Економічний потенціал міста Київ

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Реферат з регіональної економіки

На тему: Економічний потенціал міста Київ



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРОМИСЛОВО-ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КИЄВА

1.1 Промисловий потенціал

1.2 Інвестування інноваційних проектів

1.3 Розвиток мережі інноваційних структур

1.4 Програма “Київська якість”

1.5 Зовнішньоекономічна діяльність. Залучення іноземних інвестицій

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ ПРОМИСЛОВО-ІНОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Столиця України - місто Київ - є політичним, адміністративним, духовним, культурним та історичним центром держави. Новим Генеральним планом Києва на період до 2020 року передбачено розвиток міста як ділового, інтелектуально-освітнього і туристичного центру України з потужним високотехнологічним науково-промисловим комплексом. Майбутнє Києва значною мірою пов'язано з його ефективним економічним розвитком.

Київ має потужний економічний потенціал, який характеризується масштабністю та різноманітністю галузей, виробництв і видів діяльності.

Економічний потенціал Києва від загальнодержавного рівня

- 5,5% населення

- близько 11% валової доданої вартості

- понад 7% кількості працюючих на великих і середніх підприємствах

- понад 17% зовнішньоекономічного обороту

- понад 11% об'ємів виробництва споживчих товарів

- понад 6% промислового виробництва



РОЗДІЛ 1. ПРОМИСЛОВО-ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КИЄВА

1.1 Промисловий потенціал

Важливу роль у розвитку всього економічного комплексу столиці відіграє промисловість. Провідними галузями промисловості міста є електроенергетика, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів, харчова, медична і легка промисловість. Загалом у Києві працює 485 великих і понад 4,5 тис. середніх та малих промислових підприємств. Промислово-виробничий персонал м.Києва характеризується високим рівнем кваліфікації та високою питомою вагою інженерів і техніків.

Домінуючою тенденцією в промисловості міста є поліпшення показників у галузях, які випускають кінцеву продукцію, зорієнтовану на внутрішній ринок і безпосередньо на споживача: харчовій промисловості, машинобудуванні та металообробці, хіміко-фармацевтичній, електроенергетиці, промисловості будівельних матеріалів, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості.

Науково-технічний потенціал. “Економіка на базі знань” - нова філософія поступу міст

У Києві зосереджено близько третини науково-технічного потенціалу України, що є одним з найважливіших конкурентних переваг міської економіки. Взаємодія науки й виробництва дозволяє Києву випускати конкурентоспроможну продукцію: літаки, траулери, річкові судна, екскаватори, верстати, обчислювальні машини, радіоапаратуру та ін.

Найбільш вагомими і актуальними можна назвати розробки Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту технічної теплофізики, Інституту проблем металознавства, Інституту хімії поверхні, Інституту фізики напівпровідників, Інституту проблем моделювання в енергетиці, Інституту електродинаміки, Інституту колоїдної хімії та хімії води, Інституту надтвердих матеріалів, Інституту органічної хімії, Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, Інституту передових технологій, Київського НДІ синтезу та екології “Синтеко”.

Відомий своїми дослідженнями та розробками Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут.

Науковим центром міської влади з питань соціально-економічних розвитку столиці України і розробки регіональних проблем сталого розвитку території є Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста (НДІСЕП).

Всього в місті працює 378 організацій, що виконують наукові дослідження і розробки - 25% від загальної чисельності наукових установ України. Зареєстровано 6 технопарків. Налічується понад 3,9 тис. докторів та 15,8 тис. кандидатів наук.

Структура наукового комплексу м. Києва

Галузева наука - 55%;

Академічна наука - 38%;

Вузівська наука - 5%;

Заводська наука - 2%.

Основним рушієм економічного зростання в країнах Європейського Союзу стала глобальна система “економіки на базі знань”. Приєднання до цієї глобальної системи є основним завданням для країн-кандидатів у члени ЄС. На початку 2002 року в Парижі на форумі “Застосування знань для розвитку країн, що вступають до ЄС” розглядалася концепція побудови “економіки на базі знань” для країн, які є кандидатами у члени ЄС. Цей форум організували Світовий банк спільно з Європейською комісією, Європейським банком реконструкції та розвитку та Організацією економічного співробітництва й розвитку.

