприємства визначається вирахуванням із скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів. Коригування полягає у ціновому приведенні чи нормалізації бухгалтерської звітності.

Недоліками майнового підходу до оцінки вартості бізнесу є: балансова вартість майна ніколи не відповідає її ринковій вартості; іноді виникають труднощі з розрахунком зносу об'єкту (наприклад, коли будівлі більше 10 років).

Ринковий методичний підхід до оцінки підприємства найбільше відповідає вимогам стандарту обґрунтованої ринкової вартості, тому що спирається винятково на загальнодоступну оприлюднену інформацію фондового ринку (табл. 1.4).

Таблиця 1.4 Методи оцінки вартості підприємства при порівняльному (ринковому) підході

Методи оцінки вартості підприємства	Базовий постулат та алгоритм розрахунку
Метод ринку капіталів (аналогових продаж)	Вартість встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компаній ( чи аналогів цілісних майнових комплексів)
Метод угод (мультиплі каторів)	Вартість підприємства визначається на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об'єктів, представлених на ринку
Метод галузевих співвідношень (коефіцієнтів)	Вартість підприємства визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери го сподарю вання

Порівняльний підхід заснований на принципі заміщення - покупець не купить об'єкт нерухомості, якщо його вартість перевищує витрати на придбання на ринку схожого об'єкта, що володіє такою ж корисністю.

Оцінка вартості об'єкта оцінки із застосуванням методів порівняльного підходу проводиться шляхом порівняння (зіставлення) об'єкта оцінки з аналогічними об'єктами, у відношенні яких є інформація про ціни угод з ними, або із цінами раніше укладених угод з об'єктом оцінки. Проте складність вживання даного підходу полягає в трудомісткості пошуку об'єкту-аналога й необхідності внесення коректувань і виправлень у процесі оцінки між оцінюваним об'єктом і об'єктом аналогом [23].

Дослідження існуючих методичних підходів і методів оцінки вартості підприємства дозволяє зробити висновок про неможливість використання жодного з них як базового й про доцільність використання при оцінці бізнесу кількох методів, реальна ж вартість компанії перебуває в проміжку між максимальною по величині оцінкою й мінімальної з них.



1.3 Проблеми оцінки вартості бізнесу в Україні

З переходом України на засади ринкової економіки перед підприємствами постала необхідність впроваджувати ринкові механізми діяльності. З'явилося таке поняття, як оцінка вартості бізнесу. Але на сьогодні існує багато перешкод, проблем і труднощів, пов'язаних із цією діяльністю.

Сфера оцінки бізнесу багатогранна, вона включає не тільки оцінку матеріальних цінностей які знаходяться у власності підприємства, але і середовище його функціонування (зовнішнє та внутрішнє), його фінансовий стан, порівняльний аналіз із підприємствами-аналогами, прогнозування та оцінку майбутньої діяльності та ін. В Україні використання кожного із зазначених підходів оцінки супроводжується певними труднощами.

Однією з головних проблем, не тільки в Україні, а й в усьому світі, є складність пошуку необхідної інформації та проведення розрахунків. Деякі дані про діяльність підприємства підпадають під об'єкти комерційної таємниці, що не дає змогу вільно використовувати їх у розрахунках оцінки вартості підприємства [1].

Ще однією проблемою є те, що найчастіше бухгалтерська оцінка активів не співпадає з їх реальною вартістю, у більшості випадків вона є меншою. Причому треба зазначити, що до оцінки окремих видів активів (нематеріальні активи, дебіторська заборгованість) необхідний певний окремий підхід. Треба зазначити, що деякі кроки у інформаційній сфері все ж було зроблено. Так законодавчо закріплено обов'язок для окремих суб'єктів господарювання публікувати свою звітність. Але тут теж є свої негативні моменти. Сьогодні на підприємствах України поширене, так зване, ведення подвійної звітності. Тобто найчастіше бухгалтерська звітність підприємств є не прозорою та не відповідає реаліям діяльності підприємства. Все це призводить до того, що іноді неможливо дати реальну об'єктивну оцінку вартості підприємства.

