Бюджетні та небюджетні організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Поняття організації

1.1 Ресурси, цілі та види організацій

2. Бюджетні організації

2.1 Поняття та типи бюджетних організацій

2.2 Діяльність бюджетних організацій

2.3 Неприбуткові бюджетні організації

3. Небюджетні організації

3.1 Поняття та класифікація небюджетних організацій

3.2 Державні позабюджетні фонди

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Сучасний світ не рідко розглядається як світ організацій, які представляють собою сукупність людей і груп, об'єднаних для досягнення будь-якої мети, спільної цілі; для вирішення тієї чи іншої задачі на основі певних правил і процедур, поділу праці та обов'язків. Коли люди об'єднують свої зусилля заради отримання якихось результатів, відразу виникає потреба в управлінні і, в першу чергу, в організації та координації їх спільної діяльності. Це дає нам привід розглядати організацію з позиції управління нею, тобто в якості об'єкта, яким треба керувати.

Звичайно, сама організація розподіляється на кілька категорій, однак зупинимось детальніше саме на бюджетних та небюджетних установах, оскільки вони керуються грошовими ресурсами як держави, так й іншими джерелами. І саме народ, суспільство є тим фондом, звідки дані інституції черпають засоби.

Відповідно до основних сфер суспільного життя бюджетні та небюджетні заклади та установи поділяються на соціальні та духовні об'єкти управління. Вони надають різноманітні життєво необхідні послуги, здійснюючи діяльність, спрямовану на збереження життя та здоров'я людини, організацію дошкільної, середньої, вищої та спеціальної освіти, створення належних житлових, комунальних, побутових та інших умов життєдіяльності людини, надання соціальної та іншої допомоги (лікувально-профілактичні заклади, освітні установи, установи соціального захисту населення тощо). А також, забезпечують створення та засвоєння духовних цінностей у суспільстві, підвищення освітнього та культурного рівня людей, формування та розвиток свідомості суспільства та окремої людини (культурно-просвітницькі заклади, музеї, театри, засоби масової інформації, архівні установи тощо).

1. Поняття організації

Організація складова частина управлінської діяльності, що представляє собою процес, який комбінує працю, виконувану окремою особою або групами людей, наділених усіма необхідними якостями для її виконання, та забезпечує найкращі умови ефективного, систематичного, позитивно скоординованого застосування знань працівників. Щоб вважатися організацією група повинна відповідати

Термін «організація» характеризує й певну структуру, до якої об'єднуються люди для досягнення своїх цілей, тобто об'єкт менеджменту. При цьому, кожне об'єднання (група) повинні керуватись такими обов'язковими вимогами:

¦ Наявність принаймні двох людей, які вважають себе частиною цієї групи.

¦ Наявність принаймні однієї мети (тобто бажаного кінцевого стану або результату), яку приймають як загальну всі члени даної групи.

¦ Наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти значущої для всіх цілі [6].

Поєднавши всі зазначені характеристики можна зробити узагальнення, що організація це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи цілей.

1.1 Ресурси, цілі та види організацій

Основні ресурси, використовувані організацією це, перш за все, люди (людські ресурси), капітал, матеріали, технологія та інформація. Процес перетворення ресурсів найлегше побачити у виробничих організаціях, але й організації обслуговування та некомерційні організації також використовують всі види цих ресурсів.

Цілі і завдання можуть бути найрізноманітнішими та залежать від багатьох обставин. Так, торгівельні організації ставлять за мету реалізацію товарів і одержання торгового прибутку; промислові організації виробництво необхідних товарів, при цьому вирішують завдання підвищення продуктивності праці, досягнення рентабельності і т.д.; державні навчальні заклади підготовку фахівців для народного господарства і зовсім не націлені на отримання прибутку, але в їх завдання входять: оптимізації витрат на навчання, підвищення його наукового рівня та набуття практичних навичок учнями та ін. Від мети організації залежить її структура. Важливими цілями будь-якої організації є перетворення ресурсів для досягнення результатів [1].

