Статистика зовнішньої торгівлі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ, ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ПРАВА

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: “Статистика”

на тему:

“Статистика зовнішньої торгівлі України”

Виконала: студентка групи МНД-21

Куба Лілія Андріївна

Перевірила: Викладач кафедри

“Економіки, підприємництва та права”

Легомінова Світлана Володимирівна

м. Київ, 2015



План

Вступ

Розділ І. Методологічні основи статистичного аналізу зовнішньої торгівлі

1.1 Концепція зовнішньої торгівлі

1.2 Статистика зовнішньоекономічних зв'язків

1.3 Оцінка збалансованості зовнішньої торгівлі

Розділ ІІ. Статистика зовнішньої торгівлі України

2.1 Зовнішня торгівля України товарами за 2014 рік

2.2 Зовнішня торгівля України послугами за 2014 рік

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі України, що відбулися після здобуття нею незалежності, та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Посилення цього чинника об'єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Україна тільки входить в систему світового економічного простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить подальший економічний і соціальний розвиток держави, як органічної підсистеми світової економіки.

Зовнішня торгівля має важливе значення у формуванні тенденцій економічної динаміки України, тому зусилля щодо її регулювання і надалі посідатимуть вагоме місце у системі заходів щодо подолання кризових явищ та посткризового відновлення економіки. Місце експорту в формуванні економічної динаміки є значним, а отже він має перетворитися на чинник структурної перебудови вже у коротко- та середньостроковій перспективах.

Найбільш дієвою і ефективною стратегією інтеграції України у світову економіку є поєднання структурної перебудови економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту і диференціацію його потенціалу. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі, створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних конкурентоспроможних експортних виробництв.

Як суб'єкт міжнародних економічних відносин Україна має свідомо входити до системи світогосподарських зв'язків з метою якнайефективного використання усіх їхніх можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності.

Основна мета даної курсової роботи - дослідити особливості Статистичного аналізу зовнішньої торгівлі України.

Об'єктом дослідження є зовнішня торгівля України.

Предмет дослідження - статистичний аналіз зовнішньої торгівлі України. Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування сучасної системи міжнародних економічних зв'язків.

Робота складається з двох розділів. В першому розділі досліджуються методологічні основи статистичного аналізу зовнішньої торгівлі. В другому розділі оцінюється стан та розвиток зовнішньої торгівлі товарів та послуг в Україні.



Розділ І. Методологічні основи статистичного аналізу зовнішньої торгівлі

1.1 Концепція зовнішньої торгівлі

Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю. В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб'єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.

Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, Які можна характеризувати за наступними ознаками:

а) показники обсягів;

б) показники структури;

в) показники динаміки;

г) показники результатів.

Схематично взаємозв'язок цих показників показано на рис. 1.1.



Зовнішня торгівля		Міжнародна торгівля		Світова торгівля

Показники обсягів	Показники структури	Показники динаміки	Показники результатів
Експорт	Товарна структура	Темпи росту та приросту відповідних показників	Сальдо торгового балансу
Імпорт	Географічна структура		Сальдо балансу послуг та некомерційних операцій
Зовнішньо-торговий обіг	Видова структура		«Умови торгівлі»
Фізичний обсяг торгівлі	Інституціональна структура		Обсяг експорту, імпорту та зовнішньо-торгового обігу на душу населення
Генеральна торгівля
Спеціальна торгівля			Експорта, імпортна, зовнішньо-торгівельна квота

Рис. 1.1. Показники міжнародної торгівлі.

Далі розглянемо детально всі ці показники.

Показники обсягів МТ:

1) експорт - це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг.

До експорту відносять:

- товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;

- товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.

- Реекспорт - продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.

2) імпорт - ввезення в країну товарів та послуг.

До імпорту відносять:

- товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;

- товари для подальшої переробки під митним контролем.

- Реімпорт - ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.

3) зовнішньоторговельний обіг - сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу

ЗТО = Е + І

4) фізичний обсяг торгівлі - оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);

5) генеральна (загальна) торгівля - прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;

6) спеціальна торгівля - чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї СТ = ЗТО - реекспорт - реімпорт

Показники структури:

1) товарна структура - це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

2) географічна структура - розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;

3) інституційна торгівля - розподіл торгівлі за суб'єктами і методами товарного обміну;

4) видова структура - розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

Показники динаміки:

1) темпів росту:

- темпи росту експорту

Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%,

де Тр.е. - темпи росту експорту;

Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;

Еб.р. - обсяг експорту в базисному році.

- темпи росту імпорту

Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%,

де Тр.і. - темпи росту імпорту;

Із.р. - обсяг імпорту в звітному році;

Іб.р. - обсяг імпорту в базисному році.

- темпи росту зовнішньоторговельного обігу

Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,

де Тр.зт.об. - темпи росту зовнішньоторговельного обігу;

ЗТОз.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

ЗТОб.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

2) темпи приросту:

- темпи приросту експорту

Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,

де Тпр.е. - темпи приросту експорту;

Тр.е.з.р. - темпи росту експорту за звітний рік;

Тр.е.б.р. - темпи росту експорту за базисний рік.

- темпи приросту імпорту

Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,

де Тпр.і. - темпи приросту імпорту;

Тр.і.з.р. - темпи росту імпорту за звітний рік;

Тр.і.б.р. - темпи росту імпорту за базисний рік.

- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу

Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%,

де Тпр.зто - темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;

Тр.зто.з.р. - темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

Тр.зто.б.р. - темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Показники результатів:

1) сальдо торгового балансу - це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2) сальдо балансу послуг - це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;

3) сальдо некомерційних операцій - це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;

4) сальдо балансу поточних операцій - це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;

5) індекс “умови торгівлі” - відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.

6) експорт на душу населення

Ед.н. = Ез.р. / населення,

де Е д.н. - обсяг експорту на душу населення в звітному році;

Ез.р. - обсяг експорту в звітному році.

7) імпорт на душу населення

Ід.н. = Із.р. / населення,

де І д.н. - обсяг імпорту на душу населення в звітному році;

Із.р. - обсяг імпорту в звітному році.