У зв'язку з політичною та економічною ситуацією в країні, в умовах мінливого зовнішнього середовища, підприємствам дуже важко спрогнозувати та спланувати свою діяльність. Це спричиняє проблеми при оцінці вартості підприємства дохідними методами (дисконтування грошових потоків, капіталізація прибутку, ін.). А формувати загальну оцінку вартості підприємства на основі лише декількох методів недоцільно, бо цей процес потребує комплексного підходу. Оцінка бізнесу в Україні не має регулярного характеру. А в умовах постійних змін, як в діяльності самого підприємства, так і у країні в цілому, оцінку вартості, яка дана «сьогодні», не можна вважати об'єктивною та дійсною «завтра». На сьогодні ця проблема є найбільш актуальною через великі темпи інфляції.

Отже в Україні у сфері оцінки вартості підприємства існує багато труднощів. При чому найбільшою проблемою є те, що більшість цих труднощів викликана об'єктивними факторами, на які підприємства не можуть впливати. За таких обставин дуже важко дати реальну оцінку вартості підприємства дохідними методами. В умовах неможливості визначення реальних і досить точних прогнозних даних, оцінка вартості ґрунтується не на перспективних показниках, а на основі вивчення динаміки окремих показників за минулі роки. Це дозволяє приблизно визначити окремі дані на майбутні періоди, наприклад на основі використання тренду [19].

Отже, для того, щоб надати реальну, повну та об'єктивну оцінку потрібен комплексний підхід, що передбачає використання сукупності методів та підходів. Головними завданнями в Україні у цій сфері є створення необхідного підґрунтя для використання існуючих методик: нейтралізація та зменшення впливу негативних факторів, що становлять перешкоди для оцінки вартості бізнесу.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ТОВ « ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ »

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат»

ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» - одне з провідних високомеханізованих підприємств м'ясної промисловості України, що розвивається на ринку з 1998 року . Юридична адреса: 39000, Полтавська область, місто Глобине, вулиця Карла Маркса, будинок 228, ЄДРПОУ: 25167451.

ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» належить до групи «Глобино», в яку входять ще 6 підприємств, що спеціалізуються на вирощування ВРХ та свиней, переробці молока та виробництві сиру, виробництві цегли та інших будівельних матеріалів, здійсненні будівельних робіт та торгівельній діяльності. ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» володіє частками ВАТ

«Глобинський маслозавод» та ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс». З іншими підприємствами Групи ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» пов'язано через власника.

Вищим органом Товариства є збори його засновникiв. Вони складаються з засновникiв Товариства, або призначених ними представникiв. Виконавчим органом Товариства є директор, що призначається зборами засновникiв. Директор ТОВ «Глобинський м'ясокомбiнат» - Бондаренко О.Д.

«Глобинський м'ясокомбiнат» вiдокремлених дочiрнiх пiдприємств та фiлiй не має.

Видами діяльності ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» є:

o виробництво м'яса та субпродуктів;

o виробництво м'ясних продуктів;

o посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

o оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами;

o інші види оптової торгівлі;

o роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Основними видами продукції є м'ясо, м'ясні вироби та напівфабрикати, асортимент яких перевищує 250 найменувань. Зокрема, найширше представлено виробництво варено-копчених ковбас, м'ясних делікатесів варено-копчених та варених ковбас, а також сосисок, сардельок. Виробничі потужності ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» дозволяють виробляти 30 тис. тонн м'яса та м'ясних виробів на рік, що являється одним з найкращих показників у даній галузі.

Закупівля сировини, тварин живою вагою, здійснюється у тваринницьких ферм та у пов'язаних підприємств. Зокрема, ТОВ «НВП

«Глобинський свинокомплекс», яке спеціалізується на вирощуванні свиней, забезпечує сировиною підприємство на 40 %. Дане підприємство обслуговується в ПАТ «Перший український мiжнародний банк» [19].

У своїй діяльності ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» використовує обладнання вітчизняних та закордонних фірм, таких як «Хандтман»,

«Вемах», «Новицького», «Автотерм», «Магурит», «Інжемаш», «Полікліп»,

«Ідеал», «Матімекс», що дозволяє зробити процес вироблення продукції високотехнологічним, а самі вироби якісними.

Реалізація продукції здійснюється через регіональні відділи збуту - 27 відокремлених підрозділів в усіх областях України, найбільші з яких розташовані в Києві, Донецьку, Одесі, Чернігові. Близько 50% продукції підприємства реалізується через найбільші мережі супермаркетів, такі як:

«Віllа», «Велика кишеня», «Сільпо», «Таргет», «Фуршет», «ЕКО маркет»,

«Караван», «Край» та інші. Крім того, підприємство має 2 фірмові магазини - у містах Глобине та Полтаві.