Організації можна класифікувати:

· за ступенем формалізації (формальні, тобто пройшли державну реєстрацію та неформальні, які таку реєстрацію не проходять);

· за формою власності (державні, муніципальні, приватні та інші.);

· по самостійності прийняття рішень (материнські, дочірні, залежні);

· по відношенню до головної мети (громадські та господарські);

· по відношенню до бюджету (бюджетні та не бюджетні);

· по відношенню до влади (урядові та неурядові);

· по відношенню до прибутку (комерційні та некомерційні);

· за галузевою належністю (торговельні, фінансові, інноваційні, промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні та ін.);

· за розміром (малі, середні і великі).

В даній роботі ми звертаємо особливу увагу на значення саме бюджетних та небюджетних (позабюджетних) організацій, значення та функції яких будуть розглянуті далі.

2. Бюджетні організації

Бюджетні організації, а іншими словами - бюджетні установи створюються державними органами для виконання не комерційних місій, це можуть бути як управлінські, так і наукові, соціально-культурні, технічні функції, що спрямовані на безпосередню взаємодію з людьми. Бюджетні організації фінансуються державою, з державного бюджету. Проте бюджетні організації можуть залучати не державні кошти в якості свого джерела фінансування, це можуть бути різноманітні спонсори, меценати чи збір добровільних внесків. Остання форма фінансування бюджетних, державних організацій, вимагає чіткого обліку і звітування у вигляді кошторису доходів і витрат [8].

2.1 Поняття та типи бюджетних організацій

Як уже згадувалося, бюджетні організації виконують функції різного характеру, але діяльність таких організацій має свою специфікацію. Такі організації діляться на три типи.

1) Бюджетні установи та організації, що виконують законодавчі та регулятивні функції, а також функції управління, охорони та контролю. Такі організації держава створює для полегшення керівного процесу і дотримання його законності на різних рівнях. Часто для контролю роботи державних організацій. створюються окремі організації, яким надаються відповідні повноваження. До такого типу організацій відносяться міністерства, різні відомства, установи управління, тобто апарат органів державного та господарського управління, громадських та інших організацій; а також фінансові органи, органи казначейства, податкові установи та податкова інспекція, митна служба, органи міліції, армія, судові органи, прокуратура та ін.

2) Організації та установи, що фінансуються бюджетним коштом і господарюють у сфері соціально-культурного комплексу - це установи та організації освіти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади і дитячі організації, будинки культури, бібліотеки, наукові організації, спортивні секції та ін.

3) Соціальні фонди та державні служби, діяльність яких розрахована на громадськість, та людей з особливими потребами, а також інші бюджетні установи, що не входять під класифікацію перших [2].

При цьому основні державні установи та організації мають ієрархічну будову, де кожна має розгалуження і державні кошти, перш ніж дійти до місця призначення, проходять через кожну ланку державної організації, починаючи від найпріоритетнішої. Прикладом цього може бути державний пенсійний фонд, де рух грошової маси йде від столиці, до міських осередків, потім сільських і лише тоді до пенсіонерів. Ієрархічність бюджетних організацій має свої преваги, а це безпосередня взаємодія з об'єктом своєї діяльності в різних куточках держави, не заважаючи цим роботі інших ланок. Але має і свої мінуси. Одним із найбільших мінусів бюджетних організацій - це сприятливі умови для корупції.

Через те, що бюджетні установи фінансуються державним бюджетом, таке поняття як “банкрут”, в бюджетних організаціях відсутнє. Єдине що може припинити діяльність бюджетних організацій - це відповідне рішення президента чи уряду держави.

Для бюджетних організацій обов'язковим є реєстрація у наступних структурах: органи податкової служби; Пенсійний фонд; органи Фонду соціального страхування; органи Державної служби зайнятості [6].

Головним документом, на основі якого приймаються усі рішення, такі як фінансування для ефективності діяльності бюджетних організацій, є кошторис бюджетної установи. У кошторисі чітко прописані і визначені цілі організації, її діяльність та інформація про доходи і видатки.

2.2 Діяльність бюджетних організацій

Бюджетні установи відносяться до однієї з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їхньою основною метою. Відповідно до Класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої наказом Держстандарту України від 22.11.94 р. № 288, організації, заклади й установи, для яких одержання прибутку не є основною метою їхньої діяльності, відносяться до групи організацій, що не займаються підприємницькою діяльністю. Основною для них є діяльність по наданню просвітительських, культурних, наукових, освітніх і інших подібних послуг для суспільного споживання, по створенню системи соціального самозабезпечення громадян і здійснення інших цілей, передбачених статутними документами [11].