8) експортна квота (відношення експорту до ВВП)

Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%,

де Ек.в. - експортна квота;

Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

9) імпортна квота

Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%,

де Ік.в. - імпортна квота;

Із.р. - обсяг імпорту в звітному році;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

10) квота зовнішньоторговельного обігу

ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,

де ЗТОк.в. - квота зовнішньоторговельного обігу;

ЗТОз.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

Основою зовнішньоторговельних політик держав завжди були концепції міжнародної торгівлі як спроби теоретичного осмислення та пояснення причин міжнародного товарного обміну, його динаміки, структури, ефективності та перспектив розвитку.

На сьогодні можна виокремити п'ять груп концепцій розвитку міжнародної торгівлі:

- меркантилізму (раннього та пізнього);

- переваг (абсолютних і відносних);

- факторів виробництва;

- неотехнологічні;

- конкурентоспроможності.

В цій роботі я не буду детально зупинятись на розгляді кожної з концепцій. Зауважу лише, що коли процес первісного нагромадження було в основному закінчено і на порядок денний висунулись проблеми створення оптимального середовища для функціонування розвинутих капіталістичних відносин, на зміну обмеженості меркантилізму з його протекціоністською схильністю прийшла концепція вільної торгівлі. Сутність концепції вільної торгівлі узагальнено полягає в тому, що будь-яка країна, незалежно від рівня розвитку, структури та ефективності виробництва та інших чинників, включаючись в міжнародну торгівлю, отримує вигоду, якщо спеціалізується на виробництві та продажі товарів, відносно яких має порівняльну перевагу, тобто виробництво яких в країні коштує відносно дешевше.

Крім цього, можна виділити три рівні принципів зовнішньої торгівлі: загальні, специфічні і національні.

Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це невелика кількість загальновизнаних у всьому світі правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами), яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. І хоча в різноманітних виданнях набір цих принципів може відрізнятися, однак у кінцевому результаті, вони зводяться до трьох головних: науковість, системність, взаємовигідність. Науковість зовнішньоекономічної діяльності означає, насамперед, розвиток цієї діяльності відповідно до об'єктивних економічних законів. Системність зовнішньоекономічної діяльності означає, насамперед, що між окремими її складовими існують міцні взаємозв'язки. Самі складові зовнішньоекономічної діяльності можуть бути виділені за різноманітними ознаками. Принцип взаємовигідності зовнішньоекономічної діяльності, на перший погляд, не має особливих ускладнень і виглядає очевидним: кожний партнер, що бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток.

Крім наведених загальних принципів управління зовнішньоекономічної діяльності, багато специфічних принципів, яких також необхідно дотримуватися. Специфічні принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов'язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт. І хоча терміна "зовнішня торгівля" у зазначених документах може не бути, за своїм характером більшість закріплених там принципів мають пряме відношення до зовнішньої торгівлі. Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин є в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", прийнятій IV Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р. Хартія була прийнята разом із Декларацією про встановлення нового економічного порядку та Програмою дій з його встановлення.

Значна частина специфічних принципів діє на регіональному рівні. Для України особливий інтерес становлять принципи зовнішньоекономічної діяльності у Європейському Союзі (ЄС). Вони містяться в так званій Білій книзі (1985 р.).

Національні принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. Оскільки всі країни використовують тією чи іншою мірою механізми державного регулювання ЗЕД, то існує і відповідна правова основа таких дій. Щодо зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, то її принципи закріплені в ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

1.2 Статистика зовнішньоекономічних зв'язків

Статистика зовнішньоекономічних зв'язків є складовою економічної статистики і вивчає розміри, динаміку і структуру зовнішньої торгівлі (за видами товарів і напрямками), склад імпорту й експорту, науково-технічне співробітництво, стан і розвиток виробничої кооперації і діяльності спільних підприємств, кредитних і валютно-фінансових відносин, міжнародних перевезень і туризму, а також оцінює закордонне майно, золотовалютні запаси, курс валют, досліджує міжнародну конкурентоспроможність і розробляє платіжний баланс. Відповідно до перелічених вище завдань метою статистики зовнішньоекономічних зв'язків є вивчення міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва з допомогою системи показників. Ці показники перебувають у нерозривному взаємозв'язку і єдності і водночас відбивають різні сторони зовнішньоекономічної діяльності.

Така система показників може бути подана у вигляді окремих груп, що характеризують:

- зовнішню торгівлю, тобто експорт і імпорт товарів і послуг;

- міжнародну виробничу кооперацію;

- науково-технічне співробітництво й обмін, включаючи операції з торгівлі ліцензіями;

- валютно-фінансові, інвестиційні операції;

- транспортно-експедиційні операції, іноземний туризм;

- митно-тарифні операції;

- операції з надання безоплатної допомоги;

- підрядні й орендні операції.

У статистиці зовнішньоекономічних зв'язків об'єктами обліку є товари і послуги, що становлять експорт і імпорт країни, а також усі пов'язані з ними операції. Оскільки зовнішня торгівля посідає центральне місце в системі зовнішньоекономічних відносин, то цілком закономірно, що в статистиці зовнішньоекономічних зв'язків самостійно виділяється статистика зовнішньої торгівлі. Статистика зовнішньої торгівлі - галузь статистики зовнішньоекономічних зв'язків, що характеризує стан і розвиток торговельно-економічних відносин між країнами. Завданнями статистики зовнішньої торгівлі є розроблення системи показників, що характеризують обсяги, динаміку і структуру зовнішньої торгівлі, аналіз чинників, що обумовлюють основні тенденції їх розвитку, а також порівняльний аналіз показників зовнішньої торгівлі різних країн та умов торгівлі.

Статистика зовнішньої торгівлі як складова статистики зовнішньоекономічних зв'язків зокрема і загальної статистичної системи держави в цілому, безумовно, має величезне значення не тільки і не стільки для констатації кількості товарів, переміщених через кордон держави за певний період. Всебічний аналіз статистичних даних дає безмежні можливості для:

- формування і реалізації науково обгрунтованої торговельно-економічної, транспортної політики держави;

- аналізу ринку попиту і пропозиції;

- планування інфраструктури;

- прогнозування макроекономічних показників у системі національних рахунків (СНР) і платіжного балансу;

- упорядкування товарних балансів;

- розрахунків різних індексів показників.