Загалом кон'юнктуру ринку на якому обране нами підприємство здійснює свою діяльність можна оцінювати як досить сприятливу, так як попит на м'ясні вироби у населення є доволі стійким. Однак, на сьогодні одним з оснoвних ризиків у м'ясній галузі є високий рівень конкуренції. Так, головними конкурентами ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» є ТОВ м'ясокомбінат «Ювілейний», ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит», «Ідекс», ТОВ

«Салтівський м'ясокомбінат», ВАТ «М'ясокомбінат Ятрань».

Проте, завдяки таким перевагам як застосування передових технологій, високий технічний потенціал, власна мережа дистриб'юцій, напрацьований імідж та місце розполoження в центрі країни ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» твердо займає позицію в п'ятірці найуспішніших підприємств даної галузі.

Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства та їх динаміка за період з 2012 до 2014 р. подані в таблиці 2.1, розрахунки здіснювались відповідно до результатів діяльності підприємства за рік, даних балансу та звіту про фінансові результати діяльності ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» [19].

Таблиця 2.1 Основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» за період з 2012 до 2014 рр., тис.грн.

Показник	Рік	Відхилення: 2014 до 2012
	2012	2013	2014	+/-	%
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг)	670743	947042	1265872	595129	47,0
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг)	558985	789202	1054936	495951	47,0
Собівартість реалізованої продукції	451617	600766	817568	365951	44,8
Чистий прибуток (збиток)	52973	16303	5352	-47621	-889,8
Власний капітал	108530	124833	130154	21624	16,6



Дані таблиці 2.1 свідчать, що протягом 2012-2014 рр. відбулося поступове збільшення виручки від реалізації продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва та реалізації м'ясних виробів на 595129 тис. грн. або на 47 %. Собівартість реалізованої продукції також зростала кожного року і загалом її ріст протягом аналізованого періоду склав 365951 тис.грн.

Аналізуючи динаміку чистого прибутку підприємства, можна сказати про те, що вона має негативну тенденцію до зменшення. Якщо у 2012 році обсяг чистого прибутку становив 52973 тис. грн, то в 2014 році відбулось різке його зниження до 5352 тис.грн. Проте, в цілому позитивним фактом є те, що ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» за період з 2012 до 2014 рр. не зазнав збитків та стабільно одержував прибуток.

Щодо структури активу та пасиву, слід зазначити, що оборотні та необоротні активи підприємства мали тенденцію до зростання та зросли на 43,3% та 50,5% відповідно. Власний капітал поступово зростає, проте не значними темпами. Так відбулось загальне його зростання з 108530 тис.грн. до 130154 тис.грн. або на 16,6%. В той же час позиковий капітал значно зріс за аналізований період, а саме на 56,6%. Для того, щоб проаналізувати фінансовий стан товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» розрахуємо всі групи фінансових показників та представимо розрахунки у таблицях 2.2 - 2.6.

Таблиця 2.2 Аналіз майнового стану підприємства ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» за період з 2012 до 2014 рр.

Показники	Рік	Відхилення: 2014 до 2012
		+/-	%
	2012	2013	2014
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,33	0,30	0,30	-0,03	-10
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,12	0,42	0,28	0,16	57,1
Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,003	0,004	0,006	0,003	50

Отже, протягом аналізованого періоду зменшився коефіцієнт зносу основного капіталу на 10 %, що є ознакою покращення стану його матеріально-технічної бази. Коефіцієнт оновлення основних засобів зріс на 57,1 %, тобто підприємство збільшувало частку нового основного капіталу.

Коефіцієнт вибуття збільшився на 0,003 та становить 0,006. При чому значення коефіцієнта вибуття основних засобів значно нижче за показник оновлення основних засобів, що також є позитивним моментом.

Таблиця 2.3 Аналіз ліквідності підприємства ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» за період з 2012 до 2014 рр.

Показники	Рік	Відхилення: 2014 до 2012
		+/-	%
	2012	2013	2014
Коефіцієнт покриття	0,84	1,48	1,24	0,4	32,3
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,57	0,96	1,01	0,44	43,6
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,03	0,17	0,037	0,007	18,9
Чистий оборотний капітал, тис.грн.	-25517	73474	45992	71509	155,5

Розрахунок коефіцієнту покриття показує, що підприємство мало достатні ресурси для погашення його поточних зобов'язань лише у 2013 та 2014 роках.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності протягом протягом 2012-2014 рр. був недостатнім, тобто лише 3% боргів підприємства могла бути сплачені негайно. Тільки в 2013 році цей показник зріз до 17 %. Чистий оборотний капітал не мав певної тенденції, проте в 2014 році він становив 45992 тис.грн.