На форумі прозвучало таке визначення “економіки на базі знань” для міст країн-кандидатів до Європейського Союзу:

“Економіка на базі знань в умовах міста - це економічне багатство й добробут, що є наслідком ефективного інвестування в діяльність людей та в ідеї, які створюють середовище, де продукуються інформація, товари та надаються послуги, і відбувається обмін ними на основі найкращих досягнень практичної діяльності. Економіка на базі знань вимагає кваліфікованої робочої сили, сучасних знань, ефективного використання технологій і широких ресурсів міста, що сприяють продуктивному розвитку економіки. При цьому засоби зв'язку, дійове управління та партнерство розвиваються за участю всіх основних зацікавлених сторін.”

Наявність у Києві значного наукового, виробничого, освітнього та трудового потенціалу, швидкий розвиток інформаційних технологій, зокрема Інтернету, висока якість столичної продукції, реалізація програмних завдань міської влади щодо інноваційного розвитку, підтримки підприємництва, інформатизації міста, розвитку столичної освіти - все це являє собою підґрунтя для реалізації у Києві нової філософії розвитку економіки на базі знань, враховуючи власні особливості, що має допомогти успішно співпрацювати та конкурувати з вітчизняними та європейськими партнерами.

Формування інноваційної моделі розвитку. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності інновації можна вважати ключем до конкурентоспроможної переваги. Міська влада приділяє значну увагу вибору пріоритетних напрямів науково-технічного та інноваційного розвитку в столиці. Інноваційні процеси особливу увагу заслуговують у галузях, розвиток яких має базуватись на сучасних технологіях виробництва, це насамперед:

· ресурсозберігаюче устаткування та технологічні процеси для базових галузей економіки (новітні технології для зварювання, лазерна та електронна техніка, економічні джерела світла, обладнання для очищення води);

· авіаційна техніка;

· електронні інформаційні технології (інтелектуальні комп'ютерні засоби високої продуктивності, сучасні комп'ютерні технології для навчальних і наукових процесів);

· функціональні та конструкційні матеріали (напівпровідникові матеріали, кераміка та надтверді інструментальні матеріали);

· медичні діагностичні системи та лікувальні засоби й препарати;

· техніка й технології для агропромислового комплексу, в тому числі харчові продукти з високими оздоровчими властивостями з овочевих та зернових культур.

Переходу Києва на інноваційну модель розвитку значною мірою сприяє діяльність наукових установ міста, які мають велику кількість новітніх науково-технологічних розробок, придатних для впровадження у виробництво на київських підприємствах.

Найбільших успіхів досягнуто на підприємствах, які являють собою потужні науково-виробничі комплекси:

Авіаційний науково-технічний комплекс ім.О.К.Антонова разом з підприємствами України та Росії виконує проектування і проводить маркетингові дослідження щодо створення нових типів літаків АН-74-68, АН-148, АН-70, АН-140 та ін.

Київський державний авіаційний завод “Авіант” займається підготовкою виробництва та виготовленням нових типів літаків; виробляє тролейбус К12 за авіаційними технологіями.

ВАТ “Будшляхмашина” - єдине в Україні підприємство з випуску землерийної техніки. Новою продукцією є вітроенергетичні установки 105 кВт, контейнери для Чорнобильської АЕС, форми для заливки тюбінгів.

ВАТ “Фармак” добре відоме на українському фармацевтичному ринку, в країнах СНД та Балтії. В 2001 році підприємство отримало сертифікат EFQM “Визначення досконалості” системи управління. Торгова марка “Фармак” удостоєна звання “Бренд року-2001”.

ВАТ “Меридіан” розробляє нові вимірювальні прилади та впроваджує їх у виробництво. Підприємство є головним виконавцем Комплексної програми створення і впровадження у виробництво радіо- та електровимірювальної техніки.

ВАТ “УкрНДІпродмаш” - у співдружності із заводами-виробниками створено низку нового цукрового, хлібопекарського і кондитерського обладнання з поліпшеними техніко-економічними показниками.

ВАТ “Завод “Ленінська кузня” продовжує будівництво траулерів для Російської Федерації, будує корпуси суховантажних суден на замовлення Нідерландів та Німеччини.

ВАТ “Київхімволокно” в 2001 році розпочало освоєння промислового випуску синтетичних наповнених полімерів на основі поліетилену низького тиску та поліпропілену. Розпочато освоєння виробництва грануляту з промислових відходів термопластичних полімерів.