В умовах формування ринкових відносин в Україні і країнах СНД відбувається реформування вітчизняної статистики на основі адаптації до міжнародних стандартів. Це внесло серйозні зміни в економічну статистику, особливо на макрорівні. Так, для організації обліку зовнішньоекономічних операцій виникла потреба змінити організацію статистики зовнішньої торгівлі. У системі національних рахунків основною вимогою до статистичної інформації є її безпосередній зв'язок із первинними документами (тобто такими, що реєструють подію безпосередньо в момент її здійснення). Саме тому в статистиці зовнішньої торгівлі довелося перейти до митної статистики зовнішньої торгівлі, яка базується на вантажних митних деклараціях (ВМД), що відповідає міжнародній практиці.

До 1997 р. офіційна статистика зовнішньої торгівлі України формувалася на основі введених Держкомстатом України форм державної статистичної звітності (зокрема, форма 8-вага), що заповнювалися підприємствами і подавалися в органи державної статистики відповідно до встановленої періодичності. Паралельно, починаючи з 1993 p., статистика зовнішньої торгівлі за товарами, що підлягають декларуванню митними органами при переміщенні через митний кордон України, формувалася Держмитслужбою на основі електронних копій вантажних митних декларацій. Досвід застосування двох принципово різних систем формування статистики засвідчив безумовні переваги порядку, упровадженого Державною митною службою, як із погляду достовірності вихідних даних, так і оперативності їх одержання.

Виходячи з вимог часу наприкінці 1996 р. Урядом України було прийнято рішення про впровадження, починаючи з січня 1997 p., порядку формування офіційної статистики зовнішньої торгівлі України. Згідно з цим рішенням єдиним офіційним джерелом її формування визнавалися дані державної митної декларації, що становлять базу даних митної статистики зовнішньої торгівлі. До цих даних Держкомстат додає відомості про переміщення товарів, які не підлягають декларуванню митними органами.Така система ведення статистики зовнішньої торгівлі використовується практично всіма країнами світу, вона більш прогресивна порівняно зі статистикою, в основі якої лежить звітність підприємств і організацій, дає можливість здійснити облік усіх експортно-імпортних операцій, виконаних суб єктами зовнішньоекономічної діяльності України з заповненням ВМД.

1.3 Оцінка збалансованості зовнішньої торгівлі

Зовнішня торгівля перебуває під впливом різноманітних чинників, найважливішими з яких є:

- основні тенденції розвитку міжнародного поділу праці (глобалізація та лібералізація світової торгівлі);

- загальний стан економіки країни; кон'юнктура світового ринку;

- економічний стан основних торгових партнерів;

-рівень державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Оцінка ефективності зовнішньої торгівлі в широкому розумінні пов'язана з оцінкою економії суспільної праці, яка виникає за рахунок того, що, з одного боку, національні витрати на виробництво експортної продукції нижчі за міжнародні, а з іншого - на виробництво продукції ці витрати вищі за міжнародні. Таким чином визначається прямий ефект від зовнішньоекономічної торгівлі. Непрямий ефект проявляється в тому позитивному впливі зовнішньої торгівлі, який вона чинить на економічний розвиток країни у цілому, включаючи вплив на зміну народногосподарських пропорцій, підвищення промислового потенціалу, рівня технічного забезпечення народного господарства тощо. Оцінка непрямої дії зовнішньої торгівлі на економіку країни на сьогодні поки що не вирішена в теоретико-методологічному аспекті. У цьому зв'язку надзвичайно важливою є проблема кількісної оцінки прямого економічного ефекту від зовнішньої торгівлі. Оскільки зовнішня торгівля країни включає продаж товарів на експорт та закупівлю імпортної продукції, то й ефективність зовнішньої торгівлі необхідно розглядати з погляду сукупності експортних та імпортних операцій.

Обсяг і динаміка зовнішньої торгівлі значно залежать від характеру торгової політики держави, яка визначається існуванням тарифних і нетарифних обмежень. Кількісна оцінка цих інструментів різна. Якщо рівень тарифних обмежень досить точно обчислюється кількісно як середня ставка імпортно-експортного мита до обсягу імпорту-експорту товарів та послуг, то нетарифні заходи кількісно оцінюються лише приблизно. Середній рівень нетарифних обмежень зазвичай розраховується як вартісна частка імпорту-експорту, що підпадає під ці обмеження, у загальному зовнішньоторговельному обороті з поправкою на ступінь інтенсивності самих обмежень. Наприклад, високоінтенсивними кількісними обмеженнями вважаються ембарго, квоти (не всі), обов'язкове ліцензування експорту-імпорту. До низькоінтенсивних відносять гнучкі квоти, автоматичні ліцензії, які обов'язково видаються органами влади.

Отже, характер торгової політики країни визначається з урахуванням середнього рівня митного тарифу і середнього рівня та інтенсивності кількісних обмежень. З огляду на це вирізняють відкритий, помірний, обмежувальний, заборонний характер зовнішньої торгівлі. Відкритою визнається зовнішня торгівля країни, де середній рівень імпортного мита не перевищує 10 %, а кількісні обмеження низькоінтенсивні (в основному у формі реєстрації) і не перевищують 25 % імпорту. Помірна торгова політика характеризується середнім рівнем імпортного мита від 10--15 % до 25 %, а нетарифні обмеження можуть бути високоінтенсивними, але коливатися в межа 10--25 % імпорту. Для обмежувальної політики характерні більш високі митні та нетарифні обмеження від 25 % до 40 %. Якщо ж такі обмеження перевищують 40 %, то має місце заборонний характер зовнішньої торгівлі. торгівля зовнішньоекономічний статиcтика

Зовнішньоторговельна політика, таким чином, може стимулювати або стримувати експортно-імпортні операції шляхом застосування різних протекціоністських бар'єрів. Так, більш жорсткі протекціоністські заходи на імпорт у національній економіці зменшують останній, а такі ж заходи у країнах -- торгових партнерах знижують можливості експорту з країни. У результаті у першому випадку вжиті заходи сприяють зростанню чистого експорту, а в другому -- його зменшують. Стосовно впливу коливання курсу національної валюти на чистий експорт відомо, що девальвація національної валюти відносно інших валют приводить до збільшення експорту і зменшення імпорту, тобто позитивно впливає на чистий експорт. 1 навпаки, ревальвація національної валюти викликає скорочення чистого експорту внаслідок зменшення експорту і збільшення імпорту.