Таблиця 2.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» за період з 2012 до 2014 рр.

Показники	Рік	Відхилення: 2014 до 2012
		+/-	%
	2012	2013	2014
Коефіцієнт автономії	0,34	0,25	0,21	-0,13	-61,9
Коефіцієнт фінансування	1,96	3,05	3,77	1,81	48,01
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,51	0,33	0,21	-0,3	-142,9
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,24	0,59	0,35	0,59	168,6

Коефіцієнт автономії показує, що протягом 2012-2014 рр. ТОВ

«Глобинський м'ясокомбінат» авансував у діяльність недостатньо власних коштів. Залежність підприємства від залучених засобів висока проте зменшилась протягом періоду на 48,01 %. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина є мобільною, а яка капіталізована. Окрім 2012 року значення відповідають нормативу.

Таблиця 2.5 Аналіз ділової активності підприємства ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» за період з 2012 до 2014 рр.

Показники	Рік	Відхилення: 2014 до 2012
		+/-	%
	2012	2013	2014
Коефіцієнт оборотності активів	1,99	1,91	1,87	-0,12	-6,4
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	4,69	4,96	5,2	0,51	9,8
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	3,13	2,4	7,1	3,97	55,9
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	3,66	3,31	2,94	-0,72	-24,5
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	8,03	6,76	8,27	0,24	2,9

Протягом аналізованого періоду коефіцієнт оборотності активів зменшився на 6,4 %, що свідчить про незначне скорочення ефективності використання підприємством всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення. Збільшились швидкість сплати кредиторської та дебіторської

заборгованості на 0,51 та 3,97 відповідно. Фондовіддача підприємства зменшилась за період на 24,49 %, а оборотність власного капіталу зросла - на 2,9 %.



Таблиця 2.6 Аналіз рентабельності підприємства ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» за період з 2012 до 2014 рр.

Показники	Рік	Відхилення: 2014 до 2012
		+/-	%
	2012	2013	2014
Коефіцієнт рентабельності активів	0,19	0,04	0,01	-0,18	-1800
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,76	0,14	0,04	-0,72	-1800
Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,13	0,03	0,01	-0,12	-1200
Коефіцієнт рентабельності продукції	-0,01	0,06	0,16	0,17	106,3

Рентабельність активів та власного капіталу зменшилась за період на 0,18 та 0,72 відповідно. Рентабельність діяльності зменшилась на 0,12, що свідчить про зниження прибутковості ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат». В той же час рентабельність продукції має тенденцію до зростання. За аналізований період вона зросла на 0,17 і становить 0,16.

Отже, можна зробити висновок, що загалом фінансово-господарські показники діяльності підприємства за аналізований період мають позитивні значення та тенденцію до зростання. Проте показник чистого прибутку має тенденцію до спаду, що свідчить про погіршення функціонування ТОВ

«Глобинського м'ясокомбінату» [19].

2.2 Оцінка вартості ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» методом чистої вартості активів

Перевагами оцінки вартості при витратному (майновому) підході є можливість обліку впливу виробничо-господарських факторів на зміну вартості активів, розвиток технології з урахуванням ступеня зносу активів.

Розрахунки оцінки вартості підприємства обґрунтовані, оскільки спираються на фінансові й облікові документи.

Важливим показником, що характеризує ресурсний потенціал підприємства і є ключовим при використанні витратного методу, вважається

«вартість чистих активів». Показник чистих активів найбільш точно відображає ринкову вартість підприємства. Водночас показник «вартість чистих активів» має свої недоліки: він не враховує кон'юнктуру ринку і майбутній дохід та прибуток [3].

Даний показник може бути розрахований за даними балансу як зовнішніми оцінювачами, так і внутрішніми користувачами даної інформації. Так, за Методикою оцінки майна затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2014 р. № 1103, чиста вартість цілісного

майнового комплексу підприємства визначається за формулою:

ЧВ = (Н + 0 + Вмп) - (З + Д + П + Дмп),

де Н - вартість необоротних активів;

О - вартість оборотних активів;

Вмп - вартість витрат майбутніх періодів;

З - вартість забезпечень наступних виплат і платежів; Д - вартість довгострокових зобов'язань;

П - вартість поточних зобов'язань; Дмп - доходи майбутніх періодів.