Бюджетні організації здійснюють свою діяльність на підставі положення (статуту), затверджуваного уповноваженим органом (як правило, органом, що прийняв рішення про їхнє створення), визнаються юридичною особою з дня реєстрації положення (статуту) і з цього моменту згідно ст. 23 Цивільного кодексу можуть від свого імені набувати майнових й особистих немайнових прав і нести зобов'язання, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Отже, основний результат діяльності, яку виконують бюджетні організації послуга. Тобто мета таких організацій - надання послуг громадянам держави. При цьому послуги можуть бути як матеріальні (обслуговування будинків, ремонт), так і не матеріальні (юридичні послуги, робота з документами). Найважливіша характеристика діяльності бюджетних організацій - показник ефективності праці в сфері діяльності організації, розглядається ефективність в економічному та соціальному плані, пріоритет робиться на другому.

2.3 Неприбуткові бюджетні організації

Незважаючи на те, що основна діяльність бюджетних організацій не пов'язана з веденням підприємницької діяльності, а отже, із одержанням від неї доходів (хоча вони можуть одержувати доходи від надання окремих послуг, виконання робіт у випадках, передбачених законодавством), таким організаціям необхідно підтвердити свій статус неприбутковості тобто необхідність їхнього включення до Реєстру неприбуткових установ і організацій, що створюється і ведеться Державною податковою адміністрацією України.

Реєстр неприбуткових організацій (далі Реєстр) являє собою автоматизовану систему збору, нагромадження й обробки даних про неприбуткові організації й установи, що відповідно до п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями (далі Закон про податок на прибуток) звільняються від сплати податку на прибуток.

Отже, тільки після включення до Реєстру бюджетна організація може скористатися пільгами, передбаченими п. 7.11 ст. 7 Закону про податок на прибуток для неприбуткових організацій.

У ході виконання покладених на них функцій бюджетні організації, у випадках, передбачених законодавством, є повноправними платниками податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених Законом України «Про систему оподатковування» від 25.06.91 р. № 1251-Х11, зі змінами і доповненнями. Особливості нарахування і сплати податків і зборів бюджетними організаціями будуть висвітлюватися в контексті з розглядом бухгалтерського обліку конкретних господарських операцій.

3. Небюджетні організації

Також існують небюджетні організації держави, що мають всі характеристики не бюджетної інституційної одиниці, а саме: створені для виконання конкретних функцій, мають пряме джерело доходів і відносну свободу в прийнятті рішень щодо їхнього використання. До них належать державні позабюджетні фонди, які відрізняються від державних цільових бюджетних фондів, доходи і видатки яких є частиною доходів і видатків державного чи місцевого бюджету [1].

3.1 Поняття та класифікація небюджетних організацій

Небюджетні організації самі вишукують джерела фінансування, в тому числі джерелом фінансування може бути бюджет, а інвестором - бюджетна організація. Небюджетні інституції держави можна поділити на дві групи:

1) Небюджетні комерційні заклади, що функціонують за правилами ринку, зайняті державним підприємництвом і націлені на високі виробничі та соціальні результати;

2) Небюджетні некомерційні заклади держави, що забезпечують непідприємницькі специфічні інтереси суспільства, виконують додаткові суспільні завдання, які реалізують незалежно від економічної ефективності. Ці суб'єкти господарювання (небюджетні заклади), які не мають статусу бюджетного закладу, можуть бути тільки одержувачами бюджетних коштів. Їх уповноважує розпорядник бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та надає на їх виконання кошти бюджету. Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану їх використання [4].

Небюджетні інституції можуть отримувати бюджетні кошти на програмні видатки виключно через бюджетні заклади, які є відповідальними виконавцями в системі розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних програм. Забороняється планувати та здійснювати видатки з бюджету безпосередньо небюджетним закладам минаючи відповідальних виконавців. Відповідальними виконавцями у системі розпорядника бюджетних коштів можуть бути виключно бюджетні заклади, які є юридичною особою та мають свій бухгалтерський баланс.