Активність країни на світовому ринку оцінюється різними показниками, основні з яких наступні.

Загальний товарообіг, у тому числі окремо товарів і послуг, аналізується в динаміці по роках у вартісному вимірі та у відсотках до певного періоду (попереднього чи базового року, півріччя).

Рівень експорту визначається як відношення обсягу експорту до ВВП і вимірюється у відсотках. Так само визначається рівень чистого експорту. Цей показник залежить від конкурентоспроможності національних товарів і послуг на світовому ринку і від потреб країни в імпорті.

Коефіцієнт покриття імпорту експортом -- це відношення доходів від експорту до витрат на імпорт (вимірюється у відсотках).

Рівень імпорту характеризує імпортозалежність національної економіки від світового господарства і визначається у відсотках як відношення обсягу імпорту до ВВП.

Структура експорту -- це частка окремих товарів і послуг у загальному обсязі експорту. Сировинна або технологічна спрямованість структури експорту характеризує місце країни у міжнародній спеціалізації. Так, розвинуті країни спеціалізуються на експорті наукомістких товарів, кінцевої продукції, а слаборозвинуті країни -- на експорті сировини, палива (проміжної продукції). Такий аналіз дозволяє виявити розрив у рівні технічного розвитку окремих країн.

Структура імпорту -- частка окремих товарів і послуг у загальному обсязі імпорту. Відрізняють так званий критичний імпорт, до якого належать переважно енергоресурси (якщо такі відсутні у країні) або інша продукція, яка не виробляється у країні, але є необхідною для нормального розвитку її економіки. До критичного імпорту можуть відноситись також інвестиційні товари -- машини, устаткування, без яких неможливі інвестиційні процеси, структурні зрушення в економіці, але випуск яких недостатній у країні.

Експортно-імпортна квота -- це відношення суми обсягів експорту та імпорту до ВВП (розраховується у відсотках).

Сальдо торгового балансу визначається у вартісному вимірі окремо по товарах і послугах. Загальний товарообіг, експорт та імпорт по окремих торгових партнерах країни (у вартісному вимірі та у відсотках).



Розділ ІІ. Статистика зовнішньої торгівлі україни

2.1 Зовнішня торгівля України товарами за 2014 рік

Дуже не простим видався минулий рік як для зовнішньої торгівлі, так і для політичного життя нашої країни.

Основна тенденція року що минув - переорієнтація ринків експорту українських товаровиробників, з огляду на політичну ситуацію і триваючий конфлікт на Сході України.

За 2014 р. експорт товарів становив 53913,5 млн.дол. США, імпорт - 54381,8 млн.дол. Порівняно із 2013 р. експорт скоротився на 13,5% (на 8392,4 млн.дол.), імпорт - на 28,3% (на 21452,8 млн.дол.). Негативне сальдо становило 468,3 млн.дол. (за 2013 р. від'ємне - 13528,7 млн.дол.).

На формування негативного сальдо вплинули окремі товарні групи: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (13103,7 млн.дол.), пластмаси, полімерні матеріали (2462,9 млн.дол.), фармацевтична продукція (2217,1 млн.дол.), засоби наземного транспорту, крім залізничного (2157,8 млн.дол.), механічні машини (1936,4 млн.дол.), електричні машини (1124,2 млн.дол.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,99 (за 2013 р. - 0,82).

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 217 країн світу.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 17004,7 млн.дол., або 31,5% від загального обсягу експорту, та збільшився порівняно з 2013 р. на 431,2 млн.дол., або на 2,6% (у 2013 р. - 16573,5 млн.дол., або 26,6%). Зокрема, зріс обсяг поставок жирів та олії тваринного або рослинного походження на 58,4%, деревини і виробів з деревини - на 21,8%, електричних машин - на 10,6%, механічних машин - на 5,5%, зернових культур - на 5%.

Найсуттєвіші експортні поставки серед країн ЄС здійснювались до Польщі - 4,9% від загального обсягу експорту (чорні метали, руди, шлак і зола, електричні машини), Італії - 4,6% (чорні метали, зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження), Німеччини - 3% (електричні машини, одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, механічні машини) та Угорщини - 2,8% (електричні машини, чорні метали, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки); серед інших країн до Росії - 18,2% (механічні машини, чорні метали, продукти неорганічної хімії), Туреччини - 6,6% (чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, добрива), Єгипту - 5,3% (чорні метали, зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження), Китаю - 5% (руди, шлак і зола, зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження), Індії - 3,4% (жири та олії тваринного або рослинного походження, чорні метали, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки) та Білорусі - 3% (чорні метали, залишки і відходи харчової промисловості, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки).

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Італії на 5,7%, Єгипту - на 5,3%, Польщі - на 3,9% та Німеччини - на 2,5%. Одночасно скоротився до Росії на 33,7%, Білорусі - на 16,7%, Індії - на 7,1% та Туреччини - на 5,1%.

Основу товарної структури українського експорту складали недорогоцінні метали та вироби з них - 28,3% (менше на 13,1% проти 2013 р.), у тому числі чорні метали - 23,9% (менше на 9,8%). Продукти рослинного походження становили 16,2% (менше на 1,3%), у т.ч. зернові культури - 12,1% (більше на 3%), мінеральні продукти - 11,3% (менше на 15,1%), у т.ч. руди, шлак і зола - 6,4% (менше на 8,5%) та палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки - 3,7% (менше на 25,2%), механічні та електричні машини - 10,5% (менше на 17,1%), жири та олії тваринного або рослинного походження - 7,1% (більше на 9,3%), готові харчові продукти - (менше на 11,5%) та продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (менше на 23,8%) - по 5,7%.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 21059,8 млн.дол., або 38,7% від загального обсягу, та зменшився проти 2013 р. на 5707,1 млн.дол., або на 21,3% (за 2013 р. обсяг імпорту становив відповідно 26766,9 млн.дол. та 35,3%). Скоротились поставки засобів наземного транспорту, крім залізничного, на 56,5%, паперу та картону - на 34,6%, механічних машин - на 32%, різноманітної хімічної продукції - на 28,9%, фармацевтичної продукції - на 21,1%, електричних машин - на 20,6%, пластмас, полімерних матеріалів - на 17,4%.