Процес оцінки проводять в наступній послідовності. Оцінюють вартість кожного активу балансу. Після цього визначають поточну вартість зобов'язань. Нарешті, з уточненої вартості активів віднімають поточну вартість зобов'язань. Результат відображає оцінну вартість власного капіталу підприємства. Користуючись звітністю підприємства за 2012-2014 роки, використаємо дані про вартість чистих активів підприємства.

Розрахункова вартість чистих активів за 2012 р - 108530 тис.грн., за 2013 р. - 124833 тис.грн., за 2014 р. - 130154 тис.грн.

Статутний капітал за відповідні роки становив: 5795 тис.грн.

Розрахуємо за 2014 рік скоригований статутний капітал різницю між розрахунковою вартістю чистих активів та статутним капіталом. Вона становить 124359 тис.грн. Вартість чистих активів товариства більше статутного капіталу, отже виконються вимоги ст. 144 Цивільного кодексу України. оцінка вартість бізнес фінансовий

Отже, застосувавши балансовий метод оцінки вартості бізнесу через розрахунок чистої вартості активів, отримали вартість ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» на рівні 130154 тис.грн.

2.3 Оцінка вартості ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» згідно концепції EVA

Як вже зазначалось, балансовий метод не досить точно показує вартість підприємства, оскільки балансова вартість активів часто не відповідає реальній ринковій вартості на момент оцінки.

Одним з найбільш відомих і перевірених практикою західних компаній підходів до оцінки бізнесу є метод, заснований на оцінці економічної доданої вартості. Метод оцінки і управління вартістю EVA (Economic Value Added) базується на концепції залишкового доходу, запропонованій Альфредом Маршаллом, яка через актуалізацію з боку інвесторів питань, пов'язаних з максимізацією доходу для акціонерів, набула широкого поширення. Розробником концепції є Стерн Стюарт, активним впровадженням і реалізацією концепції займається Stern Stewart & Co.

Для повної оцінки ефективності діяльності організації і для відповіді на два головні питання власника - скільки реально коштує його капітал, і який він приносить дохід загальноприйнятих показників не вистачає.

Бухгалтерський прибуток і засновані на ній показники діяльності фірми мають ще ряд істотних недоліків. Такі показники не можуть використовуватися для постановки цілей діяльності фірми. Показник

«Чистий прибуток» для власника носить більше віртуальний, чим реальний характер. Наявність прибутку - це ще не гарантія наявності засобів на розрахункових рахунках, і зазвичай навіть прибуткові організації мають брак грошових коштів.

Бухгалтерські показники не враховують ринкові ризики (можливість зриву постачань, падіння об'єму збуту або цін на ринку), організаційні ризики (ризики визнання некомпетентності менеджменту, неефективної організаційної структури), фінансові ризики (ризики зниження платоспроможності, ліквідності, рентабельності компанії). Крім того, бухгалтерські показники орієнтовані на минуле (звітність за попередній період), тоді як власникові поважно представляти майбутнє і прогнозувати його. Бухгалтерські показники не враховують також зміну вартості грошей в часі (дисконтування), інфляцію, різні якісні параметри ефективності діяльності компанії. Крім того, бухгалтерська звітність не відображає повну вартість сучасної компанії. Відображені в обліку активи не враховують цілого ряду ресурсів, які використовуються фірмою і приносять дохід. З точки зору стратегічного аналізу і стратегічного управління, такі ресурси поважно враховувати при визначенні розміру використовуваного капіталу. Концепція EVA пропонує враховувати такі ресурси («еквіваленти власного капіталу») у складі капіталу організації, і це передбачається робити за допомогою спеціальних коректувань капіталу організації. Використання

«еквівалентів власного капіталу» дозволяє показнику EVA враховувати повну вартість організації.

Проте основна мета при впровадженні концепції економічної доданої вартості повинна полягати не в найбільш точному розрахунку цього показника, а в побудові ефективнішої системи управління організацією, стимулюючою менеджерів збільшувати вартість бізнесу. Саме у цьому полягає потенціал концепції для фінансового управління.

