Структура державного бюджету України

3. Максимальне виявлення усіх матеріальних і фінансових резервів для досягнення прогресу на шляху до збалансованого ринку.

4. Узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації.

5. Особлива увага має приділятися підвищенню ролі регіонів у соціально-економічному розвитку держави.

6. Ще одна проблема -- короткострокове бюджетне планування і його невідповідність завданням середньострокової економічної політики. Законодавча влада повинна зрозуміти, що бюджет -- це не просто доходи і видатки. Треба підвищувати роль перспективного бюджетного планування. При кожному надходженні й при кожному витрачанні необхідно думати про найголовніше -- добробут громадян.

7. Варіантом податкового наповнення бюджету може бути встановлення держмонополії на виробництво й продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Такий порядок існує в цивілізованих, економічно розвинених країнах. Насамперед -- здоров'я нації, а вже потім -- збирання податків до бюджету -- прямих і непрямих.

8. В Україні має місце збереження ситуації, за якої прибутковим є вкладення капіталу в торгово-посередницьку і фінансово-кредитну сфери. Отже, нагальною стає зміна напрямів інвестування бюджетних коштів у галузі народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної грошової одиниці, зменшення граничних витрат суспільного виробництва через використання новітніх технологій і сучасних розробок як продукту інтелектуальної діяльності українських науковців.

Заборона Національному банку України надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними паперами.

10. Через невчасне проведення структурних змін в економіці існує структурний дисбаланс у народному господарстві в бік значного переважання виробництва засобів виробництва над виробництвом предметів споживання.

11. Подальше зростання української економіки має здійснюватися на власній інвестиційній базі й достатній ринковій основі. Уряд України передбачає, що такий підхід спричинить "посилення ролі держави як суб'єкта, який підсилює ринкові механізми, впливаючи на створення рівних конкурентних умов для виробників". Планується розв'язати проблему надмірної витратності й енерго-місткості української економіки, забезпечити виконання поточних розрахунків за спожиті ресурси, насамперед за енергоносії.[18, с.102]

Подальшу розвідку в цьому напрямку, на нашу думку, слід проводити, враховуючи: зв'язок бюджетної політики з бюджетним і податковим реформуванням; взаємозв'язок бюджетів різних рівнів; зіставляючи можливості платників податків із витратами держави.

Бюджет -- це відповідальність влади перед громадянами. Стан бюджетної системи можна назвати найважливішим критерієм економічної ситуації в країні, а однією з найважливіших функцій бюджету є регулювання економіки. Адже закладені в ньому параметри визначають наявність інвестиційних стимулів і потенціалу вкладень, рівень соціального захисту громадян, ступінь державної незалежності й обороноздатності, місце і роль України в міжнародних економічних відносинах.

Висновок

У ринкових умовах бюджет є основним інструментом державного регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захист населення залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку України на відповідний рік.

Зміна інфляції на 1 відсоток змінює бюджет на декілька мільйонів гривень, а від розміру податкового тягаря залежить робота, зарплата й рівень життя громадян України. Збільшення бюджетного дефіциту на 1 відсоток відповідно збільшує (повинно збільшувати) зменшення приватних інвестицій, і, отже, це призводить до зниження темпів росту основних засобів економіки. Не можна забувати, що гривня, інвестована державою приносить прибутку (а значить і ефекту) у декілька разів менше, чим та ж гривня, інвестована приватним сектором.

Можна зробити висновки , що бюджетний дефіцит - це перевищення видатків над доходами. Він може фінансуватись за рахунок внутрішніх і зовнішніх позик, грошового-кредитної емісії та інших джерел. Саме емісія призводить до інфляції, що в свою чергу спричинює занепад економіки, а зовнішні запозичення збільшують державний борг.

Опрацювавши рівень дефіциту Державного бюджету та невиражена політика надання державних гарантій по зовнішніх запозиченнях були основними чинниками накопичення і зростання боргових зобов'язань держави та видатків на обслуговування боргу, що призвело до виникнення боргової проблеми у бюджетно-фінансовій системі України. Зобов'язання держави щодо погашення основної суми державного боргу та його обслуговування є ключовою проблемою бюджетної політики в наступні декілька років.

Ухвалення бюджетів з перевищенням поточних доходів над видатками, тобто з профіцитом, дозволяється за умови спрямування профіциту бюджету на погашення основної суми боргу.

Встановлення жорстких обмежень щодо збалансування Державного та місцевих бюджетів спрямоване на впорядкування та ефективне використання видатків і запобігання зростанню державного боргу. Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.

При дослідженні проблеми бюджетного дефіциту розглянуто досвід зарубіжних країн, економіка, яких працює функціонально і при 5, і при 10 відсотковому рівень бюджетного дефіциту стосовно валового внутрішнього продукту. Необхідно використовувати їх досвід і в нашій країні.

Отже, цьогорічний бюджетний дефіцит країни планується скоротити за рахунок валового внутрішнього продукту. Цьогорічний бюджет можна назвати бюджетом розвитку. Метою є підтримка програми системних реформ у сфері соціально-економічного розвитку України, спрямованої на подолання наслідків фінансово-економічної кризи та створення необхідних умов для відновлення економічного зростання.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України»". - Урядовий кур'єр. - 2012.

2. Рожко О.Д. Державний борг у забезпеченні економічного зростання // Фінанси України. - 2010.

3. Родіонова І. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні // Економіка України. - 2009.

4. Загальний зовнішній довгостроковий борг України // Вісник НБУ. -2003.

5. Беляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посіб. -- К.: Вид-во, 2011

6. КНЕУ, 2011.

7. Полозенко Д.В. Державний бюджет України і його грошове наповнення // Фінанси України. - 2009.

8. Сова О.Ю. Проблема дефіцитності державного бюджету і шляхи її розвязання // Фінанси України. - 2010.

9. Державний борг України та його вплив на розподіл ВВП. -Актуальні проблеми економіки. - 2011.

10. Організаційно-правові проблеми управління державним боргом України // О.Кузменко. - Право України. - 2011

11. Краснюк Б. Державний борг в Україні та його економічні наслідки. - Економіка України. - 2009.

12. Галабурда М.К. Обґрунтування ролі внутрішнього боргу в Україні. - Фінанси України. - 2011.

13. В.Геец. Бюджетная политика в Украине: проблеми и перспективи // Зеркало Недели. -- 13.02.2012.

14. В. Кукса. Україна -- не Росія. І не Болгарія, тож довгострокова перспектива запроваджуваних із 1 квітня поточних рахунків платників ПДВ залишається туманною // Зеркало Недели. -- 2011. -- №12. -- 27 березня--02 квітня.

Размещено на Allbest.ru