Найбільші надходження серед країн ЄС здійснювались із Німеччини - 9,9% від загального обсягу імпорту (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного), Польщі - 5,6% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, електричні машини, пластмаси, полімерні матеріали), Італії - 2,8% (механічні машини, фармацевтична продукція, пластмаси, полімерні матеріали), Угорщини - 2,7% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, електричні машини, пластмаси, полімерні матеріали); серед інших країн із Росії - 23,3% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні та електричні машини), Китаю - 9,9% (електричні та механічні машини, пластмаси, полімерні матеріали), Білорусі - 7,3% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, засоби наземного транспорту, крім залізничного, механічні машини) та США - 3,5% (механічні машини, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, засоби наземного транспорту, крім залізничного).

У порівнянні з 2013 р. імпорт товарів збільшився тільки з Білорусі на 10,7% та Угорщини на 4,6%, з решти найбільших країн-партнерів зменшився: з Росії - на 45,1%, США - на 29,9%, Китаю на 27,4%, Італії на 26,9%, Польщі на 24,3% та Німеччини на 19,5%.

Мінеральні продукти складали 29,5% обсягу імпорту товарів (менше обсягу 2013 р. на 27,8%), у т. ч. палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки - 27,8% (менше на 28,6%). На поставки механічних та електричних машин припадало 16% (менше на 26,4%), у т.ч. механічних - 9% (менше на 27,8%) та електричних - 7% (менше на 24,5%), продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 12,5% (менше на 19,4%), у т.ч. фармацевтичної продукції - 4,5% (менше на 20,1%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них - 6,7% (менше на 20,4%), у т.ч. пластмас, полімерних матеріалів - 5,4% (менше на 17,2%), недорогоцінних металів та виробів з них - 6,1% (менше на 32,9%), у т.ч. чорних металів та виробів з них - 3,9% (менше на 37,2%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - 4,9% (менше на 54,7%), у т.ч. засобів наземного транспорту, крім залізничного, - 4,5% (менше на 54,7%), готових харчових продуктів - 4,8% (менше на 18,2%), продуктів рослинного походження - 3,7% (менше на 22,3%), текстильних матеріалів та текстильних виробів - 3,5% (менше на 21,6%) від обсягу вартості імпорту.

В Україну за 2014 р. надійшло іноземної давальницької сировини на 3027,1 млн.дол. (менше на 16,4% порівняно із 2013 р.). Найбільші поставки здійснювались із Німеччини, Польщі та Угорщини. Експорт готової продукції з імпортної давальницької сировини становив 4243,9 млн.дол. (менше на 15,6%).

Експорт давальницької сировини становив 127,7 млн.дол. (на 19,6% більше обсягу 2013 р.). У той же час до України імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 143,4 млн.дол. (більше на 9,1%). Найбільші поставки здійснювались із Швеції, Швейцарії та Німеччини.



Таблиця 1.1. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за 2014 рік Основні країни-партнери в імпорті та експорті товарів

	Експорт	Імпорт	Сальдо
	тис.дол. США	у % до 2014 р.	тис.дол. США	у % до 2014 р.
Усього	53913548,3	86,5	54381792,3	71,7	-468244,0
у тому числі
Австрiя	530900,9	96,1	606262,1	63,2	-75361,2
Азербайджан	591553,9	68,9	43719,0	58,4	547834,9
Бельґiя	425235,7	106,0	553265,9	80,0	-128030,3
Білорусь	1617139,3	83,3	3971111,3	110,7	-235392,1
Болгарiя	550603,9	93,4	238351,8	79,7	312252,0
Бразілiя	110186,0	56,7	261175,4	58,1	-150989,4
Велика Британія	589211,2	112,2	691694,2	61,4	-102483,0
Грецiя	201238,2	88,6	308394,8	116,5	-107156,6
Грузiя	490878,0	93,1	153664,4	72,2	337213,7
Єгипет	2862068,3	105,3	91088,1	67,6	2770980,1
Iзраїль	593062,3	85,0	325633,3	101,3	267429,0
Iндiя	1817437,7	92,9	656375,7	78,5	1161062,0
Iндонезiя	168254,2	52,8	272622,9	61,5	-104368,8
Iран, Ісламська Республiка	703422,8	88,8	52650,2	62,9	650772,5
Iспанiя	1166565,1	119,3	607329,2	70,6	559235,9
Iталiя	2468289,4	105,7	1508556,5	73,1	959732,8
Казахстан	1073154,2	51,5	375795,1	56,6	697359,1
Китай	2674117,9	99,4	5408917,1	72,6	-273479,2
Кiпр	283724,9	176,8	50298,8	75,7	233426,1
Корея, Республiка	510328,5	128,7	478286,2	57,7	32042,3
Латвiя	226189,5	125,3	89650,3	100,8	136539,1
Литва	362123,2	112,0	1032187,6	107,0	-670064,5
Ліван	272311,6	73,1	1413,5	78,0	270898,1
Лівія	219060,2	81,9	101,9	50,9	218958,3
Марокко	294771,6	99,0	35461,0	80,3	259310,5
Молдова, Республіка	743813,4	83,0	61859,5	66,9	681953,9
Нiгерiя	314938,3	95,1	7909,6	83,4	307028,7
Нiдерланди	1106111,7	106,7	763641,9	72,7	342469,8
Нiмеччина	1590591,5	102,5	5360239,7	80,5	-376968,3
Oб'єднанi Арабськi Емiрати	394944,3	88,1	66612,7	102,8	328331,7
Пакистн	397824,2	170,3	100718,8	107,6	297105,4
Польща	2645039,7	103,9	3067394,4	75,7	-422354,7
Портуґалiя	310310,1	116,2	60466,0	82,2	249844,1
Російська Федерація	9799163,9	66,3	12678683,2	54,9	-287951,3
Румунiя	584515,7	106,9	847344,7	94,6	-262829,0
Саудiвська Аравiя	1031359,6	132,0	205224,7	111,5	826134,9
Словаччина	670578,0	89,7	426814,2	65,4	243763,8
США	667926,8	77,6	1926546,2	70,1	1258619,5
Тунiс	329300,0	110,5	11182,0	79,9	318118,0
Туреччина	3561436,2	94,9	1298157,3	74,0	2263278,9
Туркменістан	431334,9	109,6	24578,5	24,7	406756,4
Угорщина	1510170,4	97,3	1463888,3	104,6	46282,1
Узбекистан	308563,7	90,2	72842,6	80,4	235721,1
Францiя	532715,5	78,4	1267165,0	73,4	-734449,5
Чехія	772579,6	95,1	687702,7	69,7	84876,9
Японiя	209560,9	45,9	612556,8	62,5	-402995,9
Довідково:
Країни СНД	14887349,1	68,7	17249403,3	62,2	-23620,2
Країни ЄС	17004677,0	102,6	21059790,8	78,7	-40551,8

Рис. 1.1. Основні країни-партнери в експорті товарів

Рис. 1.2. Основні країни-партнери в імпорті товарів

Таблиця 1.2. Основна товарна структура зовнішньої торгівлі за 2014 рік

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт	Імпорт
	тис.дол. США	у % до 2014 р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2014 р.	у % до загаль-ного обсягу
Усього	5391358,3	86,5	100,0	54372,3	71,7	100,0
у тому числі:
I. Живi тварини; продукти тваринного походження	1014556,7	93,7	1,9	1122721,4	60,7	2,1
01 м'ясо та їстівні субпродукти	381816,6	109,6	0,7	23888,4	38,6	0,4
02 молоко та яйця птиці	575472,6	83,2	1,1	18561,7	70,7	0,3
II. Продукти рослинні	8736209,9	98,7	16,2	2027145,	77,7	3,7
03 овочі	129861,7	116,9	0,2	162506,9	92,6	0,3
04 кава, чай	14645,0	137,4	0,0	259862,1	78,0	0,5
05 зерновi культури	6544132,0	103,0	12,1	366622,7	119,6	0,7
III. Готові харчовi продукти	3096733,3	88,5	5,7	2600733,1	81,8	4,8
06 продукти з м'яса, риби	32378,9	75,4	0,1	104469,1	69,2	0,2
07 цукор і кондитерські вироби з цукру	147093,4	56,7	0,3	59328,3	67,2	0,1
08 алкогольнi i безалко-гольнi напої	251395,7	69,5	0,5	422124,2	73,7	0,8
09 тютюн і промислові замінники тютюну	334218,9	114,3	0,6	482175,9	106,3	0,9
IV. Мінеральнi продукти	61049,2	84,9	11,3	160666,1	72,2	29,5
10 сiль, сірка, землі та каміння	619106,9	87,9	1,1	284164,6	79,1	0,5
11 палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки	20199,2	74,8	3,7	151382,0	71,4	27,8
V. Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них	586436,6	74,7	1,1	363497,8	79,6	6,7
VI. Шкури необроблені, шкіра вичищена	156684,9	105,2	0,3	222630,3	86,9	0,4
12 шкури	85689,8	92,7	0,2	112888,5	101,2	0,2
13 вироби із шкіри	39053,3	96,7	0,1	97448,7	75,9	0,2
14 натуральне та штучне хутро	31941,8	198,2	0,1	12293,1	75,2	0,0
VII. Деревина і вироби з деревини	1262625,0	110,4	2,3	294690,2	72,9	0,5
VIII. Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів	985671,6	79,2	1,8	1289185,7	68,1	2,4
IХ. Текстильні матеріали та вироби	785860,7	97,1	1,5	18870,0	78,4	3,5
15 шовк	12,3	211,1	0,0	1536,6	120,8	0,0
16 бавовна	3743,0	68,9	0,0	188607,4	95,2	0,3
X. Взуття, головнi убори, парасольки	202809,0	102,1	0,4	430656,2	54,4	0,8
17 взуття	196054,8	102,4	0,4	397258,7	52,6	0,7
18 головнi убори	2012,6	74,3	0,0	16608,5	100,1	0,0
XI. Вироби з каменю, гiпсу, цементу	479356,5	82,3	0,9	800650,7	71,0	1,5
XII. Недорогоцінні метали та вироби з них	15235514,8	86,9	28,3	3322490,2	67,1	6,1
19 чорнi метали ви-роби з нього	12907080,3	90,2	23,9	1297634,3	58,6	2,4
21 мiдь i вироби з неї	162614,5	99,7	0,3	79554,7	53,6	0,1
22 алюмiнiй i вироби з нього	126641,8	88,1	0,2	364028,7	78,3	0,7
XIII. Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби	1472255,3	45,0	2,7	2647984,9	45,3	4,9
23 залізничні локомотиви	839353,1	34,3	1,6	123679,1	36,4	0,2
24 літальні апарати	246403,0	79,0	0,5	49218,3	90,1	0,1
25 судна	93425,6	67,2	0,2	24257,6	55,8	0,0
XIV. Прилади та апарати оптичнi, фотографічні	231984,2	79,7	0,4	672958,4	62,6	1,2
ХV. Рiзнi промислові товари	736272,0	111,7	1,4	902213,0	102,2	1,7
XVI. Твори мистецтва	231,9	36,4	0,0	8784,7	37,8	0,0

Рис. 1.3. Графік темпів зростання (зниження) експорту-імпорту товарів у 2014 році

2.2 Зовнішня торгівля України послугами за 2014 рік

У 2014 році обсяг експорту послуг становив 11273,3 млн.дол. США, імпорту - 5676,1 млн.дол. Порівняно із 2013р. експорт скоротився на 20,8% (на 2959,9 млн.дол.), імпорт - відповідно 24,6% (на 1846,9 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 5597,2 млн.дол. (у 2013р. - також позитивне 6710,2 млн.дол.).

На формування позитивного сальдо найбільше вплинули окремі види послуг: транспортні (позитивне сальдо 4666,7 млн.дол.), послуги з переробки матеріальних ресурсів (1262,1 млн.дол.), у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні (1116,1 млн.дол.), ділові (263,6 млн.дол.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,99 (у 2013р. - 1,89).

Зовнішньоторговельні операції послугами проводилися з партнерами з 218 країн світу.

Структура українського експорту послуг протягом тривалого часу залишається майже незмінною. У 2014р. найбільші обсяги припадали на транспортні послуги, які займали 53,3% від загального обсягу експорту (за рахунок наданих послуг трубопровідного транспорту, повітряного, залізничного та морського), послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні - 14,3%, послуги з переробки матеріальних ресурсів - 11,6% та ділові - 11%.