Суть концепції EVA виявляється в тому, що вартість бізнесу дорівнює сумі доданої вартості та балансової вартості чистих активів підприємства:

В = ЧВ + EVA,

де В - вартість підприємства; ЧВ - чиста вартість активів.

Для розрахунку економічної доданої вартості (EVA) бухгалтерський показник «Чистий прибуток» має бути скоректований на величину так

D - позиковий капітал.

WACC = 130154/620302*(5352/130154)*100 + 490148/620302*19*0,79 = 12,7%.

EVA2014 = 5352 - (620302 - 188851) * 0,127 = - 49442,3 тис.грн.

EVA < 0 веде до зменшення ринкової вартості організації. В цьому випадку власники втрачають вкладений в організацію капітал за рахунок втрати альтернативної прибутковості. Отже можна зробити висновок, що вартість підприємства знизилась.

Знайдемо загальну вартість підприємства за концепцією EVA, використавши розраховані вище показники EVA та ЧВ:

В = 130154 - 49442,3 = 80711,7 тис.грн.

Отже можна сказати, що за аналізований період вартість підприємства дещо впала, про що вказує показник EVA та зміна вартості чистих активів. При чому, порівнюючи вартість, отриману згідно концепції EVA з показником чистої вартості активів, бачимо, що вартість підприємства на основі врахування доданої вартостізначно нижча і більше відображає реальну вартість ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат».



РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ВАРТОСТІ ТОВ «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ»

Вартість підприємства може бути підвищена за рахунок трьох груп заходів: підвищення вартості підприємства за рахунок зовнішніх перетворень (підвищення здатності генерувати грошові потоки); підвищення вартості підприємства за рахунок розвитку внутрішнього потенціалу (підвищення здатності генерувати грошові потоки); підвищення вартості підприємства за рахунок фінансового інжинірингу (зменшення вартості капіталу).

В розрізі підвищення вартості підприємства за рахунок зовнішніх перетворень повинні бути проведені такі заходи: виокремлення бізнес-ліній підприємства; аналіз ефективності діяльності кожної бізнес-лінії підприємства та ухвалення рішення щодо майбутнього бізнес-лінії [4].

Бізнес-лінія - це самостійний центр прибутку та витрат підприємства [4]. Окрема бізнес-лінія може функціонувати відносно самостійно (має відокремлений персонал та відокремлені основні засоби, що не застосовуються при іншій виробничій діяльності підприємства).

Для виокремлення бізнес-ліній необхідно рознести доходи та витрати підприємства по окремим бізнес-лініям. Досить часто українські підприємства не ведуть облік витрат та доходів по окремими бізнес-лініям, тому таке рознесення витрат відбувається post ante із залученням фінансового аналітика та головних розпорядників кожної із бізнес-ліній.

Після виокремленні усіх витрат та доходів кожної бізнес-лінії, для кожної бізнес лінії складається форма, де підсумовується фінансовий результат від діяльності бізнес-лінії.

Далі проводиться аналіз ефективності діяльності кожної бізнес-лінії на основі методики фінансового аналізу. Особливу увагу на даному етапі приділяють показникам рентабельності активів. На базі аналізу рентабельності кожної лінії може бути проведено ранжування бізнес-ліній підприємства: бізнес-лінії відсортовуються відповідно до їх рентабельності [4]. Даний аналіз дозволяє виділити збиткові або низькорентабельні бізнес- лінії підприємства, а також найбільш рентабельні бізнес-лінії.

Підвищення вартості підприємства за рахунок розвитку внутрішнього потенціалу можна попередньо виокремити на стратегічні та операційні. Стратегічні заходи спрямовані на підвищення вартості підприємства у довгостроковому періоді, в той час, як операційні заходи спрямовані на підвищення операційної ефективності.

Перед розробкою стратегічних заходів спочатку доцільно провести загальний стратегічний аналіз діяльності підприємства. Під час даного аналізу виділяються сильні та слабкі сторони підприємства, потенційні загрози та можливості. Даний аналіз найчастіше представляється у формі SWOT-аналізу [4]. Цей аналіз дозволяє визначити позицію підприємства на ринку, а також розробити заходи, спрямовані на підвищення його вартості.

Проведення стратегічного аналізу дозволяє: визначити позицію на ринку; визначити основні та додаткові продукти/послуги, які пропонуватиме підприємство; визначити цільових споживачів підприємства; розробити довгострокову стратегію розвитку підприємства.