Небюджетна установа (організація) є некомерційні юридичні особи, які, з правової точки зору, не є органами управління, але вважаються, що вони виконуючи певну делеговану функцію органу державної влади або місцевого самоврядування проводять державну політику і фактично є частиною цього органу. Некомерційні організації створюються, як правило, для проведення наукових досліджень, розробки державних стандартів і нормативів та здійснення контролю за їхнім дотриманням у різних галузях. До таких некомерційних організацій можуть належати, наприклад, галузеві науково-дослідницькі організації, які контролюються й переважно фінансуються органами державного управління [10].

Небюджетні інституції держави як суб'єкти господарювання є інституційними одиницями в Україні. Інституційна одиниця є господарською одиницею-резидентом здатним від свого імені володіти активами, приймати на себе фінансові та інші зобов'язання, здійснювати господарську діяльність та економічні операції з іншими інституційними господарськими одиницями, за яку вона сама несе пряму відповідальність і відповідає перед законом. Резидентом є також інституційна одиниця, що тимчасово знаходиться на території іншої країни та проводить діяльність в інтересах своєї країни. До них також входять територіальні анклави, які розташовані на території інших країн (території посольств, консульств, військових баз, наукових станцій). Небюджетні організації мають такі класифікаційні ознаки (табл. 1).

бюджетний небюджетний організація установа

Таблиця 1

Класифікаційні ознаки небюджетних організацій (установ)

3.2 Державні позабюджетні фонди

З метою вирішення окремих загальнодержавних програм залучаються інші форми перерозподілу централізованих фінансових ресурсів, до яких належать позабюджетні фонди. Саме поняття «фонд» означає кошти, акумульовані на спеціальному рахунку і призначені на конкретні цілі. Фінансові ресурси можуть використовуватись у фондовій та не фондовій (потоковій) формах. Позабюджетні фонди належать до першої групи, а їх назва вказує на цільове призначення. У перспективі фінансова наука може запропонувати нове поняття або використати іноземний досвід з визначенням їх як спеціальні фонди [7].

Ринкові умови господарювання і наявність різних форм власності створюють об'єктивні умови для функціонування позабюджетного механізму розподілу грошових коштів, який має можливість залучати додаткові фінансові ресурси від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб і спрямовувати їх на суспільні потреби.

Позабюджетні фонди мають певні переваги. Формування і використання бюджетних коштів регламентується нормативно-правовими актами на рік, а в позабюджетних фондах, що регулюються органами виконавчої влади, можливі зміни впродовж звітного періоду. Так, за наявності додаткових надходжень коштів, можуть бути збільшені розміри соціальних виплат. Кошти, інвестовані в цінні папери, приносять додатковий дохід [5].

Позабюджетні фонди розглядають як: державні цільові фонди, що є формою перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб; фонди фінансових ресурсів цільового призначення, які використовуються для задоволення економічних і соціальних потреб держави, підприємницьких структур та окремих громадян; загальнодержавні фонди цільового призначення. Дані фонди різняться один від одного за правовим статусом, строком дії, цілями використання тощо.

В Україні найбільшого поширення набули державні соціальні позабюджетні фонди, що мають постійний характер. Їх доцільно розглядати як особливе явище товарно-грошових відносин. Вони є формою перерозподілу валового внутрішнього продукту у грошовому вираженні з метою формування централізованих фондів грошових коштів та їх використання на соціальні програми. Всі види розподільних відносин, які здійснюються за допомогою соціальних позабюджетних фондів, можна виокремити в такі групи:

· між органами державної виконавчої влади та юридичними особами, які сплачують внески у фонди;

· між органами державної виконавчої влади і фізичними особами, які сплачують внески та отримують соціальні допомоги з цих фондів;

· між окремими органами державної виконавчої влади, пов'язані з перерозподілом коштів державного бюджету, окремих соціальних фондів;

· між органами державної виконавчої влади та кредитними установами з приводу отримання та повернення кредитів, вкладення тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки;

· між робочими органами фондів й установами, організаціями, які надають громадянам соціальні послуги [9].