Порівняно з 2013р. зменшилися обсяги експорту транспортних послуг на 1969,9 млн.дол. (за рахунок скорочення експорту послуг трубопровідного транспорту, залізничного, повітряного та морського), послуг з переробки матеріальних ресурсів - на 408,9 млн.дол., ділових - на 304,7 млн.дол., а також послуг, пов'язаних з подорожами, - на 134,4 млн.дол. та пов'язаних з фінансовою діяльністю, - на 116 млн.дол. Одночасно збільшився обсяг послуг у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних послуг на 137,5 млн.дол.

Серед найбільших країн-партнерів в експорті послуг відбулося найбільше зростання обсягів послуг, наданих Нідерландам, на 135,8 млн.дол. (майже у 2 рази), Латвії - на 83,4 млн.дол. (у 2,2 раза), Естонії - на 50,1 млн.дол. (майже у 2 рази), Кіпру - на 46,9 млн.дол. (на 11,6%), Туркменістану - на 26,4 млн.дол. (на 18%) та Мальті - на 20,2 млн.дол. (на 23,4%). Натомість зменшилися обсяги експорту послуг Російській Федерації на 1736,9 млн.дол. (на 33%), Бельгії - на 254 млн.дол. (у 4,5 раза), Швейцарії - на 198,6 млн.дол. (на 19,5%), Вірґінським Островам - на 127,2 млн.дол. (на 44,3%) та Великій Британії - на 111,6 млн.дол. (на 14,8%).

Експорт послуг країнам Європейського Союзу становив 3889 млн.дол., або 34,5% від загального обсягу експорту, та зменшився відносно 2013р. на 306,7 млн.дол., або 7,3%. Зокрема, серед послуг, наданих країнам ЄС, скоротилися обсяги транспортних послуг на 171,2 млн.дол., ділових - на 135,2 млн.дол., пов'язаних з подорожами, - на 32,1 млн.дол., пов'язаних з фінансовою діяльністю, - на 24,7 млн.дол. Натомість зросли обсяги послуг у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних послуг на 113,9 млн.дол.

Серед країн ЄС найбільші обсяги експорту послуг надавалися Німеччині - 16,5% від загального обсягу експорту послуг країнам ЄС (транспортні, з переробки матеріальних ресурсів, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні, ділові), Великій Британії - 16,5% (транспортні, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні, ділові), Кіпру -11,6% (транспортні, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні, пов'язані з фінансовою діяльністю, ділові).

Структура українського імпорту послуг також залишається майже незмінною протягом останніх років. Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг у 2014р. складали транспортні послуги - 23,7% (за рахунок одержання послуг повітряного, залізничного та морського транспорту), ділові -17,2%, послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю, - 14,1%, пов'язані з подорожами, - 11,5%, державні та урядові - 10,3%, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги - 8,8%.

Порівняно з 2013р. зменшилися обсяги імпорту ділових послуг на 440,4 млн.дол. (за рахунок скорочення професійних та консалтингових, послуг), роялті та інших послуг, пов'язаних з використанням інтелектуальної власності, - на 410,9 млн.дол., транспортних послуг - на 344,5 млн.дол. (за рахунок скорочення послуг залізничного, повітряного, транспорту), пов'язаних з фінансовою діяльністю, - на 209,6 млн.дол., у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних - на 198,1 млн.дол. Одночасно збільшився обсяг послуг з переробки матеріальних ресурсів на 39,5 млн.дол.

Серед головних країн-партнерів в імпорті послуг відбулося найбільше зростання обсягів послуг, одержаних від Мальти, на 85,2 млн.дол. (у 25,3 раза), Білорусі - 82,1 млн.дол. (на 81,5%), Швейцарії - на 30,3 млн.дол. (на 9,5%), Туркменістану - на 28,2 млн.дол. (на 81,8%), Латвії - на 23,9 млн.дол. (на 38,8%), та Словаччини - на 14,8 млн.дол. (на 48,1%). Натомість зменшилися обсяги імпорту послуг від Кіпру на 529,1 млн.дол. (у 2,1 раза), Великої Британії - на 374,1 млн.дол. (на 35,3%), Російської Федерації - на 358,9 млн.дол. (на 29,1%), Німеччини - на 138,2 млн.дол. (на 22,2%) і США - на 97,4 млн.дол. (на 27%).

Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 2945,8 млн.дол., або 51,9% від загального обсягу імпорту, та зменшився відносно 2013р. на 1266,2 млн.дол., або 30,1%. Зокрема, серед послуг, одержаних від країн ЄС, скоротилися обсяги роялті та інших послуг, пов'язаних з використанням інтелектуальної власності, - на 405,2 млн.дол., ділових - на 315,9 млн.дол., у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних - на 181,3 млн.дол., транспортних - на 129,4 млн.дол. Натомість зросли обсяги послуг, пов'язаних з подорожами, на 55,4 млн.дол.

Серед країн ЄС найбільші обсяги імпорту послуг були отримані від Великої Британії - 23,3% від загального обсягу імпорту послуг країнам ЄС (пов'язані з фінансовою діяльністю, транспортні, ділові, роялті та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності), Кіпру - 16,6% (пов'язані з подорожами та з фінансовою діяльністю, роялті та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності, транспортні), Німеччини -16,4% (транспортні послуги, ділові, послуги з будівництва, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні).

Протягом 2014р. найактивніше здійснювали зовнішню торгівлю послугами підприємства м. Києва, Одеської, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Миколаївської і Львівської областей.

Таблиця 1.1. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами у 2014 році Основні країни-партнери в експорті та імпорті послуг

	Експорт	Імпорт	Сальдо
	млн.дол. США	у % до 2014р.	млн.дол. США	у % до 2014р.
Усього	11273,3	79,2	5676,1	75,4	5597,2
у тому числі
Австрiя	196,5	89,7	157,6	75,5	39,0
Азербайджан	31,8	94,2	6,8	57,9	25,1
Бельґiя	73,1	22,3	56,4	68,8	16,7
Бiлорусь	97,4	82,8	182,8	181,5	-85,5
Болгарiя	39,1	84,3	21,4	123,9	17,7
Велика Британія	641,4	85,2	686,2	64,7	-44,9
Грецiя	56,8	92,9	42,3	88,5	14,5
Данiя	132,4	89,0	27,8	84,1	104,6
Естонiя	100,7	198,9	31,7	88,0	69,0
Єгипет	36,7	94,1	26,2	200,1	10,5
Iзраїль	123,7	88,9	32,1	76,7	91,6
Iндiя	52,2	81,6	7,7	96,7	44,5
Iспанiя	36,8	93,7	26,1	79,1	10,7
Iталiя	143,3	97,8	44,4	77,1	98,9
Казахстан	96,8	69,3	18,4	61,9	78,4
Канада	86,7	84,1	38,6	68,7	48,2
Китай	44,3	63,0	45,2	54,4	-0,9
Латвiя	150,6	224,1	85,3	138,8	65,3
Литва	44,5	119,2	26,7	82,4	17,9
Молдова, Республіка	57,3	78,8	29,9	72,2	27,4
Нiдерланди	282,0	192,9	127,2	63,3	154,7
Нiмеччина	643,3	94,5	484,2	77,8	159,1
Oб'єднанi Арабськi Емiрати	185,7	77,4	85,7	73,3	100,0
Панама	119,7	81,4	23,3	44,4	96,4
Польща	199,7	91,7	144,9	86,5	54,9
Росiйська Федерацiя	3520,8	67,0	874,1	70,9	2646,7
США	644,2	88,9	264,1	73,0	380,1
Туреччина	139,2	73,8	142,6	67,0	-3,4
Туркменiстан	172,7	118,0	62,7	181,8	110,0
Угорщина	98,3	53,6	64,9	76,2	33,4
Францiя	124,4	89,4	116,3	72,7	8,2
Чехія	75,9	99,1	41,4	70,9	34,5
Швейцарiя	819,6	80,5	348,9	109,5	470,7
Швецiя	71,8	92,8	34,8	53,5	36,9
Довідково:
Країни СНД	4008,9	68,9	1188,8	81,1	2820,1
Країни ЄС	3889,0	92,7	2945,8	69,9	943,2

Рис. 1.1. Основні країни-партнери в експорті та імпорті послуг

Таблиця 1.2. Структура зовнішньої торгівлі послугами у 2014 році

Найменування послуги згідно з КЗЕП	Код послуги згідно з КЗЕП	Експорт	Імпорт	Сальдо
		млн.дол. США	у % до 2014р.	млн.дол. США	у % до 2014 р.
Усього		11273,3	79,2	5676,1	75,4	5597,2
Послуги з переробки матеріальних ресурсів	01.	1313,2	76,3	51,1	439,7	1262,1
Послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій	02.	294,2	84,1	106,8	86,9	187,4
Транспортні послуги	03.	6012,0	75,3	1345,3	79,6	4666,7
з них:
Послуги морського транспорту Послуги повітряного транспорту	03.01 03.02	831,5 1068,5	81,3 82,2	232,6 423,8	123,9 67,4	598,9 644,7
Послуги залізничного транспорту	03.03	1045,9	68,3	421,0	67,2	624,9
Послуги автомобільного транспорту	03.04	450,1	102,5	186,8	95,9	263,3
Послуги, пов'язані з подорожами	04.	223,7	62,5	652,2	96,1	-428,5
Послуги з будівництва	05.	226,1	100,6	143,5	54,7	82,6
Послуги зі страхування	06.	42,9	49,1	80,9	48,3	-38,0
Послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю	07.	221,8	65,6	800,2	79,2	-578,4
Роялті та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності	08.	50,6	52,0	428,4	51,0	-377,7
Послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги	09.	1614,7	109,3	498,7	71,6	1116,1
з них:
Телекомунікаційні послуги	09.01	369,5	107,2	208,4	65,7	161,1
Комп'ютерні послуги	09.02	1061,0	113,9	211,3	76,1	849,7
Інформаційні послуги	09.03	184,2	91,6	79,0	77,3	105,2
Ділові послуги	10.	1239,1	80,3	975,5	68,9	263,6
з них:
Професійні та консалтингові послуги	10.01	512,6	75,6	383,5	50,8	129,2
Наукові та технічні послуги	10.02	369,1	86,6	137,5	63,4	231,6
Послуги сільського господарства	10.03	6,2	171,7	17,1	122,9	-10,9

Рис. 1.2. Структура експорту послуг

Рис. 1.3. Структура імпорту послуг



Висновок

У сучасних умовах вирішення проблеми розвитку й особливо ефективної реалізації можливостей зовнішньоторговельного потенціалу України залежить не тільки від економічної ситуації в країні, але і тісно пов'язано зі змінами, що відбуваються в світогосподарському середовищі. У цьому зв'язку при розробці експортної політики країни необхідно враховувати об'єктивні зміни в геоекономічній і геополітичній ситуації у світі, інтереси окремих країн-партнерів по зовнішньоекономічних зв'язках, міжнародні правові норми і правила торгівлі, конкурентні переваги своєї країни і її провідних підприємств, які активно беруть участь (або здатні брати участь) у світовому торгово-економічному співробітництві. Таким чином, успіх у реалізації експортного потенціалу може бути досягнутий лише при орієнтації галузевих комплексів і підприємств на випуск тих видів конкурентоспроможної продукції, особливо високих технологій і послуг, що зможуть знайти свої "ніші" на зовнішніх ринках. Останнє, по суті, обумовлює необхідність корінного відновлення основних фондів у стислі терміни, стимулювання розвитку наукоємних технологій, превалюючого випуску товарів із високим ступенем обробки. Зокрема, для випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції, яка дозволить Україні хоча б показатися на світовому ринку, буде потрібно впровадити на початку ХХІ століття як мінімум 10-12 макротехнологій, що визначають у даний час потенціал 7-ми головних розвинутих країн. Без цього неминучі подальше старіння і деградація виробничого потенціалу країни, технологічний застій, а в кінцевому рахунку - повна втрата конкурентоспроможності української продукції і сповзання України на периферію світового господарського розвитку.

Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити особливості сучасних світових процесів, що суттєво впливають на зовнішню торгівлю України.