Важливість стратегічних заходів для підвищення вартості підприємства полягає в тому, що на відміну від операційних заходів (основна мета яких - підвищення операційної ефективності), стратегічні заходи спрямовані на визначення загального напряму розвитку підприємства. Прикладами стратегічних заходів є вихід на новий ринок збуту, зміна асортименту продукції, випуск абсолютно нового для підприємства продукту.

Операційні заходи (зменшення собівартості виробництва, підвищення продуктивності праці, підвищення ефективності використання основних засобів тощо) спрямовані на підвищення загальної якості управління підприємством, підвищення якості управління активами підприємства, підвищення якості управління пасивами. Перед розробкою операційних заходів необхідно провести фінансово-господарський аналіз підприємства. В результаті цього аналізу виявляються резерви підвищення ефективності господарювання підприємства, відповідно до результатів аналізу розробляється система операційних заходів.

Підвищення вартості підприємства за рахунок фінансового інжинірингу передбачає оптимізацію структури капіталу підприємства. Визначається поточна структура капіталу підприємства, вартість кожної складової джерел фінансування підприємства, визначаються оптимальні показники фінансової автономії та залежності; на базі проведеного аналізу визначається оптимальна структура капіталу. Відповідно до обраної структури ухвалюються рішення щодо необхідності залучення додаткового боргового чи власного капіталу.

Дані заходи сприяють підвищенню вартості підприємства, адже мінімізують поточні витрати підприємства на капітал, а також зменшують значення ставки дисконтування.

Залучаючи капітали з різних джерел, фінансові менеджери намагаються оптимізувати структуру капіталу, щоб зменшити середньозважену вартість капіталу (WACC) - середню плату підприємства за всі джерела фінансування. Вартість капіталу і вартість підприємства взаємозалежні. Один з методів оцінки вартості підприємства - капіталізація доходів. Якщо спрогнозувати середньорічний грошовий потік (чистий прибуток плюс амортизація), а потім капіталізувати його, використовуючи як дисконтну ставку середньозважену вартість капіталу, одержимо вартість підприємства [4].

У попередньому розділі було застосовано концепцію доданої вартості для оцінки вартості підприємства та отримано від'ємний результат EVA. Значення EVA вказує на ефективність чи неефективність діяльності підприємства у відповідному періоді:

EVA = 0 - підприємство функціонувало на рівні попереднього року;

EVA > 0 означає приріст ринкової вартості організації над балансовою вартістю чистих активів, що стимулює власників до подальшого вкладення засобів в організацію;

EVA < 0 веде до зменшення ринкової вартості організації. В цьому випадку власники втрачають вкладений в організацію капітал за рахунок втрати альтернативної прибутковості.

Виходячи з формули розрахунку показника EVA, можна зробити висновки про можливі шляхи підвищення значення даного показника:

а) Збільшення доходів, котрі генеруються вкладеними коштами. Даний результат може досягатися різноманітними шляхами - через управління витратами, підвищення ефективності бізнес-процесів за допомогою реінжинірингу і т.і.

б) Шляхом розширення, тобто інвестування коштів у проекти, рентабельність яких перевищує витрати на капітал, залучений в реалізацію такого проекту.

в) Підвищення ефективності управління активами - продаж непрофільних, збиткових активів, скорочення термінів оборотності дебіторської заборгованості, запасів і т.і.

г) Управління структурою капіталу.

Для підвищення EVA ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» можна підвищити ефективність управління активами, так можна зменшити величину запасів та скоротити терміни оборотності дебіторської заборгованості.

На 2014 рік термін обертання дебіторської заборгованості становив:

Т = 365 / 7,1 = 51 день.

Для зменшення даного терміну потрібно відповідно збільшити коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості за рахунок зменшення її обсягу.

Дебіторська заборгованість впливає на фінансовий стан підприємства.

Значне збільшення її в оборотних активах може свідчити або про неефективну кредитну політику підприємства до покупців, або про збільшення обсягів реалізації, або про неплатоспроможність покупців. Зменшення заборгованості за рахунок скорочення періоду її погашення позитивно характеризує управління дебіторською заборгованістю. Сучасні форми управління заборгованістю передбачають прискорене переведення дебіторської заборгованості в інші форми оборотних активів підприємства.