Основним призначенням соціальних позабюджетних фондів є забезпечення спеціальних органів державної виконавчої влади таким обсягом фінансових ресурсів, який був би достатнім для виконання ними своїх повноважень.

В Україні функціонують чотири державні позабюджетні фонди та велика кількість недержавних і доброчинних фондів соціального призначення. Особливістю державних позабюджетних фондів соціального призначення є те, що вони вирішують завдання соціального захисту населення через механізм загальнообов'язкового державного соціального страхування. За рахунок бюджетних ресурсів забезпечуються утримання установ соціальної сфери та соціальний захист окремих категорій громадян, у тому числі незастрахованих осіб.

Висновок

Менеджер повинен добре розуміти, що всі його дії, спрямовані на зміни виду чи структури організації, стикаються зі складними умовами, звичками, правилами і процедурами, характерними для працівників даної організації.

Суспільне виробництво, як система, котра постійно змінюється, не терпить щоб зупинилися в своєму розвитку організації. Вони повинні бути ефективними і відповідати потребам людей не тільки в самій організації, але і в зовнішньому середовищі.

Так, метою бюджетних організацій є надання послуг громадянам держави. При цьому послуги можуть бути як матеріальні, так і не матеріальні (юридичні послуги, робота з документами). До такого типу організацій відносяться міністерства, різні відомства, установи управління, тобто апарат органів державного та господарського управління, громадських та інших організацій; а також фінансові органи, органи казначейства, податкові установи та податкова інспекція, митна служба, органи міліції, армія, судові органи, прокуратура та ін.

Також існують небюджетні організації держави, які самі вишукують джерела фінансування, в тому числі джерелом фінансування може бути бюджет, а інвестором - бюджетна організація. Некомерційні організації створюються, як правило, для проведення наукових досліджень, розробки державних стандартів і нормативів та здійснення контролю за їхнім дотриманням у різних галузях. До таких некомерційних організацій можуть належати, наприклад, галузеві науково-дослідницькі організації, які контролюються й переважно фінансуються органами державного управління.

Задля вирішення окремих загальнодержавних програм в оперативному порядку часто залучаються засоби позабюджетних фондів, насамперед соціальних, основним призначенням яких є забезпечення спеціальних органів державної виконавчої влади таким обсягом фінансових ресурсів, який був би достатнім для виконання ними своїх повноважень.

Список використаної літератури

1. Брєддик У. Менеджмент в организации / У. Брєддик - М.: ИНФРА-М, 1995. - 343 с.

2. Виханський О. С., Наумов А. І. Менеджмент: Підручник. 3-тє в-во / О. С. Виханський, А. І. Наумов. М.: Гардаріки, 2000. 528 с.

3. Герчикова І. М. Менеджмент. М., 1995. 298 с.

4. Длугопольський О. В. Теорія економіки державного сектора: навч. посіб. К.: Професіонал, 2007. 592 с.

5. Луніна І. О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин / НАН України; Інститут економічного прогнозування. К.: Наукова думка, 2006. 432 с.

6. Нога В. В. Менеджмент: Навчальний посібник / В. В. Нога; Інститут КВШУ. К.: Вид-во ін - та КВШУ, 2004. 172 с.

7. Орлюк О. П. Фінансове право : підручник. К.: Юрінком Інтер, 2010. 808 с.

8. Основи менеджменту: Підр. для вузів / Д. Д. Вачугов, Т. Є. Березкіна. Н. А. Кислякова та ін; за ред. Д. Д. Вачугова; М.: Вища шк., 2005. 376 с.

9. Павлюк К. В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України: монографія / К. В. Павлюк. К.: НДФІ, 2006. 584 с.

10. Реформи системи державних фінансів України: перші результати та подальші перспективи : аналітична доповідь / [О. О. Молдован, О. В. Шевченко, О. А. Єгорова ; за ред. Я. А. Жаліла] ; Нац. ін-т стратегічних досліджень. К. : НІСД, 2011. 88 с.

11. Управління організацією: Підручник / за ред. А. Г. Поршнева, З. П. Румянцевої, Н. А. Саломатіної. - М. : ИНФРА-М, 2003 716 с.

Размещено на Allbest.ru