Зазначені підприємства мають дуже високий рейтинг в Україні.

1.2 Інвестування інноваційних проектів

Із вересня 2001 року почала діяти спільна кредитна програма Комерційного банку “Хрещатик” та Київської міської державної адміністрації - середньострокова регіональна кредитна лінія для фінансування вітчизняного виробника та малого підприємництва міста Києва. В межах цієї програми кредитуються проекти, що передбачають: фінансування виробництва; впровадження нових видів продукції, послуг, технологій; розвиток експортно орієнтованих видів виробництва й послуг; модернізацію, оновлення та придбання енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; створення нових робочих місць.

Привабливість для позичальника цієї кредитної лінії визначається насамперед низьким рівнем кінцевих витрат на сплату відсотків за кредитом у національній валюті за рахунок використання механізму часткової компенсації позичальникам витрат на сплату відсотків із спеціально виділених коштів міського бюджету - Фонду підтримки підприємництва.

Кредити надаються в безготівковій формі у національній валюті переважно на реалізацію інноваційних проектів, а також на поповнення обігового капіталу.

ВАТ КБ “Хрещатик” - міський фінансово-кредитний центр, забезпечує кредитування корпоративних клієнтів, комунальних підприємств столиці, сільгоспвиробників і переробних підприємств, інвестиційних проектів у галузі будівництва, реконструкції, транспорту та зв'язку, що сприяють розвитку інфраструктури Києва, а також зовнішньоекономічних проектів.

1.3 Розвиток мережі інноваційних структур

Економіка міста Києва має сприятливу для інноваційного розвитку соціально-економічну структуру. Тут є наукоємні галузі виробництва, міцний науковий і освітній потенціал, розвинена банківська система. Столиця має сприятливий інвестиційний клімат, налагоджені зв'язки із зарубіжними партнерами.

На сьогодні в м. Києві зареєстровано шість технологічних парків: “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, “Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона”, “Інститут технічної теплофізики”, “Інтелектуальні інформаційні технології”, “Укрінфотех”, “Київська політехніка”, які функціонують на умовах, передбачених Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”.

Головною метою створення технопарків є розробка та впровадження у виробництво наукоємної, конкурентоспроможної продукції. Технопарки організовано на базі провідних інститутів Національної академії наук України та потужних науково-промислових комплексів.



1.4 Програма “Київська якість”

торговий інвестиція інноваційний зовнішньоекономічний

За участю Київської торгово-промислової палати запроваджена програма “Київська якість” щодо визначення продукції столичних підприємств високої якості. Мета програми - підняття престижу вітчизняної продукції та створення конкурентоспроможного споживчого ринку товарів (послуг). Виконання програми проводиться із залученням незалежних висококваліфікованих експертів із різних галузей промисловості та науки.

При підтвердженні відповідності продукції найвищому рівню якості підприємство-виробник отримує сертифікат відповідності системи добровільної сертифікації CERTEX, диплом і право маркувати свою продукцію протягом трьох років спеціальним знаком “Київська якість”. Дипломанти програми можуть використовувати диплом “Київська якість” в різноманітних конкурсах або тендерах як незаперечний доказ підтвердження високої якості продукції та послуг.

Першими дипломантами програми “Київська якість” стали такі підприємства:

ВАТ “Лакма” - найбільше в Україні підприємство з виробництва лакофарбової продукції. У червні 2001 р. на підприємстві впроваджено систему менеджменту якості, яку розроблено відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9000 версії 2000 року.

Київський колективний завод “Росинка” - підприємство виробляє безалкогольні напої та мінеральну воду; продукція заводу експортується до Білорусі, Молдови, Казахстану, Росії, Азербайджану, США, Німеччини, Канади, Ізраїлю.

Дочірнє підприємство АТ “Київхліб” Хлібокомбінат № 4 - одне з кращих підприємств галузі, на підприємстві діє система менеджменту якості.

Дочірнє підприємство АТ “Київхліб” Хлібокомбінат № 11 - переможець рейтингу споживчих уподобань 2001 р., продукція хлібокомбінату експортується до США, Канади та Німеччини.

ВАТ “Макаронна фабрика” - найпотужніше підприємство макаронної галузі України, успішно запроваджує найновітніші у світі технології.

ТОВ “СП Буддеталь” - якість та унікальність продукції підприємства дозволяє їй бути конкурентоспроможною не лише в Україні, а й на міжнародному ринку.

Програма “Київська якість” отримала визнання з боку одного з відомих у світі міжнародних органів із сертифікації - TUV Technische Uberwachung Verein Rheinland/Berlin-Branderburg (Товариство Технічного Нагляду Рейланд/Берлін-Брандербург).

Інтернет-портал “Інноваційний Міст” www.innovation.com.ua

За підтримкою Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики Київської міської держадміністрації, Ради головних інженерів київських підприємств та Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста розроблено Інтернет-портал "Інноваційний Міст" з метою стимулювання інноваційно-технологічному бізнесу, комерціалізації високотехнологічних та наукоємних розробок, а також розширення інфраструктури трансферу технологій. "Інноваційний Міст" забезпечує реєстрацію інноваційних проектів у базах даних, а також доступ до них безпосередньо з мережі Інтернет. На сайті розміщено понад 1500 інноваційних проектів, серед яких 63% готові до впровадження. “Інноваційний Міст” є офіційним інформаційним спонсором національної виставки високих технологій “Укртехнологія”. За матеріалами сайту започатковано видання щорічника “Каталог інноваційних пропозицій наукових та промислових підприємств м. Києва”.

1.5 Зовнішньоекономічна діяльність. Залучення іноземних інвестицій

Частка Києва від загального зовнішньоекономічного обороту України складає понад 17%. Місто займає третє місце в Україні за обсягом експорту і перше місце за обсягами імпорту товарів і послуг. Досить широкою є географія зовнішньої торгівлі - 166 країн. Найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами Київ традиційно має з Російською Федерацією.

Структура експорту товарів :

Російська Федерація - 18,5%;

Туреччина - 5,8%;

Німеччина - 5,4%;

Іспанія - 5,4%;

Сполучені Штати Америки - 4,4%;

Угорщина - 4,3%;

Італія - 4,1%;

Інші країни - 52,1%.

Основні імпортери товарів у Київ :

Російська Федерація - 20,2%;

Німеччина - 16,3%;

Італія - 4,2%;

Франція - 4,3%;

Туркменістан - 3,7%;

Польща - 3,7%;

Інші країни - 47,6%.

За останні роки стабільно збільшуються обсяги зовнішньої торгівля Києва із країнами Європейського Союзу.

В місті активно залучаються іноземні інвестиції, кредити, гранти, освоюються ефективні імпортні технології, готуються нові проекти виходу на зарубіжні ринки.

За обсягами залучених іноземних інвестицій Київ впевнено зберігає перше місце серед регіонів України. Крім столиці, у групі лідерів Київська, Донецька та Запорізька області.

Сукупний капітал нерезидентів по регіонах України :

Київ - 35%;

Київська область - 8%;

Донецька область - 8%;

Запорізька область - 7%;

Інші регіони - 42%.

Джерелами надходження іноземних інвестицій у столичні підприємства та організації є переважно такі держави: США, Кіпр, Велика Британія, Німеччина, Австрія, Швейцарія.

Джерела походження іноземних інвестицій в економіку Києва :

Сполучені Штати Америки - 22,1%;

Кіпр - 16,5%;

Велика Британія - 9,6%;

Німеччина - 9,3%;

Австрія - 7,3%;

Швейцарія - 5,1%;

Інші країни - 30,1%.

У структурі іноземного капіталу зарубіжних інвесторів в економіку міста за галузями виділяється невелика група найбільш привабливих, до яких спрямовується переважна частка іноземних інвестицій, а саме: торгівля, промисловість, фінансова сфера, пошта і зв'язок, готелі і ресторани.

Структура прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності

Оптова торгівля та посередництво - 25,4%;

Фінансова діяльність - 18,4%;

Пошта та зв'язок - 5,4%;

Готелі та ресторани - 5,1%;

Машинобудування - 4,8%;

Хімічна промисловість - 4,0%;

Харчова промисловість - 3,9%;

Інші - 33,4%.



РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА

Київ є лідером в Україні з розвитку підприємництва. На 10 тис.осіб. наявного населення столиці припадає 130 малих підприємств, або в 2,9 раза більше, ніж по Україні (45). З урахуванням індивідуальних підприємців у малому бізнесу зайнято майже 274 тис.осіб, що становить понад 24% від загальної кількості зайнятих у галузях економіки (в Україні - 16%).

За економічною ефективністю роботи малих підприємств Київ займає провідне місце серед регіонів України: на малих підприємствах міста виробляється 22% всього продукту малих підприємств України, при тому, що на них зайнято лише 12% усіх працюючих на таких підприємствах.

За сприяння міської державної адміністрації у Києві створено КП “Київський міський бізнес-центр”, який надає консалтингові послуги з питань юридично-правового забезпечення підприємницької діяльності, бухгалтерського обліку та звітності, проводить тренінг-семінари для безробітних.

Удосконалюється система забезпечення суб'єктів підприємництва майновими ресурсами. Передбачені пільгові орендні ставки при розрахунку орендної плати за приміщення, що надаються в оренду вітчизняним виробникам - суб'єктам малого підприємництва, та підприємствам, де працюють інваліди. Всього підприємці орендують більше 1 млн. кв. м. приміщень комунальної власності міста.

Створено Міжрегіональний маркетинговий центр “Київ-Москва”, який дає можливість співпрацювати з суб'єктами підприємництва ближнього та дальнього зарубіжжя за допомогою Інтернет з просування на ринки товарів, робіт та послуг підприємств Києва та України.

За сприяння райдержадміністрацій міста активізують діяльність районні бізнес-центри та бізнес-інкубатори, які надають допомогу підприємцям-початківцям у реєстрації їх як суб'єктів підприємницької діяльності, отриманні ліцензій та патентів, складанні бухгалтерської звітності, розробці бізнес-планів, надають консультації з питань застосування нормативно-правових актів, розповсюджують нові інформаційні та довідкові видання з питань підприємництва, організовують семінари, курси тощо.

Активно працює Молодіжний бізнес-центр Київського молодіжного центру праці: проводяться конкурси бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді міста Києва, діє Молодіжна біржа праці, проводяться семінари для молодих підприємців та молоді, яка цікавиться питаннями організації бізнесу.

Всього в столиці працює 27 бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів.

З метою забезпечення відкритості, оперативного отримання інформації та входження до Європейського реєстру бізнесу створюється Інтегрована інформаційна система суб'єктів підприємницької діяльності міста Києва (ІІС СПД).

Пріоритетними напрямами підтримки підприємництва в місті є:

· формування цілісної міської системи його фінансово-кредитної підтримки;

· удосконалення ресурсного та інформаційного забезпечення суб'єктів малого підприємництва;

· сприяння створенню і діяльності об'єктів ринкової інфраструктури;

· перехід до регулювання підприємницької діяльності на засадах соціального партнерства.

Перспективними напрямами підтримки малого підприємництва є сприяння виробничому кооперуванню його з великими підприємствами, розвиток інноваційного малого підприємництва.



РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ ПРОМИСЛОВО-ІНОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Основним пріоритетом міської промислової політики є перехід на інноваційну модель розвитку, що визначено Концепцією розвитку промисловості м. Києва на 2003-2006 роки, яка затверджена Київрадою.

Головною метою міської інноваційної політики є забезпечення переходу в максимально короткий термін економіки на інноваційну модель розвитку, проведення в результаті цього структурних і функціональних змін у виробництві, які мають сприяти розширенню його можливостей випускати конкурентоспроможну продукцію, задовольняючи якісно зростаючі потреби міського господарського комплексу та особистого споживання населення м. Києва.

Зміст міської промислово-інноваційної політики в м. Києві полягає у можливості київських підприємств сконцентруватися на реалізації таких напрямів виробничої діяльності:

По-перше, це може бути організація випуску найпростіших видів продукції, які мають попит у населення або в системі міського господарства.

Практично кожне підприємство самостійно чи за допомогою наукових організацій, в тому числі галузевих інститутів НАН України, на основі вивчення кон'юнктури місцевого ринку, може розробити план випуску такої найпростішої продукції із застосуванням новітніх сучасних технологій і прогресивних матеріалів з тим, щоб мати можливість гідно замінити ті види продукції, які на сьогодні постачаються на внутрішній ринок міста за імпортом, тобто організувати їхнє виробництво на місці так, щоб київська продукція могла за якістю та ціною гідно конкурувати з імпортною.

Допомога міської влади при цьому може полягати у підтримці й допомозі при отриманні пільгових кредитів, а також у фінансуванні перспективних наукових розробок галузевих інститутів та інститутів НАН України.

По-друге, підприємствами може самостійно вироблятися й складна, високотехнологічна продукція, але за умови її попиту внутрішнім ринком, зокрема промисловими підприємствами, будівельними організаціями, міським транспортом, комунальним господарством, організаціями охорони здоров'я, освіти, культури та ін., а також певними категоріями населення.

Номенклатура такої продукції, яка може з успіхом випускатися на місці і користуватися попитом на внутрішньому ринку, досить велика.

Як приклад можна навести такі розробки:

Завод “Більшовик” виготовив перші українські ескалатори, а також тунелепрохідницький комплекс КТ-6,2 для будівництва метрополітену, конструкція якого вперше розроблена в Україні;

Завод “Коммаш” вперше в Україні виготовив сміттєвоз нової модифікації;

Київський завод “Магістраль” виготовив вперше серед країн СНД автомобіль-евакуатор для транспортування автомобілів вагою до 2,5 тонн;

Завод “Електронмаш” освоїв виробництво комп'ютерних класів для шкіл міста.

У Києві вперше в Україні освоюється випуск екологічно чистих плоских моніторів на основі рідинно-кристалічних індикаторів.

Світовий досвід доводить, що жодна з країн світу, навіть найрозвиненіша, не ставить своєю метою досягнення ефективної конкуренції за всім асортиментом продукції, яку вона може виробляти. Пріоритетом є тільки ті сектори економіки, які мають умови для одержання конкурентних переваг на ринку.

Запропонований підхід дозволяє, організувавши в Києві випуск новітньої високотехнологічної кінцевої продукції і здійснивши в межах міста максимально можливу міжгалузеву кооперацію київських підприємств для спільного випуску кінцевої продукції, забезпечити не тільки додаткове завантаження виробничих потужностей промисловості міста, а й суттєво збільшити бюджетні надходження.

Однією з проблем є вибір моделі формування переліку перспективних інноваційних проектів для державної та регіональної фінансової і організаційної підтримки їх реалізації. Фінансування інноваційних проектів пов'язане з відповідним рівнем ризику вкладання коштів. Для ефективного залучення недержавних інвесторів необхідне раціональне розділення ризиків між ними та державою або регіональною владою. Так, Фінляндія - одна з держав, що, за визначенням експертів Світового банку, найефективніше використовує переваги інноваційної моделі розвитку економіки, вкладає в інноваційні проекти в середньому 50% державних коштів, слід зауважити що впроваджується в виробництво близько 30% розробок, Чилі бере участь у проектах 70% державних коштів. Взагалі рівень фінансової участі, відповідно і ризиків, визначається зацікавленістю того чи іншого гравця на полі інноваційної діяльності. Світовий рівень приватного фінансування становить близько 60%. Скільки може місто вкладати в інноваційні проекти - це теж одне з питань, яке потребує вирішення в ході реалізації програм соціально-економічного розвитку Києва.

Важливим інструментом інноваційної політики має стати і більш повне використання унікального технологічного потенціалу оборонно-промислового комплексу. В основу цієї роботи має бути покладено системну реструктуризацію оборонно-промислового комплексу міста, орієнтація його на створення й випуск нової конкурентоспроможної продукції військового та цивільного призначення.

По-третє, це має бути організація випуску високотехнологічної продукції, в тому числі продукції сучасних виробів відомих іноземних фірм, за участю цих фірм , в тому числі й організація спільних виробництв.

Такими уявляються три основні напрями міської промислово-інноваційної політики, яка має обумовити ефективну реструктуризацію промислового виробництва в столиці.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Білоус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах глобалізації // Економіка України. - 2001. - № 11.

Бутов В.И., Игнатов В.Г. Основы региональной экономики: Уч. пособие. - М.: Университет, 2000. - 448 с.

Герасимович В.Н., Голуб А.А. Методология экономической оценки природных ресурсов. - М: Наука, 1998. - 140 с.

Горленко І.О., Тарангул Л.Л. Економічні райони України.-К., 1999.-205 с.

Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України. - К.: Кондор, 2004. - 293 с

Кваша С, Патіна Н. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір // Економіка України. -2001.-№9.-С.77.

Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д.е.н., професора Д.Г. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001.- С 19.

Щелкунов В.І. Стратегія виробничого потенціалу України на шляху до ЄС. - К., 2000. - 169 с.

Размещено на Allbest.ru