Основними формами реінвестування дебіторської заборгованості є: факторинг, вексельна форма, форфейтинг. Однією з основних функцій управління дебіторської заборгованості є створення ефективної системи контролю за її рухом та своєчасною інкасацією

Розглядаючи розрахунки з покупцями, проблеми платежів, потрібно звернутись до міжнародного досвіду, який свідчить про необхідність застосування факторингу, що дозволяє постачальнику того чи іншого товару отримати платіж одразу за фактом відвантаження продукції покупцю. При цьому така схема розрахунків призводить до скорочення потреб у вільних зворотних коштах.

Факторингові операції дозволяють постачальнику мінімізувати або зовсім зняти з себе всі комерційні ризики, що дозволяє отримати постачальнику всі умови для нормальної комерційної діяльності, що сприяє прискоренню оборотності засобів і зростання прибутку. Факторинг є більш ефективним засобом, ніж короткострокове кредитування, оскільки шляхом фінансування зворотного капіталу суб'єктів господарювання забезпечує клієнтам зниження ризику при здійсненні розрахунків,підвищення ліквідності активів, платоспроможності та рентабельності.

На відміну від банківського кредитування при факторинговому обслуговування постачальник не несе такі витрати:

відсотки за користування кредитом;

витрати по оформленню кредиту, включаючи реєстрацію і страхування застави, оплату робочого часу співробітників на оформлення підготовку документів для кредитного відділу і таке інше, комісії за надання кредиту;

витрати на екстрену мобілізацію грошових коштів при настанні терміну погашення кредиту або виплати відсотків, включаючи упущену вигоду, пов'язану з висновком цих засобів з обороту.

Таким чином, результатом застосування факторингу в торговий процес постачальника стає прискорення обігу коштів і, отже, скорочення потреби в них. Оскільки при фінансуванні постачальника в рамках факторингу останній фактично не стає позичальником і в його балансі не виникає кредиторська заборгованість.

Одним з банків, що обслуговують ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» є

«Укрексімбанк». Даний банк надає послугу факторингу, тому можна скористатися нею для підвищення ефективності своєї діяльності та збільшення вартості підприємства.

Зменшивши дебіторську заборгованість у 2014 з 178377 тис.грн. до 20000 тис.грн. отримуємо новий коефіцієнт обертання 14 та відповідно термін обертання 26 днів.

Обсяги дебіторської заборгованості вплинуть на загальну величину активів підприємства, які враховуються в показнику EVA. Зменшивши таким чином величину активів збільшуємо даний показник.

EVA = 163729 - (620302- 188851)*0,127 = 108934,72 тис.грн.

Бачимо, що показник більше ніж розрахований за даними балансу і має позитивне значення, що свідчить про приріст вартості підприємства за таких умов.

Отримавши нове значення EVA розрахуємо нову загальну вартість бізнесу за концепцією доданої вартості:

В = 130154 + 108934,72 = 239088,72 тис.грн.

Отже існує багато підходів до підвищення вартості підприємства, кожен з яких має перелік методів. Однією з найпоширеніших концепцій управління, що зорієнтована на підвищення вартості бізнесу на сьогоднішній день є концепція економічної доданої вартості EVA. Використовуючи шляхи підвищення даного показника, отримуємо більшу вартість підприємства.



ВИСНОВКИ

В умовах ринкової економіки підприємства не тільки здійснюють виробничий процес, спрямований на створення нової вартості, але й самі становлять певну вартість і є об'єктами купівлі-продажу, що зумовлює потребу визначення вартості підприємства і її підвищення. При цьому збільшення вартості бізнесу - один з найважливіших критеріїв сучасного ефективного управління.

Вартість підприємства можна визначити як об'єктивну величину, яка встановлюється у відповідний час і в певному просторі, що показує фактичний чи потенціальний приріст потоків економічних вигод, достатніх для задоволення очікувань власників вкладеного капіталу та відображає реальне фінансове становище підприємства.

Для визначення вартості підприємства (бізнесу) оцінювачі застосовують спеціальні прийоми і способи розрахунку, які отримали назву методів (підходів) оцінки. Кожний метод оцінки припускає попередній аналіз певної інформаційної бази і відповідний алгоритм розрахунку. Всі методи оцінки дозволяють визначити вартість бізнесу на конкретну дату, і всі методи є ринковими оскільки враховують ринкову кон'юнктуру, ринкові очікування інвесторів, ринкові ризики, зв'язані з оцінюваним бізнесом, що склалася, і передбачувану «реакцію» ринку при операціях купівлі-продажу з оцінюваним об'